Roman assemblies
http://dbpedia.org/resource/Roman_assemblies an entity of type: Thing
Els comicis (en llatí comitia) eren les votacions assembleàries on es prenien les decisions a l'antiga Roma. Segons la concepció que es tenia a l'època dels reis de Roma, tot el poder el tenia en última instància l'assemblea dels ciutadans. Si delegava el poder al rei i li jurava obediència es limitava aquesta autoritat suprema del poble, i segons l'esperit de la constitució, tota innovació en la pràctica o canvi en qualsevol llei vigent requeria el consentiment dels ciutadans. Tota proposta (rogatio) l'havia de presentar al poble el mateix rei i ningú no podia discutir-la, sinó només aquells a qui el rei donava permís. El poble aprovava o rebutjava la proposta en una votació.
rdf:langString
La romiaj asembleoj estis aro da esencaj institucioj en la registaro de Romio kaj, kune al la Romia senato, la precipaj organoj je politika reprezento de la ("romia popolo"). Male al la modernaj parlamentoj, tiuj ĉi reprezentaj korpoj kombinis povojn kaj funkciojn el leĝdona, jura kaj plenuma ordo kune al la elektitaj postenoj: la en la Romia respubliko iĝis la centro de la politika potenco. Kvankam ne ekzistis disigo de povoj, la implikita konstitucia ekvilibro estis rimarkinde ellaborita. La asembleoj posedis ampleksajn funckiojn, inkluzive de la kreado de retroaktivaj leĝoj.
rdf:langString
民会（みんかい、ラテン語: Comitia コミティア）は、古代ローマの政府組織の一つ。立法機関であるだけでなく、選挙による指導者の選出、開戦と終戦や市民への頭格刑（死刑）宣言が出来る唯一の機関である。クリア民会、ケントゥリア民会、トリブス民会、プレブス民会があった。
rdf:langString
Comitia (latin: coire, gå tillsammans), Komitier, "sammanträden", var folkförsamlingar i antikens Rom, där romerska folket, populus romanus, som vederbörligen sammankallats av därtill befogad ämbetsman, sammanträdde för att under hans ledning och ordnat i politiska avdelningar utöva sin suveränitet (myndighet) genom lagstiftning, dom (i brottmål) och val (av överhetspersoner).
rdf:langString
罗马人民大会，是古罗马时期羅馬共和國的权力机构，主要是立法機構。大会採用直接民主制，由普通公民而非选举出來的代表行使权力。罗马人民大会与罗马元老院的组織是当今议会兩院制的雛形。大會授予正式的政府權力，設給四個獨立分開的人民會議—區會議、百人會議、部族會議、以及平民會議。大会与近代議會不同，兼有立法、司法與選舉的功能，就像近代議會制的下議院一樣，雖然沒有權力分立，但體制存在制衡，在羅馬共和國中是非凡出眾地精心結構的。他們擁有權力去制定追溯法令，溯及既往地，使既成法律不合法。
rdf:langString
المجالس الرومانية هي مؤسسات تشريعية كانت قائمةً في روما القديمة. كانت تعمل هذه المجالس كالمصدر الرئيسي للتشريعات في روما، وكانت مسؤولةً - نظرياً على الأقل - عن إصدار جميع التشريعات العامة في الدولة. عملت جميع المجالس الرومانية بالديمقراطية المباشرة، وبالتالي فقد كان جميع أعضائها من المواطنين العاديِّين عوضاً عن أن يكونوا ممثِّلين منتخَبين عن المجتمع. رغم ذلك، عمل حكام الدولة ومجلس الشيوخ الروماني على مرّ الزمن كثيراً لتقويض صلاحيات المجالس الرومانية وتقليل دورها في الدولة. كانت تنقسم المجالس الرومانية إلى فروعٍ كثيرة، منها مجلس الكوريا الشعبي والمجلس القبلي وغيرها.
