NetBurst (microarchitecture)

http://dbpedia.org/resource/NetBurst_(microarchitecture) an entity of type: Agent

NetBurst, interně označovaný P68, je kódové označení mikroarchitektury vyvinuté společností Intel jako nástupce mikroarchitektury P6. První procesor této architektury, vydaný 20. listopadu 2000, bylo Pentium 4 s jádrem Willamette. Všechny další procesory Pentium 4 a Pentium D byly také založeny na této architektuře. Původně bylo využíváno 180-nanometrového výrobního procesu, postupně došlo k optimalizaci až na 65 nm. Nástupcem NetBurstu se v červenci 2006 stala architektura Core. rdf:langString

Die NetBurst-Architektur ist eine von Intel für den Pentium 4 neu entwickelte Mikroarchitektur, die bei mehreren CPU-Familien zum Einsatz kam. rdf:langString

La microarquitectura NetBurst, llamada también P68, fue la sucesora de la microarquitectura P6, ambas pertenecientes a la familia de procesadores x86 de Intel. Las primeras CPU en usar esta arquitectura llevaron el núcleo Willamette del procesador Pentium 4, lanzado al mercado el 20 de noviembre de 2000. Todas las variaciones subsequentes de Pentium 4 y Pentium D han sido basados en NetBurst. A mediados del 2001 Intel lanzó el núcleo Foster, el cual fue basado también en NetBurst, por lo tanto los CPU Xeon como también los Celeron basados en Pentium 4 usan la arquitectura NetBurst.... rdf:langString

La microarchitecture NetBurst est une microarchitecture de processeurs Intel (7e génération de microprocesseur x86). Elle est assez différente de la microarchitecture P6 du Pentium III. Introduite fin 2000, elle est remplacée en 2006 par l'architecture Core, issue de l'évolution pour ordinateurs portables de la microarchitecture P6. La montée en fréquence des processeurs « Netburst », indispensable à l'évolution de cette microarchitecture, est en effet impossible à poursuivre à ce moment-là, à cause d'une trop grande dissipation thermique. rdf:langString

NetBurstマイクロアーキテクチャ（ネットバースト・マイクロアーキテクチャ、NetBurst Microarchitecture）は、インテルの8世代目のx86系として開発されたCPUの基本設計である。命令解釈を行うフロントエンドと命令処理を行うバックエンドとを完全に分離することでCPUの機能拡張への対応や高クロック化が容易になるよう設計され、2000年のPentium 4で初めて採用された。しかしプロセスの微細化に伴い、高消費電力と高発熱という問題が深刻化し、2006年以降、これらの問題を改善したCoreマイクロアーキテクチャに置き換えられ2007年に生産を終了した。 rdf:langString

인텔의 넷버스트 마이크로아키텍처(Netburst Microarchitecture)는 이전의 P6 마이크로아키텍처의 계승자이다. 인텔 내부에서는 P68이라고도 불린다. 이 아키텍처를 처음으로 사용한 것은 2000년 12월에 발매된 펜티엄 4 윌라멧이다. 넷버스트 아키텍처 다음으로는 코어 마이크로아키텍처가 나왔다.넷버스트는 칩의 고속화에 중점을 둔 것이었으나 이로 인해 클럭 속도가 높아지면 소비 전력과 발열이 매우 높아진다는 단점이 있다. rdf:langString

NetBurst was een microarchitectuur van Intel en werd intern ook wel P68 genoemd. Het was de opvolger van de -microarchitectuur uit de x86-familie van processoren. De eerste processor met NetBurst was de Pentium 4 met de Willamette-kern, uitgebracht op 20 november 2000 en tevens de eerste van de Pentium 4-reeks. Alle Pentium 4- en Pentium D-processoren zijn gebaseerd op NetBurst. Midden 2001 bracht Intel de Foster-kern uit, die ook gebaseerd was op NetBurst, waardoor de Xeon-processoren ook gebruikmaakten van NetBurst. Ook Pentium 4-gebaseerde Celeron-processoren maken gebruik van NetBurst. rdf:langString

