Plague of Justinian
http://dbpedia.org/resource/Plague_of_Justinian an entity of type: Thing
Justiniánský mor byla pandemie probíhající za vlády východořímského císaře Justiniána I., jejíž příčinou byl pravý mor. Genetické analýzy prokázaly, že se jednalo o dýmějový mor. Z prvních ohnisek v Etiopii se roku 541 nákaza rychle rozšířila do Egypta, odkud se vinou právě probíhajícího byzantsko-perského konfliktu rapidně šířila po celém Středomoří a dál jak například do Mezopotámie, tak opačným směrem do Galie a Irska.Roku 542 zasáhla pandemie Konstantinopol, kde zemřela vinou nákazy asi třetina obyvatelstva. Podstatně byla v této době zasažena zejména Malá Asie.
rdf:langString
Η Πανώλη του Ιουστινιανού (541-542) ήταν μια πανδημία που έπληξε την Ανατολική Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία, και ιδιαίτερα την πρωτεύουσα της την Κωνσταντινούπολη, επίσης την αυτοκρατορία των Σασσανιδών, και τις παραθαλάσσιες πόλεις σε όλη την λεκάνη της Μεσόγειου. Ήταν μια από τις μεγαλύτερες πληγές στην ιστορία, αυτή η καταστροφική πανδημία προκάλεσε το θάνατο περίπου 25 εκατομμυρίων ανθρώπων (πρώτο κρούσμα) με 50.000.000 μετά από δύο αιώνες από το πρώτο κρούσμα.
rdf:langString
La peste de Justinien, dite aussi pestis inguinaria ou pestis glandularia en latin, est la première pandémie connue de peste (les « pestes » précédentes restent incertaines quant à leur nature exacte). Elle a sévi à partir de 541 jusqu'en 767, dans tout le bassin méditerranéen, avec un épisode paroxystique jusqu'en 592. Des analyses menées en 2012 lors de la fouille d'une nécropole en Bavière ont confirmé que l'agent pathogène était Yersinia pestis.
rdf:langString
Paindéim a bhuail an Impireacht Bhiosántach agus go háirithe a príomhchathair Constantinople, chomh maith le an Ríshliocht Sasánach.
rdf:langString
La cosiddetta peste di Giustiniano fu una epidemia di peste che ebbe luogo nei territori dell'Impero bizantino, con particolare forza a Costantinopoli, tra il 541 e il 542 (VI secolo), sotto il regno dell'imperatore Giustiniano I (527-565), dal quale prese il nome.
rdf:langString
유스티니아누스 페스트(Plague of Justinian)는 541년에서 542년까지 동로마 제국, 사산 제국, 그리고 지중해 연안 전역에 걸쳐 발생한 페스트 범유행이다. (재유행은 750년까지 진행되었다.) 역사상 가장 끔찍한 페스트 범유행 중 하나였으며, 2천 5백만 ~ 5천만 명의 사람이 사망했다. 유스티니아누스 자신도 이 병에 걸렸지만, 살아남았다고 한다.
rdf:langString
Dżuma Justyniana – epidemia, która dotknęła Cesarstwo Wschodniorzymskie (Bizantyjskie) w tym jego stolicę Konstantynopol, i inne krainy, takie jak Galia, Wyspy Brytyjskie czy Persja. Za jej początek przyjmuje się rok 541 n.e., a jej obecność i nawracające fale były notowane w różnych regionach do połowy VIII w. n.e. Przyczyną epidemii była najpewniej dżuma dymienicza, która najprawdopodobniej wywołała również czarną śmierć w XIV wieku. Jej nazwa pochodzi od cesarza Justyniana, na którego rządy przypadł wybuch pierwszej fali pandemii, i który sam zapadł na tę chorobę. Jest klasyfikowana jako jedna z trzech wielkich pandemii dżumy dziejach ludzkości.
