Sloboda

http://dbpedia.org/resource/Sloboda an entity of type: WikicatTraditionalSubdivisionsOfRussia

Sloboda (nach russisch свобода (swoboda), „die Freiheit“; Plural slobody, deutsch auch Slobodas) bezeichnet eine bäuerliche Siedlung im mittelalterlichen Russland, die sich räumlich im Umkreis einer Stadt bildete und in der die Einwohner von Frondienst befreit waren, beziehungsweise in der sich nur Freibauern ansiedeln durften. rdf:langString
Sloboda adalah jenis pemukiman pada sejarah Rusia, Belarus dan Ukraina. Nama Sloboda berasal dari bahasa Slavia yang berarti "kebebasan", dan dapat diterjemahkan menjadi "pemukiman bebas". Status sloboda bervariasi bergantung waktu dan wilayah. Biasanya pemukim di sloboda dibebaskan dari pajak karena berbagai alasan, seperti namanya. Banyak sloboda didirikan di wilayah yang baru dikolonisasi, terutama oleh Cossack. Beberapa sloboda merupakan bagian dari kota. Pada awal pertengahan abad ke-18 penggunaan sloboda dihilangkan dan menjadi desa, shtetls, kota kecil dan suburban. rdf:langString
A sloboda (Russian: слобода́, IPA: [sləbɐˈda]) was a kind of settlement in the history of the Old Russian regions Povolzhye, Central Russia, Belarus and Ukraine. The name is derived from the early Slavic word for "freedom" and may be loosely translated as "(tax-)free settlement". In modern Russia, the term is used to denote a type of a rural locality in Kursk, Lipetsk, Nizhny Novgorod, Oryol, Rostov, Ryazan, Tula, and Voronezh Oblasts. rdf:langString
スロボダ(ベラルーシ語: слабада́、ウクライナ語/ロシア語: слобода́)とは、ロシア・ウクライナ・ベラルーシの歴史的な地理的概念の1つであり、特定の集落もしくは都市内の地域を指す言葉である。名称の由来は、スロボダの住人が何らかの納税義務を免除されていたことによる。(例えば、ロシア語で「свобода」は「自由」の意味である。) 以下、本頁では集落のスロボダに関して記述する。都市内のスロボダに関してはru:слобода#слободы в городах、またスロボダの住民に関してはru:слободские людиを参照。 rdf:langString
Slobodá (del ruso: слободá) era un tipo de asentamiento en la historia de Rusia, Bielorrusia y Ucrania. El nombre se deriva de la palabra utilizada en antiguo eslavo para referirse a la libertad, por lo que se puede traducir por "asentamiento libre".​ En la primera mitad del siglo XVIII este privilegio fue abolido, convirtiéndose las slobodá en pueblos, shtetl, pequeñas ciudades o suburbios ordinarios. El término se conserva en el nombre de varios asentamientos y barrios de ciudad (Slobodá, Slobodka (diminutivo), Slabodka, Slobidka (en ucraniano). rdf:langString
Sloboda (errusieraz: слободá) Errusia, Ukraina eta Bielorrusiako historian izan den jendegune mota bat da. Valakia eta Moldavian ere antzeko kokalekuak zeuden, slobozie/slobozia deituak. Batzuk hiri-harresien kanpoaldeko auzoak ziren, baina askotan lurralde jendeztatu gabeak kolonizatzeko erabiltzen ziren. Beste lurraldeetako nekazariak eta langileak erakartzeko helburuz, Slobodako biztanleak zergak ordaintzetik salbuetsirik egoten ziren aldi luze batez (15 eta 25 urte artean). 1630 eta 1640 artean ehunka Slobody sortu ziren Moskoviako muga eskualdeetan, Sloboda Ukrainan bereziki. rdf:langString
Une sloboda (en russe : слобода) désigne un type d'implantation humaine appartenant à l'histoire de la Russie, de la Biélorussie et de l'Ukraine. Le nom est dérivé du mot signifiant « liberté » en ancien slave et peut-être approximativement traduit par « colonie libre ».Le Dictionnaire Ouchakov, dictionnaire raisonné de la langue russe, définit la sloboda comme un grand village jusqu'à l'abolition du servage en 1861, mais qui a dans sa population des citoyens non serf, qui sont libres et pratiquent le commerce et l'artisanat. rdf:langString
