Ruthenians
http://dbpedia.org/resource/Ruthenians an entity of type: Thing
الريطونيون أو الروثانيون أو الريثينيون (باللاتينية: Rutheni) هو تلقيب أجنبي من أصل لاتيني، كان يستخدم سابقًا في شرق وفي وسط أوروبا لتسمية السلافيين الشرقيين، لا سيما خلال أواخر العصور الوسطى وأوائل العصور الحديثة. وُجد المصطلح اللاتيني Rutheni في مصادر من العصور الوسطى لوصف السكان السلافيين في دوقية ليتوانيا الكبرى، واستُعمل كتلقيب أجنبي للإشارة لأشخاص من كييف الروسية السابقة، بما في ذلك أسلاف الأوكرانيين المعاصرين، والروسينيون، ومعظم البيلاروسيين. استمر استخدام مصطلح الريطونيين طوال الفترة الحديثة المبكرة، واكتسب العديد من المعاني المميزة، سواء من حيث نطاقاته الإقليمية أو دلالاته الدينية (مثل الانتماء إلى الكنيسة الكاثوليكية اليونانية الريطونية).
rdf:langString
Ο όρος Ρουθενιανοί είναι παλαιό εθνώνυμο που χρησιμοποιήθηκε στην Αυστροουγγρική Αυτοκρατορία για τους προγόνους των σύγχρονων λαών των Ανατολικών Σλάβων, των Ρως με ρουθενιανό ανατολικό καθολικό θρησκευτικό υπόβαθρο. Μαζί με τους Λιθουανούς και τους Σαμογιτιανούς, οι Ρουθενιανοί αποτελούσαν τον κύριο πληθυσμό του Μεγάλου Δουκάτου της Λιθουανίας, το οποίο στο μέγιστο βαθμό ονομάστηκε Μεγάλο Δουκάτο της Λιθουανίας, της Ρουθηνίας και της Σαμογιτίας (ρουθενιανά: Великое князство Литовское, Руское, Жомойтское и иных).
rdf:langString
Ruthenen (lat. Rutheni, Sg. Ruthenus, latinisiert aus dem Ethnonym Rusyn/Rusin) bezeichnet ostslawische Bevölkerungsgruppen, die in der jeweiligen Zeit nicht unter der Hoheit des Großfürstentums Moskau und des daraus entstandenen Russischen Reichs lebten, sondern unter der seiner westlichen Nachbarn.
rdf:langString
Los rutenos (en ucraniano: русини; transliteración: rusyny) es un término que fue utilizado inicialmente para referirse a los Rus, los habitantes de la Rus de Kiev. Más tarde este término acabó diversificándose, para referirse a los rutenos modernos (ucranianos), los rutenos blancos (bielorrusos), y los rutenos rojos (rusinos).
rdf:langString
Il termine ruteni è un esonimo di origine latina, usato fin dal medioevo come designazione per gli slavi orientali, in particolare quelli che vivevano nelle regioni delle attuali Ucraina e Bielorussia.
rdf:langString
ルーシ人（ルーシじん；古ルーシ語・ルーシ語・ウクライナ語: Руси́ни, Русь, Ру́си ；ベラルーシ語: Русі́ны ；リトアニア語: Rusėnai）は、中世から近世にかけて東欧に居住した東スラヴ系の民族である。第一義的には、ルーシ族（ルーシ人とも呼ばれる）、あるいはルーシという地名に由来し、ルーシ（キエフ大公国）という国に属した人々を指す用語であるが、時代が下るとともに意味するところが変わる。 14世紀末から17世紀前半にかけては、今日のウクライナ人およびベラルーシ人の祖先となる共通民族名であったが、17世紀後半から20世紀初頭にかけてはウクライナ人のみを指す民族名として用いられるようになった。西欧の文献ではルテニア人（ラテン語: Rutheni, Rhuteni）として登場するが、日本語文献ではルーシ人とルテニア人の概念は一致しない。 日本語文献で「ルーシ人」といえば、キエフ・ルーシの人々を指している場合と、14世紀以降のウクライナ人・ベラルーシ人あるいは17世紀以降のウクライナ人を指している場合、それらを特に区別せずに書いている場合とがある。日本語では、少なくとも近世以降のロシア人（大ロシア人）を指して「ルーシ人」と呼ぶことはない。
rdf:langString
Roethenen (Roetheens: Русины, Roesyny; Oekraïens en Servisch: Русини; Roesyny, Hongaars: Ruszinok) is in het huidige spraakgebruik de benaming voor de meest zuidwestelijke der Oost-Slavische volksstammen, in essentie diegenen wier voorouders ten tijde van Oostenrijk-Hongarije in het Hongaarse gedeelte woonden (Karpato-Roethenië). De academische wetenschap classificeert Roethenen vaak als Oekraïners, maar er zijn mensen die het standpunt innemen dat Roethenen een onafhankelijke etnische groep zijn. Sommige Roethenen en Roetheense organisaties beschouwen zichzelf als een apart volk, en sommige als Oekraïners.
