Thesis, antithesis, synthesis
http://dbpedia.org/resource/Thesis,_antithesis,_synthesis an entity of type: WikicatTheoriesOfHistory
جدلية الفيلسوف الألماني غيورغ فيلهلم فريدريش هيغل تتألف من مراحل ثلاثية هي الأطروحة ثم تنتقل إلى نقيض الأطروحة ثم التوليف بينهما. ويمكن شرحها على النحو التالي:
* الأطروحة: هي الاقتراح الفكري التي تجسد وجهة نظر معينه أو موقف معين.
* نقيض الأطروحة: هي اطروحه آخرى نقيضه تعبر عن موقف معارض ومناقض لفكرة الأطروحة الأولى ورد فعل على الاقتراح.
* التوليف: عبارة عن التوفق بين الموقفين السابقين يحل الصراع بين الأطروحة ونقيضها من خلال التوفيق بين الحقائق المشتركة وتشكيل أطروحة جديدة.
rdf:langString
Thèse-antithèse-synthèse est un triplet de concepts qui renvoie à une méthode de pensée et de réflexion en trois étapes, qui pose une solution, avant de la réfuter et de dépasser la contradiction en allant plus loin. Son usage moderne est répandu dans le et dans l'enseignement, notamment en France.
rdf:langString
정반합(正反合, 독일어: These, Antithese, Synthese, 영어: thesis, antithesis, synthesis)은 철학용어로 논리적인 전개 방식의 일종이다. 헤겔의 변증법을 도식화한 것으로, 헤겔 본인이 이 용어를 사용한 적은 없으나 이후에 그의 논리학을 해설하며 붙여진 용어이다. 기본적인 구도는 정(테제)이 그것과 상반되는 반(안티테제)과의 갈등을 통해 정과 반이 모두 배제되고 합(진테제)으로 초월한다는 것이다. 이를 풀어 설명하자면, '정'은 어떤 것이 기존부터 유지되어 오던 상태를 말한다. 이 '정'을 부정하며 새로운 상태를 제시하는 것을 '반'이라 한다. 하지만 '반'은 모순을 극복하였다고는 하나, 이 세상 모든 물체들은 모순적 면모를 지닐 수밖에 없으므로, 그것에서 버릴 것은 버리고 취할 것은 취한 상태인 '합'으로 나아간다. 그러나 합 또한 모순적 한계를 가질 수 밖에 없기 때문에 '합'은 다시 '정'이 된다. 이러한 식으로 반복하다 보면 진리에 가까워질 수 있다는 것이 정반합 이론이다. 카를 마르크스는 여기에서 정과 반의 화합에 초점을 두어 변증법적 유물론과 유물사관의 이론적 배경으로 삼았다.
rdf:langString
La tríada tesi, antítesi, síntesi se sol utilitzar per descriure el pensament del filòsof alemany Georg Wilhelm Friedrich Hegel. Hegel, tanmateix, mai emprà aquests termes. La tríada se sol descriure de la següent manera:
* La tesi és una proposició intel·lectual.
* L'antítesi és simplement la negació de la tesi, una reacció a la proposició.
* La síntesi resol el conflicte entre la tesi i l'antítesi reconcoliant les seves veritats comunes i formant una nova tesi, recomençant així el procés.
rdf:langString
La triopo tezo, antitezo, sintezo (germane These, Antithese, Synthese; origine: Tezo, antitezo, sintezo) estas ofte uzata por priskribi la pensaron de la germana filozofo Georg Wilhelm Friedrich Hegel. Hegel neniam uzis la terminojn mem, ĉar anstataŭe lia triopo estis konkreto, abstrakto, absoluto. Tezo, antitezo, sintezo originiĝis de Johann Fichte. La rilato inter la tri abstraktaj terminoj de la triopo, konata ankaŭ kiel dialektika metodo, estas resumita en la jena vojo en la Encyclopedia of Sciences and Religions:
rdf:langString
Triade oder Trias (‚Dreiheit‘, von altgriechisch τριάς triás, Plural τριάδες triádes) ist ein Begriff aus der antiken griechischen Philosophie, der auch in modernen Systemen eine Rolle spielt. Er bezeichnet eine Gruppe von drei aufeinander bezogenen Elementen, die zusammen eine Einheit bilden. Als Fachausdruck wurde „Trias“ in der Antike erst im Neuplatonismus eingeführt, wobei die Neuplatoniker an ältere philosophische und religiöse Dreiheitskonzepte anknüpften. Triadisch denkende Neuplatoniker, vor allem der spätantike Philosoph Proklos, vertraten ein ontologisches Konzept, dem zufolge die Welt und das Denken von Dreiheiten strukturiert sind. Die neuplatonischen Triaden sind ihrer Natur nach überzeitliche Gegebenheiten, doch wird ein überzeitlicher Zusammenhang manchmal metaphorisch wie
rdf:langString
En el contexto de la explicación de la filosofía de Hegel (no es, por tanto, un término acuñado por el propio filósofo), la expresión tríada dialéctica se utiliza para hacer referencia a la materialización ontológica de la dialéctica en forma de una concepción de la realidad como proceso circular, proceso dinámico desarrollado en tres momentos o fases y movido por el principio de la contradicción. Esta tríada dialéctica refleja, entonces, la realización dinámica de la razón absoluta, esto es, de la Idea.
