Roman numerals
http://dbpedia.org/resource/Roman_numerals an entity of type: WikicatNumbers
Římské číslice představují způsob zápisu čísel pomocí několika vybraných písmen latinské abecedy. Jedná se o takzvanou nepoziční číselnou soustavu, pro které je charakteristická skutečnost, že hodnota číslice je daná jejím symbolem a nezávisí na její pozici v zapsaném čísle. Dnes se většinou používají arabské číslice, římské číslice většinou jen ve specifických případech, například k označení pořadí kapitoly, odstavců či panovníků stejného jména.
rdf:langString
Το Λατινικό σύστημα αναπαράστασης αριθμών, που χρησιμοποιείτο ευρέως στην Αρχαία Ρώμη, αλλά επιβιώνει ακόμη και στις μέρες μας σε συγκεκριμένες περιπτώσεις, είναι ένα σύστημα που απεικονίζει τους αριθμούς με συνδυασμούς γραμμάτων του λατινικού αλφάβητου που ανάλογα με τη διάταξη τους , προστίθενται ή αφαιρούνται. Βασίζεται στο αντίστοιχο σύστημα αναπαράστασης των Ετρούσκων. Στην αρχική του μορφή περιελάμβανε 5 γράμματα (I, V, X, L και C). Οι δέκα πρώτοι αριθμοί στο ρωμαϊκό σύστημα αναπαράστασης αριθμών είναι : I=1, II=2, III=3, IV=4, V=5, VI=6, VII=7, VIII=8 , IX=9 και Χ=10
rdf:langString
La sistemo de romaj ciferoj (aŭ romanaj ciferoj) aperis ĉirkaŭ la jaro 800 a.K. ĉe etruskoj kaj ĝin uzis ankaŭ latinlingvaj romianoj. Anoj de la eŭropa kulturo ankoraŭ uzas ĝin por horloĝoj, datoj, monatnombroj, kaj jarcentoj, kaj por nomoj de seriaj moŝtuloj, kiel reĝoj, imperiestroj, kaj papoj.
rdf:langString
Erromatar zenbakera edo erromatar zenbakikuntza erromatarrek garatu zuten zenbaki-sistema da. Zenbakiak idazteko hainbat letra larri erabiltzen dira. Gaur egun mendeak idazteko erabiltzen ditugu erromatar zenbakiak, eta baita, erloju analogiko askotan ere.
rdf:langString
Sa lá atá inniu ann úsáidtear (m.sh. 1, 2, ...59, 1000). Ach bhain na Rómhánaigh úsáid as uimhreacha difriúla. Tugadh uimhreacha do litir áirithe: I nó i = 1V nó v = 5X nó x = 10L nó l = 50C nó c = 100D nó d = 500M nó m = 1000 Sin iad na uimhreacha a usaidtear de ghnáth inniu nuair a déantar .Déantar comhairdeamh mar seo: I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X ... XIV ... CLXII ... MCDXIV 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 14 162 1414 Tug faoi dhera IV/4 tá an I roimh an V agus ciallíonn sé go bhfuil an uimhir níos lú ná an V.
rdf:langString
Angka Romawi atau Bilangan Romawi adalah sistem penomoran yang berasal dari Romawi kuno. Sistem penomoran ini memakai huruf Latin untuk melambangkan angka numerik: Untuk angka yang lebih besar (≥5.000), sebuah garis ditempatkan di atas simbol indikator perkalian dengan 1.000. Angka Romawi sangat umum digunakan sekarang ini, antara lain digunakan di jam, bab buku, penomoran sekuel film, penomoran seri event olahraga seperti Olimpiade. Di dalam bahasa Indonesia, angka Romawi digunakan untuk penulisan bilangan tingkat, contoh abad XX (abad kedua puluh) dan Perang Dunia II (Perang Dunia Kedua).