rdf:langString
Os termos rutenos e russianos (em ucraniano: Русини, Руські, "Rus") são carregados de significado cultural, e assume diferentes significados de acordo com o contexto em que são utilizados. Inicialmente era o etnônimo utilizado para se referir aos povos eslavos orientais. Posteriormente, passou a ser utilizado predominantemente para se referir aos ucranianos, porém com o surgimento do nacionalismo ucraniano, em meados do século XIX, o termo deixou de ser utilizado nas regiões centrais e orientais da Ucrânia, continuando até os dias de hoje a ser usado no oeste do país, especialmente na Rutênia Cárpata, e em territórios habitados por ucranianos fora do país (ver russinos).
rdf:langString
Руси́ны (зап.-рус. русины, русини, рѹсіны, укр. русини, белор. русіны, польск. Rusini, лит. rusėnai, лат. rutheni, rhuteni, нем. Ruthenen) — исторический эндоэтноним жителей Руси, изначально употреблявшийся только в форме единственного числа — русин (др.-рус. рѹсинъ), в то время как множественное число выражалось формами русь, либо русьскыи (люди). Форма множественного числа русины возникла в XVI веке. В настоящее время этноним сохранился только у некоторых групп восточнославянского населения: в Закарпатье, на Лемковщине, а также в Воеводине и Паннонии.
rdf:langString
Ruthenian and Ruthene are exonyms of Latin origin, formerly used in Eastern and Central Europe as common ethnonyms for East Slavs, particularly during the late medieval and early modern periods. The Latin term Rutheni was used in medieval sources to describe all Eastern Slavs of the Grand Duchy of Lithuania, as an exonym for people of the former Kievan Rus', thus including ancestors of the modern Russians, Ukrainians, Belarusians, and Rusyns. The use of Ruthenian and related exonyms continued through the early modern period, developing several distinctive meanings, both in terms of their regional scopes and additional religious connotations (such as affiliation with the Ruthenian Greek Catholic Church).
rdf:langString
Orang Rutenia adalah istilah lama yang mengacu kepada orang-orang Slavia yang dikenal dengan sebutan ' pada abad pertengahan. Mereka adalah salah satu suku bangsa utama di Keharyapatihan Lituania (selain orang Lituania, dan ). Selain itu, istilah "orang Rutenia" juga mengacu kepada orang-orang , Ukraina dan Rusyn. Istilah "orang Rutenia" kini jarang digunakan oleh orang Rusyn atau Ukraina. Seringkali muncul kebingungan atau ambiguitas saat istilah ini digunakan akibat tiga faktor:
rdf:langString
Rusini (Rusnacy, Ruśniacy, dawniej też Rusacy) – historyczne narody wschodniosłowiańskie na ziemiach historycznej Rusi Kijowskiej, wchodzące później w skład: Wielkiego Księstwa Litewskiego, Królestwa Polskiego (Ruś Czerwona) i Wielkiego Księstwa Moskiewskiego, a od drugiej połowy XVI wieku: Rzeczypospolitej Obojga Narodów i Carstwa Rosyjskiego. Narody wschodniosłowiańskie:
* Ukraińcy (Rusini, Małorusini, Małorusowie, Małorosjanie)
* Białorusini (Litwini, Białorusy)
* Rosjanie (Moskale, Wielkorusini, Wielkorusy, Wielkorusowie, Wielkorosjanie) Wschodniosłowiańskie grupy etniczne:
rdf:langString
Руси́ни (від літописного дав.-рус. рѹсинь) — назва українців до XIX століття, етнонім українського народу; на Поділлі до ХХ століття, на західноукраїнських землях — до другої половини ХХ століття. Донині збереглася на Закарпатті і серед емігрантів-закарпатців у США. Первісно слово «русин» вживалося тільки в однині як похідне від форми множини «русь». Як самоназва слово «русин» виникло в Україні та Білорусі; на відміну від Росії, де самоназвою стала прикметникова форма «русский». У Речі Посполитій XVI—XVIII століття назви «русини», «рутени» (лат. Rutheni) вживалися на позначення українців та білорусів разом (для протиставлення їх «москві», «москвинам»), або тільки щодо українців (для відрізнення їх від «литвинів» — мешканців Великого князівства Литовського). Поряд із книжним варіантом «руси
rdf:langString
鲁塞尼亚人（拉丁語：Rutheni，俄語：Русины，Rusyny，烏克蘭語：Русини/Руські，Rusyny/Rus'ki，白俄羅斯語：Русіны，盧森尼亞語：Русины，Rusyny），即Ruthenian或Ruthene，是在東歐和中歐地區正式用作指稱东斯拉夫族群的一個稱謂，尤其在中世紀後期和近世較為常用。拉丁語的魯塞尼亞在中世紀信源記載裡，是指稱立陶宛大公國的所有東斯拉夫子民，即對原基輔羅斯人的外文稱呼（exonym）， 這裡是包含了 現代俄羅斯人、烏克蘭人、盧森尼亞人和白羅斯人的先祖們。 Ruthenian和其他關聯的外文稱謂，直到近代早期也一直被使用著，並發展出系列獨特的含義，即同時在他們地域範圍的定義上和附加信仰內涵上有變化（諸如與魯塞尼亞希臘禮天主教會產生了內在聯繫）。 在中世紀的信源記載裡， 拉丁語的Rutheni是有在東斯拉夫語系裡通行著的，同時也萬象包羅了所有的外文稱呼和他們自己語言的不同變體（烏克蘭語：русини，白俄羅斯語：Русіны，但俄語是單數：русин）。 透過直接選用外來語化的稱謂，那些使用拉丁語書寫的作者就不再需要應用回諸多原語的具體詞彙，而Ruthenian外來語稱謂是同樣性質，常被現代主要來自西方的作者們所認可，尤其是那些更鍾情使用外來語稱謂 (外國原生)描述地名的人。
rdf:langString
rdf:langString
Ruthenians
rdf:langString
الريطونيون
rdf:langString
Ruthenen
rdf:langString
Ρουθήνιοι (παλαιό εθνώνυμο)
rdf:langString
Pueblo ruteno
rdf:langString
Orang Rutenia
rdf:langString
Ruteni
rdf:langString
ルーシ人
rdf:langString
Roethenen (Karpatië)
rdf:langString
Rusini
rdf:langString
Rutenos
rdf:langString
Русины (исторический этноним)
rdf:langString
鲁塞尼亚人
rdf:langString
Русини
xsd:integer
262838
xsd:integer
1123087562
rdf:langString
Previously Ruthenian;
rdf:langString
currently Belarusian, Ukrainian, Rusyn and the official church language Old Church Slavonic
rdf:langString
A boy with the pilgrimage blue-yellow flag with the Ruthenian lion during the Ruthenian pilgrimage to the Holy Land in 1906.
rdf:langString
Other East Slavs
rdf:langString
Predominantly Eastern OrthodoxRuthenian Greek Catholic, Ukrainian Greek Catholic, Russian Greek Catholic Church among other Byzantine rites originally from Slavic origins.
