Vera Figner
http://dbpedia.org/resource/Vera_Figner an entity of type: Thing
Vera Nikolàievna Fígner (rus: Ве́ра Никола́евна Фи́гнер, per matrimoni Filíppova, rus: Фили́ппова; 7 de juliol [C.J. 25 de juny] de 1852 al vilatge de Nikífórovo, uiezd de Tetiúixi, gubèrnia de Kazan-15 de juny de 1942 a Moscou) fou una revolucionària russa, membre del Comitè Executiu de "Naródnaia Vólia" i més endavant eserista.
rdf:langString
Wera Nikolajewna Figner (russisch Вера Николаевна Фигнер, durch Heirat 1870 Филиппова/Filippowa; * 25. Junijul. / 7. Juli 1852greg. in Christoforowka bei Kasan; † 15. Juni 1942 in Moskau) war eine russische Revolutionärin und Volkstümlerin.
rdf:langString
Vera Figner errusiar iraultzaile, historiagile eta idazle eserista eta feminista izan zen. Alexandro II.aren kontrako atentatuen antolakuntzan parte hartu zuen, eta horrek ezagun egin zuen; hala ere, ibilbide luzeko militante historikoa izan zen: XIX mendeko eta XX mendeko mugimendu iraultzailea ezagutu zituen.
rdf:langString
Véra Nikolaïevna Figner (en russe : Вера Николаевна Фигнер), née dans le gouvernement de Kazan le 24 juin 1852 (6 juillet 1852 dans le calendrier grégorien) et morte à Moscou le 15 juin 1942, est une militante socialiste russe, membre du groupe terroriste Narodnaïa Volia, qui assassina l’empereur de Russie Alexandre II le 1er mars 1881 (13 mars 1881 dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg.
rdf:langString
ヴェーラ・ニコライエヴナ・フィグネル（フィリポヴァ）（ロシア語: Вера Николаевна Фигнер (Филиппова), ラテン文字転写: Vera Nikolayevna Figner (Filippova) , 1852年6月25日 - 1942年6月15日）は、ロシアのナロードニキ。
rdf:langString
Vera Nikolajevna Figner (Russisch: Вера Николаевна Фигнер), na haar huwelijk in 1870 genaamd Filippova (Russisch: Филиппова) (nabij Kazan, 7 juli 1852 - Moskou, 15 juni 1942) was een Russisch revolutionaire die behoorde tot de Narodniki.
rdf:langString
Vera Nikolaevna Figner (in russo: Вера Николаевна Фигнер?; Christoforovka, 7 luglio 1852 – Mosca, 15 giugno 1942) è stata una rivoluzionaria russa.Esponente di primo piano del movimento populista russo, fece parte delle organizzazioni Zemlja i Volja e Narodnaja volja, della quale, dopo l'attentato allo zar Alessandro II, rimase l'unica dirigente. Per la sua bellezza fu chiamata «la Venere della Rivoluzione».
rdf:langString
Wiera Nikołajewna Figner (w latach 1870–1876: Wiera Nikołajewna Filippowa) (ros. Вера Николаевна Фигнер (Филиппова), ur. 7 lipca 1852 w Kazaniu, zm. 15 czerwca 1942 w Moskwie) – rosyjska działaczka ruchu narodnickiego, autorka wspomnień.
rdf:langString
Vera Nikolajevna Figner, född 7 juli 1852 i Christoforovka nära Kazan, död 15 juni 1942 i Moskva, var en rysk revolutionär.
rdf:langString
维拉·尼古拉耶娃·菲格纳·费利波娃（俄語：Ве́ра Никола́евна Фи́гнер Фили́ппова 1852年6月25日－1942年6月15日）俄罗斯政治活动家、革命家，曾领导秘密组织民意党，参与策划了刺杀俄国沙皇亚历山大二世的行动，后因此被捕，20个月后被判处死刑，后得以赦免死刑，在监狱中度过20年后流放。菲格纳出版有回忆录，十月革命后参与组建了服务于原政治犯和流放者的协会，最后得以安度晚年。
rdf:langString
Věra Nikolajevna Fignerová (7. července 1852 , – 15. června 1942 Moskva) byla ruská revolucionářka. Narodila se v šlechtické rodině s německými kořeny jako nejstarší ze šesti dětí, její bratr byl operní pěvec. Navštěvovala Rodionovský institut pro šlechtičny v Kazani a chtěla se stát lékařkou. Protože v carském Rusku ženy nesměly studovat medicínu, odešla do zahraničí na Curyšskou univerzitu. Zde se stala členkou kroužku Friči, sdružujícího radikálně naladěné ruské studentky. Školu nedokončila a vrátila do Ruska, kde se přidala k tajné organizaci Půda a svoboda a po jejím rozpadu k frakci Narodnaja volja, prosazující násilný boj proti režimu.
