Presbytery (architecture)
http://dbpedia.org/resource/Presbytery_(architecture)
Kněžiště čili presbytář (z latinského presbyterium), někdy též chór, je část prostoru křesťanského kostela či katedrály, která je vyhrazena kněžím.
rdf:langString
Το Ιερό Βήμα καταλαμβάνει το ανατολικό άκρο του ναού. Ονομάζεται έτσι διότι βρίσκεται υψηλότερα από τον υπόλοιπο ναό, κατ' επίδραση των ρωμαϊκών βασιλικών, οι οποίες ήταν υπερυψωμένες στο σημείο αυτό, από όπου ομιλούσαν οι ρήτορες των δικαστηρίων. Θεωρείται χώρος ιερός, επειδή εκεί τελούνται τα ιερά μυστήρια, με κορυφαίο το μυστήριο της Θείας Ευχαριστίας. Επιτρέπεται η είσοδος μόνο των κληρικών και γι' αυτό ονομάζονταν άδυτον και . Στους βυζαντινούς χρόνους, στον μόνο λαϊκό, στον οποίο επιτρέπονταν ή είσοδος ήταν ο αυτοκράτορας, διότι θεωρούνταν ιερό πρόσωπο (Σωζομενού Εκκλ. Ιστ. Ζ΄25).
rdf:langString
Ceann thoir eaglaise mar a mbíonn an altóir, an chórlann is na cléirigh. Go ginearálta, an chuid den eaglais soir ón gcorp. Díorthaíodh an t-ainm ón Laidin cancellus, an scáthlán a bhíodh idir corp is saingeal atá fós in eaglaisí Ceartchreidmheacha an Oirthir.
rdf:langString
Dalam arsitektur gereja, panti imam adalah area di sekitar altar, yang meliputi dan tempat kudus. Panti imam lazimnya berada di sisi Timur-Liturgi dari gedung gereja tradisional. Langit-langit panti imam dapat saja berbentuk . Lazimnya panti imam adalah area gedung gereja yang ditempati rohaniwan dan paduan suara saat ibadat berlangsung, sementara umat menempati panti umat. Akses langsung ke panti imam adalah pintu imam, yang lazimnya berada di sisi selatan gedung gereja.
rdf:langString
内陣（ないじん）は、 1.
* 寺院の本堂内部において本尊を、神社の本殿内部において神体を安置する場所。外陣（げじん）と対置される。 2.
* 上の語をキリスト教の教会建築におけるbema, chancelの訳語として用いたもの。
rdf:langString
제단(라틴어: Presbyterium)은 주로 가톨릭교회의 성당 건축 일부분으로, 익랑을 중심으로 신자들이 머무르는 공간인 회중석과 마주보고 있는 영역을 가리킨다. 라틴어 어원은 '사제'를 뜻하는 Presbyterium에서 유래한다. 제단 안에는 집전자의 좌석인 이 놓여 있고, 미사의 성찬 전례를 거행하는 제대가 있으며, 성체를 보존하는 감실이 있고, 를 거행하는 가 놓여 있다.
rdf:langString
Il presbiterio è la parte architettonica della chiesa riservata al clero officiante, ovvero ai presbiteri. Contiene l'altare se presente, o l'altare maggiore se ve ne è più d'uno. È situato alla fine della navata centrale e terminato dall'abside. Presbiterio in una chiesa cattolica del nord europa o per pellegrinaggi a croce latinaLa pergula e la schola cantorum della Basilica di Santa Maria in Cosmedin a Roma (fine VIII secolo)
rdf:langString
El presbiteri és l'espai que en una església o catedral envolta l'altar major. És una zona reservada per al clergat, generalment emplaçada a un nivell més alt que la nau que ocupen els fidels, i separat d'ella per una graonada, una barana o o també un reixat. A les esglésies orientals aquesta separació la marca l'iconòstasi. Als costats del presbiteri es troben els ambons (poden ser un o dos) des d'on es fan les lectures i la predicació. A la part de darrere l'altar s'alça el retaule, que constitueix la principal referència visual del presbiteri.
