Repatriation of Cossacks after World War II

http://dbpedia.org/resource/Repatriation_of_Cossacks_after_World_War_II an entity of type: Thing

Als Lienzer Kosakentragödie oder Tragödie an der Drau werden Vorgänge im Frühling und Sommer 1945 bezeichnet, als militärischen Kosakenverbänden, die nach ihrer Kapitulation vor der britischen Armee bei Lienz in Osttirol lagerten, die Zwangsrepatriierung in die Sowjetunion drohte. Eine unbestimmte Anzahl von Soldaten und Familienmitgliedern, die im Tross den Kosakenverbänden gefolgt waren und auf neue Siedlungsgebiete im Friaul gehofft hatten, starb durch Suizid, erweiterten Suizid und Gewaltanwendung durch britische Soldaten. rdf:langString

جرت إعادة القوزاقيين إلى أوطانهم بعد أن سلمت القوات البريطانية والأمريكية القوزاقيين، وهم مجموعة أثنية من الروس والأوكرانيين كانوا ضد الاتحاد السوفيتي، إلى الاتحاد السوفيتي بعد الحرب العالمية الثانية. وُوفِق على عمليات الإعادة إلى الوطن في مؤتمر يالطا، وقد ادعى جوزيف ستالين أن العائدين مواطنون سوفيتيون اعتبارًا من عام 1939، رغم أن العديد منهم غادروا روسيا قبل أو بعد انتهاء الحرب الأهلية الروسية مباشرة أو وُلدوا في الخارج. rdf:langString

La Repatriación de los cosacos ocurrió cuando los cosacos, rusos y ucranianos étnicos que estaban en contra de la Unión Soviética fueron entregados por las fuerzas británicas a la URSS después de la Segunda Guerra Mundial. El general Poliakov y el coronel Chereshneff se refirieron a ella como la "Masacre de cosacos en Lienz". rdf:langString

The Repatriation of Cossacks occurred when Cossacks, ethnic Russians and Ukrainians who were opposed to the Soviet Union (such as by fighting for Germany) were handed over by British and US forces to the Soviet Union after the Second World War. Near the end of the war, many Cossacks fled to western Europe, fearing the Red Army, in hopes of surrendering instead to the military forces of the United States or the UK. Once they were arrested by the Allies, they were packed into small trains and were promised to be sent to the west. Unbeknownst to them, they were instead being sent to the Soviet Union. Many men, women, and children were sent to the Gulag camps, and many were worked to death. The repatriations were agreed to in the Yalta Conference; Joseph Stalin claimed the prisoners were Sovie rdf:langString

Le rapatriement des cosaques s'est produit lorsque les Cosaques, les Russes ethniques et les Ukrainiens opposés à l'Union soviétique, ont été remis par les forces britanniques et américaines à l'URSS après la Seconde Guerre mondiale. Les rapatriements sont convenus lors de la Conférence de Yalta ; Joseph Staline affirma que les rapatriés étaient des citoyens soviétiques depuis 1939, bien que beaucoup d'entre eux aient quitté la Russie avant ou peu après la fin de la guerre civile russe ou soient nés à l'étranger. rdf:langString

Вы́дача казако́в в Ли́енце и Юденбу́рге (в литературе русского зарубежья известна как «Великое Предательство» и «бойня в Лиенце») — насильственная выдача англичанами и американцами Советскому Союзу (по разным источникам от 45 до 60 тыс.) казаков, воевавших на стороне Германии во время Второй мировой войны (преимущественно находились в составе частей Казачьего Стана и 15-го казачьего кавалерийского корпуса), а также беженцев (женщин, детей, стариков), ушедших с немцами с Терека, Кубани и Дона. Акция сопровождалась большим количеством жертв. rdf:langString

Ви́дача козакі́в у Ліє́нці — один з трагічних епізодів Другої світової війни, що трапився у місті Лієнц (нім. Lienz in Osttirol; не плутати з містом Лінц), Австрія у квітні 1945 р. Згідно з домовленостями, що були досягнуті на Ялтинській конференції між Сталіним та Черчиллем, британське керівництво зобов'язалось після завершення війни передати СРСР усіх полонених та переміщених осіб, які були громадянами СРСР станом на 1939 рік. Багато з них свідомо боролися проти більшовиків, від яких зазнали нелюдської жорстокості, злочинів та матеріальних втрат за доби розкозачення та голодоморів 1920-30-х рр. у СРСР (див.Голодомори в Україні, Голодомор на Кубані). З колишніми громадянами СРСР, англійці також видали багатьох козацьких емігрантів 1920-х років, які ніколи не мали радянського громадянства. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString إعادة القوزاقيين إلى أوطانهم بعد الحرب العالمية الثانية

