Sea breeze
http://dbpedia.org/resource/Sea_breeze an entity of type: Thing
Bríza (též katabatický vítr) je pravidelný vítr vznikající díky rozdílu teploty vzduchu ve dne a v noci.
rdf:langString
Θαλάσσια αύρα είναι ο άνεμος που πνέει από ένα μεγάλο σώμα νερού προς τη ξηρά, ως αποτέλεσμα των διαφορών της ατμοσφαιρικής πίεσης που δημιουργείται εξαιτίας της διαφοράς θερμοχωρητικότητας μεταξύ νερού και στεριάς. Η θαλάσσια αύρα και η απόγειος αύρα είναι σημαντικοί παράγοντες στους κύριους ανέμους των παραλιακών περιοχών. Ο όρος άνεμος εκτός της ακτής μπορεί να αναφέρεται σε άνεμο πάνω από το ανοικτό νερό.
rdf:langString
Brisa haize ez oso gogorra da, txandakakoa eta askotan jatorri termikoa duena. Eguzkiak orografiaren arabera airea modu ezberdinez berotzen duenez, presioaren desoreka sortzen du eta aireak oreka mantentzeko mugitzen da. Bi motakoa izan daiteke:
* itsas-brisa. Haize anabatikoa, egunez itsasotik mendietarantz jotzen duena.
* mendi-brisa. Haize katabatikoa, gauez eta goizeko lehen orduetan maldan behera ibarretarantz jotzen duena.
rdf:langString
Angin laut adalah angin yang bergerak dari lautan ke daratan yang disebabkan oleh perbedaan suhu di permukaan laut yang lebih dingin dari suhu di daratan.
rdf:langString
Le régime de brise est un type de cellule convective qui s'établit entre deux régions dont la température est différente. L'air dans la région chaude s'élève et crée un appel d'air au sol depuis la région plus froide, créant une boucle rétroactive en altitude. Les brises peuvent se former le long des plans d'eau, dans les vallées ou dans les zones urbaines.
rdf:langString
In meteorologia la brezza è un vento debole locale, solitamente compreso fra i gradi 2 e 3 della Scala di Beaufort, quindi con velocità comprese tra i 7 e i 20 km/h. Si verifica in presenza di un campo di alta pressione, con assenza di masse d'aria in transito nell'atmosfera, ed è classificato come vento periodico all'interno del ciclo diurno che la caratterizza, influenzato da mutamenti di pressione atmosferica innescati da differenze di temperatura.
rdf:langString
( 해풍은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 해풍 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 해륙풍(海陸風, sea and land breeze)은 해안 지방이나 큰 호수와 만나고 있는 지방에서 부는 바람이다. 낮에는 바다나 호수에서 육지로 해풍이 불고, 밤에는 육지에서 바다나 호수 쪽으로 육풍이 분다. 의 차이를 보면 낮에 바다와 육지의 기온 차가 크기 때문에 일반적으로 해풍이 육풍보다 풍속이 세다. 해풍은 '해양풍'이라고 하기도 하며, 육풍은 '대륙풍'이라고 하기도 한다.
rdf:langString
海陸風（かいりくふう）とは海岸地帯に見られる風であり、昼は海から陸へ、夜は陸から海へと風向が変化する風である。英語ではSea breeze（潮風、海風）と呼ばれる現象となり、陸地から海へ向かう風は「Land breeze」と呼ばれる一連の動きを指す。
rdf:langString
Chama-se brisa uma circulação de ar (vento) de fraca a moderada intensidade próxima à superfície. Tal circulação afeta uma camada rasa da atmosfera (até por volta de 200 metros de altitude) e os ventos locais associados são extremamente influenciados (na direção) por obstáculos naturais e (na intensidade) pela rugosidade da superfície. Além do mais, suas direções e intensidade, bem como o surgimento e a dissipação, dependem também da atuação ou não de efeitos globais (de maior escala), tais como sistemas frontais e até mesmo outros fenômenos de mesoescala. Quando os ventos globais são fracos, os ventos locais podem dominar. É o caso das brisas marítima/terrestre.
