Servian constitution
http://dbpedia.org/resource/Servian_constitution an entity of type: Thing
Reforma Servia Tullia, jedná se o reformu, která měla proběhnout v Římě za vlády etruského krále Servia Tullia (asi – ). Podle římské tradice Servius Tullius reformoval rozdělení obyvatelstva a rozdělil jej do šesti tříd, podle peněžního censu. Podle toho, jaký měli majetek, takovou měli váhu hlasu na shromážděních. Každá třída měla povinnost postavit určitý počet vojenských setin tzv. centurií a podle počtu těchto centurií se hlasovalo ve shromáždění všech dospělých mužů (comitia centuriata). S touto reformou bývá spojováno i rozdělení obyvatel z rodových tribunií na tribunie územní.
rdf:langString
The Servian constitution was one of the earliest forms of military and political organization used during The Roman Republic. Most of the reforms extended voting rights to certain groups, in particular to Rome's citizen-commoners (collectively, the plebeians) who were minor landholders or otherwise landless citizens hitherto disqualified from voting by ancestry, status or ethnicity, as distinguished from the hereditary patricians. The reforms thus redefined the fiscal and military obligations of all Roman citizens. The constitution introduced two elements into the Roman system of government: a census of every male citizen, in order to establish his wealth, tax liabilities, military obligation, and the weight of his vote; and the comitia centuriata, an assembly with electoral, legislative a
rdf:langString
Реформи Сервія Тулія, або Сервієва конституція — це військово-політична організація законів Стародавнього Риму, що приписується римською традицією напівлегендарному шостому царю Риму Сервію Туллію (578—534 до Р. Х.).
rdf:langString
rdf:langString
Reforma Servia Tullia
rdf:langString
Servian constitution
rdf:langString
Сервієва конституція
xsd:integer
40070739
xsd:integer
1095001597
rdf:langString
Reforma Servia Tullia, jedná se o reformu, která měla proběhnout v Římě za vlády etruského krále Servia Tullia (asi – ). Podle římské tradice Servius Tullius reformoval rozdělení obyvatelstva a rozdělil jej do šesti tříd, podle peněžního censu. Podle toho, jaký měli majetek, takovou měli váhu hlasu na shromážděních. Každá třída měla povinnost postavit určitý počet vojenských setin tzv. centurií a podle počtu těchto centurií se hlasovalo ve shromáždění všech dospělých mužů (comitia centuriata). Nejvyšší třída (majetek přes 100 tisíc ) financovala většinu centurií a měla tedy při hlasování zajištěnu většinu. Mimo tyto třídy zůstali lidé, kteří měli majetek v hodnotě nižší než 11 tisíc (či 11 500) assů. To byl pravděpodobně velmi malý majetek. Tito lidé byli nazýváni proletarii, pravděpodobně protože vlastnili pouze svoje děti (proles = potomstvo). Tato reforma se odehrála pravděpodobně později, protože první mince se na území Říma objevují až ve 4. století př. n. l.. Přesto se předpokládá, že reforma tohoto typu skutečně proběhla, ale byla založena na pozemkovém vlastnictví a nikoliv na vlastnictví finančním. S touto reformou bývá spojováno i rozdělení obyvatel z rodových tribunií na tribunie územní.
rdf:langString
The Servian constitution was one of the earliest forms of military and political organization used during The Roman Republic. Most of the reforms extended voting rights to certain groups, in particular to Rome's citizen-commoners (collectively, the plebeians) who were minor landholders or otherwise landless citizens hitherto disqualified from voting by ancestry, status or ethnicity, as distinguished from the hereditary patricians. The reforms thus redefined the fiscal and military obligations of all Roman citizens. The constitution introduced two elements into the Roman system of government: a census of every male citizen, in order to establish his wealth, tax liabilities, military obligation, and the weight of his vote; and the comitia centuriata, an assembly with electoral, legislative and judicial powers. Both institutions were foundational for Roman republicanism. The Servian constitution is traditionally attributed to the sixth king of Rome, Servius Tullius (578–534 BC), though scholars now believe that the wholesale attribution of these measures to Servius "cannot be taken at face value". The constitution likely represents a long-drawn, complex and piecemeal process extending from Servius' predecessors, former kings Ancus Marcius and Tarquinius Priscus, to his successor Tarquinius Superbus, into the Middle and Late Republic. Rome's military and territorial expansion and the consequent changes in its population made franchise regulation and reform an ongoing necessity. By entrusting the military defense of the state to all citizens, the Servian reform created interdependency among the social classes. In its organization of voting tribes, it inextricably allied political and military life and opened up a "political space" for republican participation. To the Augustan historian Livy, the military service rendered by plebeians was thus a form of public service on a par with patrician duty in the Senate. Even so, census rank depended on property value, and under the Servian constitution no citizen assessed at a worth of less than 11,000 asses (or 12,500, depending on the source) was admitted to the regular army.
rdf:langString
Реформи Сервія Тулія, або Сервієва конституція — це військово-політична організація законів Стародавнього Риму, що приписується римською традицією напівлегендарному шостому царю Риму Сервію Туллію (578—534 до Р. Х.). Більшість з цих реформ поширювали виборчі права на певні групи, зокрема на громадян Риму, які були неповнолітніми землевласниками або безземельними громадянами, які досі були позбавлені права голосу за походженням, статусом чи етнічною належністю — разом, плебс, на відміну від спадкових патриціїв. Таким чином, ці реформи перевизначили фіскальні та військові зобов'язання всіх римських громадян. Так звана Сервієва конституція, ймовірно, являє собою тривалий, складний і подрібнений процес, що поширюється від попередників Сервія, Анка Марція та Тарквінія Пріска, до його наступника Тарквінія Суперба, а також до Середньої та Пізньої Республіки. Військова та територіальна експансія Риму та зміни в його населенні зробили постійну необхідність регулювання та реформування привілеїв. Повне приписування цих заходів Сервію «не можна сприймати номінально». Сервієва конституція ввела два елементи в римську систему правління: перепис кожного громадянина чоловічої статі, щоб визначити його багатство, податкові зобов'язання, військові зобов'язання та вагу його голосу; і comitia centuriata — збори з виборчими, законодавчими та судовими повноваженнями. Обидва інститути є основою для римського республіканізму. Покладаючи військову оборону держави на всіх громадян, ця реформа створила взаємозалежність між соціальними класами; у своїй організації виборчих племен вона нерозривно пов'язувала політичне й військове життя й відкривала «політичний простір» для участі республіканців. Таким чином, для історика доби Октавіана Августа, Лівія, військова служба, яку несли плебеї, була формою державної служби нарівні з обов'язком патриція в Сенаті. Незважаючи на це, переписний ранг залежав від вартості майна, і згідно з конституцією Сервія жоден громадянин, який оцінювався у стані менше 11 000 асів (або 12 500, залежно від джерела), не був прийнятий до регулярної армії.
xsd:nonNegativeInteger
14807