Stoa
http://dbpedia.org/resource/Stoa an entity of type: Thing
Eine Stoa (altgriechisch στοά, Plural Stoen) ist eine an der Rück- und meist auch an den Schmalseiten geschlossene Halle, deren offene Front durch Stützen, meist in Form von Säulen, gegliedert ist. Im rückwärtigen Teil kann sie weitere Räume bergen, in ihrem offenen Bereich kann sie durch Säulenstellungen in zwei, sehr selten in drei Schiffe geteilt sein. Mehrgeschossige Stoen sind nachgewiesen. Die griechische Philosophenschule der Stoa und ihre Lehre wurden nach einem Vertreter dieses Gebäudetyps benannt.
rdf:langString
Estoa (grezieraz στωα, stoa) arkitektura greziarrean portikoak edo apirikuak jasotzen duen izena da. Eraiketa soilenetakoa da, planta laukizuzen luzea izaki. Estalia, zutabe errenkada batez eta alboetan hormen bidez osatzen da. Normalean, horma luzeenak iparraldeko haizeaz eta euriaz babesten du, eta zutabe errenkada hegoaldeko albo luzean kokatzen zen, hegoaldetik jotzen duen eguzkiari bide egiteko. Espazio publikoetako elementua zen, normalean agora bera mugatzeko erabilia. Bertan, maiz egokitzen ziren dendak eta beraz jarduera komertziala ematen zen arrunki.
rdf:langString
Stoa (en grec ancien : ἡ στοά / e stoa [ɛː stoά]) est le terme grec désignant un portique, c'est-à-dire un bâtiment, ou la partie d'un bâtiment, couvert, fermé à l'arrière par un mur plein, et ouvert en façade par une colonnade.
rdf:langString
柱廊（ちゅうろう）またはストア (stoa) は、ギリシア建築の屋根のある通路またはポルチコであり、一般に公共建築で使われる。
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 스토아 학파 문서를 참고하십시오.) 스토아(고대 그리스어: στοά)는 고대 그리스 건축의 한 요소로, 지붕이 있는 통로 또는 현관이며, 일반적으로 공공 건축에 사용된다. 초기의 스토아는 기둥이 건물의 입구에서 좌우로 감싸듯이 줄지어 있었다. 철학 학파인 스토아 학파의 이름은 기원전 5세기 경부터 아테네의 아고라의 북변에 있던 스토아에서 따온 것이다.
rdf:langString
Stoa avser en täckt kolonnad som i antikens grekiska och romerska städer flankerade agoran respektive forumet, eller den generella öppna marknads- och mötesplatsen. Det var en offentlig byggnad och arkitekturen erbjöd skydd från solen och fläktande vind. Stoor användes som gångväg och en plats att sätta upp marknadsbås då agoror/forum var platser där mycket folk samlades. Stoa har givit namn åt stoicismen.
rdf:langString
柱廊（英語：Stoa），是一个窄边封闭，通常情况下一侧长边也是封闭的长厅，长边另一侧通过有柱式的柱子支撑。在封闭的一侧可以分隔为更多的房间，开敞的外侧则可以通过设置柱子形成一个外廊，少数情况下有两个外廊。柱廊可以是多层的。 柱廊建造于公共场所比如集会，广场，市场，神庙，剧院等附近，少数情况建于道路旁。最早的功能是为参与公共活动的人提供一个没有气候边界的遮阳避雨之处，是一种很好地结合了爱琴海和地中海气候条件的建筑类型。 古希腊的思想流派斯多亚学派以及其创始人即以此建筑类型命名。
rdf:langString
سْتوَّى ( /ˈstoʊə/ ؛ تُجمَع، stoas، stoai، أو stoae /ˈstoʊ.iː/ )، في العمارة اليونانية القديمة، هو ممر مغطى أو رواق للعامَّة غالباً. كانت الستوَّايات المُبكِّرة مفتوحة عند المدخل مع أعمدة، وعادةً من ترتيب دوريك. مع تحويط الستوَّى للمباني، كانت تُضفي بذلك جوًا آمنًا ومحيطًا عوضاً من أن يكون المبنى مكشوفاً. يُشتق اسم ستوا من مدرسة الفلسفة الرواقية «الستوية».