rdf:langString
查士丁尼大瘟疫（英语：Plague of Justinian）是公元541至542年發生在拜占庭帝国的一場大瘟疫，是第一次鼠疫大流行的开端，也是人類歷史上致死人數最多的流行病之一。當時包括首都君士坦丁堡在內多地受到影響。关于是次瘟疫的具體疾病，最广为接受的說法是鼠疫。 大瘟疫分為五次爆发：公元541-544、557-558、572-574、590及599。其中第一次爆发导致了帝國1/3總人口病死，人口數由约4000万下降到2600万，單是首都君士坦丁堡就已病死了40%居民。547-548年輪到牲畜爆發瘟疫，畜牧业受到致命打击。 查士丁尼大瘟疫中，据估計使全世界有2500万-1亿人病死，於541年至700年间的欧洲人口因此减少约50%，同時亦可能為阿拉伯人不費吹灰之力就能於地中海南岸征服大片土地的原因之一。
rdf:langString
كان طاعون جستنيان أو وباء جستنيان (541-542 م، وتكرر حتى 750) وباء أصاب الإمبراطورية البيزنطية (الرومانية الشرقية) وخاصة عاصمتها القسطنطينية، وكذلك الإمبراطورية الساسانية والمدن الساحلية حول البحر الأبيض المتوسط بأكمله، حيث كانت السفن التجارية تؤوي الفئران التي تحمل البراغيث المصابة بالطاعون. يعتقد بعض المؤرخين أن طاعون جستنيان كان أحد أكثر الأوبئة فتكًا في التاريخ، وأنه أدى إلى وفاة ما يقدر بنحو 25-50 مليون شخص خلال قرنين، وهو ما يعادل 13-26% من سكان العالم في وقت تفشي المرض لأول مرة. تمت مقارنة التأثير الاجتماعي والثقافي للطاعون بتأثير الموت الأسود الذي دمر أوراسيا في القرن الرابع عشر، لكن بحثًا نشر في عام 2019 جادل بأن عدد وفيات الطاعون والآثار الاجتماعية مبالغ فيها.
rdf:langString
La Pesta de Justinià (541-542 dC) amb recidives fins al 750 va ser una pandèmia que va afectar l'Imperi Romà d'Orient i especialment la seva capital, Constantinoble, així com l'Imperi Sassànida i les ciutats portuàries de tota la mar Mediterrània, donat que els vaixells mercants portaven rates que transportaven puces infectades amb la pesta. Alguns historiadors creuen que la pesta de Justinià va ser una de les pandèmies mes mortals de la història, amb una estimació d'uns 25 a 50 milions de persones mortes durant dos segles en que es va anar propagant. Aquesta xifra representava un nombre de morts equivalent al 13-26% de la població mundial a partir del seu primer brot. L'impacte social i cultural de la pesta s'ha comparat amb el de la pesta negra que va arrasar Euràsia al segle xiv, però l
rdf:langString
Bei der Justinianischen Pest, seltener auch Pest des Justinian genannt, handelt es sich um eine zur Zeit des oströmischen Kaisers Justinian (527–565) ausgebrochene Pandemie, die erstmals 541 in Ägypten in den Gesichtskreis der Geschichtsschreiber trat, 542 Konstantinopel erreichte und sich bald darauf im gesamten spätantiken Mittelmeerraum verbreitete. Diese verheerende Pandemie hat infolge der Bevölkerungs- und Wirtschaftsverluste vielleicht indirekt zum Misserfolg der Restauratio imperii Justinians und dem Ende der Antike im 6. Jahrhundert beigetragen. Sie gilt als die größte antike Epidemie zwischen Nord- und Nordwesteuropa, dem Mittelmeerraum und dem Sassanidenreich. Nachdem sie 544 im Oströmischen Reich für erloschen erklärt worden war, flackerte sie 577 wieder auf und blieb im Mittel
rdf:langString
La plaga de Justiniano fue una pandemia que afectó al Imperio romano de Oriente o Imperio bizantino, incluyendo a la ciudad de Constantinopla y otras partes de Europa, Asia y África entre los años 541 y 750. Se calcula que, entre estos años, la población mundial perdió entre 25 y 50 millones de personas, es decir, entre el 13 y el 26% de la población estimada en el siglo VI. Se ha llegado a considerar como una de las más grandes plagas de la historia. Se supone que la causa fue la peste bubónica, y las investigaciones más recientes confirman que se trata de la misma plaga bubónica relacionada con las infecciones actuales o de la época medieval. Al menos 18 olas de peste se extendieron por la cuenca del Mediterráneo hacia áreas distantes como Persia e Irlanda entre 541 y 750.
rdf:langString
Justinianoren Izurria 541 eta 543. urteen aldera Bizantziar Inperioak eta Europa, Asia eta Afrikako beste eskualdek jasan zuten pandemia suntsitzailea izan zen. 541 eta 750 urteen artean, munduko biztanleriak 25-50 milioi pertsona inguru galdu zituen, hau da, VI. mendeko biztanleriaren %13 eta %26 artean. Historian inoiz izandako pandemiarik gogorrenetariko bat izan zen. Adituen ustetan, izurri pneumonikoak eragin zuen, hau da, gero Izurri Beltza eragingo duen agerraldi bera.
