Smyrniote crusades
http://dbpedia.org/resource/Smyrniote_crusades an entity of type: Thing
Smyrenské křížové výpravy byly v letech 1343–1351 celkem dvě vojenská tažení vyslaná papežem Klementem VI. proti Ajdinskému bejliku vládce Umura Ghaziho v Malé Asii namířená proti městu Smyrně s cílem zakročit proti tureckému pirátství rozmáhajícímu se v Egejském moři. Po vítězné námořní bitvě proti pirátům u Pallene a dobytí Smyrny se křižákům nakonec podařilo obsadit část města a tu si udržet až do roku 1402. Vytyčeného cíle ukončit pirátství se jim ale nepodařilo, nicméně způsobili ajdinskému státu citelnou újmu. Smrt vůdců křížové výpravy v představě G. Gatteriho
rdf:langString
Οι Σταυροφορίες υπέρ της Σμύρνης (1343–1351) ήταν δύο Σταυροφορίες, που έγιναν από τον πάπα Κλήμη ΣΤ΄ κατά του υπό τον που είχαν ως κύριο στόχο την παραθαλάσσια πόλη της Σμύρνης στη Μικρά Ασία.
rdf:langString
Der 1343 ausgerufene Kreuzzug von Smyrna war ein Kriegszug einer katholischen Liga unter der Führung des Papsttums gegen das türkische Emirat Aydın unter Umur Bey. Der „Kreuzzug“ war primär eine Maßnahme gegen türkische Piraten, nachdem diese in den Jahren zuvor zahlreiche katholische Gebiete in Griechenland geplündert hatten. Der Großteil der Kämpfe fand um die von Aydın beherrschte kleinasiatische Hafenstadt Smyrna (das heutige Izmir) statt.
rdf:langString
Les croisades smyrniotes (1343-1351) sont deux croisades envoyées par le pape Clément VI, contre l'Émirat d'Aydın sous Umur Bey. Elles avaient pour but principal la ville côtière de Smyrne en Asie Mineure.
rdf:langString
スミルナ十字軍(1343~1351年)とは、時の教皇クレメンス6世により提唱され2度行われた十字軍遠征の総称。対象となった国は小アジアにて栄えていたトルコ系国家アイドゥン侯国で、この国の主要な沿岸都市であるスミルナ占領を目標とした。 第一次スミルナ十字軍では、目標としたスミルナを見事攻め落としたものの、十字軍の指導者たちの不意を突いてトルコ側が攻撃。指導者の多くが討たれ失敗に終わった。しかし、この悲報を聞いた教皇はさらなる遠征団の派遣し、再びスミルナを占領した。スミルナを占領した十字軍は砦から打って出ることはほとんどなく、砦の強化に務めていた。その間、教皇クレメンス6世は、スミルナを包囲し続けて外部からの支援の妨害工作などを続けていたトルコ側に対して停戦協定を結ぶべく苦心していた。そんな中、1351年、クレメンス6世は突然十字軍に対し興味を失い、十字軍は教皇から見放されてしまう。それから50年ほどがたった1402年、ティムール朝によりスミルナは包囲され、落城した。
rdf:langString
Crociate di Smirne (Smyrniote crusades in lingua inglese) è la nomenclatura con la quale si sogliono indicare le due spedizioni di crociati coordinate da Papa Clemente VI contro il Beilikato di Aydın (Aydın Beyliği in lingua turca), in Anatolia. Terminata con l'occupazione di Smirne, rimasta in mano cristiana sino al 1402, la spedizione fallì però nel suo iniziale intento d'indebolire significativamente la pirateria musulmana nel Mar Egeo.
rdf:langString
Les croades d'Esmirna (1343-1351) van ser dues Croades enviades pel Papa Climent VI contra l'Emirat d'Aydin sota Umur Beg que tenien com a principal objectiu la ciutat costanera d'Esmirna a l'Àsia Menor. La primera croada d'Esmirna va ser idea de Climent VI. L'amenaça de la pirateria turca en el Mar Egeu havia induït als predecessors de Climent, Joan XXII i Benet XII, per mantenir una flota de quatre galeres per defensar els vaixells cristians, però a partir de la dècada de 1340 Clement va tractar amb l'ajuda de Venècia d'expandir aquest esforç en una completa expedició militar.
rdf:langString
Las cruzadas de Esmirna (1343-1351) fueron dos Cruzadas enviadas por el Papa Clemente VI contra el Emirato de Aydin bajo Umur Beg que tenía como su principal objetivo la ciudad costera de Esmirna en Asia Menor.
