Titania (moon)
http://dbpedia.org/resource/Titania_(moon) an entity of type: Thing
Titania je největší měsíc planety Uran.
rdf:langString
Titania (auch Uranus III) ist der siebzehntinnerste der 27 bekannten Monde des Planeten Uranus und der viertinnerste der fünf großen Uranusmonde. Mit einem Durchmesser von 1578 Kilometern ist Titania der größte Mond des Uranus und nach Neptuns größtem Mond Triton der achtgrößte Mond im Sonnensystem.
rdf:langString
Titania Urano planetaren sateliterik handiena da. William Herschelek aurkitu zuen 1787ko urtarrilaren 11an. Grabitatea 0,38m/s2koa da eta pertsona batek Lurrean 50kg pisatzen badu, Titanian 1,7kg pisatuko lituzke. Atmosferaren temperatura 184,15 °C koa da. William Herschelek izena Shakespeareren A Midsummer Night's Dream antzezlanetik hartu zuen. Uranok Titania iman bat bezala dauka eta ezin dira separatu. Titaniaren azala beltza eta gorrixka da.
rdf:langString
Is í Titania an ghealach is mó atá ag Úránas agus an t-ochtú gealach is mó sa Ghrianchóras. D'aimsigh William Herschel í sa bhliain 1787. Tá Titania ainmnithe as "Titania", banríon na sióg, sa gheandráma , le William Shakespeare. Líonn a fithis taobh istigh de mhaighnéadaisféar Úránais '.
rdf:langString
チタニアまたはタイタニアまたはティタニア (Uranus III Titania)は、天王星の第3衛星で、天王星の5大衛星の1つである。天王星の衛星の中では最も大きく、太陽系の衛星の中でも8番目に大きい天体である。
rdf:langString
Tytania (Uran III ) – największy księżyc Urana. Została odkryta przez Williama Herschela wraz z innym księżycem Oberonem, który później doniósł o jeszcze 4 innych satelitach, ale okazały się one pozornymi.
rdf:langString
Titania är den största av Uranus månar. Den upptäcktes 11 januari 1787 av Sir William Herschel. Titania är uppkallad efter gemålen till älvornas kung Oberon i William Shakespeares pjäs En midsommarnattsdröm.
rdf:langString
تيتانيا (بالإنجليزية: Titania) هو أكبر أقمار أورانوس وترتيبه الثامن في الكبر من بين أقمار المجموعة الشمسية. اكتشفه وليام هرشل سنة 1787. اسمه مأخوذ من ملكة فايريس في مسرحية حلم ليلة صيف (بالإنجليزية: A Midsummer Night's Dream) لويليام شكسبير. يقع مداره ضمن الغلاف المغناطيسي لأورانوس. بحلول عام 2011، كان العلماء قد قاموا بدراسة النظام الأورانوسيّ بشكل دقيق مرّة واحدة فقط، وذلك باستخدام الصور والمعلومات التي وفّرها مسبار فوياجر 2 منذ شهر يناير من عام 1986، حيث كان قد التقط عدّة صور لهذا القمر، سمحت للعلماء أن يخططوا قرابة 40% من سطحه.
rdf:langString
Titània és la lluna més gran d'Urà i la vuitena més gran del sistema solar. Descoberta per William Herschel el 1787, Titània s'anomena en honor de la reina de les fades d’El somni d'una nit d'estiu, de Shakespeare. La seva òrbita es troba a dins de la magnetosfera d'Urà. A data del 2022, el sistema uranià ha estat estudiat de prop només un cop, per la sonda Voyager 2 el gener de 1986. Va capturar diverses imatges de Titània, que van permetre cartografiar el 40% de la superfície del satèl·lit.
rdf:langString
Η Τιτάνια (αγγλικά: Titania) είναι ο μεγαλύτερος από τους 27 φυσικούς δορυφόρους του πλανήτη Ουρανού και ο όγδοος, κατά σειρά μεγέθους, δορυφόρος του ηλιακού συστήματος. Ανακαλύφθηκε από τον Ουίλιαμ Χέρσελ το 1787 και πήρε το όνομά του από την , η οποία ήταν η βασίλισσα των ξωτικών στο έργο του Σαίξπηρ «Όνειρο Θερινής Νυκτός». Η άλλη του σημερινή ονομασία είναι Ουρανός III (Uranus III, δηλαδή ο τρίτος από τους δορυφόρους του Ουρανού που έχει ονομαστεί). Αρχικώς τον αποκαλούσαν απλώς «ο πρώτος δορυφόρος του Ουρανού». Το 1848 ο Λάσελ του έδωσε τα διακριτικά Uranus I.Η Τιτάνια αποτελείται από περίπου ίσες ποσότητες πάγου και πετρώματος, και είναι πιθανό να διακρίνεται σε έναν βραχώδη πυρήνα και ένα παγωμένο μανδύα. Ενώ μπορεί να υπάρχει και ένα στρώμα νερού στο όριο πυρήνα - μανδύα. Η επιφάν
rdf:langString
Titanio, foje nomita Titanjo, estas la plej granda natura satelito de la planedo Urano, kaj la oka de la tuta sunsistemo laŭ grandeco. Ĝi estis malkovrita la 11-an de januaro 1787 de la germana-angla astronomo William Herschel. Ĝia nomo devenas el tiu de rolulino Titania (la reĝino de la feinoj) en la komedio Somermeznokta sonĝo, de William Shakespeare. Titanio enhavas egalparte glacion kaj rokon; ĝin verŝajne konsistigas roka kerno kaj glacia mantelo, apartigitaj de tavolo da likva akvo.
rdf:langString
Titania, también designado como Urano III, es el mayor de los satélites del planeta Urano y el octavo del sistema solar. Descubierto por William Herschel el 11 de enero de 1787, Titania recibe su nombre de un personaje, la reina de las Hadas, de la obra de William Shakespeare El sueño de una noche de verano. Su órbita está completamente dentro de la magnetosfera de Urano. El sistema de Urano ha sido estudiado de cerca una sola vez por la sonda espacial Voyager 2 en enero de 1986. Se tomaron muchas fotografías de Titania que permitieron cartografíar el 40 % de su superficie.
