Pyotr Andreyevich Shuvalov
http://dbpedia.org/resource/Pyotr_Andreyevich_Shuvalov an entity of type: Thing
Pjotr Andrejewitsch Schuwalow (russisch Пётр Андреевич Шувалов, wiss. Transliteration Pëtr Andreevič Šuvalov; * 15.jul. / 27. Juni 1827greg. in Sankt Petersburg; † 10.jul. / 22. März 1889greg. in Sankt Petersburg) war ein russischer Staatsmann und Diplomat, der vor allem durch seine Teilnahme am Berliner Kongress bekannt ist.
rdf:langString
El Conde Piotr Andréyevich Shuválov (en ruso, Пётр Андре́евич Шува́лов; 27 de julio de 1827, San Petersburgo - 22 de marzo de 1889, San Petersburgo) fue un influyente estadista ruso y consejero del zar Alejandro II.
rdf:langString
Count Pyotr Andreyevich Shuvalov (Russian: Граф Пётр Андре́евич Шува́лов) (27 July 1827, Saint Petersburg – 22 March 1889, Saint Petersburg) was an influential Russian statesman and a counselor to Tsar Alexander II.
rdf:langString
Conte Pëtr Andreevič Šuvalov, in russo: Пётр Андреевич Шувалов? (San Pietroburgo, 27 luglio 1827 – San Pietroburgo, 22 marzo 1889), è stato un politico e generale russo.
rdf:langString
Граф Пётр Андре́евич Шува́лов (15 [27] июня 1827, Санкт-Петербург — 10 [22] марта 1889, Санкт-Петербург) — генерал-адъютант (17 мая 1871), генерал от кавалерии, член Государственного Совета, генерал-губернатор Прибалтики (1864—1866), шеф жандармов и начальник Третьего отделения (1866—1874), чрезвычайный и полномочный посол в Великобритании (1874—1879), а потом представитель России на Берлинском конгрессе. За своё огромное влияние на Александра II получил прозвища «Пётр IV», «Вице-император», «Второй Аракчеев».
rdf:langString
Le comte Pierre Andreïevitch Chouvalov (en russe : Пётр Андреевич Шувалов, ISO 9 : Pëtr Andreevič Šuvalov ; 1827-1889) est un homme politique et militaire russe qui fut général de cavalerie (1872), gouverneur de Courlande et de Livonie de 1864 à 1866, ministre de la Guerre de 1866 à 1874, chef de la police secrète du tsar de 1857 à 1860 et ambassadeur de Russie à Londres de 1874 à 1878. C'était une personnalité très influente sous les règnes de Nicolas Ier et d'Alexandre II. Il fut également conseiller d'Alexandre II, président de la noblesse de Saint-Pétersbourg du 24 mars 1854 au 29 mars 1854 et membre du Conseil d'État (1866).
rdf:langString
Pedro Andreievich Shuvalov (em russo: Пётр Андре́евич Шува́лов; romaniz.: Pyotr Andreyevich Shuvalov) (São Petersburgo, 27 de julho de 1827 – 22 de março de 1889) foi um militar e estadista russo. Influente no reinado de Alexandre II, Pedro foi general de cavalaria (1872), governador da Curlândia e da Livônia (1864-1866), ministro da guerra (1866-1874), chefe da polícia secreta do czar (1857-1860) e embaixador russo em Londres (1874-1878). Ele também foi conselheiro privado de Alexandre II, presidente da nobreza de São Petersburgo e membro do Conselho de Estado (1866). Devido a sua influência na corte e suas políticas reacionárias, seus opositores liberais o apelidaram de "Pedro IV" (em referência aos três czares russos chamados Pedro) e "Arakcheyev II" (em referência ao violento general d
rdf:langString
Pjotr Andrejevitj Sjuvalov (ryska: Пётр Андреевич Шувалов), född 27 juli (gamla stilen: 15 juli) 1827 i Sankt Petersburg, död där 22 mars (gamla stilen: 10 mars) 1889, var en rysk ämbetsman och diplomat. Han var sonson till Pavel Sjuvalov (1776–1823) och bror till Pavel Sjuvalov (1830–1908).
