Pyxis (vessel)
http://dbpedia.org/resource/Pyxis_(vessel) an entity of type: WikicatContainers
Pyxis (řecky πυξίς, plurál: pyxidy) je většinou okrouhlá starověká řecká schránka na kosmetické nebo toaletní potřeby. Zpočátku bývala vybavena víčkem. V keramickém provedení se tento tvar objevuje již v době bronzové, největší popularity však dosáhl v attické keramice od poloviny 5. století př. n. l. Vedle keramických byly vyráběny také kamenné nebo slonovinové pyxidy.
rdf:langString
Con il termine pyxis (ΠΥΞΙΣ, plurale pyxides), o pisside, si indica una piccola scatola cilindrica in ceramica, dotata di coperchio, con un diametro medio di 10 cm, che veniva utilizzata nella Grecia antica per contenere profumi, gioielli o unguenti medicinali; in base alle decorazioni vascolari sembra fosse un oggetto di uso prevalentemente femminile. È possibile che in antichità il termine fosse largamente applicato ad oggetti in materiali diversi, mentre il nome usato in ambito attico per la pyxis era probabilmente kylichnis (pl. kylichnides).
rdf:langString
ピュクシス（英語:pyxis）は、古代ギリシア・ローマ期に用いられた陶器の化粧道具入れ。つまみのある蓋つきの容器で、表面にはしばしば結婚の様子が描かれた。ピュクシスにはギリシア語で「箱」の意味がある。
* おしろいをおさめたピュクシス（紀元前5世紀頃、アテネ、考古陶器博物館蔵）
* テティスの結婚（紀元前470-460年頃、アテネ出土、パリ、ルーヴル美術館蔵）
* 戦車に乗って嫁ぐ花嫁（紀元前440-430年頃、ロンドン、大英博物館蔵）
rdf:langString
Píxide (del llatí pyxis, -ĭdis, ‘caixa petita’, i aquest del grec πυξίς, -ίδος, pyxís-ídos) és un copó sense peu de ceràmica usat per contenir ungüents, cosmètics, granadures o joieria. Morfològicament és un pot o capsa cilíndrica, amb tapadora però sense anses, i de molt diversa grandària, forma i decoració (hi prevalen les escenes femenines).
rdf:langString
Η Πυξίδα είναι είδος της κεραμικής, της αγγειοπλαστικής και ξυλογλυπτικής τέχνης αρχικά, συνήθως στρογγυλό με ξεχωριστό καπάκι που χρησιμοποιούνταν περισσότερο από τις γυναίκες για να φυλάσσουν τα κοσμήματα και τα καλλυντικά τους. Σε μεταγενέστερες περιόδους κατασκευάζονται και από μέταλλο, φίλντισι ή άλλα υλικά. Το όνομα προέρχεται από τα κορινθιακά κουτιά που κατασκευάζονταν από ξύλο πυξού και οι αρχικές παραστάσεις απεικόνιζαν συνήθως την πομπή του γάμου από το σπίτι ενός νεαρού κοριτσιού με το νέο σύζυγό της.
rdf:langString
Als Pyxis (altgriechisch πυξίς pyxís; Plural: Pyxiden) bezeichnet man einen runden Behälter, meist eine Büchse mit Deckel. Die seit hellenistischer Zeit belegte Bezeichnung stammt vom griechischen Wort pýxos für Buchsbaumholz, aus dem Pyxiden häufig gedrechselt waren. Wahrscheinlich ist das attische Wort kylichnís eine ältere Bezeichnung dafür. Von Pyxis leiten sich die deutschen Wörter Buchs(baum), Büchse und Buchse sowie das Fremdwort Box ab.
rdf:langString
Pixis o píxide (del latín «pyxis-ĭdis» 'caja pequeña', y este del griego «πυξίς, -ίδος» pyxís-ídos) es un recipiente de cerámica griega usado para contener ungüentos, afeites, cosméticos, abalorios o joyería. Morfológicamente es un bote, tarro o caja cilíndrica, con tapadera pero sin asas, y muy diverso tamaño, forma y decoración (prevaleciendo las escenas femeninas).
rdf:langString
A pyxis (πυξίς, plural pyxides) is a shape of vessel from the classical world, usually a cylindrical box with a separate lid. Originally mostly used by women to hold cosmetics, trinkets or jewellery, surviving pyxides are mostly Greek pottery, but especially in later periods may be in wood, metal, ivory, or other materials. The name derived from Corinthian boxes made of wood from the tree puksos (boxwood), that also came with covers. The shape of the vessel can be traced in pottery back to the Protogeometric period in Athens, however the Athenian pyxis has various shapes itself.
