Stadion (unit)
http://dbpedia.org/resource/Stadion_(unit) an entity of type: WikicatUnitsOfLength
Estadioa (grezieraz στάδιον, stádion) Antzinako Greziako luzera unitatea da. Herodotoren arabera, 600 oinen baliokidea da. Hala ere, jatorriaren arabera "oin"en luzera desberdinak direla-eta, estadioak honen baliokideak dira:
rdf:langString
The stadion (plural stadia, Greek: στάδιον; latinized as stadium), also anglicized as stade, was an ancient Greek unit of length, consisting of 600 Ancient Greek feet (podes).
rdf:langString
Lo stadio era, nell'antica Grecia, un'unità di misura di lunghezza pari a seicento piedi, tradizionalmente stabilita da Ercole quando misurò lo Stadio di Pisa.
rdf:langString
Le stade est une unité de longueur de la Grèce antique. On distingue principalement trois stades : le stade olympique (190 m), le stade égyptien (158 m), le stade de huit-au-mille (185 m). Ces différents types ont été créées successivement dans le temps. Le premier apparaît au viiie siècle av. J.-C.; le deuxième au ive siècle av. J.-C., après la conquête de l’Égypte par Alexandre le Grand; le dernier au ier siècle av. J.-C., après la conquête romaine de la Grèce.
rdf:langString
スタディオン (ギリシア語: στάδιον, ラテン語: stadion) は、古代ギリシアおよびローマで使われていた距離（長さ）の単位である。新約聖書でもギリシア語で用いられている単位である。複数形はスタディアである。
rdf:langString
Het woord stadium komt uit het Grieks (στάδιον), en betekent letterlijk: de plaats waar mensen staan. Het oudste stadium is dat van Olympia op de Peloponnesus. Tijdens de vroegste Olympische Spelen werd er bijvoorbeeld hardgelopen over de hele breedte van het στάδιον: een afstand van iets meer dan 190 meter. De maat van het oudste stadium werd daarmee een standaardmaat in het oude Griekenland. In het Nederlands kennen we een stadium als een bepaalde fase van een aan de gang zijnd proces of een onderdeel van een dynamische structuur. Deze betekenis heeft de lengtemaat als oorsprong.
rdf:langString
Ста́дій, також ста́дія, стадіон (грец. στάδιον) — старовинна одиниця вимірювання відстаней у багатьох народів, що була вперше введена у Вавилоні, а вже потім отримала свою грецьку назву. Стадій був відстанню, що проходила людина спокійною ходою за час сходу сонця, тобто протягом приблизно 2 хвилин. Стадій вавилонський дорівнював 194 метрам, єгипетський — 230,4 метри, грецький — 178 метрів, римський — 185 метрів, атичний - 177,6 метра.
rdf:langString
ستاديون (باليونانية στάδιον ، باللاتينية stadium) (وكانت تسمى سابقا stade بالإنجليزية) وحدة قياس يونانية قديمة للأطوال والمسافات، كانت تعتمد على مقدار محيط الملاعب الرياضية في ذلك الوقت، ووفقا للمؤرخ اليوناني هيرودوت فإن قيمة 1 ستاديون تساوي 600 قدم يوناني. كانت مقدار وحدة القدم اليوناني مختلف من مكان لأخر في الدولة اليونانية، وكان مقدار طول الستاديون محل خلاف وجدل لمئات السنوات. العديد من الافتراضات والحسابات وضعت لإيجاد مكافئ لهذه الوحدة، وبعض هذه الافتراضات تم بالفعل تسميتها واعتمادها من بينها:
rdf:langString
L'estadi és una de les unitats de longitud de l'antiga Grècia. Com era habitual a l'antiguitat, i de la mateixa manera que altres unitats de longitud (colze, peu…), no hi ha una sola mesura per l'estadi, sinó que en trobem diverses, que varien segons la situació geogràfica (segons la polis) i temporal. S'usava per mesurar itineraris, i també la va usar els romans. Un estadi grec equivalia a 600 peus grecs, segons Heròdot, i a 625 peus romans, i una milla romana equivalia a vuit estadis, segons Estrabó.
