Udi language

http://dbpedia.org/resource/Udi_language an entity of type: Thing

L'udin és la llengua del poble udi o udin, derivada de l'antic llenguatge aghuà. Pertany al grup lesguià de llengües caucàsiques. Existia com a llengua escrita (es va redescobrir el 1930), però va perdre l'escriptura pròpia al segle xiii. Posteriorment, l'udin ha emprat els alfabets , georgià, armeni i rus. L'Udi està en perill d'extinció,classificat com a "greument en perill" pel Llibre Roig de Llengües Amenaçades de la UNESCO. rdf:langString

Udisch (Eigenbezeichnung: udin muz) gehört zu den lesgischen Sprachen innerhalb der (nordostkaukasischen Sprachen) nachisch-dagestanischen Sprachen. Es wird heute von noch ca. 4.200 Menschen in Aserbaidschan gesprochen, in allen Ländern sind es ca. 5.700 Sprecher. rdf:langString

Udiera (jatorrizko hizkuntzan, удин муз edo udin muz) ipar-ekialdeko kaukasoar hizkuntza bat da, Azerbaijanen, Errusian, Georgian, Ukrainan eta Armenian hitz egiten dena. Bi dialektoetan banatzen da, nidjgoa eta Oguzgoa, bi dialekto hauen ezberdintasunek ez dute galarazten dialekto bat dakienak bestea ulertzea, hori bai, bakoitza modu ezberdinean garatzen da. Udiera 10 000 pertsona inguruk hitz egiten dute. Esan beharra dago, hizkuntza honen erabiltzaileek bakarrik etxean edo modu ez-formalean erabiltzen dutela, ez baita hizkuntza ofizial bat, beraz, udiera dakitenek normalean beste hizkuntza bat edo bi dakizkite. Hainbat zientzialarien ustez, udiera antzinaroan (IV. mende inguruan) oso hizkuntza zabaldua izan zen. rdf:langString

La lingua udi è una lingua caucasica nordorientale parlata in Azerbaigian. rdf:langString

Język udyjski − język z grupy języków kaukaskich, używany przez około 3,7 tys. osób zamieszkujących tereny Azerbejdżanu (rejony Oguz i Qabala), Gruzji i Rosji. Jest blisko spokrewniony z kaukaskim albańskim, a także z lezgińskim i tabasarańskim. rdf:langString

La udia estas nordorienta kaŭkaza lingvo el la lezga grupo, el la lingvoj naĥ-dagestanaj kiu dividiĝas je du dialektoj: nidĵ kaj oguz. Sed la malsimilecoj inter ili ne malhelpas la reciprokran komunikadon, kvankam ĉiu dialekto sendepende evoluis. La udian parolas ĉirkaŭ 10.000 homoj. La lingvo nuntempe estas neskriba, tamen, nuntempe oni emas krei por ĝi propran skribsistemon. La udian oni uzas nur por la ĉiutaga vivo. Por oficialaj kaj formalaj aferoj, la udioj uzas la nacian lingvon de la lando kie ili loĝas: en Azerbajĝano la azeran, en Rusio la rusan, en Kazaĥio la kazaĥan kaj la rusan, en Kartvelio la kartvelan ktp. Udioj kutime estas dulingvaj aŭ eĉ trilingvaj. Laŭ pluraj fakuloj, la udia estis unu el la plej disvastigitaj lingvoj de Kaŭkaza Albanio, pro kio en la 4-a jarcento aperis rdf:langString

El udí es una lengua caucásica nororiental del grupo de las lenguas najsko-daguestaníes de familia de lenguas (de Cáucaso Oriental). Se divide en dos dialectos: el de y el de Oguz (Vartashén). Pero las diferencias entre ellos no les impiden la comprensión mutua, aunque cada dialecto se desarrolla independientemente. La lengua udí la hablan aproximadamente 10 000 personas. Con esto la consideran ágrafa, a pesar de que actualmente hacen esfuerzos para crear la escritura propia. El udí lo usan sólo en la vida cotidiana. A título de la lengua oficial los udís usan la del país en que residen: en Azerbaiyán el azerí, en Rusia el ruso, en Kazajistán el kazajo y el ruso, en Georgia el georgiano, etc. La mayoría de los udíes domina dos o, frecuentemente, tres lenguas. Según muchos especialista rdf:langString

L'oudi est une langue de la famille nakho-daghestanienne. On pense que c'était la langue principale de l'Albanie du Caucase, qui s'étendait entre le sud du Daghestan et l'Azerbaïdjan. Cette langue remonterait au Xe siècle av. J.-C., en succédant à l'albanien (ou aghouanais, plus rarement aghbanien, souvent appelée ancien oudi, ou improprement albanais caucasien) mêlé d'emprunts aux langues persanes à la suite des invasions musulmanes sur l'ancien empire romain au VIIe siècle av. J.-C.. rdf:langString

