Siege of Jerusalem (70 CE)

http://dbpedia.org/resource/Siege_of_Jerusalem_(70_CE) an entity of type: Thing

من أجل عناوين أخرى بهذا الاسم انظر حصار القدس حصار القدس سنة 70 ميلادية حدث هام في الحرب الرومانية اليهودية الأولى. حيث قاد تيتوس جيش الرومان وحاصروا القدس ليفتحوها بعد أن سيطر عليها اليهود منذ 66 ميلادية. دمرت المدينة والمعبد بشكل كامل في هذه الحرب. ما زال اليهود يقيمون طقوس العزاء سنويا في صوم تسعة آب. واحتفل الرومان بالنصر ببناء قوس تيتوس والذي ما زال في روما. بعد الحصار سقطت مسادا في 73 ميلادية. rdf:langString

Μέχρι τον Μάρτιο του 70 ο Τίτος είχε ολοκληρώσει τη συγκέντρωση και την αναδιοργάνωση των ρωμαϊκών και των συμμαχικών δυνάμεων που αριθμούσαν 50.000 άντρες τοποθετώντας ως αρχηγό του επιτελείου του τον Τιβέριο Ιούλιο Αλέξανδρο. Κοντά στον Τίτο βρίσκονταν ο Ηρώδης Αγρίππας ΙΙ και η αδελφή του Βερενίκη. Εκείνη τη γεμάτη ένταση εποχή πιθανολογείται ότι ξεκίνησε η προσωπική σχέση μεταξύ του Τίτου και της Βερενίκης. Ο Ιώσηπος είχε προαχθεί σε ειδικό σύμβουλο του Τίτου για τα ιουδαϊκά θέματα. rdf:langString

Die Eroberung von Jerusalem durch die Römer im Jahr 70 im Jüdischen Krieg war ein wichtiges Ereignis in der Geschichte des jüdischen Volkes. Der Jerusalemer Tempel wurde zerstört, seine Kultgeräte erbeutet und später im Triumphzug in Rom mitgeführt. Für die Römer bedeutete die Einnahme von Jerusalem den strategischen Triumph über Judäa, der mit der Einnahme der Palastfestung Masada im Jahr 73 oder 74 vollendet wurde. rdf:langString

Pengepungan Yerusalem terjadi pada tahun 70 Masehi. Pengepungan ini adalah peristiwa penting dalam Perang Yahudi-Romawi Pertama, diikuti dengan jatuhnya Masada tahun 73. Tentara Romawi, dipimpin oleh Titus, mengepung dan menaklukan kota Yerusalem, yang dikuasai oleh orang Yahudi pada tahun 66. Kota ini dan Bait Kedua hancur. rdf:langString

エルサレム攻囲戦（エルサレムこういせん、英語: Siege of Jerusalem）は、西暦70年にエルサレムを巡って起こった攻城戦。ユダヤ属州のユダヤ人とローマ帝国の間に起こったユダヤ戦争（第一次ユダヤ戦争）の決戦になった。この戦いでローマ軍は、ユダヤ人の叛乱軍が66年以来立て籠もっていたエルサレムを陥落させ、市街のほか、聖地であるエルサレム神殿も破壊された。一部のユダヤ人はマサダ砦に逃れ、73年に玉砕するまで戦い続けた。エルサレムの喪失で本拠地を失ったユダヤ民族は各地に離散した。神殿の崩壊した日は民族の悲劇の日とされ、今でもティシュアー・ベ＝アーブと呼ばれる悲しみの記念日とされている。神殿の破壊を描いた絵画や、題材にした文学も現代まで数多く創作された。 rdf:langString

