Peter of Jerusalem
http://dbpedia.org/resource/Peter_of_Jerusalem
Pierre de Jérusalem est un patriarche de Jérusalem de 524 à 552 ; il a dû naviguer entre deux extrêmes, le monophysisme et l'origénisme. Il est connu pour avoir souscrit à la déposition par le pape du patriarche monophysite de Constantinople Anthime, et son remplacement par Ménas en 536.
rdf:langString
Pietro (Eleuteropoli, ... – 552) è stato il patriarca di Gerusalemme tra il 524 e il 552. Nativo di Eleuteropoli, succedette a Giovanni nel 524. Nel 530 inviò Saba a Costantinopoli per chiedere aiuto contro le ribellioni dei Samaritani che stavano infiammando la Palestina. A questi disordini, seguirono le rivolte degli origenisti, che turbarono tutto il suo patriarcato. Il 19 settembre 536 tenne un sinodo in cui anatemizzò Antimio di Costantinopoli, con cui era stato in comunione. Su ordine dell'imperatore Giustiniano, intervenne al concilio di Gaza che depose Paolo di Alessandria. Nel 544 sottoscrisse suo malgrado, insieme agli altri patriarchi, l'editto di Giustiniano contro i tre capitoli. Morì nel 552.
rdf:langString
Piotr I – siódmy patriarcha Jerozolimy; sprawował urząd w latach 524–552.
rdf:langString
Pedro de Jerusalém foi o patriarca de Jerusalém entre 524 e 544 Ele teve que navegar entre dois extremos doutrinários, o origenismo e o monofisismo. Sabe-se que ele apoiou a deposição do patriarca de Constantinopla Antimo pelo papa por suas tendências monofisistas, e sua subsequente substituição por Menas em 536
rdf:langString
Pedro de Jerusalén fue el Patriarca de Jerusalén de 524 a 544. Sostenía la creencia calcedoniana. El patriarca Pedro, como sucesor de Juan III y siguiendo en su posición calcedoniana, convocó en septiembre de 536 un Concilio de Jerusalén en el que proclamó su ortodoxia y adhesión al Concilio de Calcedonia. Estuvo de acuerdo en la deposición de Anthimus I, el patriarca monofisita de Constantinopla que fue depuesto ese año. El patriarca Pedro murió en 544.
rdf:langString
Peter of Jerusalem was the Patriarch of Jerusalem from 524 to 544. He held to the Chalcedonian belief. Patriarch Peter, as John III's successor and following in his Chalcedonian position, convened in September 536 a synod in Jerusalem in which he proclaimed his orthodoxy and adherence to the Council of Chalcedon. He agreed in the deposition of Anthimus I, the Monophysite patriarch of Constantinople who was deposed that year. Patriarch Peter died in 544.
rdf:langString
Пётр Иерусалимский (др.-греч. Πέτρος Ιεροσολύμων, лат. Petrus Hierosolymitanus) — патриарх Иерусалимский с 524 года до своей смерти в 544 или 552 году. Его патриаршество отмечено конфликтами с монофизитами и оригенистами.
rdf:langString
Петро Єрусалимський (дав.-гр. Πέτρος Ιεροσολύμων дав.-гр. Πέτρος Ιεροσολύμων, лат. Petrus Hierosolymitanus) - патріарх Єрусалимський з 524 року до своєї смерті в 544 або 552 році. Його патріаршество відзначено конфліктами з монофізитами та оригеністами.
