Subsidiarity

http://dbpedia.org/resource/Subsidiarity an entity of type: Thing

Subsidiarita (z lat. subsidiaris – pomocný, podpůrný od subsidium – pomoc, podpora) znamená princip subsidiarity, politickou zásadu, podle níž se rozhodování a zodpovědnost ve veřejných záležitostech má odehrávat na tom nejnižším stupni veřejné správy, který je nejblíže občanům. Vyšší úrovně správy mají rozhodovat jen tam, kde si to povaha věci vyžaduje. Například rozhodování o dětských jeslích nebo parku má patřit do kompetence obce, kdežto univerzita nebo dálnice má být v kompetenci kraje nebo státu. Princip subsidiarity je prohloubením myšlenky demokracie, je opakem centralismu a zdůrazňuje decentralizaci a úlohu samospráv. rdf:langString
تفريع السلطة هو مبدأ التنظيم الاجتماعي الذي ينصّ على أنه يجب التعامل مع القضايا الاجتماعية والسياسية على المستوى الأكثر مباشرة (أو الأكثر محلية) بما يتّسق مع حلّها. ولربما يُعرّف تفريع السلطة حاليًا على أنه مبدأ عام لقانون الاتحاد الأوروبي. rdf:langString
Il principio di sussidiarietà, in diritto, è il principio secondo il quale, se un ente inferiore è capace di svolgere bene un compito, l'ente superiore non deve intervenire, ma può eventualmente sostenerne l'azione. Esso si è progressivamente affermato all'interno di uno Stato di diritto e nei vari ambiti della società moderna e contemporanea, nei quali questa espressione possiede differenti valori semantici a seconda dell'ambito in cui viene utilizzata. rdf:langString
補完性原理(ほかんせいげんり、英語: principle of subsidiarity)とは、決定や自治などをできるかぎり小さい単位でおこない、できないことのみをより大きな単位の団体で補完していくという概念。補完性原則、あるいは英語から、サブシディアリティ(Subsidiarity)ともいう。 rdf:langString
Het subsidiariteitsbeginsel of subsidiariteitsprincipe is een organisatiewijze of regel in taakverdeling tussen 'hogere' en 'lagere' openbare overheden. Het houdt in algemene zin in dat hogere instanties niet iets moeten doen wat door lagere instanties kan worden afgehandeld.Dit principe is een centraal grondbeginsel in de katholieke maatschappijleer. rdf:langString
Субсидіа́рність (лат. subsidium — допомога; англ. subsidiarity) — організаційний і правовий принцип, згідно з яким Спільнота (наприклад, ЄС) вдається до будь-яких заходів лише в тому разі, якщо вони ефективніші за відповідні заходи на національному, регіональному або місцевому рівнях (виняток становлять сфери виняткової компетенції Спільноти); один з основоположних принципів Європейського Союзу. Означає постійне оцінювання обґрунтованості дій ЄС з погляду наявних можливостей на національному, регіональному та місцевому рівнях. rdf:langString
辅助性原则(Subsidiarity)是一种社会组织原则,认为社会和政治问题应在能够解决的最接近(或最局部)层面上处理。 rdf:langString
El principi de subsidiarietat, en la seva definició més àmplia, disposa que un assumpte ha de ser resolt per l'autoritat (judicial, política o econòmica) més propera a l'objecte del problema. El "principi de subsidiarietat" és un dels principis sobre els quals se sustenta la Unió Europea, segons va quedar establert pel Tractat de Maastricht, firmat el 7 de febrer de 1992 i després conegut com a Tractat de la Unió Europea. La seva actual formulació va quedar plasmada a l'Article 5 (2), modificada pel Tractat de Lisboa des del 1r de desembre de 2009. Una anàlisi descriptiva d'aquest principi pot trobar-se en el Protocol 30 sobre l'aplicació dels principis de subsidiarietat i proporcionalitat, annex al Tractat. rdf:langString
