Otto III, Holy Roman Emperor
http://dbpedia.org/resource/Otto_III,_Holy_Roman_Emperor an entity of type: Thing
Otó III (980 – 23 de gener del 1002) fou el quart monarca de la dinastia otoniana o saxona del Sacre Imperi Romanogermànic. Fou escollit rei d'Alemanya el 983, en morir el seu pare Otó II.
rdf:langString
Ota III. (červenec 980, – 23. leden 1002, Paterno, Itálie) byl římský král (od roku 983) a císař (od roku 996) římské říše z dynastie saských Liudolfingů. Fakticky vládl od roku 995. Jeho otcem byl římský císař Ota II., matkou byzantská princezna Theofano. Krátce před jeho předčasnou smrtí byl dojednán jeho sňatek s byzantskou princeznou, neteří císaře Basileia II., který se však již nestačil uskutečnit.
rdf:langString
Otón III (julio de 980-23 de enero de 1002) fue el tercer emperador del Sacro Imperio Romano Germánico perteneciente al linaje de los Otones. Tras la derrota de Cabo Colonna (también conocida como Batalla de Stilo), su padre el emperador Otón II convocó a los magnates alemanes e italianos a una Dieta extraordinaria en Verona, en junio de 983, para elegirlo como su sucesor.
rdf:langString
Otto III (Juni/Juli 980 – 23 Januari 1002) adalah Kaisar Romawi Suci dari 996 sampai kematian awalnya pada 1002. Sebagai seorang anggota dari dinasti Ottonian, Otto III adalah anak tunggal dari Kaisar Otto II dan istrinya . Otto III dimahkotai sebagai pada 983 pada usia tiga tahun, tak lama setelah ayahnya meninggal di selatan Italia saat berkampanye melawan Kekaisaran Bizantium dan .
rdf:langString
オットー3世（Otto III., 980年7月 - 1002年1月23日）は、ザクセン朝第4代国王（ドイツ王、在位：983年12月 - 1002年）及びオットー朝第3代イタリア王オットーネ3世（在位：996年4月 - 1002年）、ローマ教会の皇帝（神聖ローマ皇帝、戴冠：996年5月）。初代オットー1世大帝の孫で、第2代皇帝オットー2世とギリシャ皇女テオファヌの子。ローマを首都とした古代帝国の復興を目指したが、現実に合わず果たせないまま1002年に21歳の若さで崩御。
rdf:langString
( 바이에른의 오토 3세 공작에 대해서는 오토 (헝가리) 문서를 참고하십시오.) 오토 3세(980년 ~ 1002년 1월 23일)는 오토 왕가의 네 번째 왕이다. 오토 1세의 손자이자 오토 2세의 아들로, 독일 국왕이자 이탈리아 국왕이었으며 신성 로마 제국의 황제였다. 983년 아버지의 요절로 왕위를 물려받아 어머니 의 섭정을 받았다. 오토 3세는 정치적 조언을 통해 폴란드와 헝가리를 그의 영향권 안에 두었고 1000년에 폴란드 순례여행을 했다. :53 그리고 폴란드에 주교청을 신설하여 폴란드 교회가 제국의 교회에서 분리하게 했다. :53 헝가리에서는 그란(현재의 에스테르곰)에 주교 통치 지역을 건설하여 이슈트반 1세를 헝가리의 왕으로 추대했다.(1000년) :53 1002년 미혼인 채로 사망해 육촌 형제인 바이에른 공작 하인리히 4세가 뒤를 이었다. 오토 3세가 죽기 전까지만 해도 신성 로마 제국의 황제들은 자신들이 전체 유럽의 황제라는 명분으로 유럽 각국의 내정에 간섭했다. 그의 사후 이탈리아는 잠깐의 권력공백기간을 거쳐 현지인 출신 아르뒤노가 잠시 집권하기도 했다.
rdf:langString
Otto III, född 980, död 23 januari 1002 på , var tysk-romersk kejsare från 996. Då Ottos far Otto II avled den 7 december 983, var Otto endast tre år gammal. Först 13 år senare, år 996, blev han myndig. Snart därefter begav han sig till Rom, där han insatte sin kusin Bruno av Kärnten som påve under namnet Gregorius V.
rdf:langString
Оттон III (нем. и лат. Otto III; июнь или июль 980 — 23 или 24 января 1002, замок Патерно около Витербо, Италия), прозванный «Чудо мира» (лат. Mirabilia mundi) — германский король и император Священной Римской империи, сын Оттона II Рыжего и византийской принцессы Феофано, родственницы императора Иоанна I Цимисхия.
rdf:langString
Otão III (junho/julho de 980 – 23 de janeiro de 1002) foi o Imperador Romano-Germânico e Rei da Itália de 996 até sua morte, além de Rei da Germânia a partir de 983. Era filho do imperador Otão II e sua esposa Teofânia Escleraina.
