Politics of Malta
http://dbpedia.org/resource/Politics_of_Malta an entity of type: Person
La politique à Malte est fortement inspirée du système hérité de la période coloniale britannique. L'État insulaire accède à l'indépendance en 1964 et devient une république démocratique parlementaire en 1974, remplaçant le souverain britannique par un Président élu en tant que chef de l'État. En 2004, Malte intègre l'Union européenne, mais elle n'est pas membre de l'OTAN, avec qui elle entretient toutefois des relations de coopération.
rdf:langString
Dopo l'indipendenza dal Regno Unito, avvenuta nel 1964, Malta è divenuta una repubblica parlamentare. Il sistema politico maltese è stato comunque influenzato dalla dominazione Regno Unito e rientra nel Modello Westminster.
rdf:langString
Ustrój polityczny Malty − po uzyskaniu niepodległości w 1964 Malta przez pierwsze 10 lat była monarchią konstytucyjną w ramach Wspólnoty Narodów. W 1974 dokonano zmian w konstytucji i wprowadzono system republikański.
rdf:langString
Malta é uma república parlamentarista desde 13 de dezembro de 1974. De 1964, ano de sua independência, até esta data, era uma monarquia dentro da Commonwealth, tendo como chefe de estado a rainha Elizabeth II, representada por um governador-geral. O último destes governadores-gerais foi , que tornou-se o primeiro presidente do país.
rdf:langString
馬爾他是一個議會制民主共和國。馬爾他總統是馬耳他的國家元首，行政權由馬爾他總統和馬爾他總理共有。立法權由馬爾他國會所有。司法機構獨立於立法機構和行政機構。自獨立以來，馬耳他的政權大多由工黨和國民黨輪流執政。
rdf:langString
تجري سياسة مالطا في إطار جمهورية ديمقراطية تمثيلية برلمانية ، يلعب فيها رئيس مالطا دور رئيس الدولة الدستوري. تُناط السلطة التنفيذية برئيس مالطا الذي يتولَّى التوجيه والقيادة العامة للحكومة ووظائفها، إلى جانب رئيس وزراء مالطا الذي يُمثل رئيس الوزراء ومجلس الوزراء. تُناط السلطة التشريعية ببرلمان مالطا الذي يتألف من الرئيس وبرلمان أحادي الغرفة ورئيس الهيئة التشريعية. تُمارس السلطة القضائية من قِبَل رئيس المحكمة العليا والهيئة القضائية في مالطا. منذ الاستقلال، ظلَّ النظام الانتخابي تحت سيطرة كل من الحزب الوطني الديمقراطي المسيحي والحزب الوطني ومفاهيم الديمقراطية الاشتراكية وحزب العمال.
rdf:langString
Η Μάλτα είναι δημοκρατία, της οποίας το και η δημόσια διοίκηση βασίζονται στο σύστημα του Ηνωμένου Βασιλείου. Η Βουλή των αντιπροσώπων (στα μαλτέζικα Kamra tad-Deputati) εκλέγεται απευθείας από τον λαό κάθε πέντε χρόνια, εκτός κι αν η βουλή διαλυθεί νωρίτερα από τον Πρόεδρο της χώρας κατόπιν συμβουλής από τον Πρωθυπουργό. Στη βουλή των αντιπροσώπων υπάρχουν 65 έδρες. Αν όμως κάποιο κόμμα κερδίσει σε βουλευτικές εκλογές απόλυτη πλειοψηφία, αλλά δεν κερδίσει πλειοψηφία στις έδρες, τότε δίδονται στο κόμμα αυτό πρόσθετες έδρες για να διασφαλιστεί η κοινοβουλευτική πλειοψηφία. Το Σύνταγμα της Μάλτας προνοεί ότι ο Πρόεδρος διορίζει ως Πρωθυπουργό το μέλος της Βουλής εκείνο που είναι στην καταλληλότερη θέση να διοικήσει την πλειοψηφία της Βουλής.
