Soil water (retention)
http://dbpedia.org/resource/Soil_water_(retention)
Soils can process and hold considerable amounts of water. They can take in water, and will keep doing so until they are full, or until the rate at which they can transmit water into and through the pores is exceeded. Some of this water will steadily drain through the soil (via gravity) and end up in the waterways and streams, but much of it will be retained, despite the influence of gravity. Much of this retained water can be used by plants and other organisms, also contributing to land productivity and soil health.
rdf:langString
Roztwór glebowy – składnik biotopu ekosystemu glebowego – habitat wielu gatunków edafonu, źródło wody i soli mineralnych, pobieranych przez korzenie roślin; ciecz wypełniająca wraz z powietrzem przestrzeń między organicznymi, mineralnymi i organiczno-mineralnymi cząstkami stałymi oraz adsorbująca się na ich powierzchni; roztwór soli mineralnych, związków organicznych i gazów oraz faza ciągła koloidów. Źródłami wody glebowej są opady atmosferyczne, wody gruntowe i spływy boczne, w ilościach zależnych m.in. od klimatu, morfologii gleby i rzeźby terenu. Zdolność do zatrzymywania wody w strukturze gleby (retencja wodna) jest konsekwencją działania sił adsorpcji, sił kapilarnych i innych, zróżnicowanych w różnych typach gleb.
rdf:langString
L'eau de rétention fait référence à l'eau maintenue contre l'effet de la gravité, dans le sol, et qui adhère à des pores inférieurs à 10 µm en raison de la tension superficielle de l'eau. En gros, ce sont les pores moyens et fins du sol. L'eau de rétention représente l' au sens le plus étroit. Le terme eau du sol, d'autre part, comprend également la proportion de sol saturé d'eau qui peut s'écouler sous forme de lixiviat.
rdf:langString
A solução do solo constitui a fase aquosa do solo. Quase todas as reações químicas que ocorrem no solo são mediadas ou ocorrem na solução do solo, dentre as quais pode-se citar hidratação-hidrólise, ácido-base, oxidação-redução e complexação. Devido a essa característica, a solução do solo atua como mediadora de reações que controlam a retenção de substâncias pela fase sólida do solo, como precipitação-dissolução, adsorção- e troca iônica. São essas reações que determinam o comportamento das diversas substâncias no solo.
rdf:langString
Во́дный режи́м почв — совокупность процессов поступления, передвижения и расхода влаги в почве. Основной источник почвенной влаги — атмосферные осадки, количество и распределение которых во времени зависят от климата данной местности и метеорологических условий отдельных лет. В почву поступает меньше влаги, чем выпадает её в виде осадков, так как значительная часть задерживается растительностью, в особенности кронами деревьев. Вторым источником поступления влаги в почву является конденсация атмосферной влаги на поверхности почвы и в её верхних горизонтах (10—15 мм). Туман может оказывать значительно больший вклад в сумму осадков (до 2 мм/сутки), хотя и является более редким явлением. Практическое же значение тумана проявляется преимущественно в прибрежных районах, где в ночное время над по
rdf:langString
Вода связанная — часть подземных вод, физически или химически удерживаемая твердым веществом горных пород. В отличие от свободной воды (гравитационной) связанная вода неподвижна или малоподвижна. Она разделяется на воду в твердом веществе породы и воду в порах. К связанной воде в твердом веществе принадлежит вода, которая входит в структуру твердого вещества: кристаллизационная, конституционная, цеолитная. Связанная вода в порах (плотносвязанная и адгезионная), покрывает твердые частицы (зерна) породы.
rdf:langString
Вода́ зв'я́зана (англ. fixed water; bound (residual) water; interstitial water) — частина підземних вод, яка фізично або хімічно утримується твердою речовиною гірських порід. На відміну від води вільної (гравітаційної) зв'язана вода нерухома або слабкорухома. Вона поділяється на воду в твердій речовині породи і воду в порах. До зв'язаної води в твердій речовині належить вода, яка входить в структуру твердої речовини: кристалізаційна, конституційна, цеолітна. Зв'язана вода в порах (міцнозв'язана і адгезійна), покриває тверді частки (зерна) породи.
