Sidereus Nuncius
http://dbpedia.org/resource/Sidereus_Nuncius an entity of type: Thing
Sidereus Nuncius ist der Titel einer Schrift, die Galileo Galilei im März 1610 veröffentlichte und mit der er seinen Ruf als Astronom begründete. Der Sidereus Nuncius wurde in lateinischer Sprache von Thomas Baglioni in Venedig gedruckt. Die Auflage betrug 550 Exemplare. Darin veröffentlichte Galilei erste astronomische Beobachtungen mit einem Teleskop.
rdf:langString
Sidereus nuncius (Izarretako mezularia) 1610eko martxoan Galileo Galileik latinez idatzi eta Venezian argitaratutako labur bat da. Teleskopioz burututako astronomia ikusketei buruz idatzitako lehenbiziko zientzia tratatua izan zen. Ilargia, izarrak eta Jupiter planetaren ilargien lehenbiziko behaketei buruzko tratatua ere izan zen.
rdf:langString
Sidereus Nuncius adalah sebuah buku pendek (atau pamflet) mengenai astronomi yang diterbitkan dalam bahasa oleh Galileo Galilei pada Maret 1610. Buku ini diterjemahkan dalam bahasa Inggris dengan judul Sidereal Message (atau sering kali disebut Starry Message). Salinan edisi aslinya adalah buku langka yang bernilai dan berharga £180,000, atau USD $276,264, pada 2010.
rdf:langString
『星界の報告』（せいかいのほうこく ラテン語：Sidereus Nuncius）は、イタリアの科学者ガリレオ・ガリレイが1610年3月13日に出版した、最初の書籍。
rdf:langString
시데레우스 눈치우스(라틴어: Sidereus Nuncius)는 갈릴레오 갈릴레이가 1610년 3월에 신라틴어로 저술한 소책자이다. 망원경을 이용한 관측을 기반으로 한 세계 최초의 과학책이며, 달의 산맥, 은하수의 별무리, 목성의 네 위성 등 갈릴레오의 관측천문학적 업적들이 모두 이 책 속에 들어 있다.라틴어 nuncius는 ‘messenger’이나 ‘message’를 나타내는 말로 주로 사용되었다. 그래서 《시데레우스 눈치우스》는 ‘항성의 메신저’(Sidereal Messenger)로 주로 번역되었다. 하지만 갈릴레오가 쓴 이 책의 초판들은 자신이 새로운 것을 발견한 것이 아니라 최근의 천문학을 발전시킨 것에 불과하다고 했다. 그래서 ‘항성의 메시지’(Sidereal Message/Starry Message)라고 번역하는 것이 옳다. 이 책의 복제본은 2010년 12월에 경매로 $662,500에 판매된 적이 있다.
rdf:langString
Il Sidereus Nuncius (che si potrebbe tradurre in italiano Annuncio sugli Astri oppure Il Messaggero celeste/stellare) è un trattato di astronomia scritto da Galileo Galilei e pubblicato il 13 marzo 1610.
rdf:langString
Sidereus Nuncius (conhecido como Mensageiro sideral, e também sob a acepção de Mensagem sideral) é um folheto de 24 páginas escrito em neolatim por Galileo Galilei e publicado em Veneza em Março de 1610. Foi o primeiro tratado científico baseado em observações astronómicas realizadas com um telescópio. Contem os resultados das observações iniciais da Lua, das estrelas e das luas de Júpiter. A sua publicação é considerada a origem da moderna astronomia e provocou o colapso da teoria geocêntrica.