rdf:langString
Het schema these-antithese-synthese (letterlijk stelling-tegenstelling-samenstelling) is een type argumentatie dat begint met twee ogenschijnlijk tegengestelde proposities, de these en antithese. De tegenstelling wordt opgeheven in een propositie, de synthese. Het schema is opgesteld door de Duitse filosoof Johann Gottlieb Fichte, maar wordt onterecht ook als samenvatting van de dialectische redeneertrant van Georg Wilhelm Friedrich Hegel en Karl Marx gebruikt.
rdf:langString
Тріа́да (грец. Τριάδος — троїстість) — філософський термін, яким позначають ідею про троїстість розвитку мислення (буття). Поняття «тріада» вперше вжив Платон. Термін використовували і неоплатоніки, але особливість ідеї найбільш повно розкрито в філософії Гегеля. Він вважав, що розвиток відбувається в три етапи. Діалектичний матеріалізм використовував зміст тріади для характеристики процесу розвитку, існувало вчення про діалектичні заперечення (закон заперечення заперечення).
rdf:langString
Триада в «Науке логики» Гегеля — это объединение каких-либо двух противоположных понятий и какого-либо третьего понятия, которое опосредует (то есть выражает) внутреннее единство двух противоположных понятий. Примером является триада «бытие — ничто — становление», в которой становление опосредует (то есть выражает) внутреннее единство бытия и ничто. В общем случае, триада имеет вид «понимание — диалектическое суждение — спекулятивное суждение» (англ. Understanding — Dialectical Reason — Speculative Reason).
rdf:langString
rdf:langString
الأطروحة ونقيض الأطروحة والتوليف
rdf:langString
Tesi, antítesi, síntesi
rdf:langString
Triade (Philosophie)
rdf:langString
Tezo, antitezo, sintezo
rdf:langString
Tríada dialéctica
rdf:langString
Thèse-antithèse-synthèse
rdf:langString
정반합
rdf:langString
These-antithese-synthese
rdf:langString
Триада (Гегель)
rdf:langString
Thesis, antithesis, synthesis
rdf:langString
Тріада (філософія)
xsd:integer
960684
xsd:integer
1067553507
rdf:langString
La tríada tesi, antítesi, síntesi se sol utilitzar per descriure el pensament del filòsof alemany Georg Wilhelm Friedrich Hegel. Hegel, tanmateix, mai emprà aquests termes. La tríada se sol descriure de la següent manera:
* La tesi és una proposició intel·lectual.
* L'antítesi és simplement la negació de la tesi, una reacció a la proposició.
* La síntesi resol el conflicte entre la tesi i l'antítesi reconcoliant les seves veritats comunes i formant una nova tesi, recomençant així el procés. Segons Walter Kaufmann, encara que la tríada es creu sovint que forma part d'una anàlisi de progrés històric i filosòfic anomenada la dialèctica hegeliana, l'assumpció és errònia. Hegel utilitzà aquesta classificació tan sols una vegada i atribuí la terminologia a Immanuel Kant. La terminologia fou desenvolupada a bastament anteriorment per part de Johann Gottlieb Fichte, també un advocat de la filosofia enquadrat en l'idealisme alemany.
rdf:langString
جدلية الفيلسوف الألماني غيورغ فيلهلم فريدريش هيغل تتألف من مراحل ثلاثية هي الأطروحة ثم تنتقل إلى نقيض الأطروحة ثم التوليف بينهما. ويمكن شرحها على النحو التالي:
* الأطروحة: هي الاقتراح الفكري التي تجسد وجهة نظر معينه أو موقف معين.
