Writ

http://dbpedia.org/resource/Writ an entity of type: Thing

Ein Writ (von angelsächsisch gewrit, das lateinische Äquivalent ist breve) ist im Common Law eine geschriebene Anordnung durch eine zuständige Instanz, in der Regel Gerichte. rdf:langString

En el derecho consuetudinario inglés, un mandamiento judicial es una orden escrita formal emitida por un órgano con jurisdicción administrativa o judicial. En el uso moderno esto generalmente es un tribunal. Las órdenes judiciales son emitidas por los tribunales que ordenan a la persona a la que se dirigen que haga o no haga algo. Las órdenes judiciales también pueden utilizarse para dirigir a otros tribunales o autoridades públicas. La autoridad para que un tribunal emita una orden judicial está dada por la , que es un estatuto federal de los Estados Unidos que originalmente formaba parte de la . rdf:langString

Il writ (anche writ of right o breve da breve de recto), nel common law, è un atto giuridico emanato da un ente dotato di autorità amministrativa o giurisdizionale. In principio era uno strumento per avviare un'azione legale per la tutela di diritti sostanziali che permetteva l'accesso alla tutela giurisdizionale delle corti inglesi. Era scritto in latino, su pergamena e presentava il sigillo reale. Era materialmente redatto dai chierici o dal cancelliere della monarchia inglese, consisteva in un ordine del re di comparizione dinanzi al giudice. rdf:langString

En droit français, l'injonction de payer est une procédure permettant à un créancier d'obtenir d'un juge un titre exécutoire (une ordonnance d'injonction de payer) afin de recouvrer sa créance. C'est une procédure judiciaire rapide et peu onéreuse qui permet à un créancier de contraindre son débiteur à honorer ses engagements. La première phase de cette procédure n'est pas soumise au principe du contradictoire, puisque le créancier peut obtenir l'ordonnance d'injonction de payer alors que le débiteur n'est pas avisé de la procédure. rdf:langString

In common law, a writ (Anglo-Saxon gewrit, Latin breve) is a formal written order issued by a body with administrative or judicial jurisdiction; in modern usage, this body is generally a court. Warrants, prerogative writs, subpoenas, and certiorari are common types of writ, but many forms exist and have existed. rdf:langString

Судови́й нака́з — особлива форма судового рішення, запроваджена Цивільним процесуальним кодексом України, про стягнення з боржника грошової суми або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Судовий наказ одночасно є виконавчим документом. Підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень, порядок його видачі здійснюється за наказним провадженням, регламентованим ЦПК. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, яке може бути видано судом за результатами розгляду лише таких вимог: rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Writ

rdf:langString Injonction de payer en procédure civile française

rdf:langString Writ

rdf:langString Судовий наказ

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 158492

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1120997101

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString Ein Writ (von angelsächsisch gewrit, das lateinische Äquivalent ist breve) ist im Common Law eine geschriebene Anordnung durch eine zuständige Instanz, in der Regel Gerichte.

rdf:langString En el derecho consuetudinario inglés, un mandamiento judicial es una orden escrita formal emitida por un órgano con jurisdicción administrativa o judicial. En el uso moderno esto generalmente es un tribunal. Las órdenes judiciales son emitidas por los tribunales que ordenan a la persona a la que se dirigen que haga o no haga algo. Las órdenes judiciales también pueden utilizarse para dirigir a otros tribunales o autoridades públicas. La autoridad para que un tribunal emita una orden judicial está dada por la , que es un estatuto federal de los Estados Unidos que originalmente formaba parte de la .

rdf:langString En droit français, l'injonction de payer est une procédure permettant à un créancier d'obtenir d'un juge un titre exécutoire (une ordonnance d'injonction de payer) afin de recouvrer sa créance. C'est une procédure judiciaire rapide et peu onéreuse qui permet à un créancier de contraindre son débiteur à honorer ses engagements. La première phase de cette procédure n'est pas soumise au principe du contradictoire, puisque le créancier peut obtenir l'ordonnance d'injonction de payer alors que le débiteur n'est pas avisé de la procédure. La procédure d'injonction de payer est prévue par les articles 1405 à 1425 du code de procédure civile.

rdf:langString In common law, a writ (Anglo-Saxon gewrit, Latin breve) is a formal written order issued by a body with administrative or judicial jurisdiction; in modern usage, this body is generally a court. Warrants, prerogative writs, subpoenas, and certiorari are common types of writ, but many forms exist and have existed. In its earliest form, a writ was simply a written order made by the English monarch to a specified person to undertake a specified action; for example, in the feudal era a military summons by the king to one of his tenants-in-chief to appear dressed for battle with retinue at a certain place and time. An early usage survives in the United Kingdom, Canada, and Australia in a writ of election, which is a written order issued on behalf of the monarch (in Canada, by the Governor General and, in Australia, by the Governor-General for elections for the House of Representatives, or State Governors for state elections) to local officials (High Sheriffs of every county in the United Kingdom) to hold a general election. Writs were used by the medieval English kings to summon people to Parliament (then consisting primarily of the House of Lords) whose advice was considered valuable or who were particularly influential, and who were thereby deemed to have been created "barons by writ".

rdf:langString Il writ (anche writ of right o breve da breve de recto), nel common law, è un atto giuridico emanato da un ente dotato di autorità amministrativa o giurisdizionale. In principio era uno strumento per avviare un'azione legale per la tutela di diritti sostanziali che permetteva l'accesso alla tutela giurisdizionale delle corti inglesi. Era scritto in latino, su pergamena e presentava il sigillo reale. Era materialmente redatto dai chierici o dal cancelliere della monarchia inglese, consisteva in un ordine del re di comparizione dinanzi al giudice.

rdf:langString Судови́й нака́з — особлива форма судового рішення, запроваджена Цивільним процесуальним кодексом України, про стягнення з боржника грошової суми або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Судовий наказ одночасно є виконавчим документом. Підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень, порядок його видачі здійснюється за наказним провадженням, регламентованим ЦПК. В інших правових системах судовий наказ є офіційним розпорядженням, що видається судом (суддею) і зобов'язує певного суб'єкта на вчинення юридично значимих дій, відповідних закону. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, яке може бути видано судом за результатами розгляду лише таких вимог: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить , а також органи та особи, яким законом надано право захищати права та інтереси інших осіб. Розгляд такої справи відбувається без виклику сторін, на основі поданої та доданих до неї доказів, для підтвердження цих вимог. Такою формою судового провадження дуже часто користуються , які надають житлово-комунальні послуги, з метою «прискорення» стягнення вашої заборгованості. Кожний громадянин має правові засоби захисту від такої форми безспірного одностороннього стягнення: * суд зобов’язаний надіслати боржнику копію рекомендованим листом не пізніше наступного дня після його видачі. * боржник має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. * у більшості випадків судові накази виносяться без присутності на засідання сторін спору.

data from the linked data cloud