rdf:langString
Mezi římská lidová shromáždění (comitia) patřila comitia curiata („kurijní shromáždění“), comitia centuriata („setninové shromáždění“), comitia tributa („tributní shromáždění“) a patrně i comitia calata ("kalátní shromáždění"). Kromě komicií existovalo ještě concilium plebis („shromáždění plebejů“), ovšem na něm měli účast pouze plebejové. Těmto institucím příslušela zákonodárná a soudní pravomoc v politickém systému římské republiky a byly zodpovědné za volbu úředníků (magistratus).
rdf:langString
Los comicios romanos o asambleas romanas eran un grupo de instituciones esenciales en el gobierno de la Antigua Roma y, junto con el Senado romano, eran los principales órganos de representación política del populus romanus ('pueblo romano'). A diferencia de las cámaras legislativas modernas, estos cuerpos representativos combinaban poderes y funciones de orden legislativo, judicial y ejecutivo junto con los cargos que elegían mediante elecciones: las magistraturas romanas (mientras que al principio —durante la monarquía romana— el Senado era una cámara deliberativa, y no poseía poderes legislativos ni jurídicos, con el tiempo —en la República romana— se convirtió en el centro del poder político). Aunque no existía una separación de poderes, el intrincado equilibrio constitucional fue nota
rdf:langString
The Roman Assemblies were institutions in ancient Rome. They functioned as the machinery of the Roman legislative branch, and thus (theoretically at least) passed all legislation. Since the assemblies operated on the basis of a direct democracy, ordinary citizens, and not elected representatives, would cast all ballots. The assemblies were subject to strong checks on their power by the executive branch and by the Roman Senate. Laws were passed (and magistrates elected) by Curia (in the Curiate Assembly), Tribes (in the Tribal Assembly), and century (in the Centuriate Assembly).
rdf:langString
À Rome, les assemblées du Peuple exercent principalement deux fonctions : adopter les lois et élire les magistrats. Le fonctionnement d'une assemblée du Peuple est étroitement contrôlé par le magistrat qui la préside en application de règles religieuses et juridiques issues de la tradition ancestrale et complétées par des textes legislatifs. En l'absence de constitution formelle, de simples lois peuvent modifier les règles applicables.
rdf:langString
Le Assemblee romane erano istituzioni collegiali dell'antica Roma. Queste operarono sui principi della democrazia diretta, come nel caso dei Comitia Curiata, per cui il diritto di voto per le relative deliberazioni era attribuito a tutti i partecipanti dell'Assemblea, o sui principi della democrazia indiretta, come nel caso dei Comizi tributi, dove il voto era attribuito alle Tribù. Varia anche la loro composizione, con assemblee aperte a tutti i cittadini romani, ed altre, come il Senato o il Concilium plebis, aperte solo ad una determinata classe sociale.
rdf:langString
De Romeinse Vergaderingen waren instellingen in het oude Rome. Zij fungeerden als de machinerie van de Romeinse wetgevende macht, en keurden dus (theoretisch althans) alle wetgeving goed. Aangezien de vergaderingen werkten op basis van een directe democratie, brachten gewone burgers, en geen gekozen vertegenwoordigers, alle stemmingen uit. De volksvertegenwoordigingen werden sterk gecontroleerd door de uitvoerende macht en door de Romeinse Senaat. Wetten werden aangenomen (en magistraten gekozen) door Curia (in de ), Stammen (in de ), en eeuw (in de ).
rdf:langString
As assembleias romanas eram instituições da Roma Antiga que funcionavam como o braço legislativo do governo e, portanto, pelo menos em tese, aprovavam todas as leis. Como as assembleias funcionavam com base numa democracia direta, cidadãos ordinários — e não representantes eleitos — votavam. Elas estavam sujeitas a poderosos contrapesos em seu poder por parte do braço executivo e do senado romano. Leis eram aprovadas (e os magistrados, eleitos) pela Cúria (na assembleia das cúrias), tribos (na assembleia tribal) e centúrias (na assembleia das centúrias).
rdf:langString
Коми́ция (лат. comitio, от лат. comeo — схожусь, собираюсь) — народное собрание в Древнем Риме. Существовали три вида комиций:
* Куриатные комиции — собрания патрициев по куриям, восходящие к родовому строю. В царскую эпоху (VIII—VI века до н. э.) решали вопросы войны и мира и избрания царей. Созывались царями и интеррексами (верховными правителями в периоды междуцарствий). В эпоху республики, с появлением других видов комиций, потеряли политическое значение, сохранив формальное право вручения империя (то есть верховной власти) магистратам, а также право решения вопросов, связанных с отношениями между членами родов и фамилий, и дел религиозного характера.