rdf:langString
The plague of Justinian or Justinianic plague (541–549 AD) was the first recorded major outbreak of the first plague pandemic, the first Old World pandemic of plague, the contagious disease caused by the bacterium Yersinia pestis. The disease afflicted the entire Mediterranean Basin, Europe, and the Near East, severely affecting the Sasanian Empire and the Byzantine Empire and especially the latter's capital, Constantinople. The plague is named for the Byzantine Emperor Justinian I (r. 527–565) who according to his court historian Procopius contracted the disease and recovered in 542, at the height of the epidemic which killed about a fifth of the population in the imperial capital. The contagion arrived in Roman Egypt in 541, spread around the Mediterranean Sea until 544, and persisted in
rdf:langString
Wabah Yustinianus adalah pandemik yang menyerang Kekaisaran Romawi Timur (Kekaisaran Bizantium), termasuk ibu kotanya Konstantinopel, pada tahun 541–542 M. Menurut penelitian, penyebabnya adalah Yersinia pestis, organisme yang menyebabkan penyakit pes. Pengaruh sosial dan kultural dari wabah ini dapat disamakan dengan Kematian Hitam. Dalam pandangan sejarawan abad keenam, cakupan wabahnya hampir seluruh dunia, terutama menyerang Asia Selatan dan Tengah, Afrika Utara dan Arabia, dan Eropa (di utara sejauh Denmark dan di barat sejauh Irlandia. Studi genetis mengarah pada Cina sebagai sumber penularan.
rdf:langString
De Pest van Justinianus was een pandemie, die het Oost-Romeinse of Byzantijnse Rijk in de jaren 541-543 na Christus trof. De meest algemeen aanvaarde oorzaak van deze pandemie is de builenpest, dezelfde ziekte die 800 jaar later, in de 14e eeuw de Zwarte Dood veroorzaakte. De sociale en culturele gevolgen van de Pest van Justinianus waren vergelijkbaar met die van de Zwarte Dood. De ziekte trof Centraal- en Zuid-Azië, Noord-Afrika, het gehele Middellandse Zeegebied en Europa tot aan Denemarken en Ierland toe.
rdf:langString
A praga de Justiniano ou peste de Justiniano foi uma pandemia, ocorrida no reinado do imperador Justiniano I (r. 527–565), causada pela peste bubônica que afetou o mundo mediterrâneo, com maior incidência no Império Bizantino entre os anos de 541 e 544. A área mais atingida foi Constantinopla. Documentos escritos sugerem que a praga matou até 300 mil pessoas na cidade, mais de metade da população daquela época. Estudos genéticos apontam que a doença teria se originado na China e seria causado pela bactéria Yersinia pestis, assim como as outras grandes pragas.
rdf:langString
Justinianska pesten var en pandemi som började härja i östra Medelhavsområdet på 540-talet. Farsoten har fått sitt namn efter kejsar Justinianus I under vars regeringstid Bysantinska riket drabbades. Efter de stora pestutbrotten år 541–542 och den mest dramatiska avfolkningen följde två århundraden av återkommande pestutbrott fram till mitten av 700-talet, då de sista kända fallen kopplade till den justinianska pesten dokumenterades.
rdf:langString
Юстиниа́нова чума́ — первая в истории зарегистрированная пандемия (мировая эпидемия) чумы, возникшая во время правления византийского императора Юстиниана I и охватившая почти всю территорию цивилизованного мира того времени. В виде отдельных вспышек и эпидемий проявлялась на протяжении двух веков — с 541 года до середины VIII века. В 2013 году исследователи пришли к выводу, что возбудителем эпидемии была та же чумная палочка, что и у бубонной чумы.
rdf:langString
Чума Юстиніана (англ. plague of Justinian) — перша за переліком пандемія чуми, що розпочалася 541 року у Східній Римській імперії за часів правління імператора Юстиніана I, яка й названа його ім'ям (іноді Юстиніанова чума). Імператор згідно з літописом перехворів на чуму у 543 р. і успішно видужав.
rdf:langString
rdf:langString
طاعون جستنيان
rdf:langString
Pesta de Justinià
rdf:langString
Justiniánský mor
rdf:langString
Justinianische Pest
rdf:langString
Πανώλη του Ιουστινιανού
rdf:langString
Justinianoren Izurria
rdf:langString
Plaga de Justiniano
rdf:langString
Plá Justinian
rdf:langString
Peste de Justinien
rdf:langString
Wabah Yustinianus
rdf:langString
Peste di Giustiniano
rdf:langString
유스티니아누스 페스트
rdf:langString
Plague of Justinian
rdf:langString
Pest van Justinianus
rdf:langString
Dżuma Justyniana
rdf:langString
Praga de Justiniano
rdf:langString
Юстинианова чума
rdf:langString
Justinianska pesten
rdf:langString
查士丁尼大瘟疫
rdf:langString
Чума Юстиніана
rdf:langString
Plague of Justinian
rdf:langString
Plague of Justinian
xsd:integer
548536
xsd:integer
1123885180
rdf:langString
Not known
rdf:langString
Plague
rdf:langString
see caption
rdf:langString
Saint Sebastian pleads with Jesus for the life of a gravedigger afflicted by plague during the plague of Justinian.