Il termine sloboda (in russo: слобода?) è utilizzato per indicare un particolare tipo di insediamento nella storia di Russia, Bielorussia e Ucraina. Il nome deriva dal termine "libertà" in varie lingue slave e può quindi essere approssimativamente tradotto come "insediamento libero". , Mosca, XVII secolo Lo status della sloboda è variato a seconda del periodo e del territorio. Inizialmente gli abitanti di questo particolare centro erano per varie ragioni "liberi" da ogni sorta di tasse e balzelli, da cui il nome. rdf:langString
Een sloboda (Russisch: слобода, sloboda) was een soort nederzetting of een stadsdeel in de geschiedenis van Rusland, Oekraïne en Wit-Rusland. De naam is afgeleid van het vroeg-Slavische woord voor "vrijheid" en zou vrij kunnen worden vertaald als "vrije nederzetting". De soloboda's werden vaak bewoond door specifieke bevolkingsgroepen, zoals vreemdelingen (de Duitse sloboda in Moskou) of leden van een specifieke ambacht of beroepsgroep. In de eerste helft van de 18e eeuw werden deze privileges afgeschaft en werden sloboda's omgevormd tot gewone dorpen, sjtetls, pgt's of buitenwijken. rdf:langString
Słoboda (swoboda) – na Ukrainie i w Rosji nowo powstała osada z własnym samorządem, której właściciel (państwo, kościół lub szlachta) zwalniał na określony czas (15–25 lat) ze świadczeń materialnych i robocizny. Po zakończeniu okresu wolnizny mieszkańcy tracili swoją niezależność. Najwięcej słobód powstało w I połowie XVII wieku na Lewobrzeżnej i Prawobrzeżnej Ukrainie. W Rosji najwięcej słobód powstało w latach 30. i 40. XVII wieku na południowych krańcach carstwa rosyjskiego, z ludności przesiedlającej się z Prawobrzeżnej i Lewobrzeżnej Ukrainy (Ukraina Słobodzka). rdf:langString
Слобода́ (слобожа) — вид поселения или района города в истории России, Белоруссии и Украины: на момент его основания жители имели освобождение («свободу») от местных бояр и находились на службе у государства, то есть были государевыми людьми. rdf:langString
Слобода́, слобідка, свобода — у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії. У домодерній Україні — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква і магнати) звільняв на деякий час (зазвичай 15—25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо). Ці пільги надавалися власниками маєтків, щоб притягнути селян з інших місцевостей. По закінченні терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність, хоч інколи користувалися ще деякими полегшеннями. Найбільше слобід постало у першій половині XVII ст. на Право- й Лівобережжі, а в 1630—1640-х pp. на землях, положених на околицях Московського царства, на яких створено сотні слобід, до яких переселялися селяни з Лівобережної і Правобережної України (дивись Слобідсь rdf:langString
rdf:langString Sloboda
rdf:langString Sloboda (Siedlungstyp)
rdf:langString Sloboda
rdf:langString Slobodá
rdf:langString Sloboda
rdf:langString Sloboda
rdf:langString Sloboda
rdf:langString スロボダ
rdf:langString Sloboda
rdf:langString Słoboda (osada)
rdf:langString Слобода
rdf:langString Слобода
xsd:integer 2546304
xsd:integer 1073388714
rdf:langString Sloboda (nach russisch свобода (swoboda), „die Freiheit“; Plural slobody, deutsch auch Slobodas) bezeichnet eine bäuerliche Siedlung im mittelalterlichen Russland, die sich räumlich im Umkreis einer Stadt bildete und in der die Einwohner von Frondienst befreit waren, beziehungsweise in der sich nur Freibauern ansiedeln durften.