rdf:langString
الريطونيون أو الروثانيون أو الريثينيون (باللاتينية: Rutheni) هو تلقيب أجنبي من أصل لاتيني، كان يستخدم سابقًا في شرق وفي وسط أوروبا لتسمية السلافيين الشرقيين، لا سيما خلال أواخر العصور الوسطى وأوائل العصور الحديثة. وُجد المصطلح اللاتيني Rutheni في مصادر من العصور الوسطى لوصف السكان السلافيين في دوقية ليتوانيا الكبرى، واستُعمل كتلقيب أجنبي للإشارة لأشخاص من كييف الروسية السابقة، بما في ذلك أسلاف الأوكرانيين المعاصرين، والروسينيون، ومعظم البيلاروسيين. استمر استخدام مصطلح الريطونيين طوال الفترة الحديثة المبكرة، واكتسب العديد من المعاني المميزة، سواء من حيث نطاقاته الإقليمية أو دلالاته الدينية (مثل الانتماء إلى الكنيسة الكاثوليكية اليونانية الريطونية).
rdf:langString
Ο όρος Ρουθενιανοί είναι παλαιό εθνώνυμο που χρησιμοποιήθηκε στην Αυστροουγγρική Αυτοκρατορία για τους προγόνους των σύγχρονων λαών των Ανατολικών Σλάβων, των Ρως με ρουθενιανό ανατολικό καθολικό θρησκευτικό υπόβαθρο. Μαζί με τους Λιθουανούς και τους Σαμογιτιανούς, οι Ρουθενιανοί αποτελούσαν τον κύριο πληθυσμό του Μεγάλου Δουκάτου της Λιθουανίας, το οποίο στο μέγιστο βαθμό ονομάστηκε Μεγάλο Δουκάτο της Λιθουανίας, της Ρουθηνίας και της Σαμογιτίας (ρουθενιανά: Великое князство Литовское, Руское, Жомойтское и иных).
rdf:langString
Ruthenen (lat. Rutheni, Sg. Ruthenus, latinisiert aus dem Ethnonym Rusyn/Rusin) bezeichnet ostslawische Bevölkerungsgruppen, die in der jeweiligen Zeit nicht unter der Hoheit des Großfürstentums Moskau und des daraus entstandenen Russischen Reichs lebten, sondern unter der seiner westlichen Nachbarn.
rdf:langString
Los rutenos (en ucraniano: русини; transliteración: rusyny) es un término que fue utilizado inicialmente para referirse a los Rus, los habitantes de la Rus de Kiev. Más tarde este término acabó diversificándose, para referirse a los rutenos modernos (ucranianos), los rutenos blancos (bielorrusos), y los rutenos rojos (rusinos).
rdf:langString
Orang Rutenia adalah istilah lama yang mengacu kepada orang-orang Slavia yang dikenal dengan sebutan ' pada abad pertengahan. Mereka adalah salah satu suku bangsa utama di Keharyapatihan Lituania (selain orang Lituania, dan ). Selain itu, istilah "orang Rutenia" juga mengacu kepada orang-orang , Ukraina dan Rusyn. Pada akhir abad ke-18, bahasa Ukraina modern telah dikodifikasi. Julukan-julukan untuk Ukraina pada saat itu (seperti (Малороссия, Malorossiya) dan Rutenia) ditolak oleh kelompok nasionalis Ukraina. Mereka memilih nama "Ukraina" yang bermakna "wilayah perbatasan" semenjak abad ke-12. Pada saat yang sama, banyak orang Rusyn (bahasa Rusyn: Русины, Rusiny; bahasa Ukraina: Русини/Руські, Rusyny/Rus'ki; bahasa Belarus: Русіны; bahasa Rusia: Русины, Rusiny) yang menolak istilah Ukraina atau tidak merasa sebagai bagian dari suku bangsa Ukraina, terutama mereka yang tinggal di Rutenia Carpathia dan . Pengaruh dari bahasa-bahasa tetangga (seperti bahasa Slowakia, Polandia, Hongaria, Rumania dan Jerman) menimbulkan perbedaan antara bahasa Rusyn dengan Ukraina. Pada pertengahan abad ke-19, orang-orang Rusyn di Kerajaan Galicia dan Lodomeria telah mengodifikasi bahasa mereka. Banyak orang Rusyn yang kini menganggap diri mereka sebagai minoritas dan menetap di Ukraina barat daya, Slowakia timur, Polandia tenggara, Hongaria timur laut dan Rumania barat laut. Kelompok Rusyn Pannonia (atau Rutenia Pannonia) yang terkait tinggal di wilayah perbatasan Serbia dan Kroasia. Istilah "orang Rutenia" kini jarang digunakan oleh orang Rusyn atau Ukraina. Seringkali muncul kebingungan atau ambiguitas saat istilah ini digunakan akibat tiga faktor:
* Nama "Rusyn" dan "Rutenia" sering kali sama-sama digunakan untuk orang Rusyn
* Nama "Ukraina" dan "Rutenia" kadang-kadang sama-sama digunakan untuk mengacu kepada orang Ukraina
* Beberapa pemerintahan menolak mengakui orang-orang yang menganggap diri mereka sebagai "orang Rutenia", "Rusyn" atau "Ukraina"
rdf:langString
Ruthenian and Ruthene are exonyms of Latin origin, formerly used in Eastern and Central Europe as common ethnonyms for East Slavs, particularly during the late medieval and early modern periods. The Latin term Rutheni was used in medieval sources to describe all Eastern Slavs of the Grand Duchy of Lithuania, as an exonym for people of the former Kievan Rus', thus including ancestors of the modern Russians, Ukrainians, Belarusians, and Rusyns. The use of Ruthenian and related exonyms continued through the early modern period, developing several distinctive meanings, both in terms of their regional scopes and additional religious connotations (such as affiliation with the Ruthenian Greek Catholic Church). In medieval sources, the Latin term Rutheni was commonly applied to East Slavs in general, thus encompassing all endonyms and their various forms (Ukrainian: русини, Belarusian: русіны). By opting for the use of exonymic terms, authors who wrote in Latin were relieved from the need to be specific in their applications of those terms, and the same quality of Ruthenian exonyms is often recognized in modern, mainly Western authors, particularly those who prefer to use exonyms (foreign in origin) over endonyms. During the early modern period, the exonym Ruthenian was most frequently applied to the East Slavic population of the Polish–Lithuanian Commonwealth, an area encompassing territories of modern Ukraine and Belarus from the 15th up to the 18th centuries. In the former Austro-Hungarian Monarchy, the same term (German: Ruthenen) was employed (up to 1918) as an official exonym for the entire East Slavic population within the borders of the Monarchy.
rdf:langString
Il termine ruteni è un esonimo di origine latina, usato fin dal medioevo come designazione per gli slavi orientali, in particolare quelli che vivevano nelle regioni delle attuali Ucraina e Bielorussia.
rdf:langString
ルーシ人（ルーシじん；古ルーシ語・ルーシ語・ウクライナ語: Руси́ни, Русь, Ру́си ；ベラルーシ語: Русі́ны ；リトアニア語: Rusėnai）は、中世から近世にかけて東欧に居住した東スラヴ系の民族である。第一義的には、ルーシ族（ルーシ人とも呼ばれる）、あるいはルーシという地名に由来し、ルーシ（キエフ大公国）という国に属した人々を指す用語であるが、時代が下るとともに意味するところが変わる。 14世紀末から17世紀前半にかけては、今日のウクライナ人およびベラルーシ人の祖先となる共通民族名であったが、17世紀後半から20世紀初頭にかけてはウクライナ人のみを指す民族名として用いられるようになった。西欧の文献ではルテニア人（ラテン語: Rutheni, Rhuteni）として登場するが、日本語文献ではルーシ人とルテニア人の概念は一致しない。 日本語文献で「ルーシ人」といえば、キエフ・ルーシの人々を指している場合と、14世紀以降のウクライナ人・ベラルーシ人あるいは17世紀以降のウクライナ人を指している場合、それらを特に区別せずに書いている場合とがある。日本語では、少なくとも近世以降のロシア人（大ロシア人）を指して「ルーシ人」と呼ぶことはない。
rdf:langString
Rusini (Rusnacy, Ruśniacy, dawniej też Rusacy) – historyczne narody wschodniosłowiańskie na ziemiach historycznej Rusi Kijowskiej, wchodzące później w skład: Wielkiego Księstwa Litewskiego, Królestwa Polskiego (Ruś Czerwona) i Wielkiego Księstwa Moskiewskiego, a od drugiej połowy XVI wieku: Rzeczypospolitej Obojga Narodów i Carstwa Rosyjskiego. Nazwa pochodzi od Rusi i oznaczała pierwotnie jej mieszkańców. W nomenklaturze polskiej i rosyjskiej termin Rusini był używany najczęściej dla nazwania Ukraińców (Małorusinów), a Rusnacy lub Ruśniacy dla określenia Łemków. Podział ten ma charakter zwyczajowy i nie jest ściśle przestrzegany. W niektórych dawnych polskich źródłach Rusinami była nazywana ludność prawosławna bez względu na pochodzenie etniczne, w tym polscy wyznawcy prawosławia. Narody wschodniosłowiańskie:
* Ukraińcy (Rusini, Małorusini, Małorusowie, Małorosjanie)
* Białorusini (Litwini, Białorusy)
* Rosjanie (Moskale, Wielkorusini, Wielkorusy, Wielkorusowie, Wielkorosjanie) Wschodniosłowiańskie grupy etniczne:
* Rusini karpaccy, Karpatorusini:
* Łemkowie, Wengrinowie, Zamieszańcy i Rusini Szlachtowscy – w literaturze bywają określani jako oddzielna, karpatoruska lub ukraińska grupa etniczna; w dawnej literaturze polskiej bywali klasyfikowani jako ludność polska
* Wierchowińcy – w literaturze są określani jako karpatoruska lub ukraińska grupa etniczna
* Bojkowie – w literaturze są określani jako karpatoruska lub ukraińska grupa etniczna, Paul Robert Magocsi i Paul Best zaliczają ją do odrębnego narodu karpatoruskiego
* Huculi (Hucułowie) – w literaturze są określani jako karpatoruska, ukraińska lub samodzielna grupa etniczna
* Tutejsi – ludność wschodniosłowiańska Polesia i Podlasia mówiąca gwarami przejściowymi: białoruskimi lub ukraińskimi i nie wykazująca jednoznacznego poczucia przynależności do zwartych miejscowych grup narodowościowych.
* Poleszucy – w literaturze ukraińskiej bywają określani jako ukraińska grupa etniczna, w białoruskiej są określani jako białoruska grupa etniczna. Wielu spośród Poleszuków nie identyfikuje się ani z Ukraińcami, ani z Białorusinami.
* Podlaszucy – podobnie jak Poleszuków, klasyfikuje się ich jako białoruską i/lub ukraińską grupę etniczną.
* Rusini Panońscy
rdf:langString
Roethenen (Roetheens: Русины, Roesyny; Oekraïens en Servisch: Русини; Roesyny, Hongaars: Ruszinok) is in het huidige spraakgebruik de benaming voor de meest zuidwestelijke der Oost-Slavische volksstammen, in essentie diegenen wier voorouders ten tijde van Oostenrijk-Hongarije in het Hongaarse gedeelte woonden (Karpato-Roethenië). De academische wetenschap classificeert Roethenen vaak als Oekraïners, maar er zijn mensen die het standpunt innemen dat Roethenen een onafhankelijke etnische groep zijn. Sommige Roethenen en Roetheense organisaties beschouwen zichzelf als een apart volk, en sommige als Oekraïners.
rdf:langString
Os termos rutenos e russianos (em ucraniano: Русини, Руські, "Rus") são carregados de significado cultural, e assume diferentes significados de acordo com o contexto em que são utilizados. Inicialmente era o etnônimo utilizado para se referir aos povos eslavos orientais. Posteriormente, passou a ser utilizado predominantemente para se referir aos ucranianos, porém com o surgimento do nacionalismo ucraniano, em meados do século XIX, o termo deixou de ser utilizado nas regiões centrais e orientais da Ucrânia, continuando até os dias de hoje a ser usado no oeste do país, especialmente na Rutênia Cárpata, e em territórios habitados por ucranianos fora do país (ver russinos).
rdf:langString
Руси́ны (зап.-рус. русины, русини, рѹсіны, укр. русини, белор. русіны, польск. Rusini, лит. rusėnai, лат. rutheni, rhuteni, нем. Ruthenen) — исторический эндоэтноним жителей Руси, изначально употреблявшийся только в форме единственного числа — русин (др.-рус. рѹсинъ), в то время как множественное число выражалось формами русь, либо русьскыи (люди). Форма множественного числа русины возникла в XVI веке. В настоящее время этноним сохранился только у некоторых групп восточнославянского населения: в Закарпатье, на Лемковщине, а также в Воеводине и Паннонии.