Η επικουρικότητα (αγγλ. subsidiarity) είναι μια αρχή της κοινωνικής οργάνωσης κατά την οποία τα διάφορα πολιτικά και κοινωνικά ζητήματα διευθετούνται στο πιο άμεσο (ή τοπικό) επίπεδο που είναι κατάλληλο για την επίλυσή τους. Κατά άλλον ορισμό (Αγγλικό Λεξικό Oxford), είναι η αρχή κατά την οποία μια κεντρική εξουσία πρέπει να έχει επικουρικό ρόλο, εκτελώντας μόνο αυτές τις πράξεις που δεν μπορούν να εκτελεστούν σε περισσότερο τοπικό επίπεδο. Ο όρος εισήχθη για πρώτη φορά το 1891 από την Ρωμαιοκαθολική Εκκλησία. Η αρχή αυτή εφαρμόζεται στους χώρους της διοίκησης, των πολιτικών επιστημών, της κυβερνητικής κλπ. rdf:langString
Subsidiarität (von lateinisch subsidium ‚Hilfe‘, ‚Reserve‘) ist eine Maxime, die eine größtmögliche Selbstbestimmung und Eigenverantwortung des Individuums, der Familie oder der Gemeinde anstrebt, soweit dies möglich und sinnvoll ist. Das Subsidiaritätsprinzip besagt daraus folgend, dass (höhere) staatliche Institutionen nur dann (aber auch immer dann) regulativ eingreifen sollten, wenn die Möglichkeiten des Einzelnen, einer kleineren Gruppe oder niedrigeren Hierarchie-Ebene allein nicht ausreichen, eine bestimmte Aufgabe zu lösen. Anders gesagt bedeutet dies, dass die Ebene der Regulierungskompetenz immer „so niedrig wie möglich und so hoch wie nötig“ angesiedelt sein sollte. rdf:langString
La principo de subsidiareco estas politika kaj socia principo, laŭ kiu pri necesa publika agado responsu la plej malgranda ento, kiu kapablas solvi mem la problemon. Tamen, kiam la problemo superas la kapablon de malgranda ento, tiam la supera ento devas anstataŭi la malgrandan laŭ la limoj de la principo de subsidiareco. Subsidiarecon difinas la zorgo ne fari en pli alta nivelo tion, kio povas esti farata pli efike en pli malalta nivelo, t.e. la serĉo de la plej taŭga nivelo por publika agado. rdf:langString
El principio de subsidiariedad es sobre todo un principio de competencia que señala qué nivel jerárquico está habilitado para actuar en determinados casos. Así, cuando los ciudadanos pueden alcanzar adecuadamente sus fines, las autoridades estatales son incompetentes para entrometerse en sus asuntos. En este sentido, un asunto debe ser resuelto por la autoridad (normativa, política o económica) más próxima al objeto del problema.El "principio de subsidiariedad" es uno de los principios sobre los que se sustenta la Unión Europea, según quedó establecido por el Tratado de Maastricht, firmado el 7 de febrero de 1992 y después conocido como Tratado de la Unión Europea. Su actual formulación quedó plasmada en el Artículo 5 (2), modificada por el Tratado de Lisboa desde el 1 de diciembre de 2009 rdf:langString
Is prionsabail bhunúsacha iad an choimhdeacht agus an chomhréireacht a rialaíonn dlí na hEorpa. Is éard atá i gceist le coimhdeacht ná nach ceadmhach don Aontas dlí a dhéanamh ach amháin sa chás nár leor gníomh na mballstát aonair.Tá prionsabal na coimhdeachta ceaptha a chinntiú go nglactar cinntí chomh gar agus is féidir don saoránach agus go ndéantar seiceáil sheasta féachaint an bhfuil údar maith le gníomh ar leibhéal an Chomhphobail i bhfianaise na bhféidearthachtaí a bhíonn ar fáil ar leibhéal náisiúnta, réigiúnach nó áitiúil. Go sonrach, is é an prionsabal é nach nglacann an tAontas gníomh (ach amháin i réimsí a bhíonn laistigh dá inniúlacht eisiach) mura mbeadh sé níos éifeachtaí ná gníomh a ghlacfaí ar leibhéal náisiúnta, réigiúnach nó áitiúil. Tá nasc dlúth aige sin le prionsabail rdf:langString