xsd:integer
541
rdf:langString
Mediterranean Basin, Europe, Near East
rdf:langString
كان طاعون جستنيان أو وباء جستنيان (541-542 م، وتكرر حتى 750) وباء أصاب الإمبراطورية البيزنطية (الرومانية الشرقية) وخاصة عاصمتها القسطنطينية، وكذلك الإمبراطورية الساسانية والمدن الساحلية حول البحر الأبيض المتوسط بأكمله، حيث كانت السفن التجارية تؤوي الفئران التي تحمل البراغيث المصابة بالطاعون. يعتقد بعض المؤرخين أن طاعون جستنيان كان أحد أكثر الأوبئة فتكًا في التاريخ، وأنه أدى إلى وفاة ما يقدر بنحو 25-50 مليون شخص خلال قرنين، وهو ما يعادل 13-26% من سكان العالم في وقت تفشي المرض لأول مرة. تمت مقارنة التأثير الاجتماعي والثقافي للطاعون بتأثير الموت الأسود الذي دمر أوراسيا في القرن الرابع عشر، لكن بحثًا نشر في عام 2019 جادل بأن عدد وفيات الطاعون والآثار الاجتماعية مبالغ فيها. في عام 2013، أكد الباحثون تكهنات سابقة بأن سبب طاعون جستنيان كان اليرسينيا الطاعونية، وهي نفس البكتيريا المسؤولة عن الموت الأسود (1347-1351). كان الأخير أقصر بكثير، لكنه مع ذلك قتل ما يقدر بنحو ثلث إلى نصف الأوروبيين. تم العثور على سلالات يرسينيا طاعونية قديمة وحديثة مرتبطة ارتباطًا وثيقًا بسلف سلالة طاعون جستنيان في جبال تيان شان، وهي سلاسل جبلية على حدود قيرغيزستان وكازاخستان والصين، مما يشير إلى أن طاعون جستنيان قد نشأ في تلك المنطقة أو بالقرب منها. تكرر ظهور الطاعون بشكل دوري حتى القرن الثامن الميلادي. كان لموجات المرض تأثير كبير على المسار اللاحق للتاريخ الأوروبي. أطلق المؤرخون المعاصرون على هذا الوباء اسم جستنيان الأول، الذي كان إمبراطورًا في وقت تفشي المرض لأول مرة. أصيب جستنيان نفسه بالمرض، لكنه نجا.
rdf:langString
La Pesta de Justinià (541-542 dC) amb recidives fins al 750 va ser una pandèmia que va afectar l'Imperi Romà d'Orient i especialment la seva capital, Constantinoble, així com l'Imperi Sassànida i les ciutats portuàries de tota la mar Mediterrània, donat que els vaixells mercants portaven rates que transportaven puces infectades amb la pesta. Alguns historiadors creuen que la pesta de Justinià va ser una de les pandèmies mes mortals de la història, amb una estimació d'uns 25 a 50 milions de persones mortes durant dos segles en que es va anar propagant. Aquesta xifra representava un nombre de morts equivalent al 13-26% de la població mundial a partir del seu primer brot. L'impacte social i cultural de la pesta s'ha comparat amb el de la pesta negra que va arrasar Euràsia al segle xiv, però les investigacions publicades el 2019 han argumentat que la mort de la pesta i els seus efectes socials han estat exagerats. Els investigadors van confirmar durant el 2013 les especulacions anteriors que deien que la causa de la pesta de Justinià va ser la Yersinia pestis, el mateix bacteri responsable de la pesta negra (1347–1351). Aquesta última va ser molt més curta, però encara va matar un terç a la meitat dels europeus. S'han trobat antigues i modernes soques (taxonomia) de Yersinia pestis estretament relacionades amb l'ancestre de la soca de pesta Justiniana a Tian Shan, un sistema de serralades a les fronteres del Kirguizistan, el Kazakhstan i la Xina. Aquest fet suggereix que la pesta de Justinià es podria haver originat prop d'aquesta regió. La pesta va tornar periòdicament fins al segle viii. Les onades de la malaltia van tenir efectes importants en el curs posterior de la Història d'Europa. Els historiadors moderns van atorgar el seu nom a partir del fet que Justinià I, era l'emperador en el moment de l'esclat inicial. El mateix Justinià va contreure la malaltia, però va sobreviure-hi.
