Ukrainian Insurgent Army

http://dbpedia.org/resource/Ukrainian_Insurgent_Army an entity of type: Thing

Ukrajinská povstalecká armáda, UPA (ukrajinsky Українська повстанська армія, УПА) byla ozbrojená jednotka Organizace ukrajinských nacionalistů, přesněji řečeno frakce Stepana Bandery (OUN-B); její příslušníci byli proto zjednodušeně označováni jako banderovci. rdf:langString

جيش التمرد الأوكراني (بالإنجليزية: The Ukrainian Insurgent Army)‏، ((بالأوكرانية: Українська повстанська армія, УПА)‏، هي قوات شبه عسكرية مكونة من القومية الأوكرانية، والتي أصبحت في وقت لاحق جيش حزبي قام بسلسلة من حرب العصابات خلال صراعات الحرب العالمية الثانية ضد كل من ألمانيا النازية والاتحاد السوفيتي وتشيكوسلوفاكيا، وكذلك كل من «دولة بولندا تحت الأرض» (Polish Underground State) وجمهورية بولندا الشعبية. نشأ جيش المتمردين من تشكيلات مسلحة منفصلة من منظمة القوميين الأوكرانية - بانديرا وفصيل (OUN-B)، وغيرها من التشكيلات الوطنية المتشددة، وبعض المنشقين من الشرطة الأوكرانية، ومن تعبئة السكان المحليين وغيرها القيادة السياسية للجيش تابعة ل منظمة الأوكرانية القوميين - بانديرا. rdf:langString

Ukraina Ribela Armeo (URA), ukraine Українська повстанська армія aŭ УПА estis armitaj fortoj kreitaj de banderanoj fine de 1942, kun la celo defendi la ukrainan loĝantaron de germana kaj poste de sovetia okupado. Ili batalis ankaŭ kontraŭ la pola loĝantaro, kiel en la Masakro de Baligrodo. La ĉefa komandanto de URA estis generalo Roman Ŝuĥeviĉ. URA havis politikan platformon kun la celo de plena sendependiĝo de Ukrainio. La taĉmentoj de URA batalis ankaŭ kontraŭ sovetiaj partizanoj sub la gvido de Sidir Kovpak. URA ekzistis ĝis 1954. rdf:langString

( 비슷한 이름의 우크라이나 혁명반역군에 관해서는 해당 문서를 참조하십시오.) 우크라이나 반역군(우크라이나어: Українська повстанська армія, 약칭: УПА; 러시아어: Ukrayins'ka povstans'ka armiya, 약칭: UPA)은 준군사 조직이며, 이후 파르티잔 조직이 되었다. 제2차 세계대전 중에는 소련과 폴란드 지하국가, 폴란드 인민공화국, 나치 독일을 상대로 게릴라전을 벌였다. 우크라이나 국민주의자 기구가 설립하여 반데라 파벌, 기타 전투적 국가 애국 조직, 우크라이나 보조 경찰의 망명자와 현지 주민 동원 등으로 군사를 모아 일어났으며, 군대의 정치적 지도력은 우크라이나 국민주의자 기구의 반데라 파벌이 갖고 있었다. 볼히니아와 에서 폴란드인에 대한 인종 청소의 주요 가해자였다. 공식 설립 날자는 1942년 10월 14일로, 이 날짜는 테오토코스의 중보기도일이다. 1941년 12월부터 1943년 7월까지 과 같은 이름(우크라이나 반군과 UPA)으로 불렸다. rdf:langString

ウクライナ蜂起軍（ウクライナほうきぐん、ウクライナ語: Українська повстанська армія, УПА；英語: Ukrainian Insurgent Army、UPA）は、ウクライナにかつて存在した反体制武装組織。独ソ戦最中の1942年10月に結成され、おもに西ウクライナにおいて、赤軍とドイツ軍の双方に対するパルチザン・レジスタンス活動を行い、第二次世界大戦終結後はソ連と戦った。現在のウクライナにおいてはウクライナ国家独立のために戦った英雄として名誉回復されているが、ソ連とその後継国家であるロシア及びポーランドにおいては、「」「戦争犯罪組織」と扱われている。 rdf:langString

Ukrainska upprorsarmén (UPA) (ukrainska: Українська повстанська армія) var en ukrainsk nationalistisk gerillarmé aktiv på 1940-talet. UPA var den militära grenen av Organisationen för ukrainska nationalister (ONU-B) under Stepan Bandera. rdf:langString

烏克蘭反抗軍（Ukrainian Insurgent Army，Українська Повстанська Армія；Ukrayins'ka Povstans'ka Armiya，簡稱UPA）是烏克蘭歷史上的一個民族主義準軍事組織，以反納粹（1941-1944）、反蘇聯、反波蘭，烏克蘭獨立為宗旨，在德蘇戰爭中的1942年10月成立，主要在西烏克蘭進行反抗紅軍、德軍的活動，戰後也繼續和蘇聯作戰。虽然建立初期乌克兰反抗军视苏联为较德国更大的威胁，但乌克兰反抗军还是由于不满德国政策公开向德国宣战。而乌克兰反抗军的一些兵员和武器装备也来自于自伪军中开小差的人员。乌克兰反抗军极端派曾制造过瓦莱尼亚与东加利西亚波兰人大屠杀等战争罪行。 1944年2月29日，乌克兰反抗军在罗夫诺州奥斯特罗赫区伏击苏军大将尼古拉·费多罗维奇·瓦图京，瓦图京受重伤，其後於4月15日去世。1947年在波兰东部击毙了苏军将领卡罗尔·希维尔切夫斯基。后来，波兰政府在苏联的支持下展开了维斯瓦河行动，进行种族清洗以清除波兰东南部当地乌克兰人对反抗軍的物质支持。 1949年，烏克蘭反抗軍被正式解散，但是，部份勢力直到1956年仍持續活動。 rdf:langString