rdf:langString
Stadium (stadion) byla antická řecká a římská délková míra, odvozená od délky dráhy stadionu. Základní míra činila 600 stop, avšak díky různému přepočtu byla na mnoha místech antického světa jinak dlouhá, její délka kolísá mezi 160 a 210 metry – například délka olympijského stadia činí 192,27 m, zatímco řeckořímské stadium měří 178,6 m To znamená, že staří Řekové definovali nějakou větší vzdálenost (míru) pomocí konstantního časového úkazu. Je zřejmé, že na různých rovnoběžkách bude tato definice dávat jiné délkové výsledky
rdf:langString
Το στάδιο ήταν μονάδα μέτρησης μήκους την οποία χρησιμοποιούσαν οι Αρχαίοι Έλληνες, ίση με το μήκος ενός αθλητικού σταδίου (600 ποδιών) σε μήκος που αντιστοιχεί σε 182,18 . Το μήκος του σταδίου, του οποίου βασική μονάδα ήταν ο «πους», διέφερε από τόπο σε τόπο (Πόλη-Κράτος). Για παράδειγμα το στάδιο της αρχαίας Ολυμπίας ήταν 192,27 μ., αυτό της αρχαίας Επιδαύρου 181,08 μ., αυτό των Δελφών 177,55 μ., ενώ αυτό που χρησιμοποιήθηκε αργότερα για τη μέτρηση αποστάσεων ήταν 177,40 μ. Στη ρωμαϊκή εποχή στάδιο θεωρείτο το ένα όγδοο (1/8) του .
rdf:langString
El estadio era una unidad de longitud de la Antigüedad, principalmente en Grecia y Egipto, cuya medida exacta era variable dependiendo de la época y del lugar. En Grecia un estadio siempre tenía 600 pies, pero la medida del pie no era la misma en todas las polis. El más usado era el estadio Olímpico. Puesto que se atribuía al Partenón unas medidas de 100 pies y cada uno de ellos tiene 0,308 m, se considera que tenía aproximadamente 185 metros (pese a que en realidad el estadio de Olimpia medía 192,27 metros). Por otro lado, el estadio ático medía 177,6 m.
rdf:langString
Stadion (gr. στάδιον, łac. stadium) – grecka miara długości, powstała w starożytnej Grecji. Była równa 600 stopom. Długość stopy w greckich miastach się różniła, np. stopa olimpijska przeliczona na współczesny system metryczny daje 0,3205 m, stopa attycka – 0,296 m, zaś stopa eginecka – 0,333 m. Bardzo zróżnicowana była więc długość stadionu (wartości te różnią się w wielu opracowaniach). Na przykład w Olimpii było to 192,27 m (192,28 m), w Delfach – 177,36 m lub 177,55 m, w Atenach – 181,30 lub 184,30 m, w Epidauros – 177,55 m lub 181,30 m, w Milecie – 177,36, w Priene – 184,95 m lub 191,39 m, w Delos 167 m, zaś w Istmii jedynie 165 m.
rdf:langString
Ста́дий, стадион, стадия (греч. στάδιον) — единица измерения расстояний в древних системах мер многих народов, введённая впервые в Вавилоне, а затем перешедшая к грекам и получившая своё греческое название. Не является достаточно определённой. В Вавилоне за стадий принимали расстояние, которое человек проходит спокойным шагом за промежуток времени от появления первого луча солнца при восходе его до того момента, когда весь солнечный диск окажется над горизонтом. Если этот выход солнца продолжается примерно две минуты, то за это время человек при средней скорости ходьбы проходит от 185 до 195 м. Как видим, мера эта весьма относительна.
rdf:langString
O estádio (em latim: stadium) era uma unidade de medida de comprimento usada na Grécia Clássica. O padrão desta medida era a pista de corrida de Olímpia, onde era disputada a prova do estádio. O estádio olímpico media 600 ««pés de Hércules e, como Hércules era de estatura maior que os outros homens, 600 de seus pés correspondiam, segundo Plínio, a 625 pés romanos. Em alguns lugares, usava-se um estádio que valia 600 pés comuns. Do ponto de vista da ciência oficial, todas as medidas ainda são consideradas especulativas.