rdf:langString
《星際信使》(Sidereus Nuncius)本書是伽利略·伽利萊於1610年3月13日出版關於自己早期的天文發現。內容主要是基於伽利略在1609年通過使用望遠鏡觀測月球，木星的衛星及銀河等觀測結果後發表的一本科學著作。
rdf:langString
رسالة فلكية أو رسالة سماوية Sidereus Nuncius (أو Sidereal Messenger، وكذلك Starry Messenger أو Sidereal Message) هي أطروحة فلكية قصيرة (أو كتيب) نُشرت باللغة اللاتينية الجديدة بواسطة غاليليو في 13 مارس 1610. كان ذلك أول عمل علمي منشور بناءً على الملاحظات التي جرى إجراؤها من خلال التلسكوب، ويحتوي على نتائج ملاحظات جاليليو المبكرة لجبال القمر، ومئات النجوم التي لم يكن بالإمكان رؤيتها في مجرة درب التبانة أو في بعض الأبراج. بالعين المجردة، والنجوم الميديتشية (أقمار غاليليو لاحقًا) التي بدت وكأنها تدور حول كوكب المشتري.
rdf:langString
Sidereus Nuncius (conegut com a Noticiari sideral, Missatger sideral, i també sota l'accepció de Missatge sideral) és un tractat curt escrit en llatí per Galileu i publicat a Venècia el març de 1610. Va ser el primer tractat científic basat en observacions astronòmiques realitzades amb un telescopi. Conté els resultats de les observacions inicials de la Lluna, els estels i les llunes de Júpiter. La seva publicació es considera l'origen de la moderna astronomia i va provocar el col·lapse de la teoria geocèntrica.
rdf:langString
Το Sidereus Nuncius (λατινική φράση που σημαίνει «Αστρικός αγγελιοφόρος» ή «Αστρικό μήνυμα») είναι σύντομη αστρονομίας του Γαλιλαίου, γραμμένη στη , που εκδόθηκε στις 13 Μαρτίου 1610. Αυτή ήταν η πρώτη στην ιστορία έκδοση επιστημονικού έργου βασισμένου σε παρατηρήσεις που έγιναν με τηλεσκόπιο. Περιέχει τα αποτελέσματα των πρώτων παρατηρήσεων της Σελήνης, με την ανακάλυψη των βουνών της, των χιλιάδων αστέρων που είναι αόρατοι με γυμνό μάτι και των μεγάλων δορυφόρων του πλανήτη Δία (των «άστρων των Μεδίκων», όπως τους ονόμασε ο Γαλιλαίος).
rdf:langString
Sidereus nuncius, (conocido como Mensajero sideral, y también bajo la acepción de Mensaje sideral) es un tratado astronómico corto escrito en latín por Galileo Galilei. Fue el primer trabajo científico basado en observaciones hechas con un telescopio. Contiene los resultados de las observaciones iniciales de la Luna, las estrellas y las lunas de Júpiter. Su publicación se considera el origen de la moderna astronomía y provocó el colapso de la teoría geocéntrica.
rdf:langString
Le Messager des étoiles Sidereus nuncius (traduit en français sous le titre Le Messager des étoiles) est un court traité d'astronomie, écrit en latin par Galilée début 1610, et publié le 13 mars. C'est le premier ouvrage scientifique reposant sur des observations effectuées grâce à une lunette astronomique. Il contient les résultats des premières observations de Galilée sur la Lune, les étoiles et les satellites de Jupiter.
rdf:langString
Sidereus Nuncius (usually Sidereal Messenger, also Starry Messenger or Sidereal Message) is a short astronomical treatise (or pamphlet) published in New Latin by Galileo Galilei on March 13, 1610. It was the first published scientific work based on observations made through a telescope, and it contains the results of Galileo's early observations of the imperfect and mountainous Moon, the hundreds of stars that were unable to be seen in either the Milky Way or certain constellations with the naked eye, and the Medicean Stars (later Galilean moons) that appeared to be circling Jupiter.
