Sanskrit literature
http://dbpedia.org/resource/Sanskrit_literature an entity of type: Thing
الأدب السنسكريتي يعود الأدب السنسكريتي إلى النصوص المؤلّفة باللغة السنسكريتية منذ الألفية الثانية قبل الميلاد. وترتبط العديد من النصوص الشهيرة بالديانات الهندية، مثل الهندوسية والبوذية والجاينية، وكانت تكتب أيضًا في الهند القديمة. ومع ذلك، كانت منتشرة في وسط وشرق وجنوب شرق آسيا وشملت أعمال المؤلفين العلوم الدنيوية (المدنية) والفنون. كانت الأعمال المبكرة للأدب السنسكريتي تورّث عبر التراث الشفوي لقرون قبل أن تُكتَب على شكل مخطوطات كتابية.
rdf:langString
Die Sanskrit-Dichtung umfasst neben den in Sanskrit verfassten religiösen Werken Indiens wie den Veden und Upanishaden eine Fülle an Kunst- und Versdichtung. Im Folgenden wird die schriftlich überlieferte Tradition der hinduistisch geprägten Sanskrit-Dichtung (Beginn: ca. 500 v. Chr.) in Indien, welche selbst über die muslimische Mogulherrschaft und die Kolonialisierung durch England (18./19. Jh.) hinaus Bestand hatte. Der Artikel ist chronologisch gegliedert. Jeder Abschnitt reißt zunächst den historischen Kontext an, nennt dann wichtige Autoren und Werke und beschreibt schließlich Besonderheiten und Stilmittel.
rdf:langString
Las primeras manifestaciones de muchos de los géneros literarios que más tarde aparecerían en Occidente se dieron en la literatura oriental, en especial en la literatura sánscrita. Hacia el 1500 a C. se empieza a componer la más remota de las manifestaciones literarias de los pueblos indoeuropeos: el Rig-veda. El idioma sánscrito es la más antigua evolución de las lenguas indoeuropeas.
rdf:langString
Sastra atau kesusastraan Sanskerta adalah salah satu sastra tertua di anakbenua India. Karena fungsinya yang besar sebagai bahasa liturgis agama Hindu (dan Buddha) serta kebanyakan bahasa modern India secara langsung diturunkan atau sangat dipengaruhi bahasa Sanskerta, maka tidak mengherankan bahwa posisi bahasa Sanskerta di kebudayaan India dan juga negara-negara Asia Tenggara dan Asia Timur mirip dengan situasi bahasa Latin dalam kebudayaan Eropa.
rdf:langString
산스크리트 문학은 인도의 문학 중 한 분류를 일컫는 낱말이다. 광의로는 고대의 베다 문학을 위시하여 《라마야나》와 《마하바라타》의 2대 서사시(敍事詩), 고전 산스크리트 문학을 포함하며, 또한 (純文學) 작품 외에 철학 · 종교 · 문전(文典) · 수사(修辭) · 운율(韻律) · 사전, 또는 법제 · 경제 · 미술 · 음악 · 천문 · 수학 · 의학 · 성애(性愛) 등 전문적 문헌도 포함된다. 이러한 문헌도 대부분 운문(韻文)으로 서술되어 문학적 가치를 구비하고 있기 때문이다. 불교나 의 문학은 초기에는 여러 가지 프라크리트어를 사용하였으나 후에는 산스크리트어도 병용하였으므로 이것도 포함되며, 따라서 그 범위는 넓고 또한 장기에 걸친 것이었다. 협의(狹義)의 산스크리트 문학은 고전 산스크리트 문학, 즉 고전 산스크리트어로 된 문학만을 말하며 이러한 작품을 총칭하여 (Kāvya)라 부르고, 시론 · 수사학의 발달에 따라 극도의 수사적 기교에 의해 문장을 꾸미는 것이 특징이다.
rdf:langString
La plej fruaj verkoj de Hindia literaturo estis parole transmitita. Sanskrita literaturo ekis per la parola literaturo de Rigvedo nome kolekto de sanktaj himnoj datitaj el la periodo de 1500–1200 a.K. La sanskritaj eposoj Ramajano kaj Mahabharata aperis ĉirkaŭ la fino de la unua jarmilo a.K. Klasika sanskrita literaturo disvolviĝis rapide dum la unuaj kelkaj jarcentoj de la unua jarmilo a.K.
