Terracotta
http://dbpedia.org/resource/Terracotta an entity of type: Thing
طين نضيج أو الطِّين المَحروق أو تراكوتا، (بالإنجليزية: Baked earth)، (بالإيطالية: Terracotta )، (باللاتينية: terra cocta)، نوع من الأواني الفخارية، وهو خزف من الصلصال المزجج أو غير المزجج، حيث يكون الجسم المحروق مساميًا. تراكوتا، هو المصطلح المستخدم عادة للنحت المصنوع من الفخار، وكذلك للاستخدامات العملية المختلفة بما في ذلك الأواني (لا سيما أواني الزهور)، وأنابيب المياه، الصرف الصحي، وبلاط السقف، والأرضيات، والطوب، وتزيين الأسطح في تشييد المباني. يستخدم المصطلح أيضًا، للإشارة إلى «اللون البرتقالي البني الطبيعي»، والذي يختلف اختلافًا كبيرًا عن كثير من أنواع الطين.
rdf:langString
Terakota nebo také terra cotta (latinsky: „pálená hlína“) je druh původně režné tj. neglazované keramiky vysokého žáru – kameniny. Od starověku je využívána k výrobě uměleckořemeslných, dekoračních i užitkových předmětů, v novověku především potrubí vodovodů nebo obkladů staveb.
rdf:langString
Terrakotta oder Terracotta (nach italienisch terra cotta ‚gekochte Erde‘) ist die Bezeichnung für unglasierte keramische Produkte oder Erzeugnisse der Gruppe Tonware. Terrakotta kann auch den natürlich-warmen, erdig bis rötlichen Farbton bezeichnen, der für diese Keramik typisch ist.
rdf:langString
Terakoto (el la itala: terra cotta, bruligita tero) estas ceramika substanco bakita el brikkolora (ĉar ferenhava) argilo. Laŭ Francisko Azorín terakoto estas Skulptaĵo de kuirita argilo. Li indikas etimologion el la latina tera + cocta (tero kuirita).
rdf:langString
Terracota o tierra cocida (del italiano terra cotta) es un término alfarero que designa tanto la arcilla modelada y endurecida al horno, como el producto cerámico resultante, en especial las estatuillas de barro cocido. Su ejemplo más impresionante lo constituyen los ocho mil guerreros de terracota del mausoleo de Qin Shi Huang, descubiertos en 1974 en China.
rdf:langString
Terrakota edo lur egosi (italieraz terra cotta) modelatutako eta labean gogortutako buztina da. zeramikazko lanen funtsa, ontziendako zein eskulturak egiteko edo arkitektura apaindurarako erabilia. 1974an Chinan aurkitu ziren terrakotaz eginiko zortzi mila gudari Qin Shi Huang mausoleoan. Urruneneko garaietatik, gizakiarentzat, buztina izan da objektuak egiteko materialik garrantzitsuena. Naturan barra-barra dago, eta soilik eskuekin, beste ezeren beharrik gabe, modelatzeko oso erraza da. Buztina, substantzia organiko kopuru txiki bat duen mineral nahasketa bat da.
rdf:langString
Cré a dhealbhaítear i ndealbh nó leacáin is a théitear in áith ionas go n-éiríonn sí crua briocht, ach an-bhuan. Maireann samplaí ársa as gach cearn den Domhan.
rdf:langString
테라코타(라틴어: terracotta, terra cotta, terra-cotta)는 라틴어로 구운(cotta) 흙(terra)에서 유래한 것으로, 다음과 같은 의미를 가진다. 1.
* 도기나 건축용 소재 등에 사용되는 2.
* 혹은 그에 이용되는 점토 3.
* 또는 그렇게 가공되어 변색된 색상
rdf:langString
テラコッタ（terra cotta）とは、イタリア語の「焼いた（cotta） 土（terra）」に由来する言葉。以下のような意味をもつ。 1.
* 陶器や建築用素材などに使われる素焼きの焼き物。 2.
* 上記に用いられる粘土のこと。 3.