rdf:langString
海陆风是一种在海岸附近因海陆热力性质差异而产生的中尺度热力环流，属于小范围天气系统，对滨海地区的气候产生较大影响，是大气次级环流的一种。一般地，在白晝风从海上吹向陆地，称为海风；在夜晚风从陆地吹向海洋，称为陆风。海风与陆风合称为「海陆风」。
rdf:langString
نسيم البحر ونسيم البر، هما ظاهرتان طبيعيتان تحدثان وتظهران بشكل واضح في المناطق القريبة من الشواطئ وفي البحر. السبب في حدوث ظاهرة نسيم البحر هي أن أشعة الشمس عندما تسقط على الأرض (اليابسة) فانها ترفع من درجة حرارتها وكذلك المياه ترتفع درجة حرارتها، ولكن من المعلوم أن سرعة التسخين تختلف بين اليابسة وبين الماء، فالماء يسخن ببطء وكذلك يبرد في الليل ببطء. اما اليابسة فانها تسخن نهارا أسرع من الماء لأن حرارتها النوعية أقل من الماء من كل ما سبق فإن اليابسة نهارا تسخن أسرع وهذا يؤدي إلى تسخين الهواء الملامس للارض فيقل ضغطه وبسبب التسخين يتمد الهواء وتقل كذلك كثافته لذلك فانه يرتفع إلى أعلى، وعندها يتحرك الهواء البارد الموجود فوق البحر باتجاه اليابسة ليحل محله ويكون هذا الهواء بارد ويسمى نسيم البحر وهو هواء منعش، أما في الليل فيحدث العكس. تنحجب أشعة الشمس فتبرد اليابسة أسرع من ماء البحر وبذلك فإن
rdf:langString
L'embat o marinada és el vent que bufa de la mar cap a terra i sol durar des que acaba el terral (cap a mitjan matí) fins que es fa fosc. El règim d'embat s'estableix diàriament a conseqüència de la variació de la temperatura. El vent bufa de mar a terra durant les hores de màxima insolació i la seva direcció s'inverteix, amb menor intensitat, durant la nit. A l'època càlida de l'any, es desenvolupa un règim d'embats d'origen marítim convergents al centre del territori, la qual cosa afavoreix una moderació de les temperatures i determina la formació de nuvolositat i, ocasionalment, precipitacions.
rdf:langString
Land-See-Windsystem ist ein meteorologischer Begriff. Es bezeichnet sowohl ein gekoppeltes System im Mikroklima aus Land- und Wasseroberflächen, über denen es zur Ausbildung von See- und Landwinden kommt, als auch das durch diese Winde erzeugte Zirkulationssystem selbst. Die Ursache des jeweiligen Windes ist thermischer Natur und beruht auf der zwei- bis dreimal so schnellen Erwärmung bzw. Abkühlung der Luft über einer Landoberfläche im Vergleich zur Luft über einer Wasseroberfläche. Die erste theoretische Erklärung des Phänomens stammt von James Pollard Espy (1785–1860).
rdf:langString
La brisa es un tipo de viento local motivado por los movimientos de masas de aire debido al heterogéneo calentamiento del relieve por el Sol. Esto da lugar a que se produzcan movimientos verticales de las masas de aire que provocan vacíos y desequilibrios de presión. Con el fin de restablecer estas inestabilidades, nuevas masas de aire se desplazan para llenar estos vacíos de baja presión. Se distinguen los siguientes tipos de brisas:
rdf:langString
A sea breeze or onshore breeze is any wind that blows from a large body of water toward or onto a landmass; it develops due to differences in air pressure created by the differing heat capacities of water and dry land. As such, sea breezes are more localised than prevailing winds. Because land heats up much faster than water under solar radiation, a sea breeze is a common occurrence along coasts after sunrise. By contrast, a or offshore breeze is the reverse effect: dry land also cools more quickly than water and, after sunset, a sea breeze dissipates and the wind instead flows from the land towards the sea. Sea breezes and land breezes are both important factors in coastal regions' prevailing winds. The term offshore wind may refer to any wind over open water.
