Potential enlargement of the European Union
http://dbpedia.org/resource/Potential_enlargement_of_the_European_Union an entity of type: Thing
هناك خمسة دول مرشحة معترف بها لعضوية الاتحاد الأوروبي: تركيا (تقدمت بطلب في عام 1987)، ومقدونيا الشمالية (تقدمت بطلب في عام 2004)، والجبل الأسود (تقدمت بطلب في عام 2008)، وألبانيا (قدمت في عام 2009)، وصربيا (قدمت في عام 2009). بدأ الجميع مفاوضات الانضمام. كوسوفو التي لا تعترف خمس دول أعضاء في الاتحاد الأوروبي باستقلالها، إضافة إلى البوسنة والهرسك كلاهما معترف بهما كمرشحين محتملين لعضوية الاتحاد الأوروبي. قدمت البوسنة والهرسك رسميًا طلبًا للعضوية، بينما كوسوفو لديها اتفاقية شراكة (SAA) مع الاتحاد الأوروبي، والتي تسبق عمومًا تقديم طلب العضوية. من المتوقع أن تنضم كل من صربيا والجبل الأسود، المرشحان الأكثر تقدمًا، في 2022، مع احتمال أن يكون عام 2025. بينما يتقدم الآخرون، وصلت المفاوضات التركية إلى طريق مسدود.
rdf:langString
Dieser Artikel widmet sich den Beitrittskandidaten der Europäischen Union und jenen Staaten, die der EU beitreten möchten oder von verschiedener Seite als mögliche Beitrittskandidaten genannt werden. Art. 49 des EU-Vertrags räumt jedem europäischen Land das Recht ein, einen Antrag auf EU-Mitgliedschaft zu stellen. „Europäisch“ wird dabei in einem politisch-kulturellen Sinn verstanden und schließt die Mitglieder des Europarats, wie beispielsweise die Republik Zypern, mit ein.
rdf:langString
There are seven recognised candidates for membership of the European Union: Turkey (applied in 1987), North Macedonia (2004), Montenegro (2008), Albania (2009), Serbia (2009), Ukraine (2022), and Moldova (2022). Additionally, Bosnia and Herzegovina, Georgia, and Kosovo (whose independence is not recognised by five EU member states) are considered potential candidates for membership by the EU. Bosnia and Herzegovina, and Georgia have formally submitted applications for membership, while Kosovo has a Stabilisation and Association Agreement (SAA) with the EU, which generally precedes the lodging of a membership application.
rdf:langString
Le futur élargissement de l'Union européenne est ouvert à tout pays « européen » ayant un gouvernement et des valeurs démocratiques, pratiquant un libre marché et ayant la volonté et la capacité d'intégration en appliquant les lois de l'Union européenne. La demande d'adhésion du Maroc aux Communautés européennes, faite en 1984, a été rejetée en 1987 pour raisons géographiques.
rdf:langString
Członkiem Unii Europejskiej może zostać tylko wolne, niepodległe, suwerenne, demokratyczne państwo europejskie, przestrzegające prawa międzynarodowego, o rozwiniętej gospodarce rynkowej, zdolnej do konkurowania na jednolitym, wspólnym rynku wewnętrznym. Wymogi te zostały spisane przez przywódców ówczesnej dwunastki podczas szczytu Rady Europejskiej w Kopenhadze z 1993 roku i znane są dzisiaj jako kryteria kopenhaskie. Ponadto w Madrycie w 1995 Rada Europejska nakazała zaakceptować w pełni i bez zastrzeżeń acquis communautaire oraz posiadać sprawnie działającą administrację i sądownictwo zdolne wyegzekwować unijne i wspólnotowe akty prawne (kryteria madryckie).
rdf:langString
Alargamento futuro da União Europeia é teoricamente aberto a qualquer país europeu que seja democrático, opere um mercado livre e esteja disposto e seja capaz de implementar todas as leis anteriores da União Europeia. O alargamento passado trouxe aumentou o número de membros de 6 para 28 desde a fundação da União Europeia (UE) como a Comunidade Europeia do Carvão e do Aço em 1952. Os critérios de adesão estão incluídos nos critérios de Copenhague, aprovados em 1993, e o Tratado de Maastricht (artigo 49). Se um país é europeu ou não é um objeto de uma avaliação política das instituições da União Europeia.
