Prelude in C-sharp minor (Rachmaninoff)
http://dbpedia.org/resource/Prelude_in_C-sharp_minor_(Rachmaninoff) an entity of type: Thing
Sergei Rachmaninows cis-Moll-Prélude (Прелюдия) op. 3 Nr. 2 aus den Morceaux de fantaisie ist sein mit Abstand populärstes Klavierstück; an Berühmtheit höchstens vom zweiten Klavierkonzert übertroffen. Trotz virtuoser Passagen ist es dank seiner relativen spieltechnischen Einfachheit – besonders im Vergleich zu einigen anderen Klavierwerken des Komponisten – eines der bekanntesten Werke der Spätromantik.
rdf:langString
Il Preludio in do diesis minore, Op. 3, n. 2, è una delle più famose composizioni di Sergej Vasil'evič Rachmaninov, secondo pezzo della raccolta Morceaux de fantaisie.
rdf:langString
「前奏曲 嬰ハ短調」作品3-2は、セルゲイ・ラフマニノフの最も有名なピアノ曲の一つ。全部で5曲からなる《幻想的小品集》作品3に収録されている。全部で62小節しかなく、典型的な三部形式を採る。 1892年10月8日に、モスクワ電気博覧会の祝賀会において作曲者自身によって初演された。この初演の後で、演奏会全体の中からこの曲のみを取り上げて、「熱狂を捲き起こした」との批評が掲載された。これ以降、作品の人気はとどまることを知らなかった。
rdf:langString
Το Πρελούδιο σε Ντο δίεση ελάσσονα, Op. 3, No. 2 είναι μία από τις δημοφιλέστερες συνθέσεις του Ρώσου μουσικού Σεργκέι Ραχμάνινοφ. Πρόκειται για μέρος πέντε κομματιών για πιάνο, που τιτλοφορήθηκαν υπό τον τίτλο Morceaux de fantaisie, και πρόκειται για ένα πρελούδιο με 62 μέτρα και τριαδική φόρμα. Το κομμάτι είναι γνωστό και ως οι Καμπάνες της Μόσχας, καθότι η έναρξη του μοιάζει με τις λυπηρούς ήχους του καριγιόν του Κρεμλίνου.
rdf:langString
El Preludio en do sostenido menor (del ruso: Прелюдия), op. 3, n.º 2 es una de las obras más conocidas de Sergéi Rajmáninov. Es un preludio escrito en forma ternaria (ABA) en do sostenido menor, de 62 compases, que forma parte de un conjunto de cinco piezas tituladas Morceaux de Fantaisie.
rdf:langString
Sergei Rachmaninoff's Prelude in C-sharp minor (Russian: Прелюдия, romanized: Prelyudiya), Op. 3, No. 2, is one of the composer's most famous compositions. Part of a set of five piano pieces titled Morceaux de fantaisie, it is a 62-bar prelude in ternary (ABA) form. It is also known as The Bells of Moscow since the introduction seems to reproduce the Kremlin's most solemn carillon chimes. Rachmaninoff later published 23 more preludes to complete a set of 24 preludes covering all the major and minor keys, to emulate earlier sets by Chopin, Alkan, Scriabin and others.