rdf:langString
La pyxide (en grec ancien πυξίς / puxís ; génitif singulier : πυξίδος / puxídos) est un petit vase rond, à fond plat (parfois pointu à l'époque géométrique, lorsque des trous permettaient de le suspendre), sans anses et généralement doté d'un couvercle commun de l'antiquité gréco-romaine. Cette petite boîte servait à stocker des produits cosmétiques (fard ou poudre) ou de coffret à bijoux. La plupart des pyxides parvenues jusqu'à aujourd'hui sont des poteries mais peuvent également être faites de bois, de métal, d'ivoire ou d'autres matériaux, en particulier lorsqu'elles furent fabriquées à une époque plus tardive. La Corinthe se spécialise dans sa fabrication et son exportation dès le VIe siècle av. J.-C.. C'est de cette cité que provient le nom de cet objet alors qu'il était fabriqué en
rdf:langString
Een pyxis is een bepaalde variant van het Oud-Grieks aardewerk. Het was een klein doosje, gebruikt om cosmeticaproducten of sieraden in te bewaren. Kenmerkend is ook het deksel met een kleine ring, die als handvat diende. Vaak heeft een pyxis een platte bodem, maar ook puntvormige pyxides komen voor. In de christelijke traditie is een pyxis tevens een religieus voorwerp. Het is een platte ronde trommel met een scharnierend deksel met een kruis erop. Hierin werd de hostie bewaard. Het is het attribuut van Longinus, de soldaat die een speer in het lichaam van Jezus stak en de aartsengel Rafaël.
rdf:langString
Pyksis (stgr. πυξίς, lm pyksides) – naczynie używane w starożytnej Grecji w postaci cylindrycznego pojemnika (puzderka) z pokrywką. Pierwotnie było zapewne pudełkiem z drewna bukszpanowego (gr. pyksos – bukszpan), służącym do przechowywania medykamentów, a także ozdób i wartościowych drobiazgów. Oprócz najczęstszych pyksid glinianych znane są też wykonywane z innych materiałów. W ceramice wynalezienie tej formy przypisuje się twórcom cykladzkim w epoce brązu (ok. 2600 p.n.e.); w rozmaitych kształtach i proporcjach funkcjonowała ona od okresu geometrycznego aż po III wiek p.n.e. w produkcji ceramicznej Grecji właściwej i południowej Italii.
rdf:langString
Пиксида (от греч. πυξίς) — в Древней Греции небольшая круглая коробочка с крышкой и характерными вогнутыми стенками, предназначенная для хранения украшений и косметики: пряностей, мазей или притираний. Известное со времён эллинизма название происходит от греческого слова «самшит» (греч. πυξoς), из которого такие изделия изначально вытачивали. Подобные сосуды использовали в гинекее (женской половине дома).
* Пиксида с росписью геометрического стиля
* Пиксида. I в. н. э. Стекло. Рим. Британский музей, Лондон
*
* Пиксида из слоновой кости. Ок. 970 г. Лувр, Париж
*
*
rdf:langString
Píxide (em latim: Pyxis; (em grego: πυξίς; romaniz.: Pyxis; plural Pyxides) é uma forma de vaso do mundo clássico, geralmente uma caixa redonda com uma tampa separada. Seu nome deriva de caixas coríntias feitas de madeira das árvores puksos (buxo), que também vinham com tampa. Originalmente utilizado principalmente pelas mulheres para guardar cosméticos, bijuterias ou joias, eram feitos com cerâmica, contudo, ao longo do tempo, passaram a ser fabricados em madeira, metal, marfim, ou outros materiais.
rdf:langString
Пікси́да (дав.-гр. πῠξῐ́ς, сучасне грец. πυξίδα, множина πῠξῐ́δες) — давньогрецька посудина циліндричної форми із кришкою. Піксида відома з часів еллінізму. Її назва походить від дав.-гр. πυξός («самшит»), з якого вона початково виточувалася. Дотепер збереглися лише кілька піксид, виконаних з дерева. Піксиди також виготовлялися з кераміки, алебастру, металу або слонової кістки. Піксиди використовувалися жінками для зберігання прикрас і косметики. Часто зустрічаються червонофігурні керамічні піксиди із зображенням життя жінок. Їх також часто знаходять в жіночих похованнях.
