Yatagan
http://dbpedia.org/resource/Yatagan an entity of type: Thing
El yatagan és una espècie de sabre o alfange usat a l'orient mitjà. Està proveït de doble curvatura, la qual cosa facilita el seu ús indistint per punxar com arma de tall. Té tall i contra-tall corregut cap a l'exterior. En la majoria de models, la seva empunyadura es caracteritza per tenir dues protuberàncies en el "pom" denominades "orelles" que serveixen perquè no llisqui la mà. La seva empunyadura sol ser d'ivori, fustes nobles i altres materials de "luxe" com el nacre o el jade en les seves versions de "parada militar" o de l'entorn de la noblesa-aristocràcia. El seu nom prové del turc iātāgān (ganivet).
rdf:langString
اليَطَقان هو نوع من السيوف العثمانية أو المناصل القصيرة المستخدمة من منتصف القرن السادس عشر إلى أواخر القرن التاسع عشر. استخدم اليطقان على نطاق واسع في الدولة العثمانية وفي المناطق الواقعة تحت النفوذ العثماني المباشر، مثل البلقان والقوقاز.
rdf:langString
Der Yatagan (türkisch Yatağan; auch Jatagan) ist ein osmanischer Säbel, der nach der gleichnamigen Stadt im Südwesten der Türkei benannt ist. In Deutschland und Südosteuropa wird diese Waffengattung oft umgangssprachlich falsch als Handschar bezeichnet. Bei diesem handelt es sich jedoch um einen Dolch mit geschwungener Klinge, welcher ebenfalls zur Bewaffnung der Janitscharen gehörte.
rdf:langString
Jatagano estas sabro sen manŝirmilo kun dukurba klingo, nomita laŭ la samnoma urbo en sud-okcidenta Turkujo; ĝi estis uzata precipe de janiĉaroj. Iuj supozas, ke ĝia formo devenas de la antikva greka spado kopis.
* Du jataganoj el la 19-a jarcento
rdf:langString
El yatagán es una arma blanca originaria de Asia. Es un cuchillo de hoja recurvada o de doble curva (una cóncava y otra convexa), lo que facilita su uso indistinto de corte o punta. De un filo y contrafilo corrido hacia el exterior. En la mayoría de los modelos, su empuñadura se caracteriza por tener dos protuberancias en el pomo denominadas «orejas» que sirven para que no se deslice la mano. Su empuñadura suele ser de marfil, maderas nobles y otros materiales «de lujo» como nácar o jade en sus versiones para desfiles militares o de la nobleza-aristocracia. Su nombre proviene del turco yātāgān, cuchillo.
rdf:langString
The yatagan, yataghan or ataghan (from Turkish yatağan), also called varsak, is a type of Ottoman knife or short sabre used from the mid-16th to late 19th centuries.The yatagan was extensively used in Ottoman Turkey and in areas under immediate Ottoman influence, such as the Balkans and the Caucasus.
rdf:langString
야타간(Yatagan)은 터키의 장검으로, 등쪽으로 완만하게 휘고 날밑이 없다.
rdf:langString
ヤタガン（Yatagan、もしくは Yataghan 、他 Jatagan）は、武器の一種で、ショートソード（小刀、しょうとう）の類に属する片刃の刀剣である。 現代トルコ語ではヤタアン（yatağan）という。
rdf:langString
O iatagã (também chamado de atagã) é um facão longo ou espada curta, desprovido de guarda e cuja lâmina descreve uma curva em dois sentidos diferentes (um côncavo e outro convexo), o que potencia a usa utilização tanto como arma cortante, como perfurante. Originária do próximo Oriente, trata-se de uma arma muito utilizada pelos muçulmanos para execuções ou em combate, foi a espada de eleição da infantaria turca. Os iatagãs empunhados pelos janízaros do século XVI ao XIX, mais curtos e ligeiros, por sinal, chamavam-se varsak. A palavra iatagã, vem do turco «yātāgān», que significa faca.
rdf:langString
En yatagan (turkiska: yatağan), eller jatagan, är ett turkiskt kortsvärd som användes av infanteri. Vapnet har en mycket karaktäristisk form och brukades från mitten av 1500-talet ända fram till 1800-talets slut, huvudsakligen av soldater i det Osmanska rikets tjänst. Oftast har yataganens klinga en svag S-form, handskydd saknas och den fria änden av kaveln avslutas med två s.k. öron. Öronen ska motverka att vapnet glider ur handen. Namnet kommer av smeden Yatağan Baba, som även gett namn till den stad i vilken han ligger begravd, i nuvarande provinsen Denizli i sydvästra Turkiet.