rdf:langString
로마 숫자는 고대 로마에서 쓰기수법이다. 로마 문자에 특정 수를 대입하고 이를 조합하여 수를 나타낸다. 1에서 10까지는 I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X 와 같이 표기한다. 11은 XI이라고 표기하고 12은 XII로 표기한다. 로마 숫자는 에트루리아인이 사용한 기수법에서 유래하였으며 로마 제국을 거쳐 14세기에 이르기까지 유럽 각지에서 사용되었다. 14세기 이후에 보다 사용이 편리한 아라비아 숫자가 널리 사용되면서 일상적인 연산에서는 사용하지 않게 되었다. 오늘날에는 시계의 시간 표시나 책의 목차 표시와 같은 특별한 경우에만 사용된다.50, 100, 500, 1000은 각각 L, C, D, M으로 표기한다.
rdf:langString
Il sistema di numerazione romano è un sistema di numerazione additivo/sottrattivo per il quale a ogni simbolo letterale è associato un valore: il numero rappresentato è dato dalla somma o dalla differenza dei valori di ogni simbolo che lo compone.
rdf:langString
ローマ数字（ローマすうじ）は、数を表す記号の一種である。ラテン文字の一部を用い、例えばアラビア数字における 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 をそれぞれ I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X のように表記する。I, V, X, L, C, D, M はそれぞれ 1, 5, 10, 50, 100, 500, 1000 を表す。i, v, x などと小文字で書くこともある。現代の一般的な表記法では、1以上4000未満の数を表すことができる。 ローマ数字のことをギリシャ数字と呼ぶ例が見られるが、これは誤りである。
rdf:langString
Rzymski system zapisywania liczb, zwany też łacińskim – addytywny system liczbowy, w podstawowej wersji używający 7 znaków.
rdf:langString
O sistema de numeração romana (algarismos romanos ou números romanos) desenvolveu-se na Roma Antiga, e foi utilizado em todo o Império Romano. É composto por sete letras maiúsculas do alfabeto latino: I, V, X, L, C, D e M.
rdf:langString
Romerska siffror är ett talsystem bestående av vanligtvis sju grundsiffror I (1), V (5), X (10), L (50), C (100), D (500) och M (1000). Ytterligare tecken brukades i ett utökat system, som romarna införde under 200-talet f.Kr. enligt tabellen nedan, men också för att beteckna större tal samt bråk. Romarna inkluderade aldrig noll i sitt talsystem och kunde aldrig hantera noll i sin aritmetik.[källa behövs]
rdf:langString
Ри́мские ци́фры — цифры, использовавшиеся древними римлянами в их непозиционной системе счисления. Натуральные числа записываются при помощи повторения этих цифр. При этом, если бо́льшая цифра стоит перед меньшей, то они складываются (принцип сложения), если же меньшая стоит перед большей, то меньшая вычитается из большей (принцип вычитания). Последнее правило применяется только во избежание четырёхкратного повторения одной и той же цифры. Римские цифры появились за 500 лет до нашей эры у этрусков (см. этрусский алфавит), которые могли заимствовать часть цифр у прото-кельтов.
rdf:langString
罗马数字是古罗马使用的记数系统，现今仍很常见。
rdf:langString
الأرقام الرومانية (باللاتينية: Numeri Romani) هي نظام عد ابتكر في روما القديمة لكتابة الأعداد، واستمر استخدامه في أوروبا حتى أواخر العصور الوسطى. تمثل الأرقام في هذا النظام بحروف من الأبجدية اللاتينية. الاستخدام الحديث لهذه الرموز يختصرها بسبعة رموز بقيم ثابتة لكل رمز.
rdf:langString
La numeració romana és un sistema de numeració que es va desenvolupar a l'antiga Roma i es va utilitzar en tot l'Imperi Romà; es va mantenir també després de la desaparició de l'Imperi. A partir del segle xiv, els nombres romans van començar a ser reemplaçats en la majoria de contextos pels nombres aràbics; no obstant això, aquest procés va ser gradual i l'ús de nombres romans persisteix actualment en alguns aspectes de la vida quotidiana, sobretot quan representen números ordinals (el rei Jaume I), encara que avui dia no es diguin com a ordinals (segle XII).
rdf:langString
Als römische Zahlen werden die Zahlzeichen einer in der römischen Antike entstandenen und noch für Nummern und besondere Zwecke gebräuchlichen Zahlschrift bezeichnet. In der heute üblichen Form werden darin die lateinischen Buchstaben I (1), V (5), X (10), L (50), C (100), D (500) und M (1000) als Zahlzeichen für die Schreibung der natürlichen Zahlen verwendet.
