Reductio ad absurdum
http://dbpedia.org/resource/Reductio_ad_absurdum
برهان الخلف هي برهنة أساسها إثبات صحة المطلوب بإبطال نقيضه أو فساد المطلوب بإثبات نقيضه. في الفلسفة الغربية تستخدم العبارة الإغريقية εις άτοπον απαγωγή للإشارة على برهان الخلف، وذلك من Reductio ad absurdum بالأحرف اللاتينية: eis atopon apagoge، والتي معناها الاختزال إلى المستحيل.
rdf:langString
Reductio ad absurdum, latinez Absurdoraino txikitu, frogapen metodo logiko erabilienetako bat da. Proposizio kategorikoen baliagarritasuna erakusteko erabiltzen da. Hasiera batean hipotesi gisa hartzen den proposizio baten tesiaren egiazkotasun edo faltsua den ideiaren bitartez, eta jarraian zehaztutako baliozko inferentzia logikoen bitartez, kontraesan logiko batera iristea da metodo honen helburu nagusia. Kontraesan horrekin ondorioztatzen da jatorrizko hipotesia faltsua zela. Metodo honi kontradikzio froga ere deitzen zaio.
rdf:langString
Le raisonnement par l’absurde (du latin reductio ad absurdum) ou apagogie (du grec ancien apagôgê) est une forme de raisonnement logique, philosophique, scientifique consistant soit à démontrer la véracité d’une proposition en prouvant l’absurdité de la proposition complémentaire (ou « contraire »), soit à montrer la fausseté d’une proposition en déduisant logiquement d’elle des conséquences absurdes.
rdf:langString
In logic, reductio ad absurdum (Latin for "reduction to absurdity"), also known as argumentum ad absurdum (Latin for "argument to absurdity") or apagogical arguments, is the form of argument that attempts to establish a claim by showing that the opposite scenario would lead to absurdity or contradiction. This argument form traces back to Ancient Greek philosophy and has been used throughout history in both formal mathematical and philosophical reasoning, as well as in debate.
rdf:langString
修辞学における帰謬法または背理法（きびゅうほう、はいりほう、羅：Reductio ad absurdum）とは、ある事柄の否定的見解が不条理ないし馬鹿げた結論、あるいは矛盾する結論になることを以て、ある事柄の正しさを主張しようとする論法である。もしくは、起こり得る事実や選択（シナリオ）を列挙した上で、それぞれの結論が不条理や馬鹿げた結論になることを以て、それ以外の残ったものが正しいとする論法とも言い換えられる。修辞学者の佐藤信夫の分類では残余論法（羅：expeditio）の一種に分類される。 例えば
* 地球は平らではない。さもなければ、人々は端から転落してしまう。
* 最小の正の有理数は存在しない。存在すると仮定した場合、それは2で除算することによってさらに小さな値が存在する。 最初の例は、前提の否定が私たちの感覚に反した馬鹿げた結論をもたらすことで、前提が正しいことを間接的に主張している。2番目の例は数学的な意味での背理法（帰謬法）であり、前提の否定により論理的な矛盾を生じさせることによって命題の正しさを論証している。
rdf:langString
La dimostrazione per assurdo (per cui si usa anche la locuzione latina reductio ad absurdum), nota anche come ragionamento per assurdo, è un tipo di argomentazione logica nella quale, muovendo dalla negazione della tesi che si intende sostenere e facendone seguire una sequenza di passaggi logico-deduttivi, si giunge a una conclusione incoerente e contraddittoria. Tale risultato, nella logica argomentativa, confermerebbe l'ipotesi iniziale, per mezzo della falsificazione della sua negazione. È una delle principali forme di dimostrazione matematica.
rdf:langString
Reductio ad absurdum (lat. 'återförande på det orimliga') är en argumentationsform som går ut på att man genom en serie slutledningar givet ett visst antagande kommer fram till en slutsats som är orimlig, uppenbart falsk eller en logisk motsägelse. Den orimliga slutsatsen innebär att det ursprungliga antagandet är falskt, och alltså att man har bevisat motsatsen till det som antogs. Metoden har använts sedan antiken, och är vanlig både inom filosofi och i vardagliga resonemang. I matematiska bevis används principen i indirekt bevisföring.
rdf:langString
Reductio ad absurdum (latim para "redução ao absurdo"), é um tipo de argumento lógico no qual alguém assume uma ou mais hipóteses e, a partir destas, deriva uma consequência absurda ou ridícula, e então conclui que a suposição original deve estar errada. O argumento se vale do princípio da não-contradição (uma proposição não pode ser, ao mesmo tempo, verdadeira e falsa) e do princípio do terceiro excluído (uma proposição é verdadeira ou é falsa, não existindo uma terceira possibilidade).