* 上記 1. または 2. から転じて、そのような色のこと。通常、茶色がかったオレンジ色である。
rdf:langString
A terracota é um material constituído por argila cozida no forno, sem ser vitrificada e é utilizada em cerâmica e construção. O termo também se refere a objectos feitos deste material e à sua cor natural, laranja acastanhado. A terracota caracteriza-se pela queima em torno dos 900 °C, apresentando baixa resistência mecânica e alta porosidade, necessitando um acabamento com camada vítrea para torná-la impermeável. É rica em óxido de ferro, normalmente utilizada na confecção de tijolos, telhas, vasos, entre outros objectos.
rdf:langString
陶瓦（Terracotta、Terra cotta 或 Terra-cotta，意大利文：「烤過的土」，從拉丁語：terra cotta而來），又稱粗陶、赤陶，是一種陶器，以粘土為原料，上釉或者是不上釉。 器體本身為多孔設計。 陶瓦被運用在許多器物上（最常被用在花瓶）、水道、屋瓦還有建築工程的外部裝飾，還有雕像如秦始皇兵馬俑。陶瓦同時也可以指運用這個材料所做成的物品，或者是陶瓦的原色（棕色），這個範圍相當大。在考古學與藝術史中，「陶瓦」通常指那些不是用所製造的物品。
rdf:langString
La terracota (de l'italià terra cotta "terra cuita") és l'argila modelada i endurida al forn. S'anomena així la ceràmica elaborada a partir de l'argila vermella comuna. Sovint se li sol afegir una mica de xamota, per a donar-li més porositat. S'utilitza sobretot per a objectes de grans dimensions, per exemple, escultures, relleus o elements de jardineria. És el fonament dels treballs de ceràmica, utilitzada tant per a recipients, com per a la realització d'escultures i decoració arquitectònica. Fins i tot a Etrúria, durant els segles iii i II aC, es va utilitzar per a l'elaboració de sarcòfags.
rdf:langString
Η τερακότα, τέρα κότα ή τερα-κότα (terracotta, Ιταλικά : «ψημένη γη», από τη λατινική φράση cocta terra), είναι είδος πήλινων με βάση τον άργιλο αστίλβωτων ή στιλβωμένων κεραμικών, όπου η καύση του σώματος είναι πορώδες. Η τερακότα είναι ο όρος που χρησιμοποιείται συνήθως για γλυπτά από πηλό, καθώς και για διάφορα χρηστικά αντικείμενα, συμπεριλαμβανομένων δοχείων (κυρίως γλάστρες), σωλήνων νερού και λυμάτων, κεραμιδιών στεγών, τούβλων και διακοσμητικών επιφανειών στην κατασκευή κτιρίων. Ο όρος χρησιμοποιείται επίσης για να αναφερθεί στο φυσικό καφετί πορτοκαλί χρώμα των περισσότερων ειδών τερακότας.
rdf:langString
Terakota, terracotta, terra cotta atau terra-cotta (dari bahasa Itali berarti "tanah bakar", yang berasal dari bahasa Latin terra cocta) adalah tembikar yang terbuat dari tanah liat, walaupun kata tersebut dapat mengacu terhadap keramik glasir yang memiliki badan berpori dan berwarna merah. Penggunaannya termasuk diantaranya untuk kendi, pipa air dan hiasan permukaan pada konstruksi bangunan, dan termasuk diantaranya patung seperti Pasukan Terakota dan arca terakota Yunani. Istilah ini juga dipergunakan untuk benda yang terbuat dari materi tersebut dan untuk warna naturalnya, coklat dengan sedikit oranye, yang sangat bervariasi. Pada bidang arkeologi dan sejarah seni, terakota sering dipergunakan untuk benda yang dibuat oleh roda pengrajin tembikar, seperti patung, di mana benda tersebut d
rdf:langString
La terre cuite est un matériau céramique obtenu par la cuisson de l'argile. Elle est utilisée pour réaliser des poteries, des sculptures et pour la fabrication de matériaux de construction, briques, tuiles ou carreaux. Aujourd'hui, la locution « terre cuite » désigne généralement une céramique poreuse, par opposition au grès ou à la porcelaine qui sont des terres cuites vitrifiées à la porosité négligeable. L'expression « terre cuite » désigne également par métonymie une statuette réalisée dans cette matière brute sans autre apprêt.