rdf:langString
Шувалов Петро Андрійович (15 [27] червня 1827, Санкт-Петербург — 10 [22] березня 1889, там же) — генерал-ад'ютант (17 травня 1871), генерал від кавалерії, член Державної Ради, генерал-губернатор Прибалтики (1864—1866), шеф жандармів і начальник Третього відділення (1866—1874), надзвичайний і повноважний посол у Великій Британії (1874—1879), а потім представник Росії на Берлінському конгресі. В 1864 був підвищений до звання генерал-лейтенанти і призначений виконуючим обов'язки Ліфляндського, Естляндського і Курляндського генерал-губернатора і командувача військами Ризького військового округу.
rdf:langString
rdf:langString
Pjotr Andrejewitsch Schuwalow
rdf:langString
Piotr Andréyevich Shuválov
rdf:langString
Piotr Chouvalov
rdf:langString
Pëtr Andreevič Šuvalov (1827-1889)
rdf:langString
표트르 슈발로프
rdf:langString
Pyotr Andreyevich Shuvalov
rdf:langString
Pedro Andreievich Shuvalov
rdf:langString
Pjotr Sjuvalov
rdf:langString
Шувалов, Пётр Андреевич
rdf:langString
Шувалов Петро Андрійович
xsd:integer
1610364
xsd:integer
1109623774
xsd:integer
25
rdf:langString
Shuválov, Peter Andreivich, Count
rdf:langString
Pjotr Andrejewitsch Schuwalow (russisch Пётр Андреевич Шувалов, wiss. Transliteration Pëtr Andreevič Šuvalov; * 15.jul. / 27. Juni 1827greg. in Sankt Petersburg; † 10.jul. / 22. März 1889greg. in Sankt Petersburg) war ein russischer Staatsmann und Diplomat, der vor allem durch seine Teilnahme am Berliner Kongress bekannt ist.
rdf:langString
Le comte Pierre Andreïevitch Chouvalov (en russe : Пётр Андреевич Шувалов, ISO 9 : Pëtr Andreevič Šuvalov ; 1827-1889) est un homme politique et militaire russe qui fut général de cavalerie (1872), gouverneur de Courlande et de Livonie de 1864 à 1866, ministre de la Guerre de 1866 à 1874, chef de la police secrète du tsar de 1857 à 1860 et ambassadeur de Russie à Londres de 1874 à 1878. C'était une personnalité très influente sous les règnes de Nicolas Ier et d'Alexandre II. Il fut également conseiller d'Alexandre II, président de la noblesse de Saint-Pétersbourg du 24 mars 1854 au 29 mars 1854 et membre du Conseil d'État (1866). Le comte Pierre Chouvalov était un diplomate et administrateur brillant. Personnalité au caractère impétueux, homme élégant, il sut se faire remarquer d'Alexandre II.
rdf:langString
El Conde Piotr Andréyevich Shuválov (en ruso, Пётр Андре́евич Шува́лов; 27 de julio de 1827, San Petersburgo - 22 de marzo de 1889, San Petersburgo) fue un influyente estadista ruso y consejero del zar Alejandro II.
rdf:langString
Count Pyotr Andreyevich Shuvalov (Russian: Граф Пётр Андре́евич Шува́лов) (27 July 1827, Saint Petersburg – 22 March 1889, Saint Petersburg) was an influential Russian statesman and a counselor to Tsar Alexander II.
rdf:langString
Conte Pëtr Andreevič Šuvalov, in russo: Пётр Андреевич Шувалов? (San Pietroburgo, 27 luglio 1827 – San Pietroburgo, 22 marzo 1889), è stato un politico e generale russo.
rdf:langString
Pjotr Andrejevitj Sjuvalov (ryska: Пётр Андреевич Шувалов), född 27 juli (gamla stilen: 15 juli) 1827 i Sankt Petersburg, död där 22 mars (gamla stilen: 10 mars) 1889, var en rysk ämbetsman och diplomat. Han var sonson till Pavel Sjuvalov (1776–1823) och bror till Pavel Sjuvalov (1830–1908). Sjuvalov var överpolismästare i Sankt Petersburg, sedan generalguvernör över östersjöprovinserna, var 1866–1874 chef för "tredje avdelningen av hans majestäts särskilda kansli" (politiska polisen). Han utnämndes 1874 till sändebud i London och var en av Rysslands representanter vid Berlinkongressen 1878. År 1879 lämnade han det offentliga livet. Han tillhörde det strängt konservativa partiet, men var i sin utländska politik försonlig och medlande.