L'Exèrcit insurgent ucraïnès (ucraïnès: Українська повстанська армія, УПА, Ukrayins'ka povstans'ka armiya, UPA) fou un exèrcit nacionalista ucraïnès paramilitar i després partisà que va dur a terme diverses accions de guerrilla durant la Segona Guerra Mundial contra l'Alemanya nazi, la Unió Soviètica, Txecoslovàquia, i també contra l'Estat Polonès Clandestí i la Polònia comunista. El grup també participà en la neteja ètnica i la matança de polonesos de moltes ciutats i pobles de l'oest d'Ucraïna. El grup era la branca militar de l'Organització dels Nacionalistes Ucraïnesos - facció Bandera o OUN-B), i es formà originalment a Volínia a la primavera i l'estiu de 1943, tot i que la data oficial de creació és el 14 d'octubre de 1942, dia en què se celebra la . rdf:langString

Die Ukrainische Aufständische Armee (ukrainisch Українська повстанська армія / Ukrajinska powstanska armija; kurz UPA, auch als Ukrainische Aufstandsarmee übersetzt) war eine ukrainische Partisanenarmee und der militärische Flügel der „Organisation Ukrainischer Nationalisten“ (OUN, Bandera-Fraktion OUN-B). Sie wurde 1942 gegründet und existierte bis etwa 1956. Im Zweiten Weltkrieg kollaborierte die UPA zeitweise mit dem nationalsozialistischen Deutschland und bekämpfte die Polnische Heimatarmee. Nach dem Krieg kämpfte sie weitere fünf Jahre in der Ukrainischen Sozialistischen Sowjetrepublik gegen die Sowjetunion. rdf:langString

El Ejército Insurgente Ucraniano (en ucraniano: Українська повстанська армія; romanización: Ukrayíns'ka povstáns'ka a'rmiya, UPA) fue una organización militar clandestina surgida durante la Segunda Guerra Mundial. Se fundó el 14 de octubre de 1942 en Volinia. El UPA era la rama militar de la Organización de Nacionalistas Ucranianos (OUN). La meta principal del UPA era alcanzar la independencia de Ucrania. Entre 1943 y 1950 su jefe fue el general Román Shujévych y su líder político fue Stepán Bandera. Durante la Segunda Guerra Mundial lucharon contra los polacos, contra las fuerzas de ocupación de la Alemania nazi, contra la URSS y siguieron con sabotajes una vez derrotadas las fuerzas alemanas contra los chekistas del NKVD y el Ejército Rojo. rdf:langString

Confusion possible avec Armée révolutionnaire insurrectionnelle ukrainienne qui s'appelle Armée insurrectionnelle d'Ukraine dans des documents historiques, mais qui est antérieure. L’Armée insurrectionnelle ukrainienne ou UPA (en ukrainien : Українська повстанська армія, Ukrains'ka povstens'ka armiya ou УПА) était une armée de guérilla ukrainienne formée en octobre 1942, en Volhynie. Ses dirigeants ont été Dmytro Klyachkivskiy, Roman Choukhevytch (à partir de janvier 1944) et Stepan Bandera. Il s'agit de la branche militaire de l'Organisation des nationalistes ukrainiens (OUN). Son principal objectif était de mettre en place un état ukrainien indépendant de l'URSS. rdf:langString

The Ukrainian Insurgent Army (Ukrainian: Українська повстанська армія, УПА, romanized: Ukrayins'ka povstans'ka armiia, abbreviated UPA) was a Ukrainian nationalist paramilitary and later partisan formation. During World War II, it was engaged in guerrilla warfare against the Soviet Union, the Polish Underground State, Communist Poland, and Nazi Germany. It was established by the Organization of Ukrainian Nationalists. The insurgent army arose out of separate militant formations of the Organization of Ukrainian Nationalists—Bandera faction (the OUN-B), other militant national-patriotic formations, some former defectors of the Ukrainian Auxiliary Police, mobilization of local populations and others. The political leadership of the army belonged to the OUN-B. It was the primary perpetrator of rdf:langString

L'Esercito Insurrezionale Ucraino, (in ucraino: Українська повстанська армія?, traslitterato: Ukrains'ka povstans'ka armija - UPA) fu un'organizzazione paramilitare ucraina nata il 14 ottobre 1942 nella Volinia. rdf:langString

Ukraińska Powstańcza Armia, Ukraińska Armia Powstańcza, UPA (ukr. Українська повстанська армія, УПА; Ukrajinśka powstanśka armija, UPA) – formacja zbrojna stworzona przez frakcję banderowską Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów pod koniec 1942 roku i przez nią kierowana. Działała głównie na Wołyniu, w Galicji Wschodniej i na terenach na zachód od linii Curzona. Hymnem UPA był „Marsz Ukraińskich Nacjonalistów”. W Polsce jej aktywność znacząco zmalała po akcji „Wisła” w 1947 r., ostatnie oddziały przestały istnieć w ZSRR w 1956 r. rdf:langString

O Exército Insurreto Ucraniano (ou Exército Insurgente da Ucrânia) (em ucraniano Українська повстанська армія, Ukrayins’ka povstans’ka armiya, UPA) era um movimento de libertação nacionalista ucraniano na forma da organização militar, formada inicialmente na região da Volínia (Noroeste da Ucrânia) em 1941. O objetivo principal da UPA era a proteção dos interesses nacionais das populações ucranianas. UPA era o braço militar da Organização dos Nacionalistas Ucranianos, a OUN. Foi fundada em 1941 após a conquista da Ucrânia pela Alemanha Nazista após a Operação Barbarossa. Stepan Bandera, líder da OUN, havia aproveitado a expulsão da União Soviética para declarar e criar um estado ucraniano independente unido e mono-étnico alinhado com a Alemanha que compassaria a Ucrânia, Bielorrússia e part rdf:langString