rdf:langString
rdf:langString
ستاديون
rdf:langString
Estadi (mesura)
rdf:langString
Stadium (míra)
rdf:langString
Stadion (Längenmaß)
rdf:langString
Στάδιο (μονάδα μήκους)
rdf:langString
Estadio (unidad de longitud)
rdf:langString
Estadio (unitatea)
rdf:langString
Stade (unité)
rdf:langString
Stadion (satuan panjang)
rdf:langString
Stadio (unità di misura)
rdf:langString
スタディオン
rdf:langString
Stadium (maat)
rdf:langString
Stadion (miara)
rdf:langString
Stadion (unit)
rdf:langString
Estádio (unidade)
rdf:langString
Стадий
rdf:langString
Стадій
xsd:integer
8334453
xsd:integer
1108352256
rdf:langString
L'estadi és una de les unitats de longitud de l'antiga Grècia. Com era habitual a l'antiguitat, i de la mateixa manera que altres unitats de longitud (colze, peu…), no hi ha una sola mesura per l'estadi, sinó que en trobem diverses, que varien segons la situació geogràfica (segons la polis) i temporal. S'usava per mesurar itineraris, i també la va usar els romans. Un estadi grec equivalia a 600 peus grecs, segons Heròdot, i a 625 peus romans, i una milla romana equivalia a vuit estadis, segons Estrabó. Aquesta mida es va establir a tota Grècia a partir de la longitud de l'estadi Olímpic a Olímpia, que és de 192 metres, recorreguts a peu des de les columnes d'inici i final de les carreres. Hi va haver certa controvèrsia sobre el valor que realment es va usar i l'exactitud del resultat obtingut. Les mesures que s'han fet mostren que la distància exacta entre el punt de partida i la meta a l'estadi d'Olímpia és de 192'27 metres, i això dona que la mesura del peu olímpic era de 0,3205 metres, cosa que sembla d'acord amb la llegenda que diu que es va usar la mida del peu d'Hèracles per mesurar l'estadi, ja que la mida dels peus dels atletes grecs era inferior. L'estadi que va usar Eratòstenes per mesurar la circumferència polar de la Terra, es creu que era aproximadament de 185,2 metres (estadi egipci). Si es divideix la circumferència de la terra 40.000.000 metres entre 216.000 segons (60 graus x 60 minuts x 60 segons), el resultat és la mesura d'un estadi, 185 metres. L'estadi àtic mesurava 177'6 metres, segons Tucídides. Els romans en deien stadium i tenia una mesura de 185 metres. Hi havia múltiples de la mesura segons el tipus de cursa que es realitzava. El diaulos (δίαυλος) corresponia a una cursa de dos estadis, el δόλιδόος ("dolidóos") eren sis estadis o més. Les curses de cavalls normalment recorrien quatre estadis.
rdf:langString
ستاديون (باليونانية στάδιον ، باللاتينية stadium) (وكانت تسمى سابقا stade بالإنجليزية) وحدة قياس يونانية قديمة للأطوال والمسافات، كانت تعتمد على مقدار محيط الملاعب الرياضية في ذلك الوقت، ووفقا للمؤرخ اليوناني هيرودوت فإن قيمة 1 ستاديون تساوي 600 قدم يوناني. كانت مقدار وحدة القدم اليوناني مختلف من مكان لأخر في الدولة اليونانية، وكان مقدار طول الستاديون محل خلاف وجدل لمئات السنوات. العديد من الافتراضات والحسابات وضعت لإيجاد مكافئ لهذه الوحدة، وبعض هذه الافتراضات تم بالفعل تسميتها واعتمادها من بينها: تم إجراء أختبار تجريبي لتحديد الطول الصحيح للستاديون من قِبل العالم (ليف فاسيليفيتش فيرسوف Lev Vasilevich Firsov ) الذي قام بمقارنة 81 وحدة طول استخدمت سابقا من قبل عالم الرياضات اليوناني إراتوستينس وعالم الجغرافيا اليوناني سترابو، وقارنها مع مسافات لخطوط مستقيمة تم قياسها بالطرق الحديثة ثم حسب متوسط القراءات، ووجد فيرسوف أن الستاديون يساوي حوالي 157.7 متر (172.5 يارد). الطريقة التي يتم استخدامها لحساب مقدار الستاديون يمكن أن تؤثر على تفسير وترجمة النصوص القديمة . على سبيل المثال، قيمة الخطأ في حساب محيط الأرض من قِبل إراتوستينس أو بوسيدونيوس تعتمد على قيمة الستاديون المناسبة التي قام كل منهما باختيارها للحساب. خلال العصور الوسطى والفترة الحديثة ، تم استخدام كلمة ستاديون (Stadium) ككلمة مرادفة لكلمة فرلنغ (furlong ) ، وهي وحدة قياس من أصل أنجلو سكسوني تساوي تقريبا 201 متر.