rdf:langString
奥托三世（Otto III，980年7月－1002年1月23日）罗马人的国王（983年－1002年在位），神聖羅馬皇帝（996年－1002年）。奥托二世之子。995年亲政以前，由他的母亲賽奧法諾和祖母阿德莱德摄政。 奥托三世996年进入意大利，册立自己的堂哥格列高利五世为教皇，后者成为历史上第一位德国籍教皇。格列高利五世随即为奥托三世加冕（5月21日）。 奥托三世醉心于恢复罗马帝国，并强调教会应更多的为皇权服务。1000年，在经过亚琛时奥托三世打开查理曼大帝的坟墓，并取走皇帝身上的金十字架。他于1002年1月24日在意大利去世。
rdf:langString
أوتو الثالث (بالألمانية: Otto III) (يونيو/يوليو 980-23 يناير 1002) كان إمبراطورًا رومانيًا مقدسًا منذ عام 996 حتى وفاته المبكرة في عام 1002. كان أحد أفراد الأسرة الأوتونية، وكان الابن الوحيد للإمبراطور أوتو الثاني وزوجته ثيوفانو. واجه أوتو تمردًا من قبل الأرستقراطية الرومانية لدى عودته إلى روما في عام 1001، فأجبره ذلك على الفرار من المدينة. عانى أوتو أثناء مسيرته لاستعادة المدينة في عام 1002 من حمى مفاجئة وتوفي في قلعة باتيرنو في فاليريا عن عمر يناهز 21 عامًا مع عدم وجود وريث واضح لخلافته. أدى موته المبكر إلى دخول الإمبراطورية في أزمة سياسية.
rdf:langString
Ο Όθων Γ΄ (Otto III, Ιούνιος/Ιούλιος 980 - 23 Ιανουαρίου 1002) ήταν καίσαρας της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας από το 996 έως τον πρόωρο θάνατό του το 1002. Μέλος της δυναστείας των Οθωνιδών, ο Όθων Γ΄ ήταν ο μόνος γιος και διάδοχος του αυτοκράτορα Όθωνα Β΄ και της συζύγου του, Θεοφανούς Σκλήραινας.
rdf:langString
Oto la 3-a (naskiĝis en , fine de junio de 980; mortis en Paterno, la 23-an de januaro 1002) el la liudolfida dinastio estis elektita imperiestro de la Sankta Romia Imperio en 983 post la morto de sia patro la imperiestro Oto la 2-a).
rdf:langString
Otto III. (* Juni oder Juli 980 im Reichswald nahe Kessel (Ketil) bei Kleve; † 23. oder 24. Januar 1002 in Castel Paterno bei Faleria, Italien) aus dem Haus der Ottonen war ab 983 römisch-deutscher König und ab 996 Kaiser. Er galt lange Zeit als „undeutscher“ Kaiser. Ausgehend von den Forschungen Percy Ernst Schramms, der vor allem die Italienpolitik Ottos III. in das langfristige Konzept der Renovatio imperii Romanorum (Erneuerung des römischen Reiches) einordnete, diskutiert die neuere Forschung, ob seiner Herrschaft weitreichende politische Konzeptionen zugeschrieben werden können.
rdf:langString
Oton III.a Germaniako Erromatar Inperio Santukoa (Ketil, 980 -Paterno, Lazio, 1002ko urtarrilaren 23a) Germaniako Erromatar Inperio Santuko enperadorea izan zen 996tik hil zen arte. Otondarren dinastiako kidea, Oton II.a enperadorearen eta Teofanoren seme bakarra izan zen.
rdf:langString
Otto III (June/July 980 – 23 January 1002) was Holy Roman Emperor from 996 until his early death in 1002. A member of the Ottonian dynasty, Otto III was the only son of the Emperor Otto II and his wife Theophanu. Returning to Rome in 1001, Otto faced a rebellion by the Roman aristocracy, which forced him to flee the city. While marching to reclaim the city in 1002, Otto suffered a sudden fever and died in Castle Paterno in Faleria at the age of 21. With no clear heir to succeed him, his early death threw the Empire into political crisis.
rdf:langString
Otton III (ou Othon III) est né en juin ou juillet 980 dans la forêt royale de Kessel (Ketil), près de Clèves, et est mort le 23 ou 24 janvier 1002 à Paterno (Latium) sur le mont Soracte, en Italie. Prince de la lignée ottonienne, il est roi des Romains à partir de 983 et empereur des Romains de 996 à 1002. Avec l'aide de Gerbert d'Aurillac, l'écolâtre de Reims qui fut son précepteur et qu'il fait élire pape en 999, Otton se rapproche de la Pologne et fait parvenir à Étienne de Hongrie la première couronne royale de ce pays.
rdf:langString
Ottone III di Sassonia (Kessel, giugno o luglio 980 – Faleria, 23 gennaio 1002) fu re dei Franchi Orientali dal 983 alla morte e re degli Italici ed Imperatore Romano dal 996 alla morte. All'età di tre anni fu eletto re dei Franchi Orientali e, durante la sua minore età, l'impero fu amministrato dalle imperatrici Teofano e Adelaide di Borgogna. Durante il suo regno, il fulcro del dominio si spostò in Italia e fu contrassegnato da decisioni molto individuali e personali. Così Ottone nominò i propri candidati e consiglieri alla carica pontificale contro gli interessi della nobiltà ribelle di Roma, nominando dapprima il suo parente Bruno di Carinzia, che assunse il nome di papa Gregorio V, e, alla morte di questo, il precettore Gerberto di Aurillac, che a sua volta assunse il nome di papa Sil
rdf:langString
Otto III (Kessel, Reichswald, juni of juli, 980 - Castel Paterno bij Faleria, Italië, 23 of 24 januari 1002) was de vierde heerser uit het Saksische Huis van de Liudolfingen, de eerste dynastie van het Heilige Roomse Rijk. Hij werd na de dood van zijn vader, Otto II in 983 op driejarige leeftijd tot koning van Duitsland verkozen en in 996 gekroond tot Rooms-Duitse keizer.
