Valence electron
http://dbpedia.org/resource/Valence_electron
ومن أنواع الروابط الكيميائية الروابط الأيونية، والتي تقوم بتوصيل كل من الأيونات الموجبة (الكاتيونات) بالايونات السالبة (الأنيونات)، وينتج من ذلك مركب أيوني. وتصبح الذرة كاتيون بفقد إلكترون أو أكثر، وعند اكتسابها لإلكترون أو أكثر تصبح أنيون.
rdf:langString
En kemio, valentelektrono estas elektrono de la ekstera elektronkovraĵo de atomo. Se tiu ekstera elektronkovraĵo ne estas plena, do la valentelektronoj povas partopreni en la kreado de kemia ligo inter atomoj.
rdf:langString
Sa cheimic agus san fhisic, leictreon sa sceall seachtrach is ea fiúsleictreon, a bhfuil baint aige le hadamh, agus a fhéadfaidh páirt a ghlacadh i bhfoirmiú an naisc cheimicigh mura bhfuil an sceall seachtrach líonta; i nasc comhfhiúsach aonair, cuireann an dá adamh sa nasc fiúsleictreon amháin chun péire roinnte a fhoirmiú.
rdf:langString
価電子（かでんし、（英: valence electron）とは、原子核の周囲に束縛されている電子のうち、最外殻に存在する電子のことである。価電子は、原子間の化学結合などにおいて重要な役割を果たしていることが多く、物質の性質を特徴づける主要な要素である。原子価電子（げんしかでんし）ともいう。 基本的に、価電子数は最外殻電子数と等しい。また、典型元素(貴ガスを除く)は各族番号の1の位が価電子数となる。ただし、最外殻電子がちょうどその電子殻の最大収容数の場合、または最外殻電子が8個の場合、価電子の数は0とする。 典型元素の価電子は、その元素より原子番号の小さい最初の貴ガス原子の軌道より外側の軌道を占める電子である。ただし、典型元素でも、ガリウムの3d軌道のように、比較的浅い内殻電子は、価電子的な振る舞いをし物性や化学結合に寄与する場合がある。例えば、窒化ガリウムでは、化合物の構成に関与している。また、遷移元素では、価電子は最外殻電子を意味していないため、特定の価電子を持っていないと言える。特にf電子をもつ元素では、価電子の定義は必ずしもこのようにはならない場合が少なくない。 固体の絶縁体や半導体において、価電子帯を占める電子を価電子ということもある。固体の金属においては、伝導電子（自由電子）に相当する。
rdf:langString
Een valentie-elektron is een elektron dat zich in een nog niet helemaal opgevulde elektronenschil, de valentieschil, van een atoom bevindt.
rdf:langString
價電子（英語：valence electron）是原子核外电子中能与其他原子相互作用形成化学键的电子。
rdf:langString
Els electrons de valència o la capa de valència, són els electrons que es troben en l'últim nivell d'energia de l'àtom que són els de més gran energia, essent aquests els responsables de la interacció entre àtoms de diferents espècies o entre els àtoms d'una mateixa espècie. Els electrons en els nivells d'energia externs són els que seran utilitzats en la formació de compostos i són anomenats electrons de valència.
rdf:langString
Valenční elektron je elektron v elektronovém obalu umístěný v energeticky nejvýše položené valenční vrstvě nebo několika vrstvách (valenční slupce nebo několika slupkách). Jde tedy o elektrony z posledních, největších, orbitalů v rámci elektronové konfigurace atomu. Orbitaly obsahující valenční elektrony se nazývají valenční orbitaly. Tyto orbitaly a jejich valenčními elektrony přijdou nejsnáze do kontaktu s jinými atomy. Díky tomu se mohou podílet na vzniku chemických vazeb mezi atomy.
rdf:langString
Ελεύθερα ηλεκτρόνια θεωρούνται ηλεκτρόνια της εξωτερικής στιβάδας (τελευταίας), του πυρήνα του ατόμου τα οποία σε ορισμένα στοιχεία δε είναι δεσμευμένα αποκλειστικά με ένα άτομο, αλλά κυκλοφορούν ελεύθερα, δίνοντας ως αποτέλεσμα ηλεκτρική αγωγιμότητα σε αυτά τα υλικά. Λόγω της μεγάλης απόστασης, η επ΄ αυτών ασκούμενη έλξη των πρωτονίων του πυρήνα είναι ασθενέστατη με συνέπεια τα ηλεκτρόνια αυτά, (της εξωτερικής στιβάδας), να ξεφεύγουν από την τροχιά τους και να εισέρχονται σε τροχιά πέριξ άλλου πυρήνα παραπλήσιου ατόμου και να γυρνούν ελεύθερα.
