Oxidation
http://dbpedia.org/resource/Oxidation
Ossidazione, in chimica si ha quando un elemento chimico subisce una sottrazione di elettroni, che si traduce nell'aumento del suo numero di ossidazione.
rdf:langString
酸化(さんか、英: oxidation)とは、対象とする物質が電子を失う化学反応のこと。具体的には、物質に酸素が化合する反応、あるいは、物質が水素を奪われるなどの化学反応である。 例えば、鉄がさびて酸化鉄になる場合、鉄の電子は酸素 (O2) に移動しており、鉄は酸化されていることが分かる。また金属のさびも酸化の一つとなる。 目的化学物質を酸化するために使用する試薬、原料を酸化剤と呼ぶ。ただし、反応における酸化と還元との役割は物質間で相対的であるため、一般的に酸化剤と呼ぶ物質であっても、実際に酸化剤として働くかどうかは、反応させる相手の物質による。物質によっては酸化を繰り返すことによって酸を作り出すことが可能である。(例:アルコール→アルデヒド→カルボン酸)
rdf:langString
Оки́снення (також оксиґенація, заст. оки́слення, англ. oxygenation; нім. oxidation) — хімічний процес, під час якого елемент (або сполука) втрачає електрони, при цьому ступінь окиснення її елементів збільшується. Назва пов'язана з киснем, оскільки взаємодія субстанцій з киснем, озоном, пероксидами та іншими окисниками з утворенням кисневих сполук належить до найпоширеніших (і перших вивчених) процесів окиснення. За іншим тлумаченням, окиснення є лише різновидом реакції окислення за участю кисню — в цьому розумінні, вживання терміну «окиснення» у випадках, коли хімічна реакція відбувається без участі кисню, є помилкою.
rdf:langString
氧化又被称为氧化作用、氧化反应。是还原剂(被氧化物)与氧化剂(被还原物)之间的氧化数升降。 还原剂可藉由獲得氧,失去氫離子,或者失去電子的過程,使得氧化數上升。而氧化剂可通過失去氧,獲得氫離子,或者得到電子的過程,使得氧化数下降。 一般物质与氧气发生氧化时放热,个别可能吸热,如氮气与氧气的反应。电化学中阳极发生氧化,阴极发生还原。
rdf:langString
الأكسدة هي التفاعل الكيميائي الذي يحدث عند فقدان الإلكترونات من قبل الذرات أو الجزيئات أو الأيونات ينتج عنها زيادة في الشحنة الموجبة أو نقصان في الشحنة السالبة. فالأكسدة هي زيادة في عدد أكسدة هذا العنصر. على سبيل المثال، عندما يتفاعل الحديد مع الأكسجين ينتج عن هذا التفاعل صدأ. في هذا المثال نقول أن الحديد قد «تأكسد» (لأنه فقد بعض الإلكترونات) والأكسجين «اختُزِل» (لأنه كسِب بعض الإلكترونات). عملية الأكسدة هي عكس عملية الاختزال، وتأتيان دائماً مع بعضهما في نفس التفاعل. يُطلق على تلك التفاعلات اسم "تفاعلات أكسدة-اختزال" أو "الأكسدة-الإرجاع".
rdf:langString
L'oxidació és el procés electroquímic pel qual un ió o àtom perd un o diversos electrons. Oxidació, f, Química:Terme emprat inicialment per a designar les reaccions de combinació de l'oxigen amb qualsevol element o compost. Actualment és aplicat a qualsevol transformació en la qual un element augmenta el seu nombre d’oxidació. Són també considerades com a oxidacions moltes reaccions de la química orgànica en les quals no es produeix una pèrdua formal d’electrons, però sí un desplaçament d’aquests dins la molècula, com ara l'halogenació d’un doble enllaç (electronegativitat). Atès que l’oxidació representa una pèrdua d’electrons i que aquests han d’ésser guanyats per un altre element (oxidant), tota oxidació va acompanyada d’una reducció (oxidoreducció).