Subsidiarity is a principle of social organization that holds that social and political issues should be dealt with at the most immediate or local level that is consistent with their resolution. The Oxford English Dictionary defines subsidiarity as "the principle that a central authority should have a subsidiary function, performing only those tasks which cannot be performed at a more local level". The concept is applicable in the fields of government, political science, neuropsychology, cybernetics, management and in military command (mission command). The OED adds that the term "subsidiarity" in English follows the early German usage of "Subsidiarität". More distantly, it is derived from the Latin verb subsidio (to aid or help), and the related noun subsidium (aid or assistance). rdf:langString
Le principe de subsidiarité est une maxime politique et sociale selon laquelle la responsabilité d'une action publique, lorsqu'elle est nécessaire, revient à l'entité compétente la plus proche de ceux qui sont directement concernés par cette action. Lorsque des situations excèdent les compétences d'une entité donnée responsable de l'action publique, cette compétence est transmise à l'entité d'un échelon hiérarchique supérieur et ainsi de suite. Le principe de subsidiarité veille à ne pas déconnecter la prise de décision publique de ceux qui devront la respecter. C'est en somme la recherche de la sphère d’influence adéquate dans une organisation sociale par laquelle se déploie une action publique. rdf:langString
법률용어로서의 보충성의 원리는 헌법이나 상위법상의 기본원리로서 보충의 원리(영문 principle of subsidiarity)또는 보충의 원칙이라고도 한다. 보충성의 원리에 따르면 행동의 우선권은 언제나 ‘소단위’에게 있는 것이고, ‘소단위’의 힘만으로 처리될 수 없는 사항에 한해서 ‘차상급단위’가 보충적으로 개입할 수 있다는 것이다. 이 말은 바꾸어 말하면 행동에 대한 우선권에 수반해 그 책임 역시 당연히 하위계층인 소단위에게 있겠지만 소단위가 행동에 대한 책임을 질 수 없는 상황이 도래하면 그 다음단계로 책임을 져야하는 차상위계층이 개입해야 한다는 의미가 된다. 이에 대한 대한민국 헌법상의 관련 적용범위는 헌법재판소의 헌재결정례에서 사적자치의 원칙과 어울려 "견제 와 균형"의 틀을 위해 주요한 원리임을 밝힌바가 있다. — 88헌가13 rdf:langString
Zasada pomocniczości (subsydiarności, subsydiarność, z łac. subsidium 'pomoc, wsparcie, siły rezerwowe') – zasada mówiąca o tym, że każdy szczebel władzy powinien realizować tylko te zadania, które nie mogą być skutecznie zrealizowane przez szczebel niższy lub same jednostki działające w ramach społeczeństwa. Idea subsydiarności sięga swoimi korzeniami czasów starożytnych, jako zasada jest także ważnym elementem katolickiej nauki społecznej. rdf:langString
Subsidiariedade é um princípio de organização social que sustenta que questões sociais ou políticas de uma sociedade devem ser resolvidas no plano local mais imediato que seja capaz de resolvê-las. De acordo com o Oxford English Dictionary, subsidiariedade se define como "o princípio em que uma autoridade central deve ter apenas uma função subsidiária, agindo somente em questões que não podem ser decididas em um plano mais local". – Isto é, uma autoridade maior só poderá influenciar em uma questão local, caso a esfera direta desta localidade não seja capaz de resolver sua própria questão por si mesma. rdf:langString
