Sachsenspiegel
http://dbpedia.org/resource/Sachsenspiegel an entity of type: Thing
La Sachsenspiegel (laŭ nuna germana ortografio, platgermane Sassenspegel, mezmalaltgermane Sassen Speyghel) aŭ en traduko Saksa Spegulo estas la plej signifa, kaj kun la "Imperia Leĝaro de Mühlhausen" plej aĝa kolekto de leĝoj de la mezepoko en Germanio. Ĝi kreiĝis dum la jaroj ĉirkaŭ 1225 kaj ĝis la 19-a jarcento esence influis la juron en Eŭropo. Samtempe temas pri la unua proza verko kreita en la mezmalaltgermana lingvo. En sia nomo la verko aludas al la ĝermana popolo de saksoj, kiuj dum la 9-a jarcento estis venkitaj de la najbara popolo de frankoj.
rdf:langString
El Espejo Sajón (en alemán Sachsenspiegel, bajo alemán medio Sassen Speyghel, bajo alemán Sassenspegel) es el libro de derecho y código legal más importante de la Edad Media en Alemania. Escrito aproximadamente en 1220 como registro de la ley existente en ese momento, fue utilizado algunas regiones de Alemania hasta el 1900 y no solo es importante por su efecto sobre la ley alemana actual, sino también como un primer ejemplo de prosa escrita en una lengua germánica, ya que es el primer documento de importancia escrito en lengua germánica continental y no en latín. Se conoce una edición en latín, pero solo quedan capítulos fragmentados.
rdf:langString
Le Miroir des Saxons (Sassenspegel en bas-allemand, Sassen Speyghel en moyen bas allemand) est le plus prestigieux et, avec le code royal de Mühlhausen, le plus ancien coutumier médiéval allemand et, par la même occasion, le premier texte littéraire en prose composé en moyen bas allemand.
rdf:langString
De Saksenspiegel (Duits Sachsenspiegel) is een rechtsboek uit de dertiende eeuw waarin ridder Eike van Repgow het gewoonterecht in Saksen beschreef.
rdf:langString
ザクセンシュピーゲル（独: Sachsenspiegel）は、中世ドイツで広く用いられたである。
rdf:langString
Zwierciadło saskie (niem. Sachsenspiegel, dolnoniemiecki Sassenspegel) – spis prawa zwyczajowego z terenu Saksonii (między Wezerą a Łabą).
rdf:langString
萨克森之鉴（德語：Sachsenspiegel）是中世纪神圣罗马帝国最重要的习惯法法典，大约于1220年至1235年编纂，其法律效力在部分地方如图林根一直持续至1900年，对德国法律有深远影响。该法典的另一特色是采用当时中古低地德语编写而非采用通行的拉丁语。虽然另有拉丁语版，但只有部分内容得以保留。在普鲁士，其效力于1794年由《普鲁士一般邦法》代替。
rdf:langString
El Sachsenspiegel (literalment “Mirall Saxó”, en alemany mitjà: Sassen Speyghel, en baix alemany: Sassenspegel) és el llibre de Dret i de costums més important del Sacre Imperi Romanogermànic a l'Edat Mitjana. Va ser escrit cap a 1220 com un registre de l'existent llei costumària i va ser usada en algunes parts d'Alemanya fins al 1900, també és un dels exemples més primerencs de la prosa en alemany, essent el primer document legal llarg escrit en un idioma germànic continental en lloc de llatí.
rdf:langString
Saské zrcadlo (německy Sachsenspiegel) je středověká právní kniha dochovaná v několika bohatě iluminovaných opisech. Autorem byl Eike von Repgow, který jej vytvořil v letech 1220–1233, pravděpodobně na zakázku pána z . Nejprve bylo nejspíše napsáno v latině a až poté přeloženo do dolnoněmčiny. Papež a císař jako hlavy křesťanstva
rdf:langString
Der Sachsenspiegel (niedersächsisch Sassenspegel, mittelniederdeutsch: Sassen Speyghel) ist ein Rechtsbuch des Eike von Repgow, entstanden zwischen 1220 und 1235. Es gilt als das bedeutendste und, gemeinsam mit dem Mühlhäuser Reichsrechtsbuch, älteste Rechtsbuch des deutschen Mittelalters. Zugleich ist der Sachsenspiegel die erste in mittelniederdeutscher Sprache verfasste Prosaliteratur.
