Politics of Pakistan
http://dbpedia.org/resource/Politics_of_Pakistan an entity of type: Thing
Πρόεδρος του Πακιστάν ως το 2008 ήταν ο στρατηγός Περβέζ Μουσάραφ που κατέλαβε την εξουσία έπειτα από πραξικόπημα, τον Οκτώβριο του 1999. Ο Μουσάραφ παραιτήθηκε έπειτα από πιέσεις της κυβέρνησης και της Αντιπολίτευσης, στις 18 Αυγούστου του 2008. Προσωρινός πρόεδρος έγινε με βάση το Σύνταγμα ο πρόεδρος της Γερουσίας, Μουχάμαντ Μιαν Σούμρο. Στις 9 Σεπτεμβρίου του 2008 ορκίστηκε πρόεδρος ο Ασίφ Αλί Ζαρντάρι.
rdf:langString
파키스탄의 정치는 에 의해 구성된 프레임워크 안에서 발생한다. 주민의 95%가 회교도로 정치에도 회교색이 강하며, 헌법도 대통령의 신분자격을 회교도에 한정하고 있다. 1958년 군부의 쿠데타로 아유브 칸이 대통령이 되어 독재정치를 했다. 1971년 알리 부토 당수가 13년간의 군사통치를 종식시키고 대통령에 취임했으며, 73년 내각책임제로 개헌하여 총리가 되었다. 쿠데타로 정권을 장악한 지아 울하크 대통령은 독재체제를 유지해 오다가 사고로 사망했다. 이후 정국(政局)은 반전되어, 1988년 회교권 국가에서는 최초로 베나지르 부토가 여성총리에 취임했으나 실각했다.2001년 6월 총선에서 무샤라프 대통령이 취임하였다. 무샤라프 대통령은 2003년 11월 재선에 성공했다.
rdf:langString
Oficialmente uma república federativa, o Paquistão tem uma longa história de alternância entre democracia eleitoral e o autoritarismo. As eleições mais recentes ocorreram em outubro de 2002. O país é parlamentarista, tendo atualmente como presidente da república o general Asif Ali Zardari e como primeiro-ministro desde 2018 Imran Khan.
rdf:langString
Политика Пакистана (англ. Politics of Pakistan ; урду پاکستان کی سیاست) предусматривает парламентскую систему управления государством, президент Пакистана является в значительной степени церемониальным главой государства, премьер-министр является главой правительства. Исполнительная власть осуществляется правительством. Законодательная власть принадлежит парламенту.
rdf:langString
تقوم سياسة باكستان ضمن الإطار الذي وضعه الدستور. إذ تُعد الدولة جمهورية برلمانية حيث تتمتع فيها حكومات المقاطعات بدرجة عالية من الاستقلال الذاتي والسلطات المخصصة. يُخوَّل مجلس الوزراء الوطني بأعمال السلطة التنفيذية برئاسة رئيس الوزراء، الذي يعمل باتساق مع البرلمان بمجلسيه والسلطة القضائية. توفر الأحكام التي ينص عليها الدستور مراجعة دقيقة وتوفيقًا لتقاسم السلطة بين سلطات الحكومة التنفيذية والتشريعية والقضائية. في عام 2019، صنفت وحدة الاستخبارات الاقتصادية باكستان على أنها «نظام هجين».
rdf:langString
Pakistango politika historian zehar egon diren diktadurek markatu dute. 1999an errepublika federal bat izendatu zuten arren, Pervez Musharraf jeneralak Nawaz Sharifen gobernu zibila kendu zuen eta berak hartu zuen botere exekutiboa. 2000.ean egin ziren azkeneko hauteskundeak udal gobernuetarako eta 2001ean Musharrafek bere burua presidente izendatu zuen. 2002ko hauteskundetan Zafarullah Khan Jamali, Musharrafen jarraitzailea lehen ministro izendatu zuten. 2003an oposizioarekin adostu zuen Konstituzioaren aldaketa bat eta modu honetan zilegitasuna irabazi zuen automatikoki.
rdf:langString
The Politics of Pakistan (سیاسیاتِ پاکستان) takes place within the framework established by the constitution. The country is a federal parliamentary republic in which provincial governments enjoy a high degree of autonomy and residuary powers. Executive power is vested with the national cabinet which is headed by Prime Minister of Pakistan (Shehbaz Sharif; since 11 April 2022), who works coherently along with the bicameral parliament and the judicature. Stipulations set by the constitution provide a delicate check and balance of sharing powers between executive, legislative, and judicial branches of the government.