rdf:langString
El micro-Estado de Malta es una república con un presidente honorífico, recayendo el gobierno en el gabinete ministerial encabezado por el primer ministro. El presidente de la República nombra primer ministro al cabeza del partido que gane las elecciones para un periodo de cinco años. Los miembros del gobierno son nombrados nominalmente por el Presidente de la República a propuesta del primer ministro de entre los miembros del órgano legislativo.. El gobierno de los 68 municipios del archipiélago se elige cada tres años.
rdf:langString
The politics of Malta takes place within a framework of a parliamentary representative democratic republic, whereby the President of Malta is the constitutional head of state. Executive Authority is vested in the President of Malta with the general direction and control of the Government of Malta remaining with the Prime Minister of Malta who is the head of government and the cabinet. Legislative power is vested in the Parliament of Malta which consists of the President of Malta and the unicameral House of Representatives of Malta with the Speaker presiding officer of the legislative body. Judicial power remains with the Chief Justice and the Judiciary of Malta. Since Independence, the party electoral system has been dominated by the Christian democratic Nationalist Party (Partit Nazzjonal
rdf:langString
Політика Мальти — політика Мальти відбувається в рамках парламентської республіки, згідно з якою президент Мальти є конституційним главою держави. Виконавча влада покладається на Президента Мальти із загальним керівництвом та контролем уряду Мальти, який залишається за прем'єр-міністром Мальти, який є главою уряду. Законодавча влада покладається на Парламент Мальти, який складається з президента Мальти та Палати представників Мальти у законодавчому органі. Судова влада залишається у головного судді та Судової влади Мальти. Починаючи з незалежності в партійній виборчій системі домінували християнсько-демократичні, Націоналістична партія (Мальта), та партія праці.
rdf:langString
rdf:langString
Politics of Malta
rdf:langString
سياسة مالطا
rdf:langString
Politisches System Maltas
rdf:langString
Πολιτική της Μάλτας
rdf:langString
Política de Malta
rdf:langString
Politica di Malta
rdf:langString
Politique à Malte
rdf:langString
Ustrój polityczny Malty
rdf:langString
Política de Malta
rdf:langString
Політика Мальти
rdf:langString
馬爾他政治
rdf:langString
Politics of Malta
xsd:integer
19141
xsd:integer
1119782230
xsd:integer
100
rdf:langString
Politika ta' Malta
rdf:langString
تجري سياسة مالطا في إطار جمهورية ديمقراطية تمثيلية برلمانية ، يلعب فيها رئيس مالطا دور رئيس الدولة الدستوري. تُناط السلطة التنفيذية برئيس مالطا الذي يتولَّى التوجيه والقيادة العامة للحكومة ووظائفها، إلى جانب رئيس وزراء مالطا الذي يُمثل رئيس الوزراء ومجلس الوزراء. تُناط السلطة التشريعية ببرلمان مالطا الذي يتألف من الرئيس وبرلمان أحادي الغرفة ورئيس الهيئة التشريعية. تُمارس السلطة القضائية من قِبَل رئيس المحكمة العليا والهيئة القضائية في مالطا. منذ الاستقلال، ظلَّ النظام الانتخابي تحت سيطرة كل من الحزب الوطني الديمقراطي المسيحي والحزب الوطني ومفاهيم الديمقراطية الاشتراكية وحزب العمال. صُنِّفت وحدة الاستخبارات الاقتصادية في مالطا بأنها «ديمقراطية معيبة» عام 2019، بعد أن عُدَّت «ديمقراطية كاملة» عام 2018.