rdf:langString
rdf:langString
Píxide (ceràmica)
rdf:langString
Pyxis
rdf:langString
Pyxis (Behälter)
rdf:langString
Πυξίδα (αγγείο)
rdf:langString
Píxide (cerámica)
rdf:langString
Pyxide (vase)
rdf:langString
Pyxis (vaso)
rdf:langString
ピュクシス
rdf:langString
Pyxis (Grieks aardewerk)
rdf:langString
Pyxis (vessel)
rdf:langString
Pyksis
rdf:langString
Píxide (Grécia Antiga)
rdf:langString
Пиксида (сосуд)
rdf:langString
Піксида
xsd:integer
2826187
xsd:integer
1092991750
rdf:langString
Píxide (del llatí pyxis, -ĭdis, ‘caixa petita’, i aquest del grec πυξίς, -ίδος, pyxís-ídos) és un copó sense peu de ceràmica usat per contenir ungüents, cosmètics, granadures o joieria. Morfològicament és un pot o capsa cilíndrica, amb tapadora però sense anses, i de molt diversa grandària, forma i decoració (hi prevalen les escenes femenines). És possible que el seu precedent foren les capses corínties que també duien tapadora i per tant es remuntarien al període protogeomètric d'Atenes. Les píxides ateneses presenten dues varietats: les de fons cònic, anteriors al s. IX ae, i les de fons pla, que continuaren en l'estil geomètric, i n'augmentaren la grandària. La tapadora sovint té nanses esculpides i les parets tendeixen a ser una mica convexes. Durant el s. VI ae Atenes produí pyxis amb parets còncaves. De vegades no tenien anses i la tapa tenia un botó al centre; a finals del s. V ae tenia una ansa de bronze en forma de «maneta». La decoració sol presentar motius femenins cerimonials com la processó nupcial.
rdf:langString
Pyxis (řecky πυξίς, plurál: pyxidy) je většinou okrouhlá starověká řecká schránka na kosmetické nebo toaletní potřeby. Zpočátku bývala vybavena víčkem. V keramickém provedení se tento tvar objevuje již v době bronzové, největší popularity však dosáhl v attické keramice od poloviny 5. století př. n. l. Vedle keramických byly vyráběny také kamenné nebo slonovinové pyxidy.
rdf:langString
Η Πυξίδα είναι είδος της κεραμικής, της αγγειοπλαστικής και ξυλογλυπτικής τέχνης αρχικά, συνήθως στρογγυλό με ξεχωριστό καπάκι που χρησιμοποιούνταν περισσότερο από τις γυναίκες για να φυλάσσουν τα κοσμήματα και τα καλλυντικά τους. Σε μεταγενέστερες περιόδους κατασκευάζονται και από μέταλλο, φίλντισι ή άλλα υλικά. Το όνομα προέρχεται από τα κορινθιακά κουτιά που κατασκευάζονταν από ξύλο πυξού και οι αρχικές παραστάσεις απεικόνιζαν συνήθως την πομπή του γάμου από το σπίτι ενός νεαρού κοριτσιού με το νέο σύζυγό της. Σε τέτοια αγγεία αρχίζουν να εμφανίζονται οι πρώτες υπογραφές καλλιτεχνών (Χάρης σε μια πυξίδα και σε ένα κομψό αθηναϊκό αγγείο, με τον Αχιλλέα να περιμένει τον Τρωίλο..
rdf:langString
Als Pyxis (altgriechisch πυξίς pyxís; Plural: Pyxiden) bezeichnet man einen runden Behälter, meist eine Büchse mit Deckel. Die seit hellenistischer Zeit belegte Bezeichnung stammt vom griechischen Wort pýxos für Buchsbaumholz, aus dem Pyxiden häufig gedrechselt waren. Wahrscheinlich ist das attische Wort kylichnís eine ältere Bezeichnung dafür. Von Pyxis leiten sich die deutschen Wörter Buchs(baum), Büchse und Buchse sowie das Fremdwort Box ab. Heute sind nicht mehr viele Pyxiden aus Holz erhalten. Andere Materialien sind Keramik, Alabaster, Metall oder Elfenbein. Verwendung fanden sie im Haushalt griechischer Frauen zur Aufbewahrung von Schmuck und Kosmetika. Deshalb sind sie häufig im rotfigurigen Stil mit Frauengemachszenen bemalt. Pyxiden wurden häufig als Grabbeigabe für Frauen verwendet.