* Центуриатные комиции — собрания по центуриям, объединявшим и патрициев, и плебеев по принципу имущественного ценза. Согласно историч
rdf:langString
Коміції (лат. comitia, від лат. comeo — сходжусь, збираюся) — народні збори в Стародавньому Римі. Латинське слово лат. comitia було утворено об'єднанням слів лат. cum (разом) та лат. ire (йти). Тобто, тобто коміції це збори або зібравшийся народ. Від цього слова походить Коміціум (лат. Comitium)— місце на Римському Форумі де проводилися коміції. Під кінець існування Римської республіки, у ній існувало три види коміцій:
rdf:langString
rdf:langString
مجالس رومانية
rdf:langString
Comicis romans
rdf:langString
Římská shromáždění
rdf:langString
Romiaj Asembleoj
rdf:langString
Asambleas romanas
rdf:langString
Assemblées romaines
rdf:langString
Assemblee romane
rdf:langString
民会 (ローマ)
rdf:langString
Volksvergaderingen (Rome)
rdf:langString
Roman assemblies
rdf:langString
Комиции
rdf:langString
Assembleias romanas
rdf:langString
Comitia
rdf:langString
罗马人民大会
rdf:langString
Коміції
xsd:integer
16686570
xsd:integer
1098699718
rdf:langString
Roman assemblies
rdf:langString
yes
rdf:langString
Mezi římská lidová shromáždění (comitia) patřila comitia curiata („kurijní shromáždění“), comitia centuriata („setninové shromáždění“), comitia tributa („tributní shromáždění“) a patrně i comitia calata ("kalátní shromáždění"). Kromě komicií existovalo ještě concilium plebis („shromáždění plebejů“), ovšem na něm měli účast pouze plebejové. Těmto institucím příslušela zákonodárná a soudní pravomoc v politickém systému římské republiky a byly zodpovědné za volbu úředníků (magistratus). Na rozdíl od zákonodárců v moderních právních státech tvořil římská lidová shromáždění veškerý římský lid (populus Romanus), nikoli pouze vybraní zastupitelé. Komicie představovaly instituce obdařené zákonodárnou mocí, které navíc směly schválit normu působící retroaktivně (ex post facto) či dosáhnout odsouzení osoby v trestněprávním řízení. Nicméně prostí občané, kteří se účastnili jednání shromáždění, nesměli předkládat vlastní návrhy zákonů (takovým oprávněním disponovali pouze kompetentní úředníci), ani o nich debatovat. Navíc museli být fyzicky přítomní v místě konání schůze příslušné komicie. Lidovým shromážděním náležela také soudní moc, ovšem část tohoto oprávnění byla v době pozdní republiky přenesena na nově zřízené stálé soudní dvory (quaestiones perpetuae). Zřetelná absence dělby moci však neznamenala, že by římská forma vlády zcela postrádala princip kontroly a vyvážení (ve skutečnosti bylo vnitřní uspořádání římské republiky pozoruhodně propracované a poměrně komplikované). V období pozdní republiky získalo rozhodující legislativní moc concilium plebis (odvozené z comitia tributa), jež tak vytěsnilo lidová shromáždění. Titul Senatus Populusque Romanus (zkracovaný SPQR), často užívaný k označování římského státu, výstižně charakterizuje obecné mínění, podle něhož vládl Římu lid (prostřednictvím komicií), jehož rádcem byl římský senát a úředníci. Teprve poté, co byl nastolen principát – z formálního hlediska se tak stalo za trvání republiky, která nebyla fakticky nikdy zrušena – začala římský stát reprezentovat jediná osoba, římský císař, jenž nadále ztělesňoval zákonodárnou vůli Říma.