rdf:langString
Ett ansökarland är ett land som har ansökt om medlemskap i Europeiska unionen. För att få ansöka om medlemskap måste ansökarlandet vara ”europeiskt” och respektera unionens grundläggande värden, i enlighet med unionens fördrag.
rdf:langString
Дальнейшее расширение Европейского союза открыто для любой европейской демократической страны со свободным рынком, имеющей желание и возможности для приведения законодательства в соответствие с правом ЕС. С момента основания Евросоюза как Европейского объединения угля и стали в 1952 году прошедшие расширения увеличили число стран-участников с шести до двадцати восьми. Условия вступления включены в Копенгагенские критерии, согласованы в 1992 году и закреплены в Маастрихтском договоре (статья 49). Является ли страна европейской, определяется политической оценкой, проводимой институтами ЕС.
rdf:langString
Членом Європейського Союзу може стати будь-яка країна географічно розташована у Європі, яка відповідає критеріям викладеним у Маастрихтському договорі (див. Копенгагенські критерії). Серед них це демократичні (верховенство права, дотримання прав людини, тощо) та економічні (стабільна ринкова економіка). Минуле розширення з часу заснування Європейського економічного співтовариства Внутрішніми шістьма державами в 1958 р. призвело до загального членства в ЄС до двадцяти восьми, хоча в результаті виходу Сполученого Королівства нинішня кількість держав-членів ЄС — двадцять сім.
rdf:langString
rdf:langString
التوسيع المستقبلي المرتقب للاتحاد الأوروبي
rdf:langString
Beitrittskandidaten der Europäischen Union
rdf:langString
Ampliación potencial de la Unión Europea
rdf:langString
Futur élargissement de l'Union européenne
rdf:langString
Państwa kandydujące do Unii Europejskiej
rdf:langString
Potential enlargement of the European Union
rdf:langString
Дальнейшее расширение Европейского союза
rdf:langString
Alargamento futuro da União Europeia
rdf:langString
Ansökarland
rdf:langString
Подальше розширення Європейського Союзу
xsd:integer
17733874
xsd:integer
1124651444
rdf:langString
هناك خمسة دول مرشحة معترف بها لعضوية الاتحاد الأوروبي: تركيا (تقدمت بطلب في عام 1987)، ومقدونيا الشمالية (تقدمت بطلب في عام 2004)، والجبل الأسود (تقدمت بطلب في عام 2008)، وألبانيا (قدمت في عام 2009)، وصربيا (قدمت في عام 2009). بدأ الجميع مفاوضات الانضمام. كوسوفو التي لا تعترف خمس دول أعضاء في الاتحاد الأوروبي باستقلالها، إضافة إلى البوسنة والهرسك كلاهما معترف بهما كمرشحين محتملين لعضوية الاتحاد الأوروبي. قدمت البوسنة والهرسك رسميًا طلبًا للعضوية، بينما كوسوفو لديها اتفاقية شراكة (SAA) مع الاتحاد الأوروبي، والتي تسبق عمومًا تقديم طلب العضوية. من المتوقع أن تنضم كل من صربيا والجبل الأسود، المرشحان الأكثر تقدمًا، في 2022، مع احتمال أن يكون عام 2025. بينما يتقدم الآخرون، وصلت المفاوضات التركية إلى طريق مسدود. تم تحديد شروط الانضمام في شروط كوبنهاغن، المتفق عليها في 1993، ومعاهدة ماستريخت (المادة 49). تنص المادة 49 من معاهدة ماستريخت (بصيغتها المعدلة) على أنه يجوز لأي «دولة أوروبية» تحترم «مبادئ الحرية والديمقراطية واحترام حقوق الإنسان والحريات الأساسية وسيادة القانون» التقدم بطلب للانضمام إلى الاتحاد الأوروبي. يخضع ما إذا كانت الدولة أوروبية أم لا لتقييم سياسي من قبل مؤسسات الاتحاد الأوروبي. التوسيع السابق منذ تأسيس الاتحاد الأوروبي (EU) باعتباره المجموعة الاقتصادية الأوروبية من قبل الدول الست الداخلية في عام 1958 أدى إلى رفع إجمالي عضوية الاتحاد الأوروبي إلى ثمانية وعشرين، على الرغم من أنه نتيجة انسحاب المملكة المتحدة، العدد الحالي للدول الأعضاء في الاتحاد الأوروبي هو 27 دولة. من بين الدول الأربع الرئيسية في أوروبا الغربية التي ليست أعضاء في الاتحاد الأوروبي، قدمت أيسلندا والنرويج وسويسرا طلبات العضوية في الماضي ولكن تم تجميدها بعد ذلك، بينما المملكة المتحدة عضو سابق. حاليًا، يشارك الأربعة جميعًا، إلى جانب ليختنشتاين، في السوق الموحدة للاتحاد الأوروبي. تشارك جميع الدول باستثناء المملكة المتحدة أيضًا في منطقة شنغن، مما يجعلها متوافقة بشكل وثيق مع الاتحاد الأوروبي. في عام 2014، وقع الاتحاد الأوروبي اتفاقيات شراكة مع جورجيا ومولدوفا وأوكرانيا، وأصدر البرلمان الأوروبي قرارًا يعترف بـ «المنظور الأوروبي» للدول الثلاث.