rdf:langString
Pixis o píxide (del latín «pyxis-ĭdis» 'caja pequeña', y este del griego «πυξίς, -ίδος» pyxís-ídos) es un recipiente de cerámica griega usado para contener ungüentos, afeites, cosméticos, abalorios o joyería. Morfológicamente es un bote, tarro o caja cilíndrica, con tapadera pero sin asas, y muy diverso tamaño, forma y decoración (prevaleciendo las escenas femeninas). Es posible que su precedente fueran las cajas corintias que también llevaban tapas y por tanto remontarse al periodo protogeométrico en Atenas. Las pixis atenienses presentan dos variedades principales: las de fondo cónico, anteriores al siglo IX a. C., y las de fondo plano que continuaron en el Geométrico Final, aumentando su tamaño. La tapa a menudo tiene asas minuciosamente esculpidas y las paredes tienden a ser algo convexas. Durante el siglo VI a. C. Atenas comenzó a producir «pyxis» con paredes cóncavas. A veces carecía de asas y la tapa tenía un botón en el centro y a fines del siglo V a. C. tenía una asa de bronce en forma de «manecilla». La decoración suele representar motivos femeninos ceremoniales como la procesión nupcial.
rdf:langString
A pyxis (πυξίς, plural pyxides) is a shape of vessel from the classical world, usually a cylindrical box with a separate lid. Originally mostly used by women to hold cosmetics, trinkets or jewellery, surviving pyxides are mostly Greek pottery, but especially in later periods may be in wood, metal, ivory, or other materials. The name derived from Corinthian boxes made of wood from the tree puksos (boxwood), that also came with covers. The shape of the vessel can be traced in pottery back to the Protogeometric period in Athens, however the Athenian pyxis has various shapes itself. At first, the two varieties of pyxis included the pointed and the flat-bottomed. The pointed pyxis didn't last much longer than the ninth century BCE, while the flat-bottomed continued into the late Geometric. It also continued to grow larger and more squat in proportions. The cover often depicts elaborately sculpted handles and the walls tend to be somewhat convex. During the sixth century BCE, Athens began producing boxes with concave walls that enabled them to be grasped easily when arranged close together on a shelf. Compare the waisted shape of the medieval and Early Modern albarello. Images on the pyxis usually depict the marriage procession from a young girl's house to that of her new husband. Pyx is a term for a specifically liturgical box, usually cylindrical, but of variable design, still used for holding and transporting consecrated hosts in the traditional Christian churches, a use to which the church began to put these boxes at a very early date.
rdf:langString
La pyxide (en grec ancien πυξίς / puxís ; génitif singulier : πυξίδος / puxídos) est un petit vase rond, à fond plat (parfois pointu à l'époque géométrique, lorsque des trous permettaient de le suspendre), sans anses et généralement doté d'un couvercle commun de l'antiquité gréco-romaine. Cette petite boîte servait à stocker des produits cosmétiques (fard ou poudre) ou de coffret à bijoux. La plupart des pyxides parvenues jusqu'à aujourd'hui sont des poteries mais peuvent également être faites de bois, de métal, d'ivoire ou d'autres matériaux, en particulier lorsqu'elles furent fabriquées à une époque plus tardive. La Corinthe se spécialise dans sa fabrication et son exportation dès le VIe siècle av. J.-C.. C'est de cette cité que provient le nom de cet objet alors qu'il était fabriqué en bois de buis (puksos). La forme générale des pyxides remonte à la poterie typique de la période protogéométrique athénienne, bien que d'autres types de formes aient été retrouvées dans la cité. À l'origine, les deux variétés de pyxides fabriquées avaient soit un fond plat soit un fond pointu. Les pyxides à fond pointu ne furent plus utilisées après le IXe siècle av. J.-C. alors que celles à fond plat perdurèrent tout au long de la période géométrique, s'élargissant avec le temps. Le couvercle présente souvent des poignées ouvragées, les parois sont souvent légèrement convexes. Au cours du VIe siècle av. J.-C. cependant, Athènes produisit des pyxides aux parois concaves, facilitant leur saisie lorsqu'elles étaient rangées les unes à côté des autres. On retrouvera cette caractéristique sur les albarelles du Moyen Âge. Le décor des pyxides figure souvent le passage d'une jeune mariée de sa maison à celle de son époux lors de son mariage. Le Moyen Âge voit un déplacement de sa fonction en en faisant un coffret à hosties.
rdf:langString
Een pyxis is een bepaalde variant van het Oud-Grieks aardewerk. Het was een klein doosje, gebruikt om cosmeticaproducten of sieraden in te bewaren. Kenmerkend is ook het deksel met een kleine ring, die als handvat diende. Vaak heeft een pyxis een platte bodem, maar ook puntvormige pyxides komen voor. In de christelijke traditie is een pyxis tevens een religieus voorwerp. Het is een platte ronde trommel met een scharnierend deksel met een kruis erop. Hierin werd de hostie bewaard. Het is het attribuut van Longinus, de soldaat die een speer in het lichaam van Jezus stak en de aartsengel Rafaël.
