New Imperialism
http://dbpedia.org/resource/New_Imperialism an entity of type: Thing
Tagraíonn an téarma an tImpiriúlachas Nua d'fhorleathnú coilíneach a chuir cumhachtaí na hEorpa, na Stáit Aontaithe agus, ina dhiaidh sin, na Seapáine i bhfeidhm, le linn an 19ú agus an 20ú haois; cuir na Francaigh tús leis an fhorleathnú seo nuair a ghabháil Ríocht na Fraince tír na hAilgéire agus lean an tréimhse ar aghaidh go dtí tús an Chéad Chogadh Domhanda: sé sin le rá, thart ar 1830 go dtí 1914. Tá an tréimhse inaitheanta toisc go raibh tóraíocht gan fasach chun críocha thar lear a fháil le linn na tréimhse seo. Ag an am seo, bhí tíortha dírithe ar thógáil a n-impireacht, le dul chun cinn agus forbairtí na teicneolaíochta nua, ag cur lena dtíortha tré choncas, agus tré leas a bhaint as a gcuid acmhainní.
rdf:langString
新帝国主義（しんていこくしゅぎ、英語: New Imperialism）は、19世紀から20世紀にかけてのヨーロッパ諸国（イギリス、デンマーク、イタリア、ベルギー、オランダ、フランス、ドイツなど）やアメリカ合衆国、日本などによる植民地拡大（帝国主義）を指す。 「新帝国主義」の「新」は、15世紀から19世紀初頭にかけてのヨーロッパ諸国による初期の植民地化の波と対比させた用語である。
rdf:langString
Neoimperialismo é uma política de dominação não só territorial, militar e econômico, como também cultural, de uma nação sobre outra. O neoimperialismo recebe esse nome pois assemelha-se muito ao imperialismo da segunda revolução industrial, praticado por diversas potências européias. As principais diferenças entre as duas políticas é a existência, no neoimperialismo, do domínimo informal (cultural e econômico), em contraste com o domínio apenas formal (territorial, militar e econômico) do imperialismo tradicional.
rdf:langString
新帝國主義（New Imperialism）是十九世紀晚期至二十世紀初世界強權，主要是大英帝國、俄羅斯帝國、法蘭西共和國、德意志帝國、大日本帝國及意大利王國，以其軍事力量積極對外拓展殖民地及政治勢力。在1870年普法戰爭至第一次世界大戰的四十多年間，是新帝國主義的全盛時期。
rdf:langString
الإمبريالية الجديدة (بالإنجليزية: New Imperialism)، هو مصطلح يشير إلى فترة التوسع الاستعماري المُعتمد من قبل القوى الأوروبية والولايات المتحدة الأمريكية واليابان خلال نهايات القرن التاسع عشر وبدايات القرن العشرين. شهدت هذه الفترة سعيًا غير مسبوق للاستحواذ على الأراضي الخارجية. دأبت الدول في ذلك الوقت على بناء إمبراطورياتها بالاعتماد على التطورات والتقدمات التكنولوجية، واحتلال بلدان أخرى لتوسيع الرقعة الجغرافية لأراضيها، واستغلال موارد الدول الخاضعة لسيطرتها. احتُلت جميع دول أفريقيا تقريبًا وأجزاء من آسيا من قبل القوى الغربية (واليابان)، كل منهم على حدة. عكست الموجة الجديدة من الإمبريالية التناحرات القائمة بين القوى العظمى، والرغبة الاقتصادية لهذه القوى في إيجاد موارد وأسواق جديدة لسلعهم، وميلها لتنفيذ «مهمة للتثقيف» في هذه الدول. نالت العديد من المستعمرات المؤسسة في هذه الحقبة استقلالها خ
rdf:langString
El neoimperialisme és un període d’expansió colonial per part de les potències europees, els Estats Units i l'Imperi del Japó, que va des de 1884 (Conferència de Berlín) fins a l'esclat de la Primera Guerra Mundial el 1914. El qualificatiu de «nou» és per contrastar-ho amb la primera onada de colonització europea des dels segles XV al XIX i amb l'imperialisme en general. Es caracteritza per una persecució sense precedents del que ha estat denominat «l'imperi per l'imperi mateix», una agressiva competició per l'adquisició de territoris d'ultramar acompanyada per l'emergència als països colonitzadors de doctrines de superioritat racial que negaven la capacitat dels pobles subjugats per governar-se per ells mateixos.