( 예루살렘에 대한 다른 공방전에 관해서는 예루살렘 공방전 문서를 보십시오.) 서기 70년의 예루살렘 공방전은 제1차 유대-로마 전쟁의 중요 사건 중 하나이며, 로마군이 예루살렘을 점령하고 도시와 예루살렘의 을 파괴했다. 미래의 로마 황제 티투스와 더불어 그의 부지휘관 가 지휘하는 로마군은 예루살렘을 포위 및 정복하며, 가 예루살렘에 세워지던 때인, 가 일어난 66년 이래로 계속된 유다이아의 반란 세력들을 통제해냈다. 예루살렘 공방전은 기원전 70년 4월 14일에 시작됐으며, 그 해의 유월절이 시작되기 3일 전이었다. 공방전은 석달 간 계속됐고, 의 화재 및 파괴와 함께, 때인 서기 70년 8월에 끝이 났다. 그 후에 로마군은 하도에 진입하여 약탈을 벌였다. 로마의 예루살렘 약탈을 기념하는 은 여전히 로마에 존재한다. 예루살렘 정복은 대략적으로 기원전 9월 8일에 완료된다. 요세푸스는 공방전을 베스파시아누스 제위 2년째라고 했는데, 이는 서력기원 70년에 해당한다. rdf:langString

Ao longo de sua história, a cidade de Jerusalém foi destruída, total ou parcialmente, em algumas ocasiões, vindo a ser reconstruída, posteriormente. Na Antiguidade, a destruição da cidade ocorreu em três ocasiões diferentes. rdf:langString

El setge de Jerusalem fou un fet militar que es va produir a Judea l'any 70, en el qual els romans van ocupar Jerusalem i el temple en mans dels rebels jueus. La ciutat disposava de muralles i torres defensives: el mur de la ciutat Alta i la vella muralla; la torre Hippica (Hippicus); la torre Fasela (Phasaelus); la torre de Mariamne; la Torre de David; la fortalesa Antonia; i la torre Psefina (Psephina). rdf:langString

El sitio de Jerusalén del año 70 fue un acontecimiento decisivo en la primera guerra judeo-romana, que finalizó con la caída de Masada en el año 73. El ejército romano, dirigido por el futuro emperador Tito, con Tiberio Julio Alejandro como su segundo al mando, sitió y conquistó la ciudad de Jerusalén, que había estado ocupada por sus defensores judíos desde el año 66. La ciudad y su importante templo fueron destruidos el mismo año de su conquista. La destrucción del Templo de Jerusalén todavía es lamentada anualmente durante la festividad judía Tisha b'Av, y aparece en el Arco de Tito (todavía en pie en Roma), donde se representa y celebra el saqueo de Jerusalén y del Templo. rdf:langString

Le siège de Jérusalem en 70 est l'événement décisif de la première guerre judéo-romaine, la chute de Massada en 73 ou 74 y mettant un terme. L'armée romaine, menée par le futur empereur Titus, qui est secondé par Tibère Alexandre, assiège et conquiert la ville de Jérusalem, qui avait été tenue par ses défenseurs juifs depuis 66. La ville est mise à sac, et le second Temple de Jérusalem détruit. Seul le mur d'enceinte occidental subsiste. rdf:langString

The siege of Jerusalem of 70 CE was the decisive event of the First Jewish–Roman War (66–73 CE), in which the Roman army led by future emperor Titus besieged Jerusalem, the center of Jewish rebel resistance in the Roman province of Judaea. Following a brutal five-month siege, the Romans destroyed the city and the Second Jewish Temple. rdf:langString

L'assedio di Gerusalemme dell'anno 70 fu l'episodio decisivo della prima guerra giudaica, sebbene il conflitto abbia avuto effettivo termine con la caduta di Masada nel 73. L'esercito romano, guidato da Tito Flavio Vespasiano (il futuro imperatore Tito) assediò e conquistò la città di Gerusalemme, occupata dai ribelli ebrei sin dall'inizio della rivolta, nel 66. Ecco come sintetizza il tutto Giuseppe Flavio, storico ebraico contemporaneo agli eventi: rdf:langString

