Soviet occupation of Romania
http://dbpedia.org/resource/Soviet_occupation_of_Romania an entity of type: Thing
يشير الاحتلال السوفيتي لرومانيا إلى الفترة الممتدة من عام 1944 إلى أغسطس عام 1958، والتي حافظ خلالها الاتحاد السوفيتي على وجود عسكري كبير في رومانيا. أثناء هجوم الجبهة الشرقية عام 1944، احتل الجيش السوفيتي ما كان يُعرف بمملكة رومانيا قبل الاحتلال العسكري. وقد جرى احتلال الجزء الشمالي الغربي من مولدافيا نتيجة النزاع المسلح الذي دار بين شهري أبريل وأغسطس من ذلك العام، بينما كانت رومانيا ما تزال حليفة لألمانيا النازية. واحتُلت بقية الأراضي بعد أن غيرت رومانيا تحالفها في الحرب العالمية الثانية، وأتى هذا التغيير نتيجة للانقلاب الملكي الذي قام به الملك مايكل في 23 أغسطس 1944. وفي ذلك التاريخ، أعلن الملك أن رومانيا قد أوقفت جميع الأعمال العسكرية ضد الحلفاء من جانب واحد وقبول عرض الهدنة من الحلفاء، ثم شاركوا في الحرب ضد قوى دول المحور. ولكن نظرًا إلى عدم تمديد عرض الهدنة الرسمي، فقد احتل الجيش الأ
rdf:langString
La ocupación soviética de Rumania se refiere al período de 1944 a agosto de 1958, durante el cual la Unión Soviética mantuvo una presencia militar significativa en el Reino de Rumania, que resultó, entre otros aspectos, en la incorporación a la Unión Soviética de los territorios del este de Rumania ocupados por el Ejército Rojo, y la posterior proclamación de los Estados socialistas rumanos (como la República Socialista de Rumania y la República Popular de Rumania respectivamente).
rdf:langString
Pendudukan Soviet di Rumania merujuk pada periode dari 1944 hingga Agustus 1958, dimana tentara Uni Soviet menduduki wilayah Rumania. Selama serangan Uni Soviet tahun 1944, tentara Soviet menduduki Rumania. Bagian barat laut Moldavia diduduki dari Mei hingga Agustus ketika Rumania masih menjadi sekutu Jerman Nazi. Sisa wilayah Rumania diduduki setelah Rumania berpihak kepada sekutu, sebagai akibat dari kudeta yang dilancarkan oleh Raja Mihai pada 23 Agustus 1944.
rdf:langString
The Soviet occupation of Romania refers to the period from 1944 to August 1958, during which the Soviet Union maintained a significant military presence in Romania. The fate of the territories held by Romania after 1918 that were incorporated into the Soviet Union in 1940 is treated separately in the article on Soviet occupation of Bessarabia and Northern Bukovina. The armistice convention and eventually the Paris Peace Treaties of 1947 provided a legal basis for the Soviet military presence in Romania, which lasted until 1958, reaching a peak of some 615,000 in 1946.
rdf:langString
L’occupation de la Roumanie par l'Union soviétique (appelée « libération de la Roumanie par la glorieuse armée soviétique » à l'époque communiste) est une des conséquences de la Seconde Guerre mondiale et a eu des durées différentes selon les territoires :
rdf:langString
Советская оккупация Румынии (рум. Ocupația sovietică a României) — оккупация территории Румынии войсками Красной армии, начавшаяся с наступления Советских войск на Восточном фронте Второй мировой войны в 1944 и продолжавшаяся до 1958 года. Северо-восточная часть Молдовы была занята во время боёв с мая по август, когда Румыния ещё являлась союзником нацистской Германии. Остальная часть страны была оккупирована после того, как Румыния перешла на сторону союзников в результате государственного переворота 23 августа 1944 и подписания соглашения о перемирии между союзниками и Румынией. Затем король Румынии Михай I объявил, что Румыния в одностороннем порядке прекращает все действия против союзных сил, принимает перемирие и вступает в войну против стран «Оси», однако Красная армия к тому времени
rdf:langString
A ocupação soviética da Romênia se refere ao período de 1944 a agosto de 1958, durante o qual a União Soviética manteve uma presença militar significativa na Romênia. O destino dos territórios ocupados no leste da Romênia e eventualmente incorporados à União Soviética é tratado separadamente, no artigo Ocupação soviética da Bessarábia e Bucovina do Norte . A convenção de armistício e depois os Tratados de Paz de Paris de 1947 deu uma base jurídica à presença militar soviética na Romênia, que durou até 1958 , atingindo um pico de cerca de 615.000 soldados em 1946.