rdf:langString
Terracotta, terra cotta, or terra-cotta (Italian: [ˌtɛrraˈkɔtta]; lit. 'baked earth'; from Latin terra cocta 'cooked earth'), in its material sense is an earthenware substrate, is a clay-based unglazed or glazed ceramic where the fired body is porous. This article covers the senses of terracotta as a medium in sculpture, as in the Terracotta Army and Greek terracotta figurines, and architectural decoration. East Asian and European sculpture in porcelain is not covered.
rdf:langString
Terakota (wł. terra cotta – ziemia wypalona) – wyroby z dobrze oczyszczonej i wypalonej gliny w formie figurek lub płytek, stosowane do zdobień. Znane w starożytnym Egipcie, Mezopotamii, Grecji, Etrurii, Rzymie oraz w prekolumbijskiej Mezoameryce. Przedmioty były modelowane ręcznie lub odciskane w formach, a następnie wypalane. Wyrobów nie powlekano firnisem i początkowo nie malowano. Najciekawsze figurki pochodzą z IV w. p.n.e. z Tanagry – miasto w Grecji, z okresu hellenistycznego – z Myriny. Największe, naturalnej wielkości figury (w tym tzw. Apollo) pochodzą z Wejów (500 r. p.n.e.).
rdf:langString
Terracotta (Italiaans: terra cotta, aarde gebakken = gebakken klei, mv. terracotta's) is poreus, ongeglazuurd aardewerk van roodbakkende klei. Het wordt op diverse manieren toegepast, zoals bij bloempotten en goedkoop servies.
rdf:langString
Террако́та (от итал. terracotta — жжёная земля) — разновидность неглазурованной керамики, изделий из железистой глины, которая после первичного обжига приобретает характерный красно-бурый или желтовато-коричневый цвет. Изделия из терракоты имеют матовую, слегка пористую поверхность. Из таких же глин, богатых окислами железа, получают краситель — красную охру и разнообразные ангобы.
rdf:langString
Теракота (від італ. terra — земля, глина і cotta — обпалена) — керамічні однорідні неглазуровані вироби з кольорової глини з пористою будовою. Застосовується в художніх, побутових і будівельних цілях. З теракоти виготовляють посуд, вази, скульптури, іграшки, лицювальну плитку та архітектурні деталі. Якщо теракотовий виріб виготовлено з якісних глин без домішок великих часток, то такий виріб можна відносити до тонкокерамічних виробів.
rdf:langString
Terrakotta (italienska terracotta, av terra, jord, lera, och cotta, bränd; franska terre cuite), bränt men oglaserat, vanligen rödbrunt lergods, i regel avses bara det finare oglaserade lergodset med porös, ogenomskinlig massa, en underavdelning av de keramiska tillverkningarna. Användes redan under antiken som vägg- eller golvbeklädnad till ornamentik, skulpturer och kärltillverkning.