rdf:langString
Zeewind is een wind die op een zonnige warme dag met in het algemeen weinig wind, vlak in de kuststreken vanuit zee plotseling kan opsteken. Door de zeewind ontstaat een enorme afkoeling die afhankelijk van de windsnelheid 20 tot 40 km landinwaarts invloed kan hebben. Het verschijnsel doet zich voor wanneer de temperatuur landinwaarts overdag sterk oploopt. Het zeewater wordt daarentegen niet zo snel warm, waardoor een groot temperatuurverschil tussen land en zee ontstaat. Op gematigde en hogere breedten komt het voor tijdens mooi weer in de warmere jaargetijden, maar in equatoriale streken komt het veel frequenter voor, afhankelijk van de dagelijkse gang. In de poolstreken komt het slechts voor tijdens zeer heldere dagen.
rdf:langString
Bryza (fr. brise) – wiatr wiejący na granicy dwóch obszarów. Zmiany kierunku, występujące zwykle w rytmie dobowym, wywołane są różnicami w tempie nagrzewania się tych obszarów. Na przykład na wybrzeżu morskim w dzień ląd nagrzewa się szybciej niż woda, dlatego cieplejsze powietrze nad lądem unosi się (powodując spadek ciśnienia na powierzchni lądu), a na jego miejsce nadchodzi chłodniejsze i wilgotniejsze powietrze znad morza. Zatem bryza dzienna (morska) wieje znad morza na ląd. W nocy woda oddaje ciepło wolniej niż ląd, dlatego ciśnienie nad wodą jest niższe niż na powierzchni lądu, co powoduje zmianę kierunku wiatru. Bryza nocna (lądowa) przynosi na wodę suche powietrze znad lądu. Bryza ma typowy zasięg do 20–30 km od linii brzegowej w stronę wody. W stronę lądu zasięg jest mniejszy i u
rdf:langString
Sjöbris och landbris är dygnsvindar som uppstår under sommarhalvåret på grund av att luften över land värms och avkyls lättare. En äldre benämning är solgångsvind. Monsunvindarna uppstår genom samma fenomen, men blåser årstidsvis. Landbrisen kan också kallas kvällsbris eller – vid sydkust – nattnordan.
rdf:langString
Бриз (фр. brise — «легкий ветер») — местный ветер с суточной периодичностью. Бриз дует на побережье морей и больших озёр. Направление бриза меняется дважды в сутки: дневной (или морской) бриз дует с моря на разогретое дневными лучами Солнца побережье. Ночной (или береговой) бриз имеет обратное направление. Область действия бриза на суше и в море крайне редко больше 40 км. Здесь роль "воды" играет остывающий лес, а "суши" - поле. Так как лес более влажный и медленно прогревается и остывает. У песчаных, скалистых, безлесных берегов бриз сильнее, чем у болотистых и лесистых.
rdf:langString
Бриз (фр. brise) — вітри невеликої сили на берегах морів, великих озер і річок.Причиною виникнення бризів є те, що вода має більшу теплоємність, тому вона тривало нагрівається і довго остигає. Вдень повітря над сушею швидко прогрівається і піднімається вгору, а йому на зміну приходить більш холодне повітря з моря, починає дути морський бриз, який знижує температуру повітря на узбережжі, а також зволожує повітря. Після заходу сонця суша починає остигати швидше, ніж вода. У цей час і починає формуватися береговий бриз, він слабкий і без вертикального руху. Рано вранці та ввечері температури поверхні моря і землі вирівнюються, при цьому рух повітря відсутній, вітер вщухає, море стає спокійним. Настає нетривале затишшя при зміні напрямку бризових вітрів.
rdf:langString
rdf:langString
نسيم البحر
rdf:langString
Embat
rdf:langString
Bríza
rdf:langString
Land-See-Windsystem
rdf:langString
Θαλάσσια αύρα
rdf:langString
Brizo (vetero)
rdf:langString
Brisa
rdf:langString
Brisa
rdf:langString
Angin laut
rdf:langString
Régime de brise
rdf:langString
Brezza
rdf:langString
海陸風
rdf:langString
해륙풍
rdf:langString
Zeewind
rdf:langString
Sea breeze
rdf:langString
Bryza
rdf:langString
Brisa
rdf:langString
Бриз
rdf:langString
Sjöbris
rdf:langString
Бриз
rdf:langString
海陆风
xsd:integer
450749
xsd:integer
1120027656
rdf:langString
L'embat o marinada és el vent que bufa de la mar cap a terra i sol durar des que acaba el terral (cap a mitjan matí) fins que es fa fosc. El règim d'embat s'estableix diàriament a conseqüència de la variació de la temperatura. El vent bufa de mar a terra durant les hores de màxima insolació i la seva direcció s'inverteix, amb menor intensitat, durant la nit. A l'època càlida de l'any, es desenvolupa un règim d'embats d'origen marítim convergents al centre del territori, la qual cosa afavoreix una moderació de les temperatures i determina la formació de nuvolositat i, ocasionalment, precipitacions.
