Perturbation (astronomy)
http://dbpedia.org/resource/Perturbation_(astronomy) an entity of type: Work
En astronomia, una pertorbació és el moviment complex d'un cos massiu subjecta a forces diferents a l'atracció gravitatòria d'un altre cos massiu.Les altres forces poden incloure un tercer cos (quart, cinquè, etc.), la resistència, a partir d'una atmosfera, i l'atracció fora del centre d'un cos aplatat o d'una altra manera deformat.
rdf:langString
Sa réalteolaíocht, aon chlaonadh beag i ngluaisne cothromaíochta rinn spéire mar thoradh ar réimse imtharraingthe ag feidhmiú air. Má bhíonn dhá rinn i gcomhfhithis timpeall a chéile, beidh fithis fhoirfe éilipseach acu. Má tharlaíonn aon chlaonadh ón rian éilipseach, ciallaíonn sé sin go bhfuil réad(a) eile i gceist freisin. Díreach tar éis do na réalteolaithe claonadh a bhrath i bhfithis Úránais, fionnadh Neiptiún i 1846.
rdf:langString
In astronomy, perturbation is the complex motion of a massive body subjected to forces other than the gravitational attraction of a single other massive body. The other forces can include a third (fourth, fifth, etc.) body, resistance, as from an atmosphere, and the off-center attraction of an oblate or otherwise misshapen body.
rdf:langString
Dalam astronomi, perturbasi atau gangguan adalah gerakan kompleks subjek besar dengan kekuatan selain daya tarik gravitasi dari tubuh besar tunggal lainnya. Kekuatan lain dapat mencakup ketiga subyek (keempat, kelima, dll), ketahanan, seperti dari suasana, dan daya tarik lain.
rdf:langString
Perturbation est un terme utilisé en astronomie en relation avec la description du mouvement complexe d'un objet massif soumis aux effets gravitationnels significatifs de plus d'un autre objet massif.
rdf:langString
섭동(Perturbation:攝動)은 천문학에서 여러 개의 다른 물체로부터 명확한 중력 효과를 겪은 하나의 큰 물체가 보이는 복잡한 움직임을 설명할 때 쓰는 용어이다. 천체의 궤도에 교란이 미치게 하는 인력을 말한다. 또한 행성의 궤도가 다른 천체의 힘에 의해 정상적인 타원을 벗어나는 현상을 가리킨다. 행성의 궤도는 태양의 인력만 생각하면 타원이 되지만, 다른 행성으로부터도 힘을 받고 있으므로 엄밀하게 타원은 아니다. 이렇게 행성의 궤도가 다른 천체의 힘에 의해 정상적인 타원에서 어긋나는 것을 섭동이라 한다. 하나의 행성이 태양의 인력 하에 있을 때는 그 행성은 케플러의 3법칙에 따른 운동을 한다. 그러나 현실의 태양계처럼 그 밖에도 행성이 있을 경우, 그 행성의 운동은 아주 근소하지만 다른 행성의 인력의 영향도 받아서 케플러운동에서 조금씩 어긋나간다. 이처럼 운동의 어긋남을 섭동이라 한다. 인공위성의 운동이 지구대기와의 마찰이나 지구 중력장의 부정 등에 의해 원래의 운동에서 어긋나는 것도 섭동이다. 달도 주로 태양의 섭동에 의해 복잡한 운동을 하고 있다.
rdf:langString
摂動（せつどう、英: perturbation）は、天文学の用語で、ある天体とその母天体（例えば恒星と惑星、または惑星と衛星）の作る系に対し、その他の物体による重力などの作用によって、その軌道が乱されること。太陽系では、彗星の軌道が特にガス惑星の重力場によってしばしば乱される。例として、1996年4月に木星の重力によって、ヘール・ボップ彗星の軌道周期は4206年から2380年に減少した。 惑星の継続的な摂動は軌道要素に小さな変化をもたらす。海王星は天王星の軌道の摂動の観測に基づいて発見された。金星の軌道は現在、惑星の中で最も円形の軌道であるが、2万5000年のうちに地球は金星より円形の軌道に、つまり軌道離心率がより小さくなるだろう。 その他、摂動の自然原因として、他の彗星、小惑星、太陽フレアなどがある。人工衛星では、空気抵抗や太陽輻射圧が原因となることもある。
rdf:langString
Perturbacja – zakłócenie zgodnego z prawami Keplera ruchu ciał niebieskich, spowodowane głównie obecnością innych ciał, ale także oporem ośrodka oraz spłaszczeniem ciała centralnego. Mechanika nieba wprowadza do równania ruchu masy poruszającej się w potencjale grawitacyjnym dodatkowy wyraz zawierający pochodną funkcji perturbacyjnej. Funkcja ta uwzględnia oddziaływania grawitacyjne od trzeciej masy.