rdf:langString
Valenzelektronen (oft auch Außenelektronen genannt) sind in der Chemie die Elektronen, die sich in den äußersten Atomorbitalen aufhalten und sich an Bindungen („Valenzen“) zwischen Atomen beteiligen können. Bei den Hauptgruppen-Elementen sind das die Elektronen der äußersten Schale (Valenzschale) in den s- und p-Orbitalen, bei den Übergangsmetallen sind es die auf der äußersten Schale und zusätzlich die Elektronen im d-Orbital der vorhergehenden Schale.
rdf:langString
Balentzia-elektroiak atomoaren energia-maila nagusi (n) altuenean dauden elektroiak dira. Horiek dira taula periodikoko elementu desberdin bakoitzaren atomoen arteko erantzuleak. Konposatuak eratzeko kanpo energia-mailetako elektroiak erabiltzen dira, eta horiei balentzia-elektroi deritze. Atomo baten kanpo elektroiak baino ezin ditu erakarri hurbileko beste atomo batek. Oro har, barruko elektroiei gutxiago eragiten diete, d eta f azpigeruza beteetan dauden elektroiei ere ez, bi azpigeruza horiek atomoaren barrualdean daudelako eta ez azalean.
rdf:langString
La couche de valence (ou couche périphérique → électrons de valence) d'un atome est sa dernière couche électronique partiellement ou totalement remplie. Elle est caractérisée par le nombre quantique principal n le plus élevé. Ce sont les électrons de la couche de valence, appelés « électrons de valence », qui interviennent dans les liaisons chimiques.
rdf:langString
Los electrones de valencia son los electrones que se encuentran en el nivel principal de energía (n) más alto del átomo, siendo estos los responsables de la interacción entre átomos de distintas especies o entre los átomos de una misma. Los electrones en los niveles de energía externos son aquellos que serán utilizados en la formación de compuestos y a los cuales se les denomina como electrones de valencia.
rdf:langString
Dalam ilmu kimia, elektron valensi adalah elektron pada kelopak terluar yang terhubung dengan suatu atom, dan dapat berpartisipasi dalam pembentukan ikatan kimia jika kelopak terluar belum penuh. Dalam ikatan kovalen tunggal, kedua atom yang berikatan menyeimbangkan satu elektron valensi untuk membentuk pasangan bersama. Kehadiran elektron valensi dapat menentukan sifat kimia unsur, seperti valensinya—yang menentukan apakah dapat berikatan dengan unsur lain dan, jika dapat, seberapa cepat dan seberapa banyak ia dapat berikatan. Untuk unsur golongan utama, elektron valensi hanya dapat ada di kelopak elektron terluar; pada logam transisi, elektron valensi dapat juga berada di kelopak dalam.
rdf:langString
In chemistry and physics, a valence electron is an electron in the outer shell associated with an atom, and that can participate in the formation of a chemical bond if the outer shell is not closed. In a single covalent bond, both atoms in the bond contribute one valence electron in order to form a shared pair.
rdf:langString
화학과 물리학에서 원자가 전자(原子價電子, Valence electron)는 원자의 바깥 껍질 전자 중 바깥 껍질이 닫혀 있지 않으면 화학 결합에 참여할 수 있는 전자이다. 단일 공유 결합에서는 결합에 참여하는 두 원자 모두 공유 쌍을 형성하기 위해 하나의 원자가 전자를 기여한다. 원자가 전자의 존재는 원자가처럼 원소의 화학적 특성(다른 원소와 결합할 수 있는지 여부, 있다면 얼마나 쉽게, 얼마나 많이 결합할 수 있는지 여부)을 결정할 수 있다. 이런 방식으로, 주어진 원소의 반응성은 그 원소의 전자 배치에 크게 의존한다. 전형 원소의 경우, 원자가 전자는 최외각 전자 껍질에만 존재할 수 있다. 전이 금속의 경우, 원자가 전자는 안쪽 껍질에도 존재할 수 있다. 와 유사하게, 원자가 전자는 광자의 형태로 에너지를 흡수하거나 방출하는 능력이 있다. 에너지를 얻으면 전자가 바깥 껍질로 이동할 수 있다. 이것은 원자의 들뜸이라고 한다. 또는 전자가 원자의 껍질로부터 떨어져 나갈 수도 있다. 이것은 양이온 형성을 위한 이온화이다. 전자가 에너지를 잃으면 (광자가 방출된다) 가득 차지 않은 안쪽 껍질로 이동할 수 있다.
rdf:langString
Elektron walencyjny (peryferyjny) – elektron znajdujący się na ostatniej, najbardziej zewnętrznej powłoce atomu, która nazywana jest powłoką walencyjną. Liczba oraz poziomy energetyczne elektronów walencyjnych decydują w dużym stopniu o właściwościach atomów, a tym samym i pierwiastków chemicznych. Elektrony znajdujące się na powłoce walencyjnej uczestniczą w tworzeniu wiązań chemicznych, jednak wiązania te mogą też być w niektórych przypadkach tworzone z udziałem elektronów z niższych powłok, co dotyczy zwłaszcza atomów pierwiastków bloków d i f układu okresowego pierwiastków.