A microarquitetura Intel NetBurst, chamada internamente de P68, foi a sucessora da microarquitetura na família de processadores x86 fabricados pela companhia. Os primeiros a usar esta arquitetura tinham o núcleo Willamette, lançado em novembro de 2000. Estes foram os primeiros processadores Pentium 4, e todos as variações posteriores do Pentium 4 e do Pentium D foram baseados no NetBurst. Em meados de 2001, a Intel lançou o núcleo Foster, também baseado no NetBurst, para a linha Xeon. Algumas versões do Celeron, inclusive o Celeron D, também usavam essa arquitetura. rdf:langString

NetBurst (рабочее название — P68) — суперскалярная гиперконвейерная микроархитектура, разработанная компанией Intel и лежавшая в основе микропроцессоров Pentium 4, Pentium D, Celeron и Xeon в 2000-2007 годах. rdf:langString

Netburst微處理器架構，Intel内部称为P68，為英特爾的X86微處理器架構，P6微處理器製程的後繼者。第一個使用這架構的CPU是Pentium 4的第一代核心，於2000年推出。所有后继的Pentium 4和Pentium D衍生架构也都基于Netburst。2001年中期推出的〔核心〕亦是基于此架構；但此后Xeon核心切换到其他架构。基於Pentium 4的Celeron也使用了此架構。为了与前代架构区别，有时也將Netburst稱作Intel P7或Intel 80786，但都不是官方名稱。事實上，P7被Intel内部用作Itanium處理器微架構的代號。 rdf:langString

NetBurst (робоча назва — P68) — суперскалярна гіперконвеєрна мікроархітектура, розроблена компанією Intel і яка лежить в основі мікропроцесорів Pentium 4, Pentium D, Celeron і Xeon. rdf:langString

Η μικροαρχιτεκτονική NetBurst (αποκαλούμενη P68 στις τάξεις της Intel) ήταν ο διάδοχος της μικροαρχιτεκτονικής P6 της οικογένειας x86 των επεξεργαστών της Intel. Ο πρώτος επεξεργαστής που χρησιμοποιύσε αυτή την αρχιτεκτονική ήταν ο πυρήνας Willamette των Pentium 4, που κυκλοφόρησε στις 20 Νοεμβρίου 2000, και ήταν ο πρώτος επεξεργαστής της σειράς Pentium 4. Επίσης όλοι οι μετέπειτα παράγωγοι επεξεργαστές Pentium 4 και Pentium D κατασκευάστηκαν με βάση την NetBurst. Κυκλοφόρησε ακόμα τον πυρήνα Foster, κάνοντας με αυτόν τον τρόπο τη μετάβαση των επεξεργαστών Xeon, στη νέα μικροαρχιτεκτονική. Οι επεξεργαστές Celeron, που βασίστηκαν στους Pentium 4, επίσης χρησιμοποιούν τη μικροαρχιτεκτονική Netburst. rdf:langString

The NetBurst microarchitecture, called P68 inside Intel, was the successor to the P6 microarchitecture in the x86 family of central processing units (CPUs) made by Intel. The first CPU to use this architecture was the Willamette-core Pentium 4, released on November 20, 2000 and the first of the Pentium 4 CPUs; all subsequent Pentium 4 and Pentium D variants have also been based on NetBurst. In mid-2004, Intel released the Foster core, which was also based on NetBurst, thus switching the Xeon CPUs to the new architecture as well. Pentium 4-based Celeron CPUs also use the NetBurst architecture. rdf:langString

La microarchitettura NetBurst è la architettura erede della P6 nella famiglia di CPU x86 di Intel. Il primo core ad essere basato su questa architettura fu il Pentium 4 Willamette, uscito a fine 2000. Fu il primo nella linea di CPU Pentium 4, e da allora tutti i processori Pentium 4 hanno usato unicamente l'architettura NetBurst. rdf:langString

Architektura Intel Netburst Microarchitecture, w firmie Intel oznaczana jako P68, jest spadkobiercą mikroarchitektury P6 linii x86 procesorów Intela. Pierwszym rdzeniem korzystającym z tej mikroarchitektury był Willamette, który na rynku pojawił się pod koniec roku 2000. Rdzeń stanowił podstawę pierwszych procesorów serii Pentium 4; wszystkie dalsze układy z tej serii również korzystały z architektury NetBurst. W roku 2001 Intel zaprezentował rdzeń Foster, w którym ta architektura również znalazła swoje miejsce. W konsekwencji tych działań, NetBurst pojawił się również w linii procesorów Xeon, podobnie, jak ma to miejsce w przypadku procesorów Celeron, pochodzących od Pentium 4. rdf:langString

