Terror management theory
http://dbpedia.org/resource/Terror_management_theory an entity of type: Abstraction100002137
Die Terror-Management-Theorie ist eine Theorie innerhalb der sozialpsychologischen Forschung zum Thema „Angst vor dem Tod“ und wurde Ende der 1980er-Jahre von , und entwickelt. Sie befasst sich mit typischen Reaktionsmustern (Management), die Menschen im Umgang mit Todesangst und dem Bewusstsein der eigenen Sterblichkeit (Terror) entwickeln.
rdf:langString
A teoria da gestão do terror (em inglês: terror management theory (TMT)) é uma teoria da psicologia social e evolutiva proposta originalmente por , e e codificada em seu livro The Worm at the Core: On the Role of Death in Life (2015). Ela propõe que um conflito psicológico básico resulta ao se ter um instinto de autopreservação ao mesmo tempo em que se percebe que a morte é inevitável e, em certa medida, imprevisível. Esse conflito produz terror, e o terror é gerenciado adotando crenças culturais ou sistemas simbólicos que agem para combater a realidade biológica com formas mais duráveis de significado e valor.
rdf:langString
恐懼管理理論 (英語：Terror management theory，簡稱TMT)是一个社会及演化心理学理论，由提出。這個理論人們因為有心理上的衝突而結果令他們想在世上記下自己的價值。透過了解生物上的現實（例如，人終有一死），人們為自己創造一些更長遠的意義及價值。 人們會去想變得象徵式不朽（英語：symbolic immortality）而將自己連接到社會、文化中。結果他們會對自己群組更多承諾。 因为文化价值确定甚麽是有意义的、一個人自尊心的來源。 這個理論描述的自尊心是人們對其个人的生活是否能达到自身文化价值观的主观的衡量。
rdf:langString
نظرية السيطرة على الخوف (TMT) نظرية لكل من علم النفس الاجتماعي وعلم النفس التطوري اقتُرحت أولاً من قبل جيف غرينبرغ وشيلدون سولومون وتوم بيزتشينسكي ودونوها في كتابهم The Worm at the Core: On the Role of Death in Life (2015). وتقترح أن صراعاً نفسياً أساسياً ينتج عن امتلاك غريزة لحفظ الذات أثناء إدراك أن الموت حتمي وغير متوقع إلى حدٍّ ما. هذا الصراع ينتج عنه خوف ويُسيطَر عليه باعتناق معتقدات ثقافية أو أنظمة رمزية تعمل على التصدي للواقع الحيوي بأشكال راسخة وأكثر ثباتاً للمعنى والقيمة.
rdf:langString
La théorie de la gestion de la peur est une théorie nord-américaine — terror management theory — s’inscrivant dans le champ de la psychologie sociale et développée par Jeff Greenberg, Sheldon Solomon et Tom Pyszcynski. La théorie de la gestion de la peur a fait l’objet de nombreuses études. Elle trouve son origine dans les œuvres d’Ernest Becker sur le déni de la mort. À l’origine, la théorie a été développée pour expliquer deux phénomènes :
rdf:langString
Terror management theory (TMT) is both a social and evolutionary psychology theory originally proposed by Jeff Greenberg, Sheldon Solomon, and Tom Pyszczynski and codified in their book The Worm at the Core: On the Role of Death in Life (2015). It proposes that a basic psychological conflict results from having a self-preservation instinct while realizing that death is inevitable and to some extent unpredictable. This conflict produces terror, which is managed through a combination of escapism and cultural beliefs that act to counter biological reality with more significant and enduring forms of meaning and value.