rdf:langString
La Antaŭaltaro estas la spaco kiu en katolikaj templo aŭ katedralo, antaŭas la ĉefa altaro. Estis, ĝis la Dua Vatikana Koncilio, rezervita al la pastraro kaj povas esti separata de la centra navo pere de ŝtupoj aŭ balustrado nome komuniejo. Kutime estas loko dediĉata al ĥoro, kvankam ne necese.
rdf:langString
El presbiterio (del latín presbyterium ‘consejo de ancianos’ y este a su vez del griego πρεσβύτερος ‘más anciano’) es el espacio que en un templo o catedral católicos, precede al altar mayor. Estaba, hasta el Concilio Vaticano II, reservado al clero y puede quedar separado de la nave central por gradas, escalinatas o una barandilla llamada comulgatorio. Suele ser el lugar destinado al coro, aunque no necesariamente. Así, con la llegada del cristianismo, se designó como el espacio reservado para los miembros más ancianos del clero el "presbiterio".
rdf:langString
Presbiterioa, tenplu edo katedral katoliko batean, aldare nagusiaren aurretik dagoen gunea da. Vatikanoko II. kontzilioa egin zen arte, kleroak bakarrik erabil zezakeen, eta, erdialdeko nabetik, harmaila, eskailera edo hesi baten bidez banandua egon daiteke. Koruarentzat egokitutako tokia izan ohi da, baina ez derrigorrez.
rdf:langString
Prezbiterium, dawniej: chór kapłański – przestrzeń kościoła przeznaczona dla duchowieństwa oraz służby liturgicznej (m.in. ministrantów). Zwykle jest wydzielone od reszty świątyni podwyższeniem, balaskami lub łukiem tęczowym i wyodrębnia się wizualnie z bryły kościoła. Nazwa pochodzi od słowa prezbiter (ksiądz). Przed Soborem Trydenckim było skierowane na wschód i zamknięte apsydą lub prostą ścianą. Jego układ mógł być wzbogacony obejściem, apsydiolami i wieńcem kaplic.
rdf:langString
Presbitério (do grego presbuteros - ancião - ou, no uso católico - sacerdote) é o espaço que num templo ou catedral católicos, precede o altar-mor. Estava, até ao Concílio Vaticano II, reservado ao clero e pode ficar separado da nave central por grades, escadas ou varandim. Costuma ser o lugar destinado ao coro, embora não necessariamente.
rdf:langString
Пресвите́рий, Пресбитерий (лат. presbyterium — место для избранных, от др.-греч. πρεσβυτέριον — собрание старейшин) — в западноевропейской (прежде всего, католической) церковной архитектуре пространство между нефом и алтарём (аналогом которого в восточных церквях является «престол») в восточной части храма. Название имеет тот смысл, что в пресвитерий могут заходить только пресвитеры (то есть священники). В раннехристианских храмах «совет старейшин» христианской общины собирался на возвышении за алтарём, поскольку алтарь (престол) находился в средокрестии (подкупольном пространстве или в центре наоса). В старинном пресбитерии сидения для духовенства располагались полукругом, а в центре находилось кресло епископа. Такую планировку можно видеть во многих старинных церквях Рима, включая папски
rdf:langString
Пресбіте́рій (лат. presbyterium — «місце для обраних» < грец. πρεσβυτέριον — «збори священиків») — в західноєвропейській (насамперед, католицькій) церковній архітектурі — простір між навою і вівтарем (католицьким престолом) у східній частині храму. Відповідає вівтарю у православних і греко-католицьких храмах. Назва в собі несе той зміст, що на пресбітерій можуть заходити тільки старші (тобто священики). У залежності від часу й місця може або входити в хор (бувши його центральною або східною частиною), або розміщуватися між хором і престолом.