rdf:langString
Titania, également appelé Uranus III, est le plus grand satellite naturel d'Uranus et le huitième par sa masse du Système solaire. Découvert par William Herschel en 1787, il doit son nom à Titania, la reine des fées de la pièce de Shakespeare, Le Songe d'une nuit d'été. Son orbite autour d'Uranus est entièrement située au sein de la magnétosphère de la planète. Le système uranien n'a été étudié de près qu'une seule fois, par la sonde Voyager 2 en janvier 1986, qui a pris plusieurs images de Titania, permettant ainsi de cartographier environ 40 % de la surface de cette lune.
rdf:langString
Titania adalah satelit alami terbesar planet Uranus sekaligus satelit alami terbesar kedelapan di Tata Surya dengan diameter 1.578 km. Titania ditemukan oleh William Herschel pada tahun 1787 dan dinamai menurut nama seorang ratu peri dalam sebuah sandiwara komedi karya William Shakespeare, yakni Impian di Tengah Musim. Orbitnya terletak di dalam magnetosfer Uranus.
rdf:langString
Titania (/təˈtɑːniə, təˈteɪniə/), also designated Uranus III, is the largest of the moons of Uranus and the eighth largest moon in the Solar System at a diameter of 1,578 kilometres (981 mi). Discovered by William Herschel in 1787, it is named after the queen of the fairies in Shakespeare's A Midsummer Night's Dream. Its orbit lies inside Uranus's magnetosphere. The Uranian system has been studied up close only once, by the spacecraft Voyager 2 in January 1986. It took several images of Titania, which allowed mapping of about 40% of its surface.
rdf:langString
( 토성의 위성 타이탄이나 소행성 와는 다른 천체입니다.) 티타니아(Titania)는 1787년 영국의 천문학자인 윌리엄 허셜이 발견한 천왕성의 위성이다. 공전주기 8.71(8.706)일, 지름 약 1,580km, 평균밀도 1.6g/cm3, 광도 14등급, 질량 3.49×10²¹kg이고, 천왕성으로부터 43만 5480km 떨어져 있다. 티타니아는 태양계에서 8번째로 큰 위성이다. 충돌구가 많으며 표면은 짙은 색의 암석과 얼음의 혼합물로 덮여있으며 약간의 동결된 메탄과 바위가 있을것으로 예측된다. 중앙 부분에 길이가 1,600km 정도 되는 커다란 단층계곡과 도랑 같은 계곡을 따라 밝은 구덩이가 많이 분포 되어 있어, 충돌의 흔적과 지질활동의 흔적을 찾아볼 수 있다. 천왕성의 위성 가운데 가장 먼저 발견되었으며, 달의 절반 정도 크기로 천왕성의 위성 중 제일 크다. 천왕성의 적도면에 평행한 원 궤도를 돌고 있어 지구에서 관찰하면 마치 천왕성을 중심으로 아래 위로 운동하는 것처럼 보인다. 이러한 사실은 천왕성의 자전축이 누워 있다는 것을 발견하는 단서가 되었다. 천왕성의 자전 방향과 같은 방향으로 공전하는 이다.
rdf:langString
Titania è la più grande delle lune di Urano e, con un diametro di 1578 km, l'ottava del sistema solare. Scoperta da William Herschel nel 1787, Titania prende il nome dalla Regina delle Fate in Sogno di una notte di mezza estate di Shakespeare. A tuttora il sistema di Urano è stato studiato da vicino una sola volta, dalla sonda Voyager 2 nel gennaio 1986. Ci sono volute diverse immagini di Titania per ottenere la mappatura del 40% circa della sua superficie.
rdf:langString
Titania is met een diameter van 1578 km de grootste maan van Uranus. Zij is in 1787 ontdekt door William Herschel. De gemiddelde helderheid van Titania zoals gezien vanaf de Aarde is ongeveer magnitude 13. Titania is genoemd naar de elfenkoningin uit Een midzomernachtsdroom van Shakespeare. De valversnelling aan het oppervlak bedraagt 0,378 m/s². Op 8 september 2001 om 2 uur GMT verduisterde Titania H106829 (of SAO 164538), een ster van magnitude 7,2. Waarneming daarvan leidde tot de vaststelling dat Titania praktisch geen atmosfeer bezit; minder dan 0,003 Pa atmosferische druk.
rdf:langString
Titânia é o maior satélite de Urano e o oitavo maior do Sistema Solar, com um diâmetro de 1 578 km. Foi descoberto por William Herschel em 1787 e recebeu o nome da rainha das fadas da obra de Shakespeare Sonho de uma Noite de Verão. Urano só foi estudado de perto uma vez, pela sonda espacial Voyager 2 em janeiro de 1986. Ela tirou várias fotos de Titânia, que permitiram o mapeamento de cerca de 40% de sua superfície.
rdf:langString
Тита́ния — крупнейший спутник Урана и восьмой по размеру спутник в Солнечной системе. Открыт Уильямом Гершелем 11 января 1787 года (через шесть лет после открытия им Урана). Назван в честь королевы фей из произведения Уильяма Шекспира «Сон в летнюю ночь». Четвёртый по отдалённости от Урана среди пяти его крупных спутников. Орбита Титании полностью находится внутри магнитосферы Урана. Титанию, как и всю систему Урана, изучал с близкого расстояния только один космический аппарат — «Вояджер-2».
rdf:langString
Тита́нія — найбільший супутник Урана і восьмий за розміром супутник у Сонячній системі. Її діаметр становить 1578 км, середня відстань від центра планети — 439 тис. км. Орбіта супутника повністю розташовується всередині магнітосфери Урана. Відкрита Вільямом Гершелем 1787 року. Названа на честь у творі Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі». Титанію, як і взагалі систему Урана, вивчав з близької відстані лише один космічний апарат — «Вояджер-2». Він пролетів поряд із супутником у січні 1986 року і зробив декілька знімків, які дозволили вивчити близько 40 % поверхні.