rdf:langString
Em química, eletrões de valência (português europeu) ou elétrons de valência (português brasileiro) são os eletrões contidos no mais exterior de um átomo. Os eletrões de valência são importantes para determinar como um elemento químico reage quimicamente com outros elementos. Quanto mais completa a camada de valência, mais inerte um átomo é, e menos provável é ele reagir com outros elementos químicos do seu próprio tipo. Isto acontece porque é necessária mais transferência de energia (fotões) para perder ou ganhar electrões de ou para uma camada, quando essa camada está mais completa/cheia.
rdf:langString
В химии валентными электронами называют электроны, находящиеся на внешней (крайней) оболочке атома. Валентные электроны определяют поведение химического элемента в химических реакциях, то есть они участвуют в образовании химической связи и завершают электронный слой атомов, участвующих в ней. Чем меньше валентных электронов имеет элемент, тем легче он отдаёт эти электроны (проявляет свойства восстановителя) в реакциях с другими элементами. И наоборот, чем больше валентных электронов содержится в атоме химического элемента, тем легче он приобретает электроны (проявляет свойства окислителя) в химических реакциях при прочих равных условиях. Полностью заполненные внешние электронные оболочки имеют инертные газы, которые проявляют минимальную химическую активность. Периодичность заполнения элек
rdf:langString
En valenselektron är en elektron i atomens yttersta skal (valensskalet). Antalet valenselektroner har stor betydelse för vilka kemiska föreningar atomen kan ingå i, det vill säga antalet bestämmer atomslagets kemiska egenskaper.Se periodiska systemet. Syre har sex och klor har sju valenselektroner. I det periodiska systemet finns grupper och perioder. Grupperna anger antalet valenselektroner. Exempelvis har alla ämnen i grupp 1 en valenselektron.
rdf:langString
Вале́нтний електро́н — електрон у складі атома, що може утворювати хімічні зв'язки, а отже, визначає поведінку атома в хімічних реакціях. Назва валентний пов'язана з терміном валентність. Валентні електрони займають зовнішні електронні орбіталі, найслабше зв'язані з ядром атома. Кількість валентних електронів для кожного хімічного елемента визначається його електронною конфігурацією.
rdf:langString
rdf:langString
إلكترون تكافؤ
rdf:langString
Electró de valència
rdf:langString
Valenční elektron
rdf:langString
Valenzelektron
rdf:langString
Ελεύθερο ηλεκτρόνιο
rdf:langString
Valentelektrono
rdf:langString
Electrón de valencia
rdf:langString
Balentzia-elektroi
rdf:langString
Fiúsleictreon
rdf:langString
Elektron valensi
rdf:langString
Couche de valence
rdf:langString
원자가 전자
rdf:langString
価電子
rdf:langString
Valentie-elektron
rdf:langString
Elektron walencyjny
rdf:langString
Eletrão de valência
rdf:langString
Valence electron
rdf:langString
Valenselektron
rdf:langString
Валентный электрон
rdf:langString
Валентний електрон
rdf:langString
價電子
xsd:integer
568674
xsd:integer
1121984274
rdf:langString
June 2021
rdf:langString
Semiconductors are inherently composite. See doping.
rdf:langString
Els electrons de valència o la capa de valència, són els electrons que es troben en l'últim nivell d'energia de l'àtom que són els de més gran energia, essent aquests els responsables de la interacció entre àtoms de diferents espècies o entre els àtoms d'una mateixa espècie. Els electrons en els nivells d'energia externs són els que seran utilitzats en la formació de compostos i són anomenats electrons de valència. En química un electró de valència és un electró que està associat amb un àtom i pot participar en la formació d'un enllaç químic: en un enllaç covalent, ambdós àtoms en l'enllaç contribueixen un electró de valència per tal de formar un . Només els electrons externs d'un àtom poden ser atrets per un altre àtom proper. Generalment, els electrons de l'interior són afectats en menys mesura i tampoc els elctrons en les subcapes d plenes i en les f, donat que estan a l'interior de l'àtom i no pas en la superfície. Els electrons de valència són els que presenten la facilitat de formar enllaços. Aquests enllaços poden donar-se de diferent manera, ja siga per intercanvi d'aquests electrons, per compartició de parells entre els àtoms en qüestió o pel tipus d'interacció que es presenta en l'enllaç metàl·lic, que consisteix en un "rerensolapament" de bandes. Segons siga el nombre d'aquests electrons, serà el nombre d'enllaços que pot formar cada àtom amb un altre o altres.La valència química d'un element és el nombre d'electrons que necessita o que li sobra per tenir complet el seu últim nivell.La valència dels gasos nobles, per tant, serà zero, ja que tenen complet l'últim nivell. En el cas del sodi, la valència és 1, ja que té un sol electró de valència; si perd un electró es queda amb l'últim nivell complet.
