St Edward's Sapphire
http://dbpedia.org/resource/St_Edward's_Sapphire an entity of type: Adornment102681518
Le saphir d'Édouard le Confesseur tire son nom du roi d'Angleterre Édouard le Confesseur (ca 1004 – 5 janvier 1066) dont l'anneau de couronnement était orné de cette pierre.
rdf:langString
Lo zaffiro di Sant'Edoardo è una pietra preziosa facente parte dei Gioielli della Corona inglese. La pietra prende il nome dal re anglosassone Edoardo il Confessore, che la incastonò nel suo anello intorno al 1042 in occasione della sua incoronazione. La gemma sopravvisse quindi ai secoli, ma scomparve durante il governo di Oliver Cromwell. Lo zaffiro venne ritrovato e intagliato nelle forme attuali sotto re Carlo II e, sotto la regina Vittoria, la pietra fu incastonata al centro della croce posta alla sommità della corona imperiale di Stato.
rdf:langString
St Edward's Sapphire is an octagonal, rose-cut sapphire that forms part of the British Crown Jewels. Its history is older than any other gemstone in the royal collection. The stone is thought to have been in the coronation ring of Edward the Confessor, known later as St Edward, who ascended the throne of England in 1042, twenty-four years before the Norman conquest. Edward, one of the last Anglo-Saxon kings of England, was buried with the ring at Westminster Abbey in 1066. It was reputedly taken from the ring when Edward's body was re-interred at Westminster Abbey in 1163.
rdf:langString
Сапфи́р святого Эдуарда — камень тёмно-голубого цвета массой 167 карат, огранённый в форме розы. Установлен в центре верхнего креста, венчающего Корону Британской империи. Его можно увидеть в экспозиции лондонского Тауэра.
rdf:langString
Сапфір святого Едуарда — камінь темно-блакитного кольору масою 167 каратів, огранований у формі троянди. Встановлений в центрі верхнього хреста, що вінчає Корону Британської імперії. Його можна побачити в експозиції лондонського Тауера.
rdf:langString
rdf:langString
Saphir d'Édouard le Confesseur
rdf:langString
Zaffiro di Sant'Edoardo
rdf:langString
St Edward's Sapphire
rdf:langString
Сапфир святого Эдуарда
rdf:langString
Сапфір святого Едуарда
rdf:langString
St Edward's Sapphire
xsd:integer
18524346
xsd:integer
1119315482
rdf:langString
Sapphire
rdf:langString
Queen Victoria's crown
rdf:langString
Blue
rdf:langString
Unknown
rdf:langString
Rose
rdf:langString
Le saphir d'Édouard le Confesseur tire son nom du roi d'Angleterre Édouard le Confesseur (ca 1004 – 5 janvier 1066) dont l'anneau de couronnement était orné de cette pierre.
rdf:langString
St Edward's Sapphire is an octagonal, rose-cut sapphire that forms part of the British Crown Jewels. Its history is older than any other gemstone in the royal collection. The stone is thought to have been in the coronation ring of Edward the Confessor, known later as St Edward, who ascended the throne of England in 1042, twenty-four years before the Norman conquest. Edward, one of the last Anglo-Saxon kings of England, was buried with the ring at Westminster Abbey in 1066. It was reputedly taken from the ring when Edward's body was re-interred at Westminster Abbey in 1163. How the gem survived the English Civil War in the 17th century is not clear, but it was most likely re-cut into its present form for Charles II after the restoration of the monarchy. Queen Victoria added the jewel to the Imperial State Crown, giving it a leading role in the centre of the cross at the top of the crown, where it remains today in the similar crown last worn by Queen Elizabeth II. St Edward's Sapphire is on public display with the other Crown Jewels in the Jewel House at the Tower of London. The sapphire is believed to have originated from Asia, potentially either from Afghanistan or Sri Lanka, which have been famed for their gem-producing corundum deposits since ancient times.