rdf:langString
天卫三（緹坦妮雅、Titania、发音为/tɨˈtɑːnjə/ /taɪˈteɪniə/）是天王星最大的衛星，也是太陽系內第八大的衛星。直徑為1,578公里（981英里），。1787年由威廉·赫歇爾發現，並以威廉·莎士比亚的《仲夏夜之夢》中的妖精王后緹坦妮雅命名。它的軌道位於天王星的內部磁層。 天卫三由大約等量的冰和岩石組成，可能分為岩石核心和冰冷的地幔，在核幔邊界處可能存在一層液態水。表面相對較暗，顏色略帶紅色，似乎是由于内部的水冻结、膨胀，撑裂了薄弱的外壳而形成的。表面覆满了火山灰。这表明曾发生过火山活动。那儿有长达数千公里的大峡谷，此外它的表面也被一种黑色物质重新覆盖过，可能是甲烷或水冰。天卫三覆蓋著無數直徑達326公里（203 英里）的撞擊坑，但隕石坑的數量並不如天卫四多，並表示天王星的五個衛星它可能經歷了早期的內源性表面重生事件，抹去較舊的、嚴重坑坑洼窪的表面。像天王星的所有主要衛星一樣，天卫三可能是由一個吸積盤形成的，該吸積盤在其形成後就圍繞著這顆行星。 從2001年到 2005 年進行的紅外光譜顯示，天卫三表面存在水冰和凍結的二氧化碳，這表明它可能具有表面壓力約為10納帕（10 -13巴）的稀薄二氧化碳。在天卫三掩星期間的測量將任何可能大氣的表面壓力上限設置為1-2 mP）（10-20 nbar）。
rdf:langString
rdf:langString
Titania (moon)
rdf:langString
تيتانيا (قمر)
rdf:langString
Titània (satèl·lit)
rdf:langString
Titania (měsíc)
rdf:langString
Titania (Mond)
rdf:langString
Τιτάνια (δορυφόρος)
rdf:langString
Titanio (luno)
rdf:langString
Titania (satélite)
rdf:langString
Titania
rdf:langString
Titania (gealach)
rdf:langString
Titania (satelit)
rdf:langString
Titania (lune)
rdf:langString
Titania (astronomia)
rdf:langString
チタニア (衛星)
rdf:langString
티타니아 (위성)
rdf:langString
Titania (maan)
rdf:langString
Tytania (księżyc)
rdf:langString
Titânia (satélite)
rdf:langString
Титания (спутник)
rdf:langString
Titania
rdf:langString
Титанія (супутник)
rdf:langString
天卫三
rdf:langString
Titania
xsd:integer
219664
xsd:integer
1124350779
rdf:langString
<1–2 mPa
rdf:langString
Titanian
xsd:double
0.17
xsd:double
0.35
rdf:langString
<kilometrePerSecond>
3.64
rdf:langString
Voyager 2 image of Titania's southern hemisphere
xsd:integer
30
xsd:date
1787-01-11
rdf:langString
km/s
rdf:langString
A round spherical body is almost fully illuminated. The surface has a mottled appearance with bright patches among relatively dark terrain. The terminator is located near the right edge. A large crater can be seen at the terminator in the upper half of the image. Another bright crater can be seen at the bottom. A large canyon runs from the darkness at the lower-right side to visible center of the body.
xsd:integer
260
xsd:double
13.9
<kelvin>
89.0
xsd:integer
70
rdf:langString
K
<kelvin>
60.0
rdf:langString
Uranus III
rdf:langString
no
rdf:langString
presumed synchronous
rdf:langString
m/s²
rdf:langString
solstice
rdf:langString
تيتانيا (بالإنجليزية: Titania) هو أكبر أقمار أورانوس وترتيبه الثامن في الكبر من بين أقمار المجموعة الشمسية. اكتشفه وليام هرشل سنة 1787. اسمه مأخوذ من ملكة فايريس في مسرحية حلم ليلة صيف (بالإنجليزية: A Midsummer Night's Dream) لويليام شكسبير. يقع مداره ضمن الغلاف المغناطيسي لأورانوس. يحتوي تيتانيا على كمية متساوية تقريبا من الصخور والجليد. ومن المرجح أن يكون الاختلاف في التوزيع بين نواة صخرية ودثار جليدي. ويحتمل وجود طبقة من الماء السائل متوضعة بين النواة والدثار. سطح تيتانيا مظلم نسبيا ولونه يميل إلى الأحمر قليلا ويبدو أنه تشكل نتيجة الاصطدمات ونشاطات داخلية المنشأ، وهو مغطى بعدد هائل من الفوهات الصدمية يصل قطرها إلى 326 كم، لكنها أقل مما هي على سطح قمر أورانوس أوبيرون القمر الأبعد من اقمار أورانوس الخمسة الكبيرة. ومن الأشياء التي تُميّز هذا القمر عن غيره الأسماء التي تحملها فوهاته وغيرها من التضاريس، حيث أنها مشتقة جميعها من مسرحيات ويليام شكسبير. من المرجح تعرض تيتانيا إلى عمليات داخلية المنشأ في مرحلة مبكرة من حياته أعادت تشكيل سطحه بحيث طمست المعالم القديمة المتضمنة فوهات صدمية كثيرة. يقطع هذا القمر نظام هائل من التلع والصدوع الانحدارية نتيجة التوسع في داخله في مرحلة لاحقة من حياته. تشكل تيتانيا مثل جميع أقمار أورانوس الرئيسية من القرص المزود الذي كان محيط بالكوكب بعد تشكله. كشفت مطيافية الأشعة تحت الحمراء ما بين عاميّ 2001 و 2005 على وجود جليد الماء وثاني أكسيد الكربون أيضا مما طرح فرضية وجود غلاف جوي رقيق محيط بالقمر مؤلف من أكسيد الكربون بضغط عند سطح القمر يصل إلى 10 جزء من الترليون بار. والقياسات المأخوذة أثناء كسوف تيتانيا أظهرت أن أعظم حد لضغط الغلاف الجوي المحتمل يصل بين 10 و 20 نانو بار. بحلول عام 2011، كان العلماء قد قاموا بدراسة النظام الأورانوسيّ بشكل دقيق مرّة واحدة فقط، وذلك باستخدام الصور والمعلومات التي وفّرها مسبار فوياجر 2 منذ شهر يناير من عام 1986، حيث كان قد التقط عدّة صور لهذا القمر، سمحت للعلماء أن يخططوا قرابة 40% من سطحه. ظهر قمر تيتانيا في بعض الأعمال الخيالية البشرية من شاكلة رواية «المريخ الأزرق» (بالإنجليزية: Blue Mars) من عام 1997 للكاتب الأمريكي «كين ستانلي روبنسون» المشهور بكتابة الأعمال الأدبية الخيالية، وفي هذه القصة يروي الكاتب كيف أن أقمار أورانوس أصبحت مأهولة بالسكان عدا ميراندا الذي أبقاه الناس محمية عذراء، وعلى تيتانيا يروي الكاتب كيف تأقلم الناس مع العيش في بيئة ضعيفة الجاذبية خفيفة الضوء. كذلك ظهر هذا القمر في لعبة التكتيكات الإستراتيجية «الأرض 2160» (بالإنجليزية: Earth 2160)، حيث حازت السلالة الأوراسية (ED) سجنا عسكريا على سطح تيتانيا، إلى أن دمرته قوّات LC المعادية.