rdf:langString
L'histoire de la littérature sanskrite débute avec la transmission orale des Vedas au milieu du IIe millénaire av. J.-C., et se poursuit à travers la tradition orale des grandes épopées. L'âge d'or de la littérature classique en sanskrit se situe dans l'Antiquité tardive, du IIIe siècle au VIIIe siècle. Les textes les plus tardifs sont datés du XIe siècle. La littérature sanskrite disparaît avec la conquête musulmane de l'Inde, en particulier à cause de la destruction de centres intellectuels, tels que les universités de Taxila et Nalanda. Désormais, des initiatives locales du gouvernement indien visent à la faire revivre, telles que le All-India Sanskrit Festival tenu depuis 2002, qui est l'occasion d'un concours d'écriture.
rdf:langString
Sanskrit literature broadly comprises all literature in the Sanskrit language. This includes texts composed in the earliest attested descendant of the Proto-Indo-Aryan language known as Vedic Sanskrit, texts in Classical Sanskrit as well as some mixed and non-standard forms of Sanskrit. Literature in the older language begins with the composition of the Ṛg·veda between about 1500 and 1000 BCE, followed by other Vedic works right up to the time of the grammarian Pāṇini around 6th or 4th century BCE (after which Classical Sanskrit texts gradually became the norm).
rdf:langString
La letteratura sanscrita è la letteratura indiana scritta nella lingua classica dell'India, ovvero il sanscrito. L'ampiezza e il valore di questa letteratura, ancora più ampia nelle opere religiose, prima di tutto nell'Induismo, e il fatto che la maggior parte delle lingue indiane contemporanee ne sia direttamente derivata (lingue indoarie), e tutte ne siano fortemente influenzate, rendono il sanscrito e la sua letteratura estremamente rilevanti per la cultura indiana, esattamente quanto il latino e il greco classico lo sono stati per la cultura occidentale.
rdf:langString
A em sânscrito começa com os Vedas, e continua com os da ; a idade dourada da literatura em sânscrito clássico data da alta Idade Média (aproximadamente séculos III a VIII EC). A produção literária teve uma renascença tardia no século XI antes de entrar em declínio depois de 1100 d.C. Existem esforços contemporâneos para reviver o sânscrito, com eventos como o "All-India Sanskrit Festival", festival sânscrito de toda a Índia (desde 2002) com competições de composição.
rdf:langString
Det klassiska sanskrits litteratur är mångsidig och mycket omfångsrik. Den är nästan uteslutande metrisk, till en mycket stor del skriven med ett särpräglat versmått. Detta versmått utmärks därav att varje vers består av två halvverser, vilka innehålla sexton stavelser vart och ett har mittcesur samt mycket fri meter, dock alltid slutande jambiskt. Hur stor del av denna litteratur, som verkligen är författad under själva den fornindiska perioden är, av brist på historiska data, numera omöjligt att med visshet avgöra. Varje viktigare indiskt verk har undergått så många mer eller mindre genomgripande förändringar, innan det erhållit den form som vi i dag känner, att vi ännu inte kan särskilja de olika redaktionernas beståndsdelar. Man "behandlar" därför i ett sammanhang allt, som är skrivet
rdf:langString
Самыми ранними памятниками литературы Индии на санскрите являются Веды, вслед за которыми были записаны древнеиндийские эпосы «Махабхарата» и «Рамаяна». Золотой век классической санскритской литературы пришёлся на III — VIII века — период, к которому принято относить большинство Пуран. Последний всплеск литературного творчества пришёлся на XI век, после чего наступил период упадка санскритской литературы. В настоящее время в Индии производятся попытки «санскритского возрождения».
rdf:langString
Найпершими пам'ятками індійська літератури на санскриті є Веди, услід за якими були записані давньоіндійські епоси «Махабхарата» і «Рамаяна». Золота доба класичної санскритської літератури припала на III—VIII століття — період, до якого прийнято відносити більшість Пуран. Останній сплеск літературної творчості припав на XI століття, після чого настав період занепаду санскритської літератури. В наш час[коли?] в Індії здійснюються спроби «санскритського відродження».