rdf:langString
The Smyrniote crusades (1343–1351) were two Crusades sent by Pope Clement VI against the Emirate of Aydin under Umur Bey which had as their principal target the coastal city of Smyrna in Asia Minor. The first Smyrniote crusade was the brainchild of Clement VI. The threat of Turkish piracy in the Aegean Sea had induced Clement's predecessors, John XXII and Benedict XII, to maintain a fleet of four galleys there to defend Christian shipping but starting in the 1340s Clement endeavoured with Venetian aid to expand this effort into a full military expedition. He commissioned Henry of Asti, the Catholic patriarch of Constantinople, to organise a league against the Turks, who had increased their piracy in the Aegean in recent years. Hugh IV of Cyprus and the Order of the Hospital joined and on 2
rdf:langString
Крестовые походы на Смирну (итал. Crociate di Smirne; тур. İzmir Haçlı Seferi) — два крестовых похода, состоявшиеся в 1343—1351 годах и направленные против пиратской деятельности Умура, правителя эмирата Айдын. Они были организованы Климентом VI, их главной целью был прибрежный портовый город Смирна в Малой Азии, служивший для Умура базой. Смирна оставалась в руках христиан до 1402 года.
rdf:langString
Хрестові походи на Смірну (італ. Crociate di Smirne; тур. İzmir Haçlı Seferi) — два хрестові походи, що відбулися в 1343-1351 роках, спрямовані проти піратської діяльності , правителя емірату . Їх було ініційовано папою Климентом VI, а головною метою було прибережне портове місто Смірна в Малій Азії, що служило для Умура базою. Смірна залишалася в руках християн до 1402 року.
rdf:langString
rdf:langString
Smyrniote crusades
rdf:langString
Croada d'Esmirna
rdf:langString
Smyrenské křížové výpravy
rdf:langString
Kreuzzug von Smyrna
rdf:langString
Σταυροφορίες για τη Σμύρνη
rdf:langString
Cruzada de Esmirna
rdf:langString
Crociate di Smirne
rdf:langString
Croisades smyrniotes
rdf:langString
スミルナ十字軍
rdf:langString
Крестовые походы на Смирну
rdf:langString
Хрестові походи на Смірну
rdf:langString
Smyrniote crusades
xsd:integer
29535244
xsd:integer
1116287087
xsd:integer
19
rdf:langString
Henry of Asti
rdf:langString
Martino Zaccaria
rdf:langString
Pietro Zeno
rdf:langString
Umur Beg
rdf:langString
Hızır Beg
rdf:langString
Smyrniote crusades
xsd:integer
1343
xsd:integer
184
rdf:langString
the Crusades
rdf:langString
rdf:langString
Around Smyrna, Anatolia
rdf:langString
Indecisive
rdf:langString
Christians occupy part of Smyrna until 1402 but fail to secure the city or end Turkish piracy in the Aegean
xsd:integer
1
rdf:langString
Smyrenské křížové výpravy byly v letech 1343–1351 celkem dvě vojenská tažení vyslaná papežem Klementem VI. proti Ajdinskému bejliku vládce Umura Ghaziho v Malé Asii namířená proti městu Smyrně s cílem zakročit proti tureckému pirátství rozmáhajícímu se v Egejském moři. Po vítězné námořní bitvě proti pirátům u Pallene a dobytí Smyrny se křižákům nakonec podařilo obsadit část města a tu si udržet až do roku 1402. Vytyčeného cíle ukončit pirátství se jim ale nepodařilo, nicméně způsobili ajdinskému státu citelnou újmu. Smrt vůdců křížové výpravy v představě G. Gatteriho
rdf:langString
Les croades d'Esmirna (1343-1351) van ser dues Croades enviades pel Papa Climent VI contra l'Emirat d'Aydin sota Umur Beg que tenien com a principal objectiu la ciutat costanera d'Esmirna a l'Àsia Menor. La primera croada d'Esmirna va ser idea de Climent VI. L'amenaça de la pirateria turca en el Mar Egeu havia induït als predecessors de Climent, Joan XXII i Benet XII, per mantenir una flota de quatre galeres per defensar els vaixells cristians, però a partir de la dècada de 1340 Clement va tractar amb l'ajuda de Venècia d'expandir aquest esforç en una completa expedició militar. Clement va comissionar a Enric d'Asti, el patriarca catòlic de Constantinoble, per organitzar una lliga contra els turcs, que havien incrementat la seva pirateria en el mar Egeu en els últims anys. Hug IV de Xipre i l'Orde de l'Hospital se li van unir i, el 2 de novembre de 1342, el Papa va enviar cartes perquè participessin els homes i els vaixells de Venècia. La butlla papal, Insurgentibus contra fidem, es va publicar el 30 de setembre, va concedir la indulgència de la Croada i s'autoritzà la seva predicació a tota Europa. La primera croada d'Esmirna va començar amb una sèrie de victòries navals i va acabar amb un assalt