rdf:langString
Sidereus nuncius ook sterrenbode of De Sterrenboodschapper is de titel van een baanbrekend boek (in het Latijn) van Galileo Galilei dat in maart 1610 in Venetië verscheen. Het boek bevat een verslag van de ontdekkingen die Galilei in de wintermaanden van 1609/1610 deed, toen hij voor het eerst zijn kijker op de hemel richtte. Het was de eerste keer dat iemand observaties van de hemel beschreef die gedaan waren met een telescoop. De publicatie betekende ook dat Galilei nu openlijk in het kamp van de aanhangers van Nicolaas Copernicus terechtkwam. Hij verkondigde dat nu iedereen moest zien dat de Aarde niet het middelpunt van het heelal was. Het boek markeert voor velen het begin van de moderne sterrenkunde. Veel oude voorstellingen van de kosmos moesten nu definitief als verouderd worden af
rdf:langString
Sidereus Nuncius (з лат. Зоряне повідомлення) — короткий астрономічний трактат латиною, опублікований Галілео Галілеєм 13 березня 1610 року. Це була перша наукова робота, заснована на спостереженнях, зроблених за допомогою телескопа . Містить результати початкових спостережень Місяця, зірок і супутників Юпітера. Його публікація вважається витоком сучасної астрономії і викликала крах геоцентричної теорії.
rdf:langString
rdf:langString
رسالة فلكية (كتاب)
rdf:langString
Sidereus Nuncius
rdf:langString
Sidereus Nuncius
rdf:langString
Sidereus Nuncius
rdf:langString
Sidereus nuncius
rdf:langString
Sidereus nuncius
rdf:langString
Sidereus Nuncius
rdf:langString
Sidereus nuncius
rdf:langString
Sidereus Nuncius
rdf:langString
시데레우스 눈치우스
rdf:langString
Sidereus nuncius
rdf:langString
星界の報告
rdf:langString
Sidereus Nuncius
rdf:langString
Sidereus Nuncius
rdf:langString
星際信使
rdf:langString
Sidereus Nuncius
rdf:langString
Sidereus Nuncius
rdf:langString
Sidereus Nuncius
xsd:string
Thomas Baglioni
xsd:integer
183601
xsd:integer
1091337559
rdf:langString
Title page of the first edition.
rdf:langString
Republic of Venice
xsd:date
1610-03-13
rdf:langString
Thomas Baglioni
rdf:langString
Sidereus Nuncius (conegut com a Noticiari sideral, Missatger sideral, i també sota l'accepció de Missatge sideral) és un tractat curt escrit en llatí per Galileu i publicat a Venècia el març de 1610. Va ser el primer tractat científic basat en observacions astronòmiques realitzades amb un telescopi. Conté els resultats de les observacions inicials de la Lluna, els estels i les llunes de Júpiter. La seva publicació es considera l'origen de la moderna astronomia i va provocar el col·lapse de la teoria geocèntrica. En les seves observacions de la Lluna, Galileu va observar que la línia que separa el dia de la nit (terminador) posseïa irregularitats a les àrees brillants sent molt més suau a les zones fosques. D'aquestes observacions va deduir que les regions fosques són planes i de poca altitud, mentre que les regions brillants estarien cobertes per irregularitats orogràfiques. A partir de la distància de les muntanyes il·luminades prop del terminador, va estimar que la seva altura era propera als 6 km contradient la cosmologia aristotèlica establerta que afirmava que els cels són perfectes i els cossos celestes esferes perfectes. Observant els estels Galileu va descobrir més de deu vegades més estrelles amb el seu telescopi que amb l'ull nu publicant cartes celestes del cinturó d'Orió i de les Plèiades. Quan va observar les «estrelles nebuloses» descrites en l'Almagest de Ptolemeu va descobrir que en comptes de ser regions nebulars estaven formades de multitud d'estels indistingibles a l'ull humà. D'aquest fet va deduir que les nebuloses i la pròpia Via Làctia eren formades per conjunts d'estels massa petites i properes per ser identificades individualment per l'ull nu. És tanmateix en l'última part del Sidereus Nuncius en la qual Galileu mostra els seus descobriments més importants. Galileo informa de les seves observacions de quatre estels properes a Júpiter i del seu moviment al voltant del planeta. En el Sidereus presenta observacions de les seves posicions relatives entre gener i març de 1610. Del fet que aquests astres canviaven la seva posició relativa nit rere nit conservant sempre l'orientació en una mateixa línia recta va deduir que es tractava de llunes de Júpiter. En l'època de la publicació d'aquesta obra Galileu era professor de matemàtiques a la Universitat de Pàdua. Amb l'objectiu de guanyar el mecenatge de Cosme II de Mèdici, quart Gran Duc de Toscana, va dedicar el Sidereus Nuncius a aquest noble italià anomenant els quatre satèl·lits de Júpiter com Medicea Sidera («estrelles de Mèdici»). Avui en dia aquests cossos es denominen satèl·lits galileans, sent els seus noms individuals: Ió, Europa, Cal·listo i Ganimedes.