rdf:langString
Радя́нська окупа́ція Руму́нії відноситься до періоду з 1944 по серпень 1958 р., протягом якого СРСР підтримував значну військову присутність у Соціалістичній Республіці Румунія. Доля територій, утримуваних Румунією після 1918 р., що були включені до складу Радянського Союзу в 1940 р., окремо розглядається у статті про радянську окупацію Бессарабії та Північної Буковини. Конвенція про перемир'я і, врешті-решт, Паризькі мирні договори 1947 року дали юридичну основу для радянської військової присутности в Румунії, яка тривала до 1958 року, досягнувши піку близько 615 000 осіб у 1946 році.
rdf:langString
rdf:langString
Soviet occupation of Romania
rdf:langString
الاحتلال السوفيتي لرومانيا
rdf:langString
Ocupación soviética de Rumania
rdf:langString
Pendudukan Soviet di Rumania
rdf:langString
Occupation de la Roumanie par l'Union soviétique
rdf:langString
Ocupação soviética da Romênia
rdf:langString
Советская оккупация Румынии
rdf:langString
Радянська окупація Румунії
xsd:integer
3386576
xsd:integer
1098309640
rdf:langString
يشير الاحتلال السوفيتي لرومانيا إلى الفترة الممتدة من عام 1944 إلى أغسطس عام 1958، والتي حافظ خلالها الاتحاد السوفيتي على وجود عسكري كبير في رومانيا. أثناء هجوم الجبهة الشرقية عام 1944، احتل الجيش السوفيتي ما كان يُعرف بمملكة رومانيا قبل الاحتلال العسكري. وقد جرى احتلال الجزء الشمالي الغربي من مولدافيا نتيجة النزاع المسلح الذي دار بين شهري أبريل وأغسطس من ذلك العام، بينما كانت رومانيا ما تزال حليفة لألمانيا النازية. واحتُلت بقية الأراضي بعد أن غيرت رومانيا تحالفها في الحرب العالمية الثانية، وأتى هذا التغيير نتيجة للانقلاب الملكي الذي قام به الملك مايكل في 23 أغسطس 1944. وفي ذلك التاريخ، أعلن الملك أن رومانيا قد أوقفت جميع الأعمال العسكرية ضد الحلفاء من جانب واحد وقبول عرض الهدنة من الحلفاء، ثم شاركوا في الحرب ضد قوى دول المحور. ولكن نظرًا إلى عدم تمديد عرض الهدنة الرسمي، فقد احتل الجيش الأحمر معظم رومانيا باعتبارها أرضًا عدوةً وذلك قبل التوقيع على هدنة موسكو في 12 سبتمبر 1944. وفرت اتفاقية الهدنة لاحقًا معاهدات باريس للسلام لعام 1947 أرضيةً قانونيًة للوجود العسكري السوفيتي في رومانيا، الذي استمر حتى عام 1958، وبلغت ذروة هذا الوجود العسكري نحو 615000 جنديًا في عام 1946. وصف المؤلفون السوفييت أحداث عام 1944 باسم «تحرير رومانيا من قبل الجيش السوفيتي المجيد» مثلما أشار إليه دستور رومانيا لعام 1952. لكن من ناحية أخرى، تستخدم معظم المصادر الرومانية والغربية مصطلح «الاحتلال السوفيتي لرومانيا»، وبعضها يستخدم المصطلح للفترة بأكملها من 1944 إلى 1958.