rdf:langString
Lo zaffiro di Sant'Edoardo è una pietra preziosa facente parte dei Gioielli della Corona inglese. La pietra prende il nome dal re anglosassone Edoardo il Confessore, che la incastonò nel suo anello intorno al 1042 in occasione della sua incoronazione. La gemma sopravvisse quindi ai secoli, ma scomparve durante il governo di Oliver Cromwell. Lo zaffiro venne ritrovato e intagliato nelle forme attuali sotto re Carlo II e, sotto la regina Vittoria, la pietra fu incastonata al centro della croce posta alla sommità della corona imperiale di Stato.
rdf:langString
Сапфи́р святого Эдуарда — камень тёмно-голубого цвета массой 167 карат, огранённый в форме розы. Установлен в центре верхнего креста, венчающего Корону Британской империи. Его можно увидеть в экспозиции лондонского Тауэра. Согласно легенде английский король Эдуард Исповедник носил этот сапфир в перстне. Однажды, по пути на мессу в часовню, к нему обратился нищий. Так как король уже раздал в виде милостыни все имеющиеся у него деньги, то он снял с пальца перстень и отдал его нищему. Много лет спустя два паломника из Святой земли возвратили перстень королю, рассказав такую историю: в Святой земле они встретили старика, который утверждал, что он святой Иоанн, что он долгое время бродит по земле в облике нищего, и что однажды король вручил ему этот перстень. Он благословил короля за его великодушие и пообещал, что они скоро встретятся в раю. В 1066 году король умер и был захоронен вместе с сапфировым перстнем. Когда двести лет спустя его гроб был открыт, то тело Эдуарда Исповедника было найдено прекрасно сохранившимся. Аббат Вестминстерского аббатства снял перстень с руки короля и передал в королевскую сокровищницу. С тех пор сапфир святого Эдуарда является частью Драгоценностей Короны. В 1936 году сапфир едва не пропал, во время похорон короля Георга V произошёл досадный инцидент — тяжелый мальтийский крест с сапфиром, венчавший государственную корону, отвалился и упал на мостовую. На следующий же день специалисты Garrard были вызваны в Тауэр для ремонта королевского венца. С тех пор придворным ювелирам предписано каждую зиму проводить тщательный осмотр королевских драгоценностей и регалий и при необходимости реставрировать их.
rdf:langString
Сапфір святого Едуарда — камінь темно-блакитного кольору масою 167 каратів, огранований у формі троянди. Встановлений в центрі верхнього хреста, що вінчає Корону Британської імперії. Його можна побачити в експозиції лондонського Тауера. Згідно з легендою англійський король носив цей сапфір в персні. Одного разу, по дорозі на месу в каплицю, до нього звернувся жебрак. Оскільки король вже роздав у вигляді милостині усі наявні у нього гроші, то він зняв з пальця перстень і віддав його жебракові. Через багато років два паломники зі Святої землі повернули перстень королеві, розповівши таку історію: у Святій землі вони зустріли старого, який стверджував, що він святий Іоанн, що він довгий час бродить по землі у вигляді жебрака, і що одного разу король подарував йому цей перстень. Він благословив короля за його великодушність і пообіцяв, що вони скоро зустрінуться в раю. У 1066 році король помер і був похований разом з сапфіровим перснем. Коли, через двісті років, його труну відкрили, то тіло Едуарда Сповідальника було знайдене таким, що прекрасно збереглося. Абат Вестмінстерського абатства зняв перстень з руки короля і передав в королівську скарбницю. Відтоді сапфір святого Едуарда є частиною Коштовностей Корони. У 1936 році сапфір трохи не пропав, під час похоронів короля Георга V стався прикрий інцидент — важкий мальтійський хрест з сапфіром, що вінчав державну корону, відвалився і впав на бруківку. Наступного ж дня фахівці Garrard були викликані в Тауер для ремонту королівського вінця. Відтоді придворним ювелірам наказано щозими проводити ретельний огляд королівських коштовностей і регалій і при необхідності реставрувати їх.
xsd:nonNegativeInteger
3193