rdf:langString
Η Μάλτα είναι δημοκρατία, της οποίας το και η δημόσια διοίκηση βασίζονται στο σύστημα του Ηνωμένου Βασιλείου. Η Βουλή των αντιπροσώπων (στα μαλτέζικα Kamra tad-Deputati) εκλέγεται απευθείας από τον λαό κάθε πέντε χρόνια, εκτός κι αν η βουλή διαλυθεί νωρίτερα από τον Πρόεδρο της χώρας κατόπιν συμβουλής από τον Πρωθυπουργό. Στη βουλή των αντιπροσώπων υπάρχουν 65 έδρες. Αν όμως κάποιο κόμμα κερδίσει σε βουλευτικές εκλογές απόλυτη πλειοψηφία, αλλά δεν κερδίσει πλειοψηφία στις έδρες, τότε δίδονται στο κόμμα αυτό πρόσθετες έδρες για να διασφαλιστεί η κοινοβουλευτική πλειοψηφία. Το Σύνταγμα της Μάλτας προνοεί ότι ο Πρόεδρος διορίζει ως Πρωθυπουργό το μέλος της Βουλής εκείνο που είναι στην καταλληλότερη θέση να διοικήσει την πλειοψηφία της Βουλής. Ο Πρόεδρος της Δημοκρατίας εκλέγεται κάθε πέντε χρόνια από το κοινοβούλιο. Ο ρόλος του ως αρχηγός κράτους είναι μάλλον τελετουργικός. Το Σύνταγμα καθιερώθηκε στις 21 Σεπτεμβρίου του 1964.
rdf:langString
El micro-Estado de Malta es una república con un presidente honorífico, recayendo el gobierno en el gabinete ministerial encabezado por el primer ministro. El presidente de la República nombra primer ministro al cabeza del partido que gane las elecciones para un periodo de cinco años. Los miembros del gobierno son nombrados nominalmente por el Presidente de la República a propuesta del primer ministro de entre los miembros del órgano legislativo.. La República de Malta tiene un órgano legislativo unicameral (Kamra tar-Rappreżentanti/House of Reprensentatives) según la Constitución de 1964. La Cámara de Representantes tiene entre 65 y 69 miembros elegidos cada 5 años bajo un sistema de representación proporcional. Esta cámara escoge al Presidente de la República para un periodo de 5 años. El brazo judicial es independiente. Consiste en una Corte de Apelación cuyos 16 miembros son elegidos por parte del Presidente de la República bajo el consejo del primer ministro. Su edad de jubilación es los 65 años. Tienen una sala Penal, otra Comercial y otra Civil. Después el juez presidente se reúne con otros 9 jueces jurados para sentenciar los casos. Existe una Corte Constitucional que juzga casos de leyes inconstitucionales, problemas con las elecciones, Derechos Humanos. Sus miembros son elegidos también por el presidente de la República y con el consejo del primer ministro. El gobierno de los 68 municipios del archipiélago se elige cada tres años. En la vida política maltesa existen dos partidos principales: Partido Nacionalista de Malta (PN) y el Partido Laborista de Malta (PLM). El margen de votos entre los dos partidos suele ser muy corto, por lo que se creyó conveniente reformar la Constitución de 1964 para que el partido que tuviera más del 50% de los votos tuviera más sitios en la Cámara de Representantes y así asegurar la formación de gobierno. En su carrera por adquirir un puesto en la política internacional, Malta pertenece a las Naciones Unidas desde el año 1964 y a la Unión Europea desde el año 2004.
rdf:langString
La politique à Malte est fortement inspirée du système hérité de la période coloniale britannique. L'État insulaire accède à l'indépendance en 1964 et devient une république démocratique parlementaire en 1974, remplaçant le souverain britannique par un Président élu en tant que chef de l'État. En 2004, Malte intègre l'Union européenne, mais elle n'est pas membre de l'OTAN, avec qui elle entretient toutefois des relations de coopération.
rdf:langString
The politics of Malta takes place within a framework of a parliamentary representative democratic republic, whereby the President of Malta is the constitutional head of state. Executive Authority is vested in the President of Malta with the general direction and control of the Government of Malta remaining with the Prime Minister of Malta who is the head of government and the cabinet. Legislative power is vested in the Parliament of Malta which consists of the President of Malta and the unicameral House of Representatives of Malta with the Speaker presiding officer of the legislative body. Judicial power remains with the Chief Justice and the Judiciary of Malta. Since Independence, the party electoral system has been dominated by the Christian democratic Nationalist Party (Partit Nazzjonalista) and the social democratic Labour Party (Partit Laburista). The Economist Intelligence Unit rated Malta a "flawed democracy" in 2019, down from a "full democracy" in 2018.