rdf:langString
Jako neoimperialismus, nebo nový imperialismus se označuje pozdní vlna kolonialismu na konci 19. století, po Berlínském kongresu (1884–1885), především pak dělení Afriky, velká hra o střední Asii, ujařmení Číny po opiových válkách, dokončení ovládnutí Indie po velkém indickém povstání, ovládnutí jihovýchodní Asie Brity (Barma, Malajsie, Singapur, Borneo), Nizozemci (Indonésie) a Francouzi (Indočína).
rdf:langString
Inperialismo Berria kontzeptuak (Neoinperialismoa bezala ere ezaguna), XIX. mende amaieratik XX. mende hasierararte, lehenik Europar potentziek eta ondoren Estatu Batuak eta Japonek jarraitutako politika eta ideologiari deritzo, gutxi gorabehera Frantzia-Prusia Gerratik (1871) Lehen Mundu Gerrara arte luzatu zelarik. ''Berria'' adierarekin, Esplorazioen Aroagandik (edo lehen europar kolonizazio aroa) ezberdintzea bilatzen da. 'Aro honetan aurrekaririk gabeko norgehiagoka garatzen da, itsasoz bestaldeko lurraldeen jabetza helburu duena. Honi gehitu behar zaio lurralde kolonizatzaileen arrazakeriazko beharra, euren burua kolonizatuen gainetik jartzekoa.
rdf:langString
El imperialismo moderno o neoimperialismo fue una política e ideología de expansión colonial e imperialismo adoptada por las potencias europeas y posteriormente por Estados Unidos y Japón desde finales del siglo XIX hasta principios del siglo XX, aproximadamente desde la Guerra Franco-Prusiana (1870) hasta comienzos de la Primera Guerra Mundial (1914). El calificativo de «nuevo» es para contrastarlo con la primera ola de colonización europea desde los siglos XV al XIX y con el imperialismo en general. Se caracteriza por una persecución sin precedentes de lo que ha sido denominado «el imperio por el imperio mismo», una agresiva competición por la adquisición de territorios de ultramar acompañada por la emergencia en los países colonizadores de doctrinas de superioridad racial que negaban la
rdf:langString
In historical contexts, New Imperialism characterizes a period of colonial expansion by European powers, the United States, and Japan during the late 19th and early 20th centuries.The period featured an unprecedented pursuit of overseas territorial acquisitions. At the time, states focused on building their empires with new technological advances and developments, expanding their territory through conquest, and exploiting the resources of the subjugated countries.During the era of New Imperialism, the Western powers (and Japan) individually conquered almost all of Africa and parts of Asia. The new wave of imperialism reflected ongoing rivalries among the great powers, the economic desire for new resources and markets, and a "civilizing mission" ethos. Many of the colonies established durin
rdf:langString
Imperialisme Baru (atau Neo-imperialisme) adalah gelombang imperialisme dan penjajahan yang terjadi pada akhir abad ke-19 dan awal abad ke-20. Bangsa-bangsa yang terlibat dalam perluasan wilayah pada masa ini adalah bangsa-bangsa Eropa (seperti Britania, Prancis, Spanyol, Portugis, Belanda dan Jerman), serta Amerika Serikat dan Kekaisaran Jepang. Dalam periode ini, bangsa-bangsa tersebut mencoba menambah wilayah jajahan mereka dalam skala yang belum pernah terjadi sebelumnya. Negara-negara ini membangun imperium dengan menggunakan teknologi dan perkembangan terbaru, dan dengan menggunakan sumber daya yang ada di daerah jajahan mereka.