rdf:langString Lienzer Kosakentragödie

rdf:langString Repatriación de cosacos después de la Segunda Guerra Mundial

rdf:langString Rapatriement des Cosaques après la Seconde Guerre mondiale

rdf:langString Repatriation of Cossacks after World War II

rdf:langString Выдача казаков

rdf:langString Видача козаків у Лієнці

foaf:name

rdf:langString Repatriation of Cossacks

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 3498598

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1124818941

dbpprop:caption

rdf:langString Betrayal of Cossacks at Lienz Painting by S.G.Korolkoff

dbpprop:casualties

xsd:integer 45000

dbpprop:conflict

rdf:langString Repatriation of Cossacks

dbpprop:date

xsd:date 1945-05-28

rdf:langString January 2022

dbpprop:partof

rdf:langString the Aftermath of World War II

dbpprop:place

rdf:langString Lienz and elsewhere in Austria

dbpprop:reason

rdf:langString This source claims some outlandish things without providing a source, together with its somewhat fringe political position this makes it potentially unreliable as a source

dbpprop:result

xsd:integer 45000

dbpprop:strength

rdf:langString >50,000

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString جرت إعادة القوزاقيين إلى أوطانهم بعد أن سلمت القوات البريطانية والأمريكية القوزاقيين، وهم مجموعة أثنية من الروس والأوكرانيين كانوا ضد الاتحاد السوفيتي، إلى الاتحاد السوفيتي بعد الحرب العالمية الثانية. وُوفِق على عمليات الإعادة إلى الوطن في مؤتمر يالطا، وقد ادعى جوزيف ستالين أن العائدين مواطنون سوفيتيون اعتبارًا من عام 1939، رغم أن العديد منهم غادروا روسيا قبل أو بعد انتهاء الحرب الأهلية الروسية مباشرة أو وُلدوا في الخارج. قاتل معظم القوزاقيين والروس الحلفاء، السوفييت على وجه التحديد، خدمة لدول المحور، ألمانيا النازية بالخصوص، ومع ذلك شملت عمليات الإعادة المدنيين غير المقاتلين. أشار الجنرال بولياكوف والعقيد تشيرشنيف إليها باعتبارها «مذبحة القوزاق بليينز».

rdf:langString Als Lienzer Kosakentragödie oder Tragödie an der Drau werden Vorgänge im Frühling und Sommer 1945 bezeichnet, als militärischen Kosakenverbänden, die nach ihrer Kapitulation vor der britischen Armee bei Lienz in Osttirol lagerten, die Zwangsrepatriierung in die Sowjetunion drohte. Eine unbestimmte Anzahl von Soldaten und Familienmitgliedern, die im Tross den Kosakenverbänden gefolgt waren und auf neue Siedlungsgebiete im Friaul gehofft hatten, starb durch Suizid, erweiterten Suizid und Gewaltanwendung durch britische Soldaten.

rdf:langString La Repatriación de los cosacos ocurrió cuando los cosacos, rusos y ucranianos étnicos que estaban en contra de la Unión Soviética fueron entregados por las fuerzas británicas a la URSS después de la Segunda Guerra Mundial. Las repatriaciones fueron acordadas en la Conferencia de Yalta; Stalin afirmó que las personas repatriadas eran ciudadanos soviéticos a partir de 1939, aunque muchos de ellos habían abandonado Rusia antes o poco después del final de la Guerra Civil Rusa o habían nacido en el extranjero. La mayoría de esos cosacos y rusos lucharon contra los aliados, específicamente los soviéticos, al servicio de las potencias del Eje, específicamente Alemania, sin embargo, las repatriaciones también incluyeron civiles no combatientes. El general Poliakov y el coronel Chereshneff se refirieron a ella como la "Masacre de cosacos en Lienz".

rdf:langString Le rapatriement des cosaques s'est produit lorsque les Cosaques, les Russes ethniques et les Ukrainiens opposés à l'Union soviétique, ont été remis par les forces britanniques et américaines à l'URSS après la Seconde Guerre mondiale. Les rapatriements sont convenus lors de la Conférence de Yalta ; Joseph Staline affirma que les rapatriés étaient des citoyens soviétiques depuis 1939, bien que beaucoup d'entre eux aient quitté la Russie avant ou peu après la fin de la guerre civile russe ou soient nés à l'étranger. La plupart de ces Cosaques et Russes ont combattu les Alliés, en particulier les Soviétiques, au service des puissances de l'Axe, en particulier de l'Allemagne nazie, mais les rapatriements comprenaient également des civils non combattants. Le général Poliakov et le colonel Chereshneff l'appelaient le « massacre des cosaques à Lienz ».