rdf:langString
Dieser Artikel widmet sich den Beitrittskandidaten der Europäischen Union und jenen Staaten, die der EU beitreten möchten oder von verschiedener Seite als mögliche Beitrittskandidaten genannt werden. Art. 49 des EU-Vertrags räumt jedem europäischen Land das Recht ein, einen Antrag auf EU-Mitgliedschaft zu stellen. „Europäisch“ wird dabei in einem politisch-kulturellen Sinn verstanden und schließt die Mitglieder des Europarats, wie beispielsweise die Republik Zypern, mit ein. Den offiziellen Status „Beitrittskandidat“ vergibt die EU an Staaten, die einen Aufnahmeantrag gestellt haben, welcher nach einer positiven Empfehlung durch die Europäische Kommission vom Rat der Europäischen Union einstimmig angenommen wurde. Das genaue Beitrittsverfahren wird im Artikel Erweiterung der Europäischen Union erläutert. Die Kandidaten werden nach ihrer derzeitigen Anzahl (Stand 2016) mit CC-5 bezeichnet (englisch Copenhagen criteria, deutsch „Kopenhagener Kriterien“).
rdf:langString
Le futur élargissement de l'Union européenne est ouvert à tout pays « européen » ayant un gouvernement et des valeurs démocratiques, pratiquant un libre marché et ayant la volonté et la capacité d'intégration en appliquant les lois de l'Union européenne. Depuis 1958, le nombre d'États membres est passé de six à vingt-huit lors des élargissements successifs et est actuellement de 27 depuis la sortie du Royaume-Uni le 1er février 2020. Dans le même temps, l'approfondissement des institutions et l'intégration économique croissante ont modifié le fonctionnement et le rôle de l'UE : la Communauté européenne du charbon et de l'acier créée en 1952 a évolué en une communauté économique puis en une union à divers degrés. Les règles d'adhésion sont définies dans les critères de Copenhague, établis en 1993, et dans l'article 49 du traité de Maastricht. Pour déclarer un pays « européen », il faut un consensus au sein des institutions de l'UE. En 2022, sept candidats officiels à l'élargissement sont reconnus : la Turquie, la Macédoine du Nord, le Monténégro, la Serbie, l'Albanie, la Moldavie et l'Ukraine. L'Islande a retiré en mars 2015 sa candidature déposée en 2009. La Bosnie-Herzégovine a par ailleurs déposé sa candidature, mais elle n'est pas encore reconnue, il en est de même pour la Géorgie. La demande d'adhésion du Maroc aux Communautés européennes, faite en 1984, a été rejetée en 1987 pour raisons géographiques. Plus généralement, l'ensemble des Balkans occidentaux doivent à terme rejoindre l'Union européenne. En ce qui concerne l'Europe orientale, l'Union européenne ne donne pas de perspective d'adhésion à court terme mais ne ferme pas la porte à ces pays ; le rapprochement se fait au travers du partenariat oriental. Les futurs élargissements de l'Union européenne concernent également des à savoir l' et à l'.