rdf:langString
Terror management theory (TMT) is een nog jonge onderzoeksrichting binnen de sociale psychologie. De TMT beschrijft hoe mensen de dagelijkse strijd met de angst voor de dood aangaan en wat hiervan de gevolgen zijn voor gedrag en cognitie. Aan de basis van TMT liggen twee veronderstellingen. Ten eerste de veronderstelling dat de mens een instinctmatige drijfveer heeft om in leven te blijven. Daarnaast gaat de theorie ervan uit dat de mens, in tegenstelling tot alle andere levende wezens, het besef heeft dat men leeft maar óók dat dit leven eindig is. Deze paradox zorgt ervoor dat mensen dagelijks geconfronteerd worden met een overweldigende angst voor de dood. Om niet ten onder te gaan aan deze angst heeft de mens een aantal afweermechanismen ontwikkeld die helpen om met deze angst om te ga
rdf:langString
Teoria opanowywania trwogi (ang. terror management theory – TMT) – teoria autorstwa , i , zakładająca, iż podstawowym źródłem ludzkiej motywacji i niektórych przekonań jest doświadczanie trwogi, będącej efektem świadomości nieuniknionej śmierci. Ze względu na zasadniczą rolę światopoglądu i samooceny w procesie ochrony jednostki przed głęboko zakorzenionym lękiem (trwogą egzystencjalną), ogromna liczba ludzkich zachowań koncentruje się na podtrzymywaniu tych struktur oraz bronieniu ich przed zagrożeniami.
rdf:langString
Теорія менеджменту терору (ТМТ) — це теорія соціальної та еволюційної психології, запропонована Джеффом Грінбергом, і у книзі «Черв'як в основі»: про роль смерті в житті (2015) . Дослідники вважають, що основний психологічний конфлікт є наслідком інстинкту самозбереження, оскільки є розуміння, що смерть неминуча і певною мірою непередбачувана. Цей конфлікт породжує терор, а потім терор управляється шляхом використання культурних переконань або символічних систем, які діють для протидії біологічній реальності з більш міцними формами сенсу та цінності.
rdf:langString
Теория управления страхом смерти (англ. terror management theory, TMT) — научная теория из области социальной психологии, предполагающая существование в человеке базового психологического конфликта, вытекающего из желания жить и осознания при этом, что смерть неизбежна. Этот конфликт, уникальный для homo sapiens, порождает в человеке экзистенциальный страх, и, согласно теории, именно этому страху человечество обязано появлением культуры и религии.Религия, основанная на вере в загробную жизнь, согласно данной теории, служит для управления страхом путём игнорирования и отрицания смерти. Культура, системы символов, с другой стороны помогают управлять страхом, наполняя жизнь смыслами и ценностями, а также помогают символически преодолеть смерть, создавая иллюзию продолжения жизни (например, в
rdf:langString
rdf:langString
نظرية السيطرة على الخوف
rdf:langString
Terror-Management-Theorie
rdf:langString
Théorie de la gestion de la peur
rdf:langString
Terror management theory
rdf:langString
Teoria opanowania trwogi
rdf:langString
Teoria da gestão do terror
rdf:langString
Terror management theory
rdf:langString
Теория управления страхом смерти
rdf:langString
恐懼管理理論
rdf:langString
Теорія менеджменту терору
xsd:integer
2289941
xsd:integer
1123792883
rdf:langString
The idea of death, the fear of it, haunts the human animal like nothing else; it is a mainspring of human activity designed largely to avoid the fatality of death, to overcome it by denying in some way that it is the final destiny for man.