reeixit a Esmirna, capturant el port i la ciutadella, però no l'acròpoli, el 28 d'octubre de 1344. En un gest d'excés de confiança, el 17 de gener de 1345 Enric d'Asti va tractar de celebrar la missa sobre una estructura abandonada que creia que havia estat la catedral del metropolità. Enmig del servei Umur va carregar contra la congregació. En la massacre que va seguir els líders de la croada van morir, entre ells el Patriarca, Martí Zacaries i el comandant venecià Pietro Zeno. La precària situació dels croats a Àsia va impulsar al Papa a organitzar una segona expedició el 1345. Al novembre, sota el comandament d'Humbert II del Vienès, la segona croada d'Esmirna va partir de Venècia. Al febrer de 1346 es va obtenir una victòria sobre els turcs a Mitilene, però Humbert va fer a Esmirna poc més que una incursió contra els turcs i fortificar la secció cristiana de la ciutat. Els següents cinc anys van ser ocupats per Clement VI amb intents de negociar una treva amb els turcs, que mantenia Esmirna en constant setge per terra, i l'ajuda financera i militar directa a la ciutat. Encara que la seva preocupació per la Croada va acabar abruptament al setembre de 1351, la ciutat d'Esmirna va romandre en mans cristianes fins al 1402.
rdf:langString
Οι Σταυροφορίες υπέρ της Σμύρνης (1343–1351) ήταν δύο Σταυροφορίες, που έγιναν από τον πάπα Κλήμη ΣΤ΄ κατά του υπό τον που είχαν ως κύριο στόχο την παραθαλάσσια πόλη της Σμύρνης στη Μικρά Ασία.
rdf:langString
Der 1343 ausgerufene Kreuzzug von Smyrna war ein Kriegszug einer katholischen Liga unter der Führung des Papsttums gegen das türkische Emirat Aydın unter Umur Bey. Der „Kreuzzug“ war primär eine Maßnahme gegen türkische Piraten, nachdem diese in den Jahren zuvor zahlreiche katholische Gebiete in Griechenland geplündert hatten. Der Großteil der Kämpfe fand um die von Aydın beherrschte kleinasiatische Hafenstadt Smyrna (das heutige Izmir) statt.
rdf:langString
Las cruzadas de Esmirna (1343-1351) fueron dos Cruzadas enviadas por el Papa Clemente VI contra el Emirato de Aydin bajo Umur Beg que tenía como su principal objetivo la ciudad costera de Esmirna en Asia Menor. La primera cruzada de Esmirna fue idea de Clemente VI. La amenaza de la piratería turca en el Mar Egeo había inducido a los predecesores de Clemente, Juan XXII y Benedicto XII, para mantener una flota de cuatro galeras para defender los barcos cristianos, pero a partir de la década de 1340 Clemente trato con la ayuda de Venecia de expandir este esfuerzo en una completa expedición militar. Clemente comisionó a Enrique de Asti, el patriarca católico de Constantinopla, para organizar una liga contra los turcos, que habían incrementado su piratería en el mar Egeo en los últimos años. Hugo IV de Chipre y la Orden del Hospital se le unieron y, el 2 de noviembre de 1342, el Papa envió cartas para que participaran los hombres y los barcos de Venecia. La bula papal concedió la indulgencia de la Cruzada y se autorizó su predicación en toda Europa, Insurgentibus contra fidem, se publicó el 30 de septiembre. La primera cruzada de Esmirna comenzó con una serie de victorias navales y terminó con un asalto exitoso en Esmirna, capturando el puerto y la ciudadela, pero no la acrópolis, el 28 de octubre de 1344. En un gesto de exceso de confianza, el 17 de enero de 1345 Enrique de Asti trató de celebrar la misa en una estructura abandonada que creía que había sido la catedral del metropolitano. En medio del servicio Umur abatió sobre la congregación. En la masacre que siguió los líderes de la cruzada murieron, entre ellos el Patriarca, Martino Zaccaria y el comandante veneciano Pietro Zeno. La precaria situación de los cruzados en Asia impulsó al Papa para organizar una segunda expedición en 1345. En noviembre, bajo el mando de , la segunda cruzada de Esmirna partió de Venecia. En febrero de 1346 se obtuvo una victoria sobre los turcos en Mitilene, pero Humberto hizo en Esmirna poco más que una incursión contra los turcos y fortificó la sección cristiana de la ciudad. Los siguientes cinco años fueron ocupadas por Clemente VI con intentos de negociar una tregua con los turcos, que mantenía Esmirna en constante asedio por tierra, y la ayuda financiera y militar directa a la ciudad. Aunque su preocupación por la Cruzada terminó abruptamente en septiembre de 1351, la ciudad de Esmirna permaneció en manos cristianas hasta 1402.