rdf:langString
Во́дний режи́м ґрунті́в — сукупність процесів надходження, руху й витрати вологи в ґрунті. Основне джерело ґрунтової вологи — атмосферні опади, кількість і розподіл яких у часі залежать від клімату даної місцевості та метеорологічних умов окремих років. У ґрунт надходить менше вологи, ніж випадає у вигляді опадів, оскільки значна частина затримується рослинністю, особливо кронами дерев. Іншим джерелом надходження вологи в ґрунт є конденсація атмосферної вологи на поверхні ґрунту та в його верхніх шарах (10—15 мм). Туман може давати значно більше вологи (до 2 мм/добу), хоча і є рідкіснішим явищем. Практичне значення туману проявляється переважно в прибережних районах, де вночі над поверхнею ґрунту збираються великі маси вологого повітря.
rdf:langString
rdf:langString
Eau de rétention
rdf:langString
Roztwór glebowy
rdf:langString
Soil water (retention)
rdf:langString
Solução do solo
rdf:langString
Водный режим почв
rdf:langString
Связанная вода
rdf:langString
Зв'язана вода
rdf:langString
Водний режим ґрунтів
xsd:integer
13440971
xsd:integer
1104976095
rdf:langString
L'eau de rétention fait référence à l'eau maintenue contre l'effet de la gravité, dans le sol, et qui adhère à des pores inférieurs à 10 µm en raison de la tension superficielle de l'eau. En gros, ce sont les pores moyens et fins du sol. L'eau de rétention représente l' au sens le plus étroit. Le terme eau du sol, d'autre part, comprend également la proportion de sol saturé d'eau qui peut s'écouler sous forme de lixiviat. L'eau de rétention comprend l'eau capillaire qui est retenue par les ménisques (surfaces d'eau concaves) et l'eau d'adsorption qui se dépose à la surface des sans former de ménisques. L'eau dans les pores fins est si fortement liée que les plantes peuvent difficilement l'absorber (eau morte). En revanche, l'eau dans les pores moyens est disponible pour les plantes et représente la mesure de la disponibilité en eau d'un lieu (capacité utile au champ). Les plantes utilisent l'eau de rétention pendant les périodes sèches pour leur approvisionnement jusqu'au « point de flétrissement ».
rdf:langString
Soils can process and hold considerable amounts of water. They can take in water, and will keep doing so until they are full, or until the rate at which they can transmit water into and through the pores is exceeded. Some of this water will steadily drain through the soil (via gravity) and end up in the waterways and streams, but much of it will be retained, despite the influence of gravity. Much of this retained water can be used by plants and other organisms, also contributing to land productivity and soil health.
rdf:langString
Roztwór glebowy – składnik biotopu ekosystemu glebowego – habitat wielu gatunków edafonu, źródło wody i soli mineralnych, pobieranych przez korzenie roślin; ciecz wypełniająca wraz z powietrzem przestrzeń między organicznymi, mineralnymi i organiczno-mineralnymi cząstkami stałymi oraz adsorbująca się na ich powierzchni; roztwór soli mineralnych, związków organicznych i gazów oraz faza ciągła koloidów. Źródłami wody glebowej są opady atmosferyczne, wody gruntowe i spływy boczne, w ilościach zależnych m.in. od klimatu, morfologii gleby i rzeźby terenu. Zdolność do zatrzymywania wody w strukturze gleby (retencja wodna) jest konsekwencją działania sił adsorpcji, sił kapilarnych i innych, zróżnicowanych w różnych typach gleb.