rdf:langString
古典梵语诗歌一段可以分作“大诗”(Mahakavya)和“小诗”(khandakavya)两大类。“大诗”指的是叙事诗，“小诗”指的是抒情诗。古典梵语叙事诗导源于两大史诗，特别是《罗摩衍那》；现存最早的古典梵语叙事诗是一二世纪佛教待人马鸣的《佛所行赞》和《美难陀传》。古典梵语叙孪诗的特点是题材大多取于两大史诗、古代神话和历史传说，声容上一般部少不了关于爱情、战斗和风景的描绘，形式上霍重文彩，讲究修辞。印度传统特边梨陀婆的《罗诂世系》和《鸠摩罗出世》、婆罗维的《野人和阿周那》、摩伽的《童护伏诛记》和室利河奢的《尼套陀王传》视为5部主要的“大诗”。古典梵语抒情诗的按内容分有四种：颂扬神祇的赞颂诗、描写自然风光的风景诗、描写爱情生活的爱情待、表达人生哲理的格言诗。其是爱情诗情浓烈，比喻优美，占据优势地位。古典梵语抒情诗的主要代表作有迦梨陀娑的《云使》、伐致呵利《三百咏》、阿麾罗《百咏》、胜天《牧童歌》等。 古典梵语戏剧现存最早的作品是马鸣的梵语剧本残卷。梵剧的艺术特征是：
rdf:langString
rdf:langString
Sanskrit literature
rdf:langString
أدب سنسكريتي
rdf:langString
Sanskrit-Dichtung
rdf:langString
Sanskrita literaturo
rdf:langString
Literatura sánscrita
rdf:langString
Sastra Sanskerta
rdf:langString
Littérature sanskrite
rdf:langString
Letteratura sanscrita
rdf:langString
산스크리트 문학
rdf:langString
Санскритская литература
rdf:langString
Literatura sânscrita
rdf:langString
Den klassiska indiska litteraturen
rdf:langString
梵语文学
rdf:langString
Санскритська література
xsd:integer
589920
xsd:integer
1122600876
rdf:langString
Sanskrit
rdf:langString
Category:Sanskrit-language literature
rdf:langString
no
rdf:langString
no
rdf:langString
Category:Works originally in Sanskrit
rdf:langString
Introduction to Sanskrit Language
rdf:langString
no
rdf:langString
الأدب السنسكريتي يعود الأدب السنسكريتي إلى النصوص المؤلّفة باللغة السنسكريتية منذ الألفية الثانية قبل الميلاد. وترتبط العديد من النصوص الشهيرة بالديانات الهندية، مثل الهندوسية والبوذية والجاينية، وكانت تكتب أيضًا في الهند القديمة. ومع ذلك، كانت منتشرة في وسط وشرق وجنوب شرق آسيا وشملت أعمال المؤلفين العلوم الدنيوية (المدنية) والفنون. كانت الأعمال المبكرة للأدب السنسكريتي تورّث عبر التراث الشفوي لقرون قبل أن تُكتَب على شكل مخطوطات كتابية.
rdf:langString
Die Sanskrit-Dichtung umfasst neben den in Sanskrit verfassten religiösen Werken Indiens wie den Veden und Upanishaden eine Fülle an Kunst- und Versdichtung. Im Folgenden wird die schriftlich überlieferte Tradition der hinduistisch geprägten Sanskrit-Dichtung (Beginn: ca. 500 v. Chr.) in Indien, welche selbst über die muslimische Mogulherrschaft und die Kolonialisierung durch England (18./19. Jh.) hinaus Bestand hatte. Der Artikel ist chronologisch gegliedert. Jeder Abschnitt reißt zunächst den historischen Kontext an, nennt dann wichtige Autoren und Werke und beschreibt schließlich Besonderheiten und Stilmittel.
rdf:langString
La plej fruaj verkoj de Hindia literaturo estis parole transmitita. Sanskrita literaturo ekis per la parola literaturo de Rigvedo nome kolekto de sanktaj himnoj datitaj el la periodo de 1500–1200 a.K. La sanskritaj eposoj Ramajano kaj Mahabharata aperis ĉirkaŭ la fino de la unua jarmilo a.K. Klasika sanskrita literaturo disvolviĝis rapide dum la unuaj kelkaj jarcentoj de la unua jarmilo a.K. La Hindia literatura produktado vidis malfruan floradon en la 11a jarcento antaŭ sia malpliiĝo post la jaro 1100, pro la islama konkero de Hindio, pro la detruo de antikvaj sidejoj de lernado kiaj la universitatoj ĉe Taksila kaj Nalando. Estas nuntempaj klopodoj al , per eventoj kiaj la Tutbarata Sanskrita Festivalo (ekde 2002). Pro ties etenda uzado en religia literaturo, ĉefe en Hinduismo, kaj la fakto ke plej modernaj barataj lingvoj estis rekte derivitaj el aŭ forte influitaj de Sanskrito, ties lingvo kaj literaturo estas de granda gravo por la kulturo de Barato simile al tiu de Latino por la kulturo de Eŭropo. Iome el la Sanskrita literaturo kiel la Joga-Sutroj de Patanĝali kaj la Upaniŝadoj estis tradukitaj en araban kaj en persan, ĉefe pro la agado de la imperiestro Akbar. Ankaŭ la Panĉatantra estis tradukita en persan.