rdf:langString
The Sachsenspiegel (German: [ˈzaksn̩ˌʃpiːɡl̩]; Middle Low German: Sassen Speyghel; modern Low German: Sassenspegel; all literally "Saxon Mirror") is one of the most important law books and custumals compiled during the Holy Roman Empire. Originating between 1220 and 1235 as a record of existing local traditional customary laws and rulings, it was used in places until as late as 1900. Some legal principles as captured in the book reign into recent time laws throughout Europe. It is important not only for its lasting effect on later German and Dutch law but also as an early example of written prose in a German language. The Sachsenspiegel is the first comprehensive law book not in Latin, but in Middle Low German. A Latin edition is known to have existed, but only fragmented chapters remai
rdf:langString
Lo Specchio Sassone (in tedesco Sachsenspiegel) è la più rilevante raccolta normativa del Medioevo tedesco. Esso è un codice descrittivo, cioè registra la pratica giuridica corrente senza imporre nuove leggi.
rdf:langString
Саксонське зерцало (лат. Speculum Saxonum, нім. Sachsenspiegel) — німецький середньовічний збірник правових норм. Укладений близько 1230 р. (за ін. даними — в 1220—1235 рр.) суддею і вченим (нім. Eike von Repkow/Repgow/Repchow), графства Ангальт поблизу м. Магдебурга в на замовлення графа Гоєра фон Фалькенштайна (нім. Hoyer von Falkenstein).
rdf:langString
Sachsenspiegel, egentligen Spigel der Saxen, är en lagbok på lågtyska, nedskriven i början av 1200-talet (mellan 1215 och 1235) av den sachsiske adelsmannen . Sachsenspiegel brukar, något förenklat, betraktas som en kodifierning av dåvarande rättspraxis i Sachsen. I juni 2010 tillkännagjordes att ett exemplar från 1481 återfunnits vid en inventering i kulturmagasinets källare i Sundsvall, och förts till förvaring vid Kungliga biblioteket i Stockholm. Fram till dess fanns endast ett känt exemplar i världen av den utgåvan, bevarat på kungliga biblioteket i Köpenhamn.
rdf:langString
Саксо́нское зерца́ло (нем. Sachsenspiegel) — старейший правовой сборник Германии, составленный судьей (шёффеном) Эйке фон Репков в 1221—1225 годах. Он должен был, по замыслу автора, «зеркально» отражать право Саксонии. В «Саксонском зерцале» по большей мере не содержалось ссылок на римское, торговое или городское право, но при этом встречались редкие упоминания норм канонического права и права других земель. «Саксонское зерцало» использовалось во многих германских городах и землях, на него нередко ссылались вплоть до 1900 года.
rdf:langString
rdf:langString
Sachsenspiegel
rdf:langString
Sachsenspiegel
rdf:langString
Saské zrcadlo
rdf:langString
Sachsenspiegel
rdf:langString
Sachsenspiegel
rdf:langString
Espejo Sajón
rdf:langString
Miroir des Saxons
rdf:langString
Specchio Sassone
rdf:langString
ザクセンシュピーゲル
rdf:langString
Saksenspiegel
rdf:langString
Zwierciadło saskie
rdf:langString
Саксонское зерцало
rdf:langString
Sachsenspiegel
rdf:langString
Саксонське зерцало
rdf:langString
萨克森之鉴
xsd:integer
4001202
xsd:integer
1122749590
rdf:langString
El Sachsenspiegel (literalment “Mirall Saxó”, en alemany mitjà: Sassen Speyghel, en baix alemany: Sassenspegel) és el llibre de Dret i de costums més important del Sacre Imperi Romanogermànic a l'Edat Mitjana. Va ser escrit cap a 1220 com un registre de l'existent llei costumària i va ser usada en algunes parts d'Alemanya fins al 1900, també és un dels exemples més primerencs de la prosa en alemany, essent el primer document legal llarg escrit en un idioma germànic continental en lloc de llatí. La influència del Sachsenspiegel, es pot trobar en el Dret alemany modern, per exemple en les lleis de l'herència.