Субсидиа́рность (от лат. subsidiarius — вспомогательный) — принцип социальной организации, возникший в Римско-католической церкви и получивший своё развитие после Первого Ватиканского собора. Многие ассоциируют его с идеей децентрализации. Согласно данному принципу социальные проблемы должны решаться на самом низком, малом или удалённом от центра уровне, на котором их разрешение возможно и эффективно: центральная власть должна играть «субсидиарную» (вспомогательную), а не «субординативную» (подчинительную) роль, решая только те задачи, которые не могут быть эффективно выполнены на местном/локальном уровне. К областям применения данного принципа относятся теория государства и права, политология, менеджмент, кибернетика, информатика. Субсидиарность является одним из центральных принципов дис rdf:langString
rdf:langString Subsidiarity
rdf:langString تفريع السلطة
rdf:langString Principi de subsidiarietat
rdf:langString Princip subsidiarity
rdf:langString Subsidiarität
rdf:langString Αρχή της επικουρικότητας
rdf:langString Subsidiareco
rdf:langString Principio de subsidiariedad
rdf:langString Coimhdeacht
rdf:langString Principio di sussidiarietà
rdf:langString Principe de subsidiarité
rdf:langString 補完性原理
rdf:langString 보충성의 원리
rdf:langString Subsidiariteitsbeginsel
rdf:langString Zasada pomocniczości
rdf:langString Princípio da subsidiariedade
rdf:langString Субсидиарность
rdf:langString Субсидіарність
rdf:langString 辅助性原则
xsd:integer 455771
xsd:integer 1116108386
rdf:langString Subsidiarita (z lat. subsidiaris – pomocný, podpůrný od subsidium – pomoc, podpora) znamená princip subsidiarity, politickou zásadu, podle níž se rozhodování a zodpovědnost ve veřejných záležitostech má odehrávat na tom nejnižším stupni veřejné správy, který je nejblíže občanům. Vyšší úrovně správy mají rozhodovat jen tam, kde si to povaha věci vyžaduje. Například rozhodování o dětských jeslích nebo parku má patřit do kompetence obce, kdežto univerzita nebo dálnice má být v kompetenci kraje nebo státu. Princip subsidiarity je prohloubením myšlenky demokracie, je opakem centralismu a zdůrazňuje decentralizaci a úlohu samospráv.
rdf:langString El principi de subsidiarietat, en la seva definició més àmplia, disposa que un assumpte ha de ser resolt per l'autoritat (judicial, política o econòmica) més propera a l'objecte del problema. El "principi de subsidiarietat" és un dels principis sobre els quals se sustenta la Unió Europea, segons va quedar establert pel Tractat de Maastricht, firmat el 7 de febrer de 1992 i després conegut com a Tractat de la Unió Europea. La seva actual formulació va quedar plasmada a l'Article 5 (2), modificada pel Tractat de Lisboa des del 1r de desembre de 2009. Una anàlisi descriptiva d'aquest principi pot trobar-se en el Protocol 30 sobre l'aplicació dels principis de subsidiarietat i proporcionalitat, annex al Tractat. Aquest principi té les seves arrels teòriques en la , però en la seva aplicació s'ha independitzat en gran part d'ella i és emprada en el Dret per justificar l'abstenció de regulació. El principi de subsidiarietat es basa en el màxim respecte al dret d'autodeterminació o a la lliure determinació de tots i cada un dels membres d'una estructura social i, al seu torn, és el fonament sobre el qual se sustenta tot l'edifici d'aquesta dinàmica d'interacció sociopolítica que denominem democràcia participativa.