rdf:langString
La ocupación soviética de Rumania se refiere al período de 1944 a agosto de 1958, durante el cual la Unión Soviética mantuvo una presencia militar significativa en el Reino de Rumania, que resultó, entre otros aspectos, en la incorporación a la Unión Soviética de los territorios del este de Rumania ocupados por el Ejército Rojo, y la posterior proclamación de los Estados socialistas rumanos (como la República Socialista de Rumania y la República Popular de Rumania respectivamente). Durante la ofensiva del Frente Oriental de 1944, el ejército soviético ocupó Rumania. La parte noroeste de Moldavia fue ocupado como resultado de la lucha armada que tuvo lugar entre los meses de mayo y agosto de ese año, mientras que Rumania seguía siendo un aliado de la Alemania nazi. El resto del territorio fue ocupado después de que Rumania cambió de bando en la Segunda Guerra Mundial, como consecuencia del golpe de Estado real puesto en marcha por el rey Miguel el 23 de agosto de 1944. En esa fecha, el rey anunció que Rumania había cesado unilateralmente todas las acciones militares contra las fuerzas aliadas, aceptó la oferta de armisticio aliado, y se unió a la guerra contra las Potencias del Eje. Como ninguna oferta formal de armisticio se había extendido aún, el Ejército Rojo ocupó la mayor parte de Rumania como territorio enemigo antes de la firma del armisticio de Moscú el 12 de septiembre de 1944. La convención de armisticio y, finalmente, los Tratados de Paz de París de 1947 proporcionó una base jurídica para la presencia militar soviética en Rumania, que duró hasta 1958, llegando a un máximo de unos 615 000 militares soviéticos en 1946. Los autores soviéticos y la se refiere a los acontecimientos de 1944 como la "liberación de Rumania por el glorioso ejército soviético". Por otro lado, la mayoría de los autores rumanos y las fuentes occidentales utilizan el término "ocupación soviética de Rumania" y algunos lo aplican a todo el período 1944-1958.
rdf:langString
L’occupation de la Roumanie par l'Union soviétique (appelée « libération de la Roumanie par la glorieuse armée soviétique » à l'époque communiste) est une des conséquences de la Seconde Guerre mondiale et a eu des durées différentes selon les territoires :
* de juin 1940 à juin 1941 et de mars 1944 à août 1991 en Bessarabie et Bucovine du Nord qui, du « point de vue roumain historique », font aussi partie des territoires roumains, puisqu'on y parle cette langue, même s'ils sont devenus soviétiques à la suite du Pacte germano-soviétique de 1940 ;
* de mars 1944 à 1958 en Moldavie roumaine du nord-est où l'Armée rouge est entrée en territoire ennemi puisque du 28 juin 1941 et jusqu'au 23 août 1944 la Roumanie, dirigée d'une main de fer par maréchal Antonescu, a été un membre de l'Axe et une alliée du Troisième Reich (toutefois, deux divisions roumaines ont combattu aux côtés des soviétiques) ;
* d'août 1944 à 1958 dans le reste du pays où l'Armée rouge est entrée en tant que pays allié puisqu'en août la Roumanie avait rejoint les Alliés. Cette occupation de 12 années (14 à Mangalia, sur la côte de la mer Noire) fut légalisée par l'armistice du 12 septembre 1944 et, après que la monarchie roumaine ait, par l'abdication forcée du roi Michel Ier de Roumanie le 30 décembre 1947, laissé place à une république communiste, elle s'est poursuivie en tant que « protection contre l'impérialisme capitaliste ». À l'apogée de l'occupation, en 1946, l'Armée rouge compte 615 000 soldats en Roumanie pour une population de 18 500 000. Avec le NKVD, elle permet au Parti communiste roumain, initialement très minoritaire, d'imposer, par le coup d'État du 6 mars 1944 sa dictature, qui aboutit le 30 décembre 1947 à la proclamation de la République populaire roumaine. La logistique soviétique est aussi d'une grande aide pour former les membres de la police politique communiste et mettre en place un système répressif de prisons politiques et de camps de travaux forcés sur le modèle du Goulag ; le régime communiste dura jusqu'au 22 décembre 1989. Au titre des 18 500 000 $ de réparations de guerre dues par la Roumanie selon le traité de Paris de 1947, mais dépassant de facto largement cette valeur, cette occupation s'est accompagnée d'une confiscation par l'URSS de la quasi-totalité de la flotte maritime et de l’aviation de la Roumanie, d'une grande quantité de matériel roulant motorisé et de machines-outils, de tout l'or disponible dans le pays, y compris celui des particuliers (auxquels sa détention est interdite en 1948), de la production pétrolière de Ploiești ainsi que de la production minière, notamment des mines d'uranium du nord du pays. Par ailleurs, en 1948, quelques mois après la proclamation de la république dite « populaire » et alors que le leu royal était dévalué de 50 %, le nouveau régime changea la monnaie, sans en avertir la population, à raison d'un nouveau leu républicain pour 20 lei royaux de sorte que les économies des citoyens, des associations ou des syndicats qui en avaient, disparurent dans les caisses de l'État communiste, qui par ailleurs leur interdit la détention de métaux précieux et de gemmes. En 1958, une fois écrasés les principaux foyers de résistance anti-totalitaire, une fois consolidé le régime et une fois la déstalinisation amorcée, et tandis que les gisements de Ploiești s'épuisent, le dictateur communiste Gheorghe Gheorghiu-Dej négocie avec les Soviétiques un retrait progressif de leurs troupes, qui s'achèvera en 1962 par l'évacuation de la base navale de Mangalia. (l'Union soviétique ne conservera définitivement que l'île des Serpents en mer Noire et quelques petites îles aux bouches du Danube, aujourd'hui ukrainiennes). Tout en restant un fidèle membre du pacte de Varsovie, Gheorghiu-Dej établit en 1962 des relations diplomatiques avec les États-Unis, les pays occidentaux et Israël : le président américain Lyndon B. Johnson fait de la Roumanie en 1963 un « pays communiste commercialement privilégié ». L'artisan de ce virage politique, commercial et stratégique est Gheorghe Gaston Marin, vice-président du gouvernement, dernier soutien de Gheorghiu-Dej à être écarté du gouvernement en 1982 par Nicolae Ceaușescu et qui émigrera vers Israël en 1989.