rdf:langString
rdf:langString
Presbiteri
rdf:langString
Kněžiště
rdf:langString
Ιερό Βήμα
rdf:langString
Antaŭaltaro
rdf:langString
Presbiterio
rdf:langString
Presbiterio (arquitectura)
rdf:langString
Saingeal
rdf:langString
Panti imam
rdf:langString
Presbiterio
rdf:langString
제단 (건축)
rdf:langString
内陣
rdf:langString
Prezbiterium
rdf:langString
Presbytery (architecture)
rdf:langString
Presbitério
rdf:langString
Пресвитерий (храм)
rdf:langString
Presbyterium
rdf:langString
Пресбітерій
xsd:integer
14789222
xsd:integer
993473725
rdf:langString
El presbiteri és l'espai que en una església o catedral envolta l'altar major. És una zona reservada per al clergat, generalment emplaçada a un nivell més alt que la nau que ocupen els fidels, i separat d'ella per una graonada, una barana o o també un reixat. A les esglésies orientals aquesta separació la marca l'iconòstasi. Als costats del presbiteri es troben els ambons (poden ser un o dos) des d'on es fan les lectures i la predicació. A la part de darrere l'altar s'alça el retaule, que constitueix la principal referència visual del presbiteri. A les esglésies romanes d'Orient, el presbiteri sol ser designat amb el nom de bema, del grec βῆμα, 'plataforma' o 'graó'.
rdf:langString
Kněžiště čili presbytář (z latinského presbyterium), někdy též chór, je část prostoru křesťanského kostela či katedrály, která je vyhrazena kněžím.
rdf:langString
Το Ιερό Βήμα καταλαμβάνει το ανατολικό άκρο του ναού. Ονομάζεται έτσι διότι βρίσκεται υψηλότερα από τον υπόλοιπο ναό, κατ' επίδραση των ρωμαϊκών βασιλικών, οι οποίες ήταν υπερυψωμένες στο σημείο αυτό, από όπου ομιλούσαν οι ρήτορες των δικαστηρίων. Θεωρείται χώρος ιερός, επειδή εκεί τελούνται τα ιερά μυστήρια, με κορυφαίο το μυστήριο της Θείας Ευχαριστίας. Επιτρέπεται η είσοδος μόνο των κληρικών και γι' αυτό ονομάζονταν άδυτον και . Στους βυζαντινούς χρόνους, στον μόνο λαϊκό, στον οποίο επιτρέπονταν ή είσοδος ήταν ο αυτοκράτορας, διότι θεωρούνταν ιερό πρόσωπο (Σωζομενού Εκκλ. Ιστ. Ζ΄25).
rdf:langString
La Antaŭaltaro estas la spaco kiu en katolikaj templo aŭ katedralo, antaŭas la ĉefa altaro. Estis, ĝis la Dua Vatikana Koncilio, rezervita al la pastraro kaj povas esti separata de la centra navo pere de ŝtupoj aŭ balustrado nome komuniejo. Kutime estas loko dediĉata al ĥoro, kvankam ne necese. En la stiloj romaniko kaj gotiko, estas la ero de navo kiu ligas la kapelon absidan kun la navo aŭ la navokruciĝo, kio kutime koincidas kun la antaŭa difino. La arko kiu separas la antaŭaltaron de la navo aŭ de la navokruciĝo, ĉefe ĉe la unua stilo, estas konata kiel triumfa arko kaj kutime prezentas la kapitelojn kun ornamo pli zorgita.
rdf:langString
Presbiterioa, tenplu edo katedral katoliko batean, aldare nagusiaren aurretik dagoen gunea da. Vatikanoko II. kontzilioa egin zen arte, kleroak bakarrik erabil zezakeen, eta, erdialdeko nabetik, harmaila, eskailera edo hesi baten bidez banandua egon daiteke. Koruarentzat egokitutako tokia izan ohi da, baina ez derrigorrez. Erromaniko eta gotiko estiloetan, absideko kapera nabea edo gurutzadurarekin lotzen duen nabearen zatia da, aurreko definizioarekin bat datorrena. Presbiterioa nabetik edo gurutzaduratik banatzen duen arkua, batez ere erromanikoan, garaipen arku bezala ezagutzen da, eta bere kapitelak, apaindura finagokoak dira.