rdf:langString
Otton III (ur. czerwiec/lipiec 980 w Kleve, zm. 23 lub 24 stycznia 1002 roku w Falerii) – władca niemiecki z dynastii Ludolfingów. Król Niemiec od 983 roku, cesarz rzymski od 996 roku. Syn Ottona II i Teofano, księżniczki bizantyjskiej.
rdf:langString
Оттон III (нім. Otto III, 980 — 23 січня 1002), був прозваний «Диво світу» (лат. Mirabilia mundi) — німецький король з 985 року та імператор Священної Римської Імперії з 996 року, син саксонського імператора Оттона II і візантійської принцеси Феофано.Після смерті батька 983 року трирічний син успадкував королівський трон. До повноліття Оттона III (995) регентшами при ньому були мати Феофано (до 991) і бабка Адельгейда.
rdf:langString
rdf:langString
أوتو الثالث
rdf:langString
Otó III del Sacre Imperi
rdf:langString
Ota III.
rdf:langString
Otto III. (HRR)
rdf:langString
Όθων Γ΄ της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας
rdf:langString
Oto la 3-a (Sankta Romia Imperio)
rdf:langString
Otón III del Sacro Imperio Romano Germánico
rdf:langString
Oton III.a Germaniako Erromatar Inperio Santukoa
rdf:langString
Otto III, Kaisar Romawi Suci
rdf:langString
Otton III (empereur du Saint-Empire)
rdf:langString
Ottone III di Sassonia
rdf:langString
オットー3世 (神聖ローマ皇帝)
rdf:langString
오토 3세
rdf:langString
Otto III, Holy Roman Emperor
rdf:langString
Keizer Otto III
rdf:langString
Otton III (cesarz rzymski)
rdf:langString
Otão III do Sacro Império Romano-Germânico
rdf:langString
Оттон III
rdf:langString
Otto III (tysk-romersk kejsare)
rdf:langString
Оттон III
rdf:langString
奥托三世 (神圣罗马帝国)
rdf:langString
Otto III
rdf:langString
Otto III
rdf:langString
Klever Reichswald near Kessel, Kingdom of Germany
xsd:integer
38935
xsd:integer
1124139498
rdf:langString
June/July 980
rdf:langString
Otto III from the Gospels of Otto III
xsd:date
1002-01-23
xsd:integer
374
xsd:gMonthDay
--04-12
--05-21
--12-25
xsd:integer
2
xsd:integer
20
xsd:integer
983
996
rdf:langString
Otto III.
rdf:langString
أوتو الثالث (بالألمانية: Otto III) (يونيو/يوليو 980-23 يناير 1002) كان إمبراطورًا رومانيًا مقدسًا منذ عام 996 حتى وفاته المبكرة في عام 1002. كان أحد أفراد الأسرة الأوتونية، وكان الابن الوحيد للإمبراطور أوتو الثاني وزوجته ثيوفانو. ذهب أوتو الثالث في عام 996 إلى إيطاليا للمطالبة بألقاب ملك إيطاليا والإمبراطور الروماني المقدس، والتي لم يطالب بها أحد منذ وفاة أوتو الثاني عام 983. سعى أوتو الثالث لإعادة السيطرة الإمبراطورية على مدينة روما، والتي ثارت تحت قيادة كريسنتوس الثاني، ومن ضمنها البابوية. تُوِّج أوتو الثالث كإمبراطور، فقمع التمرد الروماني وعين ابن عمه غريغوري الخامس في منصب البابا، وكان بذلك أول بابا من أصل ألماني. تمرد كريسنتوس الثاني مرة أخرى بعد أن عفا عنه الإمبراطور وغادر المدينة، وخلع غريغوري الخامس وعين يوحنا السادس عشر كبابا. عاد أوتو الثالث إلى المدينة في عام 998، وأعاد تعيين غريغوري الخامس، وأعدم كلا من كريسنتوس الثاني ويوحنا السادس عشر. نصب أوتو الثالث سيلفستر الثاني في منصب البابا الجديد عندما توفي غريغوري الخامس في عام 999. عززت تصرفات أوتو الثالث طوال حياته السيطرة الإمبراطورية على الكنيسة الكاثوليكية. واجه أوتو الثالث منذ بداية حكمه معارضة من السلاف على طول الحدود الشرقية. تمرد السلاف على السيطرة الإمبراطورية بعد وفاة والده في عام 983، فأجبر ذلك الإمبراطورية على التخلي عن أراضيها شرق نهر إلبه. حارب أوتو الثالث لاستعادة الأراضي المفقودة للإمبراطورية طوال فترة حكمه بنجاح قليل. عزز أوتو الثالث علاقات الإمبراطورية مع بولندا وبوهيميا والمجر أثناء وجوده في الشرق. كان قادرًا على بسط نفوذ المسيحية من خلال دعم عمل البعثات في بولندا، وذلك من خلال علاقاته في أوروبا الشرقية في عام 1000، ومن خلال تتويج ستيفين الأول كأول ملك مسيحي للمجر. واجه أوتو تمردًا من قبل الأرستقراطية الرومانية لدى عودته إلى روما في عام 1001، فأجبره ذلك على الفرار من المدينة. عانى أوتو أثناء مسيرته لاستعادة المدينة في عام 1002 من حمى مفاجئة وتوفي في قلعة باتيرنو في فاليريا عن عمر يناهز 21 عامًا مع عدم وجود وريث واضح لخلافته. أدى موته المبكر إلى دخول الإمبراطورية في أزمة سياسية.