rdf:langString The Repatriation of Cossacks occurred when Cossacks, ethnic Russians and Ukrainians who were opposed to the Soviet Union (such as by fighting for Germany) were handed over by British and US forces to the Soviet Union after the Second World War. Near the end of the war, many Cossacks fled to western Europe, fearing the Red Army, in hopes of surrendering instead to the military forces of the United States or the UK. Once they were arrested by the Allies, they were packed into small trains and were promised to be sent to the west. Unbeknownst to them, they were instead being sent to the Soviet Union. Many men, women, and children were sent to the Gulag camps, and many were worked to death. The repatriations were agreed to in the Yalta Conference; Joseph Stalin claimed the prisoners were Soviet citizens as of 1939, although many of them had left Russia before or soon after the end of the Russian Civil War or had been born abroad. Most of those Cossacks and Russians fought the Allies, specifically the Soviets, in service to the Axis powers, specifically Nazi Germany, yet the repatriations included non-combatant civilians as well. General Poliakov and Colonel Chereshneff referred to it as the "massacre of Cossacks at Lienz".

rdf:langString Вы́дача казако́в в Ли́енце и Юденбу́рге (в литературе русского зарубежья известна как «Великое Предательство» и «бойня в Лиенце») — насильственная выдача англичанами и американцами Советскому Союзу (по разным источникам от 45 до 60 тыс.) казаков, воевавших на стороне Германии во время Второй мировой войны (преимущественно находились в составе частей Казачьего Стана и 15-го казачьего кавалерийского корпуса), а также беженцев (женщин, детей, стариков), ушедших с немцами с Терека, Кубани и Дона. Согласно договорённостям Ялтинской конференции, англо-американские союзники обязались выдать СССР после окончания войны всех перемещённых лиц, бывших гражданами СССР на 1939 год. Союзники перевыполнили свои обязательства, выдав и значительную часть эмигрантов первой волны, которые не были советскими гражданами. Основные события разворачивались в австрийском городе Лиенце, долине реки Драва, а также в Юденбурге и др. Акция сопровождалась большим количеством жертв.

rdf:langString Ви́дача козакі́в у Ліє́нці — один з трагічних епізодів Другої світової війни, що трапився у місті Лієнц (нім. Lienz in Osttirol; не плутати з містом Лінц), Австрія у квітні 1945 р. Згідно з домовленостями, що були досягнуті на Ялтинській конференції між Сталіним та Черчиллем, британське керівництво зобов'язалось після завершення війни передати СРСР усіх полонених та переміщених осіб, які були громадянами СРСР станом на 1939 рік. Багато з них свідомо боролися проти більшовиків, від яких зазнали нелюдської жорстокості, злочинів та матеріальних втрат за доби розкозачення та голодоморів 1920-30-х рр. у СРСР (див.Голодомори в Україні, Голодомор на Кубані). З колишніми громадянами СРСР, англійці також видали багатьох козацьких емігрантів 1920-х років, які ніколи не мали радянського громадянства. До 1 червня 1945 р. понад 25 000 (за іншими даними 50 000 — 70 000) представників козачих військ, зокрема кубанських, донських, терських козаків та північнокавказців Козачого стану (козачі підрозділи у складі вермахту) та їх жінок і дітей було видано британськими військами СРСР. Серед виданих — козацькі борці з більшовиками часів Кубанської Народної Республіки та Республіки Війська Донського (1918–1920 рр.) та їх прибічники: Андрій Шкуро, донець Петро Краснов, північно-кавказець Султан-Ґерай Клич. Багато людей покінчили життя самогубством за час чи після видачі, у залізничних вагонах дорогою до СРСР. Деякі були страчені органами НКВС на місці як вороги народу. Майже всі видані козаки та родини були відправлені до таборів, де значна їх частина загинула. Генерали Краснов, Шкуро, Султан-Ґерай Килич, які не мали радянського громадянства, і Доманов були страчені у Москві у 1947 р.. Останній був громадянином СРСР і з 1918 р. по 1941 рік проживав постійно в РРФСР, ба навіть, служив у 1918 в Червоній армії, і в 30-х був агентом НКВС. На кладовищі у Лієнці та в братських могилах поховано близько 700 загиблих; ще близько 600 чоловік, які кинулися до річки й втопилися, поховані у різних місцях униз за течією. Щороку 1 червня на кладовищі проводиться панахида РПЦЗ. З виданих англійцями СРСР колишніх білоемігрантів після сталінських таборів залишилися живими з десяток людей, яким потім Хрущов дозволив повернутися на Захід. Офіційне ставлення сучасної російської влади до козаків, які боролися проти більшовиків у роки Другої світової війни, незмінно негативне. На останньому переписі населення Росії, який проводився у 2002 р., у бланках було дозволено вказувати «козак» як субнаціональність для росіян та українців. Козацькі збройні формування виконують державні охоронні функції та підтримуються за бюджетні кошти. У Москві біля Храму Всіх Святих (м. Сокол) було встановлено пам'ятник козакам, виданим у Лієнці; там же щорічно відбувається поминання виданих козаків). З початком спілкування РПЦ і РПЦЗ тенденція вшанування пам'яті козацького антибільшовицького (у тому числі «білого») руху набирає сили.

data from the linked data cloud