World literature
http://dbpedia.org/resource/World_literature an entity of type: Thing
يُشير مُصطلح الأدب العالمي في سياق الكلام إلى مجموعةِ الآداب الوطنية القومية في العالم، ويُقصَد به بشكلٍ خاصّ بلوغ الآداب القومية المختلفة حضوراً عالمياً بفضل تطور وسائل الطباعة والنشر والنقل، إذ أحدَث ذلك تأثيراً في واقع الآداب، وأخرجها من حدودها القومية الضيقة باتجاه العالمية، لتجتمع أرقى الأعمال الأدبية من مختلف الآداب تحت مظلة أدبٍ عالميٍ واحدٍ؛ فهو الأدب الذي اجتاز الحدود بين الدول، وترجم إلى كثير من لغات العالم، وحقق انتشارًا واسعًا، وشهرةً كبيرةً، بفضل ما يمتلك من خصائص فنية، تتمثل في تصويره بيئته، وتعبيره عن قضايا تهم الإنسان. غالِباً ما استُخدِم مصطلح الأدب العالمي لوصف روائع الأدب الأوروبي الغربي، وكان أوّل من صاغه هو الأديب الألماني غوته. أما اليوم يشير الأدب العالمي بشكلٍ أوسَع ليَضُمّ جميع بقاع العالم وليس محصوراً فقط على الأدب الأوروبي.
rdf:langString
Monda literaturo, Tutmonda literaturo aŭ Universala literaturo estas esprimoj foje utiligitaj por aludi al la finsumo de la naciaj literaturoj de la tuta mondo, sed kutime ĝi rilatas al la cirkulado de verkoj en la plej larĝa mondo preter ilia devenlando. Ofte utiligite en la pasinteco ĉefe por majstroverkoj de okcidenteŭropa literaturo, monda literaturo hodiaŭ vidiĝas ĉiam pli en tutmonda kunteksto. Legantoj hodiaŭ havas aliron al senprecedenca vico da verkoj de ĉirkaŭ la mondo en elstaraj tradukoj, kaj ekde la mezo de la 1990-aj jaroj vigla debato kreskis koncerne kaj la estetikon kaj la politikajn valorojn kaj limigojn de emfazo de tutmondaj procezoj super naciaj tradicioj.
rdf:langString
Literatura unibertsala historian zehar mundu zabalean ospe berezia eskuratu duten literatura lanen multzoa da, edozein hizkuntzatan idatzirikoa. Historian zehar, mendebaldeko literatura lanak bildu ditu bereziki.
rdf:langString
Wereldliteratuur (Duits: Weltliteratur) is een term die door de 19e-eeuwse Duitse schrijver Johann Wolfgang von Goethe is bedacht om literaire werken aan te duiden die erin zijn geslaagd om de eigen nationale en taalkundige grenzen te overstijgen. "Weltliteratur" zag hij als een modern en nieuw fenomeen, als gevolg van het feit dat de literaire markt internationaal werd, met een verhoogde circulatie van teksten uit andere talen en regio's.
rdf:langString
世界文学(せかいぶんがく、World literature)とは、世界の各国の国民文学のすべてと、作品をその生まれた国を超えてより広い世界の財産としようとする場合に使われる表現である。かつては、この表現は西ヨーロッパの傑作について使われていた経緯がある。しかし、今日の世界文学はますます国際的な文脈で見られるようになってきた。現在、読者はさまざまな翻訳で幅広いグローバルな作品に接することができるようになってきた。多くの学者は、ある作品を世界文学と見なすのは、その生まれた国を超えてどのくらい読まれているかであると主張している。たとえば、(英語版)は、「作品は、最初に文学として読まれることによって、次に、その言語的および文化的起源を超えてより広い世界に行き渡ることで、という二重のプロセスによって世界文学に組み込まれる」と述べている。同様に、世界文学の研究者ベンカット・マニは、文学の「世界化」(worlding)は、主に印刷文化の発展によって生み出された「情報伝達」によってもたらされると考えている。図書館の出現により、「出版社とその本を販売する書店、これらの本を手にする市民、それを購入することのできない人たちにもそれを読む機会を提供する公共図書館は、「世界文学の形成されていく過程」の上で非常に重要な役割を果たしている。
rdf:langString
Världslitteratur är ett begrepp inom litteraturvetenskapen. Enligt litteraturvetarna Staffan Bergsten och Lars Elleström är den till skillnad från nationallitteraturen "summan av allt som kodifierats i ord över hela jorden tiderna igenom, massan av i muntlig tradition och i skrift bevarade texter från skilda kulturkretsar." Termen myntades först av Goethe, och förekommer även i Marx och Engels Det kommunistiska manifestet (1848).