Oblężenie Jerozolimy – jeden z decydujących epizodów pierwszego powstania żydowskiego (66-73). Trwało od 10 maja do 26 września 70 r. Armia rzymska pod wodzą przyszłego cesarza Tytusa Flawiusza i prokuratora Tyberiusza Juliusza Aleksandra obległa znajdującą się pod kontrolą Żydów od 66 roku n.e. Jerozolimę. Po trwającym od lutego oblężeniu wojskom rzymskim udało się w maju pokonać dwie z trzech linii murów miejskich, a w lipcu zdobyć Twierdzę Antonia. Wkrótce potem spłonęła Druga Świątynia, a wraz z nią spora część gęstej zabudowy śródmieścia. Ostatnie punkty oporu na Wzgórzu Świątynnym broniły się do sierpnia. Wraz z upadkiem Jerozolimy szala zwycięstwa przechyliła się na stronę Rzymian, choć Masada, ostatni izolowany punkt oporu, padła dopiero w 73 n.e. rdf:langString

Осада Иерусалима — осада римскими войсками Иерусалима, стало одним из важнейших и решающим событием первой Иудейской войны. Римская армия, возглавляемая будущим императором Титом, с Тиберием Юлием Александром (в качестве его заместителя), осадила и завоевала город Иерусалим, который контролировался иудейскими повстанческими группировками после , в ходе которых было сформировано . Осада Иерусалима была описана еврейским историком Иосифом Флавием в произведении Иудейская война. rdf:langString

Обло́га Єрусали́ма 70 року — облога повсталого юдейського Єрусалима військами Римської імперії протягом 14 квітня — 8 вересня 70 року. Вирішальна подія Першої Юдейської війни (66—73). Описана істориком Йосифом Флавієм у «Юдейській війні». Римським 70-тисячним військом командував Тит, майбутній римський імператор, і його заступник Тиберій. Їм протистояли юдейські повстанці числом 20—30 тисяч, що захищали Єрусалим, серце повстання. Облога почалася за три дні до юдейської пасхи і тривала близько 4 місяців. Вона завершилася перемогою римлян, які здобули місто: нападники зруйнували його дощенту, разом із Єрусалимським храмом, центральною юдейською святинею. Уцілілі мешканці міста були продані в рабство. Римляни повернулися зі здобиччю до Риму, де на знак їхньої перемоги була встановлена тріумфа rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Siege of Jerusalem (70 CE)

rdf:langString حصار القدس (70)

rdf:langString Setge de Jerusalem (70)

rdf:langString Eroberung von Jerusalem (70 n. Chr.)

rdf:langString Πολιορκία της Ιερουσαλήμ (70 μ.Χ.)

rdf:langString Sitio de Jerusalén (70)

rdf:langString Pengepungan Yerusalem (70)

rdf:langString Siège de Jérusalem (70)

rdf:langString Assedio di Gerusalemme (70)

rdf:langString 예루살렘 공방전 (70년)

rdf:langString エルサレム攻囲戦 (70年)

rdf:langString Oblężenie Jerozolimy (70)

rdf:langString Destruição de Jerusalém

rdf:langString Осада Иерусалима (70)

rdf:langString Облога Єрусалима (70)

foaf:name

rdf:langString Siege of Jerusalem (70 CE)

geo:lat

xsd:float 31.77805519104004

geo:long

xsd:float 35.23583221435547

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 1399139

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1123385522

dbpprop:caption

rdf:langString Destruction of the Temple in Jerusalem by Francesco Hayez. Oil on canvas, 1867.

dbpprop:casualties

xsd:integer 10000

xsd:integer 15000

rdf:langString Unknown

dbpprop:combatant

rdf:langString Remnants of the Judean provisional government * Sadducees * Pharisees ---- * Peasantry faction ** Idumaeans

dbpprop:commander

rdf:langString Eleazar ben Simon

rdf:langString Simon bar Giora

rdf:langString John of Giscala

dbpprop:conflict

rdf:langString Siege of Jerusalem

dbpprop:date

xsd:gMonthDay --09-08

xsd:date 2011-05-27

rdf:langString

rdf:langString May 2022

dbpprop:notes

rdf:langString Matthew White, The Great Big Book of Horrible Things p. 52, estimates the combined death toll for the First and Third Roman Jewish Wars as being approximately 350,000.

