Qiyas
http://dbpedia.org/resource/Qiyas an entity of type: Election
El qiyàs (de l'àrab قياس, qiyās, ‘comparació’, ‘analogia’, ‘raonament per analogia’) és, per a la jurisprudència sunnita musulmana, un procés de raonament per analogia utilitzat per a resoldre casos litigiosos quan l'explicació no es troba directament en l'Alcorà o en els hadits, normalment perquè es tracta de fets o situacions nous o no recollits explícitament en les dues fonts esmentades. Constitueix, per ordre d'importància, la quarta de les fonts del dret (ussul al-fiqh) en la xaria o llei islàmica. Es tracta, igualment, d'una de les formes que pren l'ijtihad, és a dir, «l'esforç de reflexió personal per a descobrir una regla.»
rdf:langString
القياس في علم أصول الفقه هو الدليل الرابع من أدلة الفقه عند مذهب أهل السنّة، بعد الكتاب والسنة والإجماع، وإنما يعد دليلا شرعيا عند عدم وجود دليل شرعي للحكم من نص من الكتاب والسنة والإجماع، فلا قياس مع النص. بينما يعتقد المذهب الشيعي الأثنى عشري ببطلان القياس الفقهي، حيث يتفقون مع أهل السنة في المصادر الثلاثة الأولى من مصادر التشريع ويختلفون معهم في المصدر الرابع، فالسنة تعتقد بالقياس والشيعة تعتقد بالعقل.
rdf:langString
Kias (bahasa Arab: قياس, translit. qiyās, har. 'menggabungkan atau menyamakan') adalah penetapan suatu hukum dan perkara baru yang belum ada pada masa sebelumnya namun memiliki kesamaan dalam sebab, manfaat, bahaya dan berbagai aspek dengan perkara terdahulu sehingga dihukumi sama. Dalam Islam, Ijmak dan Kias sifatnya darurat, bila memang terdapat hal hal yang ternyata belum ditetapkan pada masa-masa sebelumnya
rdf:langString
Kijas (ar. قياس) - to zasada analogicznego rozumowania. Jeśli jakiś przypadek nie został uwzględniony w Koranie i sunnie, to punktem wyjściowym staje się podobna sytuacja, którą można porównać do opisanej w którymś z wymienionych źródeł.
rdf:langString
Кия́с, кыяс (араб. قياس [к̣ийа̄с] — букв. «измерение») — суждение по аналогии, один из источников мусульманского права. Кияс позволяет решить вопрос по аналогии с ситуацией, описанной в Коране и сунне.
rdf:langString
Qiyās (arabisch قياس) bezeichnet in der islamischen Rechtswissenschaft eine bestimmte Form von Analogieschluss, die als Mittel zur Normenfindung angewandt werden kann, wenn zu einem bestimmten Sachverhalt keine Aussage in Koran oder Sunna existiert und auch kein Gelehrtenkonsens dazu besteht. Der Begriff ist von der arabischen Wurzel q-y-s قيس abgeleitet, deren Grundbedeutung „messen“, „vergleichen“, „beurteilen“ ist.
rdf:langString
Le terme qiyâs (قياس [qiyās], « analogie », « référence » ou « syllogisme ») désigne un type de raisonnement utilisé par les juristes musulmans pour déterminer la solution d'un problème de droit (fiqh, jurisprudence islamique) non prévu par les textes du Coran et de la sunna. Al-Ghazali le définit : « La déduction des règles du droit par le raisonnement » (Al-Mustasfa, I, 4). Il ne le considère pas comme une source du droit à part entière, mais comme une source secondaire, dans la mesure où l'analogie ne fait que s'appuyer sur les sources.
rdf:langString
In Islamic jurisprudence, qiyas (Arabic: قياس qiyās [qɪˈjæːs], "analogy") is the process of deductive analogy in which the teachings of the hadith are compared and contrasted with those of the Quran, in order to apply a known injunction (nass) to a new circumstance and create a new injunction. Here the ruling of the Sunnah and the Quran may be used as a means to solve or provide a response to a new problem that may arise. This, however, is only the case providing that the set precedent or paradigm and the new problem that has come about will share operative causes (عِلّة, ʿillah). The ʿillah is the specific set of circumstances that trigger a certain law into action. An example of the use of qiyās is the case of the ban on selling or buying of goods after the last call for Friday prayers u
rdf:langString
Il qiyas (in arabo: قياس) è negli uṣūl al-fiqh (le basi del diritto musulmano) il ragionamento deduttivo che il giureconsulto musulmano (faqīh) è chiamato a esercitare qualora il disposto sciaraitico non fornisca una risposta sufficientemente chiara a un determinato quesito giurisprudenziale, in caso su di esso non sia intervenuto per risolvere la questione neppure il "consenso dei dotti" (ijmā‘).