rdf:langString
A solução do solo constitui a fase aquosa do solo. Quase todas as reações químicas que ocorrem no solo são mediadas ou ocorrem na solução do solo, dentre as quais pode-se citar hidratação-hidrólise, ácido-base, oxidação-redução e complexação. Devido a essa característica, a solução do solo atua como mediadora de reações que controlam a retenção de substâncias pela fase sólida do solo, como precipitação-dissolução, adsorção- e troca iônica. São essas reações que determinam o comportamento das diversas substâncias no solo. O estudo da solução do solo envolve a sua amostragem no campo ou em laboratório. O método mais difundido é aquele baseado na utilização de centrífugas. Contudo, esse método, bem como os demais, não fornecem garantias de que a "real" solução do solo foi extraída. Isso ocorre devido a grande heterogeneidade da solução do solo, mesmo entre poros vizinhos, bem como pelo seu caráter dinâmico. Qualquer alteração na umidade, temperatura, pressão, entre outros fatores, alteram a composição solução do solo. Atualmente, a aferição da solução do solo é por muitas vezes considerado uma das etapas mais importantes para estudo da fertilidade de solos. A explicação mais importante para essa afirmação é que, a maioria dos nutrientes essenciais ou elementos que possam causar toxidez às plantas estão acessíveis aos vegetais na parte liquida do solo, enquanto os elementos que estão complexados pela matéria orgânica ou na parte sólida dos solos não estão disponíveis de forma assimilável pelo vegetal.
rdf:langString
Во́дний режи́м ґрунті́в — сукупність процесів надходження, руху й витрати вологи в ґрунті. Основне джерело ґрунтової вологи — атмосферні опади, кількість і розподіл яких у часі залежать від клімату даної місцевості та метеорологічних умов окремих років. У ґрунт надходить менше вологи, ніж випадає у вигляді опадів, оскільки значна частина затримується рослинністю, особливо кронами дерев. Іншим джерелом надходження вологи в ґрунт є конденсація атмосферної вологи на поверхні ґрунту та в його верхніх шарах (10—15 мм). Туман може давати значно більше вологи (до 2 мм/добу), хоча і є рідкіснішим явищем. Практичне значення туману проявляється переважно в прибережних районах, де вночі над поверхнею ґрунту збираються великі маси вологого повітря. Частина вологи, яка надійшла на поверхню ґрунту, утворює поверхневий стік, який спостерігається навесні під час танення снігу, а також після рясних дощів. Величина поверхневого стоку залежить від кількості опадів, й водопроникності ґрунту. Виділяють також бічний (внутрішньоґрунтовий) стік, що виникає через різну щільність . При цьому вода, що надійшла в ґрунт, фільтрується через верхні шари, а дійшовши до пласта з важчим , утворює водоносний горизонт, який називається ґрунтовою верховодкою. Частина вологи з верховодки все ж просочується в глибші шари, досягаючи ґрунтових вод, які й утворюють ґрунтовий стік. За наявності похилу місцевості частина вологи, зосереджена у водоносному горизонті, може стікати в знижені ділянки рельєфу. Окрім стоку, частина ґрунтової вологи витрачається на випаровування. Через своєрідність і мінливість властивостей ґрунту як поверхні, що випаровує, за однакових метеорологічних умов швидкість випаровування змінюється відповідно до зміни вологості ґрунту. Величина випаровування може досягати 10—15 мм/добу. Ґрунти з близьким заляганням ґрунтових вод випаровують набагато більше води, ніж із глибоким.
rdf:langString
Во́дный режи́м почв — совокупность процессов поступления, передвижения и расхода влаги в почве. Основной источник почвенной влаги — атмосферные осадки, количество и распределение которых во времени зависят от климата данной местности и метеорологических условий отдельных лет. В почву поступает меньше влаги, чем выпадает её в виде осадков, так как значительная часть задерживается растительностью, в особенности кронами деревьев. Вторым источником поступления влаги в почву является конденсация атмосферной влаги на поверхности почвы и в её верхних горизонтах (10—15 мм). Туман может оказывать значительно больший вклад в сумму осадков (до 2 мм/сутки), хотя и является более редким явлением. Практическое же значение тумана проявляется преимущественно в прибрежных районах, где в ночное время над поверхностью почвы собираются значительные массы влажного воздуха. Часть поступившей на поверхность почвы влаги образует поверхностный сток, который наблюдается весной во время снеготаяния, а также после обильных дождей. Величина поверхностного стока зависит от количества выпавших осадков, угла наклона местности и водопроницаемости почвы. Выделяют также боковой (внутрипочвенный) сток, возникающий из-за различной плотности почвенных горизонтов. При этом вода, поступившая в почву, фильтруется через верхние горизонты, а дойдя до горизонта с более тяжёлым гранулометрическим составом, формирует водоносный горизонт, называемый почвенной верховодкой. Часть влаги из верховодки всё же просачивается в более глубокие слои, достигая грунтовых вод, которые в своей совокупности образуют грунтовый сток. При наличии же уклона местности часть влаги, сосредоточенной в водоносном горизонте, может стекать в пониженные участки рельефа. Помимо стока, часть почвенной влаги расходуется на испарение. Из-за своеобразия и непостоянства свойств почвы как испаряющей поверхности, при одинаковых метеорологических условиях скорость испарения меняется сообразно изменению влажности почвы. Величина испарения может достигать 10—15 мм/сутки. Почвы с близким залеганием грунтовых вод испаряют гораздо больше воды, чем с глубоким.