rdf:langString
Titania je největší měsíc planety Uran.
rdf:langString
Titània és la lluna més gran d'Urà i la vuitena més gran del sistema solar. Descoberta per William Herschel el 1787, Titània s'anomena en honor de la reina de les fades d’El somni d'una nit d'estiu, de Shakespeare. La seva òrbita es troba a dins de la magnetosfera d'Urà. Titània consisteix en quantitats aproximadament iguals de gel i roca, i probablement s'hi diferencien un nucli rocós i una escorça de gel. Una capa d'aigua líquida podria ser present al límit entre el nucli i el mantell. Sembla que la superfície de Titània, que és relativament fosca i lleugerament vermella, ha estat formada tant per impactes com processos endogènics. Està coberta per nombrosos cràters d'impacte, que arriben als 326 km de diàmetre, malgrat que menys que no pas la superfície d'Oberó, la lluna més llunyana d'Urà. Titània probablement va experimentar un període endogènic inicial de canvis en la superfície, que va destruir l'antiga superfície amb molts cràters. La superfície de Titània està partida per un enorme sistema de canyons i falles escarpades; el resultat de l'expansió al seu interior durant l'evolució posterior. Com totes les llunes més grans d'Urà, Titània es va formar probablement a partir d'un disc d'acreció que envoltava el planeta tot just després de la seva formació. Entre el 2001 i el 2005 es van fer espectroscòpies infraroges que van revelar la presència de gel d'aigua i diòxid de carboni a la superfície de Titània, que alhora van revelar que el satèl·lit podria posseir una atmosfera tènue de diòxid de carboni amb una pressió a la superfície d'al voltant d'una desena bilionèsima de bar. Unes mesures que es van fer durant una ocultació de Titània d'una estrella van posar el límit màxim de pressió superficial de qualsevol atmosfera que hi pugui haver a 10-20 nbars. A data del 2022, el sistema uranià ha estat estudiat de prop només un cop, per la sonda Voyager 2 el gener de 1986. Va capturar diverses imatges de Titània, que van permetre cartografiar el 40% de la superfície del satèl·lit.
rdf:langString
Η Τιτάνια (αγγλικά: Titania) είναι ο μεγαλύτερος από τους 27 φυσικούς δορυφόρους του πλανήτη Ουρανού και ο όγδοος, κατά σειρά μεγέθους, δορυφόρος του ηλιακού συστήματος. Ανακαλύφθηκε από τον Ουίλιαμ Χέρσελ το 1787 και πήρε το όνομά του από την , η οποία ήταν η βασίλισσα των ξωτικών στο έργο του Σαίξπηρ «Όνειρο Θερινής Νυκτός». Η άλλη του σημερινή ονομασία είναι Ουρανός III (Uranus III, δηλαδή ο τρίτος από τους δορυφόρους του Ουρανού που έχει ονομαστεί). Αρχικώς τον αποκαλούσαν απλώς «ο πρώτος δορυφόρος του Ουρανού». Το 1848 ο Λάσελ του έδωσε τα διακριτικά Uranus I.Η Τιτάνια αποτελείται από περίπου ίσες ποσότητες πάγου και πετρώματος, και είναι πιθανό να διακρίνεται σε έναν βραχώδη πυρήνα και ένα παγωμένο μανδύα. Ενώ μπορεί να υπάρχει και ένα στρώμα νερού στο όριο πυρήνα - μανδύα. Η επιφάνεια της Τιτάνιας η οποία είναι σχετικά σκοτεινή και με ελαφρώς κόκκινο χρώμα, φαίνεται να έχει διαμορφωθεί και από συγκρούσεις αλλά και από ενδογενείς διεργασίες. Είναι καλυμμένη με πολλούς κρατήρες που φθάνουν έως και τα 326 χιλιόμετρα σε διάμετρο, παρ' όλα αυτά όμως έχει λιγότερους κρατήρες από τον πιο μακρινό Όμπερον και αυτό πιθανότατα οφείλεται στο ότι ίσως η Τιτάνια υπέστη πρώιμες ενδογενείς διεργασίες οι οποίες εξάλειψαν αρκετούς κρατήρες στην επιφάνειά της και δημιούργησαν ένα σύστημα τεράστιων φαραγγιών και γκρεμών.Υπέρυθρη φασματοσκοπία που διεξήχθη από το 2001 έως το 2005 αποκάλυψε την παρουσία παγωμένου νερού καθώς και παγωμένου διοξείδιο του άνθρακα στην επιφάνειά της το οποίο με τη σειρά του υποδηλώνει ότι η Τιτάνια μπορεί να διαθέτει μια αδύναμη ατμόσφαιρα διοξειδίου του άνθρακα. Το σύστημα του Ουρανού έχει μελετηθεί από κοντά μόνο μία φορά, από το διαστημικό σκάφος Βόγιατζερ 2 τον Ιανουάριο του 1986. Οι αρκετές εικόνες της Τιτάνιας που τράβηξε το Βόγιατζερ 2, βοήθησαν ώστε ώστε να χαρτογραφηθεί το 40% περίπου της επιφάνειας της.
