Preference (economics)
http://dbpedia.org/resource/Preference_(economics)
في المفهوم الاقتصادي والعلوم الإجتماعية، التفضيل هو ترتيب البدائل على أساس فائدته النسبية، وهي عملية تعتمد على «الإختيار» سواء كان حقيقياً أو نظرياً. يتم تحديد طبيعة التفضيلات الفردية من خلال عوامل الذوق، بغض النظر عن الأسعار والدخل أو حتى توافر السلع. بمساعدة الطرق العلمية يمكن صياغة العديد من القرارات العملية في الحياة، مما يؤدي إلى توقعات قابلة للتجربة حول السلوك البشري. بالرغم من أن الاقتصاديين لايهتمون عادةً في الأسباب الكامنة وراء التفضيلات بحد ذاتها، إلى أنهم مهتمون بنظرية الاختيار، لأنها تشكل خلفية لتحليل الطلب التجريبي.
rdf:langString
Preferentie of voorkeur is een ordening van het geluk, de tevredenheid, de , het genot of het nut die consumptie van deze goederen de consument leveren. Op basis van de preferentierelatie zijn er, in combinatie met de financiële mogelijkheden, in principe een of meer optimale keuzen en de theorie gaat er in principe van uit dat de consument inderdaad tot een van die optimale keuzen komt. Hoewel economen meestal niet geïnteresseerd zijn in keuzes of preferenties an sich, zijn zij bijzonder geïnteresseerd in de keuzetheorie omdat deze als achtergrond dient bij een empirische analyse van de vraag naar een goed.
rdf:langString
Preferens, något som föredras av en person. I valet mellan flera olika alternativ föredrar eller prefererar man ett av .
rdf:langString
偏好（英語：Preference），在經濟學中，偏好是指當消費者面對不同的（consumption bundle）時，對於消費組合的孰優孰劣的主觀的意見。其表示方法是序列性的，其偏好以效用的高低比較，效用值僅為偏好在數值上的序數比較，不具備單位。
rdf:langString
V ekonomii a jiných společenských vědách je preferencí pořadí, které osoba (agent) dává alternativám na základě jejich relativní užitečnosti, což je proces, jehož výsledkem je optimální „volba“ (ať už skutečná nebo teoretická). Namísto cen zboží, osobního příjmu nebo dostupnosti zboží je charakter preferencí určen čistě podle vkusu člověka. Od osob se však i nadále očekává, že budou jednat ve svém nejlepším (tj. Racionálním) zájmu.
rdf:langString
In der Mikroökonomik bezeichnet man als Präferenzrelation allgemein eine Rangfolge, in der zwei Güterbündel („Alternativen“) danach angeordnet sind, wie sie ein Individuum oder eine Gruppe von Individuen einander vorzieht. Formal handelt es sich bei einer Präferenzrelation um eine binäre Relation. Beispielsweise ist eine Präferenzrelation (die so genannte Präferenz-Indifferenz-Relation, auch: schwache Präferenzrelation), die anzeigt, dass ihre erste Komponente als strikt besser als oder gleich gut wie die zweite empfunden wird. Präferiert eine Person beispielsweise eine Alternative (schwach) gegenüber , dann ist das Tupel in der Menge enthalten (der Index soll andeuten, dass es sich um die Präferenzen von Person handelt).
rdf:langString
Une relation de préférence est, en économie et dans d'autres sciences sociales, un classement des options disponibles dans le cadre d'une prise de décision. Ce classement s'obtient en comparant l'utilité apportée par chaque option et permet de faire un choix optimal (qu'il soit réel ou d'un point de vue théorique). De plus, on ne se base que sur ses propres goûts et pas sur le prix des options, leur disponibilité ou notre revenu.