rdf:langString
El presbiterio (del latín presbyterium ‘consejo de ancianos’ y este a su vez del griego πρεσβύτερος ‘más anciano’) es el espacio que en un templo o catedral católicos, precede al altar mayor. Estaba, hasta el Concilio Vaticano II, reservado al clero y puede quedar separado de la nave central por gradas, escalinatas o una barandilla llamada comulgatorio. Suele ser el lugar destinado al coro, aunque no necesariamente. Así, con la llegada del cristianismo, se designó como el espacio reservado para los miembros más ancianos del clero el "presbiterio". En las basílicas paleocristianas los presbiterios estaban flanqueados por púlpitos, denominados también ambones. En los estilos románico y gótico, es el tramo de nave que une la capilla absidal con la nave o el crucero, lo que suele coincidir con la definición anterior. El arco que separa el presbiterio de la nave o del crucero, sobre todo en el primer estilo, se conoce como arco triunfal y suele presentar los capiteles de decoración más cuidada.
rdf:langString
Ceann thoir eaglaise mar a mbíonn an altóir, an chórlann is na cléirigh. Go ginearálta, an chuid den eaglais soir ón gcorp. Díorthaíodh an t-ainm ón Laidin cancellus, an scáthlán a bhíodh idir corp is saingeal atá fós in eaglaisí Ceartchreidmheacha an Oirthir.
rdf:langString
Dalam arsitektur gereja, panti imam adalah area di sekitar altar, yang meliputi dan tempat kudus. Panti imam lazimnya berada di sisi Timur-Liturgi dari gedung gereja tradisional. Langit-langit panti imam dapat saja berbentuk . Lazimnya panti imam adalah area gedung gereja yang ditempati rohaniwan dan paduan suara saat ibadat berlangsung, sementara umat menempati panti umat. Akses langsung ke panti imam adalah pintu imam, yang lazimnya berada di sisi selatan gedung gereja.
rdf:langString
内陣（ないじん）は、 1.
* 寺院の本堂内部において本尊を、神社の本殿内部において神体を安置する場所。外陣（げじん）と対置される。 2.
* 上の語をキリスト教の教会建築におけるbema, chancelの訳語として用いたもの。
rdf:langString
제단(라틴어: Presbyterium)은 주로 가톨릭교회의 성당 건축 일부분으로, 익랑을 중심으로 신자들이 머무르는 공간인 회중석과 마주보고 있는 영역을 가리킨다. 라틴어 어원은 '사제'를 뜻하는 Presbyterium에서 유래한다. 제단 안에는 집전자의 좌석인 이 놓여 있고, 미사의 성찬 전례를 거행하는 제대가 있으며, 성체를 보존하는 감실이 있고, 를 거행하는 가 놓여 있다.
rdf:langString
Il presbiterio è la parte architettonica della chiesa riservata al clero officiante, ovvero ai presbiteri. Contiene l'altare se presente, o l'altare maggiore se ve ne è più d'uno. È situato alla fine della navata centrale e terminato dall'abside. Presbiterio in una chiesa cattolica del nord europa o per pellegrinaggi a croce latinaLa pergula e la schola cantorum della Basilica di Santa Maria in Cosmedin a Roma (fine VIII secolo)
rdf:langString
Prezbiterium, dawniej: chór kapłański – przestrzeń kościoła przeznaczona dla duchowieństwa oraz służby liturgicznej (m.in. ministrantów). Zwykle jest wydzielone od reszty świątyni podwyższeniem, balaskami lub łukiem tęczowym i wyodrębnia się wizualnie z bryły kościoła. Nazwa pochodzi od słowa prezbiter (ksiądz). Przed Soborem Trydenckim było skierowane na wschód i zamknięte apsydą lub prostą ścianą. Jego układ mógł być wzbogacony obejściem, apsydiolami i wieńcem kaplic. Centralne miejsce w prezbiterium zajmuje ołtarz, na którym jest sprawowana liturgia eucharystyczna. Ponadto kluczowymi miejscami są: umieszczona nieco z boku ambona, miejsce przewodniczenia (krzesło celebransa lub katedra biskupa) oraz tabernakulum, które może też znajdować się w wydzielonej kaplicy Najświętszego Sakramentu, w innej części kościoła. Oprócz tego w prezbiterium znajdują się stalle lub ławki dla duchowieństwa i służby liturgicznej oraz kredencja (miejsce, gdzie przygotowuje się naczynia liturgiczne i dary ofiarne do celebracji).