rdf:langString
رسالة فلكية أو رسالة سماوية Sidereus Nuncius (أو Sidereal Messenger، وكذلك Starry Messenger أو Sidereal Message) هي أطروحة فلكية قصيرة (أو كتيب) نُشرت باللغة اللاتينية الجديدة بواسطة غاليليو في 13 مارس 1610. كان ذلك أول عمل علمي منشور بناءً على الملاحظات التي جرى إجراؤها من خلال التلسكوب، ويحتوي على نتائج ملاحظات جاليليو المبكرة لجبال القمر، ومئات النجوم التي لم يكن بالإمكان رؤيتها في مجرة درب التبانة أو في بعض الأبراج. بالعين المجردة، والنجوم الميديتشية (أقمار غاليليو لاحقًا) التي بدت وكأنها تدور حول كوكب المشتري. استُخدمت الكلمة اللاتينية nuncius عادةً خلال هذه الفترة الزمنية للإشارة إلى messenger؛ ومع ذلك جرى استخدامها أيضًا (على الرغم من أنه أقل تكرارًا) ك message. على الرغم من أن العنوان Sidereus Nuncius يُترجم عادةً إلى اللغة الإنجليزية على أنه Sidereal Messenger، فإن العديد من مسودات غاليليو المبكرة للكتاب والكتابات ذات الصلة اللاحقة تشير إلى أن الغرض من الكتاب هو «مجرد نقل الأخبار حول التطورات الأخيرة في علم الفلك، وليس تقديم نفسه كسفير من السماء». لذلك، فإن الترجمة الإنجليزية الصحيحة للعنوان هي رسالة فلكية (أو غالبًا، Starry Message). تُعد النسخة من الطبعة الأصلية «كتابًا نادرًا ثمينًا»، وبيعت في ديسمبر 2010 في مزاد بمبلغ 662,500 دولار أمريكي، بما في ذلك قسط التأمين. كان هناك نسخة بملايين الدولارات تم إحضارها إلى تاجر كتب نادر في عام 2005 وفيها صفحة العنوان مُوقعة من جاليليو نفسه وبها الألوان المائية، والتي نُسبت أيضًا إلى جاليليو، بدلاً من النقوش، جرى الإعلان عنها في البداية من قبل خبراء الكتب النادرة ولكن ظهر لاحقًا من قِبل المؤرخ نيك وايلدنج أنها مزورة وتأكد ذلك في مزيد من الدراسة من قِبل خبراء الكتب النادرة. تلك النسخة كان قد أنشأها خبير الآثار الإيطالي ولص المكتبة مارينو ماسيمو دي كارو، المدير السابق لمكتبة جيرولاميني، نابولي، إيطاليا، وباعها إلى تاجر كتب نادرة أمريكي.
rdf:langString
Το Sidereus Nuncius (λατινική φράση που σημαίνει «Αστρικός αγγελιοφόρος» ή «Αστρικό μήνυμα») είναι σύντομη αστρονομίας του Γαλιλαίου, γραμμένη στη , που εκδόθηκε στις 13 Μαρτίου 1610. Αυτή ήταν η πρώτη στην ιστορία έκδοση επιστημονικού έργου βασισμένου σε παρατηρήσεις που έγιναν με τηλεσκόπιο. Περιέχει τα αποτελέσματα των πρώτων παρατηρήσεων της Σελήνης, με την ανακάλυψη των βουνών της, των χιλιάδων αστέρων που είναι αόρατοι με γυμνό μάτι και των μεγάλων δορυφόρων του πλανήτη Δία (των «άστρων των Μεδίκων», όπως τους ονόμασε ο Γαλιλαίος). Κάθε αντίγραφο της αρχικής εκδόσεως αποτελεί πολύτιμο σπάνιο βιβλίο, η τιμή του οποίου (με βάση πώληση σε δημοπρασία τον Δεκέμβριο του 2010) ανέρχεται περίπου σε 630.000 ευρώ.