rdf:langString
Justiniánský mor byla pandemie probíhající za vlády východořímského císaře Justiniána I., jejíž příčinou byl pravý mor. Genetické analýzy prokázaly, že se jednalo o dýmějový mor. Z prvních ohnisek v Etiopii se roku 541 nákaza rychle rozšířila do Egypta, odkud se vinou právě probíhajícího byzantsko-perského konfliktu rapidně šířila po celém Středomoří a dál jak například do Mezopotámie, tak opačným směrem do Galie a Irska.Roku 542 zasáhla pandemie Konstantinopol, kde zemřela vinou nákazy asi třetina obyvatelstva. Podstatně byla v této době zasažena zejména Malá Asie.
rdf:langString
Η Πανώλη του Ιουστινιανού (541-542) ήταν μια πανδημία που έπληξε την Ανατολική Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία, και ιδιαίτερα την πρωτεύουσα της την Κωνσταντινούπολη, επίσης την αυτοκρατορία των Σασσανιδών, και τις παραθαλάσσιες πόλεις σε όλη την λεκάνη της Μεσόγειου. Ήταν μια από τις μεγαλύτερες πληγές στην ιστορία, αυτή η καταστροφική πανδημία προκάλεσε το θάνατο περίπου 25 εκατομμυρίων ανθρώπων (πρώτο κρούσμα) με 50.000.000 μετά από δύο αιώνες από το πρώτο κρούσμα.
rdf:langString
Bei der Justinianischen Pest, seltener auch Pest des Justinian genannt, handelt es sich um eine zur Zeit des oströmischen Kaisers Justinian (527–565) ausgebrochene Pandemie, die erstmals 541 in Ägypten in den Gesichtskreis der Geschichtsschreiber trat, 542 Konstantinopel erreichte und sich bald darauf im gesamten spätantiken Mittelmeerraum verbreitete. Diese verheerende Pandemie hat infolge der Bevölkerungs- und Wirtschaftsverluste vielleicht indirekt zum Misserfolg der Restauratio imperii Justinians und dem Ende der Antike im 6. Jahrhundert beigetragen. Sie gilt als die größte antike Epidemie zwischen Nord- und Nordwesteuropa, dem Mittelmeerraum und dem Sassanidenreich. Nachdem sie 544 im Oströmischen Reich für erloschen erklärt worden war, flackerte sie 577 wieder auf und blieb im Mittelmeerraum lange Zeit endemisch. Bis nach 770 kam es zu unregelmäßigen Ausbrüchen der Krankheit, der apokalyptische Ausmaße zugeschrieben wurden. Nach derzeitigem Forschungsstand handelte es sich bei der Seuche um die Pest. Wie gravierend die Folgen dieser Pandemie waren, ist Gegenstand einer Forschungsdebatte.
rdf:langString
Justinianoren Izurria 541 eta 543. urteen aldera Bizantziar Inperioak eta Europa, Asia eta Afrikako beste eskualdek jasan zuten pandemia suntsitzailea izan zen. 541 eta 750 urteen artean, munduko biztanleriak 25-50 milioi pertsona inguru galdu zituen, hau da, VI. mendeko biztanleriaren %13 eta %26 artean. Historian inoiz izandako pandemiarik gogorrenetariko bat izan zen. Adituen ustetan, izurri pneumonikoak eragin zuen, hau da, gero Izurri Beltza eragingo duen agerraldi bera. Prokopio Zesareakoa historialariaren arabera 540. urtean lehertu zen Etiopian izurritea, Egipton agertzeko udazken aldera eta 541ean Niloren deltan, itsasorantz azkar hedatuz Mediterraneoko arroan eta Ekialde Hurbilean zehar. 542ko maiatzean Konstantinoplara iritsi zen eta lau hilabetetan 300.000 hildako eragin zituen, populazioaren %40-50, beste iturri batzuek ehuneko hau %33ra jaisten duten bitartean. Epidemia 544an aktibo mantendu zen eta VI. mendearen bigarren erdiko berragerpenetan birulentzia galtzen joan zen (558, 573-574, 591 eta 599). VI. eta VII. mendeetan zehar Europa osan hogei bat agerraldi egon ziren azkenik desagertzeko. Bisigodoen garaiko Hispanian izurritea 542an agertu zen calamitatis miseriae izenpean, Toledo (573), Mediterraneoko kostaldean (588), Galiako Narbonan (693-694) eta beste eskualde askotan agerraldiak sorraraziz. Kontinentean zehar hainbat agerraldi izan ostean, Euskal Herria ere barne, izurritea VIII. mendean desagertu zen Europatik. Mediterraneoko portuetan pandemia errepikaria izan zen honek Izurri Beltzaren hainako eragina izan zuen. Orduko historialarien arabera, Europan ekialdeko Afrikatik sartu zen baina, azken ikerketa genetikoek anduiaren jatorrizko gordailua Txinan zegoela diote.