* Les brises marines es localitzen a les costes i es produeixen per l'efecte de les diferències d'escalfament i refredament que experimenta la terra i les masses d'aigua. Durant el dia la major temperatura de la terra dona lloc a ascendències de l'aire escalfat que són ràpidament compensades per l'arribada d'aire fred procedent del mar o de grans llacs. Al vespre hi ha un període de calma quan les temperatures s'igualen. Durant la nit el mecanisme es reverteix en estar l'aigua més calenta, encara que la velocitat del vent sol ser menor degut al fet que les diferències no són tan acusades. Els monsons del sud-oest d'Àsia no són més que una brisa marina i terrestre a gran escala, segons l'estació de l'any. Les brises marines desviades per l'efecte de Coriolis tendeixen a adquirir una direcció pràcticament paral·lela a la costa amb vents suaus i continus d'entre 2 i 7 m/s.
* Brises de vall i de muntanya. Similars a les anteriors es produïxen per la diferència d'insolació i les diferències d'escalfament de l'aire en les zones de cims. Això dona lloc que durant el dia es produeixi una forta ascendència sobre els vessants exposats al sol, així com subsidències a la part central de la vall. A última hora del dia ocorre el contrari, és a dir, des de les vessants, que ja no són escalfades pel sol, l'aire descendeix per refredament cap al fons de la vall aixecant l'aire encara càlid que es manté en aquests llocs més baixos.
rdf:langString
Bríza (též katabatický vítr) je pravidelný vítr vznikající díky rozdílu teploty vzduchu ve dne a v noci.
rdf:langString
نسيم البحر ونسيم البر، هما ظاهرتان طبيعيتان تحدثان وتظهران بشكل واضح في المناطق القريبة من الشواطئ وفي البحر. السبب في حدوث ظاهرة نسيم البحر هي أن أشعة الشمس عندما تسقط على الأرض (اليابسة) فانها ترفع من درجة حرارتها وكذلك المياه ترتفع درجة حرارتها، ولكن من المعلوم أن سرعة التسخين تختلف بين اليابسة وبين الماء، فالماء يسخن ببطء وكذلك يبرد في الليل ببطء. اما اليابسة فانها تسخن نهارا أسرع من الماء لأن حرارتها النوعية أقل من الماء من كل ما سبق فإن اليابسة نهارا تسخن أسرع وهذا يؤدي إلى تسخين الهواء الملامس للارض فيقل ضغطه وبسبب التسخين يتمد الهواء وتقل كذلك كثافته لذلك فانه يرتفع إلى أعلى، وعندها يتحرك الهواء البارد الموجود فوق البحر باتجاه اليابسة ليحل محله ويكون هذا الهواء بارد ويسمى نسيم البحر وهو هواء منعش، أما في الليل فيحدث العكس. تنحجب أشعة الشمس فتبرد اليابسة أسرع من ماء البحر وبذلك فإن الهواء الموجود فوق البحر يرتفع للأعلى لانه هواء ساخن وقليل الكثافة فيتحرك هواء من فوق اليابسة ويتحرك باتجاه البحر وهذا يسمى نسيم البر.