rdf:langString
Zur Weltliteratur werden literarische Werke gezählt, die über nationale und regionale Grenzen hinweg große Verbreitung gefunden haben und die gleichzeitig als für die Weltbevölkerung bedeutsam erachtet werden. Der Ansatz ist somit vergleichbar mit den Überlegungen, die zu einem Begriff wie Weltkulturerbe geführt haben. Der Begriff der „Weltliteratur“ wurde erstmals von Christoph Martin Wieland verwendet, der darunter jedoch Literatur für den homme du monde, den „Weltmann“ verstand. Goethe prägte den Begriff ab 1827 in seiner Zeitschrift Über Kunst und Altertum um und gab ihm dabei eine Bedeutung, die auch heute noch einen wesentlichen Bestandteil des Begriffs darstellt. Er verstand darunter die Literatur der Franzosen, Italiener, Deutschen, Engländer und Schotten, die aus einem übernationa
rdf:langString
La literatura mundial se relaciona con la mirada que tenemos sobre las literaturas nacionales. Pese a lo extendido del estudio, actualmente no se puede ofrecer una única definición del concepto. Unos de los primeros en hablar sobre la literatura mundial (Weltliteratur) fue Johann Wolfgang von Goethe. Sin embargo, otros intelectuales como Karl Marx, Engels, Franco Moretti o Pascale Casanova han intentado esclarecer los límites de la literatura mundial, aportando propias definiciones en relación con sus momentos de estudio.
rdf:langString
La world literature, dans le monde anglo-saxon, désigne un courant prolongeant les courants postcolonial et postmoderne, et dont les thèmes dépassent les barrières géographiques, culturelles et linguistiques. Ce terme se réfère à la circulation des œuvres littéraires bien au-delà de leur pays d'origine et des interactions esthétiques qui en découlent. La world literature occupe une place à part entière dans le contexte international et bénéficie de l'éventail du système d'édition mondialisé. La qualité des traductions de plus en plus nombreuses a favorisé son développement. Il s'agit d'une littérature qui dépasse le cadre national et dont les frontières se veulent illimitées. La world literature fait l'objet d'une attention particulière au sein des cultural studies et de la littérature com
rdf:langString
Sastra dunia kadang-kadang digunakan untuk merujuk pada jumlah total literatur nasional yang ada di seluruh dunia, tetapi biasanya mengacu pada sirkulasi karya-karya yang lebih luas di luar negara asal mereka. Pada masa lalu sering digunakan terutama untuk makakarya , sastra dunia saat ini semakin terlihat dalam konteks global. Para pembaca sekarang memiliki akses ke berbagai karya dari seluruh dunia dalam terjemahan yang sangat baik, dan sejak pertengahan 1990-an telah berkembang perdebatan baik mengenai nilai-nilai estetika maupun politik serta keterbatasan penekanan pada proses global terhadap tradisi nasional.
rdf:langString
World literature is used to refer to the total of the world's national literature and the circulation of works into the wider world beyond their country of origin. In the past, it primarily referred to the masterpieces of Western European literature; however, world literature today is increasingly seen in an international context. Now, readers have access to a wide range of global works in various translations.