rdf:langString Η επικουρικότητα (αγγλ. subsidiarity) είναι μια αρχή της κοινωνικής οργάνωσης κατά την οποία τα διάφορα πολιτικά και κοινωνικά ζητήματα διευθετούνται στο πιο άμεσο (ή τοπικό) επίπεδο που είναι κατάλληλο για την επίλυσή τους. Κατά άλλον ορισμό (Αγγλικό Λεξικό Oxford), είναι η αρχή κατά την οποία μια κεντρική εξουσία πρέπει να έχει επικουρικό ρόλο, εκτελώντας μόνο αυτές τις πράξεις που δεν μπορούν να εκτελεστούν σε περισσότερο τοπικό επίπεδο. Ο όρος εισήχθη για πρώτη φορά το 1891 από την Ρωμαιοκαθολική Εκκλησία. Η αρχή αυτή εφαρμόζεται στους χώρους της διοίκησης, των πολιτικών επιστημών, της κυβερνητικής κλπ. Η αρχή της επικουρικότητας είναι μια από τις Βασικές Αρχές του Ευρωπαϊκού Δικαίου, μαζί με την αρχή ειδικής εξουσιοδότησης, την αρχή αναλογικότητας και την αρχή κοινοτικής καλής πίστης. Ορίζει ότι η Ευρωπαϊκή Ένωση πρέπει να δρα σε τομείς που δεν αποτελούν αρμοδιότητά της μόνο όταν η δράση της είναι πιο αποτελεσματική από αυτή των εθνικών κυβερνήσεων ή περιφερειακών ολοκληρώσεων. Ως στόχο έχει την λήψη αποφάσεων σε επίπεδο όσο το δυνατόν πιο κοντινό στους πολίτες. Ορίζεται στο άρθρο 5 της Συνθήκης για την Ευρωπαϊκή Ένωση: Η Κοινότητα δρα μέσα στα όρια των αρμοδιοτήτων που της αναθέτει και των στόχων που της ορίζει η παρούσα συνθήκη. Στους τομείς που δεν υπάγονται στην αποκλειστική της αρμοδιότητα, η Κοινότητα δρα σύμφωνα με την αρχή επικουρικότητας, μόνον εάν και στο βαθμό που οι στόχοι της προβλεπόμενης δράσης είναι αδύνατον να επιτευχθούν επαρκώς από τα κράτη μέλη και δύνανται συνεπώς, λόγω των διαστάσεων ή των αποτελεσμάτων της προβλεπόμενης δράσης, να επιτευχθούν καλύτερα σε κοινοτικό επίπεδο.
rdf:langString تفريع السلطة هو مبدأ التنظيم الاجتماعي الذي ينصّ على أنه يجب التعامل مع القضايا الاجتماعية والسياسية على المستوى الأكثر مباشرة (أو الأكثر محلية) بما يتّسق مع حلّها. ولربما يُعرّف تفريع السلطة حاليًا على أنه مبدأ عام لقانون الاتحاد الأوروبي.
rdf:langString La principo de subsidiareco estas politika kaj socia principo, laŭ kiu pri necesa publika agado responsu la plej malgranda ento, kiu kapablas solvi mem la problemon. Tamen, kiam la problemo superas la kapablon de malgranda ento, tiam la supera ento devas anstataŭi la malgrandan laŭ la limoj de la principo de subsidiareco. Subsidiarecon difinas la zorgo ne fari en pli alta nivelo tion, kio povas esti farata pli efike en pli malalta nivelo, t.e. la serĉo de la plej taŭga nivelo por publika agado. La signifo de la origina latina vorto (subsidiarii = helpotrupo; subsidium = helpo, apogo) ja spegulas tiun duopan movon: kaj neinterveno (subsidiareco) kaj intervena kapablo (anstataŭado).
rdf:langString El principio de subsidiariedad es sobre todo un principio de competencia que señala qué nivel jerárquico está habilitado para actuar en determinados casos. Así, cuando los ciudadanos pueden alcanzar adecuadamente sus fines, las autoridades estatales son incompetentes para entrometerse en sus asuntos. En este sentido, un asunto debe ser resuelto por la autoridad (normativa, política o económica) más próxima al objeto del problema.El "principio de subsidiariedad" es uno de los principios sobre los que se sustenta la Unión Europea, según quedó establecido por el Tratado de Maastricht, firmado el 7 de febrero de 1992 y después conocido como Tratado de la Unión Europea. Su actual formulación quedó plasmada en el Artículo 5 (2), modificada por el Tratado de Lisboa desde el 1 de diciembre de 2009. Un análisis descriptivo de este principio puede encontrarse en el Protocolo No. 2 sobre la aplicación de los principios de subsidiariedad y proporcionalidad, anexo al Tratado. Este principio tiene sus raíces teóricas en la doctrina social de la Iglesia católica, pero en su aplicación se ha independizado en gran parte de ella y es empleada en el Derecho para justificar la abstención de regulación [cita requerida].