rdf:langString
Land-See-Windsystem ist ein meteorologischer Begriff. Es bezeichnet sowohl ein gekoppeltes System im Mikroklima aus Land- und Wasseroberflächen, über denen es zur Ausbildung von See- und Landwinden kommt, als auch das durch diese Winde erzeugte Zirkulationssystem selbst. Die Ursache des jeweiligen Windes ist thermischer Natur und beruht auf der zwei- bis dreimal so schnellen Erwärmung bzw. Abkühlung der Luft über einer Landoberfläche im Vergleich zur Luft über einer Wasseroberfläche. Die erste theoretische Erklärung des Phänomens stammt von James Pollard Espy (1785–1860). Sofern keine vorherrschende Windrichtung mit sehr kräftigen Winden aufgrund der Großwetterlage die Herausbildung des Land-See-Windsystems verhindert, ist an Meeresküsten und an großen Binnenseen ein regelmäßiger Wechsel der Windrichtung zu beobachten. Die Luftmassen über dem Wasser bleiben während des Wechsels von Tag und Nacht näher am Tagesmittelwert als die Luftmassen über einer Landfläche.
rdf:langString
Θαλάσσια αύρα είναι ο άνεμος που πνέει από ένα μεγάλο σώμα νερού προς τη ξηρά, ως αποτέλεσμα των διαφορών της ατμοσφαιρικής πίεσης που δημιουργείται εξαιτίας της διαφοράς θερμοχωρητικότητας μεταξύ νερού και στεριάς. Η θαλάσσια αύρα και η απόγειος αύρα είναι σημαντικοί παράγοντες στους κύριους ανέμους των παραλιακών περιοχών. Ο όρος άνεμος εκτός της ακτής μπορεί να αναφέρεται σε άνεμο πάνω από το ανοικτό νερό.
rdf:langString
La brisa es un tipo de viento local motivado por los movimientos de masas de aire debido al heterogéneo calentamiento del relieve por el Sol. Esto da lugar a que se produzcan movimientos verticales de las masas de aire que provocan vacíos y desequilibrios de presión. Con el fin de restablecer estas inestabilidades, nuevas masas de aire se desplazan para llenar estos vacíos de baja presión. Se distinguen los siguientes tipos de brisas:
* Brisas marinas: Se localizan en las costas y se producen por el efecto de las diferencias de calentamiento y enfriamiento que experimenta la Tierra y las masas de agua. Durante el día la mayor temperatura de la tierra da lugar a ascendencias del aire calentado que son rápidamente compensadas por la llegada de aire frío procedente del mar o grandes lagos. Al anochecer hay un periodo de calma cuando las temperaturas se igualan. Durante la noche el mecanismo se invierte al estar el agua más caliente aunque la velocidad del viento suele ser menor debido a que las diferencias no son tan acusadas. Los monzones del suroeste de Asia no son más que una brisa marina y terrestre a gran escala según la estación del año. Las brisas marinas desviadas por el efecto Coriolis tienden a adquirir una dirección prácticamente paralela a la costa con vientos suaves y continuos de entre 2 y 7 m/s.
* Brisas de valle y de montaña: Similares a las anteriores se producen por la diferencia de insolación y las diferencias de calentamiento del aire en las zonas de cumbres, cabeceras de los valles y fondos de los mismos. Esto da lugar a que durante el día se produzca una fuerte ascendencia sobre las laderas expuestas al sol, así como subsidencias en la parte central del valle. A última hora del día ocurre lo contrario, es decir, desde las laderas, que ya no son calentadas por el sol, el aire desciende por enfriamiento hacia el fondo del valle levantando el aire aún cálido que se mantiene en estos.
rdf:langString
Brisa haize ez oso gogorra da, txandakakoa eta askotan jatorri termikoa duena. Eguzkiak orografiaren arabera airea modu ezberdinez berotzen duenez, presioaren desoreka sortzen du eta aireak oreka mantentzeko mugitzen da. Bi motakoa izan daiteke:
* itsas-brisa. Haize anabatikoa, egunez itsasotik mendietarantz jotzen duena.