rdf:langString
La politique au Pakistan est caractérisée par une confrontation récurrente entre le pouvoir civil, partiellement démocratique, et le pouvoir militaire. Ainsi, depuis sa création en 1947, le pays a presque été autant de temps dirigé par un pouvoir militaire que par des autorités civiles, et même lorsqu'un gouvernement civil est en place, il est influé par l'armée. Le pays a connu trois coups d’État, en 1958, 1977 et 1999 et chacun des régimes qui se sont ensuivis ont duré environ dix ans. La politique du pays est pourtant également influencée par divers partis politiques et le pays a connu de nombreuses alternances sous des régimes civils, tendant vers l'instabilité. La Constitution met en place des institutions indépendantes, comme le Parlement et la Cour suprême.
rdf:langString
Політика Пакистану проходить в рамках, встановлених Конституцією. Країна є федеративною парламентською республікою, в якій провінційні частини уряду користуються високим ступенем автономії і мають великі повноваження. Виконавча влада покладена на Національний кабінет міністрів, який очолює прем'єр-міністр, що працює злагоджено разом з двопалатним парламентом і судоустроєм. Положення Конституції забезпечують баланс на поділ повноважень між виконавчою, законодавчою та судовою гілками влади. Доаналітичним підрозділом журналу Economist, склала рейтинг Пакистану як «гібридний режим» у 2016 році.
rdf:langString
rdf:langString
Politics of Pakistan
rdf:langString
سياسة باكستان
rdf:langString
Πολιτικά του Πακιστάν
rdf:langString
Pakistango politika
rdf:langString
Politique au Pakistan
rdf:langString
파키스탄의 정치
rdf:langString
Política do Paquistão
rdf:langString
Политика Пакистана
rdf:langString
Політика Пакистану
rdf:langString
Politics of Pakistan
xsd:integer
23365
xsd:integer
1115422385
rdf:langString
Elected by the Senate
xsd:date
2005-03-23
xsd:integer
130
rdf:langString
سیاسیاتِ پاکستان
rdf:langString
Πρόεδρος του Πακιστάν ως το 2008 ήταν ο στρατηγός Περβέζ Μουσάραφ που κατέλαβε την εξουσία έπειτα από πραξικόπημα, τον Οκτώβριο του 1999. Ο Μουσάραφ παραιτήθηκε έπειτα από πιέσεις της κυβέρνησης και της Αντιπολίτευσης, στις 18 Αυγούστου του 2008. Προσωρινός πρόεδρος έγινε με βάση το Σύνταγμα ο πρόεδρος της Γερουσίας, Μουχάμαντ Μιαν Σούμρο. Στις 9 Σεπτεμβρίου του 2008 ορκίστηκε πρόεδρος ο Ασίφ Αλί Ζαρντάρι.
rdf:langString
تقوم سياسة باكستان ضمن الإطار الذي وضعه الدستور. إذ تُعد الدولة جمهورية برلمانية حيث تتمتع فيها حكومات المقاطعات بدرجة عالية من الاستقلال الذاتي والسلطات المخصصة. يُخوَّل مجلس الوزراء الوطني بأعمال السلطة التنفيذية برئاسة رئيس الوزراء، الذي يعمل باتساق مع البرلمان بمجلسيه والسلطة القضائية. توفر الأحكام التي ينص عليها الدستور مراجعة دقيقة وتوفيقًا لتقاسم السلطة بين سلطات الحكومة التنفيذية والتشريعية والقضائية. قائد الدولة هو الرئيس الذي تنتخبه الهيئة الانتخابية لولاية مدتها خمسة أعوام. تمتع الرئيس بصلاحيات واسعة حتى التعديل الثامن عشر للدستور، والذي أُقر في عام 2010، وجرد الرئاسة من صلاحياتها الرئيسية. منذ ذلك الوقت، تحولت باكستان من نظام شبه رئاسي إلى نظام برلماني محض. تتألف الحكومة من ثلاث سلطات: تنفيذية وتشريعية وقضائية. تتألف السلطة التنفيذية من مجلس الوزراء برئاسة رئيس الوزراء. وهي مستقلة تمامًا عن السلطة التشريعية التي تتألف من برلمان ذي مجلسين. يمثل مجلس الشيوخ الباكستاني المجلس الأعلى بينما يمثل المجلس الوطني المجلس الأدنى. تتشكل السلطة القضائية بتشكيل المحكمة العليا الباكستانية بصفتها أعلى محكمة في الدولة، إلى جانب المحاكم العليا وغيرها من المحاكم الأدنى درجة. تتمثل وظيفة القضاء بتفسير الدستور والقوانين والأنظمة الاتحادية. تُعد باكستان دولة ديمقراطية متعددة الاحزاب تتنافس فيها عدة أحزاب سياسية على المقاعد في المجالس الوطنية ومجالس المقاطعات. بيد أنه في أعقاب سقوط دكا عام 1971، غُرس نظام حزبين بين حزب الشعب والرابطة الإسلامية. شهدت شعبية أحزاب الوسط ارتفاعًا حادًا كالجماعة الإسلامية الباكستانية (ق) وحركة الإنصاف الباكستانية. لعبت المؤسسة العسكرية دورًا مؤثرًا في سياسة البلاد. نُظِّمت العديد من الانقلابات التي أطاحت بالأنظمة الديمقراطية بين خمسينيات القرن العشرين والعقد الأول من القرن الواحد والعشرين. إلا أنه بعد استقالة الرئيس برويز مشرف في عام 2008، فُصل بين المؤسسة العسكرية والسياسة واقتربت باكستان من التحول إلى الديمقراطية الليبرالية. في عام 2019، صنفت وحدة الاستخبارات الاقتصادية باكستان على أنها «نظام هجين».