rdf:langString
Die Oxidation (auch Oxydation) ist eine chemische Reaktion, bei der ein Ion oder ein Atom (als solches oder als Bestandteil eines Moleküls) ein oder mehrere Elektronen abgibt und dadurch seinen Oxidationszustand erhöht. Die Erhöhung des Oxidationszustandes wird formal durch die Erhöhung der sogenannten Oxidationszahl desjenigen Atoms im Molekül kenntlich gemacht, das für die Oxidation verantwortlich ist. Die Erhöhung der Oxidationszahl entspricht der Anzahl der abgegebenen Elektronen. Als Oxidationsmittel bezeichnet man den Stoff, das Atom, das Ion oder das Molekül, das die Elektronen aufnimmt und dadurch reduziert wird. Beide Reaktionen – Reduktion und Oxidation – werden als die zwei Teilreaktionen der ablaufenden Redoxreaktion bezeichnet.
rdf:langString
Oksidigo (aŭ oksidiĝo depende de la vidpunkto (Kemia kaj Scienc-teknika vortaro donas ambaŭ difinojn), oksidado, elektrontransdono) estas kemia reakcio. Dum tiu procezo la oksidiginda materialo (kemiaĵo) transdonas elektrono(j)n al la oksidiganto (oksigidenzo, ). Tiu lasta estas per la elektronakcepto reduktita (redukto). Do tiel per la oksidigo estas ĉiam kunligita ankaŭ al unu redukta reakcio. Ambaŭ reakcioj estas konsideritaj kiel partoreakcioj de redoksa reakcio. La oksidigo signifas ne la neeviteblan transdonon de elektrono kaj tiel la joniĝon de la tuŝita materialo.
rdf:langString
Cailliúint leictreon, a dtarlaíonn dí-ocsaídiúchán ag an am céanna i gcónaí le gnóthú an leictreoin chéanna. Imoibrithe ceimiceacha ina n-aistrítear leictreoin ó adamh amháin go hadamh eile, agus luaitear iad mar imoibrithe ocsaídiúcháin/ dí-ocsaídiúcháin, nó ocsdí. Tugtar staid ocsaídiúcháin nó uimhir ocsaídiúcháin ar dhúile mar thomhas ar a n-airíonna ocsaídiúcháin/dí-ocsaídiúcháin. Is iad seo na rialacha chun an uimhir ocsaídiúcháin a thabhairt: Tugtar (+2) ar ocsaigin ach amháin ar an dúil féin (0) is ar an tsárocsaíd (-1). Tugtar (+1) ar hidrigin ach amháin an dúil féin (0) is na hidrídí salanda (-1). Tugtar (-1) ar hailiginí atá nasctha le dúile nach ocsaigin iad. I gcás na ndúl eile, bíonn suim na n-uimhreacha san ian nó sa mhóilín cothrom leis an lucht glan. Mar sin, is í staid nó
rdf:langString
Oxidatie is het chemische proces waarbij de geoxideerde stof, de reductor, elektronen afstaat aan een andere stof, de oxidator. Door oxidatie neemt het oxidatiegetal van de geoxideerde stof of reductor toe: een geoxideerde stof wil zijn afgestane elektronen terug. Het oxidatiegetal van de (gereduceerde) oxidator neemt navenant af. Fe2+ is hier de reductor. Het staat één elektron af en wordt daarbij geoxideerd tot Fe3+.
rdf:langString
Utlenianie, oksydacja – reakcja chemiczna, w której atom przechodzi z niższego stopnia utlenienia na wyższy, co jest równoważne z oddaniem elektronów. Nazwa ta ma charakter umowny, gdyż każdej reakcji utleniania musi towarzyszyć reakcja redukcji. Łącznie taki proces nazywa się reakcją redoks (redukcja + oksydacja). W praktyce daną reakcję nazywa się utlenianiem, gdy wzrost stopnia utlenienia dotyczy związku lub pierwiastka chemicznego będącego głównym przedmiotem reakcji. Jako akceptor elektronów służyć może związek chemiczny (utleniacz) lub elektroda dodatnia (anoda).
rdf:langString
Окисле́ние — химический процесс, сопровождающийся увеличением степени окисления атома окисляемого вещества посредством передачи электронов от атома восстановителя (донора электронов) к атому окислителя (акцептору электронов). Этот термин был введён в конце XVIII — начале XIX в. академиком В. М. Севергиным и использовался для обозначения реакций взаимодействия веществ с кислородом воздуха. При окислении вещества в результате отдачи электронов увеличивается его степень окисления. Например: медь+кислород=окисленная медь+энергия
rdf:langString
Oxidation eller oxidering (från franskans oxydation), är en kemisk reaktion vid vilken ett ämne avger en eller flera elektroner. En oxidation sker till exempel när zinkmetall bildar zinkjon, Zn →t Zn2+ + 2e–. I denna reaktion oxideras zink. Elektronerna kan inte existera fritt utan måste tas upp av ett ämne som därvid reduceras. Vid snabbare förlopp och höga temperaturer brukar man tala om förbränning.