rdf:langString He also writes that 97,000 were enslaved.

rdf:langString According to Josephus, 1.1 million non-combatants died in Jerusalem, mainly as a result of the violence and famine, but this number exceeds the entire pre-siege population of Jerusalem. Many of the casualties were observant Jews from across the world such as Babylon and Egypt who had travelled to Jerusalem wanting to celebrate the yearly Passover but instead got trapped in the chaotic siege.

dbpprop:partof

rdf:langString the First Jewish–Roman War

dbpprop:reason

rdf:langString Jewish Virtual Library is listed as a Generally Unreliable at WP:RSP over its partisan content and myth pedalling

dbpprop:result

rdf:langString Roman victory * Main rebel Judean forces subdued. * City of Jerusalem and the Temple of Jerusalem destroyed. * Further Roman expansion into the Levant

dbpprop:strength

xsd:integer 10000 15000 70000

dbpprop:territory

rdf:langString Roman rule of Jerusalem restored

<http://www.georss.org/georss/point>

xsd:string 31.778055555555554 35.23583333333333

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString من أجل عناوين أخرى بهذا الاسم انظر حصار القدس حصار القدس سنة 70 ميلادية حدث هام في الحرب الرومانية اليهودية الأولى. حيث قاد تيتوس جيش الرومان وحاصروا القدس ليفتحوها بعد أن سيطر عليها اليهود منذ 66 ميلادية. دمرت المدينة والمعبد بشكل كامل في هذه الحرب. ما زال اليهود يقيمون طقوس العزاء سنويا في صوم تسعة آب. واحتفل الرومان بالنصر ببناء قوس تيتوس والذي ما زال في روما. بعد الحصار سقطت مسادا في 73 ميلادية.

rdf:langString El setge de Jerusalem fou un fet militar que es va produir a Judea l'any 70, en el qual els romans van ocupar Jerusalem i el temple en mans dels rebels jueus. La ciutat disposava de muralles i torres defensives: el mur de la ciutat Alta i la vella muralla; la torre Hippica (Hippicus); la torre Fasela (Phasaelus); la torre de Mariamne; la Torre de David; la fortalesa Antonia; i la torre Psefina (Psephina). El setge de Jerusalem fou començat el 14 de xàntic (abril) i es va acabar amb la conquesta el 8 de gorpeus (setembre). Cada una de les tres muralles, les fortaleses i el temple va exigir un setge específic. El camp general dels romans fou establert prop de la torre Psefina amb la Legió V Macedònica, Legió XII Fulminata i la Legió XV Apollinaris a l'oest mentre que la Legió X Fretensis va acampar prop del mont de les Oliveres a l'est. El primer assalt es va fer entre la torre Hippica i la Psefina; després de quinze dies de lluita es va ocupar la muralla exterior, anomenada muralla d'Agripa, i Titus va acampar dins a la nova ciutat, al lloc tradicional on acamparen els assiris i babilonis. Cinc dies després la segona muralla fou ocupada amb el barri del nord, però els romans en foren expulsats i la van haver de reconquerir lluitant durant tres dies fins que la van recuperar. Llavors es van establir les posicions del setge interior amb dos instal·lacions prop d'Antònia i dos mes a la muralla nord. Després de 70 dies de lluita les màquines de setge romanes van acabar destruïdes pel foc. Es va decidir llavors rodejar la ciutat amb una muralla de setge per fer el bloqueig; la línia de circumval·lació fou construïda amb 3 dies i es van construir nous aparells de setge en els següents 21 dies, al final dels quals es va poder ocupar la torre Antonia. Encara va passar un mes fins que es va poder ocupar el santuari interior i en això el temple fou incendiat accidentalment pels romans. Només restava la ciutat alta i es van disposar dos línies de setge a la muralla oriental; aquest setge va durar divuit dies al final dels quals la ciutat alta fou conquerida. Jerusalem fou demolida excepte les torres Hippicus, Phasaelus i Mariamne i part de la muralla occidental que havia de servir per protegir a la legió que quedaria al lloc per prevenir noves revoltes; el palau d'Herodes va ser convertir en les casernes del soldats.