rdf:langString
Estoa (del grec antic στοά, stoá), és la denominació que rep en l'arquitectura grega un pòrtic. És una de les construccions més senzilles, un espai arquitectònic de planta rectangular allargada, cobert, conformat mitjançant una successió de columnes (pilars o suports), i murs laterals; acostumava a formar part d'espais públics, com places, gimnasos i jardins, i normalment es trobava a l'àgora. Com a espai públic, protegit del sol i la pluja, servia per a entaular relacions i, de vegades, establir llocs de comerç.
rdf:langString
Στοά στην αρχαία ελληνική αρχιτεκτονική ονομάζεται το μακρόστενο, ευρυμέτωπο κτήριο, του οποίου η μία μακρά πλευρά, η πρόσοψη, είναι ανοικτή και καλύπτεται με κιονοστοιχία αντί για τοίχο. Αυτό το τελευταίο στοιχείο διακρίνει τη στοά από άλλα επιμήκη ευρυμέτωπα κτήρια με είσοδο στη μακρά πλευρά, όπως οι και οι . Στοές χτίζονταν σε δημόσιους χώρους συγκέντρωσης, πλατείες, αγορές, ιερά, θέατρα κ.λπ., σπανιότερα στις παρυφές δρόμων. Η πρωιμότερη λιθόκτιστη στοά της ελληνικής αρχιτεκτονικής είναι η λεγόμενη Νότια Στοά στο Ηραίο της Σάμου, χτισμένη τον 7ο αι. π.Χ. στη νότια παρυφή του ιερού.
rdf:langString
La stoa (στοά, palabra griega, transcribible como stoá, en plural stoai, castellanizable como estoa, y traducible como 'pórtico') es una construcción propia de la arquitectura clásica, una de las más sencillas: un espacio arquitectónico cubierto, de planta rectangular alargada, conformado mediante una sucesión de columnas, pilares u otros soportes (columnata), y, en su caso, muros laterales. En el urbanismo griego solía formar parte de espacios públicos como gimnasios y jardines; aunque su localización preferente era el ágora (la plaza pública de las ciudades griegas).
rdf:langString
A stoa (/ˈstoʊə/; plural, stoas, stoai, or stoae /ˈstoʊ.iː/), in ancient Greek architecture, is a covered walkway or portico, commonly for public use. Early stoas were open at the entrance with columns, usually of the Doric order, lining the side of the building; they created a safe, enveloping, protective atmosphere. Other examples were designed to create safe, protective atmospheres which combined useful inside and outside space. The name of the Stoic school of philosophy derives from "stoa".
rdf:langString
La stoà (in greco antico: στοά, stoá. dal verbo ἵστημι, "collocare") è una struttura tipica dell'architettura greca antica, costituita da passaggi coperti o portici per uso pubblico in un edificio di forma rettangolare allungata che presenta uno dei lati lunghi aperto e colonnato, generalmente prospiciente una piazza o una via, mentre l'altro è chiuso da un muro; la copertura può essere a spioventi, a terrazze oppure l'edificio può sopraelevarsi ripetendo lo schema del piano inferiore.
rdf:langString
Een stoa, Oudgrieks: στοά, was in het oude Griekenland een langgerekte smalle overdekte colonnade of zuilengang met gesloten achterkant en zijkanten en een open door zuilen ondersteunde voorkant. Stoa’s stonden op plaatsen waar grote mensenmenigten samenkwamen, zoals op agora’s, dat waren marktpleinen, en in heiligdommen, om beschutting tegen regen en zon te bieden. De filosofische Stoa was een stroming die rond 300 v.Chr. in Griekenland begon.