rdf:langString
Otó III (980 – 23 de gener del 1002) fou el quart monarca de la dinastia otoniana o saxona del Sacre Imperi Romanogermànic. Fou escollit rei d'Alemanya el 983, en morir el seu pare Otó II.
rdf:langString
Ota III. (červenec 980, – 23. leden 1002, Paterno, Itálie) byl římský král (od roku 983) a císař (od roku 996) římské říše z dynastie saských Liudolfingů. Fakticky vládl od roku 995. Jeho otcem byl římský císař Ota II., matkou byzantská princezna Theofano. Krátce před jeho předčasnou smrtí byl dojednán jeho sňatek s byzantskou princeznou, neteří císaře Basileia II., který se však již nestačil uskutečnit.
rdf:langString
Ο Όθων Γ΄ (Otto III, Ιούνιος/Ιούλιος 980 - 23 Ιανουαρίου 1002) ήταν καίσαρας της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας από το 996 έως τον πρόωρο θάνατό του το 1002. Μέλος της δυναστείας των Οθωνιδών, ο Όθων Γ΄ ήταν ο μόνος γιος και διάδοχος του αυτοκράτορα Όθωνα Β΄ και της συζύγου του, Θεοφανούς Σκλήραινας. Ο Όθων Γ' στέφτηκε βασιλιάς της Γερμανίας το 983 σε ηλικία τριών ετών, λίγο μετά το θάνατο του πατέρα του στη νότια Ιταλία ενώ εκστράτευε εναντίον της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας και του Εμιράτου της Σικελίας. Στέφθηκε αυτοκράτορας στο Άαχεν στις 25 Δεκεμβρίου του ίδιου χρόνου. Στις αρχές του 984 ο δούκας Ερρίκος που είχε εκθρονιστεί στην Βαυαρία από τον πατέρα του, Όθωνα Β΄, απαιτούσε την σαν μέλος του βασιλικού οίκου. Για να πετύχει τον σκοπό του έκανε συμμαχία με τον βασιλιά της Γαλλίας Λοθάριο. Ο , αρχιεπίσκοπος του Μάιντς, πίεσε τον Ερρίκο να απελευθερώσει τον αιχμάλωτο βασιλιά και μετά την Σύνοδο των ισχυρων Γυναικών το 985 ο Όθων επέστρεψε στην μητέρα του, την αυτοκράτειρα Θεοφανώ. Εκείνη έγινε αντιβασίλισσα κυβερνώντας για λογαριασμό του ανήλικου τότε Όθωνα και εγκατέλειψε την ιμπεριαλιστική πολιτική του συζύγου της ενώ αφοσιώθηκε ιδιαίτερα στην πολιτισμική αναγέννηση της δυτικής Ευρώπης που ονομάστηκε Οθωνική Αναγέννηση και στηριζόταν στην λειτουργία των μοναστηριών ως κέντρα εκπαίδευσης και παραγωγής πολιτισμού. Μετά τον θάνατο της μητέρας του (991) η γιαγιά του, Αδελαΐδα της Ιταλίας, έγινε αντιβασιλέας για λογαριασμό του ανήλικου Όθωνα μέχρι την ενηλικίωση του (994). Μόλις ενηλικιώθηκε ο Όθωνας Γ΄, ακολουθώντας το παράδειγμα του πατέρα του Όθωνα Β΄, έστειλε διπλωματική αποστολή στη Κωνσταντινούπολη προκειμένου να διαπραγματευθεί τον γάμο του με μία βυζαντινή πριγκίπισσα που τότε θεωρούνταν η καλύτερη δυνατή νύφη για έναν μονάρχη. Οι Οθωνίδες είχαν στηρίξει την διαδοχή τους στον θρόνο της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκράτορίας στο κληρονομικό δικαίωμα της γιαγιάς του Όθωνα Γ΄ Αδελαΐδας της Ιταλίας και στην ευγενική καταγωγή της της μητέρας του Θεοφανούς. Τώρα ο Όθωνας χρειαζόταν έναν ακόμα ισχυρό πολιτικά γάμο για να σταθεροποιήσει την εξουσία του που αμφισβητούνταν από την πρώτη στιγμή που πέθανε ο πατέρας του και κατάφερε να πείσει τον αυτοκράτορα Βασίλειο Β΄ τον επονομαζόμενο Βουλγαροκτόνο να του δώσει για σύζυγο την ανιψιά του (την κόρη του αδερφού του Κωνσταντίνου Η΄) την Ζωή Πορφυρογέννητη. Ο γάμος όμως αυτός δεν έγινε ποτέ γιατί μέχρι να φτάσει η Ζωή με το πλοίο, ο Όθωνας Γ΄ είχε πεθάνει.