rdf:langString
Dans le contexte historique, le nouvel impérialisme caractérise une période d'expansion coloniale des puissances d'Europe occidentale, des États-Unis, de la Russie et du Japon à la fin du xixe siècle et au début du xxe siècle, période caractérisée par une poursuite sans précédent des acquisitions territoriales à l'étranger. À l'époque, les États s'attachaient à construire leurs empires grâce aux nouvelles avancées et aux nouveaux développements technologiques, à étendre leur territoire par la conquête et à exploiter les ressources des pays assujettis. Pendant l'ère du nouvel impérialisme, les puissances occidentales (et le Japon) ont conquis individuellement presque toute l'Afrique et certaines parties de l'Asie. La nouvelle vague d'impérialisme reflétait les rivalités permanentes entre le
rdf:langString
신제국주의(영어: New Imperialism, Neoimperialism, 新帝國主義)는 역사학에서 유럽 강대국들과 미국, 일본이 19세기에서 20세기 사이에 식민지 팽창을 벌였던 시기를 말한다. 신제국주의 시대는 그전까지는 전례가 없었던 해외영토 획득 추구의 시대였다. 이 시대의 국가는 신기술 발전을 동원한 정복을 통해 영토를 확장시키고 확장시킨 영토의 자원을 착취하는 제국을 세우는 것을 목적으로 삼았다. 신제국주의 시기 서방 강대국들(그리고 일본)은 아프리카와 아시아의 대부분을 제각기 정복했다. 신제국주의 조류는 강대국 간의 경쟁과, 새로운 자원과 시장을 찾고자 하는 경제적 욕구, 그리고 소위 ""라는 정신에 의해 추동되었다. 신제국주의 시기 강대국의 식민지가 된 지역들은 제2차 세계대전 이후의 탈식민시대에 대부분 독립을 획득한다.
rdf:langString
In ambito storico, con nuovo imperialismo si intende un periodo di espansione coloniale da parte delle potenze europee, degli Stati Uniti e del Giappone tra la fine del XIX e l'inizio del XX secolo. Il periodo caratterizzò una ricerca senza precedenti di acquisizioni territoriali all'estero. A quel tempo, gli stati si concentrarono sulla costruzione dei loro imperi sfruttando i nuovi progressi e sviluppi tecnologici, espandendo il loro territorio attraverso la conquista e al fine di sfruttare le risorse dei territori conquistati. Durante l'era del nuovo imperialismo, le potenze occidentali (e il Giappone) conquistarono individualmente quasi tutta l'Africa e molte parti dell'Asia. La nuova ondata di imperialismo rifletteva le continue rivalità tra le grandi potenze, il desiderio economico d
rdf:langString
В историческом контексте термин «Новый империализм» обозначает период колониальной экспансии крупных европейских держав, а также США и Японии, в конце XIX — начале XX веков; период беспрецедентной конкуренции между ними в приобретениях заморских владений. В эпоху Нового империализма западные державы (и Япония) подчинили почти всю Африку и значительные части Азии. Новый империализм как явление характеризуют как дальнейшее развитие острого соперничества между великими державами в борьбе за мировые рынки и дешёвые ресурсы и как неудержимое стремление их национальных элит к мировому господству. Многие из колоний, основанных в этот период, обрели независимость только в эпоху деколонизации, ставшей своеобразным итогом двух мировых войн, разразившихся, в том числе, и как следствие эпохи Нового им
rdf:langString
В історичному контексті, новий імперіалізм (також неоімперіалізм) характеризує період колоніальної експансії європейських держав, США і Японії в кінці 19 і початку 20 ст.. Цей період ознаменувався безпрецедентним прагненням до заморських територіальних придбань. У той час, держави зосереджували зусилля на побудові своїх імперій з новими технологічними досягненнями та розробками, збільшуючи свою територію через завоювання та експлуатацію ресурсів підпорядкованих країн.