rdf:langString
Stadium (stadion) byla antická řecká a římská délková míra, odvozená od délky dráhy stadionu. Základní míra činila 600 stop, avšak díky různému přepočtu byla na mnoha místech antického světa jinak dlouhá, její délka kolísá mezi 160 a 210 metry – například délka olympijského stadia činí 192,27 m, zatímco řeckořímské stadium měří 178,6 m V učebnici Vyšší geodézie - Josef Vykutil je uvedena následující definice: "Jedna stadie byla vzdálenost, kterou prošel člověk klidným krokem od okamžiku kdy se na horizontu objevil horní okraj Slunce až po okamžik , kdy vyšlo celé Slunce, tj. kdy se na horizontu objevil jeho dolní okraj." To znamená, že staří Řekové definovali nějakou větší vzdálenost (míru) pomocí konstantního časového úkazu. Je zřejmé, že na různých rovnoběžkách bude tato definice dávat jiné délkové výsledky
rdf:langString
Το στάδιο ήταν μονάδα μέτρησης μήκους την οποία χρησιμοποιούσαν οι Αρχαίοι Έλληνες, ίση με το μήκος ενός αθλητικού σταδίου (600 ποδιών) σε μήκος που αντιστοιχεί σε 182,18 . Το μήκος του σταδίου, του οποίου βασική μονάδα ήταν ο «πους», διέφερε από τόπο σε τόπο (Πόλη-Κράτος). Για παράδειγμα το στάδιο της αρχαίας Ολυμπίας ήταν 192,27 μ., αυτό της αρχαίας Επιδαύρου 181,08 μ., αυτό των Δελφών 177,55 μ., ενώ αυτό που χρησιμοποιήθηκε αργότερα για τη μέτρηση αποστάσεων ήταν 177,40 μ. Τις υποδιαιρέσεις του σταδίου αναφέρει ο Ηρόδοτος (Β΄-149) κατά την περιγραφή της αιγυπτιακής λίμνης της Μοίριος λέγοντας πως το στάδιο ισοδυναμούσε με 6 πλέθρα ή 100 οργιές ή 600 πόδες. Έτσι το υπό του Ηροδότου αναφερόμενο στάδιο υπολογίζεται ως ισούμενο με 186 περίπου μέτρα. Το δε μήκος των 600 ποδών είχε ορισθεί για αγώνα των δρομέων της αρχαίας Ολυμπίας.
* Επίσης το στάδιο ήταν και αρχέγονο μέτρο ενός δρόμου αροτριώντων βοών που οι Δωριείς αποκαλούσαν «σπάδιον».
* Ως μονάδα μήκους, το στάδιο ήταν επίσης σε χρήση και κατά την εποχή της συγγραφής της Καινής Διαθήκης. Αναφέρεται στα χωρία: Β' Μακκαβαίων 11:5, Λουκάς 24:13, Ιωάννης 6:19, Αποκάλυψη 14:20, Αποκάλυψη 21:16. Στη ρωμαϊκή εποχή στάδιο θεωρείτο το ένα όγδοο (1/8) του . Από τις αρχές του 20ού αιώνα χρησιμοποιείται το ναυτικό στάδιο στη μέτρηση θαλασσίων αποστάσεων κατωτέρων του μιλίου που ισούται με το 1/10 του ναυτικού μιλίου, ίσο με 100 οργιές, ή 200 γυάρδες δηλαδή 185,2 μ.