rdf:langString
La numeración romana (en latín, Numeri Romani; en griego, Λατινικό σύστημα αναπαράστασης αριθμών o Ρωμαϊκοί αριθμοί) es un sistema de numeración que se desarrolló en la Antigua Roma y se utilizó en todo el Imperio romano, manteniéndose con posterioridad a su desaparición y todavía utilizado en algunos ámbitos. Este sistema emplea algunas letras mayúsculas como símbolos para representar ciertos valores. Los números se escriben como combinaciones de letras. El año actual, por ejemplo, 2022, se escribe numéricamente como MMXXII en donde cada M representa mil unidades, cada X representa diez unidades y, finalmente, cada I representa una unidad más.
rdf:langString
La numération romaine est un système de numération additive utilisé par les anciens Romains. Les nombres sont représentés à l'aide de symboles combinés entre eux, notamment par les signes I, V, X, L, C, D et M, appelés chiffres romains, qui représentent respectivement les nombres 1, 5, 10, 50, 100, 500 et 1 000. Ces « abréviations destinées à notifier et à retenir les nombres » ne permettaient pas à leurs utilisateurs de faire des calculs, qui étaient effectués au moyen d'abaques.
rdf:langString
Roman numerals are a numeral system that originated in ancient Rome and remained the usual way of writing numbers throughout Europe well into the Late Middle Ages. Numbers are written with combinations of letters from the Latin alphabet, each letter with a fixed integer value, modern style uses only these seven: The use of Roman numerals continued long after the decline of the Roman Empire. From the 14th century on, Roman numerals began to be replaced by Arabic numerals; however, this process was gradual, and the use of Roman numerals persists in some applications to this day.
rdf:langString
Romeinse cijfers vormen een talstelsel voor het weergeven van natuurlijke getallen dat afkomstig is uit het oude Rome. Het stelsel is geen positiestelsel, maar een additief stelsel waarin de waarde van het voorgestelde getal bepaald wordt door het totaal van de samenstellende symbolen. De getallen een tot en met tien worden met Romeinse cijfers geschreven als: I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX en X. De Romeinen maakten geen gebruik van het getal 0 en er is dan ook geen Romeins cijfer voor de nul.
rdf:langString
Римська система числення, або Римські цифри — непозиційна система числення, що використовувалися стародавніми римлянами. Дана система базується на використанні особливих знаків (літер латинської абетки) для десяткових розрядів I = 1, X = 10, С = 100, М = 1000 та їх половин V = 5, L = 50, D = 500. Натуральні числа записуються за допомогою повторення цих цифр. При цьому, якщо більша цифра стоїть перед меншою, то вони додаються (принцип додавання), якщо ж менша перед більшою, то менша віднімається від більшої (принцип віднімання). Останнє правило застосовується тільки для уникнення чотириразового повторення однієї цифри. Наприклад, I, X, С ставляться відповідно перед X, С, М для позначення 9, 90, 900 або перед V, L, D для позначення 4, 40, 400. Наприклад, VI = 5 + 1 = 6, IV = 5 – 1 = 4 (заміс
rdf:langString
rdf:langString
أرقام رومانية
rdf:langString
Numeració romana
rdf:langString
Římské číslice
rdf:langString
Römische Zahlschrift
rdf:langString
Ρωμαϊκοί αριθμοί
rdf:langString
Romaj ciferoj
rdf:langString
Numeración romana
rdf:langString
Erromatar zenbakera
rdf:langString
Uimhir Rómhánach
rdf:langString
Angka Romawi
rdf:langString
Sistema di numerazione romano
rdf:langString