rdf:langString
rdf:langString
New Imperialism
rdf:langString
إمبريالية جديدة
rdf:langString
Neoimperialisme
rdf:langString
Neoimperialismus
rdf:langString
Inperialismo Berria
rdf:langString
Nuevo imperialismo
rdf:langString
Impiriúlachas Nua
rdf:langString
Imperialisme Baru
rdf:langString
Nouvel impérialisme
rdf:langString
Nuovo imperialismo
rdf:langString
新帝国主義
rdf:langString
신제국주의
rdf:langString
Neoimperialismo
rdf:langString
Новый империализм
rdf:langString
Новий імперіалізм
rdf:langString
新帝国主义
xsd:integer
160310
xsd:integer
1124658609
rdf:langString
right
rdf:langString
Map of the world in 1822, after the Napoleonic Wars
rdf:langString
Map of the world in 1914, before the start of World War I
xsd:date
2016-03-03
rdf:langString
vertical
rdf:langString
Colonisation 1822.png
rdf:langString
Colonisation 1914.png
xsd:integer
400
rdf:langString
El neoimperialisme és un període d’expansió colonial per part de les potències europees, els Estats Units i l'Imperi del Japó, que va des de 1884 (Conferència de Berlín) fins a l'esclat de la Primera Guerra Mundial el 1914. El qualificatiu de «nou» és per contrastar-ho amb la primera onada de colonització europea des dels segles XV al XIX i amb l'imperialisme en general. Es caracteritza per una persecució sense precedents del que ha estat denominat «l'imperi per l'imperi mateix», una agressiva competició per l'adquisició de territoris d'ultramar acompanyada per l'emergència als països colonitzadors de doctrines de superioritat racial que negaven la capacitat dels pobles subjugats per governar-se per ells mateixos. Com en 1880 la major part d'Àfrica encara estava sense ocupar per les potències occidentals, aquest continent es va constituir en el principal objectiu de la «nova» expansió imperialista, donant lloc a l'anomenat «repartiment d'Àfrica». Aquesta expansió també va tenir lloc en altres àrees, notablement en el Sud-est Asiàtic i les regions marítimes de l'Est d'Àsia, Japó es va unir a les potències europees en el repartiment territorial. Durant les dècades de 1940, 1950 i 1960, una ona d'aixecaments independentistes posa fi als imperis colonials europeus que encara sobrevivien.
rdf:langString
Jako neoimperialismus, nebo nový imperialismus se označuje pozdní vlna kolonialismu na konci 19. století, po Berlínském kongresu (1884–1885), především pak dělení Afriky, velká hra o střední Asii, ujařmení Číny po opiových válkách, dokončení ovládnutí Indie po velkém indickém povstání, ovládnutí jihovýchodní Asie Brity (Barma, Malajsie, Singapur, Borneo), Nizozemci (Indonésie) a Francouzi (Indočína). K aktérům neoimperiální vlny patřily tradiční evropské mocnosti jako Británie, Francie, Nizozemsko či Portugalsko, ale i Japonsko, Rusko a Spojené státy americké se svými prvními pokusy v tomto směru (Filipíny, Panama). Neschopnost Německa a Rakousko-Uherska si v této fázi zajistit dostatek kolonií a jejich frustrace z toho plynoucí bývá označována za jednu z příčin vzniku první světové války. Často byly tyto pozdní kolonizace označovány jako "civilizační mise", čímž se odlišovaly od starého kolonialismu, který se zaštiťoval zejména křesťanstvím. Mnoho kolonií vytvořených během této éry získalo nezávislost během éry dekolonizace, která následovala po druhé světové válce. Pojem je vymezen vůči tzv. první vlně evropské kolonizace v letech 1402 až 1815. Pojem neokolonialismus je vyhrazen povětšinou jiné praxi, hypotetickému "skrytému ovládání" třetího světa velmocemi.