rdf:langString
In economics and other social sciences, preference is the order that an agent gives to alternatives based on their relative utility. A process which results in an "optimal choice" (whether real or theoretical). Preferences are evaluations and concern matters of value, typically in relation to practical reasoning. The character of the preferences is determined purely by a person's tastes instead of the good's prices, personal income, and the availability of goods. However, people are still expected to act in their best (rational) interest. Rationality, in this context, means that when individuals are faced with a choice, they would select the option that maximizes self-interest. Moreover, in every set of alternatives, preferences arise.
rdf:langString
Отношение предпочтения в теории потребления — это формальное описание способности потребителя сравнивать (упорядочивать по желательности) разные альтернативы (потребительские наборы, наборы товаров). С математической точки зрения любая система предпочтение представляет собой бинарное отношение (предпорядок, строгий порядок или эквивалентность) на множестве допустимых альтернатив. Для теории потребительского выбора основополагающее значение имеют . Понятие предпочтений наряду с бюджетным ограничением используется при постановке задачи потребителя.
rdf:langString
Відношення переваги в теорії споживання - це формальний опис здатності споживача порівнювати (упорядковувати за бажаністю) різні альтернативи (споживчі набори, набори товарів). З математичної точки зору будь-яка система переваг є бінарним відношенням (передпорядку, строгого порядку або еквівалентності) на множині допустимих альтернатив. Для теорії споживчого вибору основоположне значення мають раціональні переваги. Поняття переваг поряд з бюджетним обмеженням використовується при постановці задачі споживача.
rdf:langString
rdf:langString
تفضيل (اقتصاد)
rdf:langString
Preference (ekonomie)
rdf:langString
Präferenzrelation
rdf:langString
Relation de préférence
rdf:langString
Preferentie
rdf:langString
Preference (economics)
rdf:langString
Отношение предпочтения
rdf:langString
Preferens
rdf:langString
偏好 (經濟學)
rdf:langString
Відношення переваги
xsd:integer
28737247
xsd:integer
1121668565
rdf:langString
January 2022
rdf:langString
Grammar is convoluted.
rdf:langString
في المفهوم الاقتصادي والعلوم الإجتماعية، التفضيل هو ترتيب البدائل على أساس فائدته النسبية، وهي عملية تعتمد على «الإختيار» سواء كان حقيقياً أو نظرياً. يتم تحديد طبيعة التفضيلات الفردية من خلال عوامل الذوق، بغض النظر عن الأسعار والدخل أو حتى توافر السلع. بمساعدة الطرق العلمية يمكن صياغة العديد من القرارات العملية في الحياة، مما يؤدي إلى توقعات قابلة للتجربة حول السلوك البشري. بالرغم من أن الاقتصاديين لايهتمون عادةً في الأسباب الكامنة وراء التفضيلات بحد ذاتها، إلى أنهم مهتمون بنظرية الاختيار، لأنها تشكل خلفية لتحليل الطلب التجريبي.
rdf:langString
V ekonomii a jiných společenských vědách je preferencí pořadí, které osoba (agent) dává alternativám na základě jejich relativní užitečnosti, což je proces, jehož výsledkem je optimální „volba“ (ať už skutečná nebo teoretická). Namísto cen zboží, osobního příjmu nebo dostupnosti zboží je charakter preferencí určen čistě podle vkusu člověka. Od osob se však i nadále očekává, že budou jednat ve svém nejlepším (tj. Racionálním) zájmu. Pomocí vědecké metody se sociální vědci snaží modelovat, jak lidé dělají praktická rozhodnutí za účelem testování předpovědí o lidském chování. Ačkoli ekonomy obvykle nezajímá, co způsobuje, že člověk má určité preference, zajímá je teorie výběru, protože poskytuje pozadí empirické analýze poptávky.