* نقيض الأطروحة: هي اطروحه آخرى نقيضه تعبر عن موقف معارض ومناقض لفكرة الأطروحة الأولى ورد فعل على الاقتراح.
* التوليف: عبارة عن التوفق بين الموقفين السابقين يحل الصراع بين الأطروحة ونقيضها من خلال التوفيق بين الحقائق المشتركة وتشكيل أطروحة جديدة.
rdf:langString
Triade oder Trias (‚Dreiheit‘, von altgriechisch τριάς triás, Plural τριάδες triádes) ist ein Begriff aus der antiken griechischen Philosophie, der auch in modernen Systemen eine Rolle spielt. Er bezeichnet eine Gruppe von drei aufeinander bezogenen Elementen, die zusammen eine Einheit bilden. Als Fachausdruck wurde „Trias“ in der Antike erst im Neuplatonismus eingeführt, wobei die Neuplatoniker an ältere philosophische und religiöse Dreiheitskonzepte anknüpften. Triadisch denkende Neuplatoniker, vor allem der spätantike Philosoph Proklos, vertraten ein ontologisches Konzept, dem zufolge die Welt und das Denken von Dreiheiten strukturiert sind. Die neuplatonischen Triaden sind ihrer Natur nach überzeitliche Gegebenheiten, doch wird ein überzeitlicher Zusammenhang manchmal metaphorisch wie ein zeitlicher Ablauf mit drei aufeinanderfolgenden Phasen beschrieben. Im Sinne dieser Darstellungsweise wird die Trias in der Fachliteratur auch als „Dreischritt“ bezeichnet. In der Neuzeit bestimmt triadisches Denken die Dialektik von Georg Wilhelm Friedrich Hegel, der auf die Triadenlehre des Proklos zurückgriff. In der Semiotik von Charles S. Peirce hat jedes Zeichen drei Aspekte, die logisch eine triadische Relation darstellen.
rdf:langString
La triopo tezo, antitezo, sintezo (germane These, Antithese, Synthese; origine: Tezo, antitezo, sintezo) estas ofte uzata por priskribi la pensaron de la germana filozofo Georg Wilhelm Friedrich Hegel. Hegel neniam uzis la terminojn mem, ĉar anstataŭe lia triopo estis konkreto, abstrakto, absoluto. Tezo, antitezo, sintezo originiĝis de Johann Fichte. La rilato inter la tri abstraktaj terminoj de la triopo, konata ankaŭ kiel dialektika metodo, estas resumita en la jena vojo en la Encyclopedia of Sciences and Religions: (1) dekomenca propozicio nomata tezo, (2) rifuzo de tiu tezo nome antitezo, kaj (3) sintezo kie ambaŭ konfliktantaj ideoj estas reunuigitaj por formi novan propozicion.
rdf:langString
En el contexto de la explicación de la filosofía de Hegel (no es, por tanto, un término acuñado por el propio filósofo), la expresión tríada dialéctica se utiliza para hacer referencia a la materialización ontológica de la dialéctica en forma de una concepción de la realidad como proceso circular, proceso dinámico desarrollado en tres momentos o fases y movido por el principio de la contradicción. Esta tríada dialéctica refleja, entonces, la realización dinámica de la razón absoluta, esto es, de la Idea. Esos tres momentos del proceso dialéctico se corresponden con las expresiones acuñadas por Fichte de tesis, antítesis y síntesis, aunque la terminología que Hegel utilizó es la de abstracto, negativo y concreto: 1.
* El primer momento (tesis) se corresponde con el estar en sí. Es el momento de la posición abierta a la inmediatez y situada en la indeterminación: la revelación del aspecto abstracto que es accesible al entendimiento; el ser es visto como identidad, pero no en su totalidad. 2.
* Ocurre entonces que, haciendo uso de la razón, lo que está en sí sale de sí y se niega a sí mismo en lo otro, llegándose así al segundo momento (antítesis) que se corresponde con el ser para sí. Se produce la negación o contradicción del primer momento, provocándose una auto-escisión, una alienación u objetivación. 3.