Украи́нская повстанческая армия, сокращённо УПА (укр. Українська повстанська армія) — подпольная украинская военная организация в период Второй мировой войны, вооружённое ответвление Организации украинских националистов. Действовала с весны 1943 года на территориях, входивших в состав Генерал-губернаторства (Галиц— с конца 1943, Холмщина — с осени 1943), рейхскомиссариата Украина (Волынь — с конца марта 1943), и румынской Транснистрии (Заднестровья) (Северная Буковина — с лета 1944). Отдельные отряды также действовали на территории восточной Украины, на Донбассе и на Кубани. rdf:langString

Украї́нська повста́нська а́рмія (УПА́) — військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942—1960 років (хоча були й випадки бойового спротиву окремих бійців УПА і пізніше), озброєне крило ОУНР та загони підпорядковані Уряду УНР. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Ukrainian Insurgent Army

rdf:langString جيش التمرد الأوكراني

rdf:langString Exèrcit insurgent ucraïnès

rdf:langString Ukrajinská povstalecká armáda

rdf:langString Ukrainische Aufständische Armee

rdf:langString Ουκρανικός Επαναστατικός Στρατός

rdf:langString Ukraina Ribela Armeo

rdf:langString Ejército Insurgente Ucraniano

rdf:langString Armée insurrectionnelle ukrainienne

rdf:langString Esercito insurrezionale ucraino

rdf:langString 우크라이나 반역군

rdf:langString ウクライナ蜂起軍

rdf:langString Ukraińska Powstańcza Armia

rdf:langString Exército Insurreto Ucraniano

rdf:langString Украинская повстанческая армия

rdf:langString Ukrainska upprorsarmén

rdf:langString Українська повстанська армія

rdf:langString 烏克蘭反抗軍

foaf:name

rdf:langString Guerilla war in Ukraine

dbpprop:name

rdf:langString Ukrainian Insurgent Army

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 1045217

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1124228932

dbpprop:active

xsd:gMonthDay --10-14

dbpprop:casualties

xsd:integer 3199

xsd:integer 5587

xsd:integer 12000

xsd:integer 21888

xsd:integer 134000

xsd:integer 153000

rdf:langString

rdf:langString Unknown

rdf:langString Soviet Union:

rdf:langString Polish People's Republic:

rdf:langString Source 1: 8,788 dead

rdf:langString Source 2:

rdf:langString Unknown number of civilians killed by Soviets

dbpprop:combatant

rdf:langString Polish People's Republic

rdf:langString Ukrainian Insurgent Army

dbpprop:commander

rdf:langString Joseph Stalin

rdf:langString Bolesław Bierut

rdf:langString Dmytro Klyachkivsky

rdf:langString Roman Shukhevych

rdf:langString Vasyl Kuk

dbpprop:conflict

rdf:langString Guerilla war in Ukraine

dbpprop:date

xsd:integer 1944

xsd:date 2019-04-20

xsd:date 2021-02-25

dbpprop:nativeName

rdf:langString Українська повстанська армія

dbpprop:opponents

rdf:langString * ** * * **Reichskommissariat Ukraine **General Government * Polish People's Republic

dbpprop:partof

rdf:langString World War II from 1944–1945 and the Eastern European anti-Communist insurgencies from 1945 onwards

dbpprop:result

rdf:langString Soviet victory * Defeat of national partisans

dbpprop:size

xsd:integer 20000

dbpprop:strength

xsd:integer 300000

rdf:langString Variable

rdf:langString ~100,000 partisans

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString L'Exèrcit insurgent ucraïnès (ucraïnès: Українська повстанська армія, УПА, Ukrayins'ka povstans'ka armiya, UPA) fou un exèrcit nacionalista ucraïnès paramilitar i després partisà que va dur a terme diverses accions de guerrilla durant la Segona Guerra Mundial contra l'Alemanya nazi, la Unió Soviètica, Txecoslovàquia, i també contra l'Estat Polonès Clandestí i la Polònia comunista. El grup també participà en la neteja ètnica i la matança de polonesos de moltes ciutats i pobles de l'oest d'Ucraïna. El grup era la branca militar de l'Organització dels Nacionalistes Ucraïnesos - facció Bandera o OUN-B), i es formà originalment a Volínia a la primavera i l'estiu de 1943, tot i que la data oficial de creació és el 14 d'octubre de 1942, dia en què se celebra la . L'OUN aspirava tornar a establir un estat nació independent i unit al territori ètnicament ucraïnès. Acceptava la violència com una eina política contra els enemics forans i interns de la de la seva causa, que volia assolir mitjançant una revolució nacional dirigida per una dictadura que expulsaria les forces d'ocupació i establiria un govern que representés totes les regions i grups socials. L'organització va començar com un grup de resistència i a poc a poc es va canviar en una guerrilla. Durant la seva existència, l'Exèrcit Insurgent Ucraïnès va lluitar contra els polonesos i soviètics com els seus principals oponents, tot i que l'organització també va lluitar contra els alemanys a partir de febrer de 1943. Des de final de primavera de 1944, l'UPA i l'Organització dels Nacionalistes Ucraïnesos (OUN-B) −fent front a l'avenç soviètic− també van cooperar temporalment amb les forces alemanyes contra els soviètics i polonesos, amb l'esperança de crear un estat independent d'Ucraïna. L'exèrcit també va tenir un paper substancial en la neteja ètnica de la població polonesa de Volínia i Galítsia, així com la posterior defensa de la població ucraïnesa a Polònia des de les neteges ètniques dutes per organitzacions nacionalistes (Armia Krajowa) i estatals poloneses, i la prevenció de la al sud-est de Polònia. Després de la Segona Guerra Mundial, l'exèrcit comunista polonès, , va lluitar extensament contra l'UPA. L'UPA es va mantenir actiu i va lluitar contra la República Popular de Polònia fins al 1947, i contra la Unió Soviètica fins al 1949. La lluita fou particularment dura als Carpats, la totalitat de Galítsia i a Volínia, a l'actual Ucraïna Occidental. A final de la dècada dels 1940, la taxa de mortalitat dels soldats soviètics que lluitaven contra els insurgents ucraïnesos a l'oest d'Ucraïna fou més alta que la de les tropes soviètiques durant l'ocupació soviètica de l'Afganistan. Entre els moviments de resistència antinazi, fou únic, ja que no tenia cap suport extern significatiu. El seu creixement i la força eren un reflex de la popularitat que gaudia entre la població d'Ucraïna occidental. Fora dUcraïna occidental, el suport no va ser significatiu, i la majoria de la població de la Ucraïna (oriental) soviètica, influenciada per la propaganda estalinista considerava, i de vegades encara veia, l'OUN i l'UPA sobretot com a col·laboracionistes dels alemanys. L'UPA va funcionar fins a 1953, quan les seves accions es van aturar, tot i que van subsistir alguns focus de resistència durant els anys 1950 i 1960. De 1943-1950 el comandant en cap de l'UPA fou el general Roman Xukhèvitx, i de 1950 a 1954 ho fou