rdf:langString
Il termine letteratura mondiale è stato creato da Johann Wolfgang von Goethe che nel 1827 introdusse la parola tedesca Weltliteratur già conosciuto come concetto dal francese Voltaire, dall'italiano Giovanbattista Vico e dal tedesco Gottfried Wilhelm von Leibniz. In senso stretto la letteratura mondiale è il complesso delle letterature nate in tutte le lingue del mondo che, insieme alla lingua stessa, raggruppano l'insieme delle diverse culture, religioni, ideologie ed habitat che sono espressioni visive dello spirito di un popolo.
rdf:langString
Мировая литература — совокупность литературных традиций всех народов мира от древности до современности. Зарождение литературы в каждой стране связано с возникновением письменности и художественного творчества в области искусства слова, что происходило неравномерно в разных регионах, странах, государствах. Литература каждого народа имеет своё национальное и художественное своеобразие, но она воспринимает достижения литератур других стран и развивается во взаимодействии с ними, заимствуя отдельные элементы: факты, идеи, мотивы, образы, системы, техники, поэтические формы и т.д. Потому как понятие всемирная литература была осознана лишь в XIX в., когда особенно распространились и укрепились литературные связи разных стран.
rdf:langString
Світова́ літерату́ра — сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Зародження літератури в кожній країні пов'язане з виникненням писемності й художньої творчості в царині мистецтва слова, що відбувалося неодночасно в різних регіонах, державах тощо. Література кожного народу має свою національну й художню своєрідність, але вона сприймає досягнення літератур інших країн і розвивається у взаємодії з ними, запозичуючи окремі елементи (факти, ідеї, поетичні форми тощо). Тому як поняття всесвітня література була усвідомлена лише в XIX ст., коли особливо поширилися літературні зв'язки різних країн.
rdf:langString
rdf:langString
الأدب العالمي
rdf:langString
Weltliteratur
rdf:langString
Tutmonda literaturo
rdf:langString
Literatura mundial
rdf:langString
Literatura unibertsal
rdf:langString
Sastra dunia
rdf:langString
World literature
rdf:langString
Letteratura mondiale
rdf:langString
世界文学
rdf:langString
Wereldliteratuur
rdf:langString
Мировая литература
rdf:langString
World literature
rdf:langString
Світова література
rdf:langString
Världslitteratur
xsd:integer
2655353
xsd:integer
1121217016
rdf:langString
يُشير مُصطلح الأدب العالمي في سياق الكلام إلى مجموعةِ الآداب الوطنية القومية في العالم، ويُقصَد به بشكلٍ خاصّ بلوغ الآداب القومية المختلفة حضوراً عالمياً بفضل تطور وسائل الطباعة والنشر والنقل، إذ أحدَث ذلك تأثيراً في واقع الآداب، وأخرجها من حدودها القومية الضيقة باتجاه العالمية، لتجتمع أرقى الأعمال الأدبية من مختلف الآداب تحت مظلة أدبٍ عالميٍ واحدٍ؛ فهو الأدب الذي اجتاز الحدود بين الدول، وترجم إلى كثير من لغات العالم، وحقق انتشارًا واسعًا، وشهرةً كبيرةً، بفضل ما يمتلك من خصائص فنية، تتمثل في تصويره بيئته، وتعبيره عن قضايا تهم الإنسان. غالِباً ما استُخدِم مصطلح الأدب العالمي لوصف روائع الأدب الأوروبي الغربي، وكان أوّل من صاغه هو الأديب الألماني غوته. أما اليوم يشير الأدب العالمي بشكلٍ أوسَع ليَضُمّ جميع بقاع العالم وليس محصوراً فقط على الأدب الأوروبي.