rdf:langString
المجالس الرومانية هي مؤسسات تشريعية كانت قائمةً في روما القديمة. كانت تعمل هذه المجالس كالمصدر الرئيسي للتشريعات في روما، وكانت مسؤولةً - نظرياً على الأقل - عن إصدار جميع التشريعات العامة في الدولة. عملت جميع المجالس الرومانية بالديمقراطية المباشرة، وبالتالي فقد كان جميع أعضائها من المواطنين العاديِّين عوضاً عن أن يكونوا ممثِّلين منتخَبين عن المجتمع. رغم ذلك، عمل حكام الدولة ومجلس الشيوخ الروماني على مرّ الزمن كثيراً لتقويض صلاحيات المجالس الرومانية وتقليل دورها في الدولة. كانت تنقسم المجالس الرومانية إلى فروعٍ كثيرة، منها مجلس الكوريا الشعبي والمجلس القبلي وغيرها. عندما تأسَّست مدينة روما للمرَّة الأولى (في تاريخٍ يوضع عادة عند 753 ق.م)، تم تأسيس مجلس الشيوخ إلى جانب مجلس تشريعي هو مجلس الكوريا. كان مجلس الكوريا هو المجلس التشريعي الأساسي في روما طوال عهد المملكة الرومانية. ومع أنَّ مهمته الأساسية كانت انتخاب الملوك الجدد، إلا أنَّه كان يتمتع أيضاً بصلاحيات تشريعية أساسية. بعد تأسيس الجمهورية الرومانية بمدَّة قصيرة في حوالي سنة 509 ق.م، انتقلت السلطة التشريعية الأساسية في روما إلى مجلسين جديدَين هما المجلس القبلي ("مجلس المواطنين") والمجلس المئوي. مع مرور الوقت، انتقلت معظم السلطات التشريعية أخيراً إلى مجلس مختلفٍ بدوره، هو مجلس البليبيين (أو مجلس العامة)، وقد كان هذا المجلس هو المسؤول عن تمزيق التوازن الذي كان قائماً في السَّابق بين المجالس التشريعية ومجلس الشيوخ والحاكم الروماني. أدت نتائج هذا إلى انهيار الجمهورية بأكملها، وقيام الإمبراطورية الرومانية مكانها سنة 27 ق.م. في عهد الإمبراطورية، نقلت جميع صلاحيات المجالس التشريعية إلى مجلس الشيوخ، ورغم أن المجالس فقدت في نهاية الأمر جميع سلطاتها السياسية، إلا أنَّ مواطني روما استمرُّوا بالتجمع حولها لأغراضٍ تنظيمية. لكن ومع مرور الوقت، انتهى الأمر بهجر المجالس الرومانية تماماً.
rdf:langString
Els comicis (en llatí comitia) eren les votacions assembleàries on es prenien les decisions a l'antiga Roma. Segons la concepció que es tenia a l'època dels reis de Roma, tot el poder el tenia en última instància l'assemblea dels ciutadans. Si delegava el poder al rei i li jurava obediència es limitava aquesta autoritat suprema del poble, i segons l'esperit de la constitució, tota innovació en la pràctica o canvi en qualsevol llei vigent requeria el consentiment dels ciutadans. Tota proposta (rogatio) l'havia de presentar al poble el mateix rei i ningú no podia discutir-la, sinó només aquells a qui el rei donava permís. El poble aprovava o rebutjava la proposta en una votació.
rdf:langString
La romiaj asembleoj estis aro da esencaj institucioj en la registaro de Romio kaj, kune al la Romia senato, la precipaj organoj je politika reprezento de la ("romia popolo"). Male al la modernaj parlamentoj, tiuj ĉi reprezentaj korpoj kombinis povojn kaj funkciojn el leĝdona, jura kaj plenuma ordo kune al la elektitaj postenoj: la en la Romia respubliko iĝis la centro de la politika potenco. Kvankam ne ekzistis disigo de povoj, la implikita konstitucia ekvilibro estis rimarkinde ellaborita. La asembleoj posedis ampleksajn funckiojn, inkluzive de la kreado de retroaktivaj leĝoj.