rdf:langString Slobodá (del ruso: слободá) era un tipo de asentamiento en la historia de Rusia, Bielorrusia y Ucrania. El nombre se deriva de la palabra utilizada en antiguo eslavo para referirse a la libertad, por lo que se puede traducir por "asentamiento libre".​ A menudo una slobodá era utilizada como mecanismo de asentamiento colonizador en zonas escasamente pobladas, particularmente por los cosacos en Malorosia, véase Ucrania Slobodá. Inicialmente, los colonos de una slobodá estaban exentos de varios impuestos y levas por determinadas razones, lo que explica el nombre del asentamiento. La exención de impuestos era un incentivo para la colonización.​ En la primera mitad del siglo XVIII este privilegio fue abolido, convirtiéndose las slobodá en pueblos, shtetl, pequeñas ciudades o suburbios ordinarios. Algunas slobodá eran asentamientos suburbanos tras las murallas.​ Muchos de ellos fueron subsiguientemente incorporados a las ciudades, hecho del que queda muestra en muchas ocasiones en los topónimos, como el callejón Ogoródnaya Slobodá de Moscú (ru:Переулок Огородная Слобода). El Diccionario Enciclopédico Brockhaus y Efron explica que a finales del siglo XIX una slobodá era un pueblo grande con más de una iglesia, un mercado, y administración de vólost, o un asentamiento pueblerino de carácter industrial, donde los campesinos tenían poco que ver con la agricultura.​ El término se conserva en el nombre de varios asentamientos y barrios de ciudad (Slobodá, Slobodka (diminutivo), Slabodka, Slobidka (en ucraniano). Asentamientos similares existían en Valaquia y Moldavia, bajo el nombre de /slobozia.
rdf:langString Sloboda (errusieraz: слободá) Errusia, Ukraina eta Bielorrusiako historian izan den jendegune mota bat da. Valakia eta Moldavian ere antzeko kokalekuak zeuden, slobozie/slobozia deituak. Batzuk hiri-harresien kanpoaldeko auzoak ziren, baina askotan lurralde jendeztatu gabeak kolonizatzeko erabiltzen ziren. Beste lurraldeetako nekazariak eta langileak erakartzeko helburuz, Slobodako biztanleak zergak ordaintzetik salbuetsirik egoten ziren aldi luze batez (15 eta 25 urte artean). 1630 eta 1640 artean ehunka Slobody sortu ziren Moskoviako muga eskualdeetan, Sloboda Ukrainan bereziki. XVIII. mendearen hasieran pribilegio horiek ezeztatu eta jendegune hauek herri, hirixka edo auzo bilakatu ziren arren, Sloboda hitzak askotan iraun zuen. Ukrainan, esate baterako, ehun leku inguruk sloboda edo slobidka terminoa daramate izenean.
rdf:langString Une sloboda (en russe : слобода) désigne un type d'implantation humaine appartenant à l'histoire de la Russie, de la Biélorussie et de l'Ukraine. Le nom est dérivé du mot signifiant « liberté » en ancien slave et peut-être approximativement traduit par « colonie libre ».Le Dictionnaire Ouchakov, dictionnaire raisonné de la langue russe, définit la sloboda comme un grand village jusqu'à l'abolition du servage en 1861, mais qui a dans sa population des citoyens non serf, qui sont libres et pratiquent le commerce et l'artisanat. Le statut de la sloboda a varié selon les époques et les régions. Au début les colons d'une sloboda étaient exemptés d'impôts et d'autres prélèvements pour divers motifs. De nombreuses slobodas virent le jour sur des terres nouvellement colonisées, notamment par les cosaques, l'exemption d'impôts jouant le rôle d'incitation à la colonisation. Certaines slobodas pouvaient faire partie des villes. La Sloboda d'Alexandrov non loin de Moscou où Ivan le Terrible s'installa avec sa cour en 1564 en est un exemple en Russie. Dans la première moitié du XVIIIe siècle, le privilège fiscal fut aboli, et les slobodas devinrent des villages ordinaires, des shtetls, des quartiers d'agglomérations ou des banlieues. À l'heure actuelle, on appelle sloboda un grand village, où existent plus d'une église, un marché ou des endroits réservés aux foires. Ce peut être également une ville industrielle, un village où existent des usines et où les paysans sont devenus ouvriers et ne labourent plus beaucoup les terres. L'appellation de sloboda a été conservée dans les noms de plusieurs villages ou quartiers. On trouve aussi les formes « Slobodka » (diminutif), « Slabodka », « Slobidka » (en ukrainien). On trouve des localités comparables en Valachie et en Moldavie, sous les noms de slobozie ou de slobozia.