rdf:langString
La peste de Justinien, dite aussi pestis inguinaria ou pestis glandularia en latin, est la première pandémie connue de peste (les « pestes » précédentes restent incertaines quant à leur nature exacte). Elle a sévi à partir de 541 jusqu'en 767, dans tout le bassin méditerranéen, avec un épisode paroxystique jusqu'en 592. Des analyses menées en 2012 lors de la fouille d'une nécropole en Bavière ont confirmé que l'agent pathogène était Yersinia pestis.
rdf:langString
La plaga de Justiniano fue una pandemia que afectó al Imperio romano de Oriente o Imperio bizantino, incluyendo a la ciudad de Constantinopla y otras partes de Europa, Asia y África entre los años 541 y 750. Se calcula que, entre estos años, la población mundial perdió entre 25 y 50 millones de personas, es decir, entre el 13 y el 26% de la población estimada en el siglo VI. Se ha llegado a considerar como una de las más grandes plagas de la historia. Se supone que la causa fue la peste bubónica, y las investigaciones más recientes confirman que se trata de la misma plaga bubónica relacionada con las infecciones actuales o de la época medieval. Al menos 18 olas de peste se extendieron por la cuenca del Mediterráneo hacia áreas distantes como Persia e Irlanda entre 541 y 750. La pandemia fue recurrente en torno a los puertos del Mediterráneo hasta aproximadamente el año 750, causando un gran impacto en la historia de Europa. Historiadores modernos le dieron su nombre en referencia al emperador romano Justiniano I, que regía entonces el Imperio bizantino. El impacto sociocultural en el período de Justiniano ha sido comparado al de la muerte negra. Según algunos historiadores del siglo VI, la plaga epidémica tuvo repercusiones a nivel mundial, atacando Asia, África y Europa. Los estudios tradicionales señalan el inicio del contagio, y su penetración en Europa, en el este de África, aunque recientes estudios genéticos señalan que el reservorio original de la cepa pudo estar en China.
rdf:langString
Paindéim a bhuail an Impireacht Bhiosántach agus go háirithe a príomhchathair Constantinople, chomh maith le an Ríshliocht Sasánach.
rdf:langString
The plague of Justinian or Justinianic plague (541–549 AD) was the first recorded major outbreak of the first plague pandemic, the first Old World pandemic of plague, the contagious disease caused by the bacterium Yersinia pestis. The disease afflicted the entire Mediterranean Basin, Europe, and the Near East, severely affecting the Sasanian Empire and the Byzantine Empire and especially the latter's capital, Constantinople. The plague is named for the Byzantine Emperor Justinian I (r. 527–565) who according to his court historian Procopius contracted the disease and recovered in 542, at the height of the epidemic which killed about a fifth of the population in the imperial capital. The contagion arrived in Roman Egypt in 541, spread around the Mediterranean Sea until 544, and persisted in Northern Europe and the Arabian Peninsula, until 549. In 2013, researchers confirmed earlier speculation that the cause of the plague of Justinian was Yersinia pestis, the same bacterium responsible for the Black Death (1347–1351). Ancient and modern Yersinia pestis strains closely related to the ancestor of the Justinian plague strain have been found in the Tian Shan, a system of mountain ranges on the borders of Kyrgyzstan, Kazakhstan, and China, suggesting that the Justinian plague originated in or near that region.
rdf:langString
Wabah Yustinianus adalah pandemik yang menyerang Kekaisaran Romawi Timur (Kekaisaran Bizantium), termasuk ibu kotanya Konstantinopel, pada tahun 541–542 M. Menurut penelitian, penyebabnya adalah Yersinia pestis, organisme yang menyebabkan penyakit pes. Pengaruh sosial dan kultural dari wabah ini dapat disamakan dengan Kematian Hitam. Dalam pandangan sejarawan abad keenam, cakupan wabahnya hampir seluruh dunia, terutama menyerang Asia Selatan dan Tengah, Afrika Utara dan Arabia, dan Eropa (di utara sejauh Denmark dan di barat sejauh Irlandia. Studi genetis mengarah pada Cina sebagai sumber penularan. Sampai sekitar tahun 750, wabah ini kembali di tiap generasi di Mediterania. Gelombang penyakit juga berpengaruh terhadap masa depan sejarah Eropa. Sejarawan modern menamai wabah ini berdasarkan nama Kaisar Romawi Yustinianus I, yang berkuasa pada saat itu. Yustinianus I juga mengidap penyakit tersebut, namun merupakan satu dari sedikit orang yang berhasil bertahan hidup.