rdf:langString
歸謬法（拉丁語：Reductio ad absurdum）是一種論證方式。首先歸就是順著他的意思，謬就是反駁錯誤的。 歸謬法與反證法相似，差別在於反證法只限於推理出邏輯上矛盾的結果。
rdf:langString
En matemàtica, la demostració per contradicció o per reducció a l'absurd (o en llatí, reductio ad absurdum) és un mètode indirecte. Aquest tipus de prova es fa assumint com a veritat el contrari del que volem provar, i aleshores arribant a una contradicció. En la lògica matemàtica, la prova de reducció a l'absurd es representa com: SiAleshores o bé SiAleshores I és p la proposició que volem provar o desaprovar i S és el conjunt d'axiomes donats com a certs i F la contradicció lògica.
rdf:langString
Die Reductio ad absurdum (von lat. für Zurückführung auf das widrig Klingende, Ungereimte, Unpassende, Sinnlose) ist eine Schlussfigur und Beweistechnik in der Logik. Bei der Reductio ad absurdum wird eine Aussage widerlegt, indem gezeigt wird, dass aus ihr ein logischer Widerspruch oder ein Widerspruch zu einer bereits anerkannten These folgt.
rdf:langString
Reductio ad absurdum, expresión latina que significa literalmente 'reducción al absurdo', es uno de los métodos lógicos de demostración más usado en matemáticas para demostrar la validez (o invalidez) de proposiciones categóricas. Para demostrar la invalidez de una proposición, se supone como punto de partida que la proposición es cierta. Si la derivación final es una contradicción, se concluye que la proposición original es falsa y el argumento es inválido.
rdf:langString
Доведение до абсурда (лат. reductio ad absurdum), или апагогия («сведе́ние», др.-греч. Εις άτοπον απαγωγή) — логический приём, которым доказывается несостоятельность какого-нибудь мнения таким образом, что или в нём самом, или же в вытекающих из него следствиях обнаруживается противоречие. Схемой доказательства приведением к нелепости называют схему, хорошо известную как схему введения отрицания : Она формализует метод доказательства приведением к нелепости.
rdf:langString
Доведення до абсурду (з латини: reductiones ad absurdum) є поширеною формою аргументу, який має на меті показати, що твердження правильне, показавши, що помилковий, неспроможний або абсурдний результат випливає з його заперечення, або, своєю чергою, щоб показати, що твердження помилкове, показавши, що помилковий, неспроможний, або абсурдний результат випливає з його прийняття. Уперше був визнаний та вивчався в класичній грецькій філософії (латинський термін походить від грец. «εις άτοπον απαγωγή» або eis atopon apagoge, «приведення до неможливого», наприклад в «Analytica Priora» Аристотеля). Ця техніка використовувалась протягом усієї історії у формальних математичних і філософських міркуваннях, а також як неформальна дискусія.
rdf:langString
rdf:langString
برهان الخلف
rdf:langString
Reducció a l'absurd
rdf:langString
Reductio ad absurdum
rdf:langString
Reductio ad absurdum
rdf:langString
Reductio ad absurdum
rdf:langString
Raisonnement par l'absurde
rdf:langString
Dimostrazione per assurdo
rdf:langString
帰謬法 (修辞学)
rdf:langString
Reductio ad absurdum
rdf:langString
Reductio ad absurdum
rdf:langString
Доведение до абсурда
rdf:langString
Reductio ad absurdum
rdf:langString
Доведення до абсурду
rdf:langString
歸謬法
xsd:integer
22456146
xsd:integer
1123649857
rdf:langString
En matemàtica, la demostració per contradicció o per reducció a l'absurd (o en llatí, reductio ad absurdum) és un mètode indirecte. Aquest tipus de prova es fa assumint com a veritat el contrari del que volem provar, i aleshores arribant a una contradicció. En la lògica matemàtica, la prova de reducció a l'absurd es representa com: SiAleshores o bé SiAleshores I és p la proposició que volem provar o desaprovar i S és el conjunt d'axiomes donats com a certs i F la contradicció lògica. La prova per contradicció és molt usada en teoremes d'existència. En alguns teoremes, només es coneix aquest mètode per demostrar-los, com en el cas de l', publicat el 1891 per Georg Cantor, que demostra la no enumerabilitat dels nombres reals.