rdf:langString
Zur Weltliteratur werden literarische Werke gezählt, die über nationale und regionale Grenzen hinweg große Verbreitung gefunden haben und die gleichzeitig als für die Weltbevölkerung bedeutsam erachtet werden. Der Ansatz ist somit vergleichbar mit den Überlegungen, die zu einem Begriff wie Weltkulturerbe geführt haben. Der Begriff der „Weltliteratur“ wurde erstmals von Christoph Martin Wieland verwendet, der darunter jedoch Literatur für den homme du monde, den „Weltmann“ verstand. Goethe prägte den Begriff ab 1827 in seiner Zeitschrift Über Kunst und Altertum um und gab ihm dabei eine Bedeutung, die auch heute noch einen wesentlichen Bestandteil des Begriffs darstellt. Er verstand darunter die Literatur der Franzosen, Italiener, Deutschen, Engländer und Schotten, die aus einem übernationalen, kosmopolitischen Geist heraus geschaffen wurde.
rdf:langString
Monda literaturo, Tutmonda literaturo aŭ Universala literaturo estas esprimoj foje utiligitaj por aludi al la finsumo de la naciaj literaturoj de la tuta mondo, sed kutime ĝi rilatas al la cirkulado de verkoj en la plej larĝa mondo preter ilia devenlando. Ofte utiligite en la pasinteco ĉefe por majstroverkoj de okcidenteŭropa literaturo, monda literaturo hodiaŭ vidiĝas ĉiam pli en tutmonda kunteksto. Legantoj hodiaŭ havas aliron al senprecedenca vico da verkoj de ĉirkaŭ la mondo en elstaraj tradukoj, kaj ekde la mezo de la 1990-aj jaroj vigla debato kreskis koncerne kaj la estetikon kaj la politikajn valorojn kaj limigojn de emfazo de tutmondaj procezoj super naciaj tradicioj.
rdf:langString
La literatura mundial se relaciona con la mirada que tenemos sobre las literaturas nacionales. Pese a lo extendido del estudio, actualmente no se puede ofrecer una única definición del concepto. Unos de los primeros en hablar sobre la literatura mundial (Weltliteratur) fue Johann Wolfgang von Goethe. Sin embargo, otros intelectuales como Karl Marx, Engels, Franco Moretti o Pascale Casanova han intentado esclarecer los límites de la literatura mundial, aportando propias definiciones en relación con sus momentos de estudio. Literatura mundial se empieza a usar como concepto a partir de las menciones de Goethe (Weltliteratur) en textos marginales (revistas, prólogos, conversaciones, etc.), pero es a partir de los años 90 cuando comienza a estudiarse de forma más exhaustiva, en relación con la literatura comparada, la traducción, el colonialismo, etc., momento en el cual se renueva el interés por el concepto de literatura debido a los efectos de la globalización y su implicación en los estudios literarios. Así pues, distinguimos dos factores determinantes: 1.
* Por un lado, el interés, unido a la globalización y sus efectos en la cultura, en la concepción de identidad. En este sentido, y especialmente en el contexto anglosajón, al concepto de literatura mundial se le hace responsable de la necesidad de pensar la literatura más allá de la nación, pero teniendo en cuenta un mundo en el que el intercambio cultural era cada vez más intenso y veloz. 2.
* El segundo factor tiene que ver con la organización interna de los estudios literarios, en relación con la ambición de incorporar todas las literaturas del mundo.
rdf:langString
Literatura unibertsala historian zehar mundu zabalean ospe berezia eskuratu duten literatura lanen multzoa da, edozein hizkuntzatan idatzirikoa. Historian zehar, mendebaldeko literatura lanak bildu ditu bereziki.