Numération romaine
rdf:langString
로마 숫자
rdf:langString
ローマ数字
rdf:langString
Romeinse cijfers
rdf:langString
Roman numerals
rdf:langString
Rzymski system zapisywania liczb
rdf:langString
Numeração romana
rdf:langString
Римские цифры
rdf:langString
Romerska siffror
rdf:langString
罗马数字
rdf:langString
Римська система числення
xsd:integer
25657
xsd:integer
1124519054
rdf:langString
yes
rdf:langString
Roman numerals
rdf:langString
Appendix:Roman numerals
rdf:langString
yes
rdf:langString
الأرقام الرومانية (باللاتينية: Numeri Romani) هي نظام عد ابتكر في روما القديمة لكتابة الأعداد، واستمر استخدامه في أوروبا حتى أواخر العصور الوسطى. تمثل الأرقام في هذا النظام بحروف من الأبجدية اللاتينية. الاستخدام الحديث لهذه الرموز يختصرها بسبعة رموز بقيم ثابتة لكل رمز. يقوم على التعبير عن الأعداد برسوم معينة كانت في بادئ الأمر تقوم على رسم عدد من الخطوط العامودية المتجاورة، فمثلا: III تعبر عن العدد ثلاثة، ولما كانت الحاجة للتعبير عن أعداد كبيرة ستؤدي إلى رسم عدد كبير من الخطوط التي سيصعب عدّها، فكان ان عبر عن ان بعض الأعداد برسوم أخرى فأصبح : فالعدد 1952 يكتب MCMLII والعدد 487 يكتب CDLXXXVII والعدد 4 يكتب IV والعدد 6 يكتب VI. يلاحظ كيف ان كتابة هذه الأرقام طويلة وتقود إلى الخطأ وكتابة رقم كبير باستخدامها سيتكون من عدد ضخم من الرسوم. وهناك خلاف حول كون رسوم هذه الأرقام هي احرف تدل على أسماء هذه الأرقام، فالبعض يقول بذلك ويدلل عليه بان C وM تقابل كلمتي Centum وMille أي مئة والف، بينما يرى فريق آخر ان هذا محض صدفة كون ذلك لا ينطبق على الأرقام الرومانية الأخرى.والعمليات الحسابية المتداولة اليوم شبه مستحيلة باستخدام الأرقام الرومانية وذلك لغياب الخانات.للتعبير عن الأعداد الكبيرة يستعمل الخط العلوي، فرسم خط أعلى الرمز يعني مضاعفته بـ 1000.
rdf:langString
La numeració romana és un sistema de numeració que es va desenvolupar a l'antiga Roma i es va utilitzar en tot l'Imperi Romà; es va mantenir també després de la desaparició de l'Imperi. A partir del segle xiv, els nombres romans van començar a ser reemplaçats en la majoria de contextos pels nombres aràbics; no obstant això, aquest procés va ser gradual i l'ús de nombres romans persisteix actualment en alguns aspectes de la vida quotidiana, sobretot quan representen números ordinals (el rei Jaume I), encara que avui dia no es diguin com a ordinals (segle XII). Aquest sistema fa servir algunes lletres majúscules com a símbols per representar certs valors. Els nombres s'escriuen com combinacions de lletres; per exemple, 2022 s'escriu mmxxii, on cada m representa 1000 unitats, cada x representa 10 unitats, cada v representa cinc unitats, i cada i simbolitza una unitat. Està basat en la numeració etrusca, la qual (a diferència de la numeració decimal que està basada en un sistema posicional) es basa en un sistema additiu (cada signe representa un valor que va sumant a l'anterior). Posteriorment, la numeració romana va evolucionar a un sistema substractiu, en el qual alguns signes en lloc de sumar, resten; per exemple, 4 a la numeració etrusca es representava com IIII (1 + 1 + 1 + 1 = 4), mentre que en la numeració romana moderna es representa com IV (resta 1 a 5 = 4).
rdf:langString
Římské číslice představují způsob zápisu čísel pomocí několika vybraných písmen latinské abecedy. Jedná se o takzvanou nepoziční číselnou soustavu, pro které je charakteristická skutečnost, že hodnota číslice je daná jejím symbolem a nezávisí na její pozici v zapsaném čísle. Dnes se většinou používají arabské číslice, římské číslice většinou jen ve specifických případech, například k označení pořadí kapitoly, odstavců či panovníků stejného jména.