rdf:langString
الإمبريالية الجديدة (بالإنجليزية: New Imperialism)، هو مصطلح يشير إلى فترة التوسع الاستعماري المُعتمد من قبل القوى الأوروبية والولايات المتحدة الأمريكية واليابان خلال نهايات القرن التاسع عشر وبدايات القرن العشرين. شهدت هذه الفترة سعيًا غير مسبوق للاستحواذ على الأراضي الخارجية. دأبت الدول في ذلك الوقت على بناء إمبراطورياتها بالاعتماد على التطورات والتقدمات التكنولوجية، واحتلال بلدان أخرى لتوسيع الرقعة الجغرافية لأراضيها، واستغلال موارد الدول الخاضعة لسيطرتها. احتُلت جميع دول أفريقيا تقريبًا وأجزاء من آسيا من قبل القوى الغربية (واليابان)، كل منهم على حدة. عكست الموجة الجديدة من الإمبريالية التناحرات القائمة بين القوى العظمى، والرغبة الاقتصادية لهذه القوى في إيجاد موارد وأسواق جديدة لسلعهم، وميلها لتنفيذ «مهمة للتثقيف» في هذه الدول. نالت العديد من المستعمرات المؤسسة في هذه الحقبة استقلالها خلال حقبة إنهاء الاستعمار التي تلت الحرب العالمية الثانية. استُخدمت الصفة «الجديدة» للتفريق بين الإمبريالية الحديثة والنشاطات الإمبريالية السابقة، كالموجة الأولى للاستعمار الأوروبي والتي وقعت بين 1402 و1815؛ إذ احتلت واستعمرت القوى الأوروبية كل من الأمريكيتين وسيبيريا، ومن ثم أسسوا بؤرًا استيطانيةً أخرى في أفريقيا وآسيا.
rdf:langString
Inperialismo Berria kontzeptuak (Neoinperialismoa bezala ere ezaguna), XIX. mende amaieratik XX. mende hasierararte, lehenik Europar potentziek eta ondoren Estatu Batuak eta Japonek jarraitutako politika eta ideologiari deritzo, gutxi gorabehera Frantzia-Prusia Gerratik (1871) Lehen Mundu Gerrara arte luzatu zelarik. ''Berria'' adierarekin, Esplorazioen Aroagandik (edo lehen europar kolonizazio aroa) ezberdintzea bilatzen da. 'Aro honetan aurrekaririk gabeko norgehiagoka garatzen da, itsasoz bestaldeko lurraldeen jabetza helburu duena. Honi gehitu behar zaio lurralde kolonizatzaileen arrazakeriazko beharra, euren burua kolonizatuen gainetik jartzekoa. 1880. urteen bueltan, Afrikar lurraldeen gehiena mendebaldeko potentziek okupatu gabe zegoen oraino. Afrikar kontinentea espantsio inperialista "berriaren" helburuarekin egituratu zen, Afrikaren banaketa eginez. Zabalkunde horrek Asiako hego-ekialdean eta Ekialdeko Asiako itsas eremuetan ere eragina izan zuen, non Estatu Batuak eta Japonia gehitu baitzitzaizkien europar indarrei lurraldearen banaketan. 1940, 1950 eta 1960. hamarkadetan zehar gertatu altxamendu independentistek amaiera eman zioten oraindik zutik zirauten kolonia europarrei.
rdf:langString
El imperialismo moderno o neoimperialismo fue una política e ideología de expansión colonial e imperialismo adoptada por las potencias europeas y posteriormente por Estados Unidos y Japón desde finales del siglo XIX hasta principios del siglo XX, aproximadamente desde la Guerra Franco-Prusiana (1870) hasta comienzos de la Primera Guerra Mundial (1914). El calificativo de «nuevo» es para contrastarlo con la primera ola de colonización europea desde los siglos XV al XIX y con el imperialismo en general. Se caracteriza por una persecución sin precedentes de lo que ha sido denominado «el imperio por el imperio mismo», una agresiva competición por la adquisición de territorios de ultramar acompañada por la emergencia en los países colonizadores de doctrinas de superioridad racial que negaban la capacidad de los pueblos subyugados para gobernarse por ellos mismos. Como en 1880 la mayor parte de África todavía estaba sin ocupar por las potencias occidentales, ese continente se constituyó en el principal objetivo de la «nueva» expansión imperialista, dando lugar al llamado «reparto de África». Dicha expansión también tuvo lugar en otras áreas, notablemente en el Sureste Asiático y las regiones marítimas del Este de Asia, Japón se unió a las potencias europeas en el reparto territorial. Durante las décadas de 1940, 1950 y 1960, una ola de levantamientos independentistas pone fin a los imperios coloniales europeos que aún sobrevivían.