rdf:langString
Прелюдия (фр. Prélude) до-диез минор op. 3, No. 2 — одно из самых известных и популярных произведений русского композитора Сергея Васильевича Рахманинова. Является второй частью цикла из пяти номеров «Пьесы-фантазии» для фортепиано ор. 3 (фр. Morceaux de fantaisie), созданного в 1892 году. Первое публичное исполнение прелюдии автором состоялось 26 сентября 1892 года в Москве. Весь опус был закончен в первой половине декабря 1892 года и в составе пяти пьес исполнен 28 декабря в концерте Рахманинова в Харькове. В 1893 году цикл был опубликован издательством «А. Гутхейль» с посвящением Антону Аренскому, учителю Рахманинова по композиции. Композитор сделал электроакустическую запись пьесы для пианолы Welte-Mignon и на фортепианных катушках Ampico. Он также создал её переложение для фортепиано
rdf:langString
Prelúdio em dó sustenido menor (em russo: Прелюдия), Op. 3, No. 2 de Sergei Rachmaninoff, é uma das mais famosas composições do compositor russo. Parte de uma série de cinco peças para piano com o título de , é um prelúdio de 62 compassos em (ABA). Também é conhecida como The Bells of Moscow ("Os Sinos de Moscou"). Rachmaninoff posteriormente publicou mais 23 prelúdios, completando uma série de 24 prelúdios cobrindo todos os tons da escala cromática, para emular séries anteriores de Bach, Chopin, Alkan, Scriabin, Paganini e outros.
rdf:langString
Прелюдія до-дієз мінор (рос. Прелюдия до-диез минор), op. 3, No. 2 — один із найзнаменитіших творів Сергія Рахманінова. Це прелюдія в складній тричастинній формі (АБА) для фортепіано в тональності до-дієз мінор, довжиною 62 такти, частина циклу з п'яти п'єс «П'єси-фантазії» (фр. Morceaux de fantaisie). Твір уперше був виконаний композитором 26 вересня 1892 року на фестивалі «Московська електрична виставка». Після цієї прем'єри, у рецензії концерту виділили прелюдію, зауважуючи, що вона «викликала захоплення». Із цього моменту її популярність зросла.
rdf:langString
rdf:langString
Prélude cis-Moll (Rachmaninow)
rdf:langString
Πρελούδιο σε Ντο δίεση ελάσσονα (Ραχμάνινοφ)
rdf:langString
Preludio en do sostenido menor (Rajmáninov)
rdf:langString
Preludio in do diesis minore
rdf:langString
前奏曲嬰ハ短調 (ラフマニノフ)
rdf:langString
Prelude in C-sharp minor (Rachmaninoff)
rdf:langString
Prelúdio em Dó Sustenido Menor (Rachmaninoff)
rdf:langString
Прелюдия до-диез минор (Рахманинов)
rdf:langString
Прелюдія до-дієз мінор (Рахманінов)
xsd:integer
1902954
xsd:integer
1109781396
rdf:langString
The massive theme occupies four staves in the second A section. The top two staves are both played by the right hand, the bottom two by the left.
rdf:langString
Prelude in C-sharp minor
rdf:langString
{
#
\new StaffGroup
\with {
\omit SystemStartBracket
\override StaffGrouper.staffgroup-staff-spacing.basic-distance = #15
} <<
\new PianoStaff <<
\new Staff <<
\relative c'' { \time 4/4 \clef treble \key cis \minor \tempo "Tempo I" \tempo 4 = 50 \set Staff.extraNatural = ##f r8\fff _\markup {\left-align \italic m.d.} -> ->_\markup { \italic pesante} -> r -> r -> r ->_\markup {\dynamic sffff} -> -> r -> r ->}
>>
\new Staff <<
\relative c { \time 4/4 \clef treble \key cis \minor 2-> 4-> -> 2-> 4-> ->}
>>
>>
\new PianoStaff <<
\new Staff <<
\relative c { \time 4/4 \clef bass \key cis \minor \set Staff.extraNatural = ##f r8\fff _\markup {\left-align \italic m.s.} -> ->_\markup { \italic pesante} -> r -> r -> r ->_\markup {\dynamic sffff} -> -> r -> r ->}