rdf:langString
Perturbation är en term som används inom astronomi för att beskriva hur en kropps omloppsbana påverkas av andra kroppars gravitation. Många typer förekommer: planetperturbation (som beror på planeternas inbördes dragning), perturbationer av resistent medium, relativistiska perturbationer etc.
rdf:langString
الاضطراب المداري (بالإنجليزية: Perturbation) في علم الفلك هو حركة معقَّدة ينقاد لها جسمٌ فضائي عند خضوعه لقوة جاذبية من عدَّة جهاتٍ، تصدرها عدة أجسام شديدة الضخامة. يمكن أن ينتج الاضطراب المداري عن أيّ حالة تؤثّر فيها قوى متعددة شديدة على جسمٍ واحد، يمكن أن تكون هذه القوى هي جاذبية عدة أجسام ضخمة، أو مقاومة مائع أو الغلاف الجوي، أو حتى الجذب غير المركزي لكرة مفلطحة. من الأمثلة البارزة على هذه الظاهرة في النظام الشمسي منطقة حزام الكويكبات، التي تتعرَّض منذ مليارات السنين لاضطرابات شديدة بسبب خضوعها لجاذبيَّة شديدة من الشمس من جهةٍ ومن كوكب المشتري الضخم من جهة أخرى، ولذلك ينتهي المطاف بالعديد من كويكبات الحزام بأن تُقذَف إلى الفضاء القريب من الأرض أو إلى سحابة أورت على حافة النظام الشمسي.
rdf:langString
V astronomii je perturbace (odchylka) komplexní pohyb masivního tělesa ovlivněný jinými silami jako je gravitační přitažlivost jednoho jiného masivního tělesa.Jiné síly mohou zahrnovat třetí (čtvrté, páté atd.) těleso, odpor např. atmosféry a mimostředovou přitažlivost sféroidu nebo jinak nepravidelného tělesa.
rdf:langString
Eine Bahnstörung ist eine Abweichung der tatsächlichen Flugbahn eines Himmelskörpers von der anhand eines Modells berechneten Flugbahn. Neben der Änderung der Bahn wird auch der verursachende Mechanismus bzw. die Störgröße selbst als Bahnstörung bezeichnet.Grundsätzlich unterscheidet man, neben unregelmäßigen Bahnveränderungen, periodische Bahnstörungen, die Schwankungen um einen Mittelwert beschreiben, und säkulare Bahnstörungen, die langfristige monotone Veränderungen der Bahnelemente darstellen.
rdf:langString
Στην αστρονομία πάρελξη και ειδικότερα πάρελξη των σωμάτων του Ηλιακού μας συστήματος ονομάζεται η μεταβολή της τροχιάς των ουρανίων σωμάτων που οφείλεται στις ελκτικές τους αλληλεπιδράσεις. Οι παρέλξεις διακρίνονται σε αιώνιες και περιοδικές. Εξ αυτών οι μεν αιώνιες επενεργούν βραδύτατα που σχεδόν κρίνονται ανεπαίσθητες έως μη αντιληπτές για μικρά χρονικά διαστήματα, ενώ οι περιοδικές είναι πολύ αισθητές και επενεργούν συνήθως μεταξύ δύο οριακών τιμών και εντός ορισμένων χρονικών περιόδων, απ΄ όπου και η ονομασία τους.
rdf:langString
En astronomía, una perturbación es la modificación que experimenta el movimiento de un astro a lo largo de su órbita como consecuencia de la atracción ejercida por los astros próximos. Los planetas, cometas y satélites no describen, en torno del astro central, la elipse regular prevista por las leyes de Kepler y de Newton, sino una elipse que es deformada por la atracción de cada uno de los astros más próximos o de mayor masa (especialmente por la de Júpiter). El cálculo de estas perturbaciones es extremadamente complejo y sólo puede llegarse a un resultado satisfactorio mediante aproximaciones sucesivas. Las perturbaciones seculares se deben a ciclos muy lentos (de hasta millones de años) que pueden afectar al valor del eje mayor y de la excentricidad, a la inclinación del plano de la órb
rdf:langString
In astronomia, con perturbazione si indicano le alterazioni dell'orbita di un corpo causate da interazioni di altri oggetti. Ad esempio, le orbite delle comete sono spesso perturbate dai campi gravitazionali dei pianeti giganti (l'influenza di Giove ha causato un diminuzione del periodo orbitale della cometa Hale-Bopp da 4200 a 2500 anni).