rdf:langString
Los comicios romanos o asambleas romanas eran un grupo de instituciones esenciales en el gobierno de la Antigua Roma y, junto con el Senado romano, eran los principales órganos de representación política del populus romanus ('pueblo romano'). A diferencia de las cámaras legislativas modernas, estos cuerpos representativos combinaban poderes y funciones de orden legislativo, judicial y ejecutivo junto con los cargos que elegían mediante elecciones: las magistraturas romanas (mientras que al principio —durante la monarquía romana— el Senado era una cámara deliberativa, y no poseía poderes legislativos ni jurídicos, con el tiempo —en la República romana— se convirtió en el centro del poder político). Aunque no existía una separación de poderes, el intrincado equilibrio constitucional fue notablemente elaborado. Los comicios o asambleas poseían poderes amplísimos, incluso el de hacer leyes retroactivas (ex post facto).
rdf:langString
À Rome, les assemblées du Peuple exercent principalement deux fonctions : adopter les lois et élire les magistrats. Le fonctionnement d'une assemblée du Peuple est étroitement contrôlé par le magistrat qui la préside en application de règles religieuses et juridiques issues de la tradition ancestrale et complétées par des textes legislatifs. En l'absence de constitution formelle, de simples lois peuvent modifier les règles applicables. Ces assemblées fonctionnent sur la base de la démocratie directe, puisque tous les citoyens, et non des représentants élus, y votent, mais leur composition complexe tend à limiter l'égalité entre les citoyens et àdonner la prééminence aux plus fortunés. Dans le système romain, les lois sont votées (et les magistrats élus) par des curies (comices curiates), tribus (comices tributes) et centuries (comices centuriates). Cette segmentation du corps électoral correspond à des critères censitaires dans le cas des comices centuriates et géographiques dans le cas des comices tributes, dans tous les cas elle restreint l'autonomie de ces assemblées. Aucune de ses assemblées n'a l'initiative ou le contrôle de ses réunions, pas plus qu'elles ne peuvent discuter ou amender les projets de loi qui leur sont soumis. Enfin ce n'est que dans les années 130 av. J.-C. que la pratique du vote secret y est introduite. Quand la ville de Rome est fondée (traditionnellement datée de 753 av. J.-C.), un Sénat et une assemblée, les comices curiates, auraient été créés par Romulus. Les comices curiates auraient été la principale assemblée législative sous l’ère de la Monarchie romaine. Alors que son rôle principal aurait été d’élire les nouveaux rois, elle aurait possédé aussi des pouvoirs législatifs rudimentaires. Peu après la fondation de la République romaine (traditionnellement datée de 509 av. J.-C.), la principale autorité législative aurait ete transférée à deux nouvelles assemblées, les comices tributes (« assemblée des citoyens ») et les comices centuriates (« assemblée de l’armée »). Finalement, à partir de l'époque des Gracques, la plupart des procédures législatives reviennent au concile plébéien, c'est-à-dire aux comices tributes convoqués par un tribun de la plèbe et d'où sont exclus les patriciens. En définitive, c’est le concile plébéien qui perturbe l’équilibre entre le Sénat, les Comices et les magistrats. Cela mène à la chute de la République et à l’instauration de l’Empire romain en 27 av. J.-C. Sous l’Empire, les pouvoirs que détiennent les assemblées perdent leur dernière apparence de puissance politique, les citoyens continuant à se rassembler à des fins d’organisation. Cependant, les assemblées sont finalement abandonnées.
rdf:langString
The Roman Assemblies were institutions in ancient Rome. They functioned as the machinery of the Roman legislative branch, and thus (theoretically at least) passed all legislation. Since the assemblies operated on the basis of a direct democracy, ordinary citizens, and not elected representatives, would cast all ballots. The assemblies were subject to strong checks on their power by the executive branch and by the Roman Senate. Laws were passed (and magistrates elected) by Curia (in the Curiate Assembly), Tribes (in the Tribal Assembly), and century (in the Centuriate Assembly). When the city of Rome was founded (traditionally dated at 753 BC), a senate and an assembly, the Curiate Assembly, were both created. The Curiate Assembly was the principal legislative assembly during the era of the Roman Kingdom. While its primary purpose was to elect new kings, it also possessed rudimentary legislative powers. Shortly after the founding of the Roman Republic (traditionally dated to 509 BC), the principal legislative authority shifted to two new assemblies, the Tribal Assembly ("Citizen's Assembly") and the Centuriate Assembly. Under the empire, the powers that had been held by the assemblies were transferred to the senate. While the assemblies eventually lost their last semblance of political power, citizens continued to gather into them for organizational purposes. Eventually, however, the assemblies were abandoned.