rdf:langString
Ятага́н (тур. yatağan) — османський меч-шабля XVI—XIX століття. Різновид клинкової колючо-рублячо-ріжучої зброї. Використовувався османськими військами, зокрема яничарами. Був поширений на території Османської імперії, а також суміжних з нею країнах та територіях, зокрема Балканах, Причорномор'ї, Приазов'ї, Кавказі, Близькому Сході.
rdf:langString
Το γιαταγάνι (τουρκικά: yatağan) είναι μακρύ μαχαίρι ή κοντό σπαθί που δεν διαθέτει προστατευτικό για το χέρι στο σταυροδρόμι της λεπίδας και της λαβής και που έχει μια διπλή καμπύλη στην άκρη και μια σχεδόν ευθεία στο κάτω μέρος. Το όπλο τύγχανε ευρείας χρήσης στην Οθωμανική Αυτοκρατορία από τους ανατολικούς λαούς αλλά κυρίως από τους Άραβες και τους Οθωμανούς Τούρκους.
rdf:langString
Le yatagan est une arme turque à lame recourbée et dont le tranchant forme, vers la pointe, une courbe rentrante. Dérivé probablement de la machaira, ce sabre mesure de 60 à 80 cm de long. Le yatagan donna sa forme aux baïonnettes du XIXe siècle, car sa forme (légèrement flammée) lui permettait d'être fixé tout près de l'âme du fusil sans diminuer la précision du tir et sans être brûlé par la poudre.
rdf:langString
Lo Yatagan o Yataghan (Lingua turca yatağan) (in italiano anche iatagan o, più raramente, iatagano) è un'arma bianca manesca del tipo spada in uso dalla metà del XVI secolo alla fine del XIX nelle terre dell'Impero ottomano (Balcani, Anatolia, Litorale Levantino, Africa sahariana ecc.). Ha lama ricurva affilata solo sul lato concavo, con punta comunque robusta, probabilmente utilizzata per delle stoccate. L'impugnatura, ad una mano, è priva di guardia e pomolo ma dall'elsa, ottenuta con due placche fissate al codolo, sviluppano posteriormente due valve che si allargano per garantire miglior presa all'utente.
rdf:langString
De yatagan, ook bekend als het Turkse zwaard, is een zwaard van Ottomaanse origine. Ze zijn genoemd naar de stad van herkomst, in het zuidwesten van Turkije, dat op zijn beurt genoemd is naar haar stichter. Het werd onder andere gebruikt door de janitsaren, in de periode van midden 16e tot laat 19e eeuw.
rdf:langString
Jatagan – typowa dla niektórych krajów islamu (np. Turcji) jednosieczna broń biała średniej długości (ok. 70 cm), o podwójnej krzywiźnie ostrza i charakterystycznej rękojeści. Jest dłuższa od kindżału, ale krótsza od szabli. Jatagany używane były od XVI wieku na Bliskim Wschodzie. Wywodzą się prawdopodobnie od greckiej machairy znanej już w starożytności. Większość zachowanych okazów pochodzi z XVII i XIX wieku.
* Rękojeść
* Egzemplarz z muzeum w Lyonie.
rdf:langString
Ятага́н (тур. yatağan) — клинковое колюще-режущее и рубяще-режущее холодное оружие с длинным однолезвийным клинком, имеющим двойной изгиб; нечто среднее между саблей и тесаком. Форму клинка нельзя назвать уникальной, поскольку вогнутый клинок с заточкой на вогнутой стороне имели махайра, фальката, подсаадачный нож, кукри, тесак, но именно у ятагана клинок не расширяется к острию, а сохраняет одинаковую ширину, однако крайне редко встречались исключения. В частности, ятаган с расширением клинка к острию хранится в музее комплекса Золотые ворота в городе Владимир. Небольшой вес оружия (около 800 г) и достаточно длинный клинок (около 65 см) позволяет наносить рубяще-режущие и колющие удары. Форма рукояти не даёт оружию вырваться из руки при рубящем ударе.
