Soviet deportations from Estonia
http://dbpedia.org/resource/Soviet_deportations_from_Estonia an entity of type: WikicatWorldWarIICrimes
Mit der sowjetischen Besetzung Estlands ab dem Sommer 1940 erreichte auch der stalinistische Terror das Land. Wesentlicher Zug des Regimes war – wie in anderen sowjetisch besetzten Gebieten auch – die zwangsweise Umsiedlung von Bevölkerungsgruppen. Hauptziele waren die Beseitigung tatsächlicher oder vermeintlicher Gegner des Regimes, die Einschüchterung der Bevölkerung, die Durchsetzung der Zwangskollektivierung sowie die Russifizierung der besetzten Gebiete. Die Deportationen von großen Teilen der estnischen Bevölkerung in die inneren Gebiete der Sowjetunion von 1940 bis zum Tode Stalins haben bis heute tiefe Spuren im historischen Gedächtnis Estlands hinterlassen.
rdf:langString
Per deportazioni dall'Estonia, si intendono tutti quegli atti di violenza perpetrati ai danni della popolazione locale estone e dei paesi baltici in generale, con lo scopo finale di trasferirla forzatamente nei gulag in Urss, condannandola poi a morte o ai lavori forzati. Sono avvenute principalmente tra il 1940 ed il 1953, nell'epoca di Stalin e durante l'occupazione sovietica delle repubbliche. Le deportazioni coinvolsero anche gli altri due paesi baltici, la Lettonia e la Lituania.
rdf:langString
كانت عمليات الترحيل السوفييتية من إستونيا مجموعة من الترحيلات الجمعية نفذها الاتحاد السوفييتي من إستونيا في عام 1941 وبين عامي 1945 و1951. حدثت أكبر موجتي ترحيل في يونيو من عام 1941 وبصورة متزامنة في مارس من عام 1949 في دول البلطيق الثلاث (إستونيا ولاتفيا وليتوانيا). استهدفت الحملات بشكل رئيسي النساء والأطفال وكبار السن واصفة إياهم بـ «العناصر المعادية للسوفييت». إضافة إلى ترحيلات استندت إلى الإثنية (الألمان في عام 1945 والفنلنديين الإنجريين بين عامي 1947 و1950) والدين (شهود يهوه في عام 1951). كان الإستونيون المقيمون في لينينغراد أوبلاست قد تعرضوا بالفعل للترحيل منذ عام 1935.
rdf:langString
Οι σοβιετικές απελάσεις από την Εσθονία ήταν μια σειρά μαζικών εκτοπισμών από την Εσθονία το 1941 και το 1945–1951 που πραγματοποιήθηκαν με απόφαση της σοβιετικής κυβέρνησης. Τα δύο μεγαλύτερα κύματα απελάσεων συνέβησαν τον Ιούνιο του 1941 και τον Μάρτιο του 1949 ταυτόχρονα και στα τρία κράτη της Βαλτικής (Εσθονία, Λετονία και Λιθουανία). Οι απελάσεις στόχευαν τους διάφορους αντι-σοβιετικούς αντιφρονούντες: εθνικιστές (δηλ. πολιτική ελίτ, στρατιωτικούς αξιωματούχους, αστυνομικούς ανεξάρτητης Εσθονίας), οι αδερφοί των δασών, κουλάκους και άλλους. Υπήρξαν απελάσεις με βάση την εθνικότητα (Γερμανοί το 1945 και Ίνγκριαν Φινλανδούς το 1947–1950) και τη θρησκεία ( Μάρτυρες του Ιεχωβά το 1951). Οι Εσθονοί, που κατοικούσαν στην περιφέρεια του Λένινγκραντ είχαν ήδη εκτοπιστεί από το 1935.