rdf:langString
Pakistango politika historian zehar egon diren diktadurek markatu dute. 1999an errepublika federal bat izendatu zuten arren, Pervez Musharraf jeneralak Nawaz Sharifen gobernu zibila kendu zuen eta berak hartu zuen botere exekutiboa. 2000.ean egin ziren azkeneko hauteskundeak udal gobernuetarako eta 2001ean Musharrafek bere burua presidente izendatu zuen. 2002ko hauteskundetan Zafarullah Khan Jamali, Musharrafen jarraitzailea lehen ministro izendatu zuten. 2003an oposizioarekin adostu zuen Konstituzioaren aldaketa bat eta modu honetan zilegitasuna irabazi zuen automatikoki. Pakistanen diktadura ugari egon dira, batez ere 1960ko hamarkadan Ayub Khanena, 1980ko hamarkadan eta Musharraf berarena 1999tik aurrera.
rdf:langString
La politique au Pakistan est caractérisée par une confrontation récurrente entre le pouvoir civil, partiellement démocratique, et le pouvoir militaire. Ainsi, depuis sa création en 1947, le pays a presque été autant de temps dirigé par un pouvoir militaire que par des autorités civiles, et même lorsqu'un gouvernement civil est en place, il est influé par l'armée. Le pays a connu trois coups d’État, en 1958, 1977 et 1999 et chacun des régimes qui se sont ensuivis ont duré environ dix ans. La politique du pays est pourtant également influencée par divers partis politiques et le pays a connu de nombreuses alternances sous des régimes civils, tendant vers l'instabilité. La Constitution met en place des institutions indépendantes, comme le Parlement et la Cour suprême. Le Pakistan est une république islamique, fédérale et multipartite. La Constitution actuelle, entrée en application le 14 août 1973, fixe un régime parlementaire moniste où le chef du gouvernement est le Premier ministre et le premier détenteur du pouvoir exécutif et où le chef de l'État, le Président de la République, possède un titre plutôt honorifique. Le peuple élit au scrutin universel direct l'Assemblée nationale et les quatre assemblées provinciales. Les sénateurs et le président de la République sont élus indirectement. À la suite des coups d'État, les pouvoirs du président ont été largement accrus avant d'être réduits par les régimes civils. La réforme constitutionnelle de 2010 redonne ainsi la réalité du pouvoir au Premier ministre.
rdf:langString
The Politics of Pakistan (سیاسیاتِ پاکستان) takes place within the framework established by the constitution. The country is a federal parliamentary republic in which provincial governments enjoy a high degree of autonomy and residuary powers. Executive power is vested with the national cabinet which is headed by Prime Minister of Pakistan (Shehbaz Sharif; since 11 April 2022), who works coherently along with the bicameral parliament and the judicature. Stipulations set by the constitution provide a delicate check and balance of sharing powers between executive, legislative, and judicial branches of the government. The head of state is the president who is elected by the electoral college for a five-year term. Arif Alvi is currently the president of Pakistan (since 2018). The president was a significant authority until the 18th amendment, passed in 2010, stripped the presidency of its major powers. Since then, Pakistan has been shifted from a Semi-presidential system to a purely parliamentary government. Since the amendment, the president's powers include the grant to pardon, and the ability to suspend or moderate any sentence passed by any court or authority. The Government consists of three branches: executive, legislative and judicial. The Executive branch consists of the Cabinet and is led by the Prime Minister. It is totally independent of the legislative branch that consists of a bicameral parliament. The Upper House is the Senate whilst the National Assembly is the lower house. The Judicial branch forms with the composition of the Supreme Court as an apex court, alongside the high courts and other inferior courts. The judiciary's function is to interpret the Constitution and federal laws and regulations. Pakistan is a multiparty democracy where several political parties compete for seats in the National and Provincial assemblies. However, as an aftermath of the Fall of Dhaka in 1971, a two-party system was inculcated between the Peoples Party and Muslim League. There has also been a sharp rise in the popularity of centrist parties such as PML-Q and PTI. The Military establishment has played an influential role in the country's politics. From 1950s to 2000s, several coups were staged that overthrew democratic regimes. However, after the resignation of President Pervez Musharraf in 2008, a sharp line has been drawn between the Military and politics and Pakistan is moving closer to becoming a liberal democracy after general elections in 2013. However, critique argue that country is moving towards strict hybrid system, a system in which military and political leaders take collective decisions, thus affecting overall power structure of civilian government. Meanwhile many proponent stands with the change and depicts it as a needed change in the country's system to bring in more civilian voice in the policy making process. Many praise the efforts and give example of how successful this system has been like National Command and Control Center (NCOC) to track Covid-19 response effectively at the state level, National Locust Control Centre (NLCC) to counter the locust attack and ensures food security in the country. The Economist Intelligence Unit rated Pakistan a "hybrid regime" in 2019.