rdf:langString
Valenční elektron je elektron v elektronovém obalu umístěný v energeticky nejvýše položené valenční vrstvě nebo několika vrstvách (valenční slupce nebo několika slupkách). Jde tedy o elektrony z posledních, největších, orbitalů v rámci elektronové konfigurace atomu. Orbitaly obsahující valenční elektrony se nazývají valenční orbitaly. Tyto orbitaly a jejich valenčními elektrony přijdou nejsnáze do kontaktu s jinými atomy. Díky tomu se mohou podílet na vzniku chemických vazeb mezi atomy. Elektronová konfigurace valenčních elektronů je pak z hlediska chemie nejdůležitější charakteristikou atomu konkrétního prvku.
rdf:langString
ومن أنواع الروابط الكيميائية الروابط الأيونية، والتي تقوم بتوصيل كل من الأيونات الموجبة (الكاتيونات) بالايونات السالبة (الأنيونات)، وينتج من ذلك مركب أيوني. وتصبح الذرة كاتيون بفقد إلكترون أو أكثر، وعند اكتسابها لإلكترون أو أكثر تصبح أنيون.
rdf:langString
Ελεύθερα ηλεκτρόνια θεωρούνται ηλεκτρόνια της εξωτερικής στιβάδας (τελευταίας), του πυρήνα του ατόμου τα οποία σε ορισμένα στοιχεία δε είναι δεσμευμένα αποκλειστικά με ένα άτομο, αλλά κυκλοφορούν ελεύθερα, δίνοντας ως αποτέλεσμα ηλεκτρική αγωγιμότητα σε αυτά τα υλικά. Λόγω της μεγάλης απόστασης, η επ΄ αυτών ασκούμενη έλξη των πρωτονίων του πυρήνα είναι ασθενέστατη με συνέπεια τα ηλεκτρόνια αυτά, (της εξωτερικής στιβάδας), να ξεφεύγουν από την τροχιά τους και να εισέρχονται σε τροχιά πέριξ άλλου πυρήνα παραπλήσιου ατόμου και να γυρνούν ελεύθερα. Το γεγονός αυτό δεν συνεπάγεται απαραίτητα και την αλλαγή της σύνθεσης του ατόμου ή της ηλεκτρικής κατάστασης του σώματος, αφού κατά τον ίδιο τρόπο ηλεκτρόνια παραπλήσιων ατόμων αποκαθιστούν την ισορροπία εναλλασσόμενα με άλλα, με παρόμοια συμπεριφορά.Αυτά λοιπόν τα συνδεδεμένα χαλαρά με τον πυρήνα ηλεκτρόνια χαρακτηρίζονται ελεύθερα ηλεκτρόνια, τα οποία είναι δυνατόν υπό την επίδραση εξωτερικής δύναμης να πειθαρχήσουν την ακατάστατη κίνησή τους μέσα στο σώμα που φέρονται. Μιά τέτοια εξωτερική δύναμη είναι η γνωστή μπαταρία που φέρει ένα θετικό και έναν αρνητικό ακροδέκτη. Είναι γνωστά περί τα 100 είδη ατόμων που παρουσιάζουν ελεύθερα ηλεκτρόνια. Στα ελεύθερα ηλεκτρόνια βασίζεται το φαινόμενο του ηλεκτρικού ρεύματος καθώς και ο καθορισμός των αγωγών, των ημιαγωγών, και των μονωτών. Τα ελεύθερα ηλεκτρόνια είναι η αιτία της ηλεκτρικής αγωγιμότητας, υπεραγωγιμότητας και των . Σε ένα υλικό τα ελεύθερα ηλεκτρόνια μπορεί να είναι τόσα πολλά, ώστε να γίνεται λόγος για θάλασσα ελευθέρων ηλεκτρονίων. Η κίνηση και θέση των ελεύθερων ηλεκτρονίων ευθύνεται επίσης και για την κατανομή του φορτίου σε ένα φορτισμένο σώμα. Η κατανομή σταθεροποιείται σε τέτοια κατανομή, ώστε η διαφορά δυναμικού μεταξύ δύο οποιωνδήποτε σημείων του σώματος να είναι μηδέν. Αυτό παραβιάζεται όταν υπάρχει διαφορά θερμοκρασίας σε δύο διαφορετικές περιοχές του ίδιου αγώγιμου μέσου, όπου κατά αναλογία με τη θερμική διαστολή και την άνωση, τα ηλεκτρόνια τείνουν να έχουν την ίδια πυκνότητα σε όλο το μέσο. Έτσι, παράγεται μακροσκοπικά διαφορά δυναμικού. Τα ελεύθερα ηλεκτρόνια μπορούν να αποσπαστούν από ένα σώμα με ηλεκτρικό πεδίο, όπως συμβαίνει σε καθοδικούς σωλήνες και στις ακτινογραφίες.