rdf:langString
La world literature, dans le monde anglo-saxon, désigne un courant prolongeant les courants postcolonial et postmoderne, et dont les thèmes dépassent les barrières géographiques, culturelles et linguistiques. Ce terme se réfère à la circulation des œuvres littéraires bien au-delà de leur pays d'origine et des interactions esthétiques qui en découlent. La world literature occupe une place à part entière dans le contexte international et bénéficie de l'éventail du système d'édition mondialisé. La qualité des traductions de plus en plus nombreuses a favorisé son développement. Il s'agit d'une littérature qui dépasse le cadre national et dont les frontières se veulent illimitées. La world literature fait l'objet d'une attention particulière au sein des cultural studies et de la littérature comparée. Généralement, elle propose un métissage de nombreux genres, thèmes et styles à la recherche d'une communion des cultures. Parmi les hérauts de cette littérature transfrontalière, on peut citer Gabriel García Márquez, Salman Rushdie, Arundhati Roy et Vikram Seth parmi d'autres. Dans le monde francophone, des auteurs ont revendiqué leur appartenance à la littérature-monde, parmi lesquels, Édouard Glissant, Jean-Marie Le Clézio, Alain Mabanckou, Jean-Luc Raharimanana, Amal Sewtohul, pour le roman, et Ernest Pépin et Frankétienne, pour la poésie.
rdf:langString
Sastra dunia kadang-kadang digunakan untuk merujuk pada jumlah total literatur nasional yang ada di seluruh dunia, tetapi biasanya mengacu pada sirkulasi karya-karya yang lebih luas di luar negara asal mereka. Pada masa lalu sering digunakan terutama untuk makakarya , sastra dunia saat ini semakin terlihat dalam konteks global. Para pembaca sekarang memiliki akses ke berbagai karya dari seluruh dunia dalam terjemahan yang sangat baik, dan sejak pertengahan 1990-an telah berkembang perdebatan baik mengenai nilai-nilai estetika maupun politik serta keterbatasan penekanan pada proses global terhadap tradisi nasional. Pada tahun 1886 sarjana Irlandia berpendapat bahwa sastra dunia pertama kali muncul pada zaman kerajaan kuno seperti Kekaisaran Romawi, jauh sebelum munculnya sastra nasional modern.
rdf:langString
World literature is used to refer to the total of the world's national literature and the circulation of works into the wider world beyond their country of origin. In the past, it primarily referred to the masterpieces of Western European literature; however, world literature today is increasingly seen in an international context. Now, readers have access to a wide range of global works in various translations. Many scholars assert that what makes a work considered world literature is its circulation beyond its country of origin. For example, Damrosch states, "A work enters into world literature by a double process: first, by being read as literature; second, by circulating out into a broader world beyond its linguistic and cultural point of origin". Likewise, the world literature scholar Venkat Mani believes that the "worlding" of literature is brought about by "information transfer" largely generated by developments in print culture. Because of the advent of the library, "Publishers and booksellers who print and sell affordable books, literate citizens who acquire these books, and public libraries that make these books available to those who cannot afford to buy them collectively play a very important role in the "making" of world literature".
rdf:langString
Wereldliteratuur (Duits: Weltliteratur) is een term die door de 19e-eeuwse Duitse schrijver Johann Wolfgang von Goethe is bedacht om literaire werken aan te duiden die erin zijn geslaagd om de eigen nationale en taalkundige grenzen te overstijgen. "Weltliteratur" zag hij als een modern en nieuw fenomeen, als gevolg van het feit dat de literaire markt internationaal werd, met een verhoogde circulatie van teksten uit andere talen en regio's.