rdf:langString
Sidereus Nuncius ist der Titel einer Schrift, die Galileo Galilei im März 1610 veröffentlichte und mit der er seinen Ruf als Astronom begründete. Der Sidereus Nuncius wurde in lateinischer Sprache von Thomas Baglioni in Venedig gedruckt. Die Auflage betrug 550 Exemplare. Darin veröffentlichte Galilei erste astronomische Beobachtungen mit einem Teleskop.
rdf:langString
Sidereus nuncius, (conocido como Mensajero sideral, y también bajo la acepción de Mensaje sideral) es un tratado astronómico corto escrito en latín por Galileo Galilei. Fue el primer trabajo científico basado en observaciones hechas con un telescopio. Contiene los resultados de las observaciones iniciales de la Luna, las estrellas y las lunas de Júpiter. Su publicación se considera el origen de la moderna astronomía y provocó el colapso de la teoría geocéntrica. En sus observaciones de la Luna Galileo observó que la línea que separa el día de la noche (terminador) poseía irregularidades en las áreas brillantes siendo mucho más suave en las zonas oscuras. De estas observaciones dedujo que las regiones oscuras son planas y de poca altitud, mientras que las regiones brillantes estarían cubiertas por irregularidades orográficas.A partir de la distancia de las montañas iluminadas cerca del terminador estimó que su altura era cercana a los 6 km contradiciendo la establecida cosmología aristotélica que afirmaba que los cielos son perfectos y los cuerpos celestes esferas perfectas. Observando las estrellas Galileo descubrió más de diez veces más estrellas con su telescopio que con el ojo desnudo publicando cartas celestes del cinturón de Orión y de las Pléyades. Cuando observó las estrellas nebulosas descritas en el Almagesto de Claudio Ptolomeo descubrió que en vez de ser regiones nebulares estaban formadas de multitud de estrellas indistinguibles al ojo humano. De este hecho dedujo que las nebulosas y la propia Vía Láctea estaban formadas por conjuntos de estrellas demasiado pequeñas y cercanas para ser identificadas individualmente por el ojo desnudo. Es sin embargo en la última parte del Sidereus nuncius en la que Galileo muestra sus descubrimientos más importantes. Galileo informa de sus observaciones de cuatro estrellas cercanas a Júpiter y de su movimiento alrededor del planeta. En el Sidereus presenta observaciones de sus posiciones relativas entre enero y marzo de 1610. Del hecho de que estos astros cambiaban su posición relativa noche tras noche conservando siempre la orientación en una misma línea recta dedujo que se trataba de lunas de Júpiter. En la época de la publicación de esta obra Galileo era profesor de matemáticas en la Universidad de Padua. Con el objetivo de ganar el mecenazgo de Cosme II de Médici, cuarto Gran Duque de la Toscana, dedicó el Sidereus Nuncius a este noble italiano nombrando los cuatro satélites de Júpiter como "Planetas Médiceos". Hoy en día estos cuerpos se denominan satélites galileanos siendo sus nombres individuales: Ío, Europa, Calisto y Ganímedes.
rdf:langString
Sidereus nuncius (Izarretako mezularia) 1610eko martxoan Galileo Galileik latinez idatzi eta Venezian argitaratutako labur bat da. Teleskopioz burututako astronomia ikusketei buruz idatzitako lehenbiziko zientzia tratatua izan zen. Ilargia, izarrak eta Jupiter planetaren ilargien lehenbiziko behaketei buruzko tratatua ere izan zen.
rdf:langString
Sidereus Nuncius adalah sebuah buku pendek (atau pamflet) mengenai astronomi yang diterbitkan dalam bahasa oleh Galileo Galilei pada Maret 1610. Buku ini diterjemahkan dalam bahasa Inggris dengan judul Sidereal Message (atau sering kali disebut Starry Message). Salinan edisi aslinya adalah buku langka yang bernilai dan berharga £180,000, atau USD $276,264, pada 2010.