rdf:langString
Pedro Andreievich Shuvalov (em russo: Пётр Андре́евич Шува́лов; romaniz.: Pyotr Andreyevich Shuvalov) (São Petersburgo, 27 de julho de 1827 – 22 de março de 1889) foi um militar e estadista russo. Influente no reinado de Alexandre II, Pedro foi general de cavalaria (1872), governador da Curlândia e da Livônia (1864-1866), ministro da guerra (1866-1874), chefe da polícia secreta do czar (1857-1860) e embaixador russo em Londres (1874-1878). Ele também foi conselheiro privado de Alexandre II, presidente da nobreza de São Petersburgo e membro do Conselho de Estado (1866). Devido a sua influência na corte e suas políticas reacionárias, seus opositores liberais o apelidaram de "Pedro IV" (em referência aos três czares russos chamados Pedro) e "Arakcheyev II" (em referência ao violento general de Alexandre I).
rdf:langString
Граф Пётр Андре́евич Шува́лов (15 [27] июня 1827, Санкт-Петербург — 10 [22] марта 1889, Санкт-Петербург) — генерал-адъютант (17 мая 1871), генерал от кавалерии, член Государственного Совета, генерал-губернатор Прибалтики (1864—1866), шеф жандармов и начальник Третьего отделения (1866—1874), чрезвычайный и полномочный посол в Великобритании (1874—1879), а потом представитель России на Берлинском конгрессе. За своё огромное влияние на Александра II получил прозвища «Пётр IV», «Вице-император», «Второй Аракчеев».
rdf:langString
Шувалов Петро Андрійович (15 [27] червня 1827, Санкт-Петербург — 10 [22] березня 1889, там же) — генерал-ад'ютант (17 травня 1871), генерал від кавалерії, член Державної Ради, генерал-губернатор Прибалтики (1864—1866), шеф жандармів і начальник Третього відділення (1866—1874), надзвичайний і повноважний посол у Великій Британії (1874—1879), а потім представник Росії на Берлінському конгресі. Виховувався в Пажеському корпусі, після закінчення якого камер-пажем був проведений 10 серпня 1845 року в корнети і почав свою військову службу в лейб-гвардії Кінному полку. У наступному році він був уже підвищений до поручика, в 1851 році — до штаб-ротмістра, а в грудні 1852 року — ротмістра. У Кримській війні (1853—1856) був у складі військ, які охороняли південне узбережжя Балтійського моря, в якості командира 5-го ескадрону лейб-гвардії Кінного полку. У серпні 1854 року, призначений ад'ютантом військового міністра, Шувалов приїхав в Санкт-Петербург і незабаром був відряджений до Києва і в деякі інші міста, щоб прискорити виступ в похід резервів.Брав участь в відбитті штурму Севастополя 27 серпня 1855. На початку 1857 року виїздив до Парижу разом з князем А. Ф. Орловим, призначеним представником Росії для укладення мирного трактату. В лютому 1857 року був призначений виконуючим обов'язки Санкт-Петербурзького обер-поліцмейстера. З цього часу власне і починається його вплив на внутрішню політику Росії. У грудні того ж року він був підвищений до звання генерал-майора та затверджений в займаній ним посаді обер-поліцмейстера. В листопаді 1860 був призначений директором департаменту загальних справ міністерства Внутрішніх Справ і, крім того, членом комісії по губернським і повітовим установам. Приєднався до партії затятих супротивників скасування кріпосного права, на чолі якої стояли його батько, кн. В. В. Долгорукий і кн. О. С. Меншиков. Після звільнення Ланського і М. О. Мілютіна з міністерства Внутрішніх Справ вплив Шувалова значно посилився, особливо з часу призначення його начальником штабу корпусу жандармів і керуючим III Відділенням Власної Його Імператорської Величності канцелярії. Входив до остзейського комітету з реформи землеволодіння в Остзейскому краї. В 1864 був підвищений до звання генерал-лейтенанти і призначений виконуючим обов'язки Ліфляндського, Естляндського і Курляндського генерал-губернатора і командувача військами Ризького військового округу.
xsd:nonNegativeInteger
8876