rdf:langString
Stoa (st.gr. στοά) – w architekturze starogreckiej była to wolno stojąca, wydłużona hala kolumnowa, którą zamykała z tyłu ściana, często zdobiona malowidłami. Stoy były miejscem handlu, ale służyły też do odpoczynku lub wykonywania zadań administracyjnych. Ich podstawowym przeznaczeniem było jednak zapewnienie mieszkańcom greckich miast osłony przed deszczem i żarem słonecznym w miejscach publicznych.
rdf:langString
Estoa (em grego: Στοά; romaniz.: stoá , lit. "pórtico" ou "colunata"; pl. stoai) é um elemento arquitetônico muito utilizado na Grécia Antiga e que consistia de um corredor ou pórtico coberto, comumente destinado ao uso público.
rdf:langString
Стоа или стоя (более распространенный вариант русскоязычного произношения) (греч. Στοά — «портик») — в античной архитектуре, длинная галерея-портик, обычно с одним-двумя рядами колонн и со стеной по одной из длинных сторон; крытая колоннада.
rdf:langString
Сто́я або Сто́а (грец. στοά) — в античній архітектурі, довга галерея-портик, зазвичай з одним-двома рядами колон і зі стіною по одній з довгих сторін, крита колонада. В Афінах була особливо відома «Строката» Колонада (грец. στοα Ποικίλη), прикрашена пензлем Полігнота. Нерідко стоя мала два ряди колон, як наприклад, в Піреї. Королівська стоя (грец. Στοα βασίλειος або грец. βασιλική) в Афінах, в якій засідав архонт, була розділена трьома рядами колон на три частини (алеї), з яких середня закінчувалася півколом (грец. άψίς). Ця колонада була прототипом римських базилік, які від неї отримали своє найменування. У стародавніх Афінах назву стоя мали багато будівель серед крамниць, комор тощо.
rdf:langString
rdf:langString
ستوى
rdf:langString
Estoa
rdf:langString
Stoa (Architektur)
rdf:langString
Αρχαία ελληνική στοά (αρχιτεκτονική)
rdf:langString
Estoa
rdf:langString
Estoa
rdf:langString
Stoa
rdf:langString
Stoà
rdf:langString
스토아
rdf:langString
柱廊
rdf:langString
Stoa (bouwkunde)
rdf:langString
Stoa
rdf:langString
Estoa
rdf:langString
Stoa
rdf:langString
Стоа
rdf:langString
Stoa
rdf:langString
Стоя
rdf:langString
柱廊
xsd:integer
208583
xsd:integer
1070974346
rdf:langString
Estoa (del grec antic στοά, stoá), és la denominació que rep en l'arquitectura grega un pòrtic. És una de les construccions més senzilles, un espai arquitectònic de planta rectangular allargada, cobert, conformat mitjançant una successió de columnes (pilars o suports), i murs laterals; acostumava a formar part d'espais públics, com places, gimnasos i jardins, i normalment es trobava a l'àgora. Com a espai públic, protegit del sol i la pluja, servia per a entaular relacions i, de vegades, establir llocs de comerç. D'una de les stoaí d'Atenes deriva el nom del sistema filosòfic de l'estoïcisme, ja que els seguidors de Zenó de Cítion s'hi congregaven per escoltar-lo.
rdf:langString
سْتوَّى ( /ˈstoʊə/ ؛ تُجمَع، stoas، stoai، أو stoae /ˈstoʊ.iː/ )، في العمارة اليونانية القديمة، هو ممر مغطى أو رواق للعامَّة غالباً. كانت الستوَّايات المُبكِّرة مفتوحة عند المدخل مع أعمدة، وعادةً من ترتيب دوريك. مع تحويط الستوَّى للمباني، كانت تُضفي بذلك جوًا آمنًا ومحيطًا عوضاً من أن يكون المبنى مكشوفاً. تم بناء نماذج لاحقة بطابقين، ودُمجت الأعمدة الداخلية على الطراز الأيوني. حيث كان الطراز الذي توجد فيه المتاجر أو المكاتب في بعض الأحيان. هذه المباني كانت مفتوحة للجمهور. ويمكن للتجار بيع سلعهم فيها، أو للفنانين أن يعرضوا أعمالهم الفنية فيها وأحياناً تُعقَد تجمعات دينية وفلسفية. أحاطت الستوَّايات الأسواق أو أغورا المدن الكبيرة واستخدمت كجهاز تأطير. يُشتق اسم ستوا من مدرسة الفلسفة الرواقية «الستوية».