rdf:langString
Qiyas är en av källorna till islamisk rätt vid sidan av Koranen, sunna och ijma. Det är en metod att tolka Allahs ord och används inom de islamiska rättsskolorna för att härleda lagar och regler ur uppenbarelserna. Ordet är arabiska och betyder "analogislut". Inom rättsskolan shafi har termen samma betydelse som begreppet ijtihad.
rdf:langString
Кияс (араб. قياس — «аналогія») — в ісламі судження, що виноситься за аналогією, одна з категорій незалежного судження, провідний принцип раціоналістичного дослідження правових питань. Такий правовий метод визнаний мусульманськими школами у зв'язку з тим, що існують проблеми, з приводу яких немає прямих вказівок у ісламських першоджерелах.
rdf:langString
rdf:langString
قياس (إسلام)
rdf:langString
Qiyas
rdf:langString
Qiyàs
rdf:langString
Qiyās
rdf:langString
Qiyâs
rdf:langString
Kias (fikih)
rdf:langString
Qiyas
rdf:langString
Kijas
rdf:langString
Кияс
rdf:langString
Qiyas
rdf:langString
Кияс
xsd:integer
822045
xsd:integer
1124675947
rdf:langString
El qiyàs (de l'àrab قياس, qiyās, ‘comparació’, ‘analogia’, ‘raonament per analogia’) és, per a la jurisprudència sunnita musulmana, un procés de raonament per analogia utilitzat per a resoldre casos litigiosos quan l'explicació no es troba directament en l'Alcorà o en els hadits, normalment perquè es tracta de fets o situacions nous o no recollits explícitament en les dues fonts esmentades. Constitueix, per ordre d'importància, la quarta de les fonts del dret (ussul al-fiqh) en la xaria o llei islàmica. Es tracta, igualment, d'una de les formes que pren l'ijtihad, és a dir, «l'esforç de reflexió personal per a descobrir una regla.»
rdf:langString
القياس في علم أصول الفقه هو الدليل الرابع من أدلة الفقه عند مذهب أهل السنّة، بعد الكتاب والسنة والإجماع، وإنما يعد دليلا شرعيا عند عدم وجود دليل شرعي للحكم من نص من الكتاب والسنة والإجماع، فلا قياس مع النص. بينما يعتقد المذهب الشيعي الأثنى عشري ببطلان القياس الفقهي، حيث يتفقون مع أهل السنة في المصادر الثلاثة الأولى من مصادر التشريع ويختلفون معهم في المصدر الرابع، فالسنة تعتقد بالقياس والشيعة تعتقد بالعقل.
rdf:langString
Qiyās (arabisch قياس) bezeichnet in der islamischen Rechtswissenschaft eine bestimmte Form von Analogieschluss, die als Mittel zur Normenfindung angewandt werden kann, wenn zu einem bestimmten Sachverhalt keine Aussage in Koran oder Sunna existiert und auch kein Gelehrtenkonsens dazu besteht. Der Begriff ist von der arabischen Wurzel q-y-s قيس abgeleitet, deren Grundbedeutung „messen“, „vergleichen“, „beurteilen“ ist. Im sunnitischen Islam gilt der Qiyās nach Koran, Sunna und Idschmāʿ als die vierte Rechtsquelle. Die Zwölfer-Schia lehnt Qiyās ab, lässt aber dafür aber den Vernunftbeweis (dalīl al-ʿaql) zu. Auch die Zahiriten und einige Hanbaliten lehnten den Qiyās ab. Grundlegend für die sunnitische Auffassung vom Qiyās ist die Aussage von asch-Schāfiʿī in seinem Kitāb Ibṭāl al-istiḥān („Buch der Entkräftung der Billigkeitserwägung“), das Teil seines Kitāb al-Umm bildet. Hier wird die bei den Hanafiten gepflegte "Billigkeitserwägung" (istiḥsān) als Mittel der Normenfindung zurückgewiesen, gleichzeitig aber auch definiert, welches die zulässigen Mittel der Normenfindung sind: "Niemandem, der als Richter oder Mufti tätig sein will, ist es erlaubt, sich bei der Rechtsprechung oder der Erteilung seines Gutachtens auf etwas anderes zu stützen als auf einen verbindlichen Bericht, nämlich das Buch, die Sunna oder das, was die Gelehrten übereinstimmend lehren, oder auf den Analogieschluss gemäß einem dieser Dinge". Asch-Schāfiʿī ging davon aus, dass Qiyās und Idschtihād identisch sind.