rdf:langString
In historical contexts, New Imperialism characterizes a period of colonial expansion by European powers, the United States, and Japan during the late 19th and early 20th centuries.The period featured an unprecedented pursuit of overseas territorial acquisitions. At the time, states focused on building their empires with new technological advances and developments, expanding their territory through conquest, and exploiting the resources of the subjugated countries.During the era of New Imperialism, the Western powers (and Japan) individually conquered almost all of Africa and parts of Asia. The new wave of imperialism reflected ongoing rivalries among the great powers, the economic desire for new resources and markets, and a "civilizing mission" ethos. Many of the colonies established during this era gained independence during the era of decolonization that followed World War II. The qualifier "new" is used to differentiate modern imperialism from earlier imperial activity, such as the formation of ancient empires and the first wave of European colonization.
rdf:langString
Dans le contexte historique, le nouvel impérialisme caractérise une période d'expansion coloniale des puissances d'Europe occidentale, des États-Unis, de la Russie et du Japon à la fin du xixe siècle et au début du xxe siècle, période caractérisée par une poursuite sans précédent des acquisitions territoriales à l'étranger. À l'époque, les États s'attachaient à construire leurs empires grâce aux nouvelles avancées et aux nouveaux développements technologiques, à étendre leur territoire par la conquête et à exploiter les ressources des pays assujettis. Pendant l'ère du nouvel impérialisme, les puissances occidentales (et le Japon) ont conquis individuellement presque toute l'Afrique et certaines parties de l'Asie. La nouvelle vague d'impérialisme reflétait les rivalités permanentes entre les grandes puissances, le désir économique de nouvelles ressources et de nouveaux marchés, et une éthique de "mission civilisatrice". De nombreuses colonies établies à cette époque ont obtenu leur indépendance pendant la période de décolonisation qui a suivi la Seconde Guerre mondiale. Le qualificatif "nouveau" est utilisé pour différencier l'impérialisme moderne des activités impériales antérieures, telles que la première vague de colonisation européenne entre 1402 et 1815. Lors de la première vague de colonisation, les puissances européennes ont conquis et colonisé les Amériques et la Sibérie ; elles ont ensuite établi d'autres avant-postes en Afrique et dans diverses régions d'Asie.
rdf:langString
Tagraíonn an téarma an tImpiriúlachas Nua d'fhorleathnú coilíneach a chuir cumhachtaí na hEorpa, na Stáit Aontaithe agus, ina dhiaidh sin, na Seapáine i bhfeidhm, le linn an 19ú agus an 20ú haois; cuir na Francaigh tús leis an fhorleathnú seo nuair a ghabháil Ríocht na Fraince tír na hAilgéire agus lean an tréimhse ar aghaidh go dtí tús an Chéad Chogadh Domhanda: sé sin le rá, thart ar 1830 go dtí 1914. Tá an tréimhse inaitheanta toisc go raibh tóraíocht gan fasach chun críocha thar lear a fháil le linn na tréimhse seo. Ag an am seo, bhí tíortha dírithe ar thógáil a n-impireacht, le dul chun cinn agus forbairtí na teicneolaíochta nua, ag cur lena dtíortha tré choncas, agus tré leas a bhaint as a gcuid acmhainní.
