Portfolio optimization

http://dbpedia.org/resource/Portfolio_optimization an entity of type: Abstraction100002137

تحسين المحفظة (بالإنجليزية: Portfolio optimization)‏ هي عملية انتقاء أفضل محفظة –تنويع الأصول– من مجموعة المحافظ الاستثمارية موضع النظر، وفقًا لأهداف معينة. عادة ما ترمي الأهداف إلى زيادة عوامل مثل العائد المُتوقَع إلى أقصى قدر ممكن، وتقليل التكاليف مثل المخاطر المالية إلى الحد الأدنى. يمكن أن تتراوح العوامل الجاري بحثها من الملموسة (مثل الأصول، المطلوبات، الإيرادات أو الأساسيات الأخرى) إلى غير الملموسة (مثل سحب الاستثمارات الانتقائي). rdf:langString
La optimización de la cartera es el proceso de seleccionar la mejor cartera (distribución de activos), del conjunto de todas las carteras consideradas, de acuerdo con algún objetivo. El objetivo generalmente maximiza factores como el rendimiento esperado y minimiza costos como el riesgo financiero. Los factores que se consideran pueden variar desde tangibles (como activos, pasivos, ganancias u otros fundamentales) hasta intangibles (como desinversiones selectivas). rdf:langString
Portfolio optimization is the process of selecting the best portfolio (asset distribution), out of the set of all portfolios being considered, according to some objective. The objective typically maximizes factors such as expected return, and minimizes costs like financial risk. Factors being considered may range from tangible (such as assets, liabilities, earnings or other fundamentals) to intangible (such as selective divestment). rdf:langString
Оценка эффективности инвестиционного портфеля (англ. Portfolio performance evaluation) — составляющая инвестиционного процесса, заключающаяся в периодическом анализе функционирования инвестиционного портфеля в терминах доходности и риска Согласно модели оценки финансовых активов CAPM (англ. Capital Asset Pricing Model), взаимосвязь между риском и доходностью определяется посредством Рыночной линии CML (англ. Capital Market Line) и Рыночной линии ценной бумаги SML (англ. Security Market Line), ключевую роль в которых играет безрисковая процентная ставка и доходность рыночного индекса. rdf:langString
Суть портфельного аналізу полягає в тому, що компанія розглядається як сукупність стратегічних бізнес-одиниць, кожна з яких відносно самостійна. Мета портфельного аналізу — узгодження стратегій і найефективніше використання наявних інвестиційних ресурсів з точки зору досягнення стійкого положення компанії в цілому і зростання фінансових результатів. Основні принципи формування оптимального портфеля: * диверсифікованість портфеля за ризиками; * диверсифікованість портфеля по стадіях життєвого циклу об'єктів; * диверсифікованість портфеля за об'єктами інвестування і донорам. rdf:langString
rdf:langString تحسين المحفظة
rdf:langString Optimización de la cartera
rdf:langString Portfolio optimization
rdf:langString Оценка эффективности инвестиционного портфеля
rdf:langString Методи портфельного аналізу
xsd:integer 26394220
xsd:integer 1101874059
rdf:langString تحسين المحفظة (بالإنجليزية: Portfolio optimization)‏ هي عملية انتقاء أفضل محفظة –تنويع الأصول– من مجموعة المحافظ الاستثمارية موضع النظر، وفقًا لأهداف معينة. عادة ما ترمي الأهداف إلى زيادة عوامل مثل العائد المُتوقَع إلى أقصى قدر ممكن، وتقليل التكاليف مثل المخاطر المالية إلى الحد الأدنى. يمكن أن تتراوح العوامل الجاري بحثها من الملموسة (مثل الأصول، المطلوبات، الإيرادات أو الأساسيات الأخرى) إلى غير الملموسة (مثل سحب الاستثمارات الانتقائي).
rdf:langString La optimización de la cartera es el proceso de seleccionar la mejor cartera (distribución de activos), del conjunto de todas las carteras consideradas, de acuerdo con algún objetivo. El objetivo generalmente maximiza factores como el rendimiento esperado y minimiza costos como el riesgo financiero. Los factores que se consideran pueden variar desde tangibles (como activos, pasivos, ganancias u otros fundamentales) hasta intangibles (como desinversiones selectivas).
rdf:langString Portfolio optimization is the process of selecting the best portfolio (asset distribution), out of the set of all portfolios being considered, according to some objective. The objective typically maximizes factors such as expected return, and minimizes costs like financial risk. Factors being considered may range from tangible (such as assets, liabilities, earnings or other fundamentals) to intangible (such as selective divestment).