rdf:langString
Ernest Becker, 1973
<perCent>
30.0
rdf:langString
نظرية السيطرة على الخوف (TMT) نظرية لكل من علم النفس الاجتماعي وعلم النفس التطوري اقتُرحت أولاً من قبل جيف غرينبرغ وشيلدون سولومون وتوم بيزتشينسكي ودونوها في كتابهم The Worm at the Core: On the Role of Death in Life (2015). وتقترح أن صراعاً نفسياً أساسياً ينتج عن امتلاك غريزة لحفظ الذات أثناء إدراك أن الموت حتمي وغير متوقع إلى حدٍّ ما. هذا الصراع ينتج عنه خوف ويُسيطَر عليه باعتناق معتقدات ثقافية أو أنظمة رمزية تعمل على التصدي للواقع الحيوي بأشكال راسخة وأكثر ثباتاً للمعنى والقيمة. من أكثر الأمثلة وضوحاً عن القيم الثقافية التي تسكّن وتهدّئ قلق الموت هي تلك التي تدعي أنها تمنح الخلود (مثل الإيمان بالحياة بعد الموت، والديانة). على أي حال، تحتج نظرية السيطرة على الخوف أيضاً أن قيماً ثقافية أخرى -ومن ضمنها تلك الغير متعلقة بالموت على ما يبدو- تمنح خلوداً رمزياً. على سبيل المثال، قيم الهوية الوطنية والذرية ووجهات النظر الثقافية عن الجنس وسموّ الإنسان عن الحيوانات رُبطت بمخاوف/بما يخص الموت. وفي العديد من الحالات يعتقد أن هذه القيم تمنح خلوداً رمزياً إما أ) عن طريق التزويد بإحساس أن المرء عبارة عن جزء من شيء أعظم سيبقى ويعيش أكثر من الفرد في النهاية (مثل البلاد والسلالة والأنواع) أو ب) بجعل الهوية الرمزية للمرء أسمى من الطبيعة الحيوية (مثلاً أنت عبارة عن شخصية وهذا ما يجعلك أكثر من مجرد كتلة من الخلايا). ولأن القيم الثقافية تحدد أي الأشياء ذو معنى أو قيمة فهي أيضاً أساس تقدير الذات. تصف نظرية السيطرة على الخوف تقدير الذات على أنه القياس الشخصي الذاتي لمدى نجاح الفرد بمجاراة قيمه الثقافية. أُخِذت نظرية السيطرة على الخوف من عمل عالم الإنسان إرنست بيكير غير الخيالي الفائز بجائزة بوليتزر The Denial of Death أو نكران الموت الذي احتج فيه بيكير أن معظم الفعل الإنساني يُتخذ لتجاهل أو تجنب حتمية الموت. إن الخوف من الفناء التام يخلق قلقاً شديداً -وإن كان في غير الوعي- لدى الناس أن يقضوا حياتهم محاولين أن يجعلوها ذات معنى. وبدرجاتٍ عالية، تبني المجتمعات رموزاً: كالقوانين وأنظمة المعنى الديني والثقافات وأنظمة المعتقدات لتوضّح أهمية الحياة ولتحدد ما الذي يصنع بعض الخصائص والمهارات والمواهب بشكل استثنائي ولتكافئ الآخرين الذين تجدهم يجسدون خصائصاً محددة ولتعاقب أو تقتل الآخرين الذين لا يلتزمون برؤية العالم الثقافية الخاصة بهم. على صعيد الفرد يزود تقدير الذات بواقٍ ضد القلق المرتبط بالموت.
rdf:langString
Die Terror-Management-Theorie ist eine Theorie innerhalb der sozialpsychologischen Forschung zum Thema „Angst vor dem Tod“ und wurde Ende der 1980er-Jahre von , und entwickelt. Sie befasst sich mit typischen Reaktionsmustern (Management), die Menschen im Umgang mit Todesangst und dem Bewusstsein der eigenen Sterblichkeit (Terror) entwickeln.
rdf:langString
La théorie de la gestion de la peur est une théorie nord-américaine — terror management theory — s’inscrivant dans le champ de la psychologie sociale et développée par Jeff Greenberg, Sheldon Solomon et Tom Pyszcynski. La théorie de la gestion de la peur a fait l’objet de nombreuses études. Elle trouve son origine dans les œuvres d’Ernest Becker sur le déni de la mort. Cette théorie part de deux réalités auxquelles sont confrontés les êtres humains. D'une part, l'instinct animal présent en chaque être humain implique un besoin de se protéger et de chercher à survivre. D’autre part, grâce à ses capacités cognitives, on suppose que l'humain est conscient du caractère inéluctable à terme de sa propre mort contrairement aux autres animaux[réf. nécessaire]. Ces deux constats constituent une source de tension chez l’humain. Pour faire face à cette tension, il dispose de deux ressources :
* l'adhésion à des croyances culturellement partagées. Celle-ci nous donne le sentiment que le monde dans lequel nous vivons a un sens. Il en est ainsi, par exemple de la croyance selon laquelle les gens vertueux vont au paradis et les pécheurs en enfer.