rdf:langString Μέχρι τον Μάρτιο του 70 ο Τίτος είχε ολοκληρώσει τη συγκέντρωση και την αναδιοργάνωση των ρωμαϊκών και των συμμαχικών δυνάμεων που αριθμούσαν 50.000 άντρες τοποθετώντας ως αρχηγό του επιτελείου του τον Τιβέριο Ιούλιο Αλέξανδρο. Κοντά στον Τίτο βρίσκονταν ο Ηρώδης Αγρίππας ΙΙ και η αδελφή του Βερενίκη. Εκείνη τη γεμάτη ένταση εποχή πιθανολογείται ότι ξεκίνησε η προσωπική σχέση μεταξύ του Τίτου και της Βερενίκης. Ο Ιώσηπος είχε προαχθεί σε ειδικό σύμβουλο του Τίτου για τα ιουδαϊκά θέματα.

rdf:langString Die Eroberung von Jerusalem durch die Römer im Jahr 70 im Jüdischen Krieg war ein wichtiges Ereignis in der Geschichte des jüdischen Volkes. Der Jerusalemer Tempel wurde zerstört, seine Kultgeräte erbeutet und später im Triumphzug in Rom mitgeführt. Für die Römer bedeutete die Einnahme von Jerusalem den strategischen Triumph über Judäa, der mit der Einnahme der Palastfestung Masada im Jahr 73 oder 74 vollendet wurde.

rdf:langString El sitio de Jerusalén del año 70 fue un acontecimiento decisivo en la primera guerra judeo-romana, que finalizó con la caída de Masada en el año 73. El ejército romano, dirigido por el futuro emperador Tito, con Tiberio Julio Alejandro como su segundo al mando, sitió y conquistó la ciudad de Jerusalén, que había estado ocupada por sus defensores judíos desde el año 66. La ciudad y su importante templo fueron destruidos el mismo año de su conquista. La destrucción del Templo de Jerusalén todavía es lamentada anualmente durante la festividad judía Tisha b'Av, y aparece en el Arco de Tito (todavía en pie en Roma), donde se representa y celebra el saqueo de Jerusalén y del Templo. La destrucción del Templo fue un acontecimiento importante para la historia y la tradición judía, conmemorado anualmente por los judíos durante el ayuno de Tisha b'Av. Es igualmente importante para la teología cristiana. Este evento ha sido relatado en detalle por el dirigente judío que había entrado al servicio de los romanos y, luego, se convirtió en historiador: Flavio Josefo.

rdf:langString Pengepungan Yerusalem terjadi pada tahun 70 Masehi. Pengepungan ini adalah peristiwa penting dalam Perang Yahudi-Romawi Pertama, diikuti dengan jatuhnya Masada tahun 73. Tentara Romawi, dipimpin oleh Titus, mengepung dan menaklukan kota Yerusalem, yang dikuasai oleh orang Yahudi pada tahun 66. Kota ini dan Bait Kedua hancur.