rdf:langString
rdf:langString
Terracotta
rdf:langString
طين نضيج
rdf:langString
Terracota
rdf:langString
Terakota
rdf:langString
Terrakotta
rdf:langString
Τερακότα
rdf:langString
Terakoto
rdf:langString
Terracota
rdf:langString
Terrakota
rdf:langString
Cré bhruite
rdf:langString
Terakota
rdf:langString
Terre cuite
rdf:langString
テラコッタ
rdf:langString
테라코타
rdf:langString
Terracotta
rdf:langString
Terakota
rdf:langString
Terracota
rdf:langString
Терракота
rdf:langString
Terrakotta
rdf:langString
陶瓦
rdf:langString
Теракота
xsd:integer
174241
xsd:integer
1122900943
rdf:langString
طين نضيج أو الطِّين المَحروق أو تراكوتا، (بالإنجليزية: Baked earth)، (بالإيطالية: Terracotta )، (باللاتينية: terra cocta)، نوع من الأواني الفخارية، وهو خزف من الصلصال المزجج أو غير المزجج، حيث يكون الجسم المحروق مساميًا. تراكوتا، هو المصطلح المستخدم عادة للنحت المصنوع من الفخار، وكذلك للاستخدامات العملية المختلفة بما في ذلك الأواني (لا سيما أواني الزهور)، وأنابيب المياه، الصرف الصحي، وبلاط السقف، والأرضيات، والطوب، وتزيين الأسطح في تشييد المباني. يستخدم المصطلح أيضًا، للإشارة إلى «اللون البرتقالي البني الطبيعي»، والذي يختلف اختلافًا كبيرًا عن كثير من أنواع الطين.
rdf:langString
La terracota (de l'italià terra cotta "terra cuita") és l'argila modelada i endurida al forn. S'anomena així la ceràmica elaborada a partir de l'argila vermella comuna. Sovint se li sol afegir una mica de xamota, per a donar-li més porositat. S'utilitza sobretot per a objectes de grans dimensions, per exemple, escultures, relleus o elements de jardineria. És el fonament dels treballs de ceràmica, utilitzada tant per a recipients, com per a la realització d'escultures i decoració arquitectònica. Fins i tot a Etrúria, durant els segles iii i II aC, es va utilitzar per a l'elaboració de sarcòfags. A Merimde, va ser emprada des del quart mil·lenni aC. Des dels temps més remots, l'argila ha estat per a l'ésser humà el material més important per a elaborar objectes. Abunda en la natura i és fàcil de modelar simplement amb les mans, sense necessitat d'utensilis. L'argila és una barreja de minerals amb una petita quantitat de substàncies orgàniques. Abans que s'inventés el , les persones modelaven l'argila amb les mans, preparant una pasta que després estrenyien i rentaven per a, finalment, deixar-la decantar en petits recipients. Una vegada feta aquesta operació, la pasta es pressionava fins a donar-li forma, o bé s'enrotllava en espiral fent tires d'argila. Una vegada acabada la peça, ve el procés d'assecat durant el qual la terracota perd part de l'aigua. A continuació, es cou en un forn especial que arriba lentament a una temperatura propera als 1000 °C. L'argila es torna més dura i compacta i ja no es dissol amb l'aigua. Una vegada acabada la cocció, es deixa refredar a poc a poc. Per a la realització d'aquest treball, s'empren aquests utensilis: torn, forn, varetes i matrius. Amb les varetes, es fan els acabats i els relleus quan l'argila està encara tova.
rdf:langString
Terakota nebo také terra cotta (latinsky: „pálená hlína“) je druh původně režné tj. neglazované keramiky vysokého žáru – kameniny. Od starověku je využívána k výrobě uměleckořemeslných, dekoračních i užitkových předmětů, v novověku především potrubí vodovodů nebo obkladů staveb.