rdf:langString
Στοά στην αρχαία ελληνική αρχιτεκτονική ονομάζεται το μακρόστενο, ευρυμέτωπο κτήριο, του οποίου η μία μακρά πλευρά, η πρόσοψη, είναι ανοικτή και καλύπτεται με κιονοστοιχία αντί για τοίχο. Αυτό το τελευταίο στοιχείο διακρίνει τη στοά από άλλα επιμήκη ευρυμέτωπα κτήρια με είσοδο στη μακρά πλευρά, όπως οι και οι . Στοές χτίζονταν σε δημόσιους χώρους συγκέντρωσης, πλατείες, αγορές, ιερά, θέατρα κ.λπ., σπανιότερα στις παρυφές δρόμων. Η πρωιμότερη λιθόκτιστη στοά της ελληνικής αρχιτεκτονικής είναι η λεγόμενη Νότια Στοά στο Ηραίο της Σάμου, χτισμένη τον 7ο αι. π.Χ. στη νότια παρυφή του ιερού. Η πρωταρχική λειτουργία της στοάς είναι να προστατεύει τους παριστάμενους από τις καιρικές συνθήκες (ήλιο, βροχή, κ.λπ.) χωρίς να τους κλείνει σε μια αίθουσα. Γι' αυτό και η στοά είναι απόλυτα συνυφασμένη με τις κλιματικές συνθήκες που επικρατούν στο Αιγαίο και τη Μεσόγειο. Στοές χρησιμοποιήθηκαν δευτερευόντως για να στεγάσουν τις έδρες αξιωματούχων (π.χ. η Βασίλειος Στοά και η Νότια Στοά Ι στην Αρχαία Αγορά της Αθήνας), καταστήματα, οικονομικές συναλλαγές ή αφιερώματα (π.χ. η ). Η βασική αρχιτεκτονική μορφή της στοάς μπορούσε να επεκταθεί και να γίνει πιο περίπλοκη, ανάλογα με τις ανάγκες και την αισθητική που προοριζόταν να εξυπηρετήσει. Συχνή είναι π.χ. η ύπαρξη δεύτερης, εσωτερικής κιονοστοιχίας στον κεντρικό άξονα του κτηρίου, που το χώριζε σε δύο κλίτη. Η εσωτερική κιονοστοιχία είναι συνήθως πιο αραιή, καθώς τα μετακιόνια διαστήματά της είναι διπλάσια σε μήκος απ' ό,τι της εξωτερικής κιονοστοιχίας. Σ' αυτή την περίπτωση η εξωτερική κιονοστοιχία είναι συνήθως δωρική και η εσωτερική ιωνική. Τέτοιες δίκλιτες στοές απαντούν συνήθως από τα ελληνιστικά χρόνια. Το δεύτερο κλίτος σε μεγάλες στοές καταλαμβάνεται συχνά από σειρά ομοιόμορφων, μικρών, ορθογώνιων δωματίων, που είναι ανοιχτά προς το εξωτερικό κλίτος. Σε μια περίπτωση, στη στοά του του 5ου αι. π.Χ., τα δωμάτια είναι αρκετά μεγάλα ώστε να χωρούν κλίνες περιμετρικά δίπλα στους τοίχους για την τέλεση συμποσίων. Τα δωμάτια αυτά ονομάζονται οίκοι. Πραγματικά τρίκλιτες στοές, δηλ. στοές με δύο εσωτερικές κιονοστοιχίες χωρίς σειρά δωματίων, υπάρχουν ελάχιστες (π.