rdf:langString The siege of Jerusalem of 70 CE was the decisive event of the First Jewish–Roman War (66–73 CE), in which the Roman army led by future emperor Titus besieged Jerusalem, the center of Jewish rebel resistance in the Roman province of Judaea. Following a brutal five-month siege, the Romans destroyed the city and the Second Jewish Temple. In April 70 CE, three days before Passover, the Roman army started besieging Jerusalem. The city had been taken over by several rebel factions following a period of massive unrest and the collapse of a short-lived provisional government. Within three weeks, the Roman army broke the first two walls of the city, but a stubborn rebel standoff prevented them from penetrating the thickest and third wall. According to Josephus, a contemporary historian and the main source for the war, the city was ravaged by murder, famine and cannibalism. On Tisha B'Av, 70 CE (August 30), Roman forces finally overwhelmed the defenders and set fire to the Temple. Resistance continued for another month, but eventually the upper and lower parts of the city were taken as well, and the city was burned to the ground. Titus spared only the three towers of the Herodian citadel as a testimony to the city's former might. Josephus wrote that over a million people perished in the siege and the subsequent fighting. While contemporary studies dispute this figure, all agree that the siege had a major toll on human life, with many people being killed and enslaved, and large parts of the city destroyed. This victory gave the Flavian dynasty legitimacy to claim control over the empire. A triumph was held in Rome to celebrate the fall of Jerusalem, and two triumphal arches were built to commemorate it. The treasures looted from the Temple were put on display. The destruction of Jerusalem and the Second Temple marked a major turning point in Jewish history. The loss of mother-city and temple necessitated a reshaping of Jewish culture to ensure its survival. Judaism's Temple-based sects, including the priesthood and the Sadducees, diminished in importance. A new form of Judaism that became known as Rabbinic Judaism developed out of Pharisaic school and eventually became the mainstream form of the religion. Many followers of Jesus of Nazareth also survived the city's destruction. They spread his teachings across the Roman Empire, giving rise to the new religion of Christianity. After the war had ended, a military camp of Legio X Fretensis was established on the city's ruins. Jerusalem was later re-founded as the Roman colony of Aelia Capitolina. Foreign cults were introduced and Jews were forbidden entry. This event is often considered one of the catalysts for the Bar Kokhba revolt.

rdf:langString Le siège de Jérusalem en 70 est l'événement décisif de la première guerre judéo-romaine, la chute de Massada en 73 ou 74 y mettant un terme. L'armée romaine, menée par le futur empereur Titus, qui est secondé par Tibère Alexandre, assiège et conquiert la ville de Jérusalem, qui avait été tenue par ses défenseurs juifs depuis 66. La ville est mise à sac, et le second Temple de Jérusalem détruit. Seul le mur d'enceinte occidental subsiste. La destruction du Temple est un événement majeur pour l'histoire et la tradition juives commémoré annuellement par les Juifs lors du jeûne du 9 Av. Elle est également importante pour la théologie chrétienne. Cet événement a été conté en détail par le dirigeant juif Flavius Josèphe passé au service des Romains puis devenu historien.

rdf:langString エルサレム攻囲戦（エルサレムこういせん、英語: Siege of Jerusalem）は、西暦70年にエルサレムを巡って起こった攻城戦。ユダヤ属州のユダヤ人とローマ帝国の間に起こったユダヤ戦争（第一次ユダヤ戦争）の決戦になった。この戦いでローマ軍は、ユダヤ人の叛乱軍が66年以来立て籠もっていたエルサレムを陥落させ、市街のほか、聖地であるエルサレム神殿も破壊された。一部のユダヤ人はマサダ砦に逃れ、73年に玉砕するまで戦い続けた。エルサレムの喪失で本拠地を失ったユダヤ民族は各地に離散した。神殿の崩壊した日は民族の悲劇の日とされ、今でもティシュアー・ベ＝アーブと呼ばれる悲しみの記念日とされている。神殿の破壊を描いた絵画や、題材にした文学も現代まで数多く創作された。