rdf:langString
Руси́ни (від літописного дав.-рус. рѹсинь) — назва українців до XIX століття, етнонім українського народу; на Поділлі до ХХ століття, на західноукраїнських землях — до другої половини ХХ століття. Донині збереглася на Закарпатті і серед емігрантів-закарпатців у США. Первісно слово «русин» вживалося тільки в однині як похідне від форми множини «русь». Як самоназва слово «русин» виникло в Україні та Білорусі; на відміну від Росії, де самоназвою стала прикметникова форма «русский». У Речі Посполитій XVI—XVIII століття назви «русини», «рутени» (лат. Rutheni) вживалися на позначення українців та білорусів разом (для протиставлення їх «москві», «москвинам»), або тільки щодо українців (для відрізнення їх від «литвинів» — мешканців Великого князівства Литовського). Поряд із книжним варіантом «русини» співіснувала розмовна форма «руснаки», яка найдовше зберігалася на Закарпатті та Лемківщині. У Габсбурзькій монархії «русини» (нім. Ruthenen) було офіційною назвою всіх її українських підданих. Із розвитком української національної свідомості самоназви «русини» на Заході і «малороси» чи «руські» на Сході України були витіснені самоназвою «українці». У міжвоєнній Галичині польська влада намагалася зберегти назву «русини», щоб заперечити український характер корінного населення. Українська інтелігенція Пряшівщини тепер вживає визначення «русини-українці» для підкреслення належності закарпатської гілки до всього українського народу. Натомість ідеологи політичного русинства поширюють словосполучення «русини і українці» та впроваджують вигаданий ними етнонім «карпаторусини», щоб зобразити русинів з Карпатського регіону окремим народом.
rdf:langString
鲁塞尼亚人（拉丁語：Rutheni，俄語：Русины，Rusyny，烏克蘭語：Русини/Руські，Rusyny/Rus'ki，白俄羅斯語：Русіны，盧森尼亞語：Русины，Rusyny），即Ruthenian或Ruthene，是在東歐和中歐地區正式用作指稱东斯拉夫族群的一個稱謂，尤其在中世紀後期和近世較為常用。拉丁語的魯塞尼亞在中世紀信源記載裡，是指稱立陶宛大公國的所有東斯拉夫子民，即對原基輔羅斯人的外文稱呼（exonym）， 這裡是包含了 現代俄羅斯人、烏克蘭人、盧森尼亞人和白羅斯人的先祖們。 Ruthenian和其他關聯的外文稱謂，直到近代早期也一直被使用著，並發展出系列獨特的含義，即同時在他們地域範圍的定義上和附加信仰內涵上有變化（諸如與魯塞尼亞希臘禮天主教會產生了內在聯繫）。 在中世紀的信源記載裡， 拉丁語的Rutheni是有在東斯拉夫語系裡通行著的，同時也萬象包羅了所有的外文稱呼和他們自己語言的不同變體（烏克蘭語：русини，白俄羅斯語：Русіны，但俄語是單數：русин）。 透過直接選用外來語化的稱謂，那些使用拉丁語書寫的作者就不再需要應用回諸多原語的具體詞彙，而Ruthenian外來語稱謂是同樣性質，常被現代主要來自西方的作者們所認可，尤其是那些更鍾情使用外來語稱謂 (外國原生)描述地名的人。 由近代早期開始，外來語稱謂Ruthenian 就是被最常用於指代波蘭立陶宛聯邦的東斯拉夫人口，所處區域是萬象包羅了15～18世紀範圍屬於現代烏克蘭和白羅斯的領土。 而在原奧匈帝國時期， 同樣一個稱謂 (德語：Ruthenen) 是用於 (1918年為止) 作為一個正式的外語稱謂，指代了整個處於帝國管治範圍內的東斯拉夫族羣，廣義的範圍也就除了烏克蘭、波蘭，還可擴展至斯洛伐克、羅馬尼亞、塞爾維亞、克羅地亞、匈牙利和捷克等地域。不過多數應主要是狹義用法多。
xsd:nonNegativeInteger
28705