NetBurst är en mikroprocessorarkitektur från Intel. Denna arkitektur var från början menad att klara av hastigheter på över 10 GHz, vilket Intel emellertid inte lyckades med. De kom inte närmare än 3,6 GHz innan utvecklingen av NetBurst lades ned och ersattes med Intel Core. I Core-arkitekturen ingår bland annat processortypen Intel Core 2 Duo. Värt att notera är att man har lyckats att överklocka en NetBurst-baserad processor till 8,32 GHz, men då användes flytande kväve (N2) som kylmedium. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString NetBurst

rdf:langString Intel-NetBurst-Mikroarchitektur

rdf:langString Μικροαρχιτεκτονική NetBurst

rdf:langString NetBurst

rdf:langString 넷버스트 (마이크로아키텍처)

rdf:langString NetBurst (microarchitecture)

rdf:langString NetBurstマイクロアーキテクチャ

rdf:langString NetBurst

rdf:langString NetBurst微架構

rdf:langString Intel NetBurst (мікроархітектура)

dbpprop:name

rdf:langString NetBurst

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 643866

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1123800152

dbpprop:transistors

xsd:integer 42 55 125 169 188 230 376 1328

dbpprop:arch

rdf:langString NetBurst x86

dbpprop:model

rdf:langString Celeron D Series

rdf:langString Celeron Series

rdf:langString Pentium 4 Series

rdf:langString Pentium D Series

rdf:langString Xeon Series

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString NetBurst, interně označovaný P68, je kódové označení mikroarchitektury vyvinuté společností Intel jako nástupce mikroarchitektury P6. První procesor této architektury, vydaný 20. listopadu 2000, bylo Pentium 4 s jádrem Willamette. Všechny další procesory Pentium 4 a Pentium D byly také založeny na této architektuře. Původně bylo využíváno 180-nanometrového výrobního procesu, postupně došlo k optimalizaci až na 65 nm. Nástupcem NetBurstu se v červenci 2006 stala architektura Core.

rdf:langString Η μικροαρχιτεκτονική NetBurst (αποκαλούμενη P68 στις τάξεις της Intel) ήταν ο διάδοχος της μικροαρχιτεκτονικής P6 της οικογένειας x86 των επεξεργαστών της Intel. Ο πρώτος επεξεργαστής που χρησιμοποιύσε αυτή την αρχιτεκτονική ήταν ο πυρήνας Willamette των Pentium 4, που κυκλοφόρησε στις 20 Νοεμβρίου 2000, και ήταν ο πρώτος επεξεργαστής της σειράς Pentium 4. Επίσης όλοι οι μετέπειτα παράγωγοι επεξεργαστές Pentium 4 και Pentium D κατασκευάστηκαν με βάση την NetBurst. Κυκλοφόρησε ακόμα τον πυρήνα Foster, κάνοντας με αυτόν τον τρόπο τη μετάβαση των επεξεργαστών Xeon, στη νέα μικροαρχιτεκτονική. Οι επεξεργαστές Celeron, που βασίστηκαν στους Pentium 4, επίσης χρησιμοποιούν τη μικροαρχιτεκτονική Netburst. Η συγκεκριμένη αρχιτεκτονική αναφέρεται επίσης και ως Intel P7, Intel 80786 ή i786, συγκρινόμενη με προγενέστερες. Αυτές οι ονομασίες δεν είναι επίσημες. Ωστόσο η ονομασία P7 χρησιμοποιήθηκε από την Intel ως κωδική ονομασία για τη μικροαρχιτεκτονική Itanium.

rdf:langString Die NetBurst-Architektur ist eine von Intel für den Pentium 4 neu entwickelte Mikroarchitektur, die bei mehreren CPU-Familien zum Einsatz kam.

rdf:langString La microarquitectura NetBurst, llamada también P68, fue la sucesora de la microarquitectura P6, ambas pertenecientes a la familia de procesadores x86 de Intel. Las primeras CPU en usar esta arquitectura llevaron el núcleo Willamette del procesador Pentium 4, lanzado al mercado el 20 de noviembre de 2000. Todas las variaciones subsequentes de Pentium 4 y Pentium D han sido basados en NetBurst. A mediados del 2001 Intel lanzó el núcleo Foster, el cual fue basado también en NetBurst, por lo tanto los CPU Xeon como también los Celeron basados en Pentium 4 usan la arquitectura NetBurst....