rdf:langString
Valenzelektronen (oft auch Außenelektronen genannt) sind in der Chemie die Elektronen, die sich in den äußersten Atomorbitalen aufhalten und sich an Bindungen („Valenzen“) zwischen Atomen beteiligen können. Bei den Hauptgruppen-Elementen sind das die Elektronen der äußersten Schale (Valenzschale) in den s- und p-Orbitalen, bei den Übergangsmetallen sind es die auf der äußersten Schale und zusätzlich die Elektronen im d-Orbital der vorhergehenden Schale. Sind Valenzelektronen an Bindungen beteiligt, so sind sie damit auch Bindungselektronen. Sie können aber auch nichtbindend sein und sind dann keine Bindungselektronen. D. h., die Anzahl der Valenzelektronen stimmt – abhängig vom chemischen Zustand des entsprechenden Atoms – nicht immer mit der Anzahl der tatsächlich an Bindungen beteiligten Elektronen überein. So besitzt z. B. das Element Chlor sieben Valenzelektronen, die im Molekül der Perchlorsäure (HClO4) alle an Bindungen beteiligt sind. Dagegen ist in Chlorwasserstoff (HCl) nur eines der sieben Elektronen an der Elektronenpaarbindung beteiligt.
rdf:langString
En kemio, valentelektrono estas elektrono de la ekstera elektronkovraĵo de atomo. Se tiu ekstera elektronkovraĵo ne estas plena, do la valentelektronoj povas partopreni en la kreado de kemia ligo inter atomoj.
rdf:langString
Los electrones de valencia son los electrones que se encuentran en el nivel principal de energía (n) más alto del átomo, siendo estos los responsables de la interacción entre átomos de distintas especies o entre los átomos de una misma. Los electrones en los niveles de energía externos son aquellos que serán utilizados en la formación de compuestos y a los cuales se les denomina como electrones de valencia. Estos electrones son los que presentan la facilidad de formar enlaces. Estos enlaces pueden darse de diferente manera, ya sea por intercambio de estos electrones, por compartición de pares entre los átomos en cuestión o por el tipo de interacción que se presenta en el enlace metálico, que consiste en un "traslape" de bandas. Según sea el número de estos electrones, será el número de enlaces que puede formar cada átomo con otro u otros. Solo los electrones externos de un átomo pueden ser atraídos por otro átomo cercano. Por lo general, los electrones del interior son afectados en menor medida y tampoco los electrones en las subcapas d llenas y en las f, porque están en el interior del átomo y no en la superficie. La valencia de un elemento es el número de electrones que necesita o que le sobra para tener completo su último nivel. La valencia de los gases nobles, por tanto, será cero, ya que tienen completo el último nivel. En el caso del sodio, la valencia es 1, ya que tiene un solo electrón de valencia, si pierde un electrón se queda con el último nivel completo.
rdf:langString
Balentzia-elektroiak atomoaren energia-maila nagusi (n) altuenean dauden elektroiak dira. Horiek dira taula periodikoko elementu desberdin bakoitzaren atomoen arteko erantzuleak. Konposatuak eratzeko kanpo energia-mailetako elektroiak erabiltzen dira, eta horiei balentzia-elektroi deritze. Elektroi horiek dute loturak eratzeko erraztasuna. Lotura horiek hainbat modutan gerta daitezke, bai elektroi trukeaz, bai atomoen artean elektroi bikoteak partekatzeaz, bai lotura metalikoan agertzen den interakzio motaren bitartez, hau da, banda-gainezarmen batez. Elektroi horien kopuruaren arabera, atomo bakoitzak beste atomo batekin edo batzuekin eratu dezakeen lotura kopuruan eragingo du. Atomo baten kanpo elektroiak baino ezin ditu erakarri hurbileko beste atomo batek. Oro har, barruko elektroiei gutxiago eragiten diete, d eta f azpigeruza beteetan dauden elektroiei ere ez, bi azpigeruza horiek atomoaren barrualdean daudelako eta ez azalean. Elementu baten balentzia azken geruza betetzeko behar duen edo soberan duen elektroi kopurua da. Gas nobleen balentzia, beraz, zero izango da, azken geruza osoa baitute. Sodioaren kasuan, balentzia 1 da, balentzia-elektroi bakarra duenez, elektroi bat galduz gero azken geruza beteko du.
rdf:langString
La couche de valence (ou couche périphérique → électrons de valence) d'un atome est sa dernière couche électronique partiellement ou totalement remplie. Elle est caractérisée par le nombre quantique principal n le plus élevé. Ce sont les électrons de la couche de valence, appelés « électrons de valence », qui interviennent dans les liaisons chimiques. La configuration électronique d'un élément est donnée habituellement de façon condensée en ne faisant apparaître de façon explicite que les électrons dans la couche de valence. Les électrons de cœur, qui appartiennent aux couches pleines de nombre quantique principal inférieur, sont représentés par la configuration du gaz noble correspondant.