rdf:langString
Titanio, foje nomita Titanjo, estas la plej granda natura satelito de la planedo Urano, kaj la oka de la tuta sunsistemo laŭ grandeco. Ĝi estis malkovrita la 11-an de januaro 1787 de la germana-angla astronomo William Herschel. Ĝia nomo devenas el tiu de rolulino Titania (la reĝino de la feinoj) en la komedio Somermeznokta sonĝo, de William Shakespeare. Titanio enhavas egalparte glacion kaj rokon; ĝin verŝajne konsistigas roka kerno kaj glacia mantelo, apartigitaj de tavolo da likva akvo. La titania surfaco, sufiĉe malhela kaj ruĝeta, ŝajnas esti travivinta kaj meteorfalojn kaj enan geologian aktivon. Ĝin trakovras krateroj maksimume 326-kilometrojn grandaj, sed la kraterdenso malplias tiun de la plej ekstera urana luno, Oberono. Titanjo verŝajne spertis rekreadon de sia surfaco pro geologiaj fenomenoj, kio malaperigis la plej antikvajn kraterojn. La titanian surfacon traboras aro da grandegaj kanjonoj, estigitaj de la pligrandiĝo de ĝia kerno dum la lasta parto de la evoluo de la luno. Spektroskopiaj esploroj per infraruĝa radiado malkovrigis la ekziston de karbona dioksido sur la surfaco de Titanio, kio opiniigas, ke la luno povus posedi maldensan karbondioksidan atmosferon. Mezuroj kondukitaj dum la kaŝado de stelo fare de Titanio kalkulebligis, ke la eventuala atmosfera premo devas esti malpli alta ol 10-20 nanobaroj. La sistemo de Urano estis ĝis nun vizitita nur de la usona kosmoesplorilo Voyager 2, dum januaro 1986; Titanio estis multfoje fotita, kaj ni hodiaŭ posedas mapon de 40% el ĝia surfaco.
rdf:langString
Titania (auch Uranus III) ist der siebzehntinnerste der 27 bekannten Monde des Planeten Uranus und der viertinnerste der fünf großen Uranusmonde. Mit einem Durchmesser von 1578 Kilometern ist Titania der größte Mond des Uranus und nach Neptuns größtem Mond Triton der achtgrößte Mond im Sonnensystem.
rdf:langString
Titania, también designado como Urano III, es el mayor de los satélites del planeta Urano y el octavo del sistema solar. Descubierto por William Herschel el 11 de enero de 1787, Titania recibe su nombre de un personaje, la reina de las Hadas, de la obra de William Shakespeare El sueño de una noche de verano. Su órbita está completamente dentro de la magnetosfera de Urano. Titania está compuesto de partes aproximadamente iguales de hielo y roca que están probablemente diferenciados en un núcleo rocoso y un manto de hielo. Una capa de agua líquida puede que esté presente en el límite entre el núcleo y el manto. La superficie de Titania, que es oscura y de color ligeramente rojizo, parece que ha sido modelada tanto por impactos como por procesos endógenos. Está cubierta por numerosos cráteres de impacto que llegan a alcanzar diámetros de 326 km, pero está menos craterizada que el satélite más externo de Urano, Oberón. Titania sufrió probablemente un remodelado superficial endógeno que eliminó una antigua superficie más craterizada. La superficie de Titania está atravesada por un sistema de enormes cañones y escarpes resultado de una expansión en una fase temprana de su evolución. Como todos los satélites de Urano, Titania se formó probablemente a partir del disco de acreción que rodeaba Urano justo después de la formación del planeta. Estudios espectroscópicos realizados en la banda del infrarrojo hechos entre 2001 y 2005 revelaron la presencia de hielo de agua y dióxido de carbono en la superficie de Titania, lo que sugiere que es posible que posea una tenue atmósfera de dióxido de carbono. Medidas realizadas durante una ocultación estelar de Titania establecieron un límite superior a la presión atmosférica en la superficie de entre 10 y 20 nbar. El sistema de Urano ha sido estudiado de cerca una sola vez por la sonda espacial Voyager 2 en enero de 1986. Se tomaron muchas fotografías de Titania que permitieron cartografíar el 40 % de su superficie.
rdf:langString
Titania Urano planetaren sateliterik handiena da. William Herschelek aurkitu zuen 1787ko urtarrilaren 11an. Grabitatea 0,38m/s2koa da eta pertsona batek Lurrean 50kg pisatzen badu, Titanian 1,7kg pisatuko lituzke. Atmosferaren temperatura 184,15 °C koa da. William Herschelek izena Shakespeareren A Midsummer Night's Dream antzezlanetik hartu zuen. Uranok Titania iman bat bezala dauka eta ezin dira separatu. Titaniaren azala beltza eta gorrixka da.