rdf:langString
In der Mikroökonomik bezeichnet man als Präferenzrelation allgemein eine Rangfolge, in der zwei Güterbündel („Alternativen“) danach angeordnet sind, wie sie ein Individuum oder eine Gruppe von Individuen einander vorzieht. Formal handelt es sich bei einer Präferenzrelation um eine binäre Relation. Beispielsweise ist eine Präferenzrelation (die so genannte Präferenz-Indifferenz-Relation, auch: schwache Präferenzrelation), die anzeigt, dass ihre erste Komponente als strikt besser als oder gleich gut wie die zweite empfunden wird. Präferiert eine Person beispielsweise eine Alternative (schwach) gegenüber , dann ist das Tupel in der Menge enthalten (der Index soll andeuten, dass es sich um die Präferenzen von Person handelt). Andere Präferenzrelationen sind die strikte Präferenzrelation („strikt besser als“) sowie die Indifferenzrelation („gleich gut wie“); auf eine gesonderte Definition der umgekehrten Konstellationen („schlechter als oder gleich gut wie“ bzw. „strikt schlechter als“) wird üblicherweise verzichtet, da man die zugrunde liegenden Präferenzstrukturen durch Vertauschung der Komponenten auch in der hier definierten Weise formulieren kann. Man bezeichnet eine Präferenzrelation als Präferenzordnung, wenn sie gewisse Minimalanforderungen erfüllt (siehe Abschnitt ). Ist dies der Fall, wird auch von der Rationalität der Präferenz-Indifferenz-Relation gesprochen. Die Präferenzordnung ist ein wichtiges Rationalitätskonzept innerhalb der Wirtschaftswissenschaften. Ein anderes Axiomsystem für einen rationalen Entscheider stammt von John von Neumann und Oskar Morgenstern.
rdf:langString
Une relation de préférence est, en économie et dans d'autres sciences sociales, un classement des options disponibles dans le cadre d'une prise de décision. Ce classement s'obtient en comparant l'utilité apportée par chaque option et permet de faire un choix optimal (qu'il soit réel ou d'un point de vue théorique). De plus, on ne se base que sur ses propres goûts et pas sur le prix des options, leur disponibilité ou notre revenu. Grâce à la méthode scientifique, on peut modéliser beaucoup de décisions du quotidien et tester ces prédictions comportementales. Bien que les économistes ne soient en général pas intéressés par les préférences en elles-mêmes et à leurs causes, cette théorie du choix sert de base théorique aux estimations empiriques sur l'analyse de la demande.
rdf:langString
In economics and other social sciences, preference is the order that an agent gives to alternatives based on their relative utility. A process which results in an "optimal choice" (whether real or theoretical). Preferences are evaluations and concern matters of value, typically in relation to practical reasoning. The character of the preferences is determined purely by a person's tastes instead of the good's prices, personal income, and the availability of goods. However, people are still expected to act in their best (rational) interest. Rationality, in this context, means that when individuals are faced with a choice, they would select the option that maximizes self-interest. Moreover, in every set of alternatives, preferences arise. The belief of preference plays a key role in many disciplines, including moral philosophy and decision theory. The logical properties that preferences possess have major effects also on rational choice theory, which has a carryover effect on all modern economic topics. Using the scientific method, social scientists try to model how people make practical decisions in order to test predictions about human behavior. Although economists are usually not interested in what causes a person to have certain preferences, they are interested in the theory of choice because it gives a background to empirical demand analysis. Stability of preference is a deep assumption behind most economic models. Gary Becker drew attention to this with his remark that "[t]he combined assumptions of maximizing behavior, market equilibrium, and stable preferences, used relentlessly and unflinchingly, form the heart of the economic approach as I see it." More complex conditions of adaptive preference were explored by Carl Christian von Weizsäcker in his paper "The Welfare Economics of Adaptive Preferences" (2005), while remarking that. Traditional neoclassical economics has worked with the assumption that the preferences of agents in the economy are fixed. This assumption has always been disputed outside neoclassical economics.