The Udi language, spoken by the Udi people, is a member of the Lezgic branch of the Northeast Caucasian language family. It is believed an earlier form of it was the main language of Caucasian Albania, which stretched from south Dagestan to current day Azerbaijan. The Old Udi language is also called the Caucasian Albanian language and possibly corresponds to the "Gargarian" language identified by medieval Armenian historians. Modern Udi is known simply as Udi. Udi is endangered, classified as "severely endangered" by UNESCO's Red Book of Endangered Languages. rdf:langString

A língua udi faz parte da família das línguas caucasianas. É falada pelo povo udi e é a principal língua da Albânia. Esta língua remonta ao século X, e atualmente é falada por cerca de 10 000 pessoas. Este idioma pertence ao grupo das línguas nack-daguestânicas. Está dividida em dois dialetos: nidj e oguz, mas a diferença entre eles não impede a compreensão mútua, ainda que cada dialeto se desenvolva independentemente. A língua udi é considerada ágrafa, apesar dos esforços para a criação de uma escrita própria. rdf:langString

Уди́нский язы́к — язык удинов, один из кавказских языков. Входит в лезгинскую группу нахско-дагестанской (восточно-кавказской) семьи языков, делится на два диалекта — ниджский и огузский (варташенский). Относится к агглютинативным языкам. rdf:langString

Удінська мова (самоназва уди, ути) — мова народу удінів. Сфера розповсюдження: місто Огуз (раніше Верташен) Верташенського району і село Нідж Куткашенського району Азербайджану; село Зінобіані (раніше Октомвері) Кварельського району Грузії. Число мовців близько 10 тис. осіб. Мова є безписемною, але останнім часом надаються зусилля для створення письма. Вважається, що удінська мова була поширеною і вживалася на території Кавказької Албанії, на основі якої в 4 ст. виникло албанське письмо і сформувалася літературна мова. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Udi language

rdf:langString Udin

rdf:langString Udische Sprache

rdf:langString Udia lingvo

rdf:langString Idioma udí

rdf:langString Udiera

rdf:langString Oudi

rdf:langString Lingua udi

rdf:langString Język udyjski

rdf:langString Língua udi

rdf:langString Удинский язык

rdf:langString Удінська мова

foaf:name

rdf:langString Udi

rdf:langString удин муз, udin muz

dbpprop:name

rdf:langString Udi

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 2544194

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1120221020

dbpprop:map

rdf:langString Lang Status 40-SE.svg

dbpprop:date

xsd:integer 2009

dbpprop:region

rdf:langString Azerbaijan , Russia , Georgia , and Armenia

dbpprop:speakers

xsd:integer 2800 3800

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString L'udin és la llengua del poble udi o udin, derivada de l'antic llenguatge aghuà. Pertany al grup lesguià de llengües caucàsiques. Existia com a llengua escrita (es va redescobrir el 1930), però va perdre l'escriptura pròpia al segle xiii. Posteriorment, l'udin ha emprat els alfabets , georgià, armeni i rus. L'Udi està en perill d'extinció,classificat com a "greument en perill" pel Llibre Roig de Llengües Amenaçades de la UNESCO.

rdf:langString La udia estas nordorienta kaŭkaza lingvo el la lezga grupo, el la lingvoj naĥ-dagestanaj kiu dividiĝas je du dialektoj: nidĵ kaj oguz. Sed la malsimilecoj inter ili ne malhelpas la reciprokran komunikadon, kvankam ĉiu dialekto sendepende evoluis. La udian parolas ĉirkaŭ 10.000 homoj. La lingvo nuntempe estas neskriba, tamen, nuntempe oni emas krei por ĝi propran skribsistemon. La udian oni uzas nur por la ĉiutaga vivo. Por oficialaj kaj formalaj aferoj, la udioj uzas la nacian lingvon de la lando kie ili loĝas: en Azerbajĝano la azeran, en Rusio la rusan, en Kazaĥio la kazaĥan kaj la rusan, en Kartvelio la kartvelan ktp. Udioj kutime estas dulingvaj aŭ eĉ trilingvaj. Laŭ pluraj fakuloj, la udia estis unu el la plej disvastigitaj lingvoj de Kaŭkaza Albanio, pro kio en la 4-a jarcento aperis la albana alfabeto kaj kreiĝis la literatura lingvo. La udia troviĝas precipe en la loĝlokoj Nidĵ kaj Oguz en Azerbajĝano, en la vilaĝo Zinobiani en Kvarelsk (Kartvelio), kaj ankaŭ iom pli dise en Armenio kaj aliaj landoj. En 2002 en Rusio estis registritaj 2.960 udilingvanoj (el 3.721 etnaj udioj). El historia vidpunkto la kaŭkaz-albana pli proksimas al la udia, sed pli ĝuste al la antikva udia. Ĝia alfabeto konsistis el 52 literoj. Antaŭe ĝi estis vaste uzata: la bibliaj tekstoj estis tradukitaj en la albanan, en ĝi okazis diservoj. Tamen, pro historiaj okazintaĵoj la alfabeto iom post iom estis ne plu uzita kaj malaperis.