rdf:langString
Sa cheimic agus san fhisic, leictreon sa sceall seachtrach is ea fiúsleictreon, a bhfuil baint aige le hadamh, agus a fhéadfaidh páirt a ghlacadh i bhfoirmiú an naisc cheimicigh mura bhfuil an sceall seachtrach líonta; i nasc comhfhiúsach aonair, cuireann an dá adamh sa nasc fiúsleictreon amháin chun péire roinnte a fhoirmiú.
rdf:langString
Dalam ilmu kimia, elektron valensi adalah elektron pada kelopak terluar yang terhubung dengan suatu atom, dan dapat berpartisipasi dalam pembentukan ikatan kimia jika kelopak terluar belum penuh. Dalam ikatan kovalen tunggal, kedua atom yang berikatan menyeimbangkan satu elektron valensi untuk membentuk pasangan bersama. Kehadiran elektron valensi dapat menentukan sifat kimia unsur, seperti valensinya—yang menentukan apakah dapat berikatan dengan unsur lain dan, jika dapat, seberapa cepat dan seberapa banyak ia dapat berikatan. Untuk unsur golongan utama, elektron valensi hanya dapat ada di kelopak elektron terluar; pada logam transisi, elektron valensi dapat juga berada di kelopak dalam. Sebuah atom dengan kelopak elektron valensi tertutup (sesuai dengan konfigurasi elektron s2p6) cenderung bersifat lembam secara kimia. Atom dengan satu atau dua elektron valensi lebih banyak daripada yang dibutuhkan untuk kelopak "tertutup" sangat reaktif karena alasan berikut: 1.
* ia memerlukan energi yang relatif rendah (dibandingkan energi kisi) untuk menghilangkan elektron valensi membentuk ion positif. 2.
* karena kecenderungannya untuk mendapatkan maupun menghilangkan elektron valensi (sehingga membentuk ion negatif), atau untuk berbagi elektron valensi (membentuk ikatan kovalen). Serupa dengan elektron pada kelopak bagian dalam, elektron valensi memiliki kemampuan untuk menyerap maupun melepaskan energi dalam bentuk foton. Penyerapan energi dapat memicu elektron untuk berpindah (melompat) ke kelopak yang lebih luar; hal ini dikenal sebagai . Atau elektron dapat terlepas dari kelopak valensinya meninggalkan atom; ini yang disebut sebagai ionisasi membentuk ion positif. Ketika elektron kehilangan energinya (yang menyebabkan emisi foton), ia dapat berpindah ke kelopak bagian dalam yang belum terisi penuh. Tingkat energi valensi sesuai dengan bilangan kuantum utama (n = 1, 2, 3, 4, 5, ...) atau diberi label alfabetis dengan huruf yang digunakan dalam (K, L, M, ...).
rdf:langString
In chemistry and physics, a valence electron is an electron in the outer shell associated with an atom, and that can participate in the formation of a chemical bond if the outer shell is not closed. In a single covalent bond, both atoms in the bond contribute one valence electron in order to form a shared pair. The presence of valence electrons can determine the element's chemical properties, such as its valence—whether it may bond with other elements and, if so, how readily and with how many. In this way, a given element's reactivity is highly dependent upon its electronic configuration. For a main-group element, a valence electron can exist only in the outermost electron shell; for a transition metal, a valence electron can also be in an inner shell. An atom with a closed shell of valence electrons (corresponding to a noble gas configuration) tends to be chemically inert. Atoms with one or two valence electrons more than a closed shell are highly reactive due to the relatively low energy to remove the extra valence electrons to form a positive ion. An atom with one or two electrons fewer than a closed shell is reactive due to its tendency either to gain the missing valence electrons and form a negative ion, or else to share valence electrons and form a covalent bond. Similar to a core electron, a valence electron has the ability to absorb or release energy in the form of a photon. An energy gain can trigger the electron to move (jump) to an outer shell; this is known as atomic excitation. Or the electron can even break free from its associated atom's shell; this is ionization to form a positive ion. When an electron loses energy (thereby causing a photon to be emitted), then it can move to an inner shell which is not fully occupied.