rdf:langString
Вода связанная — часть подземных вод, физически или химически удерживаемая твердым веществом горных пород. В отличие от свободной воды (гравитационной) связанная вода неподвижна или малоподвижна. Она разделяется на воду в твердом веществе породы и воду в порах. К связанной воде в твердом веществе принадлежит вода, которая входит в структуру твердого вещества: кристаллизационная, конституционная, цеолитная. Связанная вода в порах (плотносвязанная и адгезионная), покрывает твердые частицы (зерна) породы. Плотносвязанная вода (так называемая пленочная вода) на поверхности горных пород образует два слоя: один сравнительно тонкий слой (толщиной в несколько молекул — альфа-плёнка), прилегающий непосредственно к поверхности частицы, и второй (значительно больший по толщине — бета-плёнка) — слой так называемой адсорбционной воды. Существуют эти два вида связанной воды за счёт ван-дер-ваальсовых сил (дисперсионные, ориентационные и индукционные взаимодействия молекул), а также специфических водородных и химических связей, возникающих между молекулами твердой поверхности и воды, а также между молекулами самой воды. Особенно значительное количество связанной воды содержится в тонкодисперсных, глинистых породах, которые характеризуются очень мелкими порами и большой поверхностью частиц. Количество связанной воды в глинах зависит от их минералогии, состава обменных катионов, температуры. Больше всего её содержится в монтмориллонитовых глинах. С ростом температуры объём связанной воды уменьшается прежде всего за счёт разрушения адсорбционной воды и перехода её в свободную воду. Удаление связанной воды представляет собой основную проблему при глубоком обезвоживании продуктов обогащения полезных ископаемых, подготовке угля к гидрогенизации и тому подобное.
rdf:langString
Вода́ зв'я́зана (англ. fixed water; bound (residual) water; interstitial water) — частина підземних вод, яка фізично або хімічно утримується твердою речовиною гірських порід. На відміну від води вільної (гравітаційної) зв'язана вода нерухома або слабкорухома. Вона поділяється на воду в твердій речовині породи і воду в порах. До зв'язаної води в твердій речовині належить вода, яка входить в структуру твердої речовини: кристалізаційна, конституційна, цеолітна. Зв'язана вода в порах (міцнозв'язана і адгезійна), покриває тверді частки (зерна) породи. Міцнозв'язана вода (так звана плівкова вода) на поверхні гірських порід утворює два шари: один порівняно тонкий шар (товщиною в декілька молекул — альфа-плівка), прилеглий безпосередньо до поверхні частки, і другий (значно більший за товщиною — бета-плівка) — шар так звваної адсорбційної води. Утримуються ці два види зв'язано води за рахунок ван-дер-ваальсових сил (дисперсійні, орієнтаційні та індукційні взаємодії молекул), а також специфічних водневих та хімічних зв'язків, що виникають між молекулами твердої поверхні і води, а також між молекулами самої води. Особливо значна кількість зв'язаної води міститься в тонкодисперсних, глинистих породах, які характеризуються дуже дрібними порами і великою поверхнею часток. Кількість зв'язаної води в глинах залежить від їх мінералогії, складу обмінних катіонів, температури. Більше за все її міститься в монтморилонітових глинах. Зі зростанням температури об'єм зв'язаної води меншає передусім за рахунок руйнування адсорбційної води і переходу її у вільну воду. Видалення зв'язаної води являє собою основну проблему при глибокому зневодненні продуктів збагачення корисних копалин, підготовці вугілля до гідрогенізації тощо.
xsd:nonNegativeInteger
6579