rdf:langString
Saské zrcadlo (německy Sachsenspiegel) je středověká právní kniha dochovaná v několika bohatě iluminovaných opisech. Autorem byl Eike von Repgow, který jej vytvořil v letech 1220–1233, pravděpodobně na zakázku pána z . Nejprve bylo nejspíše napsáno v latině a až poté přeloženo do dolnoněmčiny. Papež a císař jako hlavy křesťanstva Je to soupis zemského a lenního práva saské oblasti (severní Německo). Prameny pro soupis byly saské právní obyčeje, některé říšské zákony a rozsudky císařského soudu, zrcadlo naopak nenese známky vlivu římského ani kanonického práva. Brzy si získal autoritu a oblibu, byl přeložen do několika jazyků a vlivy jsou patrné v dalších soupisech, Saské zrcadlo je základ pro Deutschenspiegel a odtud potom i na Švábské zrcadlo. Zpracováním zásad v tomto soupisu ovlivnilo také městské právo saské oblasti, tzv. magdeburské právo.
rdf:langString
Der Sachsenspiegel (niedersächsisch Sassenspegel, mittelniederdeutsch: Sassen Speyghel) ist ein Rechtsbuch des Eike von Repgow, entstanden zwischen 1220 und 1235. Es gilt als das bedeutendste und, gemeinsam mit dem Mühlhäuser Reichsrechtsbuch, älteste Rechtsbuch des deutschen Mittelalters. Zugleich ist der Sachsenspiegel die erste in mittelniederdeutscher Sprache verfasste Prosaliteratur. Die Bezeichnung Sachsenspiegel beruht auf der Zugehörigkeit zur Spiegelliteratur der Entstehungszeit. Er war vorrangig deutsch-rechtlich, enthielt aber auch wenige Teile römischen und kanonischen Rechts; die neuere Forschung hebt in diesem Zusammenhang die kirchenrechtlichen Einflüsse hervor. Der Sachsenspiegel ist in vier teils vergoldeten Bilderhandschriften (Dresdner, Heidelberger, Oldenburger und Wolfenbütteler Bilderhandschrift) sowie insgesamt 435 Handschriften (341 Landrecht, 94 Lehnrecht) und Fragmenten überliefert.
rdf:langString
La Sachsenspiegel (laŭ nuna germana ortografio, platgermane Sassenspegel, mezmalaltgermane Sassen Speyghel) aŭ en traduko Saksa Spegulo estas la plej signifa, kaj kun la "Imperia Leĝaro de Mühlhausen" plej aĝa kolekto de leĝoj de la mezepoko en Germanio. Ĝi kreiĝis dum la jaroj ĉirkaŭ 1225 kaj ĝis la 19-a jarcento esence influis la juron en Eŭropo. Samtempe temas pri la unua proza verko kreita en la mezmalaltgermana lingvo. En sia nomo la verko aludas al la ĝermana popolo de saksoj, kiuj dum la 9-a jarcento estis venkitaj de la najbara popolo de frankoj.
rdf:langString
El Espejo Sajón (en alemán Sachsenspiegel, bajo alemán medio Sassen Speyghel, bajo alemán Sassenspegel) es el libro de derecho y código legal más importante de la Edad Media en Alemania. Escrito aproximadamente en 1220 como registro de la ley existente en ese momento, fue utilizado algunas regiones de Alemania hasta el 1900 y no solo es importante por su efecto sobre la ley alemana actual, sino también como un primer ejemplo de prosa escrita en una lengua germánica, ya que es el primer documento de importancia escrito en lengua germánica continental y no en latín. Se conoce una edición en latín, pero solo quedan capítulos fragmentados.