χ. η στην αγορά της Μεγαλόπολης). Η στοά είναι ένας ασταθής αρχιτεκτονικός τύπος, χωρίς αποκρυσταλλωμένες αναλογίες. Προσαρμόζεται στις εκάστοτε ανάγκες του χώρου και στην επιθυμία προβολής και την αισθητική του χρηματοδότη της. Στις περισσότερες στοές ο τοίχος της πίσω μακράς πλευράς επεκτείνεται στις στενές πλευρές και φτάνει μέχρι την πρόσοψη με την κιονοστοιχία. Τότε η στοά χαρακτηρίζεται εν παραστάσι. Από την Ύστερη Κλασική Περίοδο όμως απαντούν και πρόστυλες στοές, στις οποίες οι κίονες της πρόσοψης φτάνουν μέχρι τις γωνίες. Οι πλευρικοί τοίχοι σταματούν τότε λίγο πριν το μέτωπο του κτηρίου. Σε άλλες στοές η κιονοστοιχία απλώνεται και στις στενές πλευρές, αυτή η διαμόρφωση όμως έβλαπτε την προστατευτική λειτουργία του κτηρίου και τελικά δεν επικράτησε. Οι στοές είναι συνήθως αυτόνομες και συνδέονται με τον υπαίθριο χώρο μπροστά από την κιονοστοιχία τους. Όταν καλύπτουν τις τέσσερις πλευρές μιας αυλής ή μιας πλατείας σε ένα ενιαίο αρχιτεκτόνημα, τότε σχηματίζεται ένα περιστύλιο. Σε ελάχιστες περιπτώσεις απαντούν γωνιακές στοές ή διπλές στοές (Μεγαλόπολη, Δήλος, Τήνος), δηλ. δύο στοές κολλημένες πλάτη με πλάτη. Εξέλιξη αυτού του τελευταίου τύπου αποτελεί η , ουσιαστικά ένα περίπτερο κτήριο με θωρακείο ανάμεσα στους κίονες της κεντρικής κιονοστοιχίας. Η εξέλιξη της στοάς συνδέεται άμεσα με την εξέλιξη της αρχαίας αγοράς. Από την Κλασική Περίοδο εμφανίστηκε και στα ελληνιστικά χρόνια επικράτησε η τάση ανέγερσης ορθογώνιων αγορών. Τότε άρχισαν να χτίζονται στοές σχήματος Π περιβάλλοντας την κεντρική πλατεία μιας πόλης (π.χ. στη Μαγνησία στο Μαίανδρο) ή ενός ιερού (π.χ. στο Ασκληπιείο της Κω, στο ήδη από το τελευταίο τέταρτο του 5ου αι. π.Χ.). Η επικράτηση της νέας τάσης για ορθογώνιες αγορές με στοές σχήματος Π φαίνεται πολύ καθαρά στη Νότια Πλατεία της Αρχαίας Αγοράς των Αθηνών από το 2ο αι. π.Χ. Τότε εγκαταλείπεται η κλασική Νότια Στοά Ι και στη θέση της χτίζονται η Νότια Στοά ΙΙ, το Ανατολικό Κτήριο και η Μέση Στοά δημιουργώντας ένα Π. Το επόμενο βήμα προς την κλειστή αγορά με τετραπλή στοά (περιστύλιο) θα πραγματοποιήσουν οι Ρωμαίοι υιοθετώντας από την ελληνιστική αρχιτεκτονική την τάση θεατρικής διαμόρφωσης των δημόσιων χώρων.
rdf:langString
Eine Stoa (altgriechisch στοά, Plural Stoen) ist eine an der Rück- und meist auch an den Schmalseiten geschlossene Halle, deren offene Front durch Stützen, meist in Form von Säulen, gegliedert ist. Im rückwärtigen Teil kann sie weitere Räume bergen, in ihrem offenen Bereich kann sie durch Säulenstellungen in zwei, sehr selten in drei Schiffe geteilt sein. Mehrgeschossige Stoen sind nachgewiesen. Die griechische Philosophenschule der Stoa und ihre Lehre wurden nach einem Vertreter dieses Gebäudetyps benannt.