rdf:langString Subsidiarität (von lateinisch subsidium ‚Hilfe‘, ‚Reserve‘) ist eine Maxime, die eine größtmögliche Selbstbestimmung und Eigenverantwortung des Individuums, der Familie oder der Gemeinde anstrebt, soweit dies möglich und sinnvoll ist. Das Subsidiaritätsprinzip besagt daraus folgend, dass (höhere) staatliche Institutionen nur dann (aber auch immer dann) regulativ eingreifen sollten, wenn die Möglichkeiten des Einzelnen, einer kleineren Gruppe oder niedrigeren Hierarchie-Ebene allein nicht ausreichen, eine bestimmte Aufgabe zu lösen. Anders gesagt bedeutet dies, dass die Ebene der Regulierungskompetenz immer „so niedrig wie möglich und so hoch wie nötig“ angesiedelt sein sollte. Das Subsidiaritätsprinzip ist ein wichtiges Konzept für föderale Bundesstaaten wie Deutschland, Österreich, die Vereinigten Staaten oder die Schweiz sowie für föderale Staatenverbünde wie die Europäische Union. Es ist auch zentrales Element des ordnungspolitischen Konzepts der sozialen Marktwirtschaft.
rdf:langString Is prionsabail bhunúsacha iad an choimhdeacht agus an chomhréireacht a rialaíonn dlí na hEorpa. Is éard atá i gceist le coimhdeacht ná nach ceadmhach don Aontas dlí a dhéanamh ach amháin sa chás nár leor gníomh na mballstát aonair.Tá prionsabal na coimhdeachta ceaptha a chinntiú go nglactar cinntí chomh gar agus is féidir don saoránach agus go ndéantar seiceáil sheasta féachaint an bhfuil údar maith le gníomh ar leibhéal an Chomhphobail i bhfianaise na bhféidearthachtaí a bhíonn ar fáil ar leibhéal náisiúnta, réigiúnach nó áitiúil. Go sonrach, is é an prionsabal é nach nglacann an tAontas gníomh (ach amháin i réimsí a bhíonn laistigh dá inniúlacht eisiach) mura mbeadh sé níos éifeachtaí ná gníomh a ghlacfaí ar leibhéal náisiúnta, réigiúnach nó áitiúil. Tá nasc dlúth aige sin le prionsabail na comhréireachta, a deir nár chóir d’aon ghníomh arna dhéanamh ag an Aontas dul thar a mbíonn riachtanach chun cuspóirí an Chonartha a bhaint amach.Ba chuid lárnach an coincheap agus na cainteanna ar Chonradh Maastricht ar bun chun stop a chur leis an gclaonadh chun feidearálachais agus chun lárnaithe a bhí ag cuid de na ballstáit. Bhain Rialtas Shasana leas as coincheap na coimhdeachta chun eite dheis na gCaomhach a shuaimhniú le linn na ndíospóireachtaí fada déanach san oíche agus Conradh Maastricht ag dul trí Westminister.
rdf:langString Le principe de subsidiarité est une maxime politique et sociale selon laquelle la responsabilité d'une action publique, lorsqu'elle est nécessaire, revient à l'entité compétente la plus proche de ceux qui sont directement concernés par cette action. Lorsque des situations excèdent les compétences d'une entité donnée responsable de l'action publique, cette compétence est transmise à l'entité d'un échelon hiérarchique supérieur et ainsi de suite. Le principe de subsidiarité veille à ne pas déconnecter la prise de décision publique de ceux qui devront la respecter. C'est en somme la recherche de la sphère d’influence adéquate dans une organisation sociale par laquelle se déploie une action publique. La signification du mot latin d'origine (subsidiarii : troupe de réserve, subsidium : réserve / recours / appuis) reflète bien ce double mouvement, à la fois de non-intervention (subsidiarité) et de capacité d'intervention (suppléance).