rdf:langString
Το Λατινικό σύστημα αναπαράστασης αριθμών, που χρησιμοποιείτο ευρέως στην Αρχαία Ρώμη, αλλά επιβιώνει ακόμη και στις μέρες μας σε συγκεκριμένες περιπτώσεις, είναι ένα σύστημα που απεικονίζει τους αριθμούς με συνδυασμούς γραμμάτων του λατινικού αλφάβητου που ανάλογα με τη διάταξη τους , προστίθενται ή αφαιρούνται. Βασίζεται στο αντίστοιχο σύστημα αναπαράστασης των Ετρούσκων. Στην αρχική του μορφή περιελάμβανε 5 γράμματα (I, V, X, L και C). Οι δέκα πρώτοι αριθμοί στο ρωμαϊκό σύστημα αναπαράστασης αριθμών είναι : I=1, II=2, III=3, IV=4, V=5, VI=6, VII=7, VIII=8 , IX=9 και Χ=10
rdf:langString
Als römische Zahlen werden die Zahlzeichen einer in der römischen Antike entstandenen und noch für Nummern und besondere Zwecke gebräuchlichen Zahlschrift bezeichnet. In der heute üblichen Form werden darin die lateinischen Buchstaben I (1), V (5), X (10), L (50), C (100), D (500) und M (1000) als Zahlzeichen für die Schreibung der natürlichen Zahlen verwendet. Es handelt sich um eine additive Zahlschrift mit ergänzender Regel für die bestimmter Zahlen, aber ohne Stellenwertsystem und ohne Zeichen für Null. Zugrunde liegt ein kombiniert quinär-dezimales oder biquinäres Zahlensystem mit den Basiszahlen 5 und 10.
rdf:langString
La sistemo de romaj ciferoj (aŭ romanaj ciferoj) aperis ĉirkaŭ la jaro 800 a.K. ĉe etruskoj kaj ĝin uzis ankaŭ latinlingvaj romianoj. Anoj de la eŭropa kulturo ankoraŭ uzas ĝin por horloĝoj, datoj, monatnombroj, kaj jarcentoj, kaj por nomoj de seriaj moŝtuloj, kiel reĝoj, imperiestroj, kaj papoj.
rdf:langString
Erromatar zenbakera edo erromatar zenbakikuntza erromatarrek garatu zuten zenbaki-sistema da. Zenbakiak idazteko hainbat letra larri erabiltzen dira. Gaur egun mendeak idazteko erabiltzen ditugu erromatar zenbakiak, eta baita, erloju analogiko askotan ere.
rdf:langString
La numeración romana (en latín, Numeri Romani; en griego, Λατινικό σύστημα αναπαράστασης αριθμών o Ρωμαϊκοί αριθμοί) es un sistema de numeración que se desarrolló en la Antigua Roma y se utilizó en todo el Imperio romano, manteniéndose con posterioridad a su desaparición y todavía utilizado en algunos ámbitos. Este sistema emplea algunas letras mayúsculas como símbolos para representar ciertos valores. Los números se escriben como combinaciones de letras. El año actual, por ejemplo, 2022, se escribe numéricamente como MMXXII en donde cada M representa mil unidades, cada X representa diez unidades y, finalmente, cada I representa una unidad más. Está basado en la numeración etrusca, la cual, a diferencia de la numeración decimal que está basada en un sistema posicional, se basa en un sistema aditivo (cada signo representa un valor que se va sumando al anterior). La numeración romana posteriormente evolucionó a un , en el cual algunos signos en lugar de sumar, restan. Por ejemplo, el 4 en la numeración etrusca se representaba como IIII (1+1+1+1), mientras que en la numeración romana moderna se representa como IV (1 restado a 5).
rdf:langString
La numération romaine est un système de numération additive utilisé par les anciens Romains. Les nombres sont représentés à l'aide de symboles combinés entre eux, notamment par les signes I, V, X, L, C, D et M, appelés chiffres romains, qui représentent respectivement les nombres 1, 5, 10, 50, 100, 500 et 1 000. Ces « abréviations destinées à notifier et à retenir les nombres » ne permettaient pas à leurs utilisateurs de faire des calculs, qui étaient effectués au moyen d'abaques. Un nombre écrit en chiffres romains se lit de gauche à droite. En première approximation, sa valeur se détermine en faisant la somme des valeurs individuelles de chaque symbole, sauf quand l'un des symboles précède un symbole de valeur supérieure ; dans ce cas, on soustrait la valeur du premier symbole au deuxième.