rdf:langString
Sidereus Nuncius (usually Sidereal Messenger, also Starry Messenger or Sidereal Message) is a short astronomical treatise (or pamphlet) published in New Latin by Galileo Galilei on March 13, 1610. It was the first published scientific work based on observations made through a telescope, and it contains the results of Galileo's early observations of the imperfect and mountainous Moon, the hundreds of stars that were unable to be seen in either the Milky Way or certain constellations with the naked eye, and the Medicean Stars (later Galilean moons) that appeared to be circling Jupiter. The Latin word nuncius was typically used during this time period to denote messenger; however, it was also (though less frequently) rendered as message. Though the title Sidereus Nuncius is usually translated into English as Sidereal Messenger, many of Galileo's early drafts of the book and later related writings indicate that the intended purpose of the book was "simply to report the news about recent developments in astronomy, not to pass himself off solemnly as an ambassador from heaven." Therefore, the correct English translation of the title is Sidereal Message (or often, Starry Message). A copy of the original edition is a valuable rare book and as of December 2010 has sold at auction for US$662,500, including premium. What would have been a multi-million dollar copy brought to a rare book dealer in 2005 with the title page signed by Galileo himself and watercolors, also attributed to Galileo, instead of etchings, was at first declared to be genuine by rare book experts and later shown by historian Nick Wilding to be a forgery and confirmed as such on further study by rare book experts. It had been created by the Italian antiquarian and library thief Marino Massimo De Caro, former director of the Biblioteca Girolamini, Naples, Italy, and sold by him to an American rare book dealer.
rdf:langString
Le Messager des étoiles Sidereus nuncius (traduit en français sous le titre Le Messager des étoiles) est un court traité d'astronomie, écrit en latin par Galilée début 1610, et publié le 13 mars. C'est le premier ouvrage scientifique reposant sur des observations effectuées grâce à une lunette astronomique. Il contient les résultats des premières observations de Galilée sur la Lune, les étoiles et les satellites de Jupiter. L'ouvrage a été publié six semaines à peine après le début de sa rédaction puis présenté à la Foire du livre de Francfort et tiré à 550 exemplaires diffusés rapidement dans l'Europe savante.
rdf:langString
『星界の報告』（せいかいのほうこく ラテン語：Sidereus Nuncius）は、イタリアの科学者ガリレオ・ガリレイが1610年3月13日に出版した、最初の書籍。
rdf:langString
시데레우스 눈치우스(라틴어: Sidereus Nuncius)는 갈릴레오 갈릴레이가 1610년 3월에 신라틴어로 저술한 소책자이다. 망원경을 이용한 관측을 기반으로 한 세계 최초의 과학책이며, 달의 산맥, 은하수의 별무리, 목성의 네 위성 등 갈릴레오의 관측천문학적 업적들이 모두 이 책 속에 들어 있다.라틴어 nuncius는 ‘messenger’이나 ‘message’를 나타내는 말로 주로 사용되었다. 그래서 《시데레우스 눈치우스》는 ‘항성의 메신저’(Sidereal Messenger)로 주로 번역되었다. 하지만 갈릴레오가 쓴 이 책의 초판들은 자신이 새로운 것을 발견한 것이 아니라 최근의 천문학을 발전시킨 것에 불과하다고 했다. 그래서 ‘항성의 메시지’(Sidereal Message/Starry Message)라고 번역하는 것이 옳다. 이 책의 복제본은 2010년 12월에 경매로 $662,500에 판매된 적이 있다.
rdf:langString
Sidereus nuncius ook sterrenbode of De Sterrenboodschapper is de titel van een baanbrekend boek (in het Latijn) van Galileo Galilei dat in maart 1610 in Venetië verscheen. Het boek bevat een verslag van de ontdekkingen die Galilei in de wintermaanden van 1609/1610 deed, toen hij voor het eerst zijn kijker op de hemel richtte. Het was de eerste keer dat iemand observaties van de hemel beschreef die gedaan waren met een telescoop. De publicatie betekende ook dat Galilei nu openlijk in het kamp van de aanhangers van Nicolaas Copernicus terechtkwam. Hij verkondigde dat nu iedereen moest zien dat de Aarde niet het middelpunt van het heelal was. Het boek markeert voor velen het begin van de moderne sterrenkunde. Veel oude voorstellingen van de kosmos moesten nu definitief als verouderd worden afgedaan.