rdf:langString Subsidiarity is a principle of social organization that holds that social and political issues should be dealt with at the most immediate or local level that is consistent with their resolution. The Oxford English Dictionary defines subsidiarity as "the principle that a central authority should have a subsidiary function, performing only those tasks which cannot be performed at a more local level". The concept is applicable in the fields of government, political science, neuropsychology, cybernetics, management and in military command (mission command). The OED adds that the term "subsidiarity" in English follows the early German usage of "Subsidiarität". More distantly, it is derived from the Latin verb subsidio (to aid or help), and the related noun subsidium (aid or assistance). The development of the concept of subsidiarity has roots in the natural law philosophy of Thomas Aquinas and was mediated by the social scientific theories of Luigi Taparelli, SJ, in his 1840–43 natural law treatise on the human person in society. In that work, Taparelli established the criteria of just social order, which he referred to as "hypotactical right" and which came to be termed subsidiarity following German influences. Another origin of the concept is in the writings of Calvinist law-philosopher Johannes Althaus who used the word "subsidia" in 1603. As a principle of just social order, it became one of the pillars of modern Catholic social teaching. Subsidiarity is a general principle of European Union law. In the United States of America, Article VI, Paragraph 2 of the constitution of the United States is known as the Supremacy Clause. This establishes that the federal constitution, and federal law generally, take precedence over state laws, and even state constitutions. The principle of States' Rights is sometimes interpreted as being established by the Tenth Amendment, which says that "The powers not delegated to the United States by the Constitution, nor prohibited by it to the States, are reserved to the States respectively, or to the people."
rdf:langString 법률용어로서의 보충성의 원리는 헌법이나 상위법상의 기본원리로서 보충의 원리(영문 principle of subsidiarity)또는 보충의 원칙이라고도 한다. 보충성의 원리에 따르면 행동의 우선권은 언제나 ‘소단위’에게 있는 것이고, ‘소단위’의 힘만으로 처리될 수 없는 사항에 한해서 ‘차상급단위’가 보충적으로 개입할 수 있다는 것이다. 이 말은 바꾸어 말하면 행동에 대한 우선권에 수반해 그 책임 역시 당연히 하위계층인 소단위에게 있겠지만 소단위가 행동에 대한 책임을 질 수 없는 상황이 도래하면 그 다음단계로 책임을 져야하는 차상위계층이 개입해야 한다는 의미가 된다. 이에 대한 대한민국 헌법상의 관련 적용범위는 헌법재판소의 헌재결정례에서 사적자치의 원칙과 어울려 "견제 와 균형"의 틀을 위해 주요한 원리임을 밝힌바가 있다. 헌법 제23조 제1항, 제119조 제1항에서 추구하고 있는 경제질서는 개인과 기업의 경제상의 자유와 창의를 최대한도로 존중·보장하는 자본주의에 바탕을 둔 시장경제질서이므로 국가적인 규제와 통제를 가하는 것도 보충의 원칙에 입각하여 어디까지나 자본주의 내지 시장경제질서의 기초라고 할 수 있는 사유재산제도와 아울러 경제행위에 대한 사적자치의 원칙이 존중되는 범위내에서만 허용될 뿐이라 할 것인데" — 88헌가13
rdf:langString Il principio di sussidiarietà, in diritto, è il principio secondo il quale, se un ente inferiore è capace di svolgere bene un compito, l'ente superiore non deve intervenire, ma può eventualmente sostenerne l'azione. Esso si è progressivamente affermato all'interno di uno Stato di diritto e nei vari ambiti della società moderna e contemporanea, nei quali questa espressione possiede differenti valori semantici a seconda dell'ambito in cui viene utilizzata.