* El tercer momento ( muy mal creído síntesis, sino que es la negación de la negación) se corresponde con el ser en y para sí: el Ser real, la Totalidad que ha sido alcanzada por la razón. Se produce la negación de la negación, llegándose a la superación (no a la negación de la antítesis) y, en definitiva, a la auto-reconciliación del ser. Esta síntesis, de inmediato, se vuelve a convertir en una tesis. Aplicados a la Idea, estos tres momentos se corresponden con otros tantos fundamentales: como Lógica (la Idea en sí y para sí misma); como Naturaleza (la Idea sale fuera de sí misma y se exterioriza); y como Espíritu (la Idea vuelve a recogerse en sí, retornando a sí misma).
rdf:langString
Thèse-antithèse-synthèse est un triplet de concepts qui renvoie à une méthode de pensée et de réflexion en trois étapes, qui pose une solution, avant de la réfuter et de dépasser la contradiction en allant plus loin. Son usage moderne est répandu dans le et dans l'enseignement, notamment en France.
rdf:langString
정반합(正反合, 독일어: These, Antithese, Synthese, 영어: thesis, antithesis, synthesis)은 철학용어로 논리적인 전개 방식의 일종이다. 헤겔의 변증법을 도식화한 것으로, 헤겔 본인이 이 용어를 사용한 적은 없으나 이후에 그의 논리학을 해설하며 붙여진 용어이다. 기본적인 구도는 정(테제)이 그것과 상반되는 반(안티테제)과의 갈등을 통해 정과 반이 모두 배제되고 합(진테제)으로 초월한다는 것이다. 이를 풀어 설명하자면, '정'은 어떤 것이 기존부터 유지되어 오던 상태를 말한다. 이 '정'을 부정하며 새로운 상태를 제시하는 것을 '반'이라 한다. 하지만 '반'은 모순을 극복하였다고는 하나, 이 세상 모든 물체들은 모순적 면모를 지닐 수밖에 없으므로, 그것에서 버릴 것은 버리고 취할 것은 취한 상태인 '합'으로 나아간다. 그러나 합 또한 모순적 한계를 가질 수 밖에 없기 때문에 '합'은 다시 '정'이 된다. 이러한 식으로 반복하다 보면 진리에 가까워질 수 있다는 것이 정반합 이론이다. 카를 마르크스는 여기에서 정과 반의 화합에 초점을 두어 변증법적 유물론과 유물사관의 이론적 배경으로 삼았다.
rdf:langString
Het schema these-antithese-synthese (letterlijk stelling-tegenstelling-samenstelling) is een type argumentatie dat begint met twee ogenschijnlijk tegengestelde proposities, de these en antithese. De tegenstelling wordt opgeheven in een propositie, de synthese. Het schema is opgesteld door de Duitse filosoof Johann Gottlieb Fichte, maar wordt onterecht ook als samenvatting van de dialectische redeneertrant van Georg Wilhelm Friedrich Hegel en Karl Marx gebruikt. In een ruimere betekenis kan het schema beschouwd worden als een van ontwikkeling. Synthese is dan de fase in de ontwikkeling waarin de tegenstellingen tussen de these-fase en de antithese-fase opgeheven worden.
rdf:langString
Триада в «Науке логики» Гегеля — это объединение каких-либо двух противоположных понятий и какого-либо третьего понятия, которое опосредует (то есть выражает) внутреннее единство двух противоположных понятий. Примером является триада «бытие — ничто — становление», в которой становление опосредует (то есть выражает) внутреннее единство бытия и ничто. В общем случае, триада имеет вид «понимание — диалектическое суждение — спекулятивное суждение» (англ. Understanding — Dialectical Reason — Speculative Reason). Триада, вместе со снятием, образует шаг логического процесса в спекулятивной логике (то есть шаг, при повторении которого можно получить все понятия, входящие в спекулятивную логику Гегеля).
rdf:langString
Тріа́да (грец. Τριάδος — троїстість) — філософський термін, яким позначають ідею про троїстість розвитку мислення (буття). Поняття «тріада» вперше вжив Платон. Термін використовували і неоплатоніки, але особливість ідеї найбільш повно розкрито в філософії Гегеля. Він вважав, що розвиток відбувається в три етапи.
* Теза — вихідний момент.
* Антитеза — заперечення тези, і перетворення її на свою протилежність.
* Синтез — в свою чергу заперечує антитезу, будучи вихідним моментом подальшого розвитку мислення. Об'єднує в собі характеристики двох попередніх ступенів і відображає їх на більш високому рівні. Діалектичний матеріалізм використовував зміст тріади для характеристики процесу розвитку, існувало вчення про діалектичні заперечення (закон заперечення заперечення).
xsd:nonNegativeInteger
90