rdf:langString
Les déportations soviétiques d'Estonie sont une série de déportations massives menées par l'Union soviétique en Estonie en 1941 et de 1945 à 1951. Les deux plus grandes vagues de déportations se sont produites simultanément en juin 1941 et mars 1949 dans les trois États baltes (Estonie, Lettonie et Lituanie). Les déportations visaient diverses catégories d'éléments anti-soviétiques et « ennemis du peuple »: nationalistes (c'est-à-dire élite politique, officiers militaires, policiers de l'Estonie indépendante), Frères de la forêt, koulaks et autres. Il y eut des expulsions fondées sur la nationalité (Allemands en 1945 et Finnois d'Ingrie en 1947–1950) et la religion (Témoins de Jéhovah en 1951). Les Estoniens résidant dans l'oblast de Léningrad avaient déjà été expulsés depuis 1935.
rdf:langString
Soviet deportations from Estonia were a series of mass deportations by the Soviet Union from Estonia in 1941 and 1945–1951. The two largest waves of deportations occurred in June 1941 and March 1949 simultaneously in all three Baltic states (Estonia, Latvia, and Lithuania). The deportations targeted primarily women, children and the elderly calling them 'anti-Soviet elements'. In addition there were deportations based on ethnicity (Germans in 1945 and Ingrian Finns in 1947–1950) and religion (Jehovah's Witnesses in 1951). Estonians residing in the Leningrad Oblast had already been subjected to deportation since 1935.
rdf:langString
Sowieckie deportacje z Estonii – seria przymusowych deportacji ludności z terytorium Estonii przeprowadzonych podczas sowieckiej okupacji krajów bałtyckich. Jednym ze skutków zawarcia paktu Ribbentrop-Mołotow między ZSRR a III Rzeszą było zajęcie Estonii przez Armię Czerwoną i utworzenie Estońskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej w miejsce niepodległej Republiki Estońskiej istniejącej w latach 1918–1940. W celu zniszczenia struktur estońskiego państwa i likwidacji oporu społecznego stosowany był terror, w ramach którego organizowano m.in. przymusowe deportacje w głąb ZSRR. Jednym z efektów przeprowadzanych deportacji miało być ograniczenie zaplecza partyzantki antykomunistycznej oraz ułatwienie kolektywizacji. Największe akcje deportacyjne przeprowadzono dwukrotnie – w czerwcu 1941 w
rdf:langString
Радянські депортації з Естонії — насильницьке масове виселення частини естонців з території Естонії у інші регіони СРСР, вчинене радянською владою. Один з епізодів депортацій народів СРСР. Проти частини населення Естонії радянським режимом депортація була застосована двічі — у 1940—1941 роках, після військового захоплення Естонії і включення її до складу СРСР, і у 1944—1950 роках, після Радянської окупації Прибалтики 1944 року. Депортовані виселялися головно у Сибір і Казахстан. Естонці, які проживали на території Ленінградської області, переселялися у глиб країни ще у 1935 році. Окрім етнічних естонців, з Естонії виселялася також певна кількість представників інших національностей.
rdf:langString
Депортации из Эстонской Советской Социалистической Республики ― серия массовых депортаций в СССР в 1941 и 1945―1951 годах, в результате которой около 33 000 человек из Эстонской ССР были вынуждены покинуть свою страну. Органы Охранной полиции Эстонии привлекали к ответственности несколько бывших организаторов этих действий. Акты депортации были неоднократно признаны преступлением против человечности в парламенте Эстонии и Европейским судом по правам человека.