rdf:langString
A perturbação astronômica, ou somente perturbação, é o termo usado pela Astronomia em conexão com as descrições da moção complexa de um corpo maciço que está sujeito a efeitos gravitacionais significativos mais do que uma outra entidade maciça.
rdf:langString
Пертурбація (збурення орбіти) — відхилення небесного тіла від кеплерівської орбіти під впливом інших сил, крім гравітаційного тяжіння центру мас системи, таких як інші небесні тіла або опір середовища.
rdf:langString
Пертурбация (возмущение орбиты) — отклонение небесного тела от орбиты под влиянием иных сил, кроме гравитационного притяжения центра масс системы, таких как другие небесные тела или сопротивление среды.
rdf:langString
攝動是一个天文學術語，用來描述一個大質量天體受到一個以上質量體的引力影響而可察覺的複雜運動。 這種天體的複雜運動可以分成不同的成分而加以描述。首先，假設它的運動只受到一個天體的引力影響，因此它的運動是必然的結果。以其它的方法表示，這種運動可視為二體問題的解，或是為受到攝動的克卜勒軌道。然後，假設上未受到攝動的運動和實際的運動之間的差別，這是由於來自額外的一個或多個物體的引力效應，就是所謂的攝動。如果只有另一個影響較顯著的天體，則這種攝動的解稱為三體問題；如果有多個物體都有顯著的影響，這種運動可以作為更高階的代表，稱為多體問題（N體問題）。 當年，牛頓在導出他的引力運動時，就已經承認攝動的存在，並知道這種計算的複雜和困難。從牛頓的時代開始，已經發展出一些數學上的技術來分析攝動，它們可以分為兩大類：一般攝動和特殊攝動。分析一般攝動的方法，運動的常微分方程可以得到解答，通常是一系列的逼近，還有使用三角函數或代數的結果，再使用許多不同的設定，通常就可以得到不同設定條件下的解。從歷史上看，一般攝動是先被研究的，因為特殊攝動的方法：數值資料、表示位置的值、速度和加速度的影響，是建立在微分方程數值積分的基礎上。 在太陽系，許多的攝動是由周期性的元件造成的，所以攝動的天體依照軌道的周期性或準周期的，長時間的周期－像是月球在它的強擾動軌道，這是月球運動說的主題。
rdf:langString
rdf:langString
اضطراب (علم الفلك)
rdf:langString
Pertorbació (astronomia)
rdf:langString
Perturbace (astronomie)
rdf:langString
Bahnstörung
rdf:langString
Πάρελξη
rdf:langString
Perturbación (astronomía)
rdf:langString
Corraíl (réalteolaíocht)
rdf:langString
Perturbasi (astronomi)
rdf:langString
Perturbation (astronomie)
rdf:langString
Perturbazione (astronomia)
rdf:langString
摂動 (天文学)
rdf:langString
섭동 (천문학)
rdf:langString
Perturbation (astronomy)
rdf:langString
Perturbacja
rdf:langString
Perturbação
rdf:langString
Возмущение (астрономия)
rdf:langString
Perturbation (astronomi)
rdf:langString
Пертурбація
rdf:langString
攝動
xsd:integer
1490148
xsd:integer
1105431363
rdf:langString
الاضطراب المداري (بالإنجليزية: Perturbation) في علم الفلك هو حركة معقَّدة ينقاد لها جسمٌ فضائي عند خضوعه لقوة جاذبية من عدَّة جهاتٍ، تصدرها عدة أجسام شديدة الضخامة. يمكن أن ينتج الاضطراب المداري عن أيّ حالة تؤثّر فيها قوى متعددة شديدة على جسمٍ واحد، يمكن أن تكون هذه القوى هي جاذبية عدة أجسام ضخمة، أو مقاومة مائع أو الغلاف الجوي، أو حتى الجذب غير المركزي لكرة مفلطحة. من الأمثلة البارزة على هذه الظاهرة في النظام الشمسي منطقة حزام الكويكبات، التي تتعرَّض منذ مليارات السنين لاضطرابات شديدة بسبب خضوعها لجاذبيَّة شديدة من الشمس من جهةٍ ومن كوكب المشتري الضخم من جهة أخرى، ولذلك ينتهي المطاف بالعديد من كويكبات الحزام بأن تُقذَف إلى الفضاء القريب من الأرض أو إلى سحابة أورت على حافة النظام الشمسي. بدأت دراسات الاضطرابات المدارية بشكلٍ أو بآخر منذ محاولات البشر الأولى لفهم