Transboundary river

rdf:langString Міжнародна річка

rdf:langString Міжнародна річка або прикордонна річка — річка, яка перетинає території двох або більше держав або є кордоном між ними і має судноплавне сполучення з морем. До таких річок належать Амазонка, Дніпро, Дунай, Ельба, Конго, Ла-Плата, Нігер, Одер, Рейн та інші. Окремі частини Міжнародних річок входять до державної території відповідної прибережної держави і перебувають під її суверенітетом. Міжнародно-правовий режим використання міжнародних річок встановлюється і регулюється прибережними державами на основі укладених між ними угод або норм звичаєвого права. Згідно з принципом свободи торгівлі, судноплавства на міжнародних річках, який склався у міжнародному праві ще з часів Віденського конгресу 1814—1815 рр, торгівля, навігація на таких річках є вільною і відкритою для торгів, суден і товарів усіх держав. Цей принцип підтверджений і сучасними угодами прибережних держав, наприклад Конвенцією про режим судноплавства на Дунаї 1948 р. (ст. 1)[1] [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]; Акт, що стосується судноплавства й економічного співробітництва між державами басейну річки Нігер 1963 р.[2] [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.](англ.); Угода про Міжнародну комісію з охорони річки Рейн від забруднення 1963 р.[3] [Архівовано 17 січня 2013 у Wayback Machine.](англ.); Договір про басейн річки Ла-Плата 1969 р.[4] [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.](англ.); Договір про співробітництво в Амазонії 1978 р. та інші. Після розпаду СРСР річка Дніпро також стала міжнародною, а тому є необхідність розробки відповідної угоди з використання цієї річки прибережними державами — Україною, Білоруссю й Росією. Угоди, що регламентують порядок використання міжнародних річок, ставляться до конкретних річок і не мають універсального значення. Якого-небудь акту, що кодифікує «міжнародне річкове право» поки що не існує. У 1966 році були прийняті , що мають рекомендаційний характер, хоча деякі їхні положення розглядаються як відбиття міжнародного порядку, що склався у результаті тривалої практики з використання міжнародних річок. В 1992 під егідою Європейської економічної комісії була укладена Конвенція з охорони й використання транскордонних водотоків і міжнародних озер[5] [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Комісія міжнародного права ООН провела більшу роботу з узагальнення великої договірної й арбітражної практики й приступилася до завершення підготовки проекту статей, що стосуються несудохідних видів використання міжнародних водотоків.Водночас забороняється плавання по міжнародних річках у мирний час військових суден неприбережних держав. Що ж стосується військових суден прибережних держав, то їхнє плавання дозволяється лише за домовленістю між зацікавленими державами. Для розв'язання багатьох питань, що виникають у зв'язку з навігацією по міжнародним річкам, будівництвом на них гідротехнічних споруд, підтриманням екологічної чистоти і безпеки держави — створюють спеціальні органи — комісії.