rdf:langString
Estoa (grezieraz στωα, stoa) arkitektura greziarrean portikoak edo apirikuak jasotzen duen izena da. Eraiketa soilenetakoa da, planta laukizuzen luzea izaki. Estalia, zutabe errenkada batez eta alboetan hormen bidez osatzen da. Normalean, horma luzeenak iparraldeko haizeaz eta euriaz babesten du, eta zutabe errenkada hegoaldeko albo luzean kokatzen zen, hegoaldetik jotzen duen eguzkiari bide egiteko. Espazio publikoetako elementua zen, normalean agora bera mugatzeko erabilia. Bertan, maiz egokitzen ziren dendak eta beraz jarduera komertziala ematen zen arrunki.
rdf:langString
La stoa (στοά, palabra griega, transcribible como stoá, en plural stoai, castellanizable como estoa, y traducible como 'pórtico') es una construcción propia de la arquitectura clásica, una de las más sencillas: un espacio arquitectónico cubierto, de planta rectangular alargada, conformado mediante una sucesión de columnas, pilares u otros soportes (columnata), y, en su caso, muros laterales. En el urbanismo griego solía formar parte de espacios públicos como gimnasios y jardines; aunque su localización preferente era el ágora (la plaza pública de las ciudades griegas). Como espacio público protegido del sol y la lluvia, era un lugar idóneo para la vida social de las ciudades mediterráneas; a veces cumplía también funciones comerciales, alojando puestos de comercio. Es equivalente a los soportales o galerías porticadas de algunos otros lugares. De una de las stoai atenienses, la Stoa Pecile, deriva el nombre del estoicismo, pues en ella el filósofo Zenón de Citio impartía sus enseñanzas a sus discípulos. Como tipo de construcción se remonta a la época micénica, reapareciendo en la época arcaica en el Heraion de Samos (siglo VII a. C.), y en la época clásica en Delfos (a partir del 480 a. C.), donde se usó para depositar el botín de las guerras médicas.
rdf:langString
Stoa (en grec ancien : ἡ στοά / e stoa [ɛː stoά]) est le terme grec désignant un portique, c'est-à-dire un bâtiment, ou la partie d'un bâtiment, couvert, fermé à l'arrière par un mur plein, et ouvert en façade par une colonnade.
rdf:langString
A stoa (/ˈstoʊə/; plural, stoas, stoai, or stoae /ˈstoʊ.iː/), in ancient Greek architecture, is a covered walkway or portico, commonly for public use. Early stoas were open at the entrance with columns, usually of the Doric order, lining the side of the building; they created a safe, enveloping, protective atmosphere. Later examples were built as two stories, and incorporated inner colonnades usually in the Ionic style, where shops or sometimes offices were located. These buildings were open to the public; merchants could sell their goods, artists could display their artwork, and religious gatherings could take place. Stoas usually surrounded the marketplaces or agora of large cities and were used as a framing device. Other examples were designed to create safe, protective atmospheres which combined useful inside and outside space. The name of the Stoic school of philosophy derives from "stoa".
rdf:langString
柱廊（ちゅうろう）またはストア (stoa) は、ギリシア建築の屋根のある通路またはポルチコであり、一般に公共建築で使われる。
rdf:langString
La stoà (in greco antico: στοά, stoá. dal verbo ἵστημι, "collocare") è una struttura tipica dell'architettura greca antica, costituita da passaggi coperti o portici per uso pubblico in un edificio di forma rettangolare allungata che presenta uno dei lati lunghi aperto e colonnato, generalmente prospiciente una piazza o una via, mentre l'altro è chiuso da un muro; la copertura può essere a spioventi, a terrazze oppure l'edificio può sopraelevarsi ripetendo lo schema del piano inferiore. All'inizio le stoài erano aperte all'entrata con colonne allineate ai lati della costruzione, che creavano un'avvolgente atmosfera protettiva ed erano di solito di ordine dorico. Esempi successivi erano composti da due trame, con un tetto che sosteneva i colonnati dove erano alle volte collocati uffici e seguivano l'architettura ionica. Questi edifici erano aperti al pubblico; i mercanti potevano vendere le loro merci, artisti potevano mostrare le proprie opere d'arte, e vi potevano anche essere tenuti incontri religiosi. Le stoà di solito circondavano le agorà delle grandi città.