rdf:langString
民会（みんかい、ラテン語: Comitia コミティア）は、古代ローマの政府組織の一つ。立法機関であるだけでなく、選挙による指導者の選出、開戦と終戦や市民への頭格刑（死刑）宣言が出来る唯一の機関である。クリア民会、ケントゥリア民会、トリブス民会、プレブス民会があった。
rdf:langString
Le Assemblee romane erano istituzioni collegiali dell'antica Roma. Queste operarono sui principi della democrazia diretta, come nel caso dei Comitia Curiata, per cui il diritto di voto per le relative deliberazioni era attribuito a tutti i partecipanti dell'Assemblea, o sui principi della democrazia indiretta, come nel caso dei Comizi tributi, dove il voto era attribuito alle Tribù. Le funzioni di queste assemblee furono varie, da quelle legislative, esecutive o religiose, e per uno stesso organismo assembleare, variarono nel corso del tempo, in relazione all'evoluzione politica e sociale della città. Varia anche la loro composizione, con assemblee aperte a tutti i cittadini romani, ed altre, come il Senato o il Concilium plebis, aperte solo ad una determinata classe sociale.
rdf:langString
De Romeinse Vergaderingen waren instellingen in het oude Rome. Zij fungeerden als de machinerie van de Romeinse wetgevende macht, en keurden dus (theoretisch althans) alle wetgeving goed. Aangezien de vergaderingen werkten op basis van een directe democratie, brachten gewone burgers, en geen gekozen vertegenwoordigers, alle stemmingen uit. De volksvertegenwoordigingen werden sterk gecontroleerd door de uitvoerende macht en door de Romeinse Senaat. Wetten werden aangenomen (en magistraten gekozen) door Curia (in de ), Stammen (in de ), en eeuw (in de ). Toen de stad Rome werd gesticht (traditioneel gedateerd op 753 v. Chr.), werden zowel een senaat als een vergadering, de , in het leven geroepen. De Curievergadering was de belangrijkste wetgevende vergadering in het tijdperk van het Romeinse Koninkrijk. Hoewel haar voornaamste doel het kiezen van nieuwe koningen was, bezat zij ook rudimentaire wetgevende bevoegdheden. Kort na de stichting van de Romeinse Republiek (traditioneel gedateerd op 509 v. Chr.) verschoof de belangrijkste wetgevende bevoegdheid naar twee nieuwe vergaderingen, de Stamvergadering ("Citizen's Assembly") en de Centuriate Assembly. Onder het keizerrijk werden de bevoegdheden die de volksvertegenwoordigingen hadden, overgedragen aan de senaat. Hoewel de vergaderingen uiteindelijk hun laatste schijn van politieke macht verloren, bleven de burgers er bijeenkomen voor organisatorische doeleinden. Uiteindelijk werden de vergaderingen echter verlaten.