rdf:langString The NetBurst microarchitecture, called P68 inside Intel, was the successor to the P6 microarchitecture in the x86 family of central processing units (CPUs) made by Intel. The first CPU to use this architecture was the Willamette-core Pentium 4, released on November 20, 2000 and the first of the Pentium 4 CPUs; all subsequent Pentium 4 and Pentium D variants have also been based on NetBurst. In mid-2004, Intel released the Foster core, which was also based on NetBurst, thus switching the Xeon CPUs to the new architecture as well. Pentium 4-based Celeron CPUs also use the NetBurst architecture. NetBurst was replaced with the Core microarchitecture based on P6, released in July 2006.

rdf:langString La microarchitecture NetBurst est une microarchitecture de processeurs Intel (7e génération de microprocesseur x86). Elle est assez différente de la microarchitecture P6 du Pentium III. Introduite fin 2000, elle est remplacée en 2006 par l'architecture Core, issue de l'évolution pour ordinateurs portables de la microarchitecture P6. La montée en fréquence des processeurs « Netburst », indispensable à l'évolution de cette microarchitecture, est en effet impossible à poursuivre à ce moment-là, à cause d'une trop grande dissipation thermique.

rdf:langString NetBurstマイクロアーキテクチャ（ネットバースト・マイクロアーキテクチャ、NetBurst Microarchitecture）は、インテルの8世代目のx86系として開発されたCPUの基本設計である。命令解釈を行うフロントエンドと命令処理を行うバックエンドとを完全に分離することでCPUの機能拡張への対応や高クロック化が容易になるよう設計され、2000年のPentium 4で初めて採用された。しかしプロセスの微細化に伴い、高消費電力と高発熱という問題が深刻化し、2006年以降、これらの問題を改善したCoreマイクロアーキテクチャに置き換えられ2007年に生産を終了した。

rdf:langString 인텔의 넷버스트 마이크로아키텍처(Netburst Microarchitecture)는 이전의 P6 마이크로아키텍처의 계승자이다. 인텔 내부에서는 P68이라고도 불린다. 이 아키텍처를 처음으로 사용한 것은 2000년 12월에 발매된 펜티엄 4 윌라멧이다. 넷버스트 아키텍처 다음으로는 코어 마이크로아키텍처가 나왔다.넷버스트는 칩의 고속화에 중점을 둔 것이었으나 이로 인해 클럭 속도가 높아지면 소비 전력과 발열이 매우 높아진다는 단점이 있다.

rdf:langString La microarchitettura NetBurst è la architettura erede della P6 nella famiglia di CPU x86 di Intel. Il primo core ad essere basato su questa architettura fu il Pentium 4 Willamette, uscito a fine 2000. Fu il primo nella linea di CPU Pentium 4, e da allora tutti i processori Pentium 4 hanno usato unicamente l'architettura NetBurst. A metà 2001, Intel mise in commercio il core Foster, anche questo basato su NetBurst, facendo passare anche le CPU Xeon alla nuova architettura. Anche alcune CPU Celeron utilizzavano NetBurst. A volte ci si riferisce a NetBurst come Intel P7 o Intel 80786, ma questi non sono nomi ufficiali.

rdf:langString NetBurst was een microarchitectuur van Intel en werd intern ook wel P68 genoemd. Het was de opvolger van de -microarchitectuur uit de x86-familie van processoren. De eerste processor met NetBurst was de Pentium 4 met de Willamette-kern, uitgebracht op 20 november 2000 en tevens de eerste van de Pentium 4-reeks. Alle Pentium 4- en Pentium D-processoren zijn gebaseerd op NetBurst. Midden 2001 bracht Intel de Foster-kern uit, die ook gebaseerd was op NetBurst, waardoor de Xeon-processoren ook gebruikmaakten van NetBurst. Ook Pentium 4-gebaseerde Celeron-processoren maken gebruik van NetBurst.