rdf:langString
Titania, également appelé Uranus III, est le plus grand satellite naturel d'Uranus et le huitième par sa masse du Système solaire. Découvert par William Herschel en 1787, il doit son nom à Titania, la reine des fées de la pièce de Shakespeare, Le Songe d'une nuit d'été. Son orbite autour d'Uranus est entièrement située au sein de la magnétosphère de la planète. Titania est constitué de glace et de roche en quantités approximativement égales. Le satellite est probablement différencié en un noyau rocheux et un manteau glacé. Une couche d'eau liquide pourrait être présente à l'interface entre le noyau et le manteau. La surface de Titania, sombre et légèrement rouge, a été modelée à la fois par les impacts d'astéroïdes et de comètes, et par les processus endogènes. Elle est couverte de nombreux cratères d'impacts, certains atteignant jusqu'à 326 km de diamètre, mais est moins cratérisée que la surface d'Obéron, le grand satellite le plus externe du système uranien. Titania a probablement connu un épisode de resurfaçage endogène qui a recouvert les surfaces les plus anciennes très cratérisées. Par la suite, l'expansion de son intérieur a engendré sur la surface de Titania un réseau de canyons et d'escarpements de faille. À l'instar de toutes les lunes majeures d'Uranus, elle s'est probablement formée à partir du disque d'accrétion qui entourait Uranus juste après la formation de la planète. Le système uranien n'a été étudié de près qu'une seule fois, par la sonde Voyager 2 en janvier 1986, qui a pris plusieurs images de Titania, permettant ainsi de cartographier environ 40 % de la surface de cette lune.
rdf:langString
Is í Titania an ghealach is mó atá ag Úránas agus an t-ochtú gealach is mó sa Ghrianchóras. D'aimsigh William Herschel í sa bhliain 1787. Tá Titania ainmnithe as "Titania", banríon na sióg, sa gheandráma , le William Shakespeare. Líonn a fithis taobh istigh de mhaighnéadaisféar Úránais '.
rdf:langString
Titania adalah satelit alami terbesar planet Uranus sekaligus satelit alami terbesar kedelapan di Tata Surya dengan diameter 1.578 km. Titania ditemukan oleh William Herschel pada tahun 1787 dan dinamai menurut nama seorang ratu peri dalam sebuah sandiwara komedi karya William Shakespeare, yakni Impian di Tengah Musim. Orbitnya terletak di dalam magnetosfer Uranus. Titania terdiri atas kandungan es dan bebatuan yang kurang lebih sama banyak, dan kemungkinan terdiferensiasi menjadi inti yang berbatu dan mantel yang terdiri dari es. Di batas antara inti dan mantel mungkin terdapat sebuah lapisan air. Permukaan Titania, yang relatif gelap dan sedikit berwarna merah, tampaknya terbentuk akibat tubrukan dan proses endogenik. Permukaan Titania juga penuh akan kawah tubrukan yang diameternya dapat mencapai 326 km, tetapi kawah di permukaan Titania tidak sebanyak kawah yang terdapat di permukaan satelit terluar Uranus, Oberon. Permukaan Titania pernah mengalami proses pelapisan kembali secara endogenik yang menghancurkan permukaannya yang tua dan penuh akan kawah. Di permukaan Titania juga terdapat rangkaian ngarai dan gawir besar, yang merupakan dampak dari pengembangan bagian dalamnya selama tahap akhir evolusinya. Sama seperti sebagian besar satelit Uranus lainnya, Titania kemungkinan terbentuk dari piringan akresi yang mengelilingi planet tersebut setelah pembentukannya. Spektroskopi inframerah pada tahun 2001 dan 2005 menunjukkan keberadaan es air dan karbon dioksida beku di permukaan Titania, yang mengindikasikan keberadaan atmosfer karbon dioksida. Pengukuran selama okultasi Titania terhadap suatu bintang menunjukkan batas maksimal tekanan atmosfer sebesar 10–20 nbar. Uranus dan satelit-satelitnya hanya pernah dipelajari dari dekat oleh wahana Voyager 2 pada Januari 1986. Wahana tersebut mengabadikan beberapa citra Titania, yang memungkinkan pemetaan 40% permukaan satelit tersebut.
rdf:langString
Titania è la più grande delle lune di Urano e, con un diametro di 1578 km, l'ottava del sistema solare. Scoperta da William Herschel nel 1787, Titania prende il nome dalla Regina delle Fate in Sogno di una notte di mezza estate di Shakespeare. Titania è costituita da ghiaccio e roccia in misura all'incirca uguale, ed è probabilmente differenziata in un nucleo di roccia e un mantello di ghiaccio. Uno strato di acqua liquida potrebbe essere presente al confine tra nucleo e mantello. La superficie di Titania (piuttosto scura e leggermente rossa) sembra essere stata modellata sia da impatti che da processi endogeni. È coperta da numerosi crateri da impatto che raggiungono i 326 km di diametro, ma in misura minore rispetto alla superficie della luna più esterna di Urano, Oberon. Titania probabilmente ha subito un precoce evento di ripavimentazione endogena che ha modificato la sua vecchia superficie molto craterizzata. La superficie di Titania è attraversata da un sistema di enormi canyon e scarpate, come risultato dell'espansione del suo interno durante le ultime fasi della sua evoluzione. Come tutte le lune maggiori di Urano, Titania si è probabilmente formata da un disco di accrescimento che circondava il pianeta poco dopo la sua formazione. La spettroscopia agli infrarossi condotta dal 2001 al 2005 ha rivelato la presenza di ghiaccio d'acqua e di anidride carbonica ghiacciata sulla superficie di Titania, il che indica che la luna potrebbe possedere una tenue atmosfera di anidride carbonica con una pressione superficiale di circa un decitrilionesimo di bar. Misurazioni della pressione superficiale durante l'occultazione di una stella da parte di Titania hanno stabilito un limite superiore di 10-20 nbar. A tuttora il sistema di Urano è stato studiato da vicino una sola volta, dalla sonda Voyager 2 nel gennaio 1986. Ci sono volute diverse immagini di Titania per ottenere la mappatura del 40% circa della sua superficie.