rdf:langString
La cosiddetta peste di Giustiniano fu una epidemia di peste che ebbe luogo nei territori dell'Impero bizantino, con particolare forza a Costantinopoli, tra il 541 e il 542 (VI secolo), sotto il regno dell'imperatore Giustiniano I (527-565), dal quale prese il nome.
rdf:langString
유스티니아누스 페스트(Plague of Justinian)는 541년에서 542년까지 동로마 제국, 사산 제국, 그리고 지중해 연안 전역에 걸쳐 발생한 페스트 범유행이다. (재유행은 750년까지 진행되었다.) 역사상 가장 끔찍한 페스트 범유행 중 하나였으며, 2천 5백만 ~ 5천만 명의 사람이 사망했다. 유스티니아누스 자신도 이 병에 걸렸지만, 살아남았다고 한다.
rdf:langString
De Pest van Justinianus was een pandemie, die het Oost-Romeinse of Byzantijnse Rijk in de jaren 541-543 na Christus trof. De meest algemeen aanvaarde oorzaak van deze pandemie is de builenpest, dezelfde ziekte die 800 jaar later, in de 14e eeuw de Zwarte Dood veroorzaakte. De sociale en culturele gevolgen van de Pest van Justinianus waren vergelijkbaar met die van de Zwarte Dood. De ziekte trof Centraal- en Zuid-Azië, Noord-Afrika, het gehele Middellandse Zeegebied en Europa tot aan Denemarken en Ierland toe. De Pest van Justinianus zou periodiek tot ongeveer 750 terugkeren door het hele Middellandse Zeegebied. De pest had een grote invloed op de toekomstige geschiedenis van Europa, het Middellandse Zeegebied en het Midden-Oosten. Moderne historici hebben de ziekte genoemd naar de Oost-Romeinse keizer Justinianus I, die op het moment van de uitbraak aan de macht was en die naar alle waarschijnlijkheid ook persoonlijk door de ziekte getroffen werd. In tegenstelling tot veel van zijn tijdgenoten wist hij echter van de ziekte te herstellen. De (builen)pest van 541-543 werd, net als de Grote Pest van 1347-1352, veroorzaakt door de bacterie Yersinia pestis. Deze bacterie nestelt zich in vlooien en luizen en verspreidt zich via, zo werd lang gedacht, ratten. Recenter onderzoek uit 2017 heeft aannemelijk bewijs geleverd dat de pest zich echter ook via mensen verspreid kan hebben.
rdf:langString
A praga de Justiniano ou peste de Justiniano foi uma pandemia, ocorrida no reinado do imperador Justiniano I (r. 527–565), causada pela peste bubônica que afetou o mundo mediterrâneo, com maior incidência no Império Bizantino entre os anos de 541 e 544. Foi uma das maiores pandemias da história, com impactos similares aos da Peste negra que ocorreria mais tarde. É estimado que entre 25 e 100 milhões de pessoas tenham morrido ao longo de dois séculos como consequência da Peste de Justiniano. A doença foi transmitida pelas pulgas, que vieram junto com os ratos em navios com carregamento de grãos do Egito. Pensa-se que a praga justiniana matou talvez metade da população da Europa e facilitou a aquisição árabe das províncias bizantinas no Oriente Médio e na África. A área mais atingida foi Constantinopla. Documentos escritos sugerem que a praga matou até 300 mil pessoas na cidade, mais de metade da população daquela época. Estudos genéticos apontam que a doença teria se originado na China e seria causado pela bactéria Yersinia pestis, assim como as outras grandes pragas.
rdf:langString
Юстиниа́нова чума́ — первая в истории зарегистрированная пандемия (мировая эпидемия) чумы, возникшая во время правления византийского императора Юстиниана I и охватившая почти всю территорию цивилизованного мира того времени. В виде отдельных вспышек и эпидемий проявлялась на протяжении двух веков — с 541 года до середины VIII века. По свидетельствам историков и летописцев, первоначально эпидемия чумы вспыхнула в 542 г. в Египте, в городе Пелусий, который был крупным и важным центром посреднической торговли между Востоком и Западом. Исторические сведения о том, откуда чума пришла в Пелусий — отсутствуют, и первоначально предполагалось, что чума пришла в Пелусий из Африки. В 2017 г. филогенетический анализ подтвердил теорию о том, что возбудитель чумы был занесен из долговременных природных очагов в популяциях грызунов в Китае. По средиземноморским торговым путям болезнь достигла Константинополя и далее из этого центра распространилась на северные, южные и восточные части Византии. Эпидемия прошлась по Северной Африке, всей Европе, Центральной и Южной Азии и Аравии, но практически не коснулась Восточной Азии. В Византийской империи эпидемия достигла апогея около 544 года, когда в Константинополе ежедневно умирало до 5 тысяч человек, а в отдельные дни смертность достигала и 10 тысяч. Жертвами чумы на Востоке стало около 66 миллионов человек (погибло две трети населения Константинополя), в Европе от неё погибло до 25 миллионов человек. Болезнь проходила преимущественно в бубонной и септической форме. Никто из современников эпидемии не упомянул о таком бросающемся в глаза признаке, говорящем о лёгочной чуме, как кровохаркание. Особенный ужас наводила на современников первично-септическая чума, при которой внешне здоровый человек погибал в день заражения, причем до появления каких-либо клинических признаков. В 2013 году исследователи пришли к выводу, что возбудителем эпидемии была та же чумная палочка, что и у бубонной чумы.