rdf:langString
Otto III. (* Juni oder Juli 980 im Reichswald nahe Kessel (Ketil) bei Kleve; † 23. oder 24. Januar 1002 in Castel Paterno bei Faleria, Italien) aus dem Haus der Ottonen war ab 983 römisch-deutscher König und ab 996 Kaiser. Bereits als Dreijähriger wurde er zum deutschen König gewählt. Während seiner Unmündigkeit wurde das Reich von den Kaiserinnen Theophanu und Adelheid von Burgund verwaltet. In seiner Regierungszeit verlagerte sich der Schwerpunkt der Herrschaft nach Italien. Seine Regentschaft ist von ganz individuellen Entscheidungen geprägt. So setzte Otto gegen den rebellischen römischen Stadtadel mit seinen Vertrauten Bruno von Kärnten als Papst Gregor V. und Gerbert von Aurillac als Papst Silvester II. eigene Kandidaten ein. In Polen wurde eine vom Reich unabhängige Kirchenorganisation eingerichtet. Im Jahre 1001 musste Otto nach einem Aufstand aus Rom fliehen. Den Versuch einer Rückeroberung machte Ottos früher Tod zunichte. Sein Leichnam wurde in der Aachener Marienkirche, dem heutigen Dom, beigesetzt. Er galt lange Zeit als „undeutscher“ Kaiser. Ausgehend von den Forschungen Percy Ernst Schramms, der vor allem die Italienpolitik Ottos III. in das langfristige Konzept der Renovatio imperii Romanorum (Erneuerung des römischen Reiches) einordnete, diskutiert die neuere Forschung, ob seiner Herrschaft weitreichende politische Konzeptionen zugeschrieben werden können.
rdf:langString
Oto la 3-a (naskiĝis en , fine de junio de 980; mortis en Paterno, la 23-an de januaro 1002) el la liudolfida dinastio estis elektita imperiestro de la Sankta Romia Imperio en 983 post la morto de sia patro la imperiestro Oto la 2-a). En 1202 Arduino de Ivreo estis proklamita reĝo de Italio en Pavio nur unu monaton post la morto de Oto la 3-a, imperiestro de la Sankta Romia Imperio, kaj tiele la revo de imperio kaj romia kaj ĝermana disfalis. Italio volis sendependon kaj nomumis sian propran monarkon. La sukcedonto de Oto la 3-a, nome ties kuzo Henriko de Bavario, Henriko la 2-a, veturis al Romo post du jaroj por ekposedi la kronon de Italio, kiu laŭleĝe korespondis al li.
rdf:langString
Otón III (julio de 980-23 de enero de 1002) fue el tercer emperador del Sacro Imperio Romano Germánico perteneciente al linaje de los Otones. Tras la derrota de Cabo Colonna (también conocida como Batalla de Stilo), su padre el emperador Otón II convocó a los magnates alemanes e italianos a una Dieta extraordinaria en Verona, en junio de 983, para elegirlo como su sucesor.
rdf:langString
Oton III.a Germaniako Erromatar Inperio Santukoa (Ketil, 980 -Paterno, Lazio, 1002ko urtarrilaren 23a) Germaniako Erromatar Inperio Santuko enperadorea izan zen 996tik hil zen arte. Otondarren dinastiako kidea, Oton II.a enperadorearen eta Teofanoren seme bakarra izan zen. Oton III.a 983an izendatu zuten Germaniako errege; hiru urte besterik ez zituen, eta aita hil berria zuen Italiaren hegoaldean hain zuzen ere, Bizantziar Inperioaren eta aurkako kanpainetan. 984an Oton III.aren ama zen Teofania printzesa bizantziarra haren erregeorde izan zen, 991ean hil zen arte. Ondoren, haren aitaldeko amona zen Adelaida Borgoinakoa izan zen erregeorde 994 arte. 995ean, 15 urterekin, hasi zen errege-lanak egiten.
rdf:langString
Otton III (ou Othon III) est né en juin ou juillet 980 dans la forêt royale de Kessel (Ketil), près de Clèves, et est mort le 23 ou 24 janvier 1002 à Paterno (Latium) sur le mont Soracte, en Italie. Prince de la lignée ottonienne, il est roi des Romains à partir de 983 et empereur des Romains de 996 à 1002. Après la mort de son père Otton II survenue le 7 décembre 983, il est couronné roi des Romains le 25 décembre 983 à Aix-la-Chapelle, à l'âge de trois ans. Le prince Henri le Querelleur l'enlève alors et tente de se faire attribuer sa tutelle. Mais l'archevêque de Mayence Willigis, soutenu par d'autres grands, condamne cette usurpation et impose la régence de sa mère, la princesse arméno-byzantine Théophano Skleraina. Après le décès de celle-ci, en 991, c'est Adélaïde, grand-mère de l'empereur, qui assure sa tutelle. En 995, Otton est majeur et prend officiellement le pouvoir ; il rêve de fonder un empire universel qui réunirait d'abord tous les peuples chrétiens d'Occident. Il intervient dans les affaires de l'Église et impose contre l'avis des cités rebelles de la péninsule italienne ses propres candidats au trône papal. Il y fait ainsi placer son homme de confiance, par ailleurs son cousin, Brunon de Carinthie, premier pape d'origine germanique, sous le nom de Grégoire V. Couronné empereur par ce dernier le 21 mai 996, Otton installe sa cour à Rome : sous son règne, l'Italie redevient le siège du gouvernement impérial. Avec l'aide de Gerbert d'Aurillac, l'écolâtre de Reims qui fut son précepteur et qu'il fait élire pape en 999, Otton se rapproche de la Pologne et fait parvenir à Étienne de Hongrie la première couronne royale de ce pays. Dans un texte de janvier 1001, les rapports entre le pape Sylvestre II et l'empereur sont redéfinis. Otton III refuse de confirmer le Privilegium Ottonianum accordé par Otton Ier en 962. L'empereur accorde au souverain pontife huit comtés de la Pentapole. Otton III se voit comme « Esclave des Apôtres », le représentant direct de Pierre et le responsable de son patrimoine. Il souhaite gouverner la chrétienté et se met sur le même plan que le pape, avec lequel il veut présider les synodes. Mais les deux hommes se trouvent bientôt chassés de Rome par la population et la tentative d'unir le pouvoir temporel et le pouvoir spirituel tourne court. Otton meurt en 1002, à l'âge de 22 ans, et son corps est ramené d'Italie en Germanie pour être inhumé à Aix-la-Chapelle.