rdf:langString
Les croisades smyrniotes (1343-1351) sont deux croisades envoyées par le pape Clément VI, contre l'Émirat d'Aydın sous Umur Bey. Elles avaient pour but principal la ville côtière de Smyrne en Asie Mineure.
rdf:langString
The Smyrniote crusades (1343–1351) were two Crusades sent by Pope Clement VI against the Emirate of Aydin under Umur Bey which had as their principal target the coastal city of Smyrna in Asia Minor. The first Smyrniote crusade was the brainchild of Clement VI. The threat of Turkish piracy in the Aegean Sea had induced Clement's predecessors, John XXII and Benedict XII, to maintain a fleet of four galleys there to defend Christian shipping but starting in the 1340s Clement endeavoured with Venetian aid to expand this effort into a full military expedition. He commissioned Henry of Asti, the Catholic patriarch of Constantinople, to organise a league against the Turks, who had increased their piracy in the Aegean in recent years. Hugh IV of Cyprus and the Order of the Hospital joined and on 2 November 1342, the Pope sent letters to engage the men and ships of Venice. The Papal bull granting the Crusade indulgence and authorising its preaching throughout Europe, Insurgentibus contra fidem, was published on 30 September. The first Smyrniote crusade began with the naval victory of the Battle of Pallene and ended with an assault on Smyrna, capturing the harbour and the citadel but not the acropolis, on 28 October 1344. In a gesture of over-confidence, on 17 January 1345 Henry of Asti attempted to celebrate mass in an abandoned structure which he believed had been the cathedral of the metropolitan. In the middle of the service Umur Beg swept down on the congregation and the leaders of the crusade were killed, including the Patriarch, Martino Zaccaria, commander of the Papal galleys and the Venetian commander, Pietro Zeno. The precarious situation of the Crusaders in Asia spurred the Pope to organise a second expedition in 1345. In November, under the command of Humbert II of Viennois, the second Smyrniote crusade set out from Venice. In February 1346 it won a victory over the Turks at Mytilene but Humbert did little more at Smyrna than sortie against the Turks and refortify the Christian section of the city. The next five years were occupied by Clement VI with attempts to negotiate a truce with the Turks, who kept Smyrna in a constant state of siege by land and direct financial and military aid to the city. Although Clement's concern with the Crusade ended abruptly in September 1351, the city of Smyrna remained in Christian hands until the Siege of Smyrna by the Timurids in 1402.
rdf:langString
スミルナ十字軍(1343~1351年)とは、時の教皇クレメンス6世により提唱され2度行われた十字軍遠征の総称。対象となった国は小アジアにて栄えていたトルコ系国家アイドゥン侯国で、この国の主要な沿岸都市であるスミルナ占領を目標とした。 第一次スミルナ十字軍では、目標としたスミルナを見事攻め落としたものの、十字軍の指導者たちの不意を突いてトルコ側が攻撃。指導者の多くが討たれ失敗に終わった。しかし、この悲報を聞いた教皇はさらなる遠征団の派遣し、再びスミルナを占領した。スミルナを占領した十字軍は砦から打って出ることはほとんどなく、砦の強化に務めていた。その間、教皇クレメンス6世は、スミルナを包囲し続けて外部からの支援の妨害工作などを続けていたトルコ側に対して停戦協定を結ぶべく苦心していた。そんな中、1351年、クレメンス6世は突然十字軍に対し興味を失い、十字軍は教皇から見放されてしまう。それから50年ほどがたった1402年、ティムール朝によりスミルナは包囲され、落城した。
rdf:langString
Crociate di Smirne (Smyrniote crusades in lingua inglese) è la nomenclatura con la quale si sogliono indicare le due spedizioni di crociati coordinate da Papa Clemente VI contro il Beilikato di Aydın (Aydın Beyliği in lingua turca), in Anatolia. Terminata con l'occupazione di Smirne, rimasta in mano cristiana sino al 1402, la spedizione fallì però nel suo iniziale intento d'indebolire significativamente la pirateria musulmana nel Mar Egeo.