rdf:langString Ukrajinská povstalecká armáda, UPA (ukrajinsky Українська повстанська армія, УПА) byla ozbrojená jednotka Organizace ukrajinských nacionalistů, přesněji řečeno frakce Stepana Bandery (OUN-B); její příslušníci byli proto zjednodušeně označováni jako banderovci.

rdf:langString جيش التمرد الأوكراني (بالإنجليزية: The Ukrainian Insurgent Army)‏، ((بالأوكرانية: Українська повстанська армія, УПА)‏، هي قوات شبه عسكرية مكونة من القومية الأوكرانية، والتي أصبحت في وقت لاحق جيش حزبي قام بسلسلة من حرب العصابات خلال صراعات الحرب العالمية الثانية ضد كل من ألمانيا النازية والاتحاد السوفيتي وتشيكوسلوفاكيا، وكذلك كل من «دولة بولندا تحت الأرض» (Polish Underground State) وجمهورية بولندا الشعبية. نشأ جيش المتمردين من تشكيلات مسلحة منفصلة من منظمة القوميين الأوكرانية - بانديرا وفصيل (OUN-B)، وغيرها من التشكيلات الوطنية المتشددة، وبعض المنشقين من الشرطة الأوكرانية، ومن تعبئة السكان المحليين وغيرها القيادة السياسية للجيش تابعة ل منظمة الأوكرانية القوميين - بانديرا.

rdf:langString Die Ukrainische Aufständische Armee (ukrainisch Українська повстанська армія / Ukrajinska powstanska armija; kurz UPA, auch als Ukrainische Aufstandsarmee übersetzt) war eine ukrainische Partisanenarmee und der militärische Flügel der „Organisation Ukrainischer Nationalisten“ (OUN, Bandera-Fraktion OUN-B). Sie wurde 1942 gegründet und existierte bis etwa 1956. Im Zweiten Weltkrieg kollaborierte die UPA zeitweise mit dem nationalsozialistischen Deutschland und bekämpfte die Polnische Heimatarmee. Nach dem Krieg kämpfte sie weitere fünf Jahre in der Ukrainischen Sozialistischen Sowjetrepublik gegen die Sowjetunion. Nach Schätzungen umfasste sie zwischen 30.000 und 200.000 Kämpfer. Die Mitglieder waren meist Ukrainer aus der Bauernschaft im Alter von 18 bis 22 (98 %), daneben auch Angehörige weiterer Ethnien der Sowjetunion wie Usbeken (0,35 %), Weißrussen (0,14 %) und Russen (0,83 %).

rdf:langString Ukraina Ribela Armeo (URA), ukraine Українська повстанська армія aŭ УПА estis armitaj fortoj kreitaj de banderanoj fine de 1942, kun la celo defendi la ukrainan loĝantaron de germana kaj poste de sovetia okupado. Ili batalis ankaŭ kontraŭ la pola loĝantaro, kiel en la Masakro de Baligrodo. La ĉefa komandanto de URA estis generalo Roman Ŝuĥeviĉ. URA havis politikan platformon kun la celo de plena sendependiĝo de Ukrainio. La taĉmentoj de URA batalis ankaŭ kontraŭ sovetiaj partizanoj sub la gvido de Sidir Kovpak. URA ekzistis ĝis 1954.

rdf:langString El Ejército Insurgente Ucraniano (en ucraniano: Українська повстанська армія; romanización: Ukrayíns'ka povstáns'ka a'rmiya, UPA) fue una organización militar clandestina surgida durante la Segunda Guerra Mundial. Se fundó el 14 de octubre de 1942 en Volinia. El UPA era la rama militar de la Organización de Nacionalistas Ucranianos (OUN). La meta principal del UPA era alcanzar la independencia de Ucrania. Entre 1943 y 1950 su jefe fue el general Román Shujévych y su líder político fue Stepán Bandera. Durante la Segunda Guerra Mundial lucharon contra los polacos, contra las fuerzas de ocupación de la Alemania nazi, contra la URSS y siguieron con sabotajes una vez derrotadas las fuerzas alemanas contra los chekistas del NKVD y el Ejército Rojo. En 1944 eran más de 20 000 hombres.