rdf:langString
世界文学(せかいぶんがく、World literature)とは、世界の各国の国民文学のすべてと、作品をその生まれた国を超えてより広い世界の財産としようとする場合に使われる表現である。かつては、この表現は西ヨーロッパの傑作について使われていた経緯がある。しかし、今日の世界文学はますます国際的な文脈で見られるようになってきた。現在、読者はさまざまな翻訳で幅広いグローバルな作品に接することができるようになってきた。多くの学者は、ある作品を世界文学と見なすのは、その生まれた国を超えてどのくらい読まれているかであると主張している。たとえば、(英語版)は、「作品は、最初に文学として読まれることによって、次に、その言語的および文化的起源を超えてより広い世界に行き渡ることで、という二重のプロセスによって世界文学に組み込まれる」と述べている。同様に、世界文学の研究者ベンカット・マニは、文学の「世界化」(worlding)は、主に印刷文化の発展によって生み出された「情報伝達」によってもたらされると考えている。図書館の出現により、「出版社とその本を販売する書店、これらの本を手にする市民、それを購入することのできない人たちにもそれを読む機会を提供する公共図書館は、「世界文学の形成されていく過程」の上で非常に重要な役割を果たしている。
rdf:langString
Il termine letteratura mondiale è stato creato da Johann Wolfgang von Goethe che nel 1827 introdusse la parola tedesca Weltliteratur già conosciuto come concetto dal francese Voltaire, dall'italiano Giovanbattista Vico e dal tedesco Gottfried Wilhelm von Leibniz. Tuttavia Goethe fu il primo a ragionare sul fatto che le varie letterature nazionali nascessero da comuni qualità umane e, nonostante le loro differenze, avessero delle linee comuni che si legassero inseparabilmente l'una all'altra. In senso ampio la letteratura mondiale comprende, quindi, tutte quelle cose che a partire dall'inizio della hanno consapevolmente espresso lo scopo artistico, letterario o l'istinto popolare. In senso stretto la letteratura mondiale è il complesso delle letterature nate in tutte le lingue del mondo che, insieme alla lingua stessa, raggruppano l'insieme delle diverse culture, religioni, ideologie ed habitat che sono espressioni visive dello spirito di un popolo.
rdf:langString
Världslitteratur är ett begrepp inom litteraturvetenskapen. Enligt litteraturvetarna Staffan Bergsten och Lars Elleström är den till skillnad från nationallitteraturen "summan av allt som kodifierats i ord över hela jorden tiderna igenom, massan av i muntlig tradition och i skrift bevarade texter från skilda kulturkretsar." Termen myntades först av Goethe, och förekommer även i Marx och Engels Det kommunistiska manifestet (1848).
rdf:langString
Мировая литература — совокупность литературных традиций всех народов мира от древности до современности. Зарождение литературы в каждой стране связано с возникновением письменности и художественного творчества в области искусства слова, что происходило неравномерно в разных регионах, странах, государствах. Литература каждого народа имеет своё национальное и художественное своеобразие, но она воспринимает достижения литератур других стран и развивается во взаимодействии с ними, заимствуя отдельные элементы: факты, идеи, мотивы, образы, системы, техники, поэтические формы и т.д. Потому как понятие всемирная литература была осознана лишь в XIX в., когда особенно распространились и укрепились литературные связи разных стран.
* В более широком смысле этот термин означает всю литературу, созданную в любой точке мира за время существования человеческой цивилизации.
* В более узком смысле — это обобщенная концепция литературы, созданной на разных языках, которая классифицируется следующим образом: Европа-ориентированная литература, литература по жанрам, литература континентов, литература наций, и так далее.
rdf:langString
Світова́ літерату́ра — сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Зародження літератури в кожній країні пов'язане з виникненням писемності й художньої творчості в царині мистецтва слова, що відбувалося неодночасно в різних регіонах, державах тощо. Література кожного народу має свою національну й художню своєрідність, але вона сприймає досягнення літератур інших країн і розвивається у взаємодії з ними, запозичуючи окремі елементи (факти, ідеї, поетичні форми тощо). Тому як поняття всесвітня література була усвідомлена лише в XIX ст., коли особливо поширилися літературні зв'язки різних країн.
* В ширшому значенні цей термін означає всю літературу, створену в будь-якій точці світу від початку існування людської цивілізації.
* У вужчому сенсі — це узагальнена концепція літератур, створених різними мовами, які класифікуються так: Європо-орієнтована література, література за жанрами, література континентів, література націй, і так далі.
xsd:nonNegativeInteger
18418