rdf:langString
Titania (/təˈtɑːniə, təˈteɪniə/), also designated Uranus III, is the largest of the moons of Uranus and the eighth largest moon in the Solar System at a diameter of 1,578 kilometres (981 mi). Discovered by William Herschel in 1787, it is named after the queen of the fairies in Shakespeare's A Midsummer Night's Dream. Its orbit lies inside Uranus's magnetosphere. Titania consists of approximately equal amounts of ice and rock, and is probably differentiated into a rocky core and an icy mantle. A layer of liquid water may be present at the core–mantle boundary. Its surface, which is relatively dark and slightly red in color, appears to have been shaped by both impacts and endogenic processes. It is covered with numerous impact craters reaching up to 326 kilometres (203 mi) in diameter, but is less heavily cratered than Oberon, outermost of the five large moons of Uranus. It may have undergone an early endogenic resurfacing event which obliterated its older, heavily cratered surface. Its surface is cut by a system of enormous canyons and scarps, the result of the expansion of its interior during the later stages of its evolution. Like all major moons of Uranus, Titania probably formed from an accretion disk which surrounded the planet just after its formation. Infrared spectroscopy conducted from 2001 to 2005 revealed the presence of water ice as well as frozen carbon dioxide on Titania's surface, suggesting it may have a tenuous carbon dioxide atmosphere with a surface pressure of about 10 nanopascals (10−13 bar). Measurements during Titania's occultation of a star put an upper limit on the surface pressure of any possible atmosphere at 1–2 mPa (10–20 nbar). The Uranian system has been studied up close only once, by the spacecraft Voyager 2 in January 1986. It took several images of Titania, which allowed mapping of about 40% of its surface.
rdf:langString
チタニアまたはタイタニアまたはティタニア (Uranus III Titania)は、天王星の第3衛星で、天王星の5大衛星の1つである。天王星の衛星の中では最も大きく、太陽系の衛星の中でも8番目に大きい天体である。
rdf:langString
( 토성의 위성 타이탄이나 소행성 와는 다른 천체입니다.) 티타니아(Titania)는 1787년 영국의 천문학자인 윌리엄 허셜이 발견한 천왕성의 위성이다. 공전주기 8.71(8.706)일, 지름 약 1,580km, 평균밀도 1.6g/cm3, 광도 14등급, 질량 3.49×10²¹kg이고, 천왕성으로부터 43만 5480km 떨어져 있다. 티타니아는 태양계에서 8번째로 큰 위성이다. 충돌구가 많으며 표면은 짙은 색의 암석과 얼음의 혼합물로 덮여있으며 약간의 동결된 메탄과 바위가 있을것으로 예측된다. 중앙 부분에 길이가 1,600km 정도 되는 커다란 단층계곡과 도랑 같은 계곡을 따라 밝은 구덩이가 많이 분포 되어 있어, 충돌의 흔적과 지질활동의 흔적을 찾아볼 수 있다. 천왕성의 위성 가운데 가장 먼저 발견되었으며, 달의 절반 정도 크기로 천왕성의 위성 중 제일 크다. 천왕성의 적도면에 평행한 원 궤도를 돌고 있어 지구에서 관찰하면 마치 천왕성을 중심으로 아래 위로 운동하는 것처럼 보인다. 이러한 사실은 천왕성의 자전축이 누워 있다는 것을 발견하는 단서가 되었다. 천왕성의 자전 방향과 같은 방향으로 공전하는 이다. 천왕성의 위성은 대부분 셰익스피어의 작품에 등장하는 인물들의 이름을 따서 지었다. 티타니아는 《한여름밤의 꿈》에 나오는 요정의 왕 오베론의 아내이다.
rdf:langString
Titania is met een diameter van 1578 km de grootste maan van Uranus. Zij is in 1787 ontdekt door William Herschel. De gemiddelde helderheid van Titania zoals gezien vanaf de Aarde is ongeveer magnitude 13. Titania is genoemd naar de elfenkoningin uit Een midzomernachtsdroom van Shakespeare. Titania beschrijft elke 8 dagen en 17 uur haar baan rond Uranus op een gemiddelde afstand van 463.300 kilometer van de planeet. Onder invloed van getijdenkrachten draait de maan in dezelfde tijd om haar eigen as en keert zodoende altijd hetzelfde halfrond naar Uranus toe. Haar baan vertoont een kleine excentriciteit van 0,0017 en helt 0,08° tegenover de evenaar van Uranus. De gemiddelde dichtheid bedraagt 1,71 g/cm³ en het albedo bedraagt 0,28 (het oppervlak weerkaatst 28 procent van het invallend licht). De gemiddelde temperatuur aan het oppervlak bedraagt -190 °C.Hieruit is afgeleid dat Titania voor ongeveer 50 procent bestaat uit bevroren water, voor 30 procent uit gesteente en voor 20 procent uit koolwaterstoffen zoals methaan. De valversnelling aan het oppervlak bedraagt 0,378 m/s². Op 8 september 2001 om 2 uur GMT verduisterde Titania H106829 (of SAO 164538), een ster van magnitude 7,2. Waarneming daarvan leidde tot de vaststelling dat Titania praktisch geen atmosfeer bezit; minder dan 0,003 Pa atmosferische druk. Het oppervlak van Titania vertoont als belangrijkste kenmerk de enorme canyon met de naam . Voyager 2 heeft Titania gefotografeerd en onderzocht. Alle geologische formaties op Titania zijn genoemd naar figuren of plaatsen uit het werk van Shakespeare.
rdf:langString
Tytania (Uran III ) – największy księżyc Urana. Została odkryta przez Williama Herschela wraz z innym księżycem Oberonem, który później doniósł o jeszcze 4 innych satelitach, ale okazały się one pozornymi.
rdf:langString
Titania är den största av Uranus månar. Den upptäcktes 11 januari 1787 av Sir William Herschel. Titania är uppkallad efter gemålen till älvornas kung Oberon i William Shakespeares pjäs En midsommarnattsdröm.
rdf:langString
Titânia é o maior satélite de Urano e o oitavo maior do Sistema Solar, com um diâmetro de 1 578 km. Foi descoberto por William Herschel em 1787 e recebeu o nome da rainha das fadas da obra de Shakespeare Sonho de uma Noite de Verão. Titânia consiste de quantidades aproximadamente iguais de gelo e rocha, e pode ser diferenciada em um núcleo rochoso e um manto de gelo. Uma camada de água líquida pode existir na divisa entre o núcleo e o manto. A superfície de Titânia, que é relativamente escura e um pouco avermelhada, parece ter sido moldada por impactos e processos endógenos. É coberta por várias crateras de impacto alcançando 326 km de diâmetro, mas possui menos crateras que Oberon. Titânia provavelmente já passou por um evento endógeno que apagou sua superfície antiga e cheia de crateras. Sua superfície é cortada por um grande sistema de cânions e escarpas. Como todas as outras grandes luas de Urano, Titânia provavelmente se formou a partir do disco de acreção em volta do planeta logo após sua formação. Urano só foi estudado de perto uma vez, pela sonda espacial Voyager 2 em janeiro de 1986. Ela tirou várias fotos de Titânia, que permitiram o mapeamento de cerca de 40% de sua superfície.