rdf:langString
파키스탄의 정치는 에 의해 구성된 프레임워크 안에서 발생한다. 주민의 95%가 회교도로 정치에도 회교색이 강하며, 헌법도 대통령의 신분자격을 회교도에 한정하고 있다. 1958년 군부의 쿠데타로 아유브 칸이 대통령이 되어 독재정치를 했다. 1971년 알리 부토 당수가 13년간의 군사통치를 종식시키고 대통령에 취임했으며, 73년 내각책임제로 개헌하여 총리가 되었다. 쿠데타로 정권을 장악한 지아 울하크 대통령은 독재체제를 유지해 오다가 사고로 사망했다. 이후 정국(政局)은 반전되어, 1988년 회교권 국가에서는 최초로 베나지르 부토가 여성총리에 취임했으나 실각했다.2001년 6월 총선에서 무샤라프 대통령이 취임하였다. 무샤라프 대통령은 2003년 11월 재선에 성공했다.
rdf:langString
Oficialmente uma república federativa, o Paquistão tem uma longa história de alternância entre democracia eleitoral e o autoritarismo. As eleições mais recentes ocorreram em outubro de 2002. O país é parlamentarista, tendo atualmente como presidente da república o general Asif Ali Zardari e como primeiro-ministro desde 2018 Imran Khan.
rdf:langString
Політика Пакистану проходить в рамках, встановлених Конституцією. Країна є федеративною парламентською республікою, в якій провінційні частини уряду користуються високим ступенем автономії і мають великі повноваження. Виконавча влада покладена на Національний кабінет міністрів, який очолює прем'єр-міністр, що працює злагоджено разом з двопалатним парламентом і судоустроєм. Положення Конституції забезпечують баланс на поділ повноважень між виконавчою, законодавчою та судовою гілками влади. У Глави держави є президент, що обирається колегією вибірників на п'ятирічний термін. Президент був значним авторитетом до 18-ї поправки, ухваленої у 2010 році. З тих пір Пакистан був перенесений з напівпрезидентської системи до чисто парламентської держави. Уряд складається з трьох гілок: виконавчої, законодавчої і судової. Виконавча гілка влади складається з кабінету міністрів і очолює прем'єр-міністр. Він повністю незалежний від законодавчої влади, яка складається з двопалатного парламенту. Верхньою палатою є Сенат, в той час як Національні збори — нижня палата. У судова гілка влади складається з Верховного Суду як вищої судової інстанції, поряд з вищим судом та інших нижчих судів. Судова функція полягає в інтерпретації Конституції і федеральних законів і підзаконних актів. Пакистан є багатопартійною демократією, де кілька політичних партій борються за місця у національних та провінційних асамблеях. Однак, після падіння Дакки в 1971 році, двопартійна система була впроваджена Міжнародною партією та мусульманською лігою. Також спостерігається різке зростання популярності Центристської партії. Військове відомство зіграло впливову роль у політиці. З 1950-х до 2000-х років, кілька переворотів скидали демократичні режими. Однак, після відставки президента Первеза Мушаррафа в 2008 році, гостра лінія була проведена між військовим і політичним життям, Пакистан наближається до становлення ліберальної демократії. Доаналітичним підрозділом журналу Economist, склала рейтинг Пакистану як «гібридний режим» у 2016 році.
rdf:langString
Политика Пакистана (англ. Politics of Pakistan ; урду پاکستان کی سیاست) предусматривает парламентскую систему управления государством, президент Пакистана является в значительной степени церемониальным главой государства, премьер-министр является главой правительства. Исполнительная власть осуществляется правительством. Законодательная власть принадлежит парламенту.
rdf:langString
Election Commission of Pakistan through General Elections:
by a Convention that is held in the National Assembly, based on appointee's ability to command confidence among the majority of the members.
xsd:integer
30
rdf:langString
Elected by the National Assembly
xsd:nonNegativeInteger
42659