rdf:langString
Vera Nikoláyevna Fígner Filíppova (en ruso: Ве́ра Никола́евна Фи́гнер Фили́ппова; 25 de juniojul./ 7 de julio de 1852greg. - 25 de junio de 1942) fue una activista política revolucionaria rusa. Nacida en la Gobernación de Kazán, Imperio Ruso, en el seno de una familia noble de ascendencia alemana y rusa, Fígner fue líder del grupo clandestino Naródnaya Volia (Voluntad del Pueblo), que abogaba por el uso del terror para lograr un derrocamiento revolucionario del gobierno. Fue partícipe en la planificación del exitoso asesinato de Alejandro II de Rusia en 1881. Más tarde fue arrestada y pasó 20 meses en confinamiento solitario antes de su juicio, en el que fue sentenciada a muerte. Posteriormente, la sentencia fue conmutada y fue condenada en la fortaleza de Oreshelk a 20 años, antes de ser
rdf:langString
Vera Nikolayevna Figner Filippova (Russian: Ве́ра Никола́евна Фи́гнер Фили́ппова; 7 July [O.S. 25 June] 1852 – 25 June 1942) was a prominent Russian revolutionary political activist. Born in Kazan Governorate, Russian Empire, into a noble family of German and Russian descent, Figner was a leader of the clandestine Narodnaya Volya (People's Will) group, which advocated the use of terror to achieve a revolutionary overthrow of the government, Figner was a participant in planning the successful Assassination of Alexander II of Russia in 1881.
rdf:langString
Ве́ра Никола́евна Фи́гнер (по мужу Фили́ппова; 24 июня [6 июля] 1852 (по другим данным 25 июня [7 июля] 1852), деревня Никифорово, Казанская губерния — 15 июня 1942, Москва) — революционерка, террористка, член Исполнительного комитета «Народной воли», позднее эсерка, но вышла из партии после разоблачения Е. Ф. Азефа и последующего разочарования в терроре. После Февральской революции — председатель Комитета помощи освобождённым каторжанам и ссыльным, член кадетской партии, кандидат от неё в Учредительное собрание. Октябрьскую революцию не приняла, была верна своим «правонародническим» взглядам, но осталась жить в России.
rdf:langString
Фігнер (по чоловікові Філіппова) Віра Миколаївна (25 червня (7 липня) 1852, с. Христофорівка Тетюшінського повіту Казанської губернії — 15 червня 1942, Москва) — революціонерка, терористка, член виконкому «Народної волі», пізніше есерка, письменниця. Увіковічнена на Поверсі спадщини. Здобула освіту в Казанському Родіонівському інституті благородних дівиць (1863—1869), у якому надавалося велике значення релігійному вихованню. Проте саме тут стала переконаною атеїсткою, але євангельський принцип «віддати себе цілком обраній меті» став її життєвим кредо.
rdf:langString
rdf:langString
Vera Fígner
rdf:langString
Věra Fignerová
rdf:langString
Wera Nikolajewna Figner
rdf:langString
Vera Fígner
rdf:langString
Vera Figner
rdf:langString
Véra Figner
rdf:langString
Vera Nikolaevna Figner
rdf:langString
ヴェーラ・フィグネル
rdf:langString
Vera Figner
rdf:langString
Wiera Figner
rdf:langString
Фигнер, Вера Николаевна
rdf:langString
Vera Figner
rdf:langString
Vera Figner
rdf:langString
维拉·菲格纳
rdf:langString
Фігнер Віра Миколаївна
rdf:langString
Vera Figner
rdf:langString
Vera Figner
xsd:date
1942-06-15
xsd:date
1852-07-07
xsd:integer
1365650
xsd:integer
1121967927
xsd:date
1852-07-07
rdf:langString
Vera Figner circa 1880
xsd:date
1942-06-15
rdf:langString
Vera Nikolàievna Fígner (rus: Ве́ра Никола́евна Фи́гнер, per matrimoni Filíppova, rus: Фили́ппова; 7 de juliol [C.J. 25 de juny] de 1852 al vilatge de Nikífórovo, uiezd de Tetiúixi, gubèrnia de Kazan-15 de juny de 1942 a Moscou) fou una revolucionària russa, membre del Comitè Executiu de "Naródnaia Vólia" i més endavant eserista.