rdf:langString
Dopo l'indipendenza dal Regno Unito, avvenuta nel 1964, Malta è divenuta una repubblica parlamentare. Il sistema politico maltese è stato comunque influenzato dalla dominazione Regno Unito e rientra nel Modello Westminster.
rdf:langString
Ustrój polityczny Malty − po uzyskaniu niepodległości w 1964 Malta przez pierwsze 10 lat była monarchią konstytucyjną w ramach Wspólnoty Narodów. W 1974 dokonano zmian w konstytucji i wprowadzono system republikański.
rdf:langString
Malta é uma república parlamentarista desde 13 de dezembro de 1974. De 1964, ano de sua independência, até esta data, era uma monarquia dentro da Commonwealth, tendo como chefe de estado a rainha Elizabeth II, representada por um governador-geral. O último destes governadores-gerais foi , que tornou-se o primeiro presidente do país.
rdf:langString
馬爾他是一個議會制民主共和國。馬爾他總統是馬耳他的國家元首，行政權由馬爾他總統和馬爾他總理共有。立法權由馬爾他國會所有。司法機構獨立於立法機構和行政機構。自獨立以來，馬耳他的政權大多由工黨和國民黨輪流執政。
rdf:langString
Політика Мальти — політика Мальти відбувається в рамках парламентської республіки, згідно з якою президент Мальти є конституційним главою держави. Виконавча влада покладається на Президента Мальти із загальним керівництвом та контролем уряду Мальти, який залишається за прем'єр-міністром Мальти, який є главою уряду. Законодавча влада покладається на Парламент Мальти, який складається з президента Мальти та Палати представників Мальти у законодавчому органі. Судова влада залишається у головного судді та Судової влади Мальти. Починаючи з незалежності в партійній виборчій системі домінували християнсько-демократичні, Націоналістична партія (Мальта), та партія праці. Лейбористська партія стверджувала, що "за" голоси становили менше 50% від загального числа голосів. Тодішній лідер Альфред Сант заявив, що Загальні вибори, які мали відбутися протягом місяця, вирішать цю справу. На Загальних виборах націоналістів повернули на посаду 51,79% голосів, а 47,51% - партію праці. Демократична альтернатива опитала 0,68%. Таким чином, націоналісти змогли сформувати уряд та підписати і ратифікувати Договір про приєднання до ЄС 16 квітня 2003 року. 1 травня 2004 року Мальта вступила до ЄС, а 1 січня 2008 року в Єврозону з євро в якості національної валюти. Перші вибори після членства були проведені в березні 2008 року, що призвело до вузької перемоги Націоналістичної партії з 49,34% голосів. У травні 2011 року було проведено загальнонаціональний референдум про референдум в Мальті. Це було вперше в історії парламенту, що рух, що виходив за межі Кабінету Міністрів, було схвалено Парламентом. У березні 2013 року невелика більшість націоналістів була різко скасована, коли лейбористська партія повернулася до уряду після п'ятнадцяти років в опозиції. Рекордне лідерство в 36 000 голосів досягла Лейбористська партія, що призвело до відставки лідера націоналістів Лоуренса Гонзі. У червні 2017 року, після дострокових виборів, партія праці призначила його святкування Першого травня. Рекордна невідповідність голосів, досягнута Лейбористською партією в 2013 році, знову збільшилася до приблизно 40 000 голосів. Тодішній лідер опозиції оголосив про відставку незабаром після цього. На цих виборах третя партія була обрана до парламенту Мальти після її незалежності.
rdf:langString
Prime Minister
xsd:nonNegativeInteger
20912