rdf:langString A microarquitetura Intel NetBurst, chamada internamente de P68, foi a sucessora da microarquitetura na família de processadores x86 fabricados pela companhia. Os primeiros a usar esta arquitetura tinham o núcleo Willamette, lançado em novembro de 2000. Estes foram os primeiros processadores Pentium 4, e todos as variações posteriores do Pentium 4 e do Pentium D foram baseados no NetBurst. Em meados de 2001, a Intel lançou o núcleo Foster, também baseado no NetBurst, para a linha Xeon. Algumas versões do Celeron, inclusive o Celeron D, também usavam essa arquitetura.

rdf:langString Architektura Intel Netburst Microarchitecture, w firmie Intel oznaczana jako P68, jest spadkobiercą mikroarchitektury P6 linii x86 procesorów Intela. Pierwszym rdzeniem korzystającym z tej mikroarchitektury był Willamette, który na rynku pojawił się pod koniec roku 2000. Rdzeń stanowił podstawę pierwszych procesorów serii Pentium 4; wszystkie dalsze układy z tej serii również korzystały z architektury NetBurst. W roku 2001 Intel zaprezentował rdzeń Foster, w którym ta architektura również znalazła swoje miejsce. W konsekwencji tych działań, NetBurst pojawił się również w linii procesorów Xeon, podobnie, jak ma to miejsce w przypadku procesorów Celeron, pochodzących od Pentium 4. Czasami architekturę NetBurst określa się błędnie jako Intel P7, lub Intel 80786, bazując taką nazwę na porównaniu z poprzednimi pokoleniami procesorów. Nie są to jednak nazwy oficjalne. Skrót P7 wprawdzie funkcjonował wewnątrz firmy Intel, jednak wyłącznie w odniesieniu do architektury procesorów Itanium.

rdf:langString NetBurst (рабочее название — P68) — суперскалярная гиперконвейерная микроархитектура, разработанная компанией Intel и лежавшая в основе микропроцессоров Pentium 4, Pentium D, Celeron и Xeon в 2000-2007 годах.

rdf:langString NetBurst är en mikroprocessorarkitektur från Intel. Denna arkitektur var från början menad att klara av hastigheter på över 10 GHz, vilket Intel emellertid inte lyckades med. De kom inte närmare än 3,6 GHz innan utvecklingen av NetBurst lades ned och ersattes med Intel Core. I Core-arkitekturen ingår bland annat processortypen Intel Core 2 Duo. Värt att notera är att man har lyckats att överklocka en NetBurst-baserad processor till 8,32 GHz, men då användes flytande kväve (N2) som kylmedium. Skillnaderna mellan NetBurst och Core är relativt stora. Med Core blev det vanligt med två eller fyra processorkärnor istället för en. Precis som med multiprocessorsystem gynnar detta de användningsområden där flera processer eller trådar behöver mycket processortid samtidigt. En annan stor skillnad är tillverkningsprocessen. Med NetBrust var det 90 nm som gällde och med Core är det 65 nm som tagit över. Kretsar med mindre ledningstjocklek utvecklar mindre värme, tar mindre plats och kan höjas till högre klockfrekvenser. Under 2008 införde Intel 45 nm istället för 65 nm och därmed förbättra sina CPUer ytterligare.

rdf:langString Netburst微處理器架構，Intel内部称为P68，為英特爾的X86微處理器架構，P6微處理器製程的後繼者。第一個使用這架構的CPU是Pentium 4的第一代核心，於2000年推出。所有后继的Pentium 4和Pentium D衍生架构也都基于Netburst。2001年中期推出的〔核心〕亦是基于此架構；但此后Xeon核心切换到其他架构。基於Pentium 4的Celeron也使用了此架構。为了与前代架构区别，有时也將Netburst稱作Intel P7或Intel 80786，但都不是官方名稱。事實上，P7被Intel内部用作Itanium處理器微架構的代號。

rdf:langString NetBurst (робоча назва — P68) — суперскалярна гіперконвеєрна мікроархітектура, розроблена компанією Intel і яка лежить в основі мікропроцесорів Pentium 4, Pentium D, Celeron і Xeon.

dbpprop:clock

xsd:double 1.3

dbpprop:cores

xsd:integer 1

dbpprop:created

xsd:date 2000-11-20

dbpprop:extensions

rdf:langString MMX, SSE, SSE2, SSE3

dbpprop:fsb

xsd:integer 400

dbpprop:l1cache

xsd:integer 8