rdf:langString
Otto III (June/July 980 – 23 January 1002) was Holy Roman Emperor from 996 until his early death in 1002. A member of the Ottonian dynasty, Otto III was the only son of the Emperor Otto II and his wife Theophanu. Otto III was crowned as King of Germany in 983 at the age of three, shortly after his father's death in Southern Italy while campaigning against the Byzantine Empire and the Emirate of Sicily. Though the nominal ruler of Germany, Otto III's minor status ensured his various regents held power over the Empire. His cousin Henry II, Duke of Bavaria, initially claimed regency over the young king and attempted to seize the throne for himself in 984. When his rebellion failed to gain the support of Germany's aristocracy, Henry II was forced to abandon his claims to the throne and to allow Otto III's mother Theophanu to serve as regent until her death in 991. Otto III was then still a child, so his grandmother, Adelaide of Italy, served as regent until 994. In 996, Otto III marched to Italy to claim the titles of King of Italy and Holy Roman Emperor, which had been left unclaimed since the death of Otto II in 983. Otto III also sought to reestablish Imperial control over the city of Rome, which had revolted under the leadership of Crescentius II, and through it the papacy. Crowned as emperor, Otto III put down the Roman rebellion and installed his cousin as Pope Gregory V, the first Pope of German descent. After the Emperor had pardoned him and left the city, Crescentius II again rebelled, deposing Gregory V and installing John XVI as Pope. Otto III returned to the city in 998, reinstalled Gregory V, and executed both Crescentius II and John XVI. When Gregory V died in 999, Otto III installed Sylvester II as the new pope. Otto III's actions throughout his life further strengthened imperial control over the Catholic Church. From the beginning of his reign, Otto III faced opposition from the Slavs along the eastern frontier. Following the death of his father in 983, the Slavs rebelled against imperial control, forcing the Empire to abandon its territories east of the Elbe river. Otto III fought to regain the Empire's lost territories throughout his reign with only limited success. While in the east, Otto III strengthened the Empire's relations with Poland, Bohemia, and Hungary. Through his affairs in Eastern Europe in 1000, he was able to extend the influence of Christianity by supporting mission work in Poland and through the crowning of Stephen I as the first Christian king of Hungary. Returning to Rome in 1001, Otto faced a rebellion by the Roman aristocracy, which forced him to flee the city. While marching to reclaim the city in 1002, Otto suffered a sudden fever and died in Castle Paterno in Faleria at the age of 21. With no clear heir to succeed him, his early death threw the Empire into political crisis. Otto was a charismatic figure associated with several legends and notable figures of his time. Opinions on Otto III and his reign vary considerably. Recognized in his days as a brilliant, energetic, pious leader, Otto was portrayed as a whimsical, overidealistic dreamer who failed in his duty towards Germany by nineteenth century historians. Modern historians generally see him in a positive light, but several facets of the emperor remain enigmatic and debates on the true intentions behind his Imperial Renovation (renovatio imperii Romanoru) program continue.
rdf:langString
Otto III (Juni/Juli 980 – 23 Januari 1002) adalah Kaisar Romawi Suci dari 996 sampai kematian awalnya pada 1002. Sebagai seorang anggota dari dinasti Ottonian, Otto III adalah anak tunggal dari Kaisar Otto II dan istrinya . Otto III dimahkotai sebagai pada 983 pada usia tiga tahun, tak lama setelah ayahnya meninggal di selatan Italia saat berkampanye melawan Kekaisaran Bizantium dan .