rdf:langString
Věra Nikolajevna Fignerová (7. července 1852 , – 15. června 1942 Moskva) byla ruská revolucionářka. Narodila se v šlechtické rodině s německými kořeny jako nejstarší ze šesti dětí, její bratr byl operní pěvec. Navštěvovala Rodionovský institut pro šlechtičny v Kazani a chtěla se stát lékařkou. Protože v carském Rusku ženy nesměly studovat medicínu, odešla do zahraničí na Curyšskou univerzitu. Zde se stala členkou kroužku Friči, sdružujícího radikálně naladěné ruské studentky. Školu nedokončila a vrátila do Ruska, kde se přidala k tajné organizaci Půda a svoboda a po jejím rozpadu k frakci Narodnaja volja, prosazující násilný boj proti režimu. Pracovala jako zdravotnice a šířila revoluční propagandu mezi venkovany. Podílela se na přípravě teroristických akcí včetně atentátu na cara Alexandra II. Nikolajeviče v roce 1881. V roce 1883 byla zatčena v Charkově a uvězněna v Petropavlovské pevnosti. V procesu se čtrnácti členy organizace Narodnaja volja byla odsouzena k trestu smrti, který byl na přímluvu změněn na dvacetileté vězení ve . Po odpykání trestu byla poslána do vyhnanství v Archangelské gubernii. Léta 1906 až 1915 strávila v exilu, kde organizovala pomoc pro ruské politické vězně. Po Únorové revoluci byla přední aktivistkou eserů. Navzdory protibolševickým postojům jí bylo umožněno vydat vzpomínkovou knihu Запечатлённый труд a působit ve Společnosti bývalých politických vězňů a vyhnanců, dokud nebyla v roce 1935 zrušena. Unikla velké čistce a zemřela ve věku nedožitých devadesáti let. Anna Barkovová o ní napsala báseň Вера Фигнер.
rdf:langString
Wera Nikolajewna Figner (russisch Вера Николаевна Фигнер, durch Heirat 1870 Филиппова/Filippowa; * 25. Junijul. / 7. Juli 1852greg. in Christoforowka bei Kasan; † 15. Juni 1942 in Moskau) war eine russische Revolutionärin und Volkstümlerin.
rdf:langString
Vera Figner errusiar iraultzaile, historiagile eta idazle eserista eta feminista izan zen. Alexandro II.aren kontrako atentatuen antolakuntzan parte hartu zuen, eta horrek ezagun egin zuen; hala ere, ibilbide luzeko militante historikoa izan zen: XIX mendeko eta XX mendeko mugimendu iraultzailea ezagutu zituen.
rdf:langString
Vera Nikoláyevna Fígner Filíppova (en ruso: Ве́ра Никола́евна Фи́гнер Фили́ппова; 25 de juniojul./ 7 de julio de 1852greg. - 25 de junio de 1942) fue una activista política revolucionaria rusa. Nacida en la Gobernación de Kazán, Imperio Ruso, en el seno de una familia noble de ascendencia alemana y rusa, Fígner fue líder del grupo clandestino Naródnaya Volia (Voluntad del Pueblo), que abogaba por el uso del terror para lograr un derrocamiento revolucionario del gobierno. Fue partícipe en la planificación del exitoso asesinato de Alejandro II de Rusia en 1881. Más tarde fue arrestada y pasó 20 meses en confinamiento solitario antes de su juicio, en el que fue sentenciada a muerte. Posteriormente, la sentencia fue conmutada y fue condenada en la fortaleza de Oreshelk a 20 años, antes de ser enviada al exilio interno.Fígner ganó fama internacional principalmente por sus memorias, que fueron ampliamente traducidas y distribuidas. Se la consideró un ícono del sacrificio revolucionario después de la Revolución de febrero de 1917 y fue una popular oradora pública durante ese año. Más tarde, participó en la Sociedad de Expresos Políticos y Exiliados en la Unión Soviética hasta su disolución en 1935.[cita requerida]Murió por causas naturales en Moscú en 1942, a la edad de 89 años.