rdf:langString
Imperialisme Baru (atau Neo-imperialisme) adalah gelombang imperialisme dan penjajahan yang terjadi pada akhir abad ke-19 dan awal abad ke-20. Bangsa-bangsa yang terlibat dalam perluasan wilayah pada masa ini adalah bangsa-bangsa Eropa (seperti Britania, Prancis, Spanyol, Portugis, Belanda dan Jerman), serta Amerika Serikat dan Kekaisaran Jepang. Dalam periode ini, bangsa-bangsa tersebut mencoba menambah wilayah jajahan mereka dalam skala yang belum pernah terjadi sebelumnya. Negara-negara ini membangun imperium dengan menggunakan teknologi dan perkembangan terbaru, dan dengan menggunakan sumber daya yang ada di daerah jajahan mereka. Imperialisme pada masa ini disebut imperialisme baru, untuk membedakan dengan gelombang kolonialisme dan imperialisme yang terjadi sebelumnya, khususnya gelombang penjajahan yang terjadi di antara abad ke-15 hingga awal abad ke-19. Salah satu hal yang membedakannya adalah ideologi bahwa penjajahan ini dilakukan untuk membantu bangsa-bangsa yang tertinggal. Selain itu, motivasi ekonomi pada masa ini dipengaruhi oleh perkembangan setelah revolusi industri. Bangsa-bangsa yang telah mengalami revolusi industri mencoba meningkatkan keuntungan dengan mencari daerah-daerah dengan bahan mentah, tenaga kerja yang murah, dan kompetisi yang lemah. Perluasan wilayah terjadi di India, Asia Tenggara (termasuk Indonesia dan Indocina), Tiongkok, Asia Tengah, Polinesia maupun Afrika. Contoh peristiwa atau kebijakan yang lahir pada masa ini diantaranya politik etis di Indonesia. Permainan Besar di Asia Tengah, dan Perebutan Afrika di Afrika.
* l
*
* s
rdf:langString
新帝国主義（しんていこくしゅぎ、英語: New Imperialism）は、19世紀から20世紀にかけてのヨーロッパ諸国（イギリス、デンマーク、イタリア、ベルギー、オランダ、フランス、ドイツなど）やアメリカ合衆国、日本などによる植民地拡大（帝国主義）を指す。 「新帝国主義」の「新」は、15世紀から19世紀初頭にかけてのヨーロッパ諸国による初期の植民地化の波と対比させた用語である。
rdf:langString
신제국주의(영어: New Imperialism, Neoimperialism, 新帝國主義)는 역사학에서 유럽 강대국들과 미국, 일본이 19세기에서 20세기 사이에 식민지 팽창을 벌였던 시기를 말한다. 신제국주의 시대는 그전까지는 전례가 없었던 해외영토 획득 추구의 시대였다. 이 시대의 국가는 신기술 발전을 동원한 정복을 통해 영토를 확장시키고 확장시킨 영토의 자원을 착취하는 제국을 세우는 것을 목적으로 삼았다. 신제국주의 시기 서방 강대국들(그리고 일본)은 아프리카와 아시아의 대부분을 제각기 정복했다. 신제국주의 조류는 강대국 간의 경쟁과, 새로운 자원과 시장을 찾고자 하는 경제적 욕구, 그리고 소위 ""라는 정신에 의해 추동되었다. 신제국주의 시기 강대국의 식민지가 된 지역들은 제2차 세계대전 이후의 탈식민시대에 대부분 독립을 획득한다. 19-20세기 제국주의를 "신"제국주의라 하는 것은 이 시기의 제국주의가 그 이전의 제국주의, 예컨대 고대의 정복제국이나 대항해시대로 대표되는 15-18세기의 제1기 식민주의와는 다르다는 것을 구분하기 위해 사용되는 표현이다. 제1기 식민주의 시대의 유럽 강대국들은 주로 아메리카와 시베리아(러시아의 경우)를 정복, 식민화했고, 아프리카와 아시아는 신제국주의 시대에 와서 본격 침탈이 시작되었다.