rdf:langString Sloboda adalah jenis pemukiman pada sejarah Rusia, Belarus dan Ukraina. Nama Sloboda berasal dari bahasa Slavia yang berarti "kebebasan", dan dapat diterjemahkan menjadi "pemukiman bebas". Status sloboda bervariasi bergantung waktu dan wilayah. Biasanya pemukim di sloboda dibebaskan dari pajak karena berbagai alasan, seperti namanya. Banyak sloboda didirikan di wilayah yang baru dikolonisasi, terutama oleh Cossack. Beberapa sloboda merupakan bagian dari kota. Pada awal pertengahan abad ke-18 penggunaan sloboda dihilangkan dan menjadi desa, shtetls, kota kecil dan suburban.
rdf:langString A sloboda (Russian: слобода́, IPA: [sləbɐˈda]) was a kind of settlement in the history of the Old Russian regions Povolzhye, Central Russia, Belarus and Ukraine. The name is derived from the early Slavic word for "freedom" and may be loosely translated as "(tax-)free settlement". In modern Russia, the term is used to denote a type of a rural locality in Kursk, Lipetsk, Nizhny Novgorod, Oryol, Rostov, Ryazan, Tula, and Voronezh Oblasts.
rdf:langString Il termine sloboda (in russo: слобода?) è utilizzato per indicare un particolare tipo di insediamento nella storia di Russia, Bielorussia e Ucraina. Il nome deriva dal termine "libertà" in varie lingue slave e può quindi essere approssimativamente tradotto come "insediamento libero". , Mosca, XVII secolo Lo status della sloboda è variato a seconda del periodo e del territorio. Inizialmente gli abitanti di questo particolare centro erano per varie ragioni "liberi" da ogni sorta di tasse e balzelli, da cui il nome. Molte slobode erano site nelle terre appena colonizzate, in particolare, dai cosacchi e l'esenzione dai tributi aveva appunto il fine di incentivarne la colonizzazione. Altre slobode erano parti integranti di città ed obbedivano allo scopo di stimolare gli investimenti esteri e l'immigrazione nel territorio (famosa a questo proposito è la sloboda tedesca a Mosca). Dalla prima metà del XVIII secolo tale privilegio fu abolito e le slobode diventarono ordinari villaggi, shtetl, quartieri e periferie. Tale termine è tutt'oggi presente nei nomi di vari insediamenti e quartieri cittadini, alcuni dei quali sono nominati semplicemente: sloboda, slobodka (diminutivo), slabodka, slobidka (ucraino). Simili insediamenti furono presenti anche in Valacchia e Moldavia, da cui i nomi slobozie/slobozia.
rdf:langString Een sloboda (Russisch: слобода, sloboda) was een soort nederzetting of een stadsdeel in de geschiedenis van Rusland, Oekraïne en Wit-Rusland. De naam is afgeleid van het vroeg-Slavische woord voor "vrijheid" en zou vrij kunnen worden vertaald als "vrije nederzetting". De status van een sloboda varieerde van tijd tot tijd en van plaats tot plaats. Bewoners van een sloboda hoefden een aantal belastingen en heffingen niet te betalen vanwege uiteenlopende redenen, vandaar de naam. Veel sloboda's werden gevestigd in nieuwe kolonisatiegebieden. Vooral voor kozakken was vrijheid van belastingen een belangrijke reden om in sloboda's te wonen. Sommige sloboda's maakten onderdeel uit van een stad. De soloboda's werden vaak bewoond door specifieke bevolkingsgroepen, zoals vreemdelingen (de Duitse sloboda in Moskou) of leden van een specifieke ambacht of beroepsgroep. In de eerste helft van de 18e eeuw werden deze privileges afgeschaft en werden sloboda's omgevormd tot gewone dorpen, sjtetls, pgt's of buitenwijken. De naam "sloboda" is bewaard gebleven in verschillende namen van nederzettingen en stadsdelen. Sommige nederzettingen werden gewoon "sloboda", "slobodka" (verkleinwoord), "Slabodka" of "Slobidka" (Oekraïens) genoemd.