rdf:langString
As assembleias romanas eram instituições da Roma Antiga que funcionavam como o braço legislativo do governo e, portanto, pelo menos em tese, aprovavam todas as leis. Como as assembleias funcionavam com base numa democracia direta, cidadãos ordinários — e não representantes eleitos — votavam. Elas estavam sujeitas a poderosos contrapesos em seu poder por parte do braço executivo e do senado romano. Leis eram aprovadas (e os magistrados, eleitos) pela Cúria (na assembleia das cúrias), tribos (na assembleia tribal) e centúrias (na assembleia das centúrias). Quando a cidade de Roma foi fundada (753 a.C.), um senado e uma assembleia (a assembleia das cúrias) foram criadas e esta assembleia foi o principal órgão legislativo durante todo período monárquico. Apesar de seu objetivo principal ser a eleição dos novos reis, ela também já detinha alguns poderes legislativos rudimentares. Logo depois da fundação da República Romana (509 a.C.), este poder passou para duas novas assembleias, a assembleia tribal ("assembleia dos cidadãos") e a assembleia das cúrias. Posteriormente, a maior parte dos poderes legislativos foram transferidos para uma nova assembleia, o Conselho da plebe ("assembleia dos comuns"). Em última instância, foi o Conselho da Plebe que quebrou o delicado balanço de poder entre o senado, o poder legislativo e o poder executivo, o que levou ao colapso da república e à fundação do Império Romano em 27 a.C.. A partir daí, os poderes que antes estavam nas mãos das assembleias foram transferidos para o senado. Apesar de terem perdido qualquer relevância política, os cidadãos romanos continuaram se reunindo nelas para tratarem de assuntos administrativos e organizacionais da cidade. Finalmente elas acabaram sendo abandonadas e desapareceram.
rdf:langString
Коми́ция (лат. comitio, от лат. comeo — схожусь, собираюсь) — народное собрание в Древнем Риме. Существовали три вида комиций:
* Куриатные комиции — собрания патрициев по куриям, восходящие к родовому строю. В царскую эпоху (VIII—VI века до н. э.) решали вопросы войны и мира и избрания царей. Созывались царями и интеррексами (верховными правителями в периоды междуцарствий). В эпоху республики, с появлением других видов комиций, потеряли политическое значение, сохранив формальное право вручения империя (то есть верховной власти) магистратам, а также право решения вопросов, связанных с отношениями между членами родов и фамилий, и дел религиозного характера.
* Центуриатные комиции — собрания по центуриям, объединявшим и патрициев, и плебеев по принципу имущественного ценза. Согласно исторической традиции, были основаны в середине VI в. до н. э. Сервием Туллием. Изначально были собраниями воинов. Центуриатные комиции ведали вопросами войны и мира, избирали высших магистратов, исполняли судебные функции. Созывались высшими магистратами за померием на Марсовом поле. Каждый класс подразделялся на центурии. Созывались для избрания консулов, преторов, цензоров. Кроме того, использовались для прослушивания дел по государственной измене и одобрения законов, что, впрочем, не являлось основной их функцией.
* Трибутные комиции — собрания всех граждан по территориальным округам — трибам. Выросли из сходок плебса, где избирались народные трибуны и плебейские эдилы. В результате борьбы плебеев с патрициями с 287 до н. э. получили законодательную, а потом и судебную власть и право избирать всех низших магистратов, превратившись в важнейший вид народных собраний. Созывались консулами, преторами, диктаторами и народными трибунами на Форуме или на Марсовом поле. Представляло собой 35 триб, состоящих из всего населения Рима без различия по классам. Обычно если трибутное собрание созывались консулами или преторами, то оно проходило на Нижнем Форуме. Трибутное собрание могло избирать курульных эдилов, квесторов, военных трибунов, составлять и принимать законы. До учреждения Луцием Корнелием Суллой постоянных судов в трибутных комициях могли проводиться судебные процессы. В период Поздней Республики собиралось в основном для принятия законов и проведения выборов. В I веке до н. э., с распространением римского гражданства на свободное население всей Италии, система комиций переживает кризис. При Сулле ограничиваются, а при Августе отмирают судебные функции комиций, выборные функции становятся формальностью. К концу I в. н. э. отмирают и законодательные функции комиций.
rdf:langString
Comitia (latin: coire, gå tillsammans), Komitier, "sammanträden", var folkförsamlingar i antikens Rom, där romerska folket, populus romanus, som vederbörligen sammankallats av därtill befogad ämbetsman, sammanträdde för att under hans ledning och ordnat i politiska avdelningar utöva sin suveränitet (myndighet) genom lagstiftning, dom (i brottmål) och val (av överhetspersoner).