كيفية تحرُّك الكواكب في السماء. فعندما كان إسحاق نيوتن يضع قوانينه في الحركة والجذب العام، قام باستعمال قوانينه الجديدة لحساب اضطرابات بعض الأجرام السماوية، وأدرك وقتها الاضطراب وما يشكّله من تعقيدٍ على دراسة حركة الكواكب. منذ ذلك الحين، انشغل العديد من علماء الرياضيات بحل مسائل تتعلَّق بالاضطراب، فكان من الضروري في القرنين الثامن والتاسع عشر الميلاديَّين مثلاً وضع جداول دقيقة لمواقع القمر والكواكب المستقبليَّة للاستدلال بها في الملاحة.
rdf:langString
En astronomia, una pertorbació és el moviment complex d'un cos massiu subjecta a forces diferents a l'atracció gravitatòria d'un altre cos massiu.Les altres forces poden incloure un tercer cos (quart, cinquè, etc.), la resistència, a partir d'una atmosfera, i l'atracció fora del centre d'un cos aplatat o d'una altra manera deformat.
rdf:langString
V astronomii je perturbace (odchylka) komplexní pohyb masivního tělesa ovlivněný jinými silami jako je gravitační přitažlivost jednoho jiného masivního tělesa.Jiné síly mohou zahrnovat třetí (čtvrté, páté atd.) těleso, odpor např. atmosféry a mimostředovou přitažlivost sféroidu nebo jinak nepravidelného tělesa. Perturbační (odchylující) síly Slunce na Měsíc na dvou místech jeho oběžné dráhy. Modré šipky reprezentují směr a velikost gravitační síly na Zemi. Aplikace toho na pozici Země a Měsíce neruší jejich vzájemnou pozici. Když se to odečte od síly na Měsíc (černé šipky), to co zůstane je perturbační síla (červené šipky) na Měsíc vzhledem k Zemi. Protože perturbační síla se liší ve směru a velikosti na opačných stranách orbitu, vyvolá změnu tvaru oběžné dráhy.
rdf:langString
Στην αστρονομία πάρελξη και ειδικότερα πάρελξη των σωμάτων του Ηλιακού μας συστήματος ονομάζεται η μεταβολή της τροχιάς των ουρανίων σωμάτων που οφείλεται στις ελκτικές τους αλληλεπιδράσεις. Οι παρέλξεις διακρίνονται σε αιώνιες και περιοδικές. Εξ αυτών οι μεν αιώνιες επενεργούν βραδύτατα που σχεδόν κρίνονται ανεπαίσθητες έως μη αντιληπτές για μικρά χρονικά διαστήματα, ενώ οι περιοδικές είναι πολύ αισθητές και επενεργούν συνήθως μεταξύ δύο οριακών τιμών και εντός ορισμένων χρονικών περιόδων, απ΄ όπου και η ονομασία τους. Η μελέτη των παρέλξεων των ουρανίων σωμάτων αποτελεί ιδιαιτέρου ενδιαφέροντος ζήτημα, ειδικά στην ουράνια μηχανική, και μάλιστα σε πολύ μεγάλο βαθμό, αν αναλογιστεί κανείς ότι χάρις αυτών των παρέλξεων καθίσταται πολλές φορές δυνατή η ανακάλυψη νέων σωμάτων, των οποίων την ύπαρξη μόνο αυτές μπορούν να επιμαρτυρούν. Χαρακτηριστική ήταν η ανακάλυψη του πλανήτη Ποσειδώνα από τον Γάλλο αστρονόμο , μετά από μελέτη της πάρελξης του πλανήτη Ουρανού, όπως επίσης η ανακάλυψη του Πλούτωνα το 1930 από τον Αμερικανό αστρονόμο Κλάιντ Τόμπω, ο οποίος βασίστηκε εν μέρει στις μελέτες των παρέλξεων του Ουρανού και του Ποσειδώνα που πραγματοποίησε ο Π. Λόουελ.