rdf:langString
rdf:langString
عمليات الترحيل السوفييتية من إستونيا
rdf:langString
Deportation aus Estland
rdf:langString
Σοβιετικοί εκτοπισμοί από την Εσθονία
rdf:langString
Déportations soviétiques depuis l'Estonie
rdf:langString
Deportazioni sovietiche dall'Estonia
rdf:langString
Soviet deportations from Estonia
rdf:langString
Sowieckie deportacje z Estonii
rdf:langString
Депортации из Эстонской ССР
rdf:langString
Радянські депортації з Естонії
xsd:integer
11786593
xsd:integer
1123851214
xsd:date
2008-03-11
rdf:langString
كانت عمليات الترحيل السوفييتية من إستونيا مجموعة من الترحيلات الجمعية نفذها الاتحاد السوفييتي من إستونيا في عام 1941 وبين عامي 1945 و1951. حدثت أكبر موجتي ترحيل في يونيو من عام 1941 وبصورة متزامنة في مارس من عام 1949 في دول البلطيق الثلاث (إستونيا ولاتفيا وليتوانيا). استهدفت الحملات بشكل رئيسي النساء والأطفال وكبار السن واصفة إياهم بـ «العناصر المعادية للسوفييت». إضافة إلى ترحيلات استندت إلى الإثنية (الألمان في عام 1945 والفنلنديين الإنجريين بين عامي 1947 و1950) والدين (شهود يهوه في عام 1951). كان الإستونيون المقيمون في لينينغراد أوبلاست قد تعرضوا بالفعل للترحيل منذ عام 1935. رحل الناس إلى مناطق نائية من الاتحاد السوفييتي، بصورة رئيسية إلى سيبيريا وكازاخستان الشمالية، عن طريق عربات الماشية على السكك الحديدية. رُحلت عائلات بأكملها، بما في ذلك الأطفال وكبار السن، دون محاكمة أو دون سابق إنذار. كان من بين المرحلين في مارس 1949 ما يزيد عن 70% منهم نساءًا وأطفال دون سن 16 عامًا. ورُحل من إستونيا نحو 7,550 أسرة، أو بين 20,600 و20,700 شخصًا. قدم جهاز الأمن الداخلي الإستوني إلى العدالة العديد من منظمي هذه الأحداث. وكان برلمان إستونيا قد أعلن مرارًا أن عمليات الترحيل تشكل جريمة ضد الإنسانية، واعتبرتها كذلك المحكمة الأوروبية لحقوق الإنسان.
rdf:langString
Οι σοβιετικές απελάσεις από την Εσθονία ήταν μια σειρά μαζικών εκτοπισμών από την Εσθονία το 1941 και το 1945–1951 που πραγματοποιήθηκαν με απόφαση της σοβιετικής κυβέρνησης. Τα δύο μεγαλύτερα κύματα απελάσεων συνέβησαν τον Ιούνιο του 1941 και τον Μάρτιο του 1949 ταυτόχρονα και στα τρία κράτη της Βαλτικής (Εσθονία, Λετονία και Λιθουανία). Οι απελάσεις στόχευαν τους διάφορους αντι-σοβιετικούς αντιφρονούντες: εθνικιστές (δηλ. πολιτική ελίτ, στρατιωτικούς αξιωματούχους, αστυνομικούς ανεξάρτητης Εσθονίας), οι αδερφοί των δασών, κουλάκους και άλλους. Υπήρξαν απελάσεις με βάση την εθνικότητα (Γερμανοί το 1945 και Ίνγκριαν Φινλανδούς το 1947–1950) και τη θρησκεία ( Μάρτυρες του Ιεχωβά το 1951). Οι Εσθονοί, που κατοικούσαν στην περιφέρεια του Λένινγκραντ είχαν ήδη εκτοπιστεί από το 1935. Οι άνθρωποι απελάθηκαν σε απομακρυσμένες περιοχές της Σοβιετικής Ένωσης, κυρίως στη Σιβηρία και το βόρειο Καζακστάν, μέσω σιδηροδρόμων σε βαγόνια μεταφοράς ζώων. Ολόκληρες οικογένειες, συμπεριλαμβανομένων των παιδιών και των ηλικιωμένων, απελάθηκαν χωρίς δίκη ή προηγούμενη ανακοίνωση. Από τους απελαθέντες του Μαρτίου του 1949, πάνω από το 70% των ανθρώπων ήταν γυναίκες και παιδιά κάτω των 16 ετών. Περίπου 7.550 οικογένειες, ή 20.600 έως 20.700 άτομα, απελάθηκαν από την Εσθονία. Η Εσθονική Υπηρεσία Εσωτερικής Ασφάλειας έφερε στη δικαιοσύνη αρκετούς προηγούμενους διοργανωτές αυτών των εκδηλώσεων. Οι απελάσεις έχουν δηλωθεί επανειλημμένα ότι αποτελούν έγκλημα κατά της ανθρωπότητας από το Κοινοβούλιο της Εσθονίας και αναγνωρίζονται ως τέτοιες από το Ευρωπαϊκό Δικαστήριο Ανθρωπίνων Δικαιωμάτων.