rdf:langString
There are seven recognised candidates for membership of the European Union: Turkey (applied in 1987), North Macedonia (2004), Montenegro (2008), Albania (2009), Serbia (2009), Ukraine (2022), and Moldova (2022). Additionally, Bosnia and Herzegovina, Georgia, and Kosovo (whose independence is not recognised by five EU member states) are considered potential candidates for membership by the EU. Bosnia and Herzegovina, and Georgia have formally submitted applications for membership, while Kosovo has a Stabilisation and Association Agreement (SAA) with the EU, which generally precedes the lodging of a membership application. Montenegro and Serbia, the most advanced candidates, are both expected to join earlier than the others. Due to multiple factors, Turkish talks are at an effective standstill. The accession criteria are included in the Copenhagen criteria, agreed in 1993, and the Treaty of Maastricht (Article 49). Article 49 of the Maastricht Treaty (as amended) says that any "European state" that respects the "principles of liberty, democracy, respect for human rights and fundamental freedoms, and the rule of law", may apply to join the EU. Whether a country is European or not is subject to political assessment by the EU institutions. Past enlargement since the foundation of the European Union as the European Economic Community by the Inner Six states in 1958 brought total membership of the EU to twenty-eight, although as a result of the withdrawal of the United Kingdom, the current number of EU member states is twenty-seven. Of the four major western European countries that are not EU members, Norway, Switzerland and Iceland have submitted membership applications in the past but subsequently frozen or withdrawn them, while the United Kingdom is a former member. Norway, Switzerland, Iceland, as well as Liechtenstein, participate in the EU Single Market and also in the Schengen Area, which makes them closely aligned with the EU; none, however, are in the EU Customs Union.
rdf:langString
Członkiem Unii Europejskiej może zostać tylko wolne, niepodległe, suwerenne, demokratyczne państwo europejskie, przestrzegające prawa międzynarodowego, o rozwiniętej gospodarce rynkowej, zdolnej do konkurowania na jednolitym, wspólnym rynku wewnętrznym. Wymogi te zostały spisane przez przywódców ówczesnej dwunastki podczas szczytu Rady Europejskiej w Kopenhadze z 1993 roku i znane są dzisiaj jako kryteria kopenhaskie. Ponadto w Madrycie w 1995 Rada Europejska nakazała zaakceptować w pełni i bez zastrzeżeń acquis communautaire oraz posiadać sprawnie działającą administrację i sądownictwo zdolne wyegzekwować unijne i wspólnotowe akty prawne (kryteria madryckie). Osiem państw posiada oficjalnie status kandydata: Albania (od 2014), Bośnia i Hercegowina (od 2022), Czarnogóra (od 2010), Macedonia Północna (od 2005), Mołdawia (od 2022), Serbia (od 2012), Turcja (od 1999), Ukraina (od 2022). Czarnogóra, Islandia, Serbia i Turcja rozpoczęły negocjacje ws. członkostwa. W 2013 roku Islandia zawiesiła negocjacje. W strategicznym dokumencie przyjętym przez Komisję Europejską 5 listopada 2008 roku napisane jest: „Rozszerzenie służy realizacji strategicznych interesów UE dotyczących stabilności, bezpieczeństwa i zapobiegania konfliktom. Przyczynia się ono do zwiększenia dobrobytu i możliwości wzrostu gospodarczego, do poprawiania połączeń z ważnymi szlakami transportowymi i energetycznymi, a także do umacniania pozycji UE na świecie. W świetle wyzwań związanych ze stabilnością, przed jakimi stanęły niedawno państwa wschodniej części UE, konsekwentna realizacja polityki rozszerzenia staje się ważniejsza niż kiedykolwiek przedtem. Obecny program rozszerzenia obejmuje Bałkany Zachodnie i Turcję”. W 2014 roku szef Komisji Europejskiej Jean-Claude Juncker powiedział, że nie przewiduje w ciągu najbliższych pięciu lat kolejnych rozszerzeń Unii. Według niego wspólnota musi najpierw poradzić sobie z problemami wewnętrznymi i wzmocnić się po kryzysie finansowym. W 2022 roku w trakcie trwającej inwazji Rosji na Ukrainę zdecydowano o nadaniu praw kandydata Ukrainie oraz Mołdawii.