rdf:langString
Pendudukan Soviet di Rumania merujuk pada periode dari 1944 hingga Agustus 1958, dimana tentara Uni Soviet menduduki wilayah Rumania. Selama serangan Uni Soviet tahun 1944, tentara Soviet menduduki Rumania. Bagian barat laut Moldavia diduduki dari Mei hingga Agustus ketika Rumania masih menjadi sekutu Jerman Nazi. Sisa wilayah Rumania diduduki setelah Rumania berpihak kepada sekutu, sebagai akibat dari kudeta yang dilancarkan oleh Raja Mihai pada 23 Agustus 1944. Konvensi gencatan senjata dan Perjanjian Perdamaian Paris 1947 memberikan hak kepada tentara Uni Soviet untuk tetap berada di Rumania, yang berlangsung hingga tahun 1958, dengan jumlah tentara mencapai 615.000 pada tahun 1946. Pengarang Soviet dan menyatakan peristiwa ini sebagai "pembebasan Rumania oleh tentara Soviet". Di sisi lain, sumber Rumania dan Barat menggunakan istilah "pendudukan Soviet di Rumania".
rdf:langString
The Soviet occupation of Romania refers to the period from 1944 to August 1958, during which the Soviet Union maintained a significant military presence in Romania. The fate of the territories held by Romania after 1918 that were incorporated into the Soviet Union in 1940 is treated separately in the article on Soviet occupation of Bessarabia and Northern Bukovina. During the Eastern Front offensive of 1944, the Soviet Army occupied the northwestern part of Moldavia as a result of armed combat that took place between the months of April and August of that year, while Romania was still an ally of Nazi Germany. The rest of the territory was occupied after Romania changed sides in World War II, as a result of the royal coup launched by King Michael I on August 23, 1944. On that date, the king announced that Romania had unilaterally ceased all military actions against the Allies, accepted the Allied armistice offer, and joined the war against the Axis powers. As no formal armistice offer had been extended yet, the Red Army occupied most of Romania as enemy territory prior to the signing of the Moscow Armistice of September 12, 1944. The armistice convention and eventually the Paris Peace Treaties of 1947 provided a legal basis for the Soviet military presence in Romania, which lasted until 1958, reaching a peak of some 615,000 in 1946. The Soviets and the Romanian communists referred to the events of August 1944 as the "liberation of Romania by the glorious Soviet Army" in the 1952 Constitution of Romania, and August 23 (the day of 1944 coup) was celebrated as Liberation from Fascist Occupation Day. On the other hand, most Western and Romanian anti-communist sources use the term "Soviet occupation of Romania," some applying it to the whole period from 1944 to 1958.