rdf:langString
Крестовые походы на Смирну (итал. Crociate di Smirne; тур. İzmir Haçlı Seferi) — два крестовых похода, состоявшиеся в 1343—1351 годах и направленные против пиратской деятельности Умура, правителя эмирата Айдын. Они были организованы Климентом VI, их главной целью был прибрежный портовый город Смирна в Малой Азии, служивший для Умура базой. Угроза турецкого пиратства вынуждала предшественников Климента, Иоанна XXII и Бенедикта XII, содержать в Эгейском море флот из четырёх галер, но начиная с 1340-х годов Климент стремился организовать полномасштабную военную экспедицию. Папа поручил Генриху Асти, католическому патриарху Константинополя, создание лиги, в которую снова вошли Гуго IV (король Кипра) и госпитальеры с Родоса, а 2 ноября 1342 года Папа послал письма в Венецию для привлечения её в лигу. Папская булла, объявлявшая Крестовый поход (Insurgentibus contra fidem) была опубликована 30 сентября. Первый крестовый поход на Смирну начался с морской победы и 28 октября 1344 года завершился успешным нападением на Смирну, с захватом гавани и приморской цитадели. 17 января 1345 года Генрих Асти решил провести мессу в заброшенном сооружении, которое по его мнению было древним собором Смирны. В середине службы Умур напал на молящихся. В ходе последовавшей бойни лидеры крестового похода были убиты. Ненадёжное положение крестоносцев в Смирне побудило Папу организовать в 1345 году вторую экспедицию. В ноябре под командованием Умберта II Вьеннского из Венеции отправился Второй крестовый поход на Смирну. В феврале 1346 года крестоносцы одержали победу над турками в Митилини, Умберт восстановил удерживаемую христианами нижнюю часть Смирны. Следующие пять лет Климент VI был занят попытками договориться о перемирии с турками, которые держали Смирну в постоянной осаде с суши. Смирна оставалась в руках христиан до 1402 года.
rdf:langString
Хрестові походи на Смірну (італ. Crociate di Smirne; тур. İzmir Haçlı Seferi) — два хрестові походи, що відбулися в 1343-1351 роках, спрямовані проти піратської діяльності , правителя емірату . Їх було ініційовано папою Климентом VI, а головною метою було прибережне портове місто Смірна в Малій Азії, що служило для Умура базою. Загроза турецького піратства змушувала попередників Климента, Івана XXII і Бенедикта XII, утримувати в Егейському морі флот з чотирьох галер, але починаючи з 1340-х років Климент прагнув організувати повномасштабну військову експедицію. Папа доручив Генріху Асті, католицькому патріарху Константинополя, створити лігу, до якої знову увійшли Гуго IV (король Кіпру) і госпітальєри з Родосу, а 2 листопада 1342 року Папа надіслав листи у Венецію для залучення її до ліги. Папську буллу з оголошенням Хрестового походу (Insurgentibus contra fidem) опубліковано 30 вересня. Перший хрестовий похід на Смірну почався з морської перемоги і 28 жовтня 1344 року завершився успішним нападом на Смірну, з захопленням гавані і приморської цитаделі. 17 січня 1345 року Генріх Асті вирішив провести месу в занедбаній споруді, що на його думку була давнім собором Смірни. Посеред служби Умур напав на молільників. В ході бійні лідерів хрестового походу було вбито. Ненадійне становище хрестоносців у Смирні спонукало Папу організувати 1345 року другу експедицію. В листопаді під командуванням Гумберта II В'єннського з Венеції вирушив Другий хрестовий похід на Смірну. У лютому 1346 року хрестоносці здобули перемогу над турками в Мітіліні, Гумберт відновив утримувану християнами нижню частину Смірни. Наступні п'ять років Климент VI намагався домовитися про перемир'я з турками, які тримали Смірну в постійній облозі з суші. Смірна залишалася в руках християн до 1402 року.
xsd:nonNegativeInteger
4427
xsd:string
Papal States
xsd:string
Knights Hospitaller
xsd:string
Republic of Venice
xsd:string
Kingdom of Cyprus
xsd:string
Dauphiné of Viennois
xsd:string
Emirate of Aydin
xsd:string
Indecisive