rdf:langString
価電子（かでんし、（英: valence electron）とは、原子核の周囲に束縛されている電子のうち、最外殻に存在する電子のことである。価電子は、原子間の化学結合などにおいて重要な役割を果たしていることが多く、物質の性質を特徴づける主要な要素である。原子価電子（げんしかでんし）ともいう。 基本的に、価電子数は最外殻電子数と等しい。また、典型元素(貴ガスを除く)は各族番号の1の位が価電子数となる。ただし、最外殻電子がちょうどその電子殻の最大収容数の場合、または最外殻電子が8個の場合、価電子の数は0とする。 典型元素の価電子は、その元素より原子番号の小さい最初の貴ガス原子の軌道より外側の軌道を占める電子である。ただし、典型元素でも、ガリウムの3d軌道のように、比較的浅い内殻電子は、価電子的な振る舞いをし物性や化学結合に寄与する場合がある。例えば、窒化ガリウムでは、化合物の構成に関与している。また、遷移元素では、価電子は最外殻電子を意味していないため、特定の価電子を持っていないと言える。特にf電子をもつ元素では、価電子の定義は必ずしもこのようにはならない場合が少なくない。 固体の絶縁体や半導体において、価電子帯を占める電子を価電子ということもある。固体の金属においては、伝導電子（自由電子）に相当する。
rdf:langString
화학과 물리학에서 원자가 전자(原子價電子, Valence electron)는 원자의 바깥 껍질 전자 중 바깥 껍질이 닫혀 있지 않으면 화학 결합에 참여할 수 있는 전자이다. 단일 공유 결합에서는 결합에 참여하는 두 원자 모두 공유 쌍을 형성하기 위해 하나의 원자가 전자를 기여한다. 원자가 전자의 존재는 원자가처럼 원소의 화학적 특성(다른 원소와 결합할 수 있는지 여부, 있다면 얼마나 쉽게, 얼마나 많이 결합할 수 있는지 여부)을 결정할 수 있다. 이런 방식으로, 주어진 원소의 반응성은 그 원소의 전자 배치에 크게 의존한다. 전형 원소의 경우, 원자가 전자는 최외각 전자 껍질에만 존재할 수 있다. 전이 금속의 경우, 원자가 전자는 안쪽 껍질에도 존재할 수 있다. 원자가 전자의 을 가진 원자(전자 배치 s2p6)는 화학적으로 비반응성이다. 닫힌 껍질보다 원자가 전자를 1개 또는 2개 더 가진 원자는 반응성이 높은데, 그 이유는 양이온을 형성하기 위해 원자가 전자를 잃는 데 필요한 에너지가 상대적으로 낮기 때문이다. 닫힌 껍질보다 원자가 전자를 1개 또는 2개 덜 가진 원자는 반응성이 높은데, 그 이유는 원자가 전자를 얻고 음이온을 형성하거나 원자가 전자를 공유하여 공유결합을 형성하려는 경향이 있기 때문이다. 와 유사하게, 원자가 전자는 광자의 형태로 에너지를 흡수하거나 방출하는 능력이 있다. 에너지를 얻으면 전자가 바깥 껍질로 이동할 수 있다. 이것은 원자의 들뜸이라고 한다. 또는 전자가 원자의 껍질로부터 떨어져 나갈 수도 있다. 이것은 양이온 형성을 위한 이온화이다. 전자가 에너지를 잃으면 (광자가 방출된다) 가득 차지 않은 안쪽 껍질로 이동할 수 있다.
rdf:langString
Een valentie-elektron is een elektron dat zich in een nog niet helemaal opgevulde elektronenschil, de valentieschil, van een atoom bevindt.
rdf:langString
Elektron walencyjny (peryferyjny) – elektron znajdujący się na ostatniej, najbardziej zewnętrznej powłoce atomu, która nazywana jest powłoką walencyjną. Liczba oraz poziomy energetyczne elektronów walencyjnych decydują w dużym stopniu o właściwościach atomów, a tym samym i pierwiastków chemicznych. Elektrony znajdujące się na powłoce walencyjnej uczestniczą w tworzeniu wiązań chemicznych, jednak wiązania te mogą też być w niektórych przypadkach tworzone z udziałem elektronów z niższych powłok, co dotyczy zwłaszcza atomów pierwiastków bloków d i f układu okresowego pierwiastków. W wiązaniach jonowych elektrony walencyjne są przekazywane jednym atomom przez drugie. We wszystkich innych wiązaniach są one współdzielone. Elektrony nieznajdujące się na zewnętrznej (ostatniej) powłoce nazywane są elektronami niewalencyjnymi, a wraz z jądrem atomowym – rdzeniem atomowym. W metalach elektrony walencyjne mogą się przemieszczać między węzłami sieci krystalicznej, w całej jego objętości. Z tego względu nazwane zostały one elektronami swobodnymi.
rdf:langString
En valenselektron är en elektron i atomens yttersta skal (valensskalet). Antalet valenselektroner har stor betydelse för vilka kemiska föreningar atomen kan ingå i, det vill säga antalet bestämmer atomslagets kemiska egenskaper.Se periodiska systemet. Syre har sex och klor har sju valenselektroner. I det periodiska systemet finns grupper och perioder. Grupperna anger antalet valenselektroner. Exempelvis har alla ämnen i grupp 1 en valenselektron. Som flest kan det finnas åtta valenselektroner i det yttersta skalet, man kallar detta för att ämnet har uppnått stabil s.k. ädelgasstruktur. Men en atom kan med ytterligare skal ha upp till 16 valenselektroner (tellur (Te), polonium (Po), livermorium (Lv), lantanoiden ytterbium (Yb) och aktinoiden nobelium (No)). Huvudvalensbindningar är bindningar mellan atomer i en molekyl och bivalensbindningar är bindningar mellan olika molekyler. Huvudvalensbindningarna är kovalenta bindningar. Dessa är starka och kan endast brytas genom kemiska reaktioner. Bivalensbindningarna är också av elektrisk natur och orsakas av van der Waals-krafter. Bivalensbindningarna är svaga.