rdf:langString
rdf:langString
يطقان
rdf:langString
Yatagan
rdf:langString
Yatagan
rdf:langString
Yatagan
rdf:langString
Γιαταγάνι
rdf:langString
Jatagano
rdf:langString
Yatagán
rdf:langString
Yatagan
rdf:langString
Yatagan
rdf:langString
야타간
rdf:langString
ヤタガン
rdf:langString
Yatagan (Turks zwaard)
rdf:langString
Jatagan
rdf:langString
Iatagã
rdf:langString
Ятаган
rdf:langString
Yatagan
rdf:langString
Ятаган
rdf:langString
Yatagan
rdf:langString
Yatagan
xsd:integer
610420
xsd:integer
1107341925
rdf:langString
Two Ottoman yatagans, 19th century.
xsd:integer
150
rdf:langString
nothing
<second>
45.0
rdf:langString
Yatağan, Turkey
<second>
36.0
xsd:integer
16
rdf:langString
Hewing knife/sabre
rdf:langString
Ottoman wars
rdf:langString
~0.85 kg
rdf:langString
El yatagan és una espècie de sabre o alfange usat a l'orient mitjà. Està proveït de doble curvatura, la qual cosa facilita el seu ús indistint per punxar com arma de tall. Té tall i contra-tall corregut cap a l'exterior. En la majoria de models, la seva empunyadura es caracteritza per tenir dues protuberàncies en el "pom" denominades "orelles" que serveixen perquè no llisqui la mà. La seva empunyadura sol ser d'ivori, fustes nobles i altres materials de "luxe" com el nacre o el jade en les seves versions de "parada militar" o de l'entorn de la noblesa-aristocràcia. El seu nom prové del turc iātāgān (ganivet).
rdf:langString
اليَطَقان هو نوع من السيوف العثمانية أو المناصل القصيرة المستخدمة من منتصف القرن السادس عشر إلى أواخر القرن التاسع عشر. استخدم اليطقان على نطاق واسع في الدولة العثمانية وفي المناطق الواقعة تحت النفوذ العثماني المباشر، مثل البلقان والقوقاز.
rdf:langString
Το γιαταγάνι (τουρκικά: yatağan) είναι μακρύ μαχαίρι ή κοντό σπαθί που δεν διαθέτει προστατευτικό για το χέρι στο σταυροδρόμι της λεπίδας και της λαβής και που έχει μια διπλή καμπύλη στην άκρη και μια σχεδόν ευθεία στο κάτω μέρος. Το όπλο τύγχανε ευρείας χρήσης στην Οθωμανική Αυτοκρατορία από τους ανατολικούς λαούς αλλά κυρίως από τους Άραβες και τους Οθωμανούς Τούρκους. Οι αγωνιστές της Ελληνικής Επανάστασης του 1821 το τοποθετούσαν στο σελάχι. Το γιαταγάνι ήταν όπλο που χρησιμοποιείτο κυρίως για γιουρούσια, καθώς και γρήγορες επιθέσεις λόγω του μικρού βάρους του και του μαζεμένου μεγέθους του σε σχέση με τις . Οι λάμες τους συχνά έφεραν χρυσές ένθετες επιγραφές, συνήθως ψαλμούς από το κοράνι καθώς και στοιχεία του κατασκευαστή και του ιδιοκτήτη του όπλου. Τα λίγα ελληνικά γιαταγάνια με χρυσές επιγραφές συνήθως έφεραν την αρχή του 34ου ψαλμού του Δαβίδ «Κύριε δίκασον τους αδικούντας με, και πολέμησον τους πολεμούντας με». Οι θήκες από τα γιαταγάνια αποτελούνται από ξύλο το οποίο είναι ντυμένο με μέταλλο (μπρούντζο, χρυσό, ασήμι), δέρμα και βελούδο. Τα τρία αυτά υλικά μπλέκονται συχνά και συνυπάρχουν δημιουργώντας διάφορους συνδυασμούς. Στα πιο "πλούσια" υπάρχουν ασήμι με σαββάτι, σκαλιστό ασήμι, σκαλιστά επίχρυσα τμήματα συνδυασμένα με δέρμα κ.α.
rdf:langString
Der Yatagan (türkisch Yatağan; auch Jatagan) ist ein osmanischer Säbel, der nach der gleichnamigen Stadt im Südwesten der Türkei benannt ist. In Deutschland und Südosteuropa wird diese Waffengattung oft umgangssprachlich falsch als Handschar bezeichnet. Bei diesem handelt es sich jedoch um einen Dolch mit geschwungener Klinge, welcher ebenfalls zur Bewaffnung der Janitscharen gehörte.
rdf:langString
Jatagano estas sabro sen manŝirmilo kun dukurba klingo, nomita laŭ la samnoma urbo en sud-okcidenta Turkujo; ĝi estis uzata precipe de janiĉaroj. Iuj supozas, ke ĝia formo devenas de la antikva greka spado kopis.