rdf:langString Confusion possible avec Armée révolutionnaire insurrectionnelle ukrainienne qui s'appelle Armée insurrectionnelle d'Ukraine dans des documents historiques, mais qui est antérieure. L’Armée insurrectionnelle ukrainienne ou UPA (en ukrainien : Українська повстанська армія, Ukrains'ka povstens'ka armiya ou УПА) était une armée de guérilla ukrainienne formée en octobre 1942, en Volhynie. Ses dirigeants ont été Dmytro Klyachkivskiy, Roman Choukhevytch (à partir de janvier 1944) et Stepan Bandera. Il s'agit de la branche militaire de l'Organisation des nationalistes ukrainiens (OUN). Son principal objectif était de mettre en place un état ukrainien indépendant de l'URSS. Au cours de son histoire, l’UPA s'est battue contre les trois armées qui occupèrent successivement l’Ukraine : la Wehrmacht, l'Armia Krajowa — issue de la résistance polonaise — et l’Armée rouge jusqu’en 1954, principalement dans les Carpates. Il est cependant à noter que pendant la Seconde Guerre Mondiale, l'UPA a d'abord collaboré avec l'Allemagne nazie avant de s'y opposer. L'UPA est unique parmi les mouvements de résistance de l'Europe occupée, dans la mesure où elle n'a pas reçu d'aide importante de la part de puissances étrangères. Par conséquent, sa croissance et sa force reflètent sa popularité parmi les Ukrainiens de l'ouest, surtout en Galicie et Volhynie. Mais une vive controverse existe toujours autour de son antisémitisme et de son nationalisme violemment anti-polonais, ainsi que sur les massacres de nombreux civils juifs et polonais sur lesquels ceux-ci auraient débouché, en particulier à l'été 1943 lors des massacres des Polonais en Volhynie. Deux autres UPA ont également existé en Volhynie. La première a été formée au printemps 1942, elle fut d'abord connue sous le nom de Sitch de Polésie et n'avait pas de lien direct avec l'OUN. Cette UPA, dirigée par Taras Borovets, avait des liens avec l'UNR en exil. Elle a par la suite été rebaptisée Armée révolutionnaire du peuple ukrainien en 1943 avant d'être plus tard absorbée par l'UPA de l'OUN. La seconde fut l'UPA d'Andriy Melnyk, créée au printemps 1943 elle fut comme la précédente absorbée par l'UPA de Stepan Bandera en juillet-août 1943.

rdf:langString L'Esercito Insurrezionale Ucraino, (in ucraino: Українська повстанська армія?, traslitterato: Ukrains'ka povstans'ka armija - UPA) fu un'organizzazione paramilitare ucraina nata il 14 ottobre 1942 nella Volinia. Fu l'ala militare dell'Organizzazione dei Nazionalisti Ucraini, più precisamente della fazione facente riferimento a Stepan Bandera (OUN-B). Il principale obiettivo dell'UPA fu quello di raggiungere l'indipendenza dell'Ucraina. Dal 1943 al 1950 il suo capo è stato il generale e il suo referente politico è stato Stepan Bandera. Politicamente nazionalista, riuniva in sé ex-componenti sia della Machnovščina, sia della Repubblica Popolare Ucraina, sia della Repubblica Nazionale dell'Ucraina Occidentale. I colori della bandiera sono un rimando all’ideologia del Blut und Boden.

rdf:langString The Ukrainian Insurgent Army (Ukrainian: Українська повстанська армія, УПА, romanized: Ukrayins'ka povstans'ka armiia, abbreviated UPA) was a Ukrainian nationalist paramilitary and later partisan formation. During World War II, it was engaged in guerrilla warfare against the Soviet Union, the Polish Underground State, Communist Poland, and Nazi Germany. It was established by the Organization of Ukrainian Nationalists. The insurgent army arose out of separate militant formations of the Organization of Ukrainian Nationalists—Bandera faction (the OUN-B), other militant national-patriotic formations, some former defectors of the Ukrainian Auxiliary Police, mobilization of local populations and others. The political leadership of the army belonged to the OUN-B. It was the primary perpetrator of the ethnic cleansing of Poles in Volhynia and Eastern Galicia. Its official date of creation is 14 October 1942, the day of the Intercession of the Theotokos feast. From December 1941 to July 1943, the Ukrainian People's Revolutionary Army shared the same name (Ukrainian Insurgent Army, or UPA). Violence was accepted by OUN as a political tool against both foreign and domestic enemies of their cause, which would be achieved by a national revolution led by a dictatorship that would drive out occupying powers and set up a government representing all regions and social groups. The organization began as a resistance group and developed into a guerrilla army. In 1943, the UPA was controlled by the OUN(B) and included people of various political and ideological convictions. Furthermore, it needed the support of the broad masses against both the Germans and the Soviets. Much of the nationalist ideology, including the concept of dictatorship, did not appeal to former Soviet citizens who had experienced the dictatorship of the Communist Party. Hence, a revision of the OUN(B) ideology and political program was imperative. At its Third Extraordinary Grand Assembly on 21–25 August 1943, the OUN(B) condemned "internationalist and fascist national-socialist programs and political concepts" as well as "Russian-Bolshevik communism", and proposed a "system of free peoples and independent states [as] the single best solution to the problem of world order." Its social program did not differ essentially from earlier ones but emphasized a wide range of social services, worker participation in management, a mixed economy, choice of profession and workplace, and free trade unions. The OUN(B) affirmed that it was fighting for freedom of the press, speech, and thought. During its existence, the Ukrainian Insurgent Army fought against the Poles and the Soviets as their primary opponents, although the organization also fought against the Germans starting from February 1943, with many cases of collaboration with the German forces in the fight against the Soviets. From late spring 1944, the UPA and Organization of Ukrainian Nationalists-B (OUN-B)—faced with Soviet advances—also cooperated with German forces against the Soviets and Poles in the hope of creating an independent Ukrainian state. The OUN also played a substantial role in the ethnic cleansing of the Polish population of Volhynia and East Galicia, and later prevented the deportation of the Ukrainians in southeastern Poland. After the end of World War II, Soviet NKVD units fought against the UPA. The UPA remained active and fought against the People's Republic of Poland until 1947, and against the Soviet Union until 1949. It was particularly strong in the Carpathian Mountains, the entirety of Galicia and in Volhynia—in modern Western Ukraine. By the late 1940s, the mortality rate for Soviet troops fighting Ukrainian insurgents in Western Ukraine was higher than the mortality rate for Soviet troops during the Soviet occupation of Afghanistan. Between February 1943 and May 1945, unlike most resistance movements, it had no significant foreign support. Its growth and strength were a reflection of the popularity it enjoyed among the people of Western Ukraine. Outside of western Ukraine, support was not significant, and the majority of the Soviet eastern Ukrainian population considered, and at times still viewed, the OUN/UPA to have been primarily collaborators with the Germans.