rdf:langString
L'histoire de la littérature sanskrite débute avec la transmission orale des Vedas au milieu du IIe millénaire av. J.-C., et se poursuit à travers la tradition orale des grandes épopées. L'âge d'or de la littérature classique en sanskrit se situe dans l'Antiquité tardive, du IIIe siècle au VIIIe siècle. Les textes les plus tardifs sont datés du XIe siècle. La littérature sanskrite disparaît avec la conquête musulmane de l'Inde, en particulier à cause de la destruction de centres intellectuels, tels que les universités de Taxila et Nalanda. Désormais, des initiatives locales du gouvernement indien visent à la faire revivre, telles que le All-India Sanskrit Festival tenu depuis 2002, qui est l'occasion d'un concours d'écriture. Il s'agit surtout d'une diffusant les grands textes de l'hindouisme. La plupart des langues du nord de l'Inde sont issues plus ou moins directement du sanskrit. Cette littérature revêt une importance primordiale au sein de la culture indienne, comparable à celle du latin pour la culture européenne. Plusieurs textes en sanskrit ont été traduits en arabe et en persan, en particulier sous l'influence de l'empereur Akbar. Cette littérature a été portée à la connaissance du monde occidental au XIXe siècle, entraînant un phénomène de mode.
rdf:langString
Las primeras manifestaciones de muchos de los géneros literarios que más tarde aparecerían en Occidente se dieron en la literatura oriental, en especial en la literatura sánscrita. Hacia el 1500 a C. se empieza a componer la más remota de las manifestaciones literarias de los pueblos indoeuropeos: el Rig-veda. El idioma sánscrito es la más antigua evolución de las lenguas indoeuropeas.
rdf:langString
Sastra atau kesusastraan Sanskerta adalah salah satu sastra tertua di anakbenua India. Karena fungsinya yang besar sebagai bahasa liturgis agama Hindu (dan Buddha) serta kebanyakan bahasa modern India secara langsung diturunkan atau sangat dipengaruhi bahasa Sanskerta, maka tidak mengherankan bahwa posisi bahasa Sanskerta di kebudayaan India dan juga negara-negara Asia Tenggara dan Asia Timur mirip dengan situasi bahasa Latin dalam kebudayaan Eropa.
rdf:langString
Sanskrit literature broadly comprises all literature in the Sanskrit language. This includes texts composed in the earliest attested descendant of the Proto-Indo-Aryan language known as Vedic Sanskrit, texts in Classical Sanskrit as well as some mixed and non-standard forms of Sanskrit. Literature in the older language begins with the composition of the Ṛg·veda between about 1500 and 1000 BCE, followed by other Vedic works right up to the time of the grammarian Pāṇini around 6th or 4th century BCE (after which Classical Sanskrit texts gradually became the norm). Vedic Sanskrit is the language of the extensive liturgical works of the Vedic religion, while Classical Sanskrit is the language of many of the prominent texts associated with the major Indian religions, especially Hinduism, but also Buddhism, and Jainism. Some Sanskrit Buddhist texts are also composed in a version of Sanskrit often called Buddhist Hybrid Sanskrit or Buddhistic Sanskrit, which contains many Middle Indic (prakritic) elements not found in other forms of Sanskrit. Early works of Sanskrit literature were transmitted through an oral tradition for centuries before they were written down in manuscript form. While most Sanskrit texts were composed in ancient India, others were composed in Central Asia, East Asia or Southeast Asia. Sanskrit literature is vast and includes religious scripture, various forms of poetry (such as epic and lyric), drama and narrative prose. It also includes substantial works covering secular and technical sciences and the arts. Some of these subjects include: law and custom, grammar, politics, economics, medicine, astrology-astronomy, arithmetic, geometry, music, dance, dramatics, magic and divination, and sexuality.