rdf:langString
Ottone III di Sassonia (Kessel, giugno o luglio 980 – Faleria, 23 gennaio 1002) fu re dei Franchi Orientali dal 983 alla morte e re degli Italici ed Imperatore Romano dal 996 alla morte. All'età di tre anni fu eletto re dei Franchi Orientali e, durante la sua minore età, l'impero fu amministrato dalle imperatrici Teofano e Adelaide di Borgogna. Durante il suo regno, il fulcro del dominio si spostò in Italia e fu contrassegnato da decisioni molto individuali e personali. Così Ottone nominò i propri candidati e consiglieri alla carica pontificale contro gli interessi della nobiltà ribelle di Roma, nominando dapprima il suo parente Bruno di Carinzia, che assunse il nome di papa Gregorio V, e, alla morte di questo, il precettore Gerberto di Aurillac, che a sua volta assunse il nome di papa Silvestro II. In Polonia fu costituita un'organizzazione ecclesiastica indipendente dall'impero per volontà ottoniana. Nel 1001 Ottone dovette fuggire da Roma dopo una rivolta e la sua morte prematura vanificò il tentativo di riconquista dell'Urbe. Il suo corpo fu sepolto nella chiesa di Santa Maria di Aquisgrana, l'odierna cattedrale. Per molto tempo fu considerato un imperatore "non tedesco" sulla base delle ricerche di Percy Ernst Schramm, che collocò la Italienpolitik di Ottone III nel concetto di ampio respiro della Renovatio imperii Romanorum; l'attuale ricerca storiografica, invece, discute se concetti politici di vasta portata possano essere ascritti al suo governo. L'imperatore, dotato di una corona, dello scettro d'aquila di Augusto e della sphaira, l'imperatore è in trono tra due colonne davanti a un complesso architettonico all'interno di un palazzo. Accanto a lui sono presenti due rappresentazioni della classe clericale e laica. Sul lato sinistro dell'immagine le quattro personificazioni dell'impero si avvicinano al sovrano a piedi nudi e in una posizione umile: Sclavinia, Germania, Gallia e Roma. Esse portano ricchi doni: una ciotola piena di pietre preziose, un ramo di palma, una cornucopia e un globo d'oro. L'immagine di omaggio cita l'offerta dell'aurum coronarium, la corona d'oro che i grandi di una regione dovevano presentare all'imperatore in riconoscimento del suo regno. Immagine dell'imperatore dall'Evangelario di Ottone III, (miniatura della , intorno al 1000) (Bayerische Staatsbibliothek, Clm 4453, fol. 23v – 24r).
rdf:langString
オットー3世（Otto III., 980年7月 - 1002年1月23日）は、ザクセン朝第4代国王（ドイツ王、在位：983年12月 - 1002年）及びオットー朝第3代イタリア王オットーネ3世（在位：996年4月 - 1002年）、ローマ教会の皇帝（神聖ローマ皇帝、戴冠：996年5月）。初代オットー1世大帝の孫で、第2代皇帝オットー2世とギリシャ皇女テオファヌの子。ローマを首都とした古代帝国の復興を目指したが、現実に合わず果たせないまま1002年に21歳の若さで崩御。
rdf:langString
( 바이에른의 오토 3세 공작에 대해서는 오토 (헝가리) 문서를 참고하십시오.) 오토 3세(980년 ~ 1002년 1월 23일)는 오토 왕가의 네 번째 왕이다. 오토 1세의 손자이자 오토 2세의 아들로, 독일 국왕이자 이탈리아 국왕이었으며 신성 로마 제국의 황제였다. 983년 아버지의 요절로 왕위를 물려받아 어머니 의 섭정을 받았다. 오토 3세는 정치적 조언을 통해 폴란드와 헝가리를 그의 영향권 안에 두었고 1000년에 폴란드 순례여행을 했다. :53 그리고 폴란드에 주교청을 신설하여 폴란드 교회가 제국의 교회에서 분리하게 했다. :53 헝가리에서는 그란(현재의 에스테르곰)에 주교 통치 지역을 건설하여 이슈트반 1세를 헝가리의 왕으로 추대했다.(1000년) :53 1002년 미혼인 채로 사망해 육촌 형제인 바이에른 공작 하인리히 4세가 뒤를 이었다. 오토 3세가 죽기 전까지만 해도 신성 로마 제국의 황제들은 자신들이 전체 유럽의 황제라는 명분으로 유럽 각국의 내정에 간섭했다. 그의 사후 이탈리아는 잠깐의 권력공백기간을 거쳐 현지인 출신 아르뒤노가 잠시 집권하기도 했다.