rdf:langString ( 비슷한 이름의 우크라이나 혁명반역군에 관해서는 해당 문서를 참조하십시오.) 우크라이나 반역군(우크라이나어: Українська повстанська армія, 약칭: УПА; 러시아어: Ukrayins'ka povstans'ka armiya, 약칭: UPA)은 준군사 조직이며, 이후 파르티잔 조직이 되었다. 제2차 세계대전 중에는 소련과 폴란드 지하국가, 폴란드 인민공화국, 나치 독일을 상대로 게릴라전을 벌였다. 우크라이나 국민주의자 기구가 설립하여 반데라 파벌, 기타 전투적 국가 애국 조직, 우크라이나 보조 경찰의 망명자와 현지 주민 동원 등으로 군사를 모아 일어났으며, 군대의 정치적 지도력은 우크라이나 국민주의자 기구의 반데라 파벌이 갖고 있었다. 볼히니아와 에서 폴란드인에 대한 인종 청소의 주요 가해자였다. 공식 설립 날자는 1942년 10월 14일로, 이 날짜는 테오토코스의 중보기도일이다. 1941년 12월부터 1943년 7월까지 과 같은 이름(우크라이나 반군과 UPA)으로 불렸다.

rdf:langString ウクライナ蜂起軍（ウクライナほうきぐん、ウクライナ語: Українська повстанська армія, УПА；英語: Ukrainian Insurgent Army、UPA）は、ウクライナにかつて存在した反体制武装組織。独ソ戦最中の1942年10月に結成され、おもに西ウクライナにおいて、赤軍とドイツ軍の双方に対するパルチザン・レジスタンス活動を行い、第二次世界大戦終結後はソ連と戦った。現在のウクライナにおいてはウクライナ国家独立のために戦った英雄として名誉回復されているが、ソ連とその後継国家であるロシア及びポーランドにおいては、「」「戦争犯罪組織」と扱われている。

rdf:langString Ukraińska Powstańcza Armia, Ukraińska Armia Powstańcza, UPA (ukr. Українська повстанська армія, УПА; Ukrajinśka powstanśka armija, UPA) – formacja zbrojna stworzona przez frakcję banderowską Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów pod koniec 1942 roku i przez nią kierowana. Działała głównie na Wołyniu, w Galicji Wschodniej i na terenach na zachód od linii Curzona. Hymnem UPA był „Marsz Ukraińskich Nacjonalistów”. Organizacja Ukraińskich Nacjonalistów nie uznała granic ustanowionych na konferencji teherańskiej i jałtańskiej. Działacze OUN, wiedząc, że tereny zamieszkane przez ludność ukraińską zostaną podzielone i wejdą w skład Polski oraz ZSRR, i nie uznając tego faktu, próbowali utworzyć własną jednostkę terytorialną pod nazwą Zakerzoński Kraj. Celem UPA było powstanie niepodległego, monoetnicznego (jednonarodowego) państwa ukraińskiego. Walczyła w tym celu przeciwko okupacyjnym władzom niemieckim, partyzantom polskim i radzieckim (1943–1945), Armii Czerwonej i NKWD. Mimo potyczek z Niemcami UPA w pewnym stopniu z nimi współpracowała – zawierała lokalne porozumienia z Niemcami w celu zwalczania partyzantki sowieckiej, a także w 1944 była sporadycznie przez nich zaopatrywana. Ukraińska Powstańcza Armia jest współodpowiedzialna wraz z OUN-B za zorganizowanie i przeprowadzenie ludobójstwa polskiej ludności cywilnej (rzeź wołyńska i czystka etniczna w Małopolsce Wschodniej). Od jesieni 1944 roku UPA walczyła w nowych granicach Polski nie tylko z polskim wojskiem, KBW, UBP, WOP; atakowała posterunki MO i niebronione polskie wsie, ale również z oddziałami poakowskimi (np. Zgrupowaniem Warta), NSZ, WiN. Od 1945 na Lubelszczyźnie i Podlasiu zawierała lokalne porozumienia rozejmowe z antykomunistycznym podziemiem poakowskim, były przypadki współpracy zbrojnej (atak na Hrubieszów). Zarówno w trakcie wysiedleń ludności ukraińskiej do ZSRR w latach 1944–1946, jak i w trakcie akcji „Wisła”, zbrojnie starała się powstrzymać wysiedlenia ludności ukraińskiej. Na terenie ZSRR walczyła z regularnymi oddziałami Armii Czerwonej, Istriebitielnymi Bataljonami, milicją, wojskami NKWD i MGB i antypartyzanckimi oddziałami NKWD. W Polsce jej aktywność znacząco zmalała po akcji „Wisła” w 1947 r., ostatnie oddziały przestały istnieć w ZSRR w 1956 r.