rdf:langString
Le terme qiyâs (قياس [qiyās], « analogie », « référence » ou « syllogisme ») désigne un type de raisonnement utilisé par les juristes musulmans pour déterminer la solution d'un problème de droit (fiqh, jurisprudence islamique) non prévu par les textes du Coran et de la sunna. Al-Ghazali le définit : « La déduction des règles du droit par le raisonnement » (Al-Mustasfa, I, 4). Il ne le considère pas comme une source du droit à part entière, mais comme une source secondaire, dans la mesure où l'analogie ne fait que s'appuyer sur les sources. L'importance de cette méthode comme source du droit musulman est variable selon les écoles d'interprétation (madhhab). Elle s'appuie, notamment, sur un verset du Coran (LIX,2) qui précise : « Vous qui avez du jugement, prenez exemple », et sur le verset IV, 43, qui autorise l'ablution avec du sable lorsque l'on manque d'eau (appelée aussi ablution sèche ou Tayammum). Le prophète de l'islam, Mahomet, lui-même aurait habilité le gouverneur du Yémen, Mu'adh ben Djabal, « à faire de son mieux » s'il ne trouvait pas de solution appropriée dans le Coran et la sunna. Il ne s'agit pas d'un jugement personnel ni à plus forte raison d'une interprétation de la « Loi divine », mais d'un raisonnement rigoureux qui n'est pas susceptible d'arbitraire, systématique et encadré par les règles de l'analogie. Cependant, le syllogisme juridique doit être distingué du syllogisme rationnel ou démonstratif. Le premier repose sur des prémisses dont la certitude est fonction de la qualité des sources invoquées. Hiérarchiser la fiabilité des sources est l'un des objets de cette science que sont les uṣūl al-fīqh.
rdf:langString
In Islamic jurisprudence, qiyas (Arabic: قياس qiyās [qɪˈjæːs], "analogy") is the process of deductive analogy in which the teachings of the hadith are compared and contrasted with those of the Quran, in order to apply a known injunction (nass) to a new circumstance and create a new injunction. Here the ruling of the Sunnah and the Quran may be used as a means to solve or provide a response to a new problem that may arise. This, however, is only the case providing that the set precedent or paradigm and the new problem that has come about will share operative causes (عِلّة, ʿillah). The ʿillah is the specific set of circumstances that trigger a certain law into action. An example of the use of qiyās is the case of the ban on selling or buying of goods after the last call for Friday prayers until the end of the prayer stated in the Quran 62:9. By analogy this prohibition is extended to other transactions and activities such as agricultural work and administration. Among Sunni Muslims, Qiyas has been accepted as a secondary source of Sharia law along with Ijmāʿ, after the primary sources of the Quran, and the Sunnah.
rdf:langString
Kias (bahasa Arab: قياس, translit. qiyās, har. 'menggabungkan atau menyamakan') adalah penetapan suatu hukum dan perkara baru yang belum ada pada masa sebelumnya namun memiliki kesamaan dalam sebab, manfaat, bahaya dan berbagai aspek dengan perkara terdahulu sehingga dihukumi sama. Dalam Islam, Ijmak dan Kias sifatnya darurat, bila memang terdapat hal hal yang ternyata belum ditetapkan pada masa-masa sebelumnya
rdf:langString
Il qiyas (in arabo: قياس) è negli uṣūl al-fiqh (le basi del diritto musulmano) il ragionamento deduttivo che il giureconsulto musulmano (faqīh) è chiamato a esercitare qualora il disposto sciaraitico non fornisca una risposta sufficientemente chiara a un determinato quesito giurisprudenziale, in caso su di esso non sia intervenuto per risolvere la questione neppure il "consenso dei dotti" (ijmā‘). L'istituto è dunque praticamente identico al concetto romanistico dell'analogia iuris e trova estesa applicazione in tre scuole giuridiche musulmane sunnite su quattro, essendo esso ufficialmente rifiutato dal Hanbalismo, particolarmente critico in astratto sull'intervento personale del giureconsulto (bollato come rayʾ, opinione, troppo soggettivo).