rdf:langString
The Sachsenspiegel (German: [ˈzaksn̩ˌʃpiːɡl̩]; Middle Low German: Sassen Speyghel; modern Low German: Sassenspegel; all literally "Saxon Mirror") is one of the most important law books and custumals compiled during the Holy Roman Empire. Originating between 1220 and 1235 as a record of existing local traditional customary laws and rulings, it was used in places until as late as 1900. Some legal principles as captured in the book reign into recent time laws throughout Europe. It is important not only for its lasting effect on later German and Dutch law but also as an early example of written prose in a German language. The Sachsenspiegel is the first comprehensive law book not in Latin, but in Middle Low German. A Latin edition is known to have existed, but only fragmented chapters remain.
rdf:langString
Le Miroir des Saxons (Sassenspegel en bas-allemand, Sassen Speyghel en moyen bas allemand) est le plus prestigieux et, avec le code royal de Mühlhausen, le plus ancien coutumier médiéval allemand et, par la même occasion, le premier texte littéraire en prose composé en moyen bas allemand.
rdf:langString
De Saksenspiegel (Duits Sachsenspiegel) is een rechtsboek uit de dertiende eeuw waarin ridder Eike van Repgow het gewoonterecht in Saksen beschreef.
rdf:langString
ザクセンシュピーゲル（独: Sachsenspiegel）は、中世ドイツで広く用いられたである。
rdf:langString
Lo Specchio Sassone (in tedesco Sachsenspiegel) è la più rilevante raccolta normativa del Medioevo tedesco. Esso è un codice descrittivo, cioè registra la pratica giuridica corrente senza imporre nuove leggi. Il nome specchio sassone aveva un significato allegorico: infatti, come si può osservare il proprio volto in uno specchio, così i sassoni avrebbero potuto vedere ciò che era giusto e lecito e ciò che non lo era in uno specchio. Lo specchio sassone rappresenta il primo grande documento giuridico redatto in tedesco e non in latino. Esisteva pure una precedente versione latina, ma è rimasta sconosciuta. Lo specchio sassone è stato conservato in quattro manoscritti dorati e miniati e in ben 480 frammenti e manoscritti.
rdf:langString
Zwierciadło saskie (niem. Sachsenspiegel, dolnoniemiecki Sassenspegel) – spis prawa zwyczajowego z terenu Saksonii (między Wezerą a Łabą).
rdf:langString
Саксо́нское зерца́ло (нем. Sachsenspiegel) — старейший правовой сборник Германии, составленный судьей (шёффеном) Эйке фон Репков в 1221—1225 годах. Он должен был, по замыслу автора, «зеркально» отражать право Саксонии. В XI веке появляются попытки кодификации обычного права. Около 1230 года ангальтский рыцарь и судья Эйке фон Репков составил сборник, в который вошло обычное право Саксонии и других областей с некоторыми добавлениями из канонического права. Сборник был написан сначала на латинском, затем переведен на немецкий и получил своё название Саксонского зерцала. Саксонское зерцало действовало на севере Германии и послужило основой для права города Магдебурга (см. Магдебургское городское право), откуда распространилось в Голландии, Лифляндии и Польше. «Саксонское зерцало» — это запись сложившегося на протяжении веков обычного права Восточной Саксонии с разделением на (для «неблагородных», но лично-свободных) и ленное право (только для лиц, принадлежащих к «благородным» сословиям, к высшему феодальному обществу). (Landrecht) содержало отдельные положения, касающиеся государственного устройства Германии (выборы императора, разделение светской и духовной власти и т. д.), а также нормы, относящиеся к гражданскому, уголовному праву, суду и процессу. Ленное право (Lehnrecht) регулировало вассальные отношения между феодалами. Права низших сословий, в том числе зависимых крестьян, в этом законодательстве не фиксировались. На содержание «Саксонского зерцала» наложили отпечаток общественно-политические и правовые воззрения автора. «Саксонское зерцало» отражает специфические формы феодальной земельной собственности, структуру феодального общества, местные особенности административного управления, судопроизводства и т. д. «Саксонское зерцало» стало образцом для составления правовых книг не только в Германии, но и в других странах Европы. Сохранилось более двухсот рукописей «Саксонского зерцала», некоторые из них обильно иллюстрированы. В «Саксонском зерцале» по большей мере не содержалось ссылок на римское, торговое или городское право, но при этом встречались редкие упоминания норм канонического права и права других земель. «Саксонское зерцало» использовалось во многих германских городах и землях, на него нередко ссылались вплоть до 1900 года.