>>
\new Staff <<
\relative c,, { \time 4/4 \clef bass \key cis \minor 2->\sustainOn 4-> \sustainOff \sustainOn ->\sustainOn 2-> \sustainOn 4->\sustainOff \sustainOn ->\sustainOn}
>>
>>
>>
}
rdf:langString
Played by Rachmaninoff himself for Edison Records in 1919
rdf:langString
Sergei Rachmaninoff performs Rachmaninoff's Prelude in C sharp minor, Op. 3.ogg
rdf:langString
Prelude in C-sharp minor
rdf:langString
music
xsd:integer
500
rdf:langString
Morceaux de Fantaisies, Op.3
rdf:langString
Το Πρελούδιο σε Ντο δίεση ελάσσονα, Op. 3, No. 2 είναι μία από τις δημοφιλέστερες συνθέσεις του Ρώσου μουσικού Σεργκέι Ραχμάνινοφ. Πρόκειται για μέρος πέντε κομματιών για πιάνο, που τιτλοφορήθηκαν υπό τον τίτλο Morceaux de fantaisie, και πρόκειται για ένα πρελούδιο με 62 μέτρα και τριαδική φόρμα. Το κομμάτι είναι γνωστό και ως οι Καμπάνες της Μόσχας, καθότι η έναρξη του μοιάζει με τις λυπηρούς ήχους του καριγιόν του Κρεμλίνου. Η πρώτη εκτέλεση του κομματιού πραγματοποιήθηκε από τον ίδιο τον συνθέτη στις 26 Σεπτεμβρίου του 1892, σε ένα φεστιβάλ που πραγματοποιήθηκε στη Μόσχα, ονόματι "Moscow Electrical Exhibition". Μετά την πρεμιέρα του, η κριτική που δέχτηκε ήταν πολύ θετική, σημειώνοντας ότι "δημιούργησε ενθουσιασμό", ο οποίος με το πέρας των χρόνων αυξήθηκε. Αργότερα ο Ραχμάνινοφ, κυκλοφόρησε άλλα 23 πρελούδιο, κλείνοντας έτσι το σετ του, έχοντας γράψει ένα για κάθε μείζονα και ελάσσονα κλίμακα, όπως είχαν κάνει κατά το παρελθόν οι Γιόχαν Σεμπάστιαν Μπαχ, Φρεντερίκ Σοπέν, Αλεξάντρ Σκριάμπιν, Νικολό Παγκανίνι και άλλοι.
rdf:langString
Sergei Rachmaninows cis-Moll-Prélude (Прелюдия) op. 3 Nr. 2 aus den Morceaux de fantaisie ist sein mit Abstand populärstes Klavierstück; an Berühmtheit höchstens vom zweiten Klavierkonzert übertroffen. Trotz virtuoser Passagen ist es dank seiner relativen spieltechnischen Einfachheit – besonders im Vergleich zu einigen anderen Klavierwerken des Komponisten – eines der bekanntesten Werke der Spätromantik.
rdf:langString
El Preludio en do sostenido menor (del ruso: Прелюдия), op. 3, n.º 2 es una de las obras más conocidas de Sergéi Rajmáninov. Es un preludio escrito en forma ternaria (ABA) en do sostenido menor, de 62 compases, que forma parte de un conjunto de cinco piezas tituladas Morceaux de Fantaisie. Su estreno tuvo lugar el 8 de octubre de 1892 por el propio compositor al piano, en un festival llamado la Exhibición Eléctrica de Moscú. Tras esta primera interpretación, hubo una crítica en particular hacia el preludio, notando que había «despertado entusiasmo». Desde este momento, su popularidad iría en aumento.
rdf:langString
Sergei Rachmaninoff's Prelude in C-sharp minor (Russian: Прелюдия, romanized: Prelyudiya), Op. 3, No. 2, is one of the composer's most famous compositions. Part of a set of five piano pieces titled Morceaux de fantaisie, it is a 62-bar prelude in ternary (ABA) form. It is also known as The Bells of Moscow since the introduction seems to reproduce the Kremlin's most solemn carillon chimes. Its first performance was by the composer on 26 September 1892, at a festival called the Moscow Electrical Exhibition. After this première, a review of the concert singled out the Prelude, noting that it had “aroused enthusiasm”. From this point on, its popularity grew. Rachmaninoff later published 23 more preludes to complete a set of 24 preludes covering all the major and minor keys, to emulate earlier sets by Chopin, Alkan, Scriabin and others.