rdf:langString
Sa lá atá inniu ann úsáidtear (m.sh. 1, 2, ...59, 1000). Ach bhain na Rómhánaigh úsáid as uimhreacha difriúla. Tugadh uimhreacha do litir áirithe: I nó i = 1V nó v = 5X nó x = 10L nó l = 50C nó c = 100D nó d = 500M nó m = 1000 Sin iad na uimhreacha a usaidtear de ghnáth inniu nuair a déantar .Déantar comhairdeamh mar seo: I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X ... XIV ... CLXII ... MCDXIV 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 14 162 1414 Tug faoi dhera IV/4 tá an I roimh an V agus ciallíonn sé go bhfuil an uimhir níos lú ná an V.
rdf:langString
Roman numerals are a numeral system that originated in ancient Rome and remained the usual way of writing numbers throughout Europe well into the Late Middle Ages. Numbers are written with combinations of letters from the Latin alphabet, each letter with a fixed integer value, modern style uses only these seven: The use of Roman numerals continued long after the decline of the Roman Empire. From the 14th century on, Roman numerals began to be replaced by Arabic numerals; however, this process was gradual, and the use of Roman numerals persists in some applications to this day. One place they are often seen is on clock faces. For instance, on the clock of Big Ben (designed in 1852), the hours from 1 to 12 are written as: I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII The notations IV and IX can be read as "one less than five" (4) and "one less than ten" (9), although there is a tradition favouring representation of "4" as "IIII" on Roman numeral clocks. Other common uses include year numbers on monuments and buildings and copyright dates on the title screens of movies and television programs. MCM, signifying "a thousand, and a hundred less than another thousand", means 1900, so 1912 is written MCMXII. For the years of this century, MM indicates 2000. The current year is MMXXII (2022).
rdf:langString
Angka Romawi atau Bilangan Romawi adalah sistem penomoran yang berasal dari Romawi kuno. Sistem penomoran ini memakai huruf Latin untuk melambangkan angka numerik: Untuk angka yang lebih besar (≥5.000), sebuah garis ditempatkan di atas simbol indikator perkalian dengan 1.000. Angka Romawi sangat umum digunakan sekarang ini, antara lain digunakan di jam, bab buku, penomoran sekuel film, penomoran seri event olahraga seperti Olimpiade. Di dalam bahasa Indonesia, angka Romawi digunakan untuk penulisan bilangan tingkat, contoh abad XX (abad kedua puluh) dan Perang Dunia II (Perang Dunia Kedua).
rdf:langString
로마 숫자는 고대 로마에서 쓰기수법이다. 로마 문자에 특정 수를 대입하고 이를 조합하여 수를 나타낸다. 1에서 10까지는 I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X 와 같이 표기한다. 11은 XI이라고 표기하고 12은 XII로 표기한다. 로마 숫자는 에트루리아인이 사용한 기수법에서 유래하였으며 로마 제국을 거쳐 14세기에 이르기까지 유럽 각지에서 사용되었다. 14세기 이후에 보다 사용이 편리한 아라비아 숫자가 널리 사용되면서 일상적인 연산에서는 사용하지 않게 되었다. 오늘날에는 시계의 시간 표시나 책의 목차 표시와 같은 특별한 경우에만 사용된다.50, 100, 500, 1000은 각각 L, C, D, M으로 표기한다.
rdf:langString
Il sistema di numerazione romano è un sistema di numerazione additivo/sottrattivo per il quale a ogni simbolo letterale è associato un valore: il numero rappresentato è dato dalla somma o dalla differenza dei valori di ogni simbolo che lo compone.