rdf:langString
Justinianska pesten var en pandemi som började härja i östra Medelhavsområdet på 540-talet. Farsoten har fått sitt namn efter kejsar Justinianus I under vars regeringstid Bysantinska riket drabbades. Efter de stora pestutbrotten år 541–542 och den mest dramatiska avfolkningen följde två århundraden av återkommande pestutbrott fram till mitten av 700-talet, då de sista kända fallen kopplade till den justinianska pesten dokumenterades. Uppskattningar av antalet dödsoffer varierar stort på grund av bristen på tillförlitlig statistik men en bedömning är att i den bysantinska huvudstaden Konstantinopel avled runt 40 % av invånarna eller som mest runt 5 000 stadsbor om dagen. Samhällsomvälvningarna som följde i pestens spår i de drabbade länderna har av vissa jämförts med de enorma sociala och kulturella förändringar som skedde i Europa efter digerdöden medan andra menar att den justinianska pesten var en regionalt begränsad epidemi utan bevisade varaktiga effekter på det senantika samhället.
rdf:langString
Dżuma Justyniana – epidemia, która dotknęła Cesarstwo Wschodniorzymskie (Bizantyjskie) w tym jego stolicę Konstantynopol, i inne krainy, takie jak Galia, Wyspy Brytyjskie czy Persja. Za jej początek przyjmuje się rok 541 n.e., a jej obecność i nawracające fale były notowane w różnych regionach do połowy VIII w. n.e. Przyczyną epidemii była najpewniej dżuma dymienicza, która najprawdopodobniej wywołała również czarną śmierć w XIV wieku. Jej nazwa pochodzi od cesarza Justyniana, na którego rządy przypadł wybuch pierwszej fali pandemii, i który sam zapadł na tę chorobę. Jest klasyfikowana jako jedna z trzech wielkich pandemii dżumy dziejach ludzkości.
rdf:langString
Чума Юстиніана (англ. plague of Justinian) — перша за переліком пандемія чуми, що розпочалася 541 року у Східній Римській імперії за часів правління імператора Юстиніана I, яка й названа його ім'ям (іноді Юстиніанова чума). Імператор згідно з літописом перехворів на чуму у 543 р. і успішно видужав. Це одна із найбільших пандемій у світовій історії і перша в історії людства достовірна пандемія взагалі серед інфекційних хвороб. Чума Юстиніана, мабуть, не споріднена із спалахами чуми в Середньовіччі. Згідно з сучасними поглядами, чуму Юстиніана спричинив перший біовар чумної палички Antiqua, у подальшому з'явились біовари Medievalis (XIV ст. — пандемія «Чорна смерть») і Orientalis (XIX ст. — пандемія «Портова чума»). До того ж штами Antiqua більш мінливі, ніж ізоляти у двох інших біоварів. Відмінність біоварів одне від одного, значний антигенний зсув самого Antiqua, ймовірно, й обумовили певну різницю у клінічному перебігу захворювань у періоди цих пандемій і у проміжках між ними.
rdf:langString
查士丁尼大瘟疫（英语：Plague of Justinian）是公元541至542年發生在拜占庭帝国的一場大瘟疫，是第一次鼠疫大流行的开端，也是人類歷史上致死人數最多的流行病之一。當時包括首都君士坦丁堡在內多地受到影響。关于是次瘟疫的具體疾病，最广为接受的說法是鼠疫。 大瘟疫分為五次爆发：公元541-544、557-558、572-574、590及599。其中第一次爆发导致了帝國1/3總人口病死，人口數由约4000万下降到2600万，單是首都君士坦丁堡就已病死了40%居民。547-548年輪到牲畜爆發瘟疫，畜牧业受到致命打击。 查士丁尼大瘟疫中，据估計使全世界有2500万-1亿人病死，於541年至700年间的欧洲人口因此减少约50%，同時亦可能為阿拉伯人不費吹灰之力就能於地中海南岸征服大片土地的原因之一。
xsd:nonNegativeInteger
26975