rdf:langString
Een stoa, Oudgrieks: στοά, was in het oude Griekenland een langgerekte smalle overdekte colonnade of zuilengang met gesloten achterkant en zijkanten en een open door zuilen ondersteunde voorkant. Stoa’s stonden op plaatsen waar grote mensenmenigten samenkwamen, zoals op agora’s, dat waren marktpleinen, en in heiligdommen, om beschutting tegen regen en zon te bieden. Zuilenhallen kwamen tijdens de Minoïsche beschaving al op Kreta voor in bijvoorbeeld Hagia Triada of Malia. De oudst bekende vrijstaande stoa stamt uit het einde van de 7de eeuw v.Chr. en stond op het terrein van het Heraion op Samos. In Delphi bouwden de Atheners na 480 v.Chr. een stoa met Ionische zuilen, die het podium van de Apollotempel als achterwand gebruikte. In Athene zelf werd omstreeks 430 v.Chr. op de Agora de Stoa van Zeus Eleutherios gebouwd, die twee hoekrisalieten had. De beroemdste stoa in Athene was de Stoa Poikile, 'Beschilderde stoa'. Stoa’s waren vooral in de Hellenistische periode populair en werden toen vooral gebruikt als afsluiting van marktpleinen, soms zelfs aan alle vier de kanten van het plein. Het beroemdste voorbeeld uit deze periode is de Stoa van Attalus op de Agora in Athene, die twee verdiepingen had, 111,96 x 19,52 m mat en 11,42 m hoog was. Deze stoa had een rij vertrekken aan de achterzijde die waarschijnlijk als winkels werden gebruikt. De Romeinen kenden bijna geen autonome zuilenhallen. De zuilengang, Latijn: porticus of portico, werd door de Romeinen doorgaans als voorportaal voor een ander gebouw gebruikt of in de vorm van een peristilium als omsluiting van een open ruimte. De filosofische Stoa was een stroming die rond 300 v.Chr. in Griekenland begon.
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 스토아 학파 문서를 참고하십시오.) 스토아(고대 그리스어: στοά)는 고대 그리스 건축의 한 요소로, 지붕이 있는 통로 또는 현관이며, 일반적으로 공공 건축에 사용된다. 초기의 스토아는 기둥이 건물의 입구에서 좌우로 감싸듯이 줄지어 있었다. 철학 학파인 스토아 학파의 이름은 기원전 5세기 경부터 아테네의 아고라의 북변에 있던 스토아에서 따온 것이다.
rdf:langString
Estoa (em grego: Στοά; romaniz.: stoá , lit. "pórtico" ou "colunata"; pl. stoai) é um elemento arquitetônico muito utilizado na Grécia Antiga e que consistia de um corredor ou pórtico coberto, comumente destinado ao uso público. Os primeiros estoas eram abertos na entrada, com colunas que ladeavam o edifício, criando uma atmosfera envolvente e protegida. As colunas costumavam ser feitas no estilo dórico. Já os exemplos posteriores possuem dois andares, com um telhado que cobre as colunatas internas onde lojas ou oficinas estavam localizadas, e passaram a seguir a arquitetura jônica. Esses edifícios eram inteiramente abertos ao público. Ali, mercadores podiam vender seus produtos, artistas mostravam suas obras, e cerimônias religiosas podiam se realizar. Os estoas ficavam normalmente ao redor das ágoras, praças centrais das grandes cidades, onde funcionavam os mercados.