* Du jataganoj el la 19-a jarcento
rdf:langString
Le yatagan est une arme turque à lame recourbée et dont le tranchant forme, vers la pointe, une courbe rentrante. Dérivé probablement de la machaira, ce sabre mesure de 60 à 80 cm de long. Le yatagan donna sa forme aux baïonnettes du XIXe siècle, car sa forme (légèrement flammée) lui permettait d'être fixé tout près de l'âme du fusil sans diminuer la précision du tir et sans être brûlé par la poudre. Avant le début de la colonisation française et l’introduction de la guillotine en Algérie en 1843 (et même après), le yatagan servait à la décapitation des condamnés à mort (Alger était alors vassale de l'Empire ottoman).
rdf:langString
El yatagán es una arma blanca originaria de Asia. Es un cuchillo de hoja recurvada o de doble curva (una cóncava y otra convexa), lo que facilita su uso indistinto de corte o punta. De un filo y contrafilo corrido hacia el exterior. En la mayoría de los modelos, su empuñadura se caracteriza por tener dos protuberancias en el pomo denominadas «orejas» que sirven para que no se deslice la mano. Su empuñadura suele ser de marfil, maderas nobles y otros materiales «de lujo» como nácar o jade en sus versiones para desfiles militares o de la nobleza-aristocracia. Su nombre proviene del turco yātāgān, cuchillo.
rdf:langString
Lo Yatagan o Yataghan (Lingua turca yatağan) (in italiano anche iatagan o, più raramente, iatagano) è un'arma bianca manesca del tipo spada in uso dalla metà del XVI secolo alla fine del XIX nelle terre dell'Impero ottomano (Balcani, Anatolia, Litorale Levantino, Africa sahariana ecc.). Ha lama ricurva affilata solo sul lato concavo, con punta comunque robusta, probabilmente utilizzata per delle stoccate. L'impugnatura, ad una mano, è priva di guardia e pomolo ma dall'elsa, ottenuta con due placche fissate al codolo, sviluppano posteriormente due valve che si allargano per garantire miglior presa all'utente. La maggior parte degli esemplari giunti sino a noi sono sontuosamente decorati.
rdf:langString
The yatagan, yataghan or ataghan (from Turkish yatağan), also called varsak, is a type of Ottoman knife or short sabre used from the mid-16th to late 19th centuries.The yatagan was extensively used in Ottoman Turkey and in areas under immediate Ottoman influence, such as the Balkans and the Caucasus.
rdf:langString
야타간(Yatagan)은 터키의 장검으로, 등쪽으로 완만하게 휘고 날밑이 없다.
rdf:langString
ヤタガン（Yatagan、もしくは Yataghan 、他 Jatagan）は、武器の一種で、ショートソード（小刀、しょうとう）の類に属する片刃の刀剣である。 現代トルコ語ではヤタアン（yatağan）という。
rdf:langString
O iatagã (também chamado de atagã) é um facão longo ou espada curta, desprovido de guarda e cuja lâmina descreve uma curva em dois sentidos diferentes (um côncavo e outro convexo), o que potencia a usa utilização tanto como arma cortante, como perfurante. Originária do próximo Oriente, trata-se de uma arma muito utilizada pelos muçulmanos para execuções ou em combate, foi a espada de eleição da infantaria turca. Os iatagãs empunhados pelos janízaros do século XVI ao XIX, mais curtos e ligeiros, por sinal, chamavam-se varsak. A palavra iatagã, vem do turco «yātāgān», que significa faca.
rdf:langString
De yatagan, ook bekend als het Turkse zwaard, is een zwaard van Ottomaanse origine. Ze zijn genoemd naar de stad van herkomst, in het zuidwesten van Turkije, dat op zijn beurt genoemd is naar haar stichter. Het werd onder andere gebruikt door de janitsaren, in de periode van midden 16e tot laat 19e eeuw. De yatagan is een enkelzijdig snijdend, eenhandig zwaard. De kling heeft een lengte van 60 tot 80 cm en is voorwaarts gekromd (zoals de Iberiaanse falcata, of de Griekse kopis), soms met nog een inverse kromming aan de punt.Zoals alle kwalitatieve enkelzijdige zwaarden, is de rug van de kling gesmeed van zacht, veerkrachtig staal, terwijl de scherpe snijkant van hard, duurzaam staal is gemaakt.De greep is typisch gemaakt van been, ivoor of zilver. Hij heeft geen pareerstang, en achteraan spreidt hij zijwaarts uit in 2 'vleugels' (aan de 'knop' van het zwaard).Veel tentoongestelde yatagans hebben gesofisticeerd kunstwerk op greep en/of kling, wat aangeeft dat deze zwaarden een aanzienlijke symbolische waarde hadden.