rdf:langString
rdf:langString
أكسدة (كيمياء)
rdf:langString
Oxidació
rdf:langString
Oxidation
rdf:langString
Oxidation
rdf:langString
Oksidigo
rdf:langString
Oxidación
rdf:langString
Ocsaídiúchán
rdf:langString
Ossidazione
rdf:langString
酸化
rdf:langString
Utlenianie
rdf:langString
Oxidatie
rdf:langString
Окисление
rdf:langString
Oxidation
rdf:langString
氧化
rdf:langString
Окиснення
xsd:integer
22376
xsd:integer
901636108
rdf:langString
L'oxidació és el procés electroquímic pel qual un ió o àtom perd un o diversos electrons. Oxidació, f, Química:Terme emprat inicialment per a designar les reaccions de combinació de l'oxigen amb qualsevol element o compost. Actualment és aplicat a qualsevol transformació en la qual un element augmenta el seu nombre d’oxidació. Són també considerades com a oxidacions moltes reaccions de la química orgànica en les quals no es produeix una pèrdua formal d’electrons, però sí un desplaçament d’aquests dins la molècula, com ara l'halogenació d’un doble enllaç (electronegativitat). Atès que l’oxidació representa una pèrdua d’electrons i que aquests han d’ésser guanyats per un altre element (oxidant), tota oxidació va acompanyada d’una reducció (oxidoreducció). L'oxidació implica l'augment de l'estat d'oxidació. És el procés invers i associat de la reducció. Quan un ió o àtom s'oxida:
* «Perd» electrons.
* Actua com a agent reductor.
* És oxidat per un agent oxidant.
* Augmenta el seu estat o nombre d'oxidació. Per exemple, el ferro (II) pot ser oxidat a ferro (III): Quan el ferro de l'hemoglobina s'oxida, aquesta es transforma en metahemoglobina i perd la seva capacitat d'unir-se a l'oxigen.
rdf:langString
الأكسدة هي التفاعل الكيميائي الذي يحدث عند فقدان الإلكترونات من قبل الذرات أو الجزيئات أو الأيونات ينتج عنها زيادة في الشحنة الموجبة أو نقصان في الشحنة السالبة. فالأكسدة هي زيادة في عدد أكسدة هذا العنصر. على سبيل المثال، عندما يتفاعل الحديد مع الأكسجين ينتج عن هذا التفاعل صدأ. في هذا المثال نقول أن الحديد قد «تأكسد» (لأنه فقد بعض الإلكترونات) والأكسجين «اختُزِل» (لأنه كسِب بعض الإلكترونات). عملية الأكسدة هي عكس عملية الاختزال، وتأتيان دائماً مع بعضهما في نفس التفاعل. يُطلق على تلك التفاعلات اسم "تفاعلات أكسدة-اختزال" أو "الأكسدة-الإرجاع". ليس من الضرورة أن يتواجد الأكسجين في هذا التفاعل لكي يسمى التفاعل بالأكسدة. الأكسدة هي ببساطة فقدان الإلكترونات.
rdf:langString
Die Oxidation (auch Oxydation) ist eine chemische Reaktion, bei der ein Ion oder ein Atom (als solches oder als Bestandteil eines Moleküls) ein oder mehrere Elektronen abgibt und dadurch seinen Oxidationszustand erhöht. Die Erhöhung des Oxidationszustandes wird formal durch die Erhöhung der sogenannten Oxidationszahl desjenigen Atoms im Molekül kenntlich gemacht, das für die Oxidation verantwortlich ist. Die Erhöhung der Oxidationszahl entspricht der Anzahl der abgegebenen Elektronen. Als Oxidationsmittel bezeichnet man den Stoff, das Atom, das Ion oder das Molekül, das die Elektronen aufnimmt und dadurch reduziert wird. Beide Reaktionen – Reduktion und Oxidation – werden als die zwei Teilreaktionen der ablaufenden Redoxreaktion bezeichnet. Oxidation:Stoff A gibt n Elektronen ab.
rdf:langString
Oksidigo (aŭ oksidiĝo depende de la vidpunkto (Kemia kaj Scienc-teknika vortaro donas ambaŭ difinojn), oksidado, elektrontransdono) estas kemia reakcio. Dum tiu procezo la oksidiginda materialo (kemiaĵo) transdonas elektrono(j)n al la oksidiganto (oksigidenzo, ). Tiu lasta estas per la elektronakcepto reduktita (redukto). Do tiel per la oksidigo estas ĉiam kunligita ankaŭ al unu redukta reakcio. Ambaŭ reakcioj estas konsideritaj kiel partoreakcioj de redoksa reakcio.