rdf:langString
Stoa (st.gr. στοά) – w architekturze starogreckiej była to wolno stojąca, wydłużona hala kolumnowa, którą zamykała z tyłu ściana, często zdobiona malowidłami. Stoy były miejscem handlu, ale służyły też do odpoczynku lub wykonywania zadań administracyjnych. Ich podstawowym przeznaczeniem było jednak zapewnienie mieszkańcom greckich miast osłony przed deszczem i żarem słonecznym w miejscach publicznych. Stoy często obramowywały agorę i były stosowane w palestrach i gimnazjonach. W architekturze bizantyńskiej była to sala, której dach był podtrzymywany przez jeden lub kilka rzędów kolumn ustawionych równolegle do tylnej ściany. Jedną ze słynnych stoi w Atenach była tak zwana ἡ στοὰ ἡ ποικίλη (he stoa he poikile – "stoa malowana, barwna, pstra") niedaleko agory. Została wybudowana przez Kimona około roku 450 p.n.e., a nazwano ją tak dla zdobiących jej ściany barwnych malowideł Polignota, Mikona przedstawiających sceny bitewne. W stoa poikile nauczał filozof Zenon z Kition i stąd wzięła się nazwa założonej przez niego szkoły filozoficznej – stoicyzm.
rdf:langString
Stoa avser en täckt kolonnad som i antikens grekiska och romerska städer flankerade agoran respektive forumet, eller den generella öppna marknads- och mötesplatsen. Det var en offentlig byggnad och arkitekturen erbjöd skydd från solen och fläktande vind. Stoor användes som gångväg och en plats att sätta upp marknadsbås då agoror/forum var platser där mycket folk samlades. Stoa har givit namn åt stoicismen.
rdf:langString
Стоа или стоя (более распространенный вариант русскоязычного произношения) (греч. Στοά — «портик») — в античной архитектуре, длинная галерея-портик, обычно с одним-двумя рядами колонн и со стеной по одной из длинных сторон; крытая колоннада. В Афинах была особенно известна расписная стоя (греч. στοα Ποικίλη), украшенная росписями Полигнота. Нередко стоа имела два ряда колонн, как например, в Пирее. Царская стоа (греч. Στοα βασίλειος или греч. βασιλική) в Афинах, в которой заседал архонт, была разделена тремя рядами колонн на 3 части (алеи), из которых средняя заканчивалась полукругом (греч. άψίς). Эта колоннада была прототипом римских базилик, которые от неё получили своё наименование. В древних Афинах название стоа имели многие здания, например, магазины, амбары. В 1950-е годы американцы воссоздали на агоре стою Аттала.
rdf:langString
柱廊（英語：Stoa），是一个窄边封闭，通常情况下一侧长边也是封闭的长厅，长边另一侧通过有柱式的柱子支撑。在封闭的一侧可以分隔为更多的房间，开敞的外侧则可以通过设置柱子形成一个外廊，少数情况下有两个外廊。柱廊可以是多层的。 柱廊建造于公共场所比如集会，广场，市场，神庙，剧院等附近，少数情况建于道路旁。最早的功能是为参与公共活动的人提供一个没有气候边界的遮阳避雨之处，是一种很好地结合了爱琴海和地中海气候条件的建筑类型。 古希腊的思想流派斯多亚学派以及其创始人即以此建筑类型命名。
rdf:langString
Сто́я або Сто́а (грец. στοά) — в античній архітектурі, довга галерея-портик, зазвичай з одним-двома рядами колон і зі стіною по одній з довгих сторін, крита колонада. В Афінах була особливо відома «Строката» Колонада (грец. στοα Ποικίλη), прикрашена пензлем Полігнота. Нерідко стоя мала два ряди колон, як наприклад, в Піреї. Королівська стоя (грец. Στοα βασίλειος або грец. βασιλική) в Афінах, в якій засідав архонт, була розділена трьома рядами колон на три частини (алеї), з яких середня закінчувалася півколом (грец. άψίς). Ця колонада була прототипом римських базилік, які від неї отримали своє найменування. У стародавніх Афінах назву стоя мали багато будівель серед крамниць, комор тощо. Донині в Афінах збереглась лише стоя Аттала, реконструйована у 1960-х роках. Зі словом στοά пов'язаний і термін «стоїцизм»: за назвою Стоя Пойкіле (букв. «розписний портик»), де виступав засновник вчення Зенон Кітіонський.
xsd:nonNegativeInteger
3076