rdf:langString
Sachsenspiegel, egentligen Spigel der Saxen, är en lagbok på lågtyska, nedskriven i början av 1200-talet (mellan 1215 och 1235) av den sachsiske adelsmannen . Sachsenspiegel brukar, något förenklat, betraktas som en kodifierning av dåvarande rättspraxis i Sachsen. Arbetet, som består av två partier, "landsrätten" och "länsrätten", och som åsyftar att utgöra en systematisk framställning av den då gällande sachsiska rätten, förvärvade snart stort anseende och erkändes vid alla Nordtysklands domstolar som gällande lag. Även utanför Nordtyskland fick det användning och översattes bland annat till högtyska, polska och latin. Det har påvisats att Sachsenspiegel på vissa ställen snarare återger sin spekulativt anlagde författares teorier än den gällande rätten, men trots detta är den, om den läses kritiskt, en utomordentligt betydelsefull rättshistorisk källa. Även för språkvetenskapen är arbetet av största intresse. Kulturhistoriskt värdefull är i synnerhet en upplaga som utarbetats i slutet av 1200-talet som även är illustrerad (bevarad i efterbildningar från 1300-talet, av vilka en utgetts i faksimil av Karl von Amira 1902). I juni 2010 tillkännagjordes att ett exemplar från 1481 återfunnits vid en inventering i kulturmagasinets källare i Sundsvall, och förts till förvaring vid Kungliga biblioteket i Stockholm. Fram till dess fanns endast ett känt exemplar i världen av den utgåvan, bevarat på kungliga biblioteket i Köpenhamn. I fallet häxor anmodade lagen att de skulle bekämpas med eld och brännas ihjäl. Många kommentarer till och bearbetningar av Sachsenspiegel uppstod under medeltiden.
rdf:langString
萨克森之鉴（德語：Sachsenspiegel）是中世纪神圣罗马帝国最重要的习惯法法典，大约于1220年至1235年编纂，其法律效力在部分地方如图林根一直持续至1900年，对德国法律有深远影响。该法典的另一特色是采用当时中古低地德语编写而非采用通行的拉丁语。虽然另有拉丁语版，但只有部分内容得以保留。在普鲁士，其效力于1794年由《普鲁士一般邦法》代替。
rdf:langString
Саксонське зерцало (лат. Speculum Saxonum, нім. Sachsenspiegel) — німецький середньовічний збірник правових норм. Укладений близько 1230 р. (за ін. даними — в 1220—1235 рр.) суддею і вченим (нім. Eike von Repkow/Repgow/Repchow), графства Ангальт поблизу м. Магдебурга в на замовлення графа Гоєра фон Фалькенштайна (нім. Hoyer von Falkenstein). Написане латинською мовою, згодом перекладене нижньонімецьким діалектом німецької мови. Та обставина, що воно було викладене на німецькій мові мала велике значення в тому розумінні, що Зерцало створило спільну німецьку юридичну мову для усіх німецькомовних регіонів імперії (за Г. Дж. Берманом). За припущенням Г. П. Гуменюк можливим місцем його укладання була церковна бібліотека . Джерелами укладання «Саксонського зерцала» були Біблія, канонічне право, закони Священної Римської імперії, що мали поширення й застосування в Саксонії, звичаєве право земських та ленних судів із регіонів ельбських єпископств. За Г. Дж. Берманом практично немає у ньому посилань на римське право, хоч інші дослідники (Г. П. Гуменюк) безумовно зараховують римське та візантійське право до джерел Саксонського зерцала. Вплив римського права в ньому все ж доволі помітний, особливо в частині регулювання, висловлюючись термінологією римського права, т. зв. сільських (земельних) сервітутів (зокрема, § 1 ст. 42 книги другої зобов'язує «Ніхто не може повісити водостічний жолоб так, щоб він виходив на подвір'я іншого»; стаття 