rdf:langString
ローマ数字（ローマすうじ）は、数を表す記号の一種である。ラテン文字の一部を用い、例えばアラビア数字における 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 をそれぞれ I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X のように表記する。I, V, X, L, C, D, M はそれぞれ 1, 5, 10, 50, 100, 500, 1000 を表す。i, v, x などと小文字で書くこともある。現代の一般的な表記法では、1以上4000未満の数を表すことができる。 ローマ数字のことをギリシャ数字と呼ぶ例が見られるが、これは誤りである。
rdf:langString
Romeinse cijfers vormen een talstelsel voor het weergeven van natuurlijke getallen dat afkomstig is uit het oude Rome. Het stelsel is geen positiestelsel, maar een additief stelsel waarin de waarde van het voorgestelde getal bepaald wordt door het totaal van de samenstellende symbolen. De getallen een tot en met tien worden met Romeinse cijfers geschreven als: I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX en X. De Romeinen maakten geen gebruik van het getal 0 en er is dan ook geen Romeins cijfer voor de nul. Het systeem is sinds de 14e eeuw grotendeels verdrongen door een positiestelsel met gebruik van Arabische cijfers, maar in sommige toepassingen zijn Romeinse cijfers nog steeds in gebruik, zoals bij de nummering van vorsten met dezelfde naam (bijvoorbeeld Lodewijk XIV) en in sommige landen bij de nummering van eeuwen (bijvoorbeeld XIXe siècle). Zie hieronder, .
rdf:langString
Rzymski system zapisywania liczb, zwany też łacińskim – addytywny system liczbowy, w podstawowej wersji używający 7 znaków.
rdf:langString
O sistema de numeração romana (algarismos romanos ou números romanos) desenvolveu-se na Roma Antiga, e foi utilizado em todo o Império Romano. É composto por sete letras maiúsculas do alfabeto latino: I, V, X, L, C, D e M.
rdf:langString
Romerska siffror är ett talsystem bestående av vanligtvis sju grundsiffror I (1), V (5), X (10), L (50), C (100), D (500) och M (1000). Ytterligare tecken brukades i ett utökat system, som romarna införde under 200-talet f.Kr. enligt tabellen nedan, men också för att beteckna större tal samt bråk. Romarna inkluderade aldrig noll i sitt talsystem och kunde aldrig hantera noll i sin aritmetik.[källa behövs]
rdf:langString
Ри́мские ци́фры — цифры, использовавшиеся древними римлянами в их непозиционной системе счисления. Натуральные числа записываются при помощи повторения этих цифр. При этом, если бо́льшая цифра стоит перед меньшей, то они складываются (принцип сложения), если же меньшая стоит перед большей, то меньшая вычитается из большей (принцип вычитания). Последнее правило применяется только во избежание четырёхкратного повторения одной и той же цифры. Римские цифры появились за 500 лет до нашей эры у этрусков (см. этрусский алфавит), которые могли заимствовать часть цифр у прото-кельтов.
rdf:langString
罗马数字是古罗马使用的记数系统，现今仍很常见。
rdf:langString
Римська система числення, або Римські цифри — непозиційна система числення, що використовувалися стародавніми римлянами. Дана система базується на використанні особливих знаків (літер латинської абетки) для десяткових розрядів I = 1, X = 10, С = 100, М = 1000 та їх половин V = 5, L = 50, D = 500. Натуральні числа записуються за допомогою повторення цих цифр. При цьому, якщо більша цифра стоїть перед меншою, то вони додаються (принцип додавання), якщо ж менша перед більшою, то менша віднімається від більшої (принцип віднімання). Останнє правило застосовується тільки для уникнення чотириразового повторення однієї цифри. Наприклад, I, X, С ставляться відповідно перед X, С, М для позначення 9, 90, 900 або перед V, L, D для позначення 4, 40, 400. Наприклад, VI = 5 + 1 = 6, IV = 5 – 1 = 4 (замість IIII). XIX = 10 + 10 – 1 = 19 (замість XVIIII), XL = 50 – 10 = 40 (замість XXXX), XXXIII = 10 + 10 + 10 + 1 + 1 + 1 = 33 тощо. Ця система числення на сьогодні майже не застосовується, бо виконання арифметичних дій над багатозначними числами в цій системі дуже незручне. Тим не менш, її використовують для позначення розділів і частин законів, томів видань, століть, інколи років, днів тижня, місяців у датах (1.V.1975), на циферблатах деяких годинників, порядкових числівників, а також похідних, номер яких більший за три (yIV, yV), а також з естетичною метою.
rdf:langString
no
rdf:langString
yes
rdf:langString
yes
xsd:nonNegativeInteger
70035