rdf:langString
rdf:langString
Pedro de Jerusalén
rdf:langString
Pierre de Jérusalem (patriarche)
rdf:langString
Pietro di Gerusalemme
rdf:langString
Peter of Jerusalem
rdf:langString
Piotr I (patriarcha Jerozolimy)
rdf:langString
Pedro de Jerusalém
rdf:langString
Пётр Иерусалимский
rdf:langString
Петро Єрусалимський
xsd:integer
58872736
xsd:integer
1008067432
rdf:langString
Pedro de Jerusalén fue el Patriarca de Jerusalén de 524 a 544. Sostenía la creencia calcedoniana. El patriarca Pedro, como sucesor de Juan III y siguiendo en su posición calcedoniana, convocó en septiembre de 536 un Concilio de Jerusalén en el que proclamó su ortodoxia y adhesión al Concilio de Calcedonia. Estuvo de acuerdo en la deposición de Anthimus I, el patriarca monofisita de Constantinopla que fue depuesto ese año. En el año 544, el emperador Justiniano emitió un edicto condenando a Teodoro de Mopsuestia, Teodoreto de Ciro e Ive de Edesa, que supuestamente eran nestorianos, pero que nunca fueron excomulgados y que habían muerto en el siglo V. Pedro firmó el edicto, pero incluyó la condición de que si no lo firmaba el Papa de Roma, su firma no sería válida. Finalmente, el emperador obligó al Papa a firmar el edicto. El patriarca Pedro murió en 544.
rdf:langString
Peter of Jerusalem was the Patriarch of Jerusalem from 524 to 544. He held to the Chalcedonian belief. Patriarch Peter, as John III's successor and following in his Chalcedonian position, convened in September 536 a synod in Jerusalem in which he proclaimed his orthodoxy and adherence to the Council of Chalcedon. He agreed in the deposition of Anthimus I, the Monophysite patriarch of Constantinople who was deposed that year. In 544, emperor Justinian issued an edict condemning Theodore of Mopsuestia, Theoderet of Cyrrhus, and Ive of Edessa, who supposedly were Nestorians, but who were never excommunicated and who had died in the fifth century. Peter signed the edict but included a proviso that if it would not be signed by the Pope of Rome, his signature would be invalid. Eventually, the emperor forced the Pope sign the edict. Patriarch Peter died in 544.
rdf:langString
Pierre de Jérusalem est un patriarche de Jérusalem de 524 à 552 ; il a dû naviguer entre deux extrêmes, le monophysisme et l'origénisme. Il est connu pour avoir souscrit à la déposition par le pape du patriarche monophysite de Constantinople Anthime, et son remplacement par Ménas en 536.
rdf:langString
Pietro (Eleuteropoli, ... – 552) è stato il patriarca di Gerusalemme tra il 524 e il 552. Nativo di Eleuteropoli, succedette a Giovanni nel 524. Nel 530 inviò Saba a Costantinopoli per chiedere aiuto contro le ribellioni dei Samaritani che stavano infiammando la Palestina. A questi disordini, seguirono le rivolte degli origenisti, che turbarono tutto il suo patriarcato. Il 19 settembre 536 tenne un sinodo in cui anatemizzò Antimio di Costantinopoli, con cui era stato in comunione. Su ordine dell'imperatore Giustiniano, intervenne al concilio di Gaza che depose Paolo di Alessandria. Nel 544 sottoscrisse suo malgrado, insieme agli altri patriarchi, l'editto di Giustiniano contro i tre capitoli. Morì nel 552.
rdf:langString
Piotr I – siódmy patriarcha Jerozolimy; sprawował urząd w latach 524–552.