50 книги другої проголошує «Хто саджає межові дерева, кладе межові камені, той повинен робити це в присутності особи, якій належить земля з іншого боку. Хто огороджує, той повинен гілки від тину спрямовувати в бік власного двору»; § 3 ст. 51 книги другої вказує «Стоки належить виводити на землі, що розташовуються за ділянкою іншого власника» та ін.). Структурно «Саксонське зерцало» включає чотири передмови — передмова у римованих двовіршах, пролог тексту, пролог та передмови «Від народження Бога» («Von der Herren Geburt»); три книги земського права (нім. Landrecht) та книги ленного права (нім. Lehnrecht). Земське право поширювалося на все населення, а ленне — лише на феодалів-землевласників. В книгах земського права зібрано норми державного права (обрання імператора, скликання та діяльність рейхстагу тощо), права місцевого самоврядування, шлюбно-сімейного права, цивільного, кримінального та процесуального права. У книгах ленного права йдеться про ленні відносини, ленний суд, міські лени. Дуже рано «Саксонське зерцало» стали трактувати як самостійне авторитетне джерело. З 20-х рр. XIV ст. списки Зерцала стали доповнюватися глосами-роз'ясненнями. Першим глосатором був Йоганн фон Бух. Основна редакція, здійснена на початку XV ст. закріпила поділ земського права на три книги, постійну кількість і нумерацію статей і параграфів. Ця редакція швидко витіснила всі попередні, а з 1474 р. почалося її друкування й поширення. В німецьких землях «Саксонське зерцало» було зразком при створенні інших юридичних книг («Аугсбурзьке Саксонське зерцало», «Німецьке зерцало», «Швабське зерцало»). Поширилося Зерцало і в Голландії у вигляді «Голландського саксонського зерцала». У деяких регіонах Німеччини «Саксонське зерцало» продовжувало діяти до 1 січня 1900 р. — часу введення в дію Німецького цивільного уложення. А востаннє воно застосоване Німецьким імперським верховним судом у 1932(3) р. Перший латинський переклад Ландрехту (нім. Landrecht) Саксонського зерцала Versio Wratislaviensis (авторства вроцлавського єпископа Томаса) з'явився у другій половині XIII ст. між 1272—1292 рр. Другий латинський переклад сандомирського писаря Конрада (Versio Sandomiriensis) був опублікований 1359 р. В Україні земське (міське) право «Саксонського зерцала» використовували в латиномовних польських переробках Миколи Яскера, Яна Кірштейна, Бартоломея Ґроїцького, Павла Щербича; коментарі до Зерцала цих авторів відомі під узагальненою назвою . Коментарі «Саксонського зерцала» стали на укр. землях правовою основою права міського самоврядування за взірцем магдебурзького права, однак переважно у формі польських аналогів останнього — кульмського (хелмінського) права та ноймарктського права. «Саксон» був використаний кодифікаційною комісією Гетьманщини при створенні «Прав, за якими судиться малоросійський народ» (1743) і для укладення Ф. І. Давидовича (1807). В «Правах …» наявні 733 посилання на праці П. Щербича, 645 на праці Б. Ґроїцького, 173 на праці П. Кушевича; в «Зібранні …» маємо 457 посилань на Зерцало Саксонів (А. Яковлів). Посилання на «Саксон» в юридичній практиці укр. земель зустрічалося аж до офіційного скасування магдебурзького права в малоросійських губерніях відповідно до закону Російської імперії від 3 (15) лютого 1831.
xsd:nonNegativeInteger
13732