rdf:langString 補完性原理(ほかんせいげんり、英語: principle of subsidiarity)とは、決定や自治などをできるかぎり小さい単位でおこない、できないことのみをより大きな単位の団体で補完していくという概念。補完性原則、あるいは英語から、サブシディアリティ(Subsidiarity)ともいう。
rdf:langString Subsidiariedade é um princípio de organização social que sustenta que questões sociais ou políticas de uma sociedade devem ser resolvidas no plano local mais imediato que seja capaz de resolvê-las. De acordo com o Oxford English Dictionary, subsidiariedade se define como "o princípio em que uma autoridade central deve ter apenas uma função subsidiária, agindo somente em questões que não podem ser decididas em um plano mais local". – Isto é, uma autoridade maior só poderá influenciar em uma questão local, caso a esfera direta desta localidade não seja capaz de resolver sua própria questão por si mesma. Este conceito tem várias aplicações, sendo, em especial, aplicado em áreas de governo, ciências políticas, neuropsicologia, cibernética ou missões militares. O termo subsidiariedade vem do verbo latino subsidio (ajudar, dar assistência), ou ainda de subsidium, substantivo de mesmo significado. O princípio da subsidiariedade é também um dos princípios gerais utilizados na estrutura governamental da União Européia. Nos Estados Unidos, o princípio do , que defende, substancialmente, os poderes dos governos estaduais em detrimento do governo federal, está enraizado na constituição. Ainda que o conceito seja anterior, formulado pelo escritor calvinista Johannes Althusius em 1603, a sua expressão só foi cunhada oficialmente em 1891, quando a Igreja Católica fundamentou o termo como doutrina social.
rdf:langString Субсидиа́рность (от лат. subsidiarius — вспомогательный) — принцип социальной организации, возникший в Римско-католической церкви и получивший своё развитие после Первого Ватиканского собора. Многие ассоциируют его с идеей децентрализации. Согласно данному принципу социальные проблемы должны решаться на самом низком, малом или удалённом от центра уровне, на котором их разрешение возможно и эффективно: центральная власть должна играть «субсидиарную» (вспомогательную), а не «субординативную» (подчинительную) роль, решая только те задачи, которые не могут быть эффективно выполнены на местном/локальном уровне. К областям применения данного принципа относятся теория государства и права, политология, менеджмент, кибернетика, информатика. Субсидиарность является одним из центральных принципов дистрибутизма. В политической теории принцип субсидиарности иногда рассматривается в качестве аспекта концепции федерализма, хотя между ними и не существует прямой связи. Этот принцип играет важную роль в политической риторике Европейского союза касательно отношений между руководящими органами союза и государствами-членами.
rdf:langString Het subsidiariteitsbeginsel of subsidiariteitsprincipe is een organisatiewijze of regel in taakverdeling tussen 'hogere' en 'lagere' openbare overheden. Het houdt in algemene zin in dat hogere instanties niet iets moeten doen wat door lagere instanties kan worden afgehandeld.Dit principe is een centraal grondbeginsel in de katholieke maatschappijleer.
rdf:langString Zasada pomocniczości (subsydiarności, subsydiarność, z łac. subsidium 'pomoc, wsparcie, siły rezerwowe') – zasada mówiąca o tym, że każdy szczebel władzy powinien realizować tylko te zadania, które nie mogą być skutecznie zrealizowane przez szczebel niższy lub same jednostki działające w ramach społeczeństwa. Idea subsydiarności sięga swoimi korzeniami czasów starożytnych, jako zasada jest także ważnym elementem katolickiej nauki społecznej. Zasadę pomocniczości streszczają zdania: tyle władzy, na ile to konieczne, tyle wolności, na ile to możliwe oraz tyle państwa, na ile to konieczne, tyle społeczeństwa, na ile to możliwe.
rdf:langString Субсидіа́рність (лат. subsidium — допомога; англ. subsidiarity) — організаційний і правовий принцип, згідно з яким Спільнота (наприклад, ЄС) вдається до будь-яких заходів лише в тому разі, якщо вони ефективніші за відповідні заходи на національному, регіональному або місцевому рівнях (виняток становлять сфери виняткової компетенції Спільноти); один з основоположних принципів Європейського Союзу. Означає постійне оцінювання обґрунтованості дій ЄС з погляду наявних можливостей на національному, регіональному та місцевому рівнях.
rdf:langString 辅助性原则(Subsidiarity)是一种社会组织原则,认为社会和政治问题应在能够解决的最接近(或最局部)层面上处理。
xsd:nonNegativeInteger 19206

data from the linked data cloud