rdf:langString El udí es una lengua caucásica nororiental del grupo de las lenguas najsko-daguestaníes de familia de lenguas (de Cáucaso Oriental). Se divide en dos dialectos: el de y el de Oguz (Vartashén). Pero las diferencias entre ellos no les impiden la comprensión mutua, aunque cada dialecto se desarrolla independientemente. La lengua udí la hablan aproximadamente 10 000 personas. Con esto la consideran ágrafa, a pesar de que actualmente hacen esfuerzos para crear la escritura propia. El udí lo usan sólo en la vida cotidiana. A título de la lengua oficial los udís usan la del país en que residen: en Azerbaiyán el azerí, en Rusia el ruso, en Kazajistán el kazajo y el ruso, en Georgia el georgiano, etc. La mayoría de los udíes domina dos o, frecuentemente, tres lenguas. Según muchos especialistas, el udí en la antigüedad era una de las lenguas más difundidas en Albania Caucasiana, en base de la cual en el siglo IV apareció la escritura albana (agvana) y se formó la lengua literaria.

rdf:langString Udisch (Eigenbezeichnung: udin muz) gehört zu den lesgischen Sprachen innerhalb der (nordostkaukasischen Sprachen) nachisch-dagestanischen Sprachen. Es wird heute von noch ca. 4.200 Menschen in Aserbaidschan gesprochen, in allen Ländern sind es ca. 5.700 Sprecher.

rdf:langString Udiera (jatorrizko hizkuntzan, удин муз edo udin muz) ipar-ekialdeko kaukasoar hizkuntza bat da, Azerbaijanen, Errusian, Georgian, Ukrainan eta Armenian hitz egiten dena. Bi dialektoetan banatzen da, nidjgoa eta Oguzgoa, bi dialekto hauen ezberdintasunek ez dute galarazten dialekto bat dakienak bestea ulertzea, hori bai, bakoitza modu ezberdinean garatzen da. Udiera 10 000 pertsona inguruk hitz egiten dute. Esan beharra dago, hizkuntza honen erabiltzaileek bakarrik etxean edo modu ez-formalean erabiltzen dutela, ez baita hizkuntza ofizial bat, beraz, udiera dakitenek normalean beste hizkuntza bat edo bi dakizkite. Hainbat zientzialarien ustez, udiera antzinaroan (IV. mende inguruan) oso hizkuntza zabaldua izan zen.

rdf:langString L'oudi est une langue de la famille nakho-daghestanienne. On pense que c'était la langue principale de l'Albanie du Caucase, qui s'étendait entre le sud du Daghestan et l'Azerbaïdjan. Cette langue remonterait au Xe siècle av. J.-C., en succédant à l'albanien (ou aghouanais, plus rarement aghbanien, souvent appelée ancien oudi, ou improprement albanais caucasien) mêlé d'emprunts aux langues persanes à la suite des invasions musulmanes sur l'ancien empire romain au VIIe siècle av. J.-C.. Elle est encore parlée par environ 5 000 personnes, dans le village azerbaïdjanais de Nidj, dans le district de Qabala et d’Oguz [réf. souhaitée], ainsi que dans certaines régions du Caucase septentrional dépendant de la fédération de Russie. L'oudi est également parlé dans certains villages de la province arménienne de Tavush, et en Géorgie dans le village d'Octomberi (province de Kakhétie, district de Kvareli). L'oudi fait partie du groupe lezghique, qui comprend notamment le lezguien et le tabassaran. Dans le groupe parent des langues daghestaniennes, ce groupe se rapproche également de l'avar, du dargwa et du lak .

rdf:langString The Udi language, spoken by the Udi people, is a member of the Lezgic branch of the Northeast Caucasian language family. It is believed an earlier form of it was the main language of Caucasian Albania, which stretched from south Dagestan to current day Azerbaijan. The Old Udi language is also called the Caucasian Albanian language and possibly corresponds to the "Gargarian" language identified by medieval Armenian historians. Modern Udi is known simply as Udi. The language is spoken by about 4000 people in the village of Nij, Azerbaijan, in Qabala District, in Oghuz District, as well as in parts of North Caucasus in Russia. It is also spoken by ethnic Udis living in the villages of Debetavan, Bagratashen, Ptghavan, and Haghtanak in Tavush Province of northeastern Armenia and in the village of Zinobiani (former Oktomberi) in the Qvareli Municipality of the Kakheti province of Georgia. Udi is endangered, classified as "severely endangered" by UNESCO's Red Book of Endangered Languages.