rdf:langString Оценка эффективности инвестиционного портфеля (англ. Portfolio performance evaluation) — составляющая инвестиционного процесса, заключающаяся в периодическом анализе функционирования инвестиционного портфеля в терминах доходности и риска С точки зрения рисков, наилучшим вложением денежных средств является приобретение государственных облигаций, обеспечивающих безрисковую процентную ставку, однако отсутствие риска сказывается и на уровне доходности, редко покрывающем убытки, связанные с инфляционными процессами. Несмотря на это, безрисковая процентная ставка является бенчмарком для оценки эффективности любого типа инвестиционных стратегий. Согласно модели оценки финансовых активов CAPM (англ. Capital Asset Pricing Model), взаимосвязь между риском и доходностью определяется посредством Рыночной линии CML (англ. Capital Market Line) и Рыночной линии ценной бумаги SML (англ. Security Market Line), ключевую роль в которых играет безрисковая процентная ставка и доходность рыночного индекса. Основными мерами риска инвестиций в финансовые активы принято считать стандартное отклонение и Бета-коэффициент, на основании которых и строятся CML и SML. Данные линии есть не что иное, как доходность эталонного портфеля, в зависимости от стандартного отклонения и Бета-коэффициента. Где:f — средняя безрисковая процентная ставка;M — средняя доходность рыночного индекса;p — средняя доходность инвестиционного портфеля;σM — стандартное отклонение доходности рыночного индекса;σp — стандартное отклонение доходности инвестиционного портфеля;βp — Бета-коэффициент инвестиционного портфеля; Оценка инвестиционного портфеля происходит по следующему принципу — если его доходность находится выше линий CML и SML, то он считается более эффективным, чем эталонный портфель. И наоборот, инвестиционный портфель, доходность которого находится ниже линий CML и SML, будет считаться неэффективным ввиду получения заниженной доходности при повышенном уровне риска. Для того чтобы формализовать процесс сравнения инвестиционного портфеля с эталонным портфелем, необходимо вывести ряд коэффициентов. Для этого необходимо представить в виде формулы линию SML: Где:pe — средняя доходность эталонного портфеля;M — средняя доходность рыночного индекса;f — средняя безрисковая процентная ставка;βp — Бета-коэффициент инвестиционного портфеля; Затем нужно представить в виде формулы линию CML: Где:σM — стандартное отклонение рыночного индекса;σp — стандартное отклонение инвестиционного портфеля; Первым показателем, выступающим мерой эффективности портфеля, является Коэффициент Трейнора RVOL (англ. Reward-to-volatility ratio), рассчитываемый как отношение избыточной доходности портфеля, по сравнению с безрисковой процентной ставкой, к рыночному риску портфеля (Бета-коэффициенту): Вторым мерилом эффективности инвестиционного портфеля является Коэффициент Шарпа RVAR (англ. Reward-to-variability ratio), рассчитываемый как отношение избыточной доходности портфеля, по сравнению с безрисковой процентной ставкой, к общему риску портфеля(стандартному отклонению доходности): В первую очередь, эти коэффициенты рассчитываются для эталонного портфеля, с целью получения эталонных коэффициентов для заданных уровней рыночного и общего риска инвестиционного портфеля. После этого производится расчет коэффициентов непосредственно для инвестиционного портфеля. Инвестиционный портфель считается эффективным, если: RVOL > RVOLe и RVOL > 0 RVAR > RVARe и RVAR > 0 (при β>0) RVAR < RVARe и RVAR < 0 (при β<0) Где:RVOL — коэффициент Трейнора инвестиционного портфеля;RVOLe — коэффициент Трейнора эталонного портфеля;RVAR — коэффициент Шарпа инвестиционного портфеля;RVARe — коэффициент Шарпа эталонного портфеля;
rdf:langString Суть портфельного аналізу полягає в тому, що компанія розглядається як сукупність стратегічних бізнес-одиниць, кожна з яких відносно самостійна. Мета портфельного аналізу — узгодження стратегій і найефективніше використання наявних інвестиційних ресурсів з точки зору досягнення стійкого положення компанії в цілому і зростання фінансових результатів. Для найефективнішого розподілу інвестиційних ресурсів між стратегічними бізнес-одиницями, необхідно оцінити потенційну рентабельність, ризики та стратегічні перспективи розвитку кожної з них. У загальному випадку портфельний аналіз побудований на правилі, що чим вище потенціал розвитку бізнес-одиниці (зростання продажів і прибутку) і чим нижче ризики — тим вигідніше для компанії в цілому інвестування в розвиток цієї бізнес-одиниці. Інвестиційні ресурси при цьому можуть бути як зовнішні, так і внутрішні (прибуток інших бізнес-одиниць). Основні принципи формування оптимального портфеля: * диверсифікованість портфеля за ризиками; * диверсифікованість портфеля по стадіях життєвого циклу об'єктів; * диверсифікованість портфеля за об'єктами інвестування і донорам. Також слід зазначити, що портфельний аналіз допомагає уникати «уніфікаційного» підходу до розвитку цих бізнес-одиниць при розробці корпоративних стратегій. Для кожної бізнес-одиниці позначаються самостійні пріоритети і цілі, що відповідають її положенням на ринку і ролі в портфелі.
xsd:nonNegativeInteger 18044

data from the linked data cloud