rdf:langString
Дальнейшее расширение Европейского союза открыто для любой европейской демократической страны со свободным рынком, имеющей желание и возможности для приведения законодательства в соответствие с правом ЕС. С момента основания Евросоюза как Европейского объединения угля и стали в 1952 году прошедшие расширения увеличили число стран-участников с шести до двадцати восьми. Условия вступления включены в Копенгагенские критерии, согласованы в 1992 году и закреплены в Маастрихтском договоре (статья 49). Является ли страна европейской, определяется политической оценкой, проводимой институтами ЕС. В настоящий момент восемь стран имеют статус кандидата: Северная Македония (подала заявку в 2004 году), Албания (в 2009), Сербия (в 2009), Турция (в 1987), Черногория (в 2008), Украина (в 2022), Молдова (в 2022) и Босния и Герцеговина (2022). Государства Западных Балкан подписали Соглашение о стабилизации и ассоциации, которое уже вступило в силу для Албании, Северной Македонии, Сербии и Черногории и которое обычно предшествует подаче заявления на членство. Кроме того, Черногория является второй после Хорватии по уровню соответствия Копенгагенским критериям, и, согласно предположениям экспертов, её вступление могло произойти до 2014 года. Исландия подала заявку в 2009 году, но в мае 2013 года новое исландское правительство приняло решение о замораживании переговоров о вступлении страны в ЕС (заявка была отозвана 12 марта 2015 года). Грузия, Молдавия и Украина подписали соглашение об ассоциации с Евросоюзом в 2014 году. В 2021 году для координации действий по вступлению в ЕС было создано «Ассоциированное трио». Первоначально, страны планировали подать заявку на вступление в ЕС в 2023—2025 годах. Однако уже 28 февраля, через несколько дней после вторжения России на Украину, украинское правительство подало заявку на присоединение к Евросоюзу по ускоренной процедуре. Грузия и Молдавия подали свои заявки 3 марта. 14 декабря 2022 года Республика Косово подала заявку на вступление.
rdf:langString
Ett ansökarland är ett land som har ansökt om medlemskap i Europeiska unionen. För att få ansöka om medlemskap måste ansökarlandet vara ”europeiskt” och respektera unionens grundläggande värden, i enlighet med unionens fördrag. Medlemskapsansökan skickas till Europeiska unionens råd. Europeiska kommissionen ansvarar för att utvärdera ansökarlandets uppfyllande av Köpenhamnskriterierna, de kriterier som måste uppfyllas innan ett land kan ansluta sig till unionen. Kommissionen lämnar därefter ett yttrande till rådet, som beslutar med enhällighet om ansökarlandet ska beviljas status som kandidatland, vilket är ett krav för att kunna inleda medlemskapsförhandlingar. Beslutet måste även godkännas av Europeiska rådet. Efter att ett ansökarland har beviljats status som kandidatland kan medlemskapsförhandlingar inledas med syfte att fastställa medlemskapsvillkoren. Detta utmynnar i ett anslutningsfördrag, som sedan måste ratificeras av ansökarlandet och alla medlemsstater i enlighet med deras respektive konstitutionella bestämmelser innan det kan träda i kraft och ansökarlandet blir en medlemsstat.