rdf:langString
Советская оккупация Румынии (рум. Ocupația sovietică a României) — оккупация территории Румынии войсками Красной армии, начавшаяся с наступления Советских войск на Восточном фронте Второй мировой войны в 1944 и продолжавшаяся до 1958 года. Северо-восточная часть Молдовы была занята во время боёв с мая по август, когда Румыния ещё являлась союзником нацистской Германии. Остальная часть страны была оккупирована после того, как Румыния перешла на сторону союзников в результате государственного переворота 23 августа 1944 и подписания соглашения о перемирии между союзниками и Румынией. Затем король Румынии Михай I объявил, что Румыния в одностороннем порядке прекращает все действия против союзных сил, принимает перемирие и вступает в войну против стран «Оси», однако Красная армия к тому времени уже оккупировала большую часть Румынии. Соглашение о перемирии и последующий Парижский мирный договор 1947 года обеспечили правовую основу советской военной оккупации Румынии, которая продолжалась до августа 1958 года, а максимальная численность советских военнослужащих достигала 615 тыс. чел. в 1946 году. Основу военного присутствия СССР в Румынии составили Отдельная механизированная армия (после 1947 — Особая механизированная армия) и воинские части, территориально входящие в состав Южной группы войск с 1945 по 1947. Советские историографы и деятели коммунистического режима в Румынии, установленного при помощи и поддержке Красной армии и закреплённого конституцией Румынии 1952 года, называли события 1944 года «освобождением Румынии славным Советским Союзом», однако большинство румынских и западных источников после 1989 используют термин «Советская оккупация Румынии» в отношении периода 1944—1958 годов.
rdf:langString
A ocupação soviética da Romênia se refere ao período de 1944 a agosto de 1958, durante o qual a União Soviética manteve uma presença militar significativa na Romênia. O destino dos territórios ocupados no leste da Romênia e eventualmente incorporados à União Soviética é tratado separadamente, no artigo Ocupação soviética da Bessarábia e Bucovina do Norte . Durante a sua ofensiva pela Frente Oriental em 1944, as tropas soviéticas ocuparam a Romênia. A parte noroeste da Moldávia foi ocupada através de combates de maio a agosto, enquanto a Romênia ainda era uma aliada da Alemanha nazista. O restante foi ocupado após a Romênia mudar de lado na guerra, como resultado do golpe real lançado pelo Rei Miguel em 23 de agosto de 1944. Nessa data, o Rei anunciou que a Romênia tinha cessado unilateralmente todas as ações militares contra as forças Aliadas, aceitando a oferta de armistício dos Aliados, e que tinha entrado em guerra contra as potências do Eixo. Como não ofereceu tréguas formais, o Exército Vermelho ocupou a maior parte da Romênia como território inimigo antes da assinatura do Armistício de Moscou de 12 de setembro de 1944. A convenção de armistício e depois os Tratados de Paz de Paris de 1947 deu uma base jurídica à presença militar soviética na Romênia, que durou até 1958 , atingindo um pico de cerca de 615.000 soldados em 1946. Autores soviéticos e a Constituição de 1952 da Romênia refere-se aos acontecimentos de 1944 como a "libertação da Romênia pelo glorioso Exército soviético." Por outro lado, a maioria das fontes ocidentais e romenas usam o termo "ocupação soviética da Romênia", alguns aplicando-a todo o período de 1944 a 1958.
rdf:langString
Радя́нська окупа́ція Руму́нії відноситься до періоду з 1944 по серпень 1958 р., протягом якого СРСР підтримував значну військову присутність у Соціалістичній Республіці Румунія. Доля територій, утримуваних Румунією після 1918 р., що були включені до складу Радянського Союзу в 1940 р., окремо розглядається у статті про радянську окупацію Бессарабії та Північної Буковини. Під час наступу на Східний фронт 1944 року Радянська Армія окупувала те, що було Королівством Румунія до військової окупації. Північно-західна частина Молдови була окупована внаслідок збройних боїв, що відбувались у квітні-серпні того ж року, тоді як Румунія все ще була союзником нацистської Німеччини. Решта території була окупована після того, як Румунія змінила сторону у Другій світовій війні в результаті королівського перевороту, розпочатого королем Міхайом I 23 серпня 1944 року. Тієї дати король оголосив, що Румунія в односторонньому порядку припинила всі військові дії проти союзників, прийняла пропозицію перемир'я союзників і долучилася до війни проти держав Осі. Оскільки офіційна пропозиція про перемир'я ще не була розширена, Червона Армія окупувала більшу частину Румунії як ворожу територію до підписання Московського перемир'я 12 вересня 1944 року. Конвенція про перемир'я і, врешті-решт, Паризькі мирні договори 1947 року дали юридичну основу для радянської військової присутности в Румунії, яка тривала до 1958 року, досягнувши піку близько 615 000 осіб у 1946 році. Ради та румунські комуністи в конституції Румунії 1952 року називали події 1944 року "визволенням Румунії славною радянською армією". З іншого боку, більшість західних та румунських антикомуністичних джерел використовують термін "радянська окупація Румунії", деякі застосовують його до всього періоду з 1944 по 1958 рік.
xsd:nonNegativeInteger
39830