rdf:langString
Mit der sowjetischen Besetzung Estlands ab dem Sommer 1940 erreichte auch der stalinistische Terror das Land. Wesentlicher Zug des Regimes war – wie in anderen sowjetisch besetzten Gebieten auch – die zwangsweise Umsiedlung von Bevölkerungsgruppen. Hauptziele waren die Beseitigung tatsächlicher oder vermeintlicher Gegner des Regimes, die Einschüchterung der Bevölkerung, die Durchsetzung der Zwangskollektivierung sowie die Russifizierung der besetzten Gebiete. Die Deportationen von großen Teilen der estnischen Bevölkerung in die inneren Gebiete der Sowjetunion von 1940 bis zum Tode Stalins haben bis heute tiefe Spuren im historischen Gedächtnis Estlands hinterlassen.
rdf:langString
Les déportations soviétiques d'Estonie sont une série de déportations massives menées par l'Union soviétique en Estonie en 1941 et de 1945 à 1951. Les deux plus grandes vagues de déportations se sont produites simultanément en juin 1941 et mars 1949 dans les trois États baltes (Estonie, Lettonie et Lituanie). Les déportations visaient diverses catégories d'éléments anti-soviétiques et « ennemis du peuple »: nationalistes (c'est-à-dire élite politique, officiers militaires, policiers de l'Estonie indépendante), Frères de la forêt, koulaks et autres. Il y eut des expulsions fondées sur la nationalité (Allemands en 1945 et Finnois d'Ingrie en 1947–1950) et la religion (Témoins de Jéhovah en 1951). Les Estoniens résidant dans l'oblast de Léningrad avaient déjà été expulsés depuis 1935. Les personnes ont été déportés vers des régions éloignées de l'Union soviétique, principalement vers la Sibérie et le nord du Kazakhstan, au moyen de wagons à bestiaux. Des familles entières, y compris des enfants et des personnes âgées, ont été expulsées sans procès ni annonce préalable. Sur les déportés de mars 1949, plus de 70% des personnes étaient des femmes et des enfants de moins de 16 ans. Environ 7 550 familles, soit 20 600 à 20 700 personnes, ont été expulsées d'Estonie. Le service estonien de sécurité intérieure a traduit en justice plusieurs anciens organisateurs de ces événements. Les expulsions ont été déclarées à plusieurs reprises comme un crime contre l'humanité par le Parlement d'Estonie et reconnues comme telles par la Cour européenne des droits de l'homme.
rdf:langString
Soviet deportations from Estonia were a series of mass deportations by the Soviet Union from Estonia in 1941 and 1945–1951. The two largest waves of deportations occurred in June 1941 and March 1949 simultaneously in all three Baltic states (Estonia, Latvia, and Lithuania). The deportations targeted primarily women, children and the elderly calling them 'anti-Soviet elements'. In addition there were deportations based on ethnicity (Germans in 1945 and Ingrian Finns in 1947–1950) and religion (Jehovah's Witnesses in 1951). Estonians residing in the Leningrad Oblast had already been subjected to deportation since 1935. People were deported to remote areas of the Soviet Union, predominantly to Siberia and northern Kazakhstan, by means of railroad cattle cars. Entire families, including children and the elderly, were deported without trial or prior announcement. Of March 1949 deportees, over 70% of people were women and children under the age of 16. About 7,550 families, or 20,600 to 20,700 people, were deported from Estonia. The Estonian Internal Security Service has brought to justice several organizers of these events. The deportations have been repeatedly declared to constitute a crime against humanity by the Parliament of Estonia and acknowledged as such by the European Court of Human Rights.
rdf:langString
Per deportazioni dall'Estonia, si intendono tutti quegli atti di violenza perpetrati ai danni della popolazione locale estone e dei paesi baltici in generale, con lo scopo finale di trasferirla forzatamente nei gulag in Urss, condannandola poi a morte o ai lavori forzati. Sono avvenute principalmente tra il 1940 ed il 1953, nell'epoca di Stalin e durante l'occupazione sovietica delle repubbliche. Le deportazioni coinvolsero anche gli altri due paesi baltici, la Lettonia e la Lituania.