rdf:langString La lingua udi è una lingua caucasica nordorientale parlata in Azerbaigian.

rdf:langString Język udyjski − język z grupy języków kaukaskich, używany przez około 3,7 tys. osób zamieszkujących tereny Azerbejdżanu (rejony Oguz i Qabala), Gruzji i Rosji. Jest blisko spokrewniony z kaukaskim albańskim, a także z lezgińskim i tabasarańskim.

rdf:langString A língua udi faz parte da família das línguas caucasianas. É falada pelo povo udi e é a principal língua da Albânia. Esta língua remonta ao século X, e atualmente é falada por cerca de 10 000 pessoas. Este idioma pertence ao grupo das línguas nack-daguestânicas. Está dividida em dois dialetos: nidj e oguz, mas a diferença entre eles não impede a compreensão mútua, ainda que cada dialeto se desenvolva independentemente. A língua udi é considerada ágrafa, apesar dos esforços para a criação de uma escrita própria. O udi só é utilizado na vida cotidiana. A título de língua oficial, as pessoas desta etnia utilizam a do país em que vivem: o azeri, no Azerbaijão, o russo, na Rússia, o cazaque, no Cazaquistão, o georgiano, na Geórgia etc. A maioria do povo udi domina duas ou, frequentemente, três línguas. Segundo especialistas, o udi na antiguidade era um dos idiomas mais difundidos na Albânia e na base da mesma surgiu, no século IV, a escrita da Albânia (agvana).

rdf:langString Уди́нский язы́к — язык удинов, один из кавказских языков. Входит в лезгинскую группу нахско-дагестанской (восточно-кавказской) семьи языков, делится на два диалекта — ниджский и огузский (варташенский). Относится к агглютинативным языкам. Степень их расхождения не препятствует их взаимопониманию, хотя каждый диалект развивается самостоятельно. На удинском языке говорят около 10000 человек. При этом он считается бесписьменным, хотя в последнее время предпринимаются усилия по созданию письменности. Удинский язык используется только в быту. В качестве официального языка удины используют язык той страны, в которой проживают: в Азербайджане — азербайджанский, в России — русский, в Казахстане — русский и казахский, в Грузии — грузинский, в Армении — армянский и т. д. Большинство удин двуязычны, нередко трёхъязычны. О создании агванской (кавказско-албанской) письменности повествуют древние армянские историки Корюн, Мовсес Хоренаци, Мовсес Каганкатваци, Степанос Орбелян. Из армянских историков прямые указания о её бытовании также имеются у Егише, Гевонда и в некоторых других источниках. Все упомянутые средневековые авторы солидарны в одном — агванский алфавит, так же как армянский и грузинский, создал св. Месроп Маштоц.

rdf:langString Удінська мова (самоназва уди, ути) — мова народу удінів. Сфера розповсюдження: місто Огуз (раніше Верташен) Верташенського району і село Нідж Куткашенського району Азербайджану; село Зінобіані (раніше Октомвері) Кварельського району Грузії. Число мовців близько 10 тис. осіб. Мова є безписемною, але останнім часом надаються зусилля для створення письма. Вважається, що удінська мова була поширеною і вживалася на території Кавказької Албанії, на основі якої в 4 ст. виникло албанське письмо і сформувалася літературна мова. Існують два діалекти удінської мови: ніджський і верташенсько-октомверійський (огузький). Розрізнення діалектів не перешкоджає їх взаєморозумінню, але в кожному з них наявна тенденція особистого розвитку, що пов’язана зі сферою навколишнього мовного середовища (грузинська мова для октомверійського, азербайджанська для верташенського і ніджського, вірменська для ніджського). Удінська мова викладалась як рідна мова в початковій школі в 1930-х — 1940-х роках. З 1992 викладається в школах міста Огуз (Азербайджан). Фонетика мови нараховує 11 голосних і 38 приголосних звуків. Наголос є силовим і припадає на останній склад. Довгота голосних теж відіграє велику роль в значеннях слів: эхне — говорить, э:хне — говорить безперервно; унекса — їсть, у:некса — їсть без кінця (ненаситно). Наявні фонетично необумовлені випадки чередування: буне — є, наявний (зроблений), бене — зробив, бине — робив (робив постійно), боне — зробиться, якщо…, бане — треба зробити. Кількість часів — 16. 10 основних відмінків (решта — місцеві).

dbpprop:familycolor

rdf:langString Caucasian

dbpprop:glotto

rdf:langString udii1243

dbpprop:glottorefname

rdf:langString Udi

dbpprop:iso

rdf:langString udi

dbpprop:nativename

rdf:langString удин муз, udin muz

dbpprop:notice

rdf:langString IPA