rdf:langString O Exército Insurreto Ucraniano (ou Exército Insurgente da Ucrânia) (em ucraniano Українська повстанська армія, Ukrayins’ka povstans’ka armiya, UPA) era um movimento de libertação nacionalista ucraniano na forma da organização militar, formada inicialmente na região da Volínia (Noroeste da Ucrânia) em 1941. O objetivo principal da UPA era a proteção dos interesses nacionais das populações ucranianas. UPA era o braço militar da Organização dos Nacionalistas Ucranianos, a OUN. Foi fundada em 1941 após a conquista da Ucrânia pela Alemanha Nazista após a Operação Barbarossa. Stepan Bandera, líder da OUN, havia aproveitado a expulsão da União Soviética para declarar e criar um estado ucraniano independente unido e mono-étnico alinhado com a Alemanha que compassaria a Ucrânia, Bielorrússia e partes da Polônia. Entretanto, a liderança alemã estava desinteressada em estabelecer um estado colaboracionista independente e suprimiu a liderança da OUN, que criou a UPA como resposta. Enquanto os alemães controlavam as grandes cidades e estradas principais, uma área grande no interior da Ucrânia Ocidental ficou sob o controle da OUN que foi capaz de criar um "estado" paralelo com bases militares, hospitais e escolas, envolvendo dezenas de milhares de pessoas. A UPA servia como forma de proteger esse "estado". Durante a sua existência, UPA lutou em variados frentes: contra a Alemanha Nazista, o exército clandestino polaco Armia Krajowa e principalmente contra as forças soviéticas, incluindo os Partisans Soviéticos, o Exército Vermelho, a NKVD e a SMERSH. A UPA tinha certos acordos com as forças nazistas para lutar contra os Partisans e os Poloneses, e após 1944 concentrou todos os seus esforços contra as forças soviéticas. Para se diferir dos Partisans Soviéticos (o termo geralmente usado para descrever as forças clandestinas soviéticas), os membros da UPA usavam o termo ucraniano de "Povstantsi" (insurgentes). Depois da II Guerra Mundial, a UPA continuava lutar ativamente contra a Polónia até 1947 e contra a União Soviética até 1949. Posições da UPA foram particularmente fortes nos Montes Cárpatos e na – Ucrânia Ocidental. A UPA não conseguiu obter uma ajuda significativa do Ocidente, a sua força residiu na ajuda e suporte das populações ucranianas da Ucrânia Ocidental. Algumas poucas guerrilhas duraram até 1956.

rdf:langString Ukrainska upprorsarmén (UPA) (ukrainska: Українська повстанська армія) var en ukrainsk nationalistisk gerillarmé aktiv på 1940-talet. UPA var den militära grenen av Organisationen för ukrainska nationalister (ONU-B) under Stepan Bandera.

rdf:langString 烏克蘭反抗軍（Ukrainian Insurgent Army，Українська Повстанська Армія；Ukrayins'ka Povstans'ka Armiya，簡稱UPA）是烏克蘭歷史上的一個民族主義準軍事組織，以反納粹（1941-1944）、反蘇聯、反波蘭，烏克蘭獨立為宗旨，在德蘇戰爭中的1942年10月成立，主要在西烏克蘭進行反抗紅軍、德軍的活動，戰後也繼續和蘇聯作戰。虽然建立初期乌克兰反抗军视苏联为较德国更大的威胁，但乌克兰反抗军还是由于不满德国政策公开向德国宣战。而乌克兰反抗军的一些兵员和武器装备也来自于自伪军中开小差的人员。乌克兰反抗军极端派曾制造过瓦莱尼亚与东加利西亚波兰人大屠杀等战争罪行。 1944年2月29日，乌克兰反抗军在罗夫诺州奥斯特罗赫区伏击苏军大将尼古拉·费多罗维奇·瓦图京，瓦图京受重伤，其後於4月15日去世。1947年在波兰东部击毙了苏军将领卡罗尔·希维尔切夫斯基。后来，波兰政府在苏联的支持下展开了维斯瓦河行动，进行种族清洗以清除波兰东南部当地乌克兰人对反抗軍的物质支持。 1949年，烏克蘭反抗軍被正式解散，但是，部份勢力直到1956年仍持續活動。