rdf:langString
Preferentie of voorkeur is een ordening van het geluk, de tevredenheid, de , het genot of het nut die consumptie van deze goederen de consument leveren. Op basis van de preferentierelatie zijn er, in combinatie met de financiële mogelijkheden, in principe een of meer optimale keuzen en de theorie gaat er in principe van uit dat de consument inderdaad tot een van die optimale keuzen komt. Hoewel economen meestal niet geïnteresseerd zijn in keuzes of preferenties an sich, zijn zij bijzonder geïnteresseerd in de keuzetheorie omdat deze als achtergrond dient bij een empirische analyse van de vraag naar een goed.
rdf:langString
Preferens, något som föredras av en person. I valet mellan flera olika alternativ föredrar eller prefererar man ett av .
rdf:langString
偏好（英語：Preference），在經濟學中，偏好是指當消費者面對不同的（consumption bundle）時，對於消費組合的孰優孰劣的主觀的意見。其表示方法是序列性的，其偏好以效用的高低比較，效用值僅為偏好在數值上的序數比較，不具備單位。
rdf:langString
Отношение предпочтения в теории потребления — это формальное описание способности потребителя сравнивать (упорядочивать по желательности) разные альтернативы (потребительские наборы, наборы товаров). С математической точки зрения любая система предпочтение представляет собой бинарное отношение (предпорядок, строгий порядок или эквивалентность) на множестве допустимых альтернатив. Понятие предпочтений лежит в основе ординалистской (порядковой) теории полезности. Потребителю достаточно уметь сравнивать между собой различные альтернативы. В частности, если существует функция полезности, то её числовые значения позволяют проводить такое сравнение. Большее значение функции соответствует более предпочтительной альтернативе. При этом полезность в ординалистской теории является субъективной, так как отсутствует эталон и общепринятные единицы её измерения. Поэтому сами числовые значения и разность между ними ничего не говорят о уровне удовлетворенности потребителя и степени предпочтительности одной альтернативы перед другой. В кардиналистской (числовой) теории полезности числовые значения, наоборот, свидетельствуют и об уровне удовлетворенности потребителя и о степени предпочтительности альтернативы. Ординалистский подход является основным в современной микроэкономике. Тем не менее это не исключает возможности оценивать изменения полезности (благосостояния потребителя) в денежных единицах (см. Компенсирующая вариация и Эквивалентная вариация). Для теории потребительского выбора основополагающее значение имеют . Понятие предпочтений наряду с бюджетным ограничением используется при постановке задачи потребителя.
rdf:langString
Відношення переваги в теорії споживання - це формальний опис здатності споживача порівнювати (упорядковувати за бажаністю) різні альтернативи (споживчі набори, набори товарів). З математичної точки зору будь-яка система переваг є бінарним відношенням (передпорядку, строгого порядку або еквівалентності) на множині допустимих альтернатив. Поняття переваг лежить в основі ординалістської (порядкової) теорії корисності. Споживачеві досить уміти порівнювати між собою різні альтернативи. Зокрема, якщо існує функція корисності, то її числові значення дозволяють проводити таке порівняння. Більше значення функції відповідає кращій альтернативі. При цьому корисність в ординалістській теорії є суб'єктивною, оскільки відсутній еталон і загальноприйняті одиниці її вимірювання. Тому самі числові значення і різниця між ними нічого не кажуть про рівень задоволеності споживача і ступінь переваги однієї альтернативи над іншою. В числові значення, навпаки, свідчать і про рівень задоволеності споживача і про ступінь переваги альтернативи. Ординалістський підхід є основним у сучасній мікроекономіці. Проте це не виключає можливості оцінювати зміни корисності (добробуту споживача) в грошових одиницях (див. Компенсувальна варіація доходу і Еквівалентна варіація доходу). Для теорії споживчого вибору основоположне значення мають раціональні переваги. Поняття переваг поряд з бюджетним обмеженням використовується при постановці задачі споживача.
xsd:nonNegativeInteger
39173