rdf:langString
Otto III (Kessel, Reichswald, juni of juli, 980 - Castel Paterno bij Faleria, Italië, 23 of 24 januari 1002) was de vierde heerser uit het Saksische Huis van de Liudolfingen, de eerste dynastie van het Heilige Roomse Rijk. Hij werd na de dood van zijn vader, Otto II in 983 op driejarige leeftijd tot koning van Duitsland verkozen en in 996 gekroond tot Rooms-Duitse keizer. Tijdens zijn minderjarigheid werd het rijk door de keizerinnen Theophanu en Adelheid van Bourgondië bestuurd. Hij verlegde het zwaartepunt van zijn machtsuitoefening naar Italië. Zijn bewind wordt gekenmerkt door zeer individuele beslissingen. Zo zette Otto tegen de zin van de opstandige Romeinse adel met zijn vertrouwelingen Bruno van Karinthië als paus Gregorius V en Gerbert van Aurillac als paus Sylvester II eigen kandidaten op de pauselijke troon. Vanaf het begin van zijn regeerperiode werd Otto III geconfronteerd met oppositie van de Slaven langs de oostelijke grens van het Rijk. Na de dood van zijn vader in 983 waren de Slavische stammen in opstand gekomen tegen het Heilig Roomse Rijk. Het rijk werd gedwongen om zijn gebieden ten oosten van de Elbe op te geven. Otto III zou gedurende zijn gehele regeerperiode vechten om de verloren gebieden voor het Rijk te herwinnen. Hij boekte hierbij echter slechts beperkt succes. Terwijl hij in het oosten was, versterkte Otto III de betrekkingen van het Rijk met Polen, Bohemen en Hongarije. Door zijn activiteiten in Oost-Europa in het jaar 1000 was Otto III in staat om de invloed van het christendom in Oost-Europa sterk uit te breiden. Grote successen waren het besluit van het dat het missiewerk van de kerk in Polen gesteund zou worden. Er werd in Polen een van het Heilige Roomse rijk onafhankelijke kerkelijke organisatie opgericht. Een ander succes was de kroning van Stefanus I als eerste christelijke koning van Hongarije. In 1001 in Rome teruggekeerd werd Otto III met een opstand door de Romeinse aristocratie geconfronteerd, die hem dwong om de stad te ontvluchten. Terwijl hij in 1002 met zijn troepen naar de stad optrok om deze opnieuw in te nemen, werd Otto III door een plotselinge koorts getroffen. Hij stierf op 21-jarige leeftijd in Castel Paterno, een kasteel in de buurt van Civita Castellana. Zonder duidelijke erfgenaam om hem op te volgen stortte zijn vroege dood het Rijk in een politieke crisis. Zijn lichaam werd bijgezet in Aken. Hij gold lange tijd als een 'onduitse' keizer. Op basis van onderzoek door Percy Ernst Schramm, die de Italiaanse politiek van Otto III ziet binnen het langetermijnconcept van de (restauratie van het Romeinse Rijk) bediscussieert men in het recentere onderzoek of aan zijn bewind vergaande politieke concepten kunnen worden toegeschreven.
rdf:langString
Otton III (ur. czerwiec/lipiec 980 w Kleve, zm. 23 lub 24 stycznia 1002 roku w Falerii) – władca niemiecki z dynastii Ludolfingów. Król Niemiec od 983 roku, cesarz rzymski od 996 roku. Syn Ottona II i Teofano, księżniczki bizantyjskiej. Otton III był zwolennikiem idei odnowienia Cesarstwa Rzymskiego, w której polityka podporządkowania Kościoła państwu wiązała się z koncepcją jedności chrześcijańskiej. Uniwersalnej władzy cesarskiej miały być poddane: Germania, Italia, Galia oraz Sclavinia (Słowiańszczyzna). Podczas swojego panowania kilkakrotnie rozprawiał się z rzymską opozycją Krescencjuszów, mianował na papieży Grzegorza V i Sylwestra II, a podczas zjazdu gnieźnieńskiego uniezależnił Polskę od kościelnej władzy Niemiec.
rdf:langString
Otto III, född 980, död 23 januari 1002 på , var tysk-romersk kejsare från 996. Då Ottos far Otto II avled den 7 december 983, var Otto endast tre år gammal. Först 13 år senare, år 996, blev han myndig. Snart därefter begav han sig till Rom, där han insatte sin kusin Bruno av Kärnten som påve under namnet Gregorius V.
rdf:langString
Оттон III (нем. и лат. Otto III; июнь или июль 980 — 23 или 24 января 1002, замок Патерно около Витербо, Италия), прозванный «Чудо мира» (лат. Mirabilia mundi) — германский король и император Священной Римской империи, сын Оттона II Рыжего и византийской принцессы Феофано, родственницы императора Иоанна I Цимисхия.
rdf:langString
Otão III (junho/julho de 980 – 23 de janeiro de 1002) foi o Imperador Romano-Germânico e Rei da Itália de 996 até sua morte, além de Rei da Germânia a partir de 983. Era filho do imperador Otão II e sua esposa Teofânia Escleraina.
rdf:langString
奥托三世（Otto III，980年7月－1002年1月23日）罗马人的国王（983年－1002年在位），神聖羅馬皇帝（996年－1002年）。奥托二世之子。995年亲政以前，由他的母亲賽奧法諾和祖母阿德莱德摄政。 奥托三世996年进入意大利，册立自己的堂哥格列高利五世为教皇，后者成为历史上第一位德国籍教皇。格列高利五世随即为奥托三世加冕（5月21日）。 奥托三世醉心于恢复罗马帝国，并强调教会应更多的为皇权服务。1000年，在经过亚琛时奥托三世打开查理曼大帝的坟墓，并取走皇帝身上的金十字架。他于1002年1月24日在意大利去世。
rdf:langString
Оттон III (нім. Otto III, 980 — 23 січня 1002), був прозваний «Диво світу» (лат. Mirabilia mundi) — німецький король з 985 року та імператор Священної Римської Імперії з 996 року, син саксонського імператора Оттона II і візантійської принцеси Феофано.Після смерті батька 983 року трирічний син успадкував королівський трон. До повноліття Оттона III (995) регентшами при ньому були мати Феофано (до 991) і бабка Адельгейда. Будучи юним імператором, Оттон знайшов середину свого світу в Римі — головній землі імператорів, в місті апостолів та мучеників, де папа й імператор в повній згоді та порозумінні повинні були займати свої пости. «Дитяча гра» — назвали вже сучасники таке честолюбство, управління світом з самого центру. Намагаючись здійснити утопічний план відтворення римської «світової імперії» з центром у Римі, Оттон ІІІ постійно знаходився в Італії.
xsd:integer
983
xsd:nonNegativeInteger
55102
xsd:gYear
1002
xsd:gYear
0996