* Puntvormige pyxis uit Athene Proto-Geometrisch, 900–875 v.Chr.
* Pyxis met deksel Geometrische periode, 750-725 v. Chr. musée d’archéologie méditerranéenne in Marseille
* roodfigurige Attische pyxis met bruidsstoet 440-430 v.Chr. British Museum in Londen.
rdf:langString
Con il termine pyxis (ΠΥΞΙΣ, plurale pyxides), o pisside, si indica una piccola scatola cilindrica in ceramica, dotata di coperchio, con un diametro medio di 10 cm, che veniva utilizzata nella Grecia antica per contenere profumi, gioielli o unguenti medicinali; in base alle decorazioni vascolari sembra fosse un oggetto di uso prevalentemente femminile. È possibile che in antichità il termine fosse largamente applicato ad oggetti in materiali diversi, mentre il nome usato in ambito attico per la pyxis era probabilmente kylichnis (pl. kylichnides).
rdf:langString
ピュクシス（英語:pyxis）は、古代ギリシア・ローマ期に用いられた陶器の化粧道具入れ。つまみのある蓋つきの容器で、表面にはしばしば結婚の様子が描かれた。ピュクシスにはギリシア語で「箱」の意味がある。
* おしろいをおさめたピュクシス（紀元前5世紀頃、アテネ、考古陶器博物館蔵）
* テティスの結婚（紀元前470-460年頃、アテネ出土、パリ、ルーヴル美術館蔵）
* 戦車に乗って嫁ぐ花嫁（紀元前440-430年頃、ロンドン、大英博物館蔵）
rdf:langString
Pyksis (stgr. πυξίς, lm pyksides) – naczynie używane w starożytnej Grecji w postaci cylindrycznego pojemnika (puzderka) z pokrywką. Pierwotnie było zapewne pudełkiem z drewna bukszpanowego (gr. pyksos – bukszpan), służącym do przechowywania medykamentów, a także ozdób i wartościowych drobiazgów. Oprócz najczęstszych pyksid glinianych znane są też wykonywane z innych materiałów. W ceramice wynalezienie tej formy przypisuje się twórcom cykladzkim w epoce brązu (ok. 2600 p.n.e.); w rozmaitych kształtach i proporcjach funkcjonowała ona od okresu geometrycznego aż po III wiek p.n.e. w produkcji ceramicznej Grecji właściwej i południowej Italii. Rozpowszechnione w okresie klasycznym, naczynia te służyły głównie kobietom do przechowywania przyborów toaletowych, kosmetyków, biżuterii. Dekorowano je zwykle scenami z życia domowego kobiet. Późniejsze pudełka o zbliżonym kształcie zwano w Europie pyksydami. Terminem tym określa się także rodzaj puszki na hostie używanej w Kościele katolickim.
rdf:langString
Píxide (em latim: Pyxis; (em grego: πυξίς; romaniz.: Pyxis; plural Pyxides) é uma forma de vaso do mundo clássico, geralmente uma caixa redonda com uma tampa separada. Seu nome deriva de caixas coríntias feitas de madeira das árvores puksos (buxo), que também vinham com tampa. Originalmente utilizado principalmente pelas mulheres para guardar cosméticos, bijuterias ou joias, eram feitos com cerâmica, contudo, ao longo do tempo, passaram a ser fabricados em madeira, metal, marfim, ou outros materiais. Originaram-se durante o protogeométrico, sendo os exemplos mais antigos os de Atenas. O píxide ateniense dividi-se em duas variedades de píxides, uma pontuda e uma com fundo chato. Os píxides pontiagudos não duraram muito tempo (até século IX a.C.), enquanto os de fundo chato continuaram durante o período geométrico tardio. A tampa apresenta frequentemente alças elaboradamente esculpidas e as paredes tendem a ser ligeiramente convexas. Durante o século VI a.C., no entanto, Atenas começou a produção de píxides com paredes côncavas. Imagens sobre os píxides geralmente retratam a procissão de casamento da casa de uma jovem garota para a de seu novo marido.