rdf:langString
Sowieckie deportacje z Estonii – seria przymusowych deportacji ludności z terytorium Estonii przeprowadzonych podczas sowieckiej okupacji krajów bałtyckich. Jednym ze skutków zawarcia paktu Ribbentrop-Mołotow między ZSRR a III Rzeszą było zajęcie Estonii przez Armię Czerwoną i utworzenie Estońskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej w miejsce niepodległej Republiki Estońskiej istniejącej w latach 1918–1940. W celu zniszczenia struktur estońskiego państwa i likwidacji oporu społecznego stosowany był terror, w ramach którego organizowano m.in. przymusowe deportacje w głąb ZSRR. Jednym z efektów przeprowadzanych deportacji miało być ograniczenie zaplecza partyzantki antykomunistycznej oraz ułatwienie kolektywizacji. Największe akcje deportacyjne przeprowadzono dwukrotnie – w czerwcu 1941 wysiedlono ok. 10 tysięcy, zaś w marcu 1949 ok. 20 tysięcy osób (tzw. Operacja „Priboj”). Ostatnie deportacje zakończono jesienią 1951 roku. Wspomnienie deportacji pozostaje istotnym elementem estońskiej pamięci zbiorowej – co roku organizowane są obchody upamiętniające ofiary akcji przesiedleńczych, w ramach których przypomina się także, że podobne metody władze stalinowskie zastosowały wobec ludności okupowanych terenów Litwy, Łotwy, Polski i Mołdawii.
rdf:langString
Радянські депортації з Естонії — насильницьке масове виселення частини естонців з території Естонії у інші регіони СРСР, вчинене радянською владою. Один з епізодів депортацій народів СРСР. Проти частини населення Естонії радянським режимом депортація була застосована двічі — у 1940—1941 роках, після військового захоплення Естонії і включення її до складу СРСР, і у 1944—1950 роках, після Радянської окупації Прибалтики 1944 року. Депортовані виселялися головно у Сибір і Казахстан. Естонці, які проживали на території Ленінградської області, переселялися у глиб країни ще у 1935 році. Окрім етнічних естонців, з Естонії виселялася також певна кількість представників інших національностей. Під час першої депортації було переселено близько 10000 чоловік, під час другої — понад 20000 осіб (планувалося заслати 30000 осіб). Крім того, у 1944 році 70000-80000 осіб покинули Естонію, рятуючись від радянських репресій. У 1995 році Парламент Естонії визнав депортацію естонців злочином проти людяності.
rdf:langString
Депортации из Эстонской Советской Социалистической Республики ― серия массовых депортаций в СССР в 1941 и 1945―1951 годах, в результате которой около 33 000 человек из Эстонской ССР были вынуждены покинуть свою страну. Две самые большие волны депортаций произошли в июне 1941 года и в марте 1949 года одновременно во всех трёх странах Балтии (Эстония, Латвия и Литва). Депортации подвергались различные категории лиц, причисляемых к антисоветским элементам и «врагам народа»: это были националисты (то есть политическая элита, военные, полицейские), партизаны (то есть лесные братья), кулаки и другие. Имели место депортации по национальному признаку (немцы в 1945 году, финны-ингерманландцы в 1947―1950 гг.) и религиозному (свидетели Иеговы в 1951 году). Эстонцы, проживававшие в Ленинградской области подвергались депортации ещё с 1935 года. Лица были депортированы в отдаленные районы Советского Союза, преимущественно в Сибирь и Казахстан, куда они доставлялись посредством специально оборудованных для перевозки людей железнодорожных вагонов. Целые семьи, включая детей и стариков, были депортированы без судебного решения и предварительного уведомления. По данным марта 1949 года, более 70 % «спецпоселенцев» составляли женщины и дети до 16 лет. Органы Охранной полиции Эстонии привлекали к ответственности несколько бывших организаторов этих действий. Акты депортации были неоднократно признаны преступлением против человечности в парламенте Эстонии и Европейским судом по правам человека.
xsd:nonNegativeInteger
31056