rdf:langString
Il Preludio in do diesis minore, Op. 3, n. 2, è una delle più famose composizioni di Sergej Vasil'evič Rachmaninov, secondo pezzo della raccolta Morceaux de fantaisie.
rdf:langString
「前奏曲 嬰ハ短調」作品3-2は、セルゲイ・ラフマニノフの最も有名なピアノ曲の一つ。全部で5曲からなる《幻想的小品集》作品3に収録されている。全部で62小節しかなく、典型的な三部形式を採る。 1892年10月8日に、モスクワ電気博覧会の祝賀会において作曲者自身によって初演された。この初演の後で、演奏会全体の中からこの曲のみを取り上げて、「熱狂を捲き起こした」との批評が掲載された。これ以降、作品の人気はとどまることを知らなかった。
rdf:langString
Prelúdio em dó sustenido menor (em russo: Прелюдия), Op. 3, No. 2 de Sergei Rachmaninoff, é uma das mais famosas composições do compositor russo. Parte de uma série de cinco peças para piano com o título de , é um prelúdio de 62 compassos em (ABA). Também é conhecida como The Bells of Moscow ("Os Sinos de Moscou"). Sua primeira apresentação foi feita pelo próprio compositor em 26 de setembro de 1892, em um festival chamado "Moscow Electrical Exhibition". Após a estreia, uma análise do concerto destacou o Prelúdio, observando que ele havia "despertado entusiasmo". À partir deste ponto em diante, sua popularidade cresceu. Rachmaninoff posteriormente publicou mais 23 prelúdios, completando uma série de 24 prelúdios cobrindo todos os tons da escala cromática, para emular séries anteriores de Bach, Chopin, Alkan, Scriabin, Paganini e outros.
rdf:langString
Прелюдия (фр. Prélude) до-диез минор op. 3, No. 2 — одно из самых известных и популярных произведений русского композитора Сергея Васильевича Рахманинова. Является второй частью цикла из пяти номеров «Пьесы-фантазии» для фортепиано ор. 3 (фр. Morceaux de fantaisie), созданного в 1892 году. Первое публичное исполнение прелюдии автором состоялось 26 сентября 1892 года в Москве. Весь опус был закончен в первой половине декабря 1892 года и в составе пяти пьес исполнен 28 декабря в концерте Рахманинова в Харькове. В 1893 году цикл был опубликован издательством «А. Гутхейль» с посвящением Антону Аренскому, учителю Рахманинова по композиции. Композитор сделал электроакустическую запись пьесы для пианолы Welte-Mignon и на фортепианных катушках Ampico. Он также создал её переложение для фортепиано в четыре руки. Пьеса подвергалась неоднократным переложениям для различных инструментов, в том числе оркестровалась.
rdf:langString
Прелюдія до-дієз мінор (рос. Прелюдия до-диез минор), op. 3, No. 2 — один із найзнаменитіших творів Сергія Рахманінова. Це прелюдія в складній тричастинній формі (АБА) для фортепіано в тональності до-дієз мінор, довжиною 62 такти, частина циклу з п'яти п'єс «П'єси-фантазії» (фр. Morceaux de fantaisie). Твір уперше був виконаний композитором 26 вересня 1892 року на фестивалі «Московська електрична виставка». Після цієї прем'єри, у рецензії концерту виділили прелюдію, зауважуючи, що вона «викликала захоплення». Із цього моменту її популярність зросла. Рахманінов пізніше опублікував ще 23 прелюдії (op. 23 й op. 32) для завершення циклу з 24 прелюдій, що охоплюють усі мажорні й мінорні тональності, наслідуючи передуючі їм цикли Баха, Шопена, Алькана, Скрябіна та інших.
xsd:nonNegativeInteger
7652