rdf:langString
Η τερακότα, τέρα κότα ή τερα-κότα (terracotta, Ιταλικά : «ψημένη γη», από τη λατινική φράση cocta terra), είναι είδος πήλινων με βάση τον άργιλο αστίλβωτων ή στιλβωμένων κεραμικών, όπου η καύση του σώματος είναι πορώδες. Η τερακότα είναι ο όρος που χρησιμοποιείται συνήθως για γλυπτά από πηλό, καθώς και για διάφορα χρηστικά αντικείμενα, συμπεριλαμβανομένων δοχείων (κυρίως γλάστρες), σωλήνων νερού και λυμάτων, κεραμιδιών στεγών, τούβλων και διακοσμητικών επιφανειών στην κατασκευή κτιρίων. Ο όρος χρησιμοποιείται επίσης για να αναφερθεί στο φυσικό καφετί πορτοκαλί χρώμα των περισσότερων ειδών τερακότας. Αυτό το λήμμα καλύπτει την τερακότα ως μέσο γλυπτικής, όπως στο στρατό από τερακότα και τα ελληνικά ειδώλια από τερακότα, και την αρχιτεκτονική διακόσμηση. Τα γλυπτά της Ανατολικής Ασίας και της Ευρώπης από πορσελάνη δεν καλύπτονται. Η επισμαλτωμένη αρχιτεκτονική τερακότα και η μη επισμαλτωμένη εκδοχή της ως εξωτερικές επιφάνειες κτιρίων χρησιμοποιήθηκαν στην Ανατολική Ασία για μερικούς αιώνες πριν γίνει δημοφιλής στη Δύση τον 19ο αιώνα. Η αρχιτεκτονική τερακότα μπορεί επίσης να αναφέρεται σε διακοσμημένα κεραμικά στοιχεία όπως ακροκέραμα, τα οποία συνέβαλαν σημαντικά στην εμφάνιση ναών και άλλων κτιρίων στην της Ευρώπης, καθώς και στην . Στην αρχαιολογία και την ιστορία της τέχνης, ο όρος τερακότα χρησιμοποιείται συχνά για την περιγραφή αντικειμένων όπως ειδώλια που δεν κατασκευάζονται στον τροχό του αγγειοπλάστη. Τα αγγεία και άλλα αντικείμενα που κατασκευάζονται ή μπορούν να κατασκευαστούν σε τροχό από το ίδιο υλικό ονομάζονται πήλινα αγγεία. Η επιλογή του όρου εξαρτάται από τον τύπο του αντικειμένου και όχι από το υλικό ή την τεχνική ψησίματος. Τα κομμάτια που δεν έχουν σμάλτο, καθώς και αυτά που κατασκευάζονται ως δομικά και βιομηχανικά υλικά, είναι επίσης πιο πιθανό να αναφέρονται ως τερακότα. Η στιλβωμένη τερακότα για επιτραπέζια σκεύη και άλλα αγγεία, ονομάζεται πήλινα σκεύη, ή με έναν πιο ακριβή όρο, όπως ο φαγεντιανή, ο οποίος υποδηλώνει ένα συγκεκριμένο είδος σμάλτου.
rdf:langString
Terrakotta oder Terracotta (nach italienisch terra cotta ‚gekochte Erde‘) ist die Bezeichnung für unglasierte keramische Produkte oder Erzeugnisse der Gruppe Tonware. Terrakotta kann auch den natürlich-warmen, erdig bis rötlichen Farbton bezeichnen, der für diese Keramik typisch ist.
rdf:langString
Terakoto (el la itala: terra cotta, bruligita tero) estas ceramika substanco bakita el brikkolora (ĉar ferenhava) argilo. Laŭ Francisko Azorín terakoto estas Skulptaĵo de kuirita argilo. Li indikas etimologion el la latina tera + cocta (tero kuirita).
rdf:langString
Terracota o tierra cocida (del italiano terra cotta) es un término alfarero que designa tanto la arcilla modelada y endurecida al horno, como el producto cerámico resultante, en especial las estatuillas de barro cocido. Su ejemplo más impresionante lo constituyen los ocho mil guerreros de terracota del mausoleo de Qin Shi Huang, descubiertos en 1974 en China.
rdf:langString
Terrakota edo lur egosi (italieraz terra cotta) modelatutako eta labean gogortutako buztina da. zeramikazko lanen funtsa, ontziendako zein eskulturak egiteko edo arkitektura apaindurarako erabilia. 1974an Chinan aurkitu ziren terrakotaz eginiko zortzi mila gudari Qin Shi Huang mausoleoan. Urruneneko garaietatik, gizakiarentzat, buztina izan da objektuak egiteko materialik garrantzitsuena. Naturan barra-barra dago, eta soilik eskuekin, beste ezeren beharrik gabe, modelatzeko oso erraza da. Buztina, substantzia organiko kopuru txiki bat duen mineral nahasketa bat da.