rdf:langString
Em química, eletrões de valência (português europeu) ou elétrons de valência (português brasileiro) são os eletrões contidos no mais exterior de um átomo. Os eletrões de valência são importantes para determinar como um elemento químico reage quimicamente com outros elementos. Quanto mais completa a camada de valência, mais inerte um átomo é, e menos provável é ele reagir com outros elementos químicos do seu próprio tipo. Isto acontece porque é necessária mais transferência de energia (fotões) para perder ou ganhar electrões de ou para uma camada, quando essa camada está mais completa/cheia. Os eletrões de valência têm a habilidade de, tal como os electrões nas camadas mais interiores, absorver ou libertar energia (fotões). Este ganho ou perda de energia poderá levar a que um eletrão se mova para outro nível ou mesmo a se libertar do átomo e da sua camada de valência. Quando um eletrão absorve/ganha mais energia, move-se para uma camada mais exterior. Dependendo da quantidade de energia o electrão contém e ganhou devido à absorção de um ou mais fotões Quando um eletrão liberta/perde energia, move-se para uma camada mais interna.
rdf:langString
В химии валентными электронами называют электроны, находящиеся на внешней (крайней) оболочке атома. Валентные электроны определяют поведение химического элемента в химических реакциях, то есть они участвуют в образовании химической связи и завершают электронный слой атомов, участвующих в ней. Чем меньше валентных электронов имеет элемент, тем легче он отдаёт эти электроны (проявляет свойства восстановителя) в реакциях с другими элементами. И наоборот, чем больше валентных электронов содержится в атоме химического элемента, тем легче он приобретает электроны (проявляет свойства окислителя) в химических реакциях при прочих равных условиях. Полностью заполненные внешние электронные оболочки имеют инертные газы, которые проявляют минимальную химическую активность. Периодичность заполнения электронами внешней электронной оболочки определяет периодическое изменение химических свойств элементов в таблице Менделеева. Атом с валентных электронов (соответствующий электронной конфигурации s2p6) имеет тенденцию быть химически инертным. Атомы, имеющие на один или два валентных электрона больше, чем замкнутая оболочка, обладают большей способностью вступать в химические реакции из-за относительно небольшой энергии, требуемой для удаления лишних валентных электронов с образованием положительного иона. Атомы, имеющие на один или два валентных электрона меньше, чем замкнутая оболочка, вступают в реакции благодаря свойству приобретать недостающие валентные электроны и образовывать отрицательный ион, либо образовывать ковалентную связь. Подобно электрону во внутренней оболочке, валентный электрон обладает способностью поглощать или выделять энергию в форме фотона. Получение энергии может заставить электрон переместиться к внешней оболочке; это явление известно как возбуждение. При этом, если электрон получает достаточную энергию для преодоления потенциального барьера, равную ионизационному потенциалу, он покидает атом, образуя таким образом положительный ион. В случае, когда электрон теряет энергию (вызывая излучение фотона), он может перемещаться во внутреннюю оболочку, которая не полностью занята. Уровни валентной энергии соответствуют главным квантовым числам (n = 1, 2, 3, 4, 5 …) или помечены в алфавитном порядке буквами, используемыми в рентгеновской нотации атомных орбиталей (K, L, M,…).
rdf:langString
價電子（英語：valence electron）是原子核外电子中能与其他原子相互作用形成化学键的电子。
rdf:langString
Вале́нтний електро́н — електрон у складі атома, що може утворювати хімічні зв'язки, а отже, визначає поведінку атома в хімічних реакціях. Назва валентний пов'язана з терміном валентність. Валентні електрони займають зовнішні електронні орбіталі, найслабше зв'язані з ядром атома. Кількість валентних електронів для кожного хімічного елемента визначається його електронною конфігурацією. Утворюючи іонні зв'язки, атоми віддають свої валентні електрони іншим атомам або приймають валентні електрони від інших атомів. Коли утворюється ковалентний зв'язок, валентні електрони різних атомів об'єднуються в пари. У разі металічних зв'язків валентні електрони всього металу колективізуються. Як і поняття валентності, термін валентний електрон дає лише приблизну, спрощену картину взаємодії між атомами. Для передбачення поведінки електронів атомів у сполуках необхідно виконувати квантовохімічні обчислення. Наприклад, атом Оксигену має 6 електронів на другій оболонці, 4 з них — p-електрони. Однак у процесі утворення молекули кисню формується лише одна електронна пара, тобто в утворенні зв'язку бере участь лише один електрон від кожного атома.
xsd:nonNegativeInteger
16065