rdf:langString
Eine Bahnstörung ist eine Abweichung der tatsächlichen Flugbahn eines Himmelskörpers von der anhand eines Modells berechneten Flugbahn. Neben der Änderung der Bahn wird auch der verursachende Mechanismus bzw. die Störgröße selbst als Bahnstörung bezeichnet.Grundsätzlich unterscheidet man, neben unregelmäßigen Bahnveränderungen, periodische Bahnstörungen, die Schwankungen um einen Mittelwert beschreiben, und säkulare Bahnstörungen, die langfristige monotone Veränderungen der Bahnelemente darstellen. Welche Einflüsse als Bahnstörungen zu betrachten sind, hängt somit vom zu Grunde liegenden Modell ab. Im einfachsten Fall wird die Bahn mit Hilfe des newtonschen Gravitationsgesetzes in der Näherung als Zweikörperproblem berechnet und die Bahn durch die sechs Bahnelemente der Keplerbahn beschrieben.Für eine genauere Bahnanalyse beispielsweise von Asteroiden werden dagegen routinemäßig die Gravitationskräfte der Sonne, aller Planeten, des Mondes und weiterer größerer Himmelskörper berücksichtigt, ebenso relativistische Effekte. Durch eine Bahnstörung ändern sich die Zahlenwerte der jeweils sechs Bahnelemente (bzw. Satellitenbahnelemente). Dabei werden sie im Allgemeinen auch zeitabhängig.Die Präzession der Knotenlinien, die Drehung der Apsiden und die Drift in den Bahnachsen und Umlaufzeiten sind dann typische säkulare Bahnstörungen.Bei Missionen der Satellitengeodäsie sind im Modell Störgrößen durch das unregelmäßige Erdschwerefeld, durch die Hochatmosphäre, die direkte und indirekte Sonnenstrahlung, sowie der Einfluss von Mond und Sonne (direkt und indirekt über Gezeiten) berücksichtigt. Diese Bahnstörungen sind periodisch.
rdf:langString
En astronomía, una perturbación es la modificación que experimenta el movimiento de un astro a lo largo de su órbita como consecuencia de la atracción ejercida por los astros próximos. Los planetas, cometas y satélites no describen, en torno del astro central, la elipse regular prevista por las leyes de Kepler y de Newton, sino una elipse que es deformada por la atracción de cada uno de los astros más próximos o de mayor masa (especialmente por la de Júpiter). El cálculo de estas perturbaciones es extremadamente complejo y sólo puede llegarse a un resultado satisfactorio mediante aproximaciones sucesivas. Las perturbaciones seculares se deben a ciclos muy lentos (de hasta millones de años) que pueden afectar al valor del eje mayor y de la excentricidad, a la inclinación del plano de la órbita y a la orientación de ésta en el espacio. Las perturbaciones continuas tienen periodos mucho menos largos. Si el astro principal, el astro considerado (que gira en torno de aquel) y el astro perturbador no tienen sus órbitas en un mismo plano, se produce una retrogradación continua, aunque no uniforme, de la línea de los nodos de la órbita perturbada. Por otra parte, el eje mayor de la órbita gira en el plano de ésta con el movimiento continuo y en el sentido directo: así es como el perihelio de la Tierra avanza en 11,6" por año. Las perturbaciones periódicas dependen de las posiciones relativas de los planetas: son máximas cuando el planeta perturbador y el planeta perturbado se encuentran sensiblemente alineados con el Sol y en el mismo lado de este, siendo mínimas cuando el Sol se encuentra entre ambos. Dadas las masas de los astros y los elementos de sus órbitas, se pueden calcular las perturbaciones mutuas. Recíprocamente, el estudio de una perturbación anormal permite evaluar la masa del cuerpo perturbador y calcular sus coordenadas: así pues, el estudio de las perturbaciones sufridas por el movimiento de Urano condujo al descubrimiento de Neptuno en el lugar de la bóveda celeste previsto por el cálculo. Asimismo, las órbitas de los cometas son a menudo perturbadas, particularmente por los campos gravitacionales de los planetas gigantes: la influencia gravitacional de Júpiter causó que el periodo de la órbita del cometa Hale-Bopp disminuyera de 4200 a 2800 años.