rdf:langString
Пиксида (от греч. πυξίς) — в Древней Греции небольшая круглая коробочка с крышкой и характерными вогнутыми стенками, предназначенная для хранения украшений и косметики: пряностей, мазей или притираний. Известное со времён эллинизма название происходит от греческого слова «самшит» (греч. πυξoς), из которого такие изделия изначально вытачивали. Подобные сосуды использовали в гинекее (женской половине дома). До настоящего времени сохранилось лишь несколько пиксид, изготовленных из дерева. Пиксиды делали также из керамики, алебастра, металла или слоновой кости. Часто встречаются керамические пиксиды с краснофигурной рописью: изображениями из жизни гинекея. В римское время пиксиды делали из стекла. Пиксиды также находят в женских захоронениях. Пиксиды существовали ещё в эпоху геометрического стиля (900—700 гг. до н. э.). Они отличались бо́льшим размером и, видимо, имели другое назначение. В VII в. до н. э. форма пиксид изменилась под влиянием коринфского гончарного искусства, на пиксидах выполнялась чёрнофигурная роспись. В VI в. до н. э. появилась особая форма пиксид — на трёх ножках в виде округлой чаши. В классической Древней Греции особо популярным был тип пиксиды «А» с вогнутыми стенками. Тип пиксиды «Б» предусматривал крышечку сверху. В эпоху эллинизма пиксиды делали высокими с фигурными крышками, имеющими «бутонообразную ручку», и, иногда, с двумя ручками по бокам. В музее Метрополитен в Нью-Йорке хранится античная пиксида эпохи эллинизма (III—IV вв.) из серебра овальной формы с рельефной фигуркой спящего Эрота на крышке. В Византии пиксиды изготавливали из слоновой кости и использовали для хранения просфор. Стенки украшали рельефными изображениями на библейские сюжеты, сплошь золотили или расписывали яркими красками. Такие пиксиды делали в Александрии, Константинополе, Равенне. В Средние века известностью пользовались пиксиды французских мастеров из города Лиможа. Они служили реликвариями. Их делали из меди, украшали эмалями и драгоценными камнями. Откидывающаяся на петельке крышка увенчивается крестом. Такова пиксида из меди с конусообразной крышкой, украшенная выемчатой эмалью и позолотой работы лиможских мастеров второй половины XIII века из собрания выдающегося коллекционера А. П. Базилевского (ныне в собрании Санкт-Петербургского Эрмитажа). Она принадлежит к большой группе подобных изделий, имеющихся во многих европейских музеях.Так изящный предмет женского обихода превратился со временем в хранилище священных реликвий.
* Пиксида с росписью геометрического стиля
* Пиксида. I в. н. э. Стекло. Рим. Британский музей, Лондон
* Пиксида с изображением сцен древнегреческого мифа об Афродите и яблоках Гесперид. Византия. V в. Слоновая кость. Художественный музей Уолтерса, Балтимор
* Пиксида из слоновой кости. Ок. 970 г. Лувр, Париж
* Пиксида. XIII в. Медь, выемчатая эмаль, золочение. Музей Пикардии, Амьен
* Пиксида. XIII в. Медь, выемчатая эмаль, золочение. Музей Терм и Отель Клюни, Париж
rdf:langString
Пікси́да (дав.-гр. πῠξῐ́ς, сучасне грец. πυξίδα, множина πῠξῐ́δες) — давньогрецька посудина циліндричної форми із кришкою. Піксида відома з часів еллінізму. Її назва походить від дав.-гр. πυξός («самшит»), з якого вона початково виточувалася. Дотепер збереглися лише кілька піксид, виконаних з дерева. Піксиди також виготовлялися з кераміки, алебастру, металу або слонової кістки. Піксиди використовувалися жінками для зберігання прикрас і косметики. Часто зустрічаються червонофігурні керамічні піксиди із зображенням життя жінок. Їх також часто знаходять в жіночих похованнях. Піксиди існували ще в епоху геометрика. Вони були пласкими і відрізнялися великим розміром, могли мати й інше призначення. В 7 столітті до н. е. форма піксиди змінилася під впливом коринфського гончарного мистецтва, на піксідах виконувався чорнофігурний розпис. В 6 столітті до н. е. з'явилися особливі форми піксид — на трьох ніжках і піксиди Нікосфена. У класичній Стародавній Греції особливо популярним був тип піксіди «А» з увігнутими стінками. Тип піксіди «Б» передбачав кришечку. В епоху еллінізму піксіди стали дещо вищими.
xsd:nonNegativeInteger
3072