rdf:langString
La letteratura sanscrita è la letteratura indiana scritta nella lingua classica dell'India, ovvero il sanscrito. L'ampiezza e il valore di questa letteratura, ancora più ampia nelle opere religiose, prima di tutto nell'Induismo, e il fatto che la maggior parte delle lingue indiane contemporanee ne sia direttamente derivata (lingue indoarie), e tutte ne siano fortemente influenzate, rendono il sanscrito e la sua letteratura estremamente rilevanti per la cultura indiana, esattamente quanto il latino e il greco classico lo sono stati per la cultura occidentale. Il manoscritto Devi Māhātmya, scritto su foglia di palma, Bihar o Nepal (XI sec.).
rdf:langString
산스크리트 문학은 인도의 문학 중 한 분류를 일컫는 낱말이다. 광의로는 고대의 베다 문학을 위시하여 《라마야나》와 《마하바라타》의 2대 서사시(敍事詩), 고전 산스크리트 문학을 포함하며, 또한 (純文學) 작품 외에 철학 · 종교 · 문전(文典) · 수사(修辭) · 운율(韻律) · 사전, 또는 법제 · 경제 · 미술 · 음악 · 천문 · 수학 · 의학 · 성애(性愛) 등 전문적 문헌도 포함된다. 이러한 문헌도 대부분 운문(韻文)으로 서술되어 문학적 가치를 구비하고 있기 때문이다. 불교나 의 문학은 초기에는 여러 가지 프라크리트어를 사용하였으나 후에는 산스크리트어도 병용하였으므로 이것도 포함되며, 따라서 그 범위는 넓고 또한 장기에 걸친 것이었다. 협의(狹義)의 산스크리트 문학은 고전 산스크리트 문학, 즉 고전 산스크리트어로 된 문학만을 말하며 이러한 작품을 총칭하여 (Kāvya)라 부르고, 시론 · 수사학의 발달에 따라 극도의 수사적 기교에 의해 문장을 꾸미는 것이 특징이다.
rdf:langString
A em sânscrito começa com os Vedas, e continua com os da ; a idade dourada da literatura em sânscrito clássico data da alta Idade Média (aproximadamente séculos III a VIII EC). A produção literária teve uma renascença tardia no século XI antes de entrar em declínio depois de 1100 d.C. Existem esforços contemporâneos para reviver o sânscrito, com eventos como o "All-India Sanskrit Festival", festival sânscrito de toda a Índia (desde 2002) com competições de composição. Devido a seu uso extenso em literatura religiosa, principalmente no hinduísmo mas também no budismo, e o fato de que a maioria das derivaram diretamente ou foram fortemente influenciadas pelo sânscrito, esta língua e sua literatura é de grande importância na cultura indiana, parecido com o que vemos para o grego antigo e latím na cultura europeia.
rdf:langString
Самыми ранними памятниками литературы Индии на санскрите являются Веды, вслед за которыми были записаны древнеиндийские эпосы «Махабхарата» и «Рамаяна». Золотой век классической санскритской литературы пришёлся на III — VIII века — период, к которому принято относить большинство Пуран. Последний всплеск литературного творчества пришёлся на XI век, после чего наступил период упадка санскритской литературы. В настоящее время в Индии производятся попытки «санскритского возрождения». По причине широкого использования санскрита в религиозной литературе, в особенности в индуистской, а также благодаря тому, что современные индийские языки произошли от санскрита или испытали на себе его сильное влияние, санскрит и санскритская литература имеют огромное значение в индийской культуре. Влияние санскрита в Индии можно сравнить с влиянием греческого и латинского языка в культуре европейской.
rdf:langString
Det klassiska sanskrits litteratur är mångsidig och mycket omfångsrik. Den är nästan uteslutande metrisk, till en mycket stor del skriven med ett särpräglat versmått. Detta versmått utmärks därav att varje vers består av två halvverser, vilka innehålla sexton stavelser vart och ett har mittcesur samt mycket fri meter, dock alltid slutande jambiskt. Hur stor del av denna litteratur, som verkligen är författad under själva den fornindiska perioden är, av brist på historiska data, numera omöjligt att med visshet avgöra. Varje viktigare indiskt verk har undergått så många mer eller mindre genomgripande förändringar, innan det erhållit den form som vi i dag känner, att vi ännu inte kan särskilja de olika redaktionernas beståndsdelar. Man "behandlar" därför i ett sammanhang allt, som är skrivet på klassisk sanskrit.