rdf:langString
Il Sidereus Nuncius (che si potrebbe tradurre in italiano Annuncio sugli Astri oppure Il Messaggero celeste/stellare) è un trattato di astronomia scritto da Galileo Galilei e pubblicato il 13 marzo 1610.
rdf:langString
Sidereus Nuncius (з лат. Зоряне повідомлення) — короткий астрономічний трактат латиною, опублікований Галілео Галілеєм 13 березня 1610 року. Це була перша наукова робота, заснована на спостереженнях, зроблених за допомогою телескопа . Містить результати початкових спостережень Місяця, зірок і супутників Юпітера. Його публікація вважається витоком сучасної астрономії і викликала крах геоцентричної теорії. У своїх спостереженнях за Місяцем Галілей помітив, що лінія, яка відокремлює день від ночі (термінатор), мала нерівності на світлих ділянках, а в темних областях була набагато гладкішою. З цих спостережень він зробив висновок, що темні області є плоскими і низинними, тоді як світлі ділянки покриті орографічними нерівностями. З відстані освітлених гір біля термінатора він оцінив їх висоту приблизно у 6 км, що суперечило усталеній арістотелівській космології, яка стверджувала, що небо ідеальне, а небесні тіла — досконалі сфери. Спостерігаючи за зорями, Галілей відкрив у свій телескоп більш ніж в десять разів більше зірок, ніж неозброєним оком, опублікувавши небесні карти пояса Оріона і Плеяд. Коли він спостерігав за туманними зірками, описаними в «Альмагесті» Клавдія Птолемея, він виявив, що вони складалися з безлічі зірок, нерозрізнених людському оку (пізніше стали відомі як розсіяні скупчення). З цього факту він зробив висновок, що туманності і сам Чумацький Шлях складаються з скупчень зірок, занадто малих і близьких один до одного, щоб їх можна було розпізнати неозброєним оком. Однак саме в останній частині «Sidereus Nuncius» Галілей показує свої найважливіші відкриття. Галілей повідомляє про свої спостереження за чотирма зірками поблизу Юпітера та їхній рух навколо планети. У трактаті він представляє спостереження їхнього взаємного розташування між січнем і березнем 1610 року. З того факту, що ці зірки змінювали своє взаємне положення ніч за ніччю, завжди зберігаючи орієнтацію на одній прямій, він зробив висновок, що вони супутники Юпітера. На момент публікації цієї роботи Галілей був професором математики Падуанського університету. Прагнучи отримати заступництво Великого герцога Тоскани Козімо II Медічі, він присвятив працю цьому італійському вельможі, назвавши чотири супутники Юпітера «планетами Медічі». Пізніше ці тіла назвали супутниками Галілея: Іо, Європа, Каллісто і Ганімед .
rdf:langString
Sidereus Nuncius (conhecido como Mensageiro sideral, e também sob a acepção de Mensagem sideral) é um folheto de 24 páginas escrito em neolatim por Galileo Galilei e publicado em Veneza em Março de 1610. Foi o primeiro tratado científico baseado em observações astronómicas realizadas com um telescópio. Contem os resultados das observações iniciais da Lua, das estrelas e das luas de Júpiter. A sua publicação é considerada a origem da moderna astronomia e provocou o colapso da teoria geocêntrica.
rdf:langString
《星際信使》(Sidereus Nuncius)本書是伽利略·伽利萊於1610年3月13日出版關於自己早期的天文發現。內容主要是基於伽利略在1609年通過使用望遠鏡觀測月球，木星的衛星及銀河等觀測結果後發表的一本科學著作。
xsd:nonNegativeInteger
21883
xsd:date
1610-03-13