rdf:langString
La terre cuite est un matériau céramique obtenu par la cuisson de l'argile. Elle est utilisée pour réaliser des poteries, des sculptures et pour la fabrication de matériaux de construction, briques, tuiles ou carreaux. Aujourd'hui, la locution « terre cuite » désigne généralement une céramique poreuse, par opposition au grès ou à la porcelaine qui sont des terres cuites vitrifiées à la porosité négligeable. L'expression « terre cuite » désigne également par métonymie une statuette réalisée dans cette matière brute sans autre apprêt. La résistance de la terre cuite est fonction de sa composition et de sa température de cuisson. On peut donc rencontrer, notamment dans les pays chauds et humides d'Asie, des pavés en terre cuite au sol sur lesquels se sont progressivement imprimées des empreintes.
rdf:langString
Cré a dhealbhaítear i ndealbh nó leacáin is a théitear in áith ionas go n-éiríonn sí crua briocht, ach an-bhuan. Maireann samplaí ársa as gach cearn den Domhan.
rdf:langString
Terakota, terracotta, terra cotta atau terra-cotta (dari bahasa Itali berarti "tanah bakar", yang berasal dari bahasa Latin terra cocta) adalah tembikar yang terbuat dari tanah liat, walaupun kata tersebut dapat mengacu terhadap keramik glasir yang memiliki badan berpori dan berwarna merah. Penggunaannya termasuk diantaranya untuk kendi, pipa air dan hiasan permukaan pada konstruksi bangunan, dan termasuk diantaranya patung seperti Pasukan Terakota dan arca terakota Yunani. Istilah ini juga dipergunakan untuk benda yang terbuat dari materi tersebut dan untuk warna naturalnya, coklat dengan sedikit oranye, yang sangat bervariasi. Pada bidang arkeologi dan sejarah seni, terakota sering dipergunakan untuk benda yang dibuat oleh roda pengrajin tembikar, seperti patung, di mana benda tersebut dibuat dari bahan yang sama, dan bahkan oleh orang yang sama, disebut sebagai tembikar.
rdf:langString
Terracotta, terra cotta, or terra-cotta (Italian: [ˌtɛrraˈkɔtta]; lit. 'baked earth'; from Latin terra cocta 'cooked earth'), in its material sense is an earthenware substrate, is a clay-based unglazed or glazed ceramic where the fired body is porous. In applied art, craft, construction, and architecture, terracotta is the term normally used for sculpture made in earthenware and also for various practical uses, including vessels (notably flower pots), water and waste water pipes, roofing tiles, bricks, and surface embellishment in building construction. The term is also used to refer to the natural brownish orange color of most terracotta. In archaeology and art history, "terracotta" is often used to describe objects such as figurines not made on a potter's wheel. Vessels and other objects that are or might be made on a wheel from the same material are called earthenware pottery; the choice of term depends on the type of object rather than the material or firing technique. Unglazed pieces, and those made for building construction and industry, are also more likely to be referred to as terracotta. Glazed terracotta for tableware, and other vessels, is called earthenware, or by a more precise term such as faience which denotes a particular type of glaze. Glazed architectural terracotta and its unglazed version as exterior surfaces for buildings were used in East Asia for some centuries before becoming popular in the West in the 19th century. Architectural terracotta can also refer to decorated ceramic elements such as antefixes and revetments, which made a large contribution to the appearance of temples and other buildings in the classical architecture of Europe, as well as in the Ancient Near East. This article covers the senses of terracotta as a medium in sculpture, as in the Terracotta Army and Greek terracotta figurines, and architectural decoration. East Asian and European sculpture in porcelain is not covered.
rdf:langString
Terracotta (Italiaans: terra cotta, aarde gebakken = gebakken klei, mv. terracotta's) is poreus, ongeglazuurd aardewerk van roodbakkende klei. Het wordt op diverse manieren toegepast, zoals bij bloempotten en goedkoop servies. Ook wordt het wel gebruikt voor beelden. Hierbij gaat het vooral om het ontwerpen en boetseren van beelden in klei. Vroeger werd hier vervolgens een gipsen mal omheen gemaakt in delen, waarvan weer een afgietsel in werd gemaakt (slibgieten). Dit afgietsel werd in halfdroge staat verder uitgewerkt en geschuurd, waarna het uiteindelijk werd gebakken. Vaak werden de beelden later in een duurder materiaal als brons of marmer uitgewerkt.
rdf:langString
테라코타(라틴어: terracotta, terra cotta, terra-cotta)는 라틴어로 구운(cotta) 흙(terra)에서 유래한 것으로, 다음과 같은 의미를 가진다. 1.
