Oda Nobunaga

rdf:langString Ода Нобунаґа

rdf:langString О́да Нобуна́ґа (яп. 【織田信長】 おだのぶなが; 23 червня 1534 — 21 червня 1582) — японський державний і військовий діяч, магнат, самурайський полководець періоду «Воюючих країн». Розпочав процес об'єднання роздробленої Японії. Головний герой японської воєнної епопеї «Записи про князя Нобунаґу». Господар замків Наґоя (бл. 1545—1555), Кійосу (1555—1563), Комакі (1563—1567), Ґіфу (1567—1576), Адзучі (1576—1582). Тимчасовий старший державний радник (1575—1576) генерал імператорської гвардії (1575—1578), двірцевий міністр (1576—1577), правий міністр (1577—1578), великий державний міністр (посмертно, 1582). Японський національний герой. З 1869 року вшановується як шінтоїстське божество. Зайняв перше місце у загально-національному опитуванні «Великі японці» (2006). Народився у провінції Оварі. Син управителя Оди Нобухіде, старійшини воєводських намісників провінції. Після смерті батька в 1552 році знищив родичів-конкурентів і близько 1559 року об'єднав Оварі. 1560 року одержав велику перемогу в битві при Окехадзамі над військами магната Імаґави Йошімото, голову якого здобув у бою. В 1560—1567 роках розбив рід Сайто й захопив його провінцію Міно. 1568 року здійснив успішний похід на японську столицю Кіото, підтримавши претендента на пост шьоґуна Ашікаґу Йошіакі. В ході походу підкорив Столичну округу. Через конфлікт із шьоґуном розпочав війну проти першого антинобунаґівського союзу в складі сусідніх магнатських родів Асакура, Адзай, Такеда, а також буддистських монастирів Осаки та Енряку. У 1570—1573 роках розбив сили союзу й 1573 року ліквідував шьоґунат Муромачі, вигнавши Йошіакі зі Столичної округи. У 1574—1575 роках винищив анклави непокірних буддистів у та Ечідзені. 1575 року в битві при Наґашіно першим серед японських полководців широко застосував вогнепальну зброю. 1576 року заснував на березі озера Біва замок і містечко Адзучі, що стало його резиденцією. У 1576—1580 роках вів боротьбу проти другого антинобунаґівського союзу, що був організований шьоґуном-втікачем на базі родів Морі, Уесуґі, Такеда, а також Осацького монастиря. 1580 року зайняв Осаку після тривалої облоги. Внаслідок перемоги над союзом підкорив більшу частину Центральної Японії. 1581 року знищив пристоличну конфедерацію нінджя з Іґи. 1582 року остаточно ліквідував воєводський рід Такеда, приєднавши його володіння у провінціях Шінано, Кай та Кодзуке. 1582 року готував великий похід до Західної Японії. Трагічно загинув у столичному монастирі Хонно від рук власного полководця Акечі Міцухіде. Внаслідок пожежі тіла покійного не знайшли. Формально похований з почестями у монастирі Дайтоку, Кіото. Напередодні смерті об'єднав третину японських земель. Справу його життя продовжив Тойотомі Хідейоші, полоководець дому Ода. Встановив авторитарський режим, що спирався на військову міць Оди та престиж імператорського дому. Реформував традиційне японське військо шляхом розмежування військового (самурайського) і селянського станів, створення ефективної системи мобілізації, впровадження жорстокої дисципліни, застовування модерної зброї — наддовгих списів (3,5 м), аркебуз, гармат, великих кораблів тощо. Започаткував будівництво кам'яних японських замків із головною баштою, що поступово замінили середньовіччні дерев'яні замки по всій країні. Проводив опис підвладних земель, створив нову систему землеволодіння. Сприяв формуванню єдиного японського ринку, запроваджуючи режим вільної торгівлі у містах та ліквідуючи застави на дорогах. Вів боротьбу проти буддистських сект, що претендували на владу або збурювали суспільний спокій. Був патроном єзуїтських місіонерів (з 1569), фундатором християнської Церкви Внебовзяття в Кіото (1576) та семінарії в Адзучі (1580).