* Datos: Q803623
rdf:langString
Sa réalteolaíocht, aon chlaonadh beag i ngluaisne cothromaíochta rinn spéire mar thoradh ar réimse imtharraingthe ag feidhmiú air. Má bhíonn dhá rinn i gcomhfhithis timpeall a chéile, beidh fithis fhoirfe éilipseach acu. Má tharlaíonn aon chlaonadh ón rian éilipseach, ciallaíonn sé sin go bhfuil réad(a) eile i gceist freisin. Díreach tar éis do na réalteolaithe claonadh a bhrath i bhfithis Úránais, fionnadh Neiptiún i 1846.
rdf:langString
In astronomy, perturbation is the complex motion of a massive body subjected to forces other than the gravitational attraction of a single other massive body. The other forces can include a third (fourth, fifth, etc.) body, resistance, as from an atmosphere, and the off-center attraction of an oblate or otherwise misshapen body.
rdf:langString
Dalam astronomi, perturbasi atau gangguan adalah gerakan kompleks subjek besar dengan kekuatan selain daya tarik gravitasi dari tubuh besar tunggal lainnya. Kekuatan lain dapat mencakup ketiga subyek (keempat, kelima, dll), ketahanan, seperti dari suasana, dan daya tarik lain.
rdf:langString
Perturbation est un terme utilisé en astronomie en relation avec la description du mouvement complexe d'un objet massif soumis aux effets gravitationnels significatifs de plus d'un autre objet massif.
rdf:langString
In astronomia, con perturbazione si indicano le alterazioni dell'orbita di un corpo causate da interazioni di altri oggetti. Ad esempio, le orbite delle comete sono spesso perturbate dai campi gravitazionali dei pianeti giganti (l'influenza di Giove ha causato un diminuzione del periodo orbitale della cometa Hale-Bopp da 4200 a 2500 anni). Per orbite terrestri, le perturbazioni principali sono causate dalla non sfericità della Terra: per orbite polari non è trascurabile lo schiacciamento dei poli, mentre per orbite equatoriali è importante la non circolarità dell'equatore. I satelliti artificiali, per annullare queste perturbazioni, devono ricorrere a particolari manovre orbitali.
rdf:langString
섭동(Perturbation:攝動)은 천문학에서 여러 개의 다른 물체로부터 명확한 중력 효과를 겪은 하나의 큰 물체가 보이는 복잡한 움직임을 설명할 때 쓰는 용어이다. 천체의 궤도에 교란이 미치게 하는 인력을 말한다. 또한 행성의 궤도가 다른 천체의 힘에 의해 정상적인 타원을 벗어나는 현상을 가리킨다. 행성의 궤도는 태양의 인력만 생각하면 타원이 되지만, 다른 행성으로부터도 힘을 받고 있으므로 엄밀하게 타원은 아니다. 이렇게 행성의 궤도가 다른 천체의 힘에 의해 정상적인 타원에서 어긋나는 것을 섭동이라 한다. 하나의 행성이 태양의 인력 하에 있을 때는 그 행성은 케플러의 3법칙에 따른 운동을 한다. 그러나 현실의 태양계처럼 그 밖에도 행성이 있을 경우, 그 행성의 운동은 아주 근소하지만 다른 행성의 인력의 영향도 받아서 케플러운동에서 조금씩 어긋나간다. 이처럼 운동의 어긋남을 섭동이라 한다. 인공위성의 운동이 지구대기와의 마찰이나 지구 중력장의 부정 등에 의해 원래의 운동에서 어긋나는 것도 섭동이다. 달도 주로 태양의 섭동에 의해 복잡한 운동을 하고 있다.