* 도기나 건축용 소재 등에 사용되는 2.
* 혹은 그에 이용되는 점토 3.
* 또는 그렇게 가공되어 변색된 색상
rdf:langString
Terakota (wł. terra cotta – ziemia wypalona) – wyroby z dobrze oczyszczonej i wypalonej gliny w formie figurek lub płytek, stosowane do zdobień. Znane w starożytnym Egipcie, Mezopotamii, Grecji, Etrurii, Rzymie oraz w prekolumbijskiej Mezoameryce. Przedmioty były modelowane ręcznie lub odciskane w formach, a następnie wypalane. Wyrobów nie powlekano firnisem i początkowo nie malowano. Najciekawsze figurki pochodzą z IV w. p.n.e. z Tanagry – miasto w Grecji, z okresu hellenistycznego – z Myriny. Największe, naturalnej wielkości figury (w tym tzw. Apollo) pochodzą z Wejów (500 r. p.n.e.). Oprócz figurek wykonywano płytki do zdobień (antefiks, akroterion), dachówki i simy, płytki do licowania ścian (np. dach świątyni Hery w Olimpii – VII wiek p.n.e.), wnętrz teatrów, term, domów mieszkalnych. W Azji Środkowej stosowano także płytki terakotowe wycinane (portal mauzoleum Mazar-Manasa z XII wieku). W Europie terakotę stosowano w okresie średniowiecza (np. portal kaplicy w Malborku – XIII w., elewacja klasztoru Certosa w Pawii, w Mediolanie – XV w.). W Azji Wschodniej terakota była wykorzystywana na dużą skalę w starożytnych Chinach. Najcenniejszym zabytkiem pochodzącym z roku 210 p.n.e. jest armia ośmiu tysięcy figur naturalnej wielkości, wykonanych z terakoty. Armia ta znajduje się w grobowcu pierwszego chińskiego cesarza Qin Shi, w odległości 1,5 km na wschód od jego sarkofagu, na terenie dzisiejszej prowincji Shaanxi. Dopiero w okresie renesansu terakotę zastąpił fajans. Powrót do stosowania wyrobów z terakoty miał miejsce w 1760 r., po uruchomieniu w Anglii fabryki płytek ściennych. Płytki terakotowe są stosowane także współcześnie, najczęściej jako podłogowe i ścienne.
rdf:langString
テラコッタ（terra cotta）とは、イタリア語の「焼いた（cotta） 土（terra）」に由来する言葉。以下のような意味をもつ。 1.
* 陶器や建築用素材などに使われる素焼きの焼き物。 2.
* 上記に用いられる粘土のこと。 3.
* 上記 1. または 2. から転じて、そのような色のこと。通常、茶色がかったオレンジ色である。
rdf:langString
Террако́та (от итал. terracotta — жжёная земля) — разновидность неглазурованной керамики, изделий из железистой глины, которая после первичного обжига приобретает характерный красно-бурый или желтовато-коричневый цвет. Изделия из терракоты имеют матовую, слегка пористую поверхность. Из таких же глин, богатых окислами железа, получают краситель — красную охру и разнообразные ангобы. Терракоту применяют с разнообразными целями в строительстве, архитектуре, скульптуре, декоративном и прикладном искусстве. Из терракоты изготавливают строительные и декоративные детали, посуду, вазы, скульптуры, игрушки, изразцы, черепицу, облицовочные плитки.