rdf:langString
古典梵语诗歌一段可以分作“大诗”(Mahakavya)和“小诗”(khandakavya)两大类。“大诗”指的是叙事诗，“小诗”指的是抒情诗。古典梵语叙事诗导源于两大史诗，特别是《罗摩衍那》；现存最早的古典梵语叙事诗是一二世纪佛教待人马鸣的《佛所行赞》和《美难陀传》。古典梵语叙孪诗的特点是题材大多取于两大史诗、古代神话和历史传说，声容上一般部少不了关于爱情、战斗和风景的描绘，形式上霍重文彩，讲究修辞。印度传统特边梨陀婆的《罗诂世系》和《鸠摩罗出世》、婆罗维的《野人和阿周那》、摩伽的《童护伏诛记》和室利河奢的《尼套陀王传》视为5部主要的“大诗”。古典梵语抒情诗的按内容分有四种：颂扬神祇的赞颂诗、描写自然风光的风景诗、描写爱情生活的爱情待、表达人生哲理的格言诗。其是爱情诗情浓烈，比喻优美，占据优势地位。古典梵语抒情诗的主要代表作有迦梨陀娑的《云使》、伐致呵利《三百咏》、阿麾罗《百咏》、胜天《牧童歌》等。 古典梵语戏剧现存最早的作品是马鸣的梵语剧本残卷。梵剧的艺术特征是：
* 戏文韵散杂探。一般地说，诗歌大约占据全部戏文的一半，而且戏文的魅力，也主要表现在诗歌上。
* 梵语和俗语杂糠。剧中社会地位高的：人物使用梵语，社会地位低的人物使用各种俗语。剧中的丑角虽然是婆罗门，也使用俗语。妇女不管、出身高低，一般使用俗语。
* 剧中各幕的地点和时间可以自由变换。
* 剧中有丑角。这个丑角一般是国王的弄臣或富人的清客，出身婆罗门，相貌丑陋，在剧中起插科打诨的作用。
* 剧本有开坊献诗，然后是序幕，由舞台监督介绍剧本作者和主要剧情，引出剧中人物。两之间时常有插曲，向观众介绍幕后正在成已经发生的事件，剧末还有终场献诗。*剧情通话以“大团圆”收场，因此古典兹语戏剧绝大多数是喜剧或悲喜剧，缺少悲剧。 古典小说采用散文体，地位不高，是在两大史诗、古典梵语叙事诗和民间故事的基础上发展而成的。现存最早的这类作品产生于六、七世纪，即的《仙赐传》、的《迎丹波利》和的《十王子传》。从这些古典梵语小说可以看出，它们在题材上继承民间故事的世俗性，在叙事方式上继承两大史诗和民间故事集的框架式结构，在语言和修辞方式上继承古典梵语叙事诗的风格。 12世纪后梵语文学衰落，但印度和西方接触后也出现了一些现代梵语作品。维纳耶克的《英国月光》和快名作者的《历史乌金》是比较早的历史著作；坦焦尔的拉默斯瓦米·拉贾论述英国的《英王大花园》(1894)也包括有印度著名人物的生平事迹。在他的《英德大战记》中描写了第一次世界大战。A．高巴勒·艾衍加尔写了一首诗歌《叶度钟情》(1937)描述英王爱德华八世不爱江山爱美人的故事。
rdf:langString
Найпершими пам'ятками індійська літератури на санскриті є Веди, услід за якими були записані давньоіндійські епоси «Махабхарата» і «Рамаяна». Золота доба класичної санскритської літератури припала на III—VIII століття — період, до якого прийнято відносити більшість Пуран. Останній сплеск літературної творчості припав на XI століття, після чого настав період занепаду санскритської літератури. В наш час[коли?] в Індії здійснюються спроби «санскритського відродження». Унаслідок широкого використання санскриту в релігійній літературі, особливо в індуїстській, а також завдяки тому, що сучасні індійські мови походять від санскриту або випробували на собі його сильний вплив, санскрит і санскритська література мають величезне значення в індійській культурі. Вплив санскриту в Індії можна порівняти з впливом грецької та латинської мови в європейській культурі.
xsd:nonNegativeInteger
103539