rdf:langString
摂動（せつどう、英: perturbation）は、天文学の用語で、ある天体とその母天体（例えば恒星と惑星、または惑星と衛星）の作る系に対し、その他の物体による重力などの作用によって、その軌道が乱されること。太陽系では、彗星の軌道が特にガス惑星の重力場によってしばしば乱される。例として、1996年4月に木星の重力によって、ヘール・ボップ彗星の軌道周期は4206年から2380年に減少した。 惑星の継続的な摂動は軌道要素に小さな変化をもたらす。海王星は天王星の軌道の摂動の観測に基づいて発見された。金星の軌道は現在、惑星の中で最も円形の軌道であるが、2万5000年のうちに地球は金星より円形の軌道に、つまり軌道離心率がより小さくなるだろう。 その他、摂動の自然原因として、他の彗星、小惑星、太陽フレアなどがある。人工衛星では、空気抵抗や太陽輻射圧が原因となることもある。
rdf:langString
Perturbacja – zakłócenie zgodnego z prawami Keplera ruchu ciał niebieskich, spowodowane głównie obecnością innych ciał, ale także oporem ośrodka oraz spłaszczeniem ciała centralnego. Mechanika nieba wprowadza do równania ruchu masy poruszającej się w potencjale grawitacyjnym dodatkowy wyraz zawierający pochodną funkcji perturbacyjnej. Funkcja ta uwzględnia oddziaływania grawitacyjne od trzeciej masy.
rdf:langString
A perturbação astronômica, ou somente perturbação, é o termo usado pela Astronomia em conexão com as descrições da moção complexa de um corpo maciço que está sujeito a efeitos gravitacionais significativos mais do que uma outra entidade maciça. A órbita de um corpo em relação ao primário (por exemplo, um planeta orbitando o Sol, ou um satélite natural ou artificial orbitando um planeta) é dada por uma : os seis parâmetros orbitais que definem a órbita elíptica, solução do problema dos dois corpos para aquele par. Esta órbita osculadora pode ser imaginada como a órbita que seria seguida pelo sistema de dois corpos caso, instantaneamente, desaparecessem todas as perturbações - aqui incluídas as perturbações gravitacionais dos demais corpos, as perturbações gravitacionais resultantes da não-esfericidade dos dois corpos em questão, e forças não-gravitacionais.
rdf:langString
Perturbation är en term som används inom astronomi för att beskriva hur en kropps omloppsbana påverkas av andra kroppars gravitation. Många typer förekommer: planetperturbation (som beror på planeternas inbördes dragning), perturbationer av resistent medium, relativistiska perturbationer etc.
rdf:langString
Пертурбация (возмущение орбиты) — отклонение небесного тела от орбиты под влиянием иных сил, кроме гравитационного притяжения центра масс системы, таких как другие небесные тела или сопротивление среды. Изучение пертурбаций началось в древности, вместе с первыми попытками расчёта движений небесных тел, но до XVII века их природа оставалась загадкой. Исаак Ньютон попытался применить разработанные им законы движения и гравитации для анализа возмущения орбит, но столкнулся со значительными трудностями в вычислениях. В 1684 году он писал: «Отклонение Солнца от центра гравитации не позволяет центростремительной силе всегда быть направленной в этот неподвижный центр, из-за чего планеты не движутся по строгим эллипсам и не совершают полный оборот по одинаковой орбите. Всякий раз, когда подобно Луне, планета начинает новый виток, на её орбиту влияют совместные движения всех прочих планет, не говоря уже об их взаимном воздействии друг на друга. Точно рассчитать орбиту планеты с учётом всех этих влияний, как мне кажется, не под силу человеческому разуму.» Проблема оставалась в центре внимания многих математиков XVII—XVIII веков, вследствие острой потребности в точных таблицах положений Луны и планет для морской навигации. Траектория движения тела в одном гравитационном поле называется невозмущённой кеплеровой орбитой и представляет собой коническое сечение, которое можно легко описать геометрическими методами (задача двух тел). Добавление в систему ещё одного тела приводит к значительно более сложной задаче трёх тел. В реальности же на движение тела всегда влияет множество других тел, и проблема описания их траекторий называется гравитационной задачей N тел. Существуют аналитические решения (математические выражения, предсказывающие положение точки в любой последующий момент времени) для задачи двух тел, но для задачи N тел решение не найдено до сих пор, кроме нескольких особых случаев. Даже задача двух тел становится неразрешимой, если одно из них неправильной формы.