rdf:langString
Véra Nikolaïevna Figner (en russe : Вера Николаевна Фигнер), née dans le gouvernement de Kazan le 24 juin 1852 (6 juillet 1852 dans le calendrier grégorien) et morte à Moscou le 15 juin 1942, est une militante socialiste russe, membre du groupe terroriste Narodnaïa Volia, qui assassina l’empereur de Russie Alexandre II le 1er mars 1881 (13 mars 1881 dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg.
rdf:langString
Vera Nikolayevna Figner Filippova (Russian: Ве́ра Никола́евна Фи́гнер Фили́ппова; 7 July [O.S. 25 June] 1852 – 25 June 1942) was a prominent Russian revolutionary political activist. Born in Kazan Governorate, Russian Empire, into a noble family of German and Russian descent, Figner was a leader of the clandestine Narodnaya Volya (People's Will) group, which advocated the use of terror to achieve a revolutionary overthrow of the government, Figner was a participant in planning the successful Assassination of Alexander II of Russia in 1881. Figner was later arrested and spent 20 months in solitary confinement prior to trial, at which she was sentenced to death. The sentence was subsequently commuted and Figner was imprisoned in the Shlisselburg Fortress for 20 years before being sent into internal exile. Figner gained international fame in large part because of the widely translated memoir of her experiences. She was treated as a heroic icon of revolutionary sacrifice after the February Revolution in 1917 and was a popular public speaker during that year. Figner later became prominent in the Society of Former Political Prisoners and Exiles in the Soviet Union until its dissolution in 1935. Figner died of natural causes in Moscow in 1942 at the age of 89.
rdf:langString
ヴェーラ・ニコライエヴナ・フィグネル（フィリポヴァ）（ロシア語: Вера Николаевна Фигнер (Филиппова), ラテン文字転写: Vera Nikolayevna Figner (Filippova) , 1852年6月25日 - 1942年6月15日）は、ロシアのナロードニキ。
rdf:langString
Vera Nikolajevna Figner (Russisch: Вера Николаевна Фигнер), na haar huwelijk in 1870 genaamd Filippova (Russisch: Филиппова) (nabij Kazan, 7 juli 1852 - Moskou, 15 juni 1942) was een Russisch revolutionaire die behoorde tot de Narodniki.
rdf:langString
Vera Nikolaevna Figner (in russo: Вера Николаевна Фигнер?; Christoforovka, 7 luglio 1852 – Mosca, 15 giugno 1942) è stata una rivoluzionaria russa.Esponente di primo piano del movimento populista russo, fece parte delle organizzazioni Zemlja i Volja e Narodnaja volja, della quale, dopo l'attentato allo zar Alessandro II, rimase l'unica dirigente. Per la sua bellezza fu chiamata «la Venere della Rivoluzione».
rdf:langString
Wiera Nikołajewna Figner (w latach 1870–1876: Wiera Nikołajewna Filippowa) (ros. Вера Николаевна Фигнер (Филиппова), ur. 7 lipca 1852 w Kazaniu, zm. 15 czerwca 1942 w Moskwie) – rosyjska działaczka ruchu narodnickiego, autorka wspomnień.
rdf:langString
Ве́ра Никола́евна Фи́гнер (по мужу Фили́ппова; 24 июня [6 июля] 1852 (по другим данным 25 июня [7 июля] 1852), деревня Никифорово, Казанская губерния — 15 июня 1942, Москва) — революционерка, террористка, член Исполнительного комитета «Народной воли», позднее эсерка, но вышла из партии после разоблачения Е. Ф. Азефа и последующего разочарования в терроре. После Февральской революции — председатель Комитета помощи освобождённым каторжанам и ссыльным, член кадетской партии, кандидат от неё в Учредительное собрание. Октябрьскую революцию не приняла, была верна своим «правонародническим» взглядам, но осталась жить в России. Родной брат Николай — оперный певец, младшая сестра Лидия — революционерка-народница.
rdf:langString
Vera Nikolajevna Figner, född 7 juli 1852 i Christoforovka nära Kazan, död 15 juni 1942 i Moskva, var en rysk revolutionär.