rdf:langString ( 예루살렘에 대한 다른 공방전에 관해서는 예루살렘 공방전 문서를 보십시오.) 서기 70년의 예루살렘 공방전은 제1차 유대-로마 전쟁의 중요 사건 중 하나이며, 로마군이 예루살렘을 점령하고 도시와 예루살렘의 을 파괴했다. 미래의 로마 황제 티투스와 더불어 그의 부지휘관 가 지휘하는 로마군은 예루살렘을 포위 및 정복하며, 가 예루살렘에 세워지던 때인, 가 일어난 66년 이래로 계속된 유다이아의 반란 세력들을 통제해냈다. 예루살렘 공방전은 기원전 70년 4월 14일에 시작됐으며, 그 해의 유월절이 시작되기 3일 전이었다. 공방전은 석달 간 계속됐고, 의 화재 및 파괴와 함께, 때인 서기 70년 8월에 끝이 났다. 그 후에 로마군은 하도에 진입하여 약탈을 벌였다. 로마의 예루살렘 약탈을 기념하는 은 여전히 로마에 존재한다. 예루살렘 정복은 대략적으로 기원전 9월 8일에 완료된다. 요세푸스는 공방전을 베스파시아누스 제위 2년째라고 했는데, 이는 서력기원 70년에 해당한다.

rdf:langString L'assedio di Gerusalemme dell'anno 70 fu l'episodio decisivo della prima guerra giudaica, sebbene il conflitto abbia avuto effettivo termine con la caduta di Masada nel 73. L'esercito romano, guidato da Tito Flavio Vespasiano (il futuro imperatore Tito) assediò e conquistò la città di Gerusalemme, occupata dai ribelli ebrei sin dall'inizio della rivolta, nel 66. Ecco come sintetizza il tutto Giuseppe Flavio, storico ebraico contemporaneo agli eventi: Durante l'assedio i Romani soffrirono per la mancanza di acqua, la cui fonte era lontana e di scarsa qualità. Lo stesso Tito venne colpito alla spalla sinistra da una pietra in modo così grave che ebbe problemi al braccio sinistro per il resto della vita. Ci furono anche diserzioni fra i soldati romani, depressi per il lungo assedio. Ma alla fine l'armata romana ebbe la meglio e si impadronì di Gerusalemme. La città e il suo tempio furono distrutti; la distruzione del principale tempio ebraico è ricordata ancora oggi nell'annuale ricorrenza ebraica della Tisha BeAv, mentre l'arco di Tito, eretto per celebrare il trionfo del generale romano, si trova tutt'oggi a Roma.

rdf:langString Oblężenie Jerozolimy – jeden z decydujących epizodów pierwszego powstania żydowskiego (66-73). Trwało od 10 maja do 26 września 70 r. Armia rzymska pod wodzą przyszłego cesarza Tytusa Flawiusza i prokuratora Tyberiusza Juliusza Aleksandra obległa znajdującą się pod kontrolą Żydów od 66 roku n.e. Jerozolimę. Po trwającym od lutego oblężeniu wojskom rzymskim udało się w maju pokonać dwie z trzech linii murów miejskich, a w lipcu zdobyć Twierdzę Antonia. Wkrótce potem spłonęła Druga Świątynia, a wraz z nią spora część gęstej zabudowy śródmieścia. Ostatnie punkty oporu na Wzgórzu Świątynnym broniły się do sierpnia. Wraz z upadkiem Jerozolimy szala zwycięstwa przechyliła się na stronę Rzymian, choć Masada, ostatni izolowany punkt oporu, padła dopiero w 73 n.e. W wyniku walk i złupienia miasta Jerozolima została zniszczona, a spora część jej mieszkańców została wymordowana. Zniszczenie świątyni do dziś upamiętnia żydowskie święto Tisza be-Aw. Jedną z pamiątek oblężenia jest Łuk Tytusa zbudowany w Rzymie dla uczczenia zdobycia Jerozolimy.

rdf:langString Ao longo de sua história, a cidade de Jerusalém foi destruída, total ou parcialmente, em algumas ocasiões, vindo a ser reconstruída, posteriormente. Na Antiguidade, a destruição da cidade ocorreu em três ocasiões diferentes.