rdf:langString
برهان الخلف هي برهنة أساسها إثبات صحة المطلوب بإبطال نقيضه أو فساد المطلوب بإثبات نقيضه. في الفلسفة الغربية تستخدم العبارة الإغريقية εις άτοπον απαγωγή للإشارة على برهان الخلف، وذلك من Reductio ad absurdum بالأحرف اللاتينية: eis atopon apagoge، والتي معناها الاختزال إلى المستحيل.
rdf:langString
Die Reductio ad absurdum (von lat. für Zurückführung auf das widrig Klingende, Ungereimte, Unpassende, Sinnlose) ist eine Schlussfigur und Beweistechnik in der Logik. Bei der Reductio ad absurdum wird eine Aussage widerlegt, indem gezeigt wird, dass aus ihr ein logischer Widerspruch oder ein Widerspruch zu einer bereits anerkannten These folgt. Als Beweistechnik ist die reductio ad absurdum unter der Bezeichnung „indirekter Beweis“ oder „Widerspruchsbeweis“, „Beweis durch Widerspruch“ bekannt. Dieser indirekte Beweis ist dadurch gekennzeichnet, dass man die zu beweisende Aussage nicht direkt herleitet, sondern dass man ihr kontradiktorisches Gegenteil (d. h. die Annahme, dass die Aussage nicht zutreffe) widerlegt. In der klassischen, zweiwertigen Logik, in der jede Aussage entweder wahr oder falsch ist, ist mit diesem Widerlegen des Gegenteils einer Aussage gezeigt, dass die betroffene Aussage korrekt ist.
rdf:langString
Reductio ad absurdum, latinez Absurdoraino txikitu, frogapen metodo logiko erabilienetako bat da. Proposizio kategorikoen baliagarritasuna erakusteko erabiltzen da. Hasiera batean hipotesi gisa hartzen den proposizio baten tesiaren egiazkotasun edo faltsua den ideiaren bitartez, eta jarraian zehaztutako baliozko inferentzia logikoen bitartez, kontraesan logiko batera iristea da metodo honen helburu nagusia. Kontraesan horrekin ondorioztatzen da jatorrizko hipotesia faltsua zela. Metodo honi kontradikzio froga ere deitzen zaio.
rdf:langString
Reductio ad absurdum, expresión latina que significa literalmente 'reducción al absurdo', es uno de los métodos lógicos de demostración más usado en matemáticas para demostrar la validez (o invalidez) de proposiciones categóricas. Se parte por suponer como hipotética la veracidad o falsedad de la tesis de la proposición a demostrar y, mediante una concatenación de inferencias lógicas válidas, se pretende llegar a una contradicción lógica, un absurdo. De llegar a una contradicción, se concluye que la hipótesis de partida (que se había supuesto verdadera al principio) ha de ser falsa (o viceversa). Para demostrar la invalidez de una proposición, se supone como punto de partida que la proposición es cierta. Si la derivación final es una contradicción, se concluye que la proposición original es falsa y el argumento es inválido. A este método también se le conoce como prueba por contradicción o prueba ad absurdum. Parte de la base es el cumplimiento del principio de exclusión de intermedios: una proposición que no puede ser falsa es necesariamente verdadera, y una proposición que no puede ser verdadera es necesariamente falsa.
rdf:langString
Le raisonnement par l’absurde (du latin reductio ad absurdum) ou apagogie (du grec ancien apagôgê) est une forme de raisonnement logique, philosophique, scientifique consistant soit à démontrer la véracité d’une proposition en prouvant l’absurdité de la proposition complémentaire (ou « contraire »), soit à montrer la fausseté d’une proposition en déduisant logiquement d’elle des conséquences absurdes.
rdf:langString
In logic, reductio ad absurdum (Latin for "reduction to absurdity"), also known as argumentum ad absurdum (Latin for "argument to absurdity") or apagogical arguments, is the form of argument that attempts to establish a claim by showing that the opposite scenario would lead to absurdity or contradiction. This argument form traces back to Ancient Greek philosophy and has been used throughout history in both formal mathematical and philosophical reasoning, as well as in debate.