* mendi-brisa. Haize katabatikoa, gauez eta goizeko lehen orduetan maldan behera ibarretarantz jotzen duena.
rdf:langString
A sea breeze or onshore breeze is any wind that blows from a large body of water toward or onto a landmass; it develops due to differences in air pressure created by the differing heat capacities of water and dry land. As such, sea breezes are more localised than prevailing winds. Because land heats up much faster than water under solar radiation, a sea breeze is a common occurrence along coasts after sunrise. By contrast, a or offshore breeze is the reverse effect: dry land also cools more quickly than water and, after sunset, a sea breeze dissipates and the wind instead flows from the land towards the sea. Sea breezes and land breezes are both important factors in coastal regions' prevailing winds. The term offshore wind may refer to any wind over open water. Wind farms are often situated near a coast to take advantage of the normal daily fluctuations of wind speed resulting from sea or land breezes. While many onshore wind farms and offshore wind farms do not rely on these winds, a is a type of offshore wind farm located on shallow coastal waters to take advantage of both sea and land breezes. (For practical reasons, other offshore wind farms are situated further out to sea and rely on prevailing winds rather than sea breezes.)
rdf:langString
Angin laut adalah angin yang bergerak dari lautan ke daratan yang disebabkan oleh perbedaan suhu di permukaan laut yang lebih dingin dari suhu di daratan.
rdf:langString
Le régime de brise est un type de cellule convective qui s'établit entre deux régions dont la température est différente. L'air dans la région chaude s'élève et crée un appel d'air au sol depuis la région plus froide, créant une boucle rétroactive en altitude. Les brises peuvent se former le long des plans d'eau, dans les vallées ou dans les zones urbaines.
rdf:langString
In meteorologia la brezza è un vento debole locale, solitamente compreso fra i gradi 2 e 3 della Scala di Beaufort, quindi con velocità comprese tra i 7 e i 20 km/h. Si verifica in presenza di un campo di alta pressione, con assenza di masse d'aria in transito nell'atmosfera, ed è classificato come vento periodico all'interno del ciclo diurno che la caratterizza, influenzato da mutamenti di pressione atmosferica innescati da differenze di temperatura.
rdf:langString
( 해풍은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 해풍 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 해륙풍(海陸風, sea and land breeze)은 해안 지방이나 큰 호수와 만나고 있는 지방에서 부는 바람이다. 낮에는 바다나 호수에서 육지로 해풍이 불고, 밤에는 육지에서 바다나 호수 쪽으로 육풍이 분다. 의 차이를 보면 낮에 바다와 육지의 기온 차가 크기 때문에 일반적으로 해풍이 육풍보다 풍속이 세다. 해풍은 '해양풍'이라고 하기도 하며, 육풍은 '대륙풍'이라고 하기도 한다.
rdf:langString
海陸風（かいりくふう）とは海岸地帯に見られる風であり、昼は海から陸へ、夜は陸から海へと風向が変化する風である。英語ではSea breeze（潮風、海風）と呼ばれる現象となり、陸地から海へ向かう風は「Land breeze」と呼ばれる一連の動きを指す。
rdf:langString
Zeewind is een wind die op een zonnige warme dag met in het algemeen weinig wind, vlak in de kuststreken vanuit zee plotseling kan opsteken. Door de zeewind ontstaat een enorme afkoeling die afhankelijk van de windsnelheid 20 tot 40 km landinwaarts invloed kan hebben. Het verschijnsel doet zich voor wanneer de temperatuur landinwaarts overdag sterk oploopt. Het zeewater wordt daarentegen niet zo snel warm, waardoor een groot temperatuurverschil tussen land en zee ontstaat. Op gematigde en hogere breedten komt het voor tijdens mooi weer in de warmere jaargetijden, maar in equatoriale streken komt het veel frequenter voor, afhankelijk van de dagelijkse gang. In de poolstreken komt het slechts voor tijdens zeer heldere dagen. Tussen de lucht boven de koude zee en het veel warmere land ontstaan vervolgens kleine luchtdrukverschillen. De luchtkolom zet door een grotere verwarming boven land namelijk meer uit dan