rdf:langString スロボダ(ベラルーシ語: слабада́、ウクライナ語/ロシア語: слобода́)とは、ロシア・ウクライナ・ベラルーシの歴史的な地理的概念の1つであり、特定の集落もしくは都市内の地域を指す言葉である。名称の由来は、スロボダの住人が何らかの納税義務を免除されていたことによる。(例えば、ロシア語で「свобода」は「自由」の意味である。) 以下、本頁では集落のスロボダに関して記述する。都市内のスロボダに関してはru:слобода#слободы в городах、またスロボダの住民に関してはru:слободские людиを参照。
rdf:langString Słoboda (swoboda) – na Ukrainie i w Rosji nowo powstała osada z własnym samorządem, której właściciel (państwo, kościół lub szlachta) zwalniał na określony czas (15–25 lat) ze świadczeń materialnych i robocizny. Po zakończeniu okresu wolnizny mieszkańcy tracili swoją niezależność. Najwięcej słobód powstało w I połowie XVII wieku na Lewobrzeżnej i Prawobrzeżnej Ukrainie. W Rosji najwięcej słobód powstało w latach 30. i 40. XVII wieku na południowych krańcach carstwa rosyjskiego, z ludności przesiedlającej się z Prawobrzeżnej i Lewobrzeżnej Ukrainy (Ukraina Słobodzka). Na początku XX wieku słobodami na Ukrainie nazywano większe wsie, jak również przyfabryczne osiedla niemające statusu miasteczka.
rdf:langString Слобода́, слобідка, свобода — у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії. У домодерній Україні — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква і магнати) звільняв на деякий час (зазвичай 15—25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо). Ці пільги надавалися власниками маєтків, щоб притягнути селян з інших місцевостей. По закінченні терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність, хоч інколи користувалися ще деякими полегшеннями. Найбільше слобід постало у першій половині XVII ст. на Право- й Лівобережжі, а в 1630—1640-х pp. на землях, положених на околицях Московського царства, на яких створено сотні слобід, до яких переселялися селяни з Лівобережної і Правобережної України (дивись Слобідська Україна). Залюднення слобід почалося відразу після Люблінської унії, а перші терміни слобід закінчувалися в 1580-х pp., і встановлення повинностей викликало обурення серед людей, які вже звикли до волі й неохоче приймали панщину, навіть тоді, коли вона була менш важка, ніж та, що була колись вдома. 1618 р., коли закінчилися пільгові роки в латифундіях князів Вишневецьких на Лівобережній Україні, майже половина селян подалася за кордон — до т. зв. «Дикого поля». Слободами називали і на початку XX ст. на Центральній і Східній землях інколи більші села, а також промислові і фабричні поселення, які не мали титулу міст чи містечок. Назву «Слобода» і «слобідка» зберігає в Україні близько 100 населених пунктів, зазвичай із додаванням прикметника, що означає більше поселення, на території якого ця слобода колись виникла, наприклад, на східному Поділлі: Шаргород і Шаргородська Слобода, Красилів і Красилівська Слобідка та інші. Слободами називалися нові поселення. У Польщі подібні поселення називалися Волями (Wola), як наприклад Воля-Баранецька що у Львівській області, у чешським землях мали назву Лгота (Lhota).
rdf:langString Слобода́ (слобожа) — вид поселения или района города в истории России, Белоруссии и Украины: на момент его основания жители имели освобождение («свободу») от местных бояр и находились на службе у государства, то есть были государевыми людьми. Слободой обычно назывался посад, жители которого занимались государственной службой (обеспечивали жизнедеятельность Русского государства) по тем или иным направлениям и именовались по их приказам или основным специалистам (чинам): ямская, торговая, кузнецкая, гончарная, пушкарская, стрелецкая, сокольничья, солдатская, матросская слободы и так далее. Слободы и дворцовые сёла на Руси составляли особые округа, которыми руководили дворцовые воеводы (самая большая должность). В начале XX века слободой обычно называлось большое село, имевшее более одной церкви и ярмарку, или промышленное, фабричное село, где крестьяне почти не пахали.
xsd:nonNegativeInteger 3229

data from the linked data cloud