rdf:langString
Pedro de Jerusalém foi o patriarca de Jerusalém entre 524 e 544 Ele teve que navegar entre dois extremos doutrinários, o origenismo e o monofisismo. Sabe-se que ele apoiou a deposição do patriarca de Constantinopla Antimo pelo papa por suas tendências monofisistas, e sua subsequente substituição por Menas em 536
rdf:langString
Пётр Иерусалимский (др.-греч. Πέτρος Ιεροσολύμων, лат. Petrus Hierosolymitanus) — патриарх Иерусалимский с 524 года до своей смерти в 544 или 552 году. Его патриаршество отмечено конфликтами с монофизитами и оригенистами. Биография Петра до занятия им патриаршей кафедры не известна. В 524 году он стал преемником патриарха . Возможно, Пётр был первым, кого официально называли «патриархом Иерусалимским». В 530 году по распоряжению Петра Иерусалимского известный монах Савва Освященный отправился в Константинополь, чтобы ответить на обвинения, выдвинутые против палестинского монашества. Эта миссия завершилась успехом, и Савва добился также помощи от императора Юстиниана I для восстановления церквей, разрушенных в ходе незадолго до этого случившегося восстания самаритян. После того, как 2 мая 536 года в Константинополе был проведён собор против обвинённых в монофизитстве епископов Севира Антиохийского, Анфима Константинопольского, Петра Апамейского и сирийского монаха Зооры, 19 сентября того же года Пётр провёл аналогичный собор в Иерусалиме. В 530-е годы в Палестине стали сильны позиции оригенистов. Не известно точно, принадлежал ли патриарх Пётр к их числу, но эдикт Юстиниана I против оригенистов 543 года не был направлен персонально против него. Однако Пётр отказался подписать этот документ, поскольку подозревал в нём осуждение Халкидонского собора. Вызванный в столицу, под давлением императора он был вынужден поставить свою подпись. Согласно рассказу Кирилла Скифопольского, чьё житие Саввы Освященного является основным источником сведений о жизни патриарха, тогда же под влиянием оригениста к Петру были приставлены два синкелла, чтобы шпионить за ним. После смерти Петра в 552 году радикальные оригенисты смогли добиться избрания патриархом своего единомышленника Макария. Существует также версия, что смерть Петра наступила в 544 году. Пётр являлся автором по крайней мере нескольких гомилий. По мнению исследовавшего их бельгийского историка Мишеля ван Эсбрука, они свидетельствуют о симпатиях Петра к оригенизму, а точнее к его направлению. C этим взглядом не согласен немецкий богослов Алоиз Грилльмайер, по мнению которого взгляды Петра не являются оригенистскими, поскольку Пётр писал о том, что субъектом воплощения был не предсуществующий нус Христа, а Логос, то есть второе лицо Троицы.
rdf:langString
Петро Єрусалимський (дав.-гр. Πέτρος Ιεροσολύμων дав.-гр. Πέτρος Ιεροσολύμων, лат. Petrus Hierosolymitanus) - патріарх Єрусалимський з 524 року до своєї смерті в 544 або 552 році. Його патріаршество відзначено конфліктами з монофізитами та оригеністами. Біографія Петра до зайняття ним патріаршої кафедри не відома. В 524 він став наступником патріарха Іоана III. Можливо, Петро був першим, кого офіційно називали "патріархом Єрусалимським". У 530 році за розпорядженням Петра Єрусалимського відомий монах Сава Освячений вирушив до Константинополя, щоб відповісти на звинувачення, висунуті проти палестинського чернецтва. Ця місія завершилася успіхом, і Сава домігся також допомоги від імператора Юстиніана I для відновлення церков, зруйнованих в ході незадовго до цього повстання, що сталося, самаритян. Після того, як 2 травня 536 року в Константинополі був проведений проти звинувачених у монофізитстві єпископів Севіра Антіохійського, , Петра Апамейського і сирійського ченця Зоори, 19 вересня того ж року Петро провів аналогічний собор в Єрусалимі. У 530-х роках у Палестині стали сильні позиції оригеністів. Не відомо точно, чи належав патріарх Петро до їх числа, але едикт Юстиніана I проти оригеністів 543 року не був спрямований персонально проти нього. Проте Петро відмовився підписати цей документ, оскільки підозрював у ньому засудження Халкедонського собору. Викликаний до столиці, під тиском імператора він змушений був поставити свій підпис. Згідно з розповіддю , чиє житіє Сави Освяченого є основним джерелом відомостей про життя патріарха, тоді ж під впливом оригеніста до Петра були приставлені два синкели, щоб шпигувати за ним. Після смерті Петра в 552 радикальні оригеністи змогли домогтися обрання патріархом свого однодумця Макарія . Існує також версія, що смерть Петра настала в 544 році. Петро був автором принаймні кількох гомілій. На думку бельгійського історика Мішеля ван Есбрука, який досліджував їх, вони свідчать про симпатії Петра до оригенізму, а точніше до його протоктистського напрямку. З цим поглядом не згоден німецький богослов Алоїз Грилльмайер, на думку якого погляди Петра не є оригеністськими, оскільки Петро писав про те, що суб'єктом втілення був не передбачуваний нус Христа, а Логос, тобто друга особа Трійці.
xsd:nonNegativeInteger
1369