* oksidigo: materialo A transdonas unu elektronon.
* redukto: la elektronon akceptas materialo B.
* redoksa reakcio: materialo A transdonas elektronon je materialo B. La oksidigo signifas ne la neeviteblan transdonon de elektrono kaj tiel la joniĝon de la tuŝita materialo.
rdf:langString
Cailliúint leictreon, a dtarlaíonn dí-ocsaídiúchán ag an am céanna i gcónaí le gnóthú an leictreoin chéanna. Imoibrithe ceimiceacha ina n-aistrítear leictreoin ó adamh amháin go hadamh eile, agus luaitear iad mar imoibrithe ocsaídiúcháin/ dí-ocsaídiúcháin, nó ocsdí. Tugtar staid ocsaídiúcháin nó uimhir ocsaídiúcháin ar dhúile mar thomhas ar a n-airíonna ocsaídiúcháin/dí-ocsaídiúcháin. Is iad seo na rialacha chun an uimhir ocsaídiúcháin a thabhairt: Tugtar (+2) ar ocsaigin ach amháin ar an dúil féin (0) is ar an tsárocsaíd (-1). Tugtar (+1) ar hidrigin ach amháin an dúil féin (0) is na hidrídí salanda (-1). Tugtar (-1) ar hailiginí atá nasctha le dúile nach ocsaigin iad. I gcás na ndúl eile, bíonn suim na n-uimhreacha san ian nó sa mhóilín cothrom leis an lucht glan. Mar sin, is í staid nó uimhir ocsaídiúcháin an Mn san ian MnO4- ná (-1 + 4 x 2 = +7). Is í staid ocsaídiúcháin an S san ian S2O3- ná ((-2 + 3 x 2)/2) = (+2). Scríobhtar staideanna ocsaídiúcháin le huimhreacha Rómhánacha mar seo: mangainéis (VII) nó MnVII , sulfar (II) nó SII.
rdf:langString
Ossidazione, in chimica si ha quando un elemento chimico subisce una sottrazione di elettroni, che si traduce nell'aumento del suo numero di ossidazione.
rdf:langString
Oxidatie is het chemische proces waarbij de geoxideerde stof, de reductor, elektronen afstaat aan een andere stof, de oxidator. Door oxidatie neemt het oxidatiegetal van de geoxideerde stof of reductor toe: een geoxideerde stof wil zijn afgestane elektronen terug. Het oxidatiegetal van de (gereduceerde) oxidator neemt navenant af. De term oxidatie is afgeleid van oxygenium (zuurstof). De oudst bekende, natuurlijke oxidatiereacties zijn dan ook alledaagse verschijnselen als verbranding en corrosie, waarbij zuurstof de valentie-elektronen afneemt van respectievelijk koolstof uit bijvoorbeeld koolwaterstoffen, hout (waarbij koolstofdioxide wordt gevormd) en van metalen als koper en ijzer (waarbij respectievelijk koperoxide en ijzeroxide (roest) worden gevormd). Oxidatie is echter breder dan chemische reacties met zuurstof. De naam oxidatie wordt inmiddels bij uitbreiding gebruikt voor iedere chemische reactie waarbij elektronen worden afgestaan. Een voorbeeld van oxidatie waar geen zuurstof aan te pas komt is die van tweewaardig (Fe2+) naar driewaardig ijzer (Fe3+): Fe2+ is hier de reductor. Het staat één elektron af en wordt daarbij geoxideerd tot Fe3+. Met een oxidatie gaat altijd een reductie gepaard. De afgestane elektronen moeten namelijk opgenomen worden door een andere stof (de oxidator), die dus gereduceerd wordt. De samengang van een oxidatie en een reductie is een oxidatie-reductiereactie of redoxreactie.