rdf:langString
Estadioa (grezieraz στάδιον, stádion) Antzinako Greziako luzera unitatea da. Herodotoren arabera, 600 oinen baliokidea da. Hala ere, jatorriaren arabera "oin"en luzera desberdinak direla-eta, estadioak honen baliokideak dira:
rdf:langString
El estadio era una unidad de longitud de la Antigüedad, principalmente en Grecia y Egipto, cuya medida exacta era variable dependiendo de la época y del lugar. En Grecia un estadio siempre tenía 600 pies, pero la medida del pie no era la misma en todas las polis. El más usado era el estadio Olímpico. Puesto que se atribuía al Partenón unas medidas de 100 pies y cada uno de ellos tiene 0,308 m, se considera que tenía aproximadamente 185 metros (pese a que en realidad el estadio de Olimpia medía 192,27 metros). Si se divide la circunferencia de la tierra 40.000.000 metros entre 216.000 (60 grados x 60 minutos x 60 segundos), el resultado es la medida de un estadio, 185 metros. Por otro lado, el estadio ático medía 177,6 m. También existía el estadio egipcio, que en el siglo III a. C. tenía 157,5 m. Un estadio egipcio estaba compuesto por 300 codos egipcios. En la época del historiador Polibio (mitad del siglo II a. C.), el estadio griego coincidía con el estadio ático de 177,6 m, y el estadio romano era de 185 m, es decir, la 8.ª parte de una milla romana.
rdf:langString
The stadion (plural stadia, Greek: στάδιον; latinized as stadium), also anglicized as stade, was an ancient Greek unit of length, consisting of 600 Ancient Greek feet (podes).
rdf:langString
Lo stadio era, nell'antica Grecia, un'unità di misura di lunghezza pari a seicento piedi, tradizionalmente stabilita da Ercole quando misurò lo Stadio di Pisa.
rdf:langString
Le stade est une unité de longueur de la Grèce antique. On distingue principalement trois stades : le stade olympique (190 m), le stade égyptien (158 m), le stade de huit-au-mille (185 m). Ces différents types ont été créées successivement dans le temps. Le premier apparaît au viiie siècle av. J.-C.; le deuxième au ive siècle av. J.-C., après la conquête de l’Égypte par Alexandre le Grand; le dernier au ier siècle av. J.-C., après la conquête romaine de la Grèce.
rdf:langString
スタディオン (ギリシア語: στάδιον, ラテン語: stadion) は、古代ギリシアおよびローマで使われていた距離（長さ）の単位である。新約聖書でもギリシア語で用いられている単位である。複数形はスタディアである。
rdf:langString
Het woord stadium komt uit het Grieks (στάδιον), en betekent letterlijk: de plaats waar mensen staan. Het oudste stadium is dat van Olympia op de Peloponnesus. Tijdens de vroegste Olympische Spelen werd er bijvoorbeeld hardgelopen over de hele breedte van het στάδιον: een afstand van iets meer dan 190 meter. De maat van het oudste stadium werd daarmee een standaardmaat in het oude Griekenland. In het Nederlands kennen we een stadium als een bepaalde fase van een aan de gang zijnd proces of een onderdeel van een dynamische structuur. Deze betekenis heeft de lengtemaat als oorsprong.
rdf:langString
Stadion (gr. στάδιον, łac. stadium) – grecka miara długości, powstała w starożytnej Grecji. Była równa 600 stopom. Długość stopy w greckich miastach się różniła, np. stopa olimpijska przeliczona na współczesny system metryczny daje 0,3205 m, stopa attycka – 0,296 m, zaś stopa eginecka – 0,333 m. Bardzo zróżnicowana była więc długość stadionu (wartości te różnią się w wielu opracowaniach). Na przykład w Olimpii było to 192,27 m (192,28 m), w Delfach – 177,36 m lub 177,55 m, w Atenach – 181,30 lub 184,30 m, w Epidauros – 177,55 m lub 181,30 m, w Milecie – 177,36, w Priene – 184,95 m lub 191,39 m, w Delos 167 m, zaś w Istmii jedynie 165 m. Grecy wierzyli, że dystans jednego stadionu to odległość, jaką można było przebiec w najszybszym tempie bez odpoczynku, lub na jednym oddechu. Według nich, takim wzorcowym biegaczem miał być Herakles (o jego biegu wzmiankuje m.in. Izydor z Sewilli). Stadion dał również podstawę dla innych większych miar odległości, np. dla konkurencji diaulos (δίαυλος), do wyścigów konnych hippikon (ιππικόν) = 4 stadia. Do pomiarów obwodu Ziemi stadionów (stadiów) używał Eratostenes z Cyreny. Jeśli uznać (za irlandzkim astronomem Johnem Dreyerem), że stadion miał 157,5 m, to promień i obwód Ziemi wyliczone przez Eratostenesa są tylko o nieco ponad 1% mniejsze od obecnie znanych.