rdf:langString
Alargamento futuro da União Europeia é teoricamente aberto a qualquer país europeu que seja democrático, opere um mercado livre e esteja disposto e seja capaz de implementar todas as leis anteriores da União Europeia. O alargamento passado trouxe aumentou o número de membros de 6 para 28 desde a fundação da União Europeia (UE) como a Comunidade Europeia do Carvão e do Aço em 1952. Os critérios de adesão estão incluídos nos critérios de Copenhague, aprovados em 1993, e o Tratado de Maastricht (artigo 49). Se um país é europeu ou não é um objeto de uma avaliação política das instituições da União Europeia. Atualmente, existem cinco candidatos reconhecidos para a adesão: Turquia (requerido em 1987), Macedônia do Norte (requerido em 2004), Montenegro (requerido em 2008), Albânia (requerido em 2009), e Sérvia (requerido em 2009). O Cossovo, cuja independência não é reconhecida por cinco Estados-membros da União Europeia e a Bósnia e Herzegovina, são reconhecidos como potenciais candidatos à adesão pela União Europeia. A Bósnia e Herzegovina apresentou formalmente um pedido de adesão, enquanto o Cossovo tem um (AEA) com a União Europeia, que geralmente precede a apresentação do pedido de adesão. Em julho de 2014, Jean-Claude Juncker anunciou que a União Europeia não tem planos de se expandir antes de 2019, enquanto a Sérvia e Montenegro, os candidatos mais avançados, devem se unir antes de 2025. Enquanto os outros estão progredindo, as conversações turcas estão em uma paralisação efetiva. Os três principais países da Europa Ocidental que não são membros da União Europeia, , e , já apresentaram pedidos de adesão no passado, mas depois os congelaram. No entanto, juntamente com o Listenstaine, participam no Mercado comum da União Europeia, bem como no espaço Schengen, o que os torna estreitamente alinhados com a União Europeia. De acordo com uma estratégia da Associação Oriental, é improvável que a União Europeia convide mais alguns de seus vizinhos pós-soviéticos a se unir ao bloco antes de 2020. No entanto, em 2014, a União Europeia assinou acordos de associação com a , a e a e o Parlamento Europeu aprovou uma resolução reconhecendo a "perspectiva europeia" deste três países. Sobre o fato de alguns países da Europa Central e do Leste Europeu não serem parte da União Europeia, Heather Grabbe (Reino Unido), do , comentou: "A Bielorrússia é muito autoritária, a Moldávia é muito pobre, a Ucrânia é grande demais e a Rússia assustadora demais para a União Europeia contemplar uma oferta de filiação a qualquer momento em breve." Isto foi confirmado por uma estratégia da União Europeia, de autoria polaco-sueca, que estabelece a plena integração de uma adesão que está sendo oferecida para os estados do Leste da Europa, mas nenhuma perspectiva do alargamento oferecido ser no curto e médio prazo.
rdf:langString
Членом Європейського Союзу може стати будь-яка країна географічно розташована у Європі, яка відповідає критеріям викладеним у Маастрихтському договорі (див. Копенгагенські критерії). Серед них це демократичні (верховенство права, дотримання прав людини, тощо) та економічні (стабільна ринкова економіка). Є 8 визнаних кандидатів на членство в Європейському Союзі: Туреччина (подана в 1987 р.), Північна Македонія (подана в 2004 р.), Чорногорія (подана в 2008 р.), Албанія (подана в 2009 р.), Сербія (подана в 2009 р.), Україна (подана в 2022 р.), Молдова (подана в 2022 р.), Боснія і Герцеговина (подана в 2016 р.). Усі, окрім України, Молдови та Боснії і Герцеговини розпочали переговори про вступ. Косово, незалежність якого не визнається п'ятьма країнами-членами ЄС та Грузія визнані ЄС потенційними кандидатами на членство. Поки інші прогресують, турецькі переговори були заморожені через недотримання європейських цінностей. Критерії приєднання включені до Копенгагенських критеріїв, узгоджених у 1993 році, та Маастрихтського договору (стаття 49). Стаття 49 Маастрихтського договору (із змінами та доповненнями) говорить, що будь-яка «європейська держава», яка поважає «принципи свободи, демократії, поваги прав людини та основних свобод та верховенства права», може подати заявку на вступ до ЄС. Європейська країна чи ні є предметом політичної оцінки з боку інституцій ЄС. Минуле розширення з часу заснування Європейського економічного співтовариства Внутрішніми шістьма державами в 1958 р. призвело до загального членства в ЄС до двадцяти восьми, хоча в результаті виходу Сполученого Королівства нинішня кількість держав-членів ЄС — двадцять сім. З чотирьох найбільших західноєвропейських країн, які не є членами ЄС, Ісландія, Норвегія та Швейцарія подавали заявки на членство, але згодом заморозили їх, тоді як Велика Британія є колишнім членом. Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія та Ісландія беруть участь в Єдиному ринку ЄС, а також беруть участь у Шенгенській зоні, що робить їх тісно пов'язаними з ЄС; однак жоден не входить до Митного союзу ЄС. У 2014 році ЄС підписав Угоди про асоціацію з країнами Східного партнерства: Грузією, Молдовою та Україною. Європарламент прийняв резолюцію, що визнає «європейську перспективу» всіх трьох країн. Азербайджан, Білорусь і Вірменія поки не планують євроінтегруватися та вступати в Європейський Союз, адже ведуть інтеграцію з Російською Федерацією.
xsd:nonNegativeInteger
165909