rdf:langString
Jatagan – typowa dla niektórych krajów islamu (np. Turcji) jednosieczna broń biała średniej długości (ok. 70 cm), o podwójnej krzywiźnie ostrza i charakterystycznej rękojeści. Jest dłuższa od kindżału, ale krótsza od szabli. Głownia jataganu jest lekko sierpowata, przy sztychu odgięta do tyłu z wydatnym . Jatagan nie posiada jelca, a jego zintegrowana z rękojeścią głowica jest rozdwojona (uformowana w dwa ucha podobne z wyglądu do zakończenia baraniej kości udowej). Okładzina rękojeści wykonywana była z dwóch płytek znitowanych w kilku punktach, wykonanych często z kłów morsa, kości słoniowej lub bydlęcej, rogu lub metalu (mosiądz, srebro). Zdobiona ornamentami z koralu i pokryta filigranem. Powierzchnia głowni jest gładka, zwykle zdobiona wschodnimi motywami dekoracyjnymi (z drutu mosiężnego lub srebrnego) oraz napisami arabskimi (zazwyczaj imionami, np. Hassan, Muhammad, Ahmed). Jatagany używane były od XVI wieku na Bliskim Wschodzie. Wywodzą się prawdopodobnie od greckiej machairy znanej już w starożytności. Większość zachowanych okazów pochodzi z XVII i XIX wieku.
* Rękojeść
* Egzemplarz z muzeum w Lyonie.
rdf:langString
Ятага́н (тур. yatağan) — клинковое колюще-режущее и рубяще-режущее холодное оружие с длинным однолезвийным клинком, имеющим двойной изгиб; нечто среднее между саблей и тесаком. Форму клинка нельзя назвать уникальной, поскольку вогнутый клинок с заточкой на вогнутой стороне имели махайра, фальката, подсаадачный нож, кукри, тесак, но именно у ятагана клинок не расширяется к острию, а сохраняет одинаковую ширину, однако крайне редко встречались исключения. В частности, ятаган с расширением клинка к острию хранится в музее комплекса Золотые ворота в городе Владимир. Небольшой вес оружия (около 800 г) и достаточно длинный клинок (около 65 см) позволяет наносить рубяще-режущие и колющие удары. Форма рукояти не даёт оружию вырваться из руки при рубящем ударе. Дословно, ятаган (yatagan), переводится с турецкого, как «укладывающий» — имеется в виду ‘укладывающий спать вечным сном’.
rdf:langString
En yatagan (turkiska: yatağan), eller jatagan, är ett turkiskt kortsvärd som användes av infanteri. Vapnet har en mycket karaktäristisk form och brukades från mitten av 1500-talet ända fram till 1800-talets slut, huvudsakligen av soldater i det Osmanska rikets tjänst. Oftast har yataganens klinga en svag S-form, handskydd saknas och den fria änden av kaveln avslutas med två s.k. öron. Öronen ska motverka att vapnet glider ur handen. Namnet kommer av smeden Yatağan Baba, som även gett namn till den stad i vilken han ligger begravd, i nuvarande provinsen Denizli i sydvästra Turkiet.
rdf:langString
Ятага́н (тур. yatağan) — османський меч-шабля XVI—XIX століття. Різновид клинкової колючо-рублячо-ріжучої зброї. Використовувався османськими військами, зокрема яничарами. Був поширений на території Османської імперії, а також суміжних з нею країнах та територіях, зокрема Балканах, Причорномор'ї, Приазов'ї, Кавказі, Близькому Сході.
rdf:langString
Single-edged, curved forward
rdf:langString
Pronged sideways towards pommel, no guard; typically made from horn, bone or metal
rdf:langString
yes
<millimetre>
750.0
<kilogram>
0.85
xsd:nonNegativeInteger
6226
xsd:double
0.75
xsd:double
850.0