rdf:langString
攝動是一个天文學術語，用來描述一個大質量天體受到一個以上質量體的引力影響而可察覺的複雜運動。 這種天體的複雜運動可以分成不同的成分而加以描述。首先，假設它的運動只受到一個天體的引力影響，因此它的運動是必然的結果。以其它的方法表示，這種運動可視為二體問題的解，或是為受到攝動的克卜勒軌道。然後，假設上未受到攝動的運動和實際的運動之間的差別，這是由於來自額外的一個或多個物體的引力效應，就是所謂的攝動。如果只有另一個影響較顯著的天體，則這種攝動的解稱為三體問題；如果有多個物體都有顯著的影響，這種運動可以作為更高階的代表，稱為多體問題（N體問題）。 當年，牛頓在導出他的引力運動時，就已經承認攝動的存在，並知道這種計算的複雜和困難。從牛頓的時代開始，已經發展出一些數學上的技術來分析攝動，它們可以分為兩大類：一般攝動和特殊攝動。分析一般攝動的方法，運動的常微分方程可以得到解答，通常是一系列的逼近，還有使用三角函數或代數的結果，再使用許多不同的設定，通常就可以得到不同設定條件下的解。從歷史上看，一般攝動是先被研究的，因為特殊攝動的方法：數值資料、表示位置的值、速度和加速度的影響，是建立在微分方程數值積分的基礎上。 許多系統都涉及多體引力，存在於其中的一個物體是佔有引力優勢的主導者（例如，恆星系，在這樣的案例中是恆星和它的行星；或是行星系，在這樣的案例中是行星和它的衛星）。然後，其它的引力影響，相較於未受攝動的行星，可被視為導致行星受到攝動；或是，衛星，各自環繞著主要的天體。 在太陽系，許多的攝動是由周期性的元件造成的，所以攝動的天體依照軌道的周期性或準周期的，長時間的周期－像是月球在它的強擾動軌道，這是月球運動說的主題。 行星會在其它行星的軌道導致周期性的攝動，天王星的軌道受道攝動的結果，導致1846年的。 行星相互間的攝動會導致其軌道要素長期的準周期變化。金星目前有著最小的離心率，也就是說它的軌道是行星軌道中最接近圓形的。再過約25,000年，地球的軌道將會比金星的更圓（低離心率）。 太陽系內許多小天體的軌道，像是彗星，經常會受到巨大的攝動，尤其是通過氣體巨星的引力場時。雖然這些攝動有很多是周期性的，但也有些不是，並且這些特別可能代表著。例如在1996年4月，木星的引力場影響到海爾-博普彗星軌道的周期從4,206年縮減為2,380年，並且這些變化將不會在任何的周期基礎上被還原。 在太空動力學和人造衛星的事件中，軌道的攝動通常來自大氣拖曳和太陽輻射壓力。
rdf:langString
Пертурбація (збурення орбіти) — відхилення небесного тіла від кеплерівської орбіти під впливом інших сил, крім гравітаційного тяжіння центру мас системи, таких як інші небесні тіла або опір середовища. Вивчення пертурбацій почалося в давнину, разом з першими спробами розрахунку рухів небесних тіл, але до XVII століття їх природа залишалася загадкою. Ісаак Ньютон спробував застосувати розроблені ним закони руху й гравітації для аналізу збурення орбіт, але зіткнувся зі значними труднощами в обчисленнях. У 1684 році він писав: «Відхилення Сонця від центру гравітації не дозволяє центробіжній силі завжди бути спрямованою у нерухомий центр, через що планети рухаються не чітко по еліпсу і роблять повні оберти не за однаковою орбітою. Щоразу, коли подібно Місяцю, планета починає новий виток, на її орбіту впливають спільні рухи всіх інших планет, не кажучи вже про їх взаємний вплив один на одного. Точно розрахувати орбіту планети з урахуванням всіх цих впливів, як мені здається, не під силу людському розуму». Проблема залишалася в центрі уваги багатьох математиків XVII-XVIII століть, внаслідок гострої потреби в точних таблицях положень Місяця і планет для морської навігації. Траєкторія руху тіла в одному гравітаційному полі називається незбуреною кеплеровою орбітою і являє собою конічний перетин, який можна легко описати геометричними методами (задача двох тіл). Додавання в систему ще одного тіла призводить до значно складнішої задачі трьох тіл. У реальності ж на рух тіла завжди впливає багато інших тіл, і проблема опису їх траєкторій називається гравітаційною задачею N тіл. Для задач двох і трьох тіл існують аналітичні розв'язки (математичні вирази, що дозволяють обчислити положення точки в будь-який інший час у майбутньому), але для задачі N тіл загального розв'язку не знайдено досі, крім декількох особливих випадків. Навіть задача двох тіл стає нерозв'язною, якщо одне з них неправильної форми.
xsd:nonNegativeInteger
20377