* la conviction qu'en tant qu'individu, on contribue de façon significative à ce monde investi de sens. C'est cette conviction qui détermine l'estime de soi, selon la théorie de la gestion de la peur. À l’origine, la théorie a été développée pour expliquer deux phénomènes :
* la tendance largement partagée à avoir des attitudes négatives vis-à-vis des membres d’autres groupes sociaux. Ces attitudes sont qualifiées de préjugés. En dévalorisant ceux qui adhèrent à d’autres croyances que les nôtres, les préjugés permettent de renforcer ces dernières.
* la tendance bien établie à rechercher et maintenir une estime de soi positive. Cette tendance est vue comme une réponse indirecte à la peur de la mort. C’est en agissant conformément à ses croyances culturelles que l’individu peut développer et maintenir une estime de soi favorable. Or selon cette théorie, ces croyances culturelles seraient elles-mêmes une façon de transcender notre mortalité. À l’appui de cette hypothèse, lorsqu’on est confronté à la mort, on cherchera davantage des partenaires sexuels physiquement attirants et ce de façon à renforcer notre estime de nous-mêmes. Ultérieurement, elle s’est intéressée à d’autres domaines du comportement humain comme le comportement prosocial, les relations interpersonnelles et les croyances religieuses.
rdf:langString
Terror management theory (TMT) is both a social and evolutionary psychology theory originally proposed by Jeff Greenberg, Sheldon Solomon, and Tom Pyszczynski and codified in their book The Worm at the Core: On the Role of Death in Life (2015). It proposes that a basic psychological conflict results from having a self-preservation instinct while realizing that death is inevitable and to some extent unpredictable. This conflict produces terror, which is managed through a combination of escapism and cultural beliefs that act to counter biological reality with more significant and enduring forms of meaning and value. The most obvious examples of cultural values that assuage death anxiety are those that purport to offer literal immortality (eg, belief in the afterlife through religion). However, TMT also argues that other cultural values – including those that are seemingly unrelated to death – offer symbolic immortality. For example, values of national identity, posterity, cultural perspectives on sex, and human superiority over animals have been linked to calming death concerns. In many cases these values are thought to offer symbolic immortality, by either a) providing the sense that one is part of something greater that will ultimately outlive the individual (eg, country, lineage, species), or b) making one's symbolic identity superior to biological nature (ie, you are a personality, which makes you more than a glob of cells).Because cultural values influence what is meaningful, they are foundational for self-esteem. TMT describes self-esteem as being the personal, subjective measure of how well an individual is living up to their cultural values. Terror management theory was developed by social psychologists Greenberg, Solomon, and Pyszczynski. However, the idea of TMT originated from anthropologist Ernest Becker's 1973 Pulitzer Prize-winning work of nonfiction The Denial of Death. Becker argues most human action is taken to ignore or avoid the inevitability of death. The terror of absolute annihilation creates such a profound – albeit subconscious – anxiety in people that they spend their lives attempting to make sense of it. On large scales, societies build symbols: Laws, religious meanings, cultures, and belief systems to explain the significance of life, define what makes certain characteristics, skills, and talents extraordinary, reward others whom they find exemplify certain attributes, and punish or kill others who do not adhere to their cultural worldview. Adherence to these created "symbols" aid in relieving stresses associated with the reality of mortality. On an individual level, self-esteem provides a buffer against death-related anxiety. The Denial of Death, however, has been criticized for its reductive depictions of mental health and humanity.
rdf:langString
Terror management theory (TMT) is een nog jonge onderzoeksrichting binnen de sociale psychologie. De TMT beschrijft hoe mensen de dagelijkse strijd met de angst voor de dood aangaan en wat hiervan de gevolgen zijn voor gedrag en cognitie. Aan de basis van TMT liggen twee veronderstellingen. Ten eerste de veronderstelling dat de mens een instinctmatige drijfveer heeft om in leven te blijven. Daarnaast gaat de theorie ervan uit dat de mens, in tegenstelling tot alle andere levende wezens, het besef heeft dat men leeft maar óók dat dit leven eindig is. Deze paradox zorgt ervoor dat mensen dagelijks geconfronteerd worden met een overweldigende angst voor de dood. Om niet ten onder te gaan aan deze angst heeft de mens een aantal afweermechanismen ontwikkeld die helpen om met deze angst om te gaan en deze te verzachten.