rdf:langString
O estádio (em latim: stadium) era uma unidade de medida de comprimento usada na Grécia Clássica. O padrão desta medida era a pista de corrida de Olímpia, onde era disputada a prova do estádio. O estádio olímpico media 600 ««pés de Hércules e, como Hércules era de estatura maior que os outros homens, 600 de seus pés correspondiam, segundo Plínio, a 625 pés romanos. Em alguns lugares, usava-se um estádio que valia 600 pés comuns. Heródoto menciona a distância entre Olímpia e Atenas como de 1485 estádios, e Pausânias, 600 anos depois, a distância entre Olímpia e Esparta como de 660 estádios. Plutarco também menciona o estádio, para dizer que a milha romana era um pouco menor que oito estádios. Estas medidas são consistentes para um estádio valendo 185 metros. O estádio adotado por escritores do Império Romano varia conforme o autor. Alguns adotam um estádio de 600 pés, porém usam o pé romano, que era 1/25 menor que o pé grego. Segundo Donald Engels, o estádio romano media 185 m. No império romano do ocidente não havia grande preocupação com padronizações, e o estádio variava entre as cidades da época. O estádio usado por Eratóstenes, segundo conta Plínio em sua Historia Natural, media 1/40 do esqueno egípcio. Sabe-se que um esqueno media 12.000 "côvados reais egípcios" e que, em museus, é possível ver que esse covado equivale a 0,525 metros, então o estádio de Eratóstenes media 157,5 metros. Do ponto de vista da ciência oficial, todas as medidas ainda são consideradas especulativas. A medida dos estádios afeta a interpretação dos textos antigos. Por exemplo, o erro no cálculo do tamanho da Terra de Eratóstenes ou de Posidónio depende do estádio escolhido na medição.
rdf:langString
Ста́дий, стадион, стадия (греч. στάδιον) — единица измерения расстояний в древних системах мер многих народов, введённая впервые в Вавилоне, а затем перешедшая к грекам и получившая своё греческое название. Не является достаточно определённой. В Вавилоне за стадий принимали расстояние, которое человек проходит спокойным шагом за промежуток времени от появления первого луча солнца при восходе его до того момента, когда весь солнечный диск окажется над горизонтом. Если этот выход солнца продолжается примерно две минуты, то за это время человек при средней скорости ходьбы проходит от 185 до 195 м. Как видим, мера эта весьма относительна. Стадий греческий — расстояние в 600 ступней Геракла. По преданию, именно столько шагов успел сделать Геракл с того момента, как первые солнечные лучи появились над холмом Крона в Олимпии и до того, как солнце поднялось над землёй. Встречаются различные значения стадия:
* вавилонский = 194 м;
* греческий = 178 м;
* аттический = 177,6 м;
* египетский = 172,5 м;
* стадий системы фараонов = 209,4 м;
* птолемеевский и римский = 185 м;
* стадий (гхальва) ассиро-халдейско-персидской системы = 230,4 м. Какой именно стадий применялся для измерения дистанций на Олимпийских играх, точно не известно; некоторые учёные вводят олимпийский стадий, приравнивая его к 192,27 метра.
rdf:langString
Ста́дій, також ста́дія, стадіон (грец. στάδιον) — старовинна одиниця вимірювання відстаней у багатьох народів, що була вперше введена у Вавилоні, а вже потім отримала свою грецьку назву. Стадій був відстанню, що проходила людина спокійною ходою за час сходу сонця, тобто протягом приблизно 2 хвилин. Стадій вавилонський дорівнював 194 метрам, єгипетський — 230,4 метри, грецький — 178 метрів, римський — 185 метрів, атичний - 177,6 метра.
xsd:nonNegativeInteger
5997