rdf:langString
In ambito storico, con nuovo imperialismo si intende un periodo di espansione coloniale da parte delle potenze europee, degli Stati Uniti e del Giappone tra la fine del XIX e l'inizio del XX secolo. Il periodo caratterizzò una ricerca senza precedenti di acquisizioni territoriali all'estero. A quel tempo, gli stati si concentrarono sulla costruzione dei loro imperi sfruttando i nuovi progressi e sviluppi tecnologici, espandendo il loro territorio attraverso la conquista e al fine di sfruttare le risorse dei territori conquistati. Durante l'era del nuovo imperialismo, le potenze occidentali (e il Giappone) conquistarono individualmente quasi tutta l'Africa e molte parti dell'Asia. La nuova ondata di imperialismo rifletteva le continue rivalità tra le grandi potenze, il desiderio economico di conquistare nuove risorse e mercati, ma anche l'etica della "missione civilizzatrice". Molte delle colonie stabilite durante questo periodo ottennero l'indipendenza durante l'era della decolonizzazione che seguì la seconda guerra mondiale. Il qualificatore "nuovo" è usato per differenziare l'imperialismo moderno dalla precedente attività imperiale, come la formazione degli imperi antichi e la cosiddetta "prima ondata di colonizzazione europea" che viene identificata dagli storici come quella durata dal 1402 e il 1815. Se nella prima ondata di colonizzazione, le potenze europee conquistarono e colonizzarono le Americhe e la Siberia; nel nuovo imperialismo, si indirizzarono verso Africa e Asia.
rdf:langString
Neoimperialismo é uma política de dominação não só territorial, militar e econômico, como também cultural, de uma nação sobre outra. O neoimperialismo recebe esse nome pois assemelha-se muito ao imperialismo da segunda revolução industrial, praticado por diversas potências européias. As principais diferenças entre as duas políticas é a existência, no neoimperialismo, do domínimo informal (cultural e econômico), em contraste com o domínio apenas formal (territorial, militar e econômico) do imperialismo tradicional.
rdf:langString
В историческом контексте термин «Новый империализм» обозначает период колониальной экспансии крупных европейских держав, а также США и Японии, в конце XIX — начале XX веков; период беспрецедентной конкуренции между ними в приобретениях заморских владений. В эпоху Нового империализма западные державы (и Япония) подчинили почти всю Африку и значительные части Азии. Новый империализм как явление характеризуют как дальнейшее развитие острого соперничества между великими державами в борьбе за мировые рынки и дешёвые ресурсы и как неудержимое стремление их национальных элит к мировому господству. Многие из колоний, основанных в этот период, обрели независимость только в эпоху деколонизации, ставшей своеобразным итогом двух мировых войн, разразившихся, в том числе, и как следствие эпохи Нового империализма. Определение «новый» используется для различения эпохи капиталистического империализма конца XIX — начала XX веков от предыдущей эпохи, связанной с развитием феодальных колониальных империй и времён так называемой «первой волны колонизации», когда европейские державы освоили Америку и Сибирь и основали прочные форпосты в Африке и Азии.
rdf:langString
В історичному контексті, новий імперіалізм (також неоімперіалізм) характеризує період колоніальної експансії європейських держав, США і Японії в кінці 19 і початку 20 ст.. Цей період ознаменувався безпрецедентним прагненням до заморських територіальних придбань. У той час, держави зосереджували зусилля на побудові своїх імперій з новими технологічними досягненнями та розробками, збільшуючи свою територію через завоювання та експлуатацію ресурсів підпорядкованих країн. За часів нового імперіалізму, західні держави (і Японія) окремо підкорили майже всю Африку та частини Азії. Нова хвиля імперіалізму відображала триваюче суперництво між великими державами, економічне прагнення до нових ресурсів і ринків, та етос ». Багато колоній, створених в цю епоху, отримали незалежність в епоху деколонізації, що настала після Другої світової війни. Визначник «новий» використовується для диференціації сучасного імперіалізму від попередньої імперської діяльності, наприклад, так званої між 15 і початком 19 ст.. У першій хвилі колонізації, європейські держави захопили і колонізували Америку та Сибір; пізніше вони створили ще більше аванпостів у Африці та Азії.
rdf:langString
新帝國主義（New Imperialism）是十九世紀晚期至二十世紀初世界強權，主要是大英帝國、俄羅斯帝國、法蘭西共和國、德意志帝國、大日本帝國及意大利王國，以其軍事力量積極對外拓展殖民地及政治勢力。在1870年普法戰爭至第一次世界大戰的四十多年間，是新帝國主義的全盛時期。
xsd:nonNegativeInteger
75614