rdf:langString
酸化(さんか、英: oxidation)とは、対象とする物質が電子を失う化学反応のこと。具体的には、物質に酸素が化合する反応、あるいは、物質が水素を奪われるなどの化学反応である。 例えば、鉄がさびて酸化鉄になる場合、鉄の電子は酸素 (O2) に移動しており、鉄は酸化されていることが分かる。また金属のさびも酸化の一つとなる。 目的化学物質を酸化するために使用する試薬、原料を酸化剤と呼ぶ。ただし、反応における酸化と還元との役割は物質間で相対的であるため、一般的に酸化剤と呼ぶ物質であっても、実際に酸化剤として働くかどうかは、反応させる相手の物質による。物質によっては酸化を繰り返すことによって酸を作り出すことが可能である。(例:アルコール→アルデヒド→カルボン酸)
rdf:langString
Utlenianie, oksydacja – reakcja chemiczna, w której atom przechodzi z niższego stopnia utlenienia na wyższy, co jest równoważne z oddaniem elektronów. Nazwa ta ma charakter umowny, gdyż każdej reakcji utleniania musi towarzyszyć reakcja redukcji. Łącznie taki proces nazywa się reakcją redoks (redukcja + oksydacja). W praktyce daną reakcję nazywa się utlenianiem, gdy wzrost stopnia utlenienia dotyczy związku lub pierwiastka chemicznego będącego głównym przedmiotem reakcji. Jako akceptor elektronów służyć może związek chemiczny (utleniacz) lub elektroda dodatnia (anoda). Przykładowa reakcja utleniania metanolu do kwasu mrówkowego za pomocą tlenu: CH3OH + O2 → HCOOH + H2OC-II → C+II + 4e- (utlenianie)O20 + 4e- → 2O-II (redukcja)Względna łatwość utleniania grup organicznychR-NH2 > R-OH > R-HR3C-H >> R2CH2 > -CH3C=C ≈ C≡C > C-C
rdf:langString
Окисле́ние — химический процесс, сопровождающийся увеличением степени окисления атома окисляемого вещества посредством передачи электронов от атома восстановителя (донора электронов) к атому окислителя (акцептору электронов). Этот термин был введён в конце XVIII — начале XIX в. академиком В. М. Севергиным и использовался для обозначения реакций взаимодействия веществ с кислородом воздуха. В некоторых случаях при окислении молекула исходного вещества может стать нестабильной и распасться на более стабильные и мелкие части. При этом некоторые из атомов получившихся молекул имеют более высокую степень окисления, чем те же атомы в исходной молекуле. При окислении вещества в результате отдачи электронов увеличивается его степень окисления. Например: медь+кислород=окисленная медь+энергия
rdf:langString
Oxidation eller oxidering (från franskans oxydation), är en kemisk reaktion vid vilken ett ämne avger en eller flera elektroner. En oxidation sker till exempel när zinkmetall bildar zinkjon, Zn →t Zn2+ + 2e–. I denna reaktion oxideras zink. Elektronerna kan inte existera fritt utan måste tas upp av ett ämne som därvid reduceras. Vid snabbare förlopp och höga temperaturer brukar man tala om förbränning. Enligt kemiskt språkbruk är oxidation en reaktion där oxidationstalet går upp. Det behöver inte handla om en reaktion med syre. Oxidation sker när en atom lämnar ifrån sig elektroner och övergår till en positiv jon. Se vidare i redoxreaktion.
rdf:langString
Оки́снення (також оксиґенація, заст. оки́слення, англ. oxygenation; нім. oxidation) — хімічний процес, під час якого елемент (або сполука) втрачає електрони, при цьому ступінь окиснення її елементів збільшується. Назва пов'язана з киснем, оскільки взаємодія субстанцій з киснем, озоном, пероксидами та іншими окисниками з утворенням кисневих сполук належить до найпоширеніших (і перших вивчених) процесів окиснення. За іншим тлумаченням, окиснення є лише різновидом реакції окислення за участю кисню — в цьому розумінні, вживання терміну «окиснення» у випадках, коли хімічна реакція відбувається без участі кисню, є помилкою.
rdf:langString
氧化又被称为氧化作用、氧化反应。是还原剂(被氧化物)与氧化剂(被还原物)之间的氧化数升降。 还原剂可藉由獲得氧,失去氫離子,或者失去電子的過程,使得氧化數上升。而氧化剂可通過失去氧,獲得氫離子,或者得到電子的過程,使得氧化数下降。 一般物质与氧气发生氧化时放热,个别可能吸热,如氮气与氧气的反应。电化学中阳极发生氧化,阴极发生还原。
xsd:nonNegativeInteger
51