rdf:langString
Коміції (лат. comitia, від лат. comeo — сходжусь, збираюся) — народні збори в Стародавньому Римі. Латинське слово лат. comitia було утворено об'єднанням слів лат. cum (разом) та лат. ire (йти). Тобто, тобто коміції це збори або зібравшийся народ. Від цього слова походить Коміціум (лат. Comitium)— місце на Римському Форумі де проводилися коміції. На відміну від консиліумів, де збиралася лише одна верства населення, коміції були зборами усього римського народу. Від сходок вони відрізнялися тим, що коміції були законодавчим органом. Їх скликали магістрати для того, щоб взнати ставлення народу до якогось питання та варіантів його вирішення. До повноважень коміцій не входило винесення на голосування свого варіанту. Також вони не могли робити поправки або обговорювати достоїнства та недоліки пропозицій. Коміції могли тільки їх ухвалювати чи відкидати. Під кінець існування Римської республіки, у ній існувало три види коміцій:
* Куріатні коміції (лат. comitia curiata) — збори громадян за Куріями, найдавніший вид коміцій. У царську епоху (VIII—VI століття до н. е.) вирішували питання війни і миру та обрання царів. Скликались царями і інтеррексами (верховними правителями в періоди між царями). В епоху республіки, з появою інших видів коміцій, втратили політичне значення, зберігши формальне право вручення імперія (тобто верховної влади) магістратам, а також право вирішення питань, пов'язаних з відносинами між членами родів і фамілій, і також справ релігійного характеру.
* Центуріатні коміції (лат. Comitia centuriata) — збори з центуріях, що об'єднували і патриціїв, і плебеїв за принципом майнового цензу. Згідно з історичною традицією їх було засновано в середині VI ст. до н. е. Сервієм Туллієм. Спочатку вони були зборами воїнів. Центуріатні коміції відали питаннями війни і миру, обирали вищих магістратів, виконували судові функції. Скликались вищими магістратами за померієм на Марсовому полі. Кожен клас підрозділявся на центурії. Скликалися для обрання консулів, преторів, цензорів. Крім того використовувалося для прослуховування справ по державній зраді і схвалення законів, що втім не було основною їх функцією
* Трибунатні коміції (лат. Comitia tributa)- збори всіх громадян за територіальними округами — трибам. Походять із зібрань плебсу, де обиралися народні трибуни і плебейські еділи. У результаті боротьби плебеїв з патриціями з 287 до н. е. отримали законодавчу, а потім і судову владу і право обирати всіх нижчих магістратів, перетворившись на найважливіший вид народних зборів. Скликались консулами, преторами, диктаторами і народними трибунами на Форумі або на Марсовому полі. Являли собою 35 триб, що складаються з усього населення Риму без розділення за класами. Зазвичай, якщо трибутні збори скликалися консулами або преторами, то вони проходили на Нижньому Форумі. Трибутні збори могли обирати курульних едилів, квесторів, військових трибунів, складати і приймати закони. До встановлення Луцієм Корнелій Суллою постійних судів в трибунатні коміцій могли проводитися судові процеси. У період Пізньої Республіки збиралося в основному для прийняття законів та проведення виборів.
* Калатні коміції У I столітті до н. е., з поширенням римського громадянства на вільне населення всієї Італії, система коміцій переживає кризу. При Суллі обмежуються, а при Августі відмирають судові функції коміцій, виборні функції стають формальністю. До кінця I ст. н. е. відмирають і законодавчі функції коміцій.
rdf:langString
罗马人民大会，是古罗马时期羅馬共和國的权力机构，主要是立法機構。大会採用直接民主制，由普通公民而非选举出來的代表行使权力。罗马人民大会与罗马元老院的组織是当今议会兩院制的雛形。大會授予正式的政府權力，設給四個獨立分開的人民會議—區會議、百人會議、部族會議、以及平民會議。大会与近代議會不同，兼有立法、司法與選舉的功能，就像近代議會制的下議院一樣，雖然沒有權力分立，但體制存在制衡，在羅馬共和國中是非凡出眾地精心結構的。他們擁有權力去制定追溯法令，溯及既往地，使既成法律不合法。
rdf:langString
no
rdf:langString
yes
rdf:langString
yes
xsd:nonNegativeInteger
16490