rdf:langString Украи́нская повстанческая армия, сокращённо УПА (укр. Українська повстанська армія) — подпольная украинская военная организация в период Второй мировой войны, вооружённое ответвление Организации украинских националистов. Действовала с весны 1943 года на территориях, входивших в состав Генерал-губернаторства (Галиц— с конца 1943, Холмщина — с осени 1943), рейхскомиссариата Украина (Волынь — с конца марта 1943), и румынской Транснистрии (Заднестровья) (Северная Буковина — с лета 1944). Отдельные отряды также действовали на территории восточной Украины, на Донбассе и на Кубани. Официально именоваться «Украинской повстанческой армией» отряды ОУН (б) начали в мае 1943 года. Ряды УПА пополнялись за счёт добровольцев из числа идейных националистов, бывших членов вспомогательной полиции, дезертиров из Красной Армии и дивизии СС «Галичина». Немало было в УПА и людей, пострадавших от сталинских репрессий. Численность бойцов УПА, согласно различным источникам, составляла от 25—30 до более 400 тысяч человек в разные периоды. Своей главной задачей УПА декларировала подготовку мощного восстания, которое должно начаться в благоприятный для того времени момент, когда СССР и Германия истощат друг друга в кровопролитной войне, а затем создание самостоятельного единого украинского государства, которое должно было включать в себя все этнические украинские земли. Кроме украинцев, которых было подавляющее большинство, в составе УПА воевали евреи, русские и представители других национальностей. Деятельность УПА носила антипольский, антиеврейский, антирусский , антисоветский характер. В 1943—1945 годах отряды УПА действовали против советских партизан, отрядов польского подполья — Армии Людовой и Армии Крайовы, против немецких войск (нападения на полицейские участки, склады с оружием, тыловые части, обозы, убийства военнослужащих), Красной (1943—46) и Советской армии (1946—56). В 1943—1945 годах подразделения УПА принимали участие в украинско-польском этническом конфликте, в частности, ими была организована Волынская резня — массовое уничтожение этнически польского гражданского населения, проживавшего в Волыни. С восстановлением советской власти на территории Украины, УПА стала действовать против военнослужащих Красной Армии, внутренних и погранвойск НКВД СССР, сотрудников правоохранительных органов и служб безопасности, советских и партийных работников, колхозных активистов, представителей интеллигенции, приехавших «с востока», лиц из числа местного гражданского населения и структур ОУН(б), заподозренных в поддержке или лояльности советской власти. Борьба УПА против Красной армии и подпольно-диверсионная деятельность в послевоенное время привели к тому, что понятия «уповцы» и «бандеровцы» стали символизировать агрессивный национализм. С середины 1946 года УПА стремилась наладить сотрудничество с французскими, британскими и американскими спецслужбами. C 1948 года получала поддержку от ЦРУ и МИ-6 в рамках операции «Аэродинамик». Формально деятельность штабов и подразделений была прекращена 3 сентября 1949 года, но отдельные повстанческие отряды действовали вплоть до середины 1950-х годов. Жертвами УПА стали более 100 тыс человек мирного населения и 15 тыс военнослужащих и правоохранителей. В Большой российской энциклопедии указано, что сотрудничество с германскими оккупационными властями и злодеяния ОУН-УПА были осуждены на Нюрнбергском процессе. При этом в списке организаций и лиц, обвиняемых на Нюрнбергском процессе, опубликованном на английском и русском языках ОУН, УПА или их руководители отсутствуют. Украинский институт национальной памяти отмечает, что в материалах Нюрнбергского процесса действительно несколько раз упоминается «движение Бандеры», однако ни одно из упоминаний не носит негативного толкования. Проблема ОУН-УПА относится к дискуссионным темам украинского общества, точка зрения на протяжении многих лет колеблется между позитивным (борцы за независимость, герои Украины) и негативным (немецкие коллаборационисты, предатели Украины).

rdf:langString Украї́нська повста́нська а́рмія (УПА́) — військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942—1960 років (хоча були й випадки бойового спротиву окремих бійців УПА і пізніше), озброєне крило ОУНР та загони підпорядковані Уряду УНР. Перші загони УПА Поліська Січ були сформовані Бульбою-Боровцем 28 червня 1941 року. Члени ОУН якийсь час не підтримували збройну боротьбу з німцями, називаючи партизан агентами Сталіна і Сікорського. Вони розпочали активну діяльність лише з весни 1943 року на територіях, що входили до складу: райхскомісаріату Україна (Генеральна округа Волинь-Поділля) — з кінця березня 1943 року, Генерал-губернаторства (Галичина — з кінця 1943 року, Холмщина — з осені 1943 року) та румунської Трансністрії (Північна Буковина) — з літа 1944 року. Окремі загони також діяли і на території східної України, на Донбасі та навіть на Кубані. Офіційною датою згідно позиції ОУН (б) створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року, хоча деякі історики вважають цю дату умовно пропагандистською та переносять період заснування приблизно на пів року вперед. У травні 1943 року загони ОУН(б) почали офіційно іменуватися «Українською повстанською армією». Ряди УПА поповнювалася за рахунок добровольців з числа ідейних націоналістів, перебіжчиків з допоміжної поліції, дезертирів з Червоної Армії. Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку потужного повстання, яке мало розпочатися в сприятливий для того часу момент, коли СРСР і Німеччина виснажать один одного в кровопролитній війні, а потім створення самостійної єдиної української держави, що мала включати в себе всі етнічні українські землі. Крім українців, яких була переважна більшість, в складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей. З самого початку свого існування УПА воювала на три фронти: з військами Третього Рейху та його союзниками, польським Рухом опору (Армією Крайовою, Армією Людовою) та радянськими партизанами. З поверненням радянського режиму на західноукраїнські землі, УПА ще кілька років змогла чинити активний спротив каральним загонам НКВС. УПА діяла до 1954 року, коли активні її дії припинилися. Окремі осередки спротиву продовжувались впродовж 1950-х — 1960-х років. З травня по листопад 1943 року Головним Командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік — генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік — Василь Кук. Ставлення до УПА в українському суспільстві протягом років після відновлення незалежності 1991 року коливається між позитивним («борці за незалежність») і протилежним («німецькі колаборанти»): сама оцінка часто спирається на пропагандистські штампи обох сторін. З 2015 року вояки УПА мають встановлений Верховною Радою статус борців за незалежність України у ХХ столітті. Боротьба Української повстанської армії — складова Українського визвольного руху 1920—1950 років. У грудні 2018 року прийнято закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій, яким покладено додатковий соціальний захист, в тому числі пільги на оплату комунальних послуг і проїзд у громадському транспорті, а також медичне обслуговування і забезпечення медикаментами.

dbpedia-owl:wikiPageLength

xsd:nonNegativeInteger 139608

dbpedia-owl:causalties

xsd:string Unknown

xsd:string Soviet Union:

xsd:string 3,199 regular soldiers

xsd:string 5,587 paramilitaries

xsd:string Polish People's Republic:

xsd:string Source 1: 8,788 dead

xsd:string Source 2:

xsd:string 12,000 dead and 2,600 missing in late 1944 to early 1945 alone

dbpedia-owl:combatant