rdf:langString
Terrakotta (italienska terracotta, av terra, jord, lera, och cotta, bränd; franska terre cuite), bränt men oglaserat, vanligen rödbrunt lergods, i regel avses bara det finare oglaserade lergodset med porös, ogenomskinlig massa, en underavdelning av de keramiska tillverkningarna. Användes redan under antiken som vägg- eller golvbeklädnad till ornamentik, skulpturer och kärltillverkning. Den skiljer sig från fajans genom frånvaron av glasyr, från porslinet också genom sin ogenomskinlighet, från tegel genom sin porositet, och även från stengodset genom den porösa massan. Terrakottans färg är alltefter den större eller mindre förekomsten av järnoxid röd, brun eller gul. Den har i de äldsta tider nyttjats och nyttjas ännu till olika ändamål: kärl, plastiska figurer, arkitektoniska prydnader med mera. Berömda är antikens terrakottavaser och urnor med eller utan målning. Målningen anbragtes i äldre tid i svart eller brunt på ljusare - gul eller röd - botten, senare med figurerna utsparade i rött mot en mörk botten. En annan grupp av intressanta antika terrakottaarbeten utgörs av små, nätta, genremässigt uppfattade statyetter (se tanagrafigurer). I etruskisk byggnadskonst gjordes hela gavelfälts figurutsmyckning i terrakotta. Den användes mycket i Orienten. Under medeltiden användes terrakotta för arkitektoniska ändamål (golvplattor, kapital, gesimser), fick sin högsta utveckling under gotiken och gav under renässansen upphov åt en mängd framstående skulpturarbeten: byster, statyer, grupper, ofta målade i naturliga färger. Sedan moderna tider befinner sig terrakottafabrikationen, liksom den keramiska konsten överhuvudtaget, i en blomstringsperiod. Danmark har i sina målade vaser och Bertel Thorvaldsens figurer att uppvisa populära arbeten. I Sverige har man på liknande sätt tillgodogjort sig den ljusgula .
rdf:langString
A terracota é um material constituído por argila cozida no forno, sem ser vitrificada e é utilizada em cerâmica e construção. O termo também se refere a objectos feitos deste material e à sua cor natural, laranja acastanhado. A terracota caracteriza-se pela queima em torno dos 900 °C, apresentando baixa resistência mecânica e alta porosidade, necessitando um acabamento com camada vítrea para torná-la impermeável. É rica em óxido de ferro, normalmente utilizada na confecção de tijolos, telhas, vasos, entre outros objectos.
rdf:langString
Теракота (від італ. terra — земля, глина і cotta — обпалена) — керамічні однорідні неглазуровані вироби з кольорової глини з пористою будовою. Застосовується в художніх, побутових і будівельних цілях. З теракоти виготовляють посуд, вази, скульптури, іграшки, лицювальну плитку та архітектурні деталі. Теракота виготовляється з особливих малоусадкових сортів глини, які мають рівномірне забарвлення і відносно високу температуру плавлення (близько 1000 °C), а після обпалювання набувають характерну фактуру (від грубозернистої до тонкозернистої, з суцільним чи частковим поліруванням) і колір (від чорного та червоно-коричневого до світлого кремового). Вироби формують способом пластичного формування, переважно набивкою в гіпсові форми. Якщо теракотовий виріб виготовлено з якісних глин без домішок великих часток, то такий виріб можна відносити до тонкокерамічних виробів.
rdf:langString
陶瓦（Terracotta、Terra cotta 或 Terra-cotta，意大利文：「烤過的土」，從拉丁語：terra cotta而來），又稱粗陶、赤陶，是一種陶器，以粘土為原料，上釉或者是不上釉。 器體本身為多孔設計。 陶瓦被運用在許多器物上（最常被用在花瓶）、水道、屋瓦還有建築工程的外部裝飾，還有雕像如秦始皇兵馬俑。陶瓦同時也可以指運用這個材料所做成的物品，或者是陶瓦的原色（棕色），這個範圍相當大。在考古學與藝術史中，「陶瓦」通常指那些不是用所製造的物品。
xsd:nonNegativeInteger
24409