rdf:langString
A teoria da gestão do terror (em inglês: terror management theory (TMT)) é uma teoria da psicologia social e evolutiva proposta originalmente por , e e codificada em seu livro The Worm at the Core: On the Role of Death in Life (2015). Ela propõe que um conflito psicológico básico resulta ao se ter um instinto de autopreservação ao mesmo tempo em que se percebe que a morte é inevitável e, em certa medida, imprevisível. Esse conflito produz terror, e o terror é gerenciado adotando crenças culturais ou sistemas simbólicos que agem para combater a realidade biológica com formas mais duráveis de significado e valor.
rdf:langString
Teoria opanowywania trwogi (ang. terror management theory – TMT) – teoria autorstwa , i , zakładająca, iż podstawowym źródłem ludzkiej motywacji i niektórych przekonań jest doświadczanie trwogi, będącej efektem świadomości nieuniknionej śmierci. Według TMT, ludzie, poza wspólnym ze zwierzętami dążeniem do przetrwania, posiadają unikatowe zdolności poznawcze (m.in. myślenie symboliczne, postrzeganie rzeczywistości w wymiarze czasowym, rozbudowaną samoświadomość), dzięki którym zdają sobie sprawę ze skończoności swojej egzystencji. Zestawienie tego instynktownego pragnienia dalszego życia ze świadomością nieuchronnej śmierci, wyzwala potencjał trwogi – podstawowy egzystencjalny lęk. Z perspektywy teorii, obronę przeciw poczuciu trwogi stanowi dwuczynnikowy kulturowy bufor, na który składa się:
* światopogląd, zawierający: sensowną, uporządkowaną i stabilną koncepcję rzeczywistości, zespół standardów według których jednostka buduje poczucie własnej wartości oraz obietnicę dosłownej lub symbolicznej nieśmiertelności dla tych, którzy będą żyć zgodnie z tymi normami;
* samoocena, tworzona na kanwie przyjętego światopoglądu, ma zawierać percepcję jednostki jako wartościowego członka sensownego wszechświata. Ze względu na zasadniczą rolę światopoglądu i samooceny w procesie ochrony jednostki przed głęboko zakorzenionym lękiem (trwogą egzystencjalną), ogromna liczba ludzkich zachowań koncentruje się na podtrzymywaniu tych struktur oraz bronieniu ich przed zagrożeniami. Powyższe założenia są podstawą licznych badań eksperymentalnych, w których manipuluje się wielkością trwogi egzystencjalnej poprzez procedury zmieniające poziom samooceny lub stabilność światopoglądu jednostki. Eksperymenty te wpisują się w nowy, postulowany przez Greenberga, Koole’a i Pyszczynskiego, paradygmat badań – egzystencjalną psychologię eksperymentalną (experimental existential psychology).
rdf:langString
Теория управления страхом смерти (англ. terror management theory, TMT) — научная теория из области социальной психологии, предполагающая существование в человеке базового психологического конфликта, вытекающего из желания жить и осознания при этом, что смерть неизбежна. Этот конфликт, уникальный для homo sapiens, порождает в человеке экзистенциальный страх, и, согласно теории, именно этому страху человечество обязано появлением культуры и религии.Религия, основанная на вере в загробную жизнь, согласно данной теории, служит для управления страхом путём игнорирования и отрицания смерти. Культура, системы символов, с другой стороны помогают управлять страхом, наполняя жизнь смыслами и ценностями, а также помогают символически преодолеть смерть, создавая иллюзию продолжения жизни (например, в своём потомстве, в своём творческом, научном, гражданском наследии, в существовании своей организации, страны, нации, расы, и других групп, с которыми человек себя культурно идентифицировал при жизни). Важным понятием теории управления страхом смерти также является понятие самоуважения (англ. self-esteem). Теория утверждает, что на индивидуальном уровне страху смерти помогает противостоять именно самоуважение, складывающееся из ощущения правильности своего мировосприятия и правильности своих ценностей. Степень самоуважения также является субъективной мерой того, насколько хорошо человек, по его мнению, соответствует своим культурным ценностям. А причиной ксенофобии и фанатизма является желание утвердить свои ценности. Теория была предложена Джеффом Гринбергом, Шелдоном Соломоном и Томом Пищински в 1986 году, хотя она во многом основана на книге антрополога Эрнеста Беккера «Отрицание смерти» 1973 года, получившей Пулитцеровскую премию в номинации «Публицистика» в 1974 году. В книге Беккер высказывает предположение, что почти вся человеческая деятельность направлена на избавление от страха и тревоги, часто неосознанных, вызванных пониманием неизбежности своей смерти. Страх перед неизбежной смертью — главная движущая сила для отдельного человека, так и для всего человеческого общества, такова основная мысль Беккера. Чтобы перестать думать о смерти, создаются так называемые «проекты бессмертия» (личные и социальные). «Способы [достижения бессмертия] могут быть разными, — пишет Беккер, — через шедевры искусства или завоевание новых земель, великое богатство или просто большую и любящую семью с изобилием внуков и правнуков. Но всякий жизненный смысл формируется подспудным желанием не умирать».