rdf:langString Осада Иерусалима — осада римскими войсками Иерусалима, стало одним из важнейших и решающим событием первой Иудейской войны. Римская армия, возглавляемая будущим императором Титом, с Тиберием Юлием Александром (в качестве его заместителя), осадила и завоевала город Иерусалим, который контролировался иудейскими повстанческими группировками после , в ходе которых было сформировано . Осада города началась 11 апреля 70 года н. э. (14 нисана 3830 года по еврейскому летоисчислению) в первый день Пасхи. Осада продолжалась более четырёх месяцев, а битва за город продолжалась ещё около недели после этого. Римляне ворвались в Иерусалим лишь 30 августа 70 года н. э.После захвата города был разграблен и сожжён Иерусалимский храм, главная святыня иудаизма. Почти весь Иерусалим был разрушен до основания, уцелели лишь несколько построек, среди них Западная Стена иерусалимского Храма. Разрушение Первого и Второго храмов до сих пор ежегодно оплакивается во время еврейского поста на Девятое ава. Арка Тита, прославляющая римское разграбление Иерусалима и храма, все ещё стоит в Риме. Завоевание города было завершено 8 сентября 70 года н. э. Жители города были убиты, а выжившие проданы в рабство. Осада Иерусалима была описана еврейским историком Иосифом Флавием в произведении Иудейская война.

rdf:langString Обло́га Єрусали́ма 70 року — облога повсталого юдейського Єрусалима військами Римської імперії протягом 14 квітня — 8 вересня 70 року. Вирішальна подія Першої Юдейської війни (66—73). Описана істориком Йосифом Флавієм у «Юдейській війні». Римським 70-тисячним військом командував Тит, майбутній римський імператор, і його заступник Тиберій. Їм протистояли юдейські повстанці числом 20—30 тисяч, що захищали Єрусалим, серце повстання. Облога почалася за три дні до юдейської пасхи і тривала близько 4 місяців. Вона завершилася перемогою римлян, які здобули місто: нападники зруйнували його дощенту, разом із Єрусалимським храмом, центральною юдейською святинею. Уцілілі мешканці міста були продані в рабство. Римляни повернулися зі здобиччю до Риму, де на знак їхньої перемоги була встановлена тріумфальна арка Тита, яка збереглася до сьогодні. Завдяки цій перемозі Римська імперія невдовзі повернула собі контроль над Юдеєю. Знищення Єрусалиму і храму пророкував Ісус Христос перед смертю, що відбито в Євангелії, християнській літературі і живописі. На згадку про руйнування храму юдеї проводять національний день жалоби. Також — падіння Єрусалима, зруйнування Єрусалима.

dbpedia-owl:wikiPageLength

xsd:nonNegativeInteger 59495

dbpedia-owl:causalties

xsd:string Unknown

dbpedia-owl:combatant

xsd:string ----

xsd:string Roman Empire

xsd:string * Peasantry faction

xsd:string *Pharisees

xsd:string *Sadducees

xsd:string **Idumaeans

xsd:string Remnants of theJudean provisional government

xsd:string Zealots

dbpedia-owl:date

xsd:date 0070-09-08

dbpedia-owl:notes

xsd:string He also writes that 97,000 were enslaved.

xsd:string According to Josephus, 1.1 millionnon-combatants died in Jerusalem, mainly as a result of the violence and famine, but this number exceeds the entirepre-siege population of Jerusalem. Many of the casualties were observant Jews from across the world such as Babylon and Egypt who had travelled to Jerusalem wanting to celebrate the yearly Passover but instead got trapped in the chaotic siege.

xsd:string Matthew White, The Great Big Book of Horrible Things (Norton, 2012) p. 52, estimates the combined death tollfor the First and Third Roman Jewish Wars as being approximately 350,000.

dbpedia-owl:result

xsd:string Roman victory

xsd:string * Further Roman expansion into theLevant

xsd:string * Main rebel Judean forces subdued.

xsd:string * City of Jerusalem and theTemple of Jerusalemdestroyed.

dbpedia-owl:strength

xsd:string 10,000

xsd:string 70,000

xsd:string 15,000–20,000

geo:geometry

<Geometry> POINT(35.235832214355 31.77805519104)

rdf:type