rdf:langString
天卫三（緹坦妮雅、Titania、发音为/tɨˈtɑːnjə/ /taɪˈteɪniə/）是天王星最大的衛星，也是太陽系內第八大的衛星。直徑為1,578公里（981英里），。1787年由威廉·赫歇爾發現，並以威廉·莎士比亚的《仲夏夜之夢》中的妖精王后緹坦妮雅命名。它的軌道位於天王星的內部磁層。 天卫三由大約等量的冰和岩石組成，可能分為岩石核心和冰冷的地幔，在核幔邊界處可能存在一層液態水。表面相對較暗，顏色略帶紅色，似乎是由于内部的水冻结、膨胀，撑裂了薄弱的外壳而形成的。表面覆满了火山灰。这表明曾发生过火山活动。那儿有长达数千公里的大峡谷，此外它的表面也被一种黑色物质重新覆盖过，可能是甲烷或水冰。天卫三覆蓋著無數直徑達326公里（203 英里）的撞擊坑，但隕石坑的數量並不如天卫四多，並表示天王星的五個衛星它可能經歷了早期的內源性表面重生事件，抹去較舊的、嚴重坑坑洼窪的表面。像天王星的所有主要衛星一樣，天卫三可能是由一個吸積盤形成的，該吸積盤在其形成後就圍繞著這顆行星。 從2001年到 2005 年進行的紅外光譜顯示，天卫三表面存在水冰和凍結的二氧化碳，這表明它可能具有表面壓力約為10納帕（10 -13巴）的稀薄二氧化碳。在天卫三掩星期間的測量將任何可能大氣的表面壓力上限設置為1-2 mP）（10-20 nbar）。 1986年1月，航海家2號僅對天王星系統進行了一次近距離研究。並拍攝了幾張天卫三的圖像，從而可以觀測其約40%的表面。
rdf:langString
Тита́ния — крупнейший спутник Урана и восьмой по размеру спутник в Солнечной системе. Открыт Уильямом Гершелем 11 января 1787 года (через шесть лет после открытия им Урана). Назван в честь королевы фей из произведения Уильяма Шекспира «Сон в летнюю ночь». Четвёртый по отдалённости от Урана среди пяти его крупных спутников. Орбита Титании полностью находится внутри магнитосферы Урана. Как и все крупнейшие спутники Урана, Титания, вероятно, образовалась из аккреционного диска, окружавшего планету во времена её формирования. Титания состоит из примерно равного количества камня и льда и, вероятно, дифференцирована на каменное ядро и ледяную мантию. На их границе, возможно, есть слой жидкой воды. Поверхность Титании относительно тёмная с красноватым оттенком. Её рельеф был сформирован как ударами астероидов и комет, так и эндогенными процессами. Спутник покрыт многочисленными кратерами, достигающими 326 километров в диаметре. Вероятно, на Титании произошло раннее эндогенное восстановление поверхности, которое стёрло её старую, сильно испещрённую кратерами, поверхность. Поверхность Титании прорезана системой огромных каньонов и обрывов, образовавшихся при растяжении коры в результате расширения недр на раннем этапе её истории. Инфракрасная спектроскопия, проведённая в 2001-2005 годах, показала наличие на поверхности Титании водяного льда и замёрзшего углекислого газа. Это указывает на то, что спутник может обладать незначительной сезонной атмосферой, состоящей из углекислого газа с атмосферным давлением около 10−13 бар. Титанию, как и всю систему Урана, изучал с близкого расстояния только один космический аппарат — «Вояджер-2».
rdf:langString
Тита́нія — найбільший супутник Урана і восьмий за розміром супутник у Сонячній системі. Її діаметр становить 1578 км, середня відстань від центра планети — 439 тис. км. Орбіта супутника повністю розташовується всередині магнітосфери Урана. Відкрита Вільямом Гершелем 1787 року. Названа на честь у творі Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі». Титанія складається приблизно з рівної кількості каменю і льоду та, ймовірно, на кам'яне ядро і крижану мантію. На їхній границі, можливо, існує шар рідкої води. Поверхня Титанії — відносно темна з червонуватим відтінком — мабуть була сформована за рахунок зіткнень з астероїдами і кометами та ендогенних процесів. Вона покрита численними кратерами, які досягають 326 км у діаметрі, але в набагато меншій кількості, ніж поверхня Оберона. На Титанії, ймовірно, відбулося раннє ендогенне відновлення поверхні, яке стерло її стару, сильно поцятковану кратерами, поверхню. Поверхня Титанії прорізана системою величезних каньйонів та обривів, що утворилися при розтягу кори в результаті розширення надр на ранньому етапі її історії. Як і всі основні супутники Урана, Титанія, ймовірно, утворилася з акреційного диска, що оточував планету одразу після її формування. Інфрачервона спектроскопія, виконана з 2001 до 2005, показала наявність на поверхні Титанії водяного льоду і вуглекислого газу. Це вказує на те, що супутник може мати незначну сезонну атмосферу, що складається з вуглекислого газу з атмосферним тиском близько 10−11 бар. Титанію, як і взагалі систему Урана, вивчав з близької відстані лише один космічний апарат — «Вояджер-2». Він пролетів поряд із супутником у січні 1986 року і зробив декілька знімків, які дозволили вивчити близько 40 % поверхні.
rdf:langString
yes
rdf:langString
rdf:langString
nitrogen
rdf:langString
methane
rdf:langString
carbon dioxide
xsd:nonNegativeInteger
51819