rdf:langString
恐懼管理理論 (英語：Terror management theory，簡稱TMT)是一个社会及演化心理学理论，由提出。這個理論人們因為有心理上的衝突而結果令他們想在世上記下自己的價值。透過了解生物上的現實（例如，人終有一死），人們為自己創造一些更長遠的意義及價值。 人們會去想變得象徵式不朽（英語：symbolic immortality）而將自己連接到社會、文化中。結果他們會對自己群組更多承諾。 因为文化价值确定甚麽是有意义的、一個人自尊心的來源。 這個理論描述的自尊心是人們對其个人的生活是否能达到自身文化价值观的主观的衡量。
rdf:langString
Теорія менеджменту терору (ТМТ) — це теорія соціальної та еволюційної психології, запропонована Джеффом Грінбергом, і у книзі «Черв'як в основі»: про роль смерті в житті (2015) . Дослідники вважають, що основний психологічний конфлікт є наслідком інстинкту самозбереження, оскільки є розуміння, що смерть неминуча і певною мірою непередбачувана. Цей конфлікт породжує терор, а потім терор управляється шляхом використання культурних переконань або символічних систем, які діють для протидії біологічній реальності з більш міцними формами сенсу та цінності. Найбільш очевидними прикладами культурних цінностей, які спричиняють смертельну тривогу, є ті, що мають намір пропонувати буквальне безсмертя (наприклад, віра в загробне життя, релігію). Однак TMT також стверджує, що інші культурні цінності — включаючи ті, які, здавалося б, не пов'язані зі смертю — пропонують символічне безсмертя. Наприклад, цінності національної ідентичності, потомства, культурні перспективи щодо сексу та переваги людини над тваринами пов'язані із загрозою смерті. У багатьох випадках вважається, що ці значення пропонують символічне безсмертя або:
* забезпечувати відчуття того, що людина є частиною чогось більшого, що остаточно переживе індивіда (наприклад, країну, рід, вид)
* зробити свою символічну ідентичність вище біологічної природи (тобто ви є особистістю, що робить вас чимось більшим ніж суккпністю клітин). Оскільки культурні цінності визначають те, що має сенс, вони також є основою самооцінки. TMT описує самооцінку як особисту, суб'єктивну міру того, наскільки добре людина живе у відповідності зі своїми культурними цінностями. ТМТ походить від антрополога Ернеста Беккера, його літературної праці «Відмова від смерті», в якій Беккер стверджує, що більшість людських дій вживаються для ігнорування або уникнення неминучості смерті. Терор абсолютної смерті породжує настільки глибоку — хоч і підсвідому — тривогу у людей, що вони проводять своє життя намагаючись зрозуміти це. На великих масштабах суспільства будують символи: закони, системи релігійного значення, культури та системи вірувань, щоб пояснити значення життя, визначити, що робить певні характеристики, вміння та таланти надзвичайними, нагороджувати інших, кого вони вважають прикладом певних позитивних ознак і покарати або вбивати інших, хто не дотримується свого культурного світогляду. На індивідуальному рівні самооцінка забезпечує захист від тривоги, пов'язаної зі смертю.
xsd:nonNegativeInteger
78918