boven zee (zie schematische voorstelling). Door de drukverschillen gaat er een zwakke bovenstroming waaien van land naar zee. Boven zee daalt de lucht geleidelijk waardoor de druk daar relatief gezien toeneemt. Ook aan de grond ontstaat hieruit volgend een stroming die van zee naar land is gericht om de drukverschillen proberen op te heffen. De zeewind is dan een feit waarmee veel koudere en vochtigere lucht binnenstroomt waarin ook mist kan voorkomen. De onder deze omstandigheden van zee aangevoerde mist wordt ook wel zeemist of zeevlam genoemd. Het invallen van zeewind gebeurt meestal pas in de loop van de middag, wanneer de temperatuur boven land voldoende is opgelopen. In de avond valt de wind weer weg, tenzij het weer totaal is omgeslagen. De zeewind kan onder bepaalde omstandigheden soms ver landinwaarts doordringen tot zelfs voorbij het midden van Nederland. Wanneer er een sterke aflandige wind staat (uit oostelijke richtingen) kan de zeelucht niet landinwaarts komen en kan het ook aan het strand warm blijven. Er zijn twee types zeewind. Bij een zuidelijke achtergrondwind gaat de zeewind aan de Hollandse kust gepaard met een windsprong. Bij een noordelijke achtergrondwind vindt aan de Hollandse kust geleidelijke draaiing van de wind plaats. Het heersend windveld krijgt dan een westcomponent. In incidentele gevallen kan het zeewindfront gepaard gaan met onweer. Het onweer ontstaat dan in de loop van de middag op zo'n 20 km landinwaarts. Incidenteel is in dit geval één keer in de tien jaar ergens in Noord of Zuid-Holland. Ook aan de oevers van grote meren en waterplassen kunnen temperatuurverschillen tussen water en land optreden, waardoor ook daar de wind plotseling vanaf het water kan gaan waaien. Op rustige warme zomerdagen staat het daardoor langs de oevers in de regel iets meer wind dan midden op het meer. Bekend voorbeeld is de IJsselmeerwind.
rdf:langString
Bryza (fr. brise) – wiatr wiejący na granicy dwóch obszarów. Zmiany kierunku, występujące zwykle w rytmie dobowym, wywołane są różnicami w tempie nagrzewania się tych obszarów. Na przykład na wybrzeżu morskim w dzień ląd nagrzewa się szybciej niż woda, dlatego cieplejsze powietrze nad lądem unosi się (powodując spadek ciśnienia na powierzchni lądu), a na jego miejsce nadchodzi chłodniejsze i wilgotniejsze powietrze znad morza. Zatem bryza dzienna (morska) wieje znad morza na ląd. W nocy woda oddaje ciepło wolniej niż ląd, dlatego ciśnienie nad wodą jest niższe niż na powierzchni lądu, co powoduje zmianę kierunku wiatru. Bryza nocna (lądowa) przynosi na wodę suche powietrze znad lądu. Bryza ma typowy zasięg do 20–30 km od linii brzegowej w stronę wody. W stronę lądu zasięg jest mniejszy i uzależniony od charakteru powierzchni.
* Bryza dzienna: 1 – chłodna woda, 2 – ciepły ląd, 3 – ciepłe powietrze, 4 – chłodne powietrze, 5 – wilgotne, chłodne powietrze, 6 – niż, 7 – wyż
* Bryza nocna: 1 – ciepła woda, 2 – chłodny ląd, 3 – chłodne powietrze, 4 – ciepłe powietrze, 5 – suche, zimne powietrze, 6 – wyż, 7 – niż
* Schematyczny przekrój przez front bryzowy. Nad lądem z frontem bryzowym związane są chmury kłębiaste.
rdf:langString
Chama-se brisa uma circulação de ar (vento) de fraca a moderada intensidade próxima à superfície. Tal circulação afeta uma camada rasa da atmosfera (até por volta de 200 metros de altitude) e os ventos locais associados são extremamente influenciados (na direção) por obstáculos naturais e (na intensidade) pela rugosidade da superfície. Além do mais, suas direções e intensidade, bem como o surgimento e a dissipação, dependem também da atuação ou não de efeitos globais (de maior escala), tais como sistemas frontais e até mesmo outros fenômenos de mesoescala. Quando os ventos globais são fracos, os ventos locais podem dominar. É o caso das brisas marítima/terrestre.