rdf:langString
维拉·尼古拉耶娃·菲格纳·费利波娃（俄語：Ве́ра Никола́евна Фи́гнер Фили́ппова 1852年6月25日－1942年6月15日）俄罗斯政治活动家、革命家，曾领导秘密组织民意党，参与策划了刺杀俄国沙皇亚历山大二世的行动，后因此被捕，20个月后被判处死刑，后得以赦免死刑，在监狱中度过20年后流放。菲格纳出版有回忆录，十月革命后参与组建了服务于原政治犯和流放者的协会，最后得以安度晚年。
rdf:langString
Фігнер (по чоловікові Філіппова) Віра Миколаївна (25 червня (7 липня) 1852, с. Христофорівка Тетюшінського повіту Казанської губернії — 15 червня 1942, Москва) — революціонерка, терористка, член виконкому «Народної волі», пізніше есерка, письменниця. Увіковічнена на Поверсі спадщини. Здобула освіту в Казанському Родіонівському інституті благородних дівиць (1863—1869), у якому надавалося велике значення релігійному вихованню. Проте саме тут стала переконаною атеїсткою, але євангельський принцип «віддати себе цілком обраній меті» став її життєвим кредо. У 1870 вступає до Казанського університету і в шлюб із судовим слідчим А. В. Філіпповим. У 1872 з ним їде до Швейцарії, де вступає на медичний факультет Цюріхського університету. У Швейцарії знайомиться з народницею Софією Бардіною. У 1873 увійшла до гуртка «Фріч», члени якого склали пізніше ядро «Всеросійської соціально-революційної організації». З 1874 продовжує навчання у Бернському університеті, де знайомиться з Михайлом Бакуніним. У грудні 1875 повертається до Росії, працює фельдшеркою, бере участь у «ходінні в народ», веде пропаганду серед селян в селі Студенця Самарської губернії. До організації «Земля і воля» Віра Фігнер не входила, але очолюваний нею автономний гурток «сепаратистів» поділяв платформу землевольців і співпрацював з ними. У 1879 брала участь в Воронезькому з'їзді землевольців. Після розколу «Землі і волі» (1879) стала членкинею Виконавчого комітету «Народної волі». Проводила агітацію серед студентів і військових в Петербурзі та Кронштадті. Бере участь у підготовці замахів на Олександра II в Одесі (1880) і Петербурзі (1881). Після вбивства Олександра II зуміла сховатися. Переїхала до Одеси, де взяла участь (разом з Степаном Халтуріним) у замаху на військового прокурора . Навесні 1883 року в Харкові видана поліції С. П. Дегаєвим, арештована і віддана суду. На процесі 14-ти була засуджена Санкт-Петербурзьким військово-окружним судом до смертної кари (1884), яку замінили безстроковою каторгою. 20 років провела в одиночному ув'язненні в фортеці. У в'язниці писала вірші (1-е вид.: «Вірші», 1906). З 1904 була на засланні в Архангельській (с. Ньонокса) і Казанській губерніях, у Нижньому Новгороді. У 1906 виїхала за кордон, де взяла участь у захисті російських політв'язнів. З цією метою проводила виступи в різних містах Європи, здійснювала збір грошей, підготувала брошуру про російські в'язниці, яка була перекладена багатьма мовами. У 1907—1909 співпрацювала з есерами, після викриття зради Є. Ф. Азефа вийшла з партії. У 1915 повернулася до Росії. У травні 1917 року на Всеросійському з'їзді представників Рад Партії конституційних демократів була обрана її почесною членкинею, увійшла до складу виконкому цієї партії. У червні обрана кадетами кандидаткою у члени Установчих зборів. Жовтневий переворот не прийняла. Зайнялася літературною працею, закінчила розпочату за кордоном книгу спогадів «Зображений працею» (1-е вид., Ч. 1 — 3, 1921—1922) — один з найкращих творів російської мемуаристики. Книга принесла Фігнер всесвітню популярність і була перекладена багатьма іноземними мовами. У ній Фігнер яскраво, талановито і чесно відобразила цілий період в історії російської визвольної боротьби. Її спогади — незамінне історичне джерело. Віра Фінгер була членкинею Товариства колишніх політкаторжан і засланців, друкувалася в журналі «Каторга і заслання», авторкою біографій народовольців, статей з історії революційного руху в Росії 1870 — 1880-х роках.
xsd:nonNegativeInteger
17411
xsd:gYear
1852
xsd:gYear
1942