rdf:langString
Пресвите́рий, Пресбитерий (лат. presbyterium — место для избранных, от др.-греч. πρεσβυτέριον — собрание старейшин) — в западноевропейской (прежде всего, католической) церковной архитектуре пространство между нефом и алтарём (аналогом которого в восточных церквях является «престол») в восточной части храма. Название имеет тот смысл, что в пресвитерий могут заходить только пресвитеры (то есть священники). В раннехристианских храмах «совет старейшин» христианской общины собирался на возвышении за алтарём, поскольку алтарь (престол) находился в средокрестии (подкупольном пространстве или в центре наоса). В старинном пресбитерии сидения для духовенства располагались полукругом, а в центре находилось кресло епископа. Такую планировку можно видеть во многих старинных церквях Рима, включая папские базилики, или, к примеру, в верхней церкви базилики Сан-Франческо в Ассизи (1228—1253). В церкви Сан-Миниато-аль-Монте во Флоренции пресбитерий (1207) приподнят на колоннах и образует второй этаж (антресоль) алтарной части церкви, там же находится амвон (кафедра), или пульпит (от лат. pulpitum — помост, подмостки). Под пресбитерием имеется вход в крипту храма. Позднее в западноевропейских храмах алтарь перемещали в апсиду и пресбитерием (пресвитерием) стали называть центральную часть хор. Восточную часть храма, расположенную за хором, с апсидой и амбулаторием во Франции стали именовать шевé (фр. chevet — изголовье). В иных случаях пресбитерий может располагаться между хором и алтарём. Постановлением II Ватиканского собора алтарь в католических храмах располагается в пресвитерии. Во многих храмах, где сохраняется дореформенное устройство, пресвитерий отделён от остальной части церкви — нефа — балюстрадой, именуемой алтарной преградой. В православных храмах пресвитерий — пространство между солеёй, или вимой, и алтарём.
rdf:langString
Presbitério (do grego presbuteros - ancião - ou, no uso católico - sacerdote) é o espaço que num templo ou catedral católicos, precede o altar-mor. Estava, até ao Concílio Vaticano II, reservado ao clero e pode ficar separado da nave central por grades, escadas ou varandim. Costuma ser o lugar destinado ao coro, embora não necessariamente. Nos estilos românico e gótico, é o ramo da nave que une a capela absidal com a nave ou o cruzeiro, o que costuma coincidir com a definição anterior. O arco que separa o presbitério da nave ou do cruzeiro, sobretudo no primeiro estilo, é conhecido como arco triunfal e habitualmente apresenta os capitéis de decoração mais elaborada.
rdf:langString
Пресбіте́рій (лат. presbyterium — «місце для обраних» < грец. πρεσβυτέριον — «збори священиків») — в західноєвропейській (насамперед, католицькій) церковній архітектурі — простір між навою і вівтарем (католицьким престолом) у східній частині храму. Відповідає вівтарю у православних і греко-католицьких храмах. Назва в собі несе той зміст, що на пресбітерій можуть заходити тільки старші (тобто священики). У залежності від часу й місця може або входити в хор (бувши його центральною або східною частиною), або розміщуватися між хором і престолом. Після II Ватиканського собору в католицьких храмах вівтар розташовується в пресбітерії. Відповідно в православних церквах пресбітерій частково відповідає вівтарю, частково — солеї. У багатьох храмах пресбітерій також відділений від іншої частини церкви — нави — іконостасом.
xsd:nonNegativeInteger
61