rdf:langString
Kijas (ar. قياس) - to zasada analogicznego rozumowania. Jeśli jakiś przypadek nie został uwzględniony w Koranie i sunnie, to punktem wyjściowym staje się podobna sytuacja, którą można porównać do opisanej w którymś z wymienionych źródeł.
rdf:langString
Qiyas är en av källorna till islamisk rätt vid sidan av Koranen, sunna och ijma. Det är en metod att tolka Allahs ord och används inom de islamiska rättsskolorna för att härleda lagar och regler ur uppenbarelserna. Ordet är arabiska och betyder "analogislut". Inom rättsskolan shafi har termen samma betydelse som begreppet ijtihad. Qiyas-metoden anger hur man ska tillämpa en regel vid olika omständigheter men med samma bakomliggande orsak. Förutsättningen är att Guds lag redan existerar och det centrala är att upptäcka den verkande orsaken bakom en regel. Orsaken bakom en regel kallas ʿilla och i qiyas-principen gäller att samma ʿilla ger samma (regel). När de rättslärda ställs inför ett nytt problem kan de i Koranen och sunna söka efter liknande fall och identifiera ʿilla bakom sharia-regeln. Hittar de regel med samma ʿilla så utsträcks sharia-domen till det nya fallet. Metoden får legitimitet genom att den nämns i Koranen och att tidigare anhängare till islam använt den genom historien.
rdf:langString
Кия́с, кыяс (араб. قياس [к̣ийа̄с] — букв. «измерение») — суждение по аналогии, один из источников мусульманского права. Кияс позволяет решить вопрос по аналогии с ситуацией, описанной в Коране и сунне.
rdf:langString
Кияс (араб. قياس — «аналогія») — в ісламі судження, що виноситься за аналогією, одна з категорій незалежного судження, провідний принцип раціоналістичного дослідження правових питань. Такий правовий метод визнаний мусульманськими школами у зв'язку з тим, що існують проблеми, з приводу яких немає прямих вказівок у ісламських першоджерелах. Кияс — зіставлення схематичної моделі проблеми, що вирішується, з моделлю вже вирішеної проблеми і виведення рішення за аналогією. Цей метод, в основі якого лежить логіка Аристотеля, широко використовувався римсько-візантійськими юристами. У ісламському богословсько-правовому комплексі він був розроблений Хаммадом ібн Абі Сулейманом (перша половина VIII ст.) та його учнем Абу Ханіфою (699—767). Значення киясу у всій системі фікху і шаріату наскільки велике, що він був прийнятий за одне з їх джерел поряд з Кораном, сунною та іджмою, відтіснивши на задній план інші категорії раціоналістичного дослідження. Завдяки киясу з'явилась можливість аналізувати кожне правове явище, уникаючи механічного нагромадження фактів. Приклад застосування киясу: «Виноградне вино (хамр) заборонене через його оп'яняючі властивості. Пальмове вино (набіз) має також оп'яняючу дію. Відповідно, пальмове вино повинне бути заборонене».Метод киясу прийнятий основними сунітськими правовими школами як четверте джерело фікху. Та на відміну від перших трьох джерел, рішення, прийняті на основі киясу, не є базовими, основоположними, обов'язковими до виконання. З приводу прийнятності рішень виведених на основі киясу, в середовищі мусульманських улемів існували різні думки. Ханафіти, Малікіти та Шафіїти повністю приймають їх як докази. Ханбаліти загалом з недовірою ставляться до киясу, однак визнають рішення, виведені на його основі у виняткових випадках.Уміння вибрати найвідповідніший для співставлення текст чи факт, застосувати той, чи інший вид киясу, правильно і переконливо побудувати логічний ланцюжок було одним із основних якостей професійного вміння факіха, яке включалось до загального поняття іджтихад.
xsd:nonNegativeInteger
22265