rdf:langString
Бриз (фр. brise — «легкий ветер») — местный ветер с суточной периодичностью. Бриз дует на побережье морей и больших озёр. Направление бриза меняется дважды в сутки: дневной (или морской) бриз дует с моря на разогретое дневными лучами Солнца побережье. Ночной (или береговой) бриз имеет обратное направление. Скорость бриза небольшая, и составляет 1—5 м/с, редко больше. Бриз заметен только в условиях слабого общего переноса воздуха, как правило в тропиках, а в средних широтах — в устойчивую безветренную погоду. Вертикальная высота (мощность) воздушного слоя — днем до 1—2 км, ночью — несколько меньше. На большей высоте наблюдается обратное течение — антибриз. Бризовая циркуляция затрагивает области побережья и моря шириной 10—50 км. Морской бриз понижает температуру воздуха в дневное время и делает воздух более влажным. Бриз чаще бывает летом, когда разница температур между сушей и водоёмом достигает наибольших значений. Область действия бриза на суше и в море крайне редко больше 40 км. Помимо морского (берегового) бриза, бризом может называться ветер между лесом и полем. Днём поле прогревается быстрее чем лес и давление над полем падает, начинает дуть бриз из леса на поле. Поднявшийся воздух течёт к лесу, где опускается, замыкая циркуляцию. Ночью поле быстро охлаждается, давление над ним повышается и бриз дует из поля в лес. Там воздух поднимается и течёт к полю, а затем опускается. Здесь роль "воды" играет остывающий лес, а "суши" - поле. Так как лес более влажный и медленно прогревается и остывает. У песчаных, скалистых, безлесных берегов бриз сильнее, чем у болотистых и лесистых.
rdf:langString
Sjöbris och landbris är dygnsvindar som uppstår under sommarhalvåret på grund av att luften över land värms och avkyls lättare. En äldre benämning är solgångsvind. Monsunvindarna uppstår genom samma fenomen, men blåser årstidsvis. Landbrisen kan också kallas kvällsbris eller – vid sydkust – nattnordan. Till följd av olika uppvärmning av land och hav uppstår under sommarhalvåret en dygnsvind som kallas land- och sjöbris. På grund av solstrålningen under dagen blir temperaturen över land högre än över havet, vilket gör att den uppvärmda luften stiger och skapar ett undertryck som fylls ut av luft från havet. Nattetid blir det tvärtom – havet håller samma temperatur medan landytorna blir kallare och kyler luften som därför sjunker.
rdf:langString
海陆风是一种在海岸附近因海陆热力性质差异而产生的中尺度热力环流，属于小范围天气系统，对滨海地区的气候产生较大影响，是大气次级环流的一种。一般地，在白晝风从海上吹向陆地，称为海风；在夜晚风从陆地吹向海洋，称为陆风。海风与陆风合称为「海陆风」。
rdf:langString
Бриз (фр. brise) — вітри невеликої сили на берегах морів, великих озер і річок.Причиною виникнення бризів є те, що вода має більшу теплоємність, тому вона тривало нагрівається і довго остигає. Вдень повітря над сушею швидко прогрівається і піднімається вгору, а йому на зміну приходить більш холодне повітря з моря, починає дути морський бриз, який знижує температуру повітря на узбережжі, а також зволожує повітря. Після заходу сонця суша починає остигати швидше, ніж вода. У цей час і починає формуватися береговий бриз, він слабкий і без вертикального руху. Рано вранці та ввечері температури поверхні моря і землі вирівнюються, при цьому рух повітря відсутній, вітер вщухає, море стає спокійним. Настає нетривале затишшя при зміні напрямку бризових вітрів. Бризи мають добову періодичність: вдень вони дмуть з водної поверхні на суходіл, вночі — навпаки. Це пояснюється тим, що вдень суша нагрівається швидше, ніж поверхня води, і тепле, легше повітря підіймається вгору, а на його місце надходить холодніше повітря з-понад води; вночі, навпаки, вода довше зберігає тепло, і тепле повітря над водою підіймається вгору, а на його місце надходить холодніше повітря з суші. Вони охоплюють шар повітря в сотні метрів і проникають углиб суходолу (моря) на кілька чи десятки кілометрів. Бризи краще виражені у безхмарну антициклонічну погоду. Бризи є характерними для західних узбереж у тропічних широтах, де нагріті материки омиваються водами холодних течій. Сила вітру при бризі не перевищує 3-4 бали.
xsd:nonNegativeInteger
8408