rdf:langString
修辞学における帰謬法または背理法（きびゅうほう、はいりほう、羅：Reductio ad absurdum）とは、ある事柄の否定的見解が不条理ないし馬鹿げた結論、あるいは矛盾する結論になることを以て、ある事柄の正しさを主張しようとする論法である。もしくは、起こり得る事実や選択（シナリオ）を列挙した上で、それぞれの結論が不条理や馬鹿げた結論になることを以て、それ以外の残ったものが正しいとする論法とも言い換えられる。修辞学者の佐藤信夫の分類では残余論法（羅：expeditio）の一種に分類される。 例えば
* 地球は平らではない。さもなければ、人々は端から転落してしまう。
* 最小の正の有理数は存在しない。存在すると仮定した場合、それは2で除算することによってさらに小さな値が存在する。 最初の例は、前提の否定が私たちの感覚に反した馬鹿げた結論をもたらすことで、前提が正しいことを間接的に主張している。2番目の例は数学的な意味での背理法（帰謬法）であり、前提の否定により論理的な矛盾を生じさせることによって命題の正しさを論証している。
rdf:langString
La dimostrazione per assurdo (per cui si usa anche la locuzione latina reductio ad absurdum), nota anche come ragionamento per assurdo, è un tipo di argomentazione logica nella quale, muovendo dalla negazione della tesi che si intende sostenere e facendone seguire una sequenza di passaggi logico-deduttivi, si giunge a una conclusione incoerente e contraddittoria. Tale risultato, nella logica argomentativa, confermerebbe l'ipotesi iniziale, per mezzo della falsificazione della sua negazione. È una delle principali forme di dimostrazione matematica.
rdf:langString
Reductio ad absurdum (lat. 'återförande på det orimliga') är en argumentationsform som går ut på att man genom en serie slutledningar givet ett visst antagande kommer fram till en slutsats som är orimlig, uppenbart falsk eller en logisk motsägelse. Den orimliga slutsatsen innebär att det ursprungliga antagandet är falskt, och alltså att man har bevisat motsatsen till det som antogs. Metoden har använts sedan antiken, och är vanlig både inom filosofi och i vardagliga resonemang. I matematiska bevis används principen i indirekt bevisföring.
rdf:langString
Reductio ad absurdum (latim para "redução ao absurdo"), é um tipo de argumento lógico no qual alguém assume uma ou mais hipóteses e, a partir destas, deriva uma consequência absurda ou ridícula, e então conclui que a suposição original deve estar errada. O argumento se vale do princípio da não-contradição (uma proposição não pode ser, ao mesmo tempo, verdadeira e falsa) e do princípio do terceiro excluído (uma proposição é verdadeira ou é falsa, não existindo uma terceira possibilidade).
rdf:langString
歸謬法（拉丁語：Reductio ad absurdum）是一種論證方式。首先歸就是順著他的意思，謬就是反駁錯誤的。 歸謬法與反證法相似，差別在於反證法只限於推理出邏輯上矛盾的結果。
rdf:langString
Доведение до абсурда (лат. reductio ad absurdum), или апагогия («сведе́ние», др.-греч. Εις άτοπον απαγωγή) — логический приём, которым доказывается несостоятельность какого-нибудь мнения таким образом, что или в нём самом, или же в вытекающих из него следствиях обнаруживается противоречие. Схемой доказательства приведением к нелепости называют схему, хорошо известную как схему введения отрицания : Она формализует метод доказательства приведением к нелепости. Замечание. Данная схема похожа на другую — на схему доказательства от противного. В связи с этим их часто путают. Однако несмотря на некоторое сходство, они имеют разную форму. Причём различаются они не только по форме, но и по существу, и различие это носит принципиальный характер.
rdf:langString
Доведення до абсурду (з латини: reductiones ad absurdum) є поширеною формою аргументу, який має на меті показати, що твердження правильне, показавши, що помилковий, неспроможний або абсурдний результат випливає з його заперечення, або, своєю чергою, щоб показати, що твердження помилкове, показавши, що помилковий, неспроможний, або абсурдний результат випливає з його прийняття. Уперше був визнаний та вивчався в класичній грецькій філософії (латинський термін походить від грец. «εις άτοπον απαγωγή» або eis atopon apagoge, «приведення до неможливого», наприклад в «Analytica Priora» Аристотеля). Ця техніка використовувалась протягом усієї історії у формальних математичних і філософських міркуваннях, а також як неформальна дискусія. «Абсурдним» наслідком доведення до абсурду є прийняття аргументом різних форм:
* Скелі мають вагу, інакше вони б зависли в повітрі.
* Суспільство повинно мати закони, інакше буде хаос.
* Немає найменшого позитивного раціонального числа, бо якби було, то можна було б його розділити на два, щоб отримати ще менше число. Перший приклад вище стверджує, що відмова від твердження матиме нелогічний результат, який суперечить свідоцтву наших почуттів. Другий стверджує, що відмова матиме неспроможний результат: непрацездатний або неприйнятний для суспільства. Третій — це математичний доказ, доказ від протилежного, стверджує, що відмова у затвердженні призведе до логічної суперечності (існує «найменше» позитивне раціональне число, але можна також знайти позитивне раціональне число, менше за